Інноваційні практики тьюторської підтримки розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів в умовах воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

Інноваційні практики тьюторської підтримки розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів в умовах воєнного стану

Світлана Бойко Світлана Бойко, кандидат філософських наук, старший дослідник, завідувач сектору авторського педагогічного новаторства відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»,Київ, Україна, Тетяна Швець Тетяна Швець, кандидат педагогічних наук, заступник директора з науково-методичної роботи, Приватна школа «Афіни», Київ, Україна

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний аналіз українських і зарубіжних наукових праць, в яких висвітлено інноваційні практики тьюторської підтримки учнів у системі освіти й розкрито особливості впровадження нових форм організації навчання. Уточнено розуміння тьюторингу в сучасному освітньому процесі, описано суть зазначеної педагогічної діяльності із врахуванням можливих видів тьюторської підтримки учнів старших класів. освіта старшокласник тьюторський компетентність

З'ясовано, що тьюторська підтримка розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів в умовах воєнного стану в Україні як модель передбачає персональний характер освітньої діяльності з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей здобувачів освіти, дбайливого ставлення до їх інтересів і потреб. Для успішної реалізації тьюторської підтримки тьютору необхідно дотримуватися поетапного виконання тьюторської діяльності.

Ключові слова: інноваційні практики, тьюторська підтримка, розвиток соціально-особистісної компетентності учнів старших класів, воєнний стан в Україні.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні інноваційні практики тьюторської підтримки розвитку здобувачів освіти активно впроваджуються в освітньому процесі, значно розширюючи його можливості. В Англії, США, Польщі, Німеччині та інших країнах світу вже давно напрацьовані певні моделі тьюторської підтримки учнів [4].

Однак в Україні тьюторська підтримка розвитку здобувачів освіти тільки набирає обертів [6; 10]. Її основна функція полягає в доповненні, підсиленні мотивації, поглибленні знань, розширенні можливості використання індивідуального підходу, активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, сприянні підвищенню інтенсивності та ефективності освітнього процесу.

В результаті такої тьюторської підтримки найважливішим здобутком тьюторанта має бути не статичне засвоєння знань, умінь і навичок, а здатність до їх творчої реалізації в діяльності, оптимальний добір засобів пізнання своїх індивідуальних особливостей і можливостей соціалізації для досягнення позитивних результатів в освітньому процесі.

Соціально-особистісну компетентність визнано однією з ключових і в Законі України «Про освіту», і в Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, і в Рамковій програмі оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя, схваленої Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу 17 січня 2018 року. Така обставина вимагає від освітян і науковців переосмислення того, як саме педагоги мають навчати учнів і самі підвищувати свою кваліфікацію, здобуваючи нові знання у сфері тьюторингу.

Особливо важливим це питання стало в умовах воєнного стану в Україні, який було запроваджено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони й Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняному науково- освітньому просторі питанням впровадження тьюторингу присвячені праці: М. Альохіна, який дослідив модель тьюторингу у початковій школі [1]; А. Бойко, Н. Дем'яненко - їх дослідження торкаються теоретичних питань впровадження тьюторингу; О. Іваніцької - яка дослідила тьюторську модель у Німеччині; С. Подпльоти - яка вивчала тьюторську систему в закладах освіти Англії [4]; М. Іващенко, Т. Койчевої, В. Кухаренка - їх дослідження присвячені моделям тьюторингу у дистанційному навчанні; Н. Меркулової, С. Подпльоти, які досліджували аксіологічні засади реалізації тьюторського супроводу в інклюзивній освіті [3]; К. Осадчої, Ю. Шевченко - підготовка студентів до роботи тьютором [2].

Фундаментальні дослідження у сфері тьюторингу містяться у працях зарубіжних дослідників: Д. Вуд (D. Wood), К. Топпінг (K. Topping), М. Брей (M. Bray), Д. Палфрейман (D. Palfreyman), В. Мор (W. G. Moore), E. Брайнт (E. Q. O'Briant) розглядають тьюторинг ровесників, тьюторинг як систему підтримки учнів, що мають труднощі у навчанні; А. Бжежинська (А. Brzezinska), М. Будзинський (M. Budzynski), А. Сарнат-Частко (А. Sarnat- Ciastko), К. Чайкі-Хелмінська (К. Czayka-Chelminska) - автори багатьох праць, в яких описані моделі тьюторингу в закладах освіти Польщі.

Д. Лохті (D. Lochtie), Е. Макінтош (E. McIntosh), Е. Сторк (A. Stork), Б Уокер (B. Walker) досліджували ефективність особистої підтримки студентів й основні навички наставника [7], К. Макфарлейн (K. McFarlane) - важливість навчання репетиторів [8].

Проблемами дослідження соціальних та особистісних компетентностей учнів займалися вітчизняні вчені: Д. Бех, Н. Бібік, Л. Ващенко, І. Гарбузюк, Н. Гавриш, М. Докторович, І. Ермаков, Л. Коваль, О. Мельниченко, О. Овчарук, В. Шахрай, О. Шевченко та ін. Серед зарубіжних дослідників варто зазначити М. Аргайла, Д. Гоулмана, М. Кемпла, К. Монахана, Х. Хан та ін.

Серед них вагомими є праці Ш. Магелінскайте, А. Кепалайте, В. Легкаускаса, які вивчали зв'язок соціальної компетентності, навчальної мотивації та психологічної тривожності учнів [9].

Метою статті є характеристика інноваційних практик тьюторської підтримки розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів в умовах воєнного стану в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Перед тим, як перейти до аналізу тьюторської підтримки, звернемося до визначення терміну «тьюторинг». На основі аналізу зарубіжних та українських наукових досліджень ми будемо дотримуватися думки, що тьюторинг - це багатовимірне поняття, тому у визначенні зазначимо кілька важливих аспектів.

На нашу думку, тьюторинг - це процес підтримки розвитку особистості з метою розкриття її потенціалу; це особливим способом організована педагогічна діяльність, яка охоплює не лише навчальну, а й виховну сфери та спрямована на саморозвиток і самореалізацію особистості, може бути реалізована через індивідуальну співпрацю пліч-о-пліч та в малих групах; передбачає суб'єкт-суб'єктні взаємовідносини; здійснюється на засадах персоналізації: учень/студент - автор свого освітнього та життєвого шляху, активний учасник планування власної діяльності, який реалізує свій персональний шлях за допомогою тьютора-наставника [5].

На думку авторів статті, тьюторська підтримка є дуже важливою для розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів в умовах воєнного стану, про що є свідчення у результатах проведення експерименту всеукраїнського рівня за темою «Тьюторський супровід розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів» (наказ МОН України від 20.09.2021 № 1000).

Вона сприяє вдосконаленню традиційного освітнього процесу (модернізації, модифікації й раціоналізації того, що прийнято) та його трансформації (радикальному перетворенню в освітньому процесі).

Завдяки зверненню уваги на індивідуалізацію в освіті, сприяння у зацікавленості особистістю навчанням, формування креативного й критичного мислення в здобувачів освіти, тьюторинг є ефективним доповненням реалізації Концепції «Нова українська школа». Крім того, вважаємо за доцільне відмітити важливість розвитку соціально-особистісної компетентності у контексті самореалізації особистості, адже у процесі самореалізації відбувається пізнання власного потенціалу, способів, методів і форм його реалізації в діяльності.

Самореалізація супроводжується саморозвитком, самовизначенням та самоактуалізацією, що пов'язані з феноменом потреби людини у самовдосконаленні та розвитку.

В контексті тьюторської підтримки учнів старших класів, саме ці концепти є важливими, адже виявляються в утвердженні індивідуальної позиції особистості в ситуаціях усвідомлення цілей та сенсів навчання і розвитку, а також готовності до виборів, відповідальності за вибори та самостійності.

Тьюторська підтримка розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів обумовлена особливостями даної вікової категорії.

Для учнівської молоді важливим є пошук свого життєвого шляху, власної траєкторії розвитку (освітньої та професійної), набуття автентичного досвіду комунікації, співпраці та діяльності. Однак, варто зауважити, що якими б не були самостійними учні старших класів, вони стикаються з ситуаціями, коли підтримка, а інколи, навіть, допомога дорослого стає необхідною.

В умовах війни відбуваються інтенсивні пошуки нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, ефективних педагогічних технологій. Важливого значення набувають питання створення безпечного освітнього середовища та організації освітнього процесу для всіх учнів і особливо для тих дітей, які отримали психологічну травму. Усі вищезазначені проблеми можна вирішити внаслідок індивідуалізації в освіті, однією з технологій якої є тьюторинг.

Суттєвим джерелом інноваційних змін у вітчизняній освіті є ґрунтовний аналіз українського та зарубіжного досвіду реалізації тьюторської підтримки у системі освіти, осмислення та впровадження нових форм організації навчання, а також опанування педагогами ролі тьютора як наставника та консультанта.

Значна увага приділяється зростанню значення тьюторських технологій у закладах загальної середньої освіти, починаючи від просування професійної майстерності педагогів у наданні тьюторської підтримки учням й до впровадження вже апробованих методик тьюторингу в закладах загальної середньої освіти України в умовах війни.

На основі вивчення та узагальнення вітчизняних та зарубіжних досліджень у сфері соціально-особистісних компетентностей, автори статті роблять висновки про те, що останнім часом соціальні та особистісні компетентності розглядаються разом, не є ієрархічними, складаються зі знань, навичок, ставлень, поведінки.

Також варто відмітити їх характеристику: динамічність, тобто постійний їх розвиток; повторювальні складові, а саме: міжособистісна комунікація, співпраця, вміння ставити цілі, планувати свою діяльність, критичне та креативне мислення, саморегуляція, вміння вирішувати проблеми, жити та співдіяти у соціумі, здатність до самовизначення. На сьогодні завдання розвитку соціально-особистісних компетентностей є основним на усіх ланках освіти, що підтверджується і практикою, і державною політикою України.

Відповідно, існує необхідність цілеспрямованого керованого процесу розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів завдяки створенню організаційних, педагогічних, психологічних та соціальних умов для якісної їх сформованості.

Тьюторська діяльність з розвитку соціально-особистісних компетентностей містить використання різноманітних практик, які реалізовують підтримку учням в їх розвитку.

Тьютори можуть надавати підтримку учням у різних аспектах: у розвитку вміння самостійно вчитися, у збереженні мотивації до навчання, сприяти утриманню психоемоційної стабільності у тому числі.

Перевагами тьюторської підтримки є: індивідуальний підхід, що ґрунтується на з'ясуванні тьютором потреб учнів, емоцій, інтересів для надання необхідної підтримки учню з урахуванням його особливостей; онлайн тьюторинг, що дозволяє залишатися учням на зв'язку з тьютором, незалежно від їхнього місцеперебування чи часового поясу; розвиток соціально -особистісної компетентності, що сприяє розвитку в учнів різних навичок: від розвитку логічного мислення до роботи з навчальними ресурсами, від вміння організовувати своє навчання до здатності впоратися з викликами у житті; колаборативне навчання, що передбачає співпрацю учнів у групових проєктах [11, с. 23].

Специфіка організації тьюторської підтримки розвитку соціально - особистісних компетентностей учнів старших класів полягає у тому, що тьютор допомагає не лише актуалізувати їх попередній досвід, а також розширювати його, що стає фактором саморозвитку та самовизначення здобувачів освіти.

Одна з ключових функцій діяльності тьютора під час підтримки розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів є створення такого освітнього середовища, в якому буде забезпечений цей розвиток. Під час співпраці з тьютором учні набувають знання та досвід під час цілетворення, планування та досягнення результатів у вибраних ними особистих планах розвитку чи проєктах [7, с. 84; 8, с. 81].

Під час проєктування тьютор повинен залишатися в ролі незалежного консультанта, утримуватися від того, щоб надавати підказки, навіть, якщо учні (на думку тьютора) помиляються. Під час роботи над власним розвитком в учнів виникатимуть певні об'єктивні труднощі, подолання яких є частиною тьюторської мети у будь-якій учнівській діяльності. Для успішної реалізації тьюторської підтримки необхідно дотримуватися певних етапів здійснення тьюторської діяльності (Табл. 1).

Таблиця 1.

Етапи здійснення тьюторської діяльності

Джерело: сформовано на основі [5, с. 64].

Етапи мають між собою плавний перехід, але не можна сказати, що по закінченню одного, розпочинається наступний. Так самопізнання учня, його потреб у розвитку, становленні самосвідомості є головним елементом на всіх етапах співпраці тьютора з учнями. Поглиблення довіри також відбувається постійно, що є основою всього процесу тьюторингу.

На першому етапі відбувається формування взаємовідносин між тьютором і тьюторантом.

Початок співпраці має бути позитивним і тьютору бажано зберегти дружні стосунки на весь період співпраці та розвинути довірливі, щирі та сповнені взаємоповагою відносини, щоб процес тьюторингу відбувся повною мірою.

На цьому етапі тьютору необхідно дізнатися про учнів: їх таланти, сильні й слабкі сторони, стилі навчання, цінності, життєві плани, потреби та бажання, інтереси, мрії, плани на майбутнє. Цей етап можна також назвати орієнтовно-діагностичним, під час якого тьютор використовує певні інструменти, методи та прийоми: тестування, вільне інтерв'ю, анкетування, адаптовані коучингові інструменти, діагностичні інструменти з педагогічної та психологічної практики.

На другому етапі відбувається розкриття потреб підопічного: що саме він потребує розвинути в собі чи змінити. Основна мета цього етапу полягає у визначенні напряму роботи над розвитком учня, конкретизації того, що потрібно змінити (відповідно до знань, умінь та поведінки учня), поглибленні самосвідомості.

На цьому етапі відбувається: визначення теми та мети проєкту, якщо учень обирає проєктну діяльність або ж визначення мети власного розвитку; планування дій, що призведуть до їх досягнення; проведення тьютором консультацій. Основним завданням тьютора на даному етапі є підтримка самостійності та активності, прагнення учнів віднайти свої оригінальні способи реалізації плану розвитку чи проєкту.

На третьому етапі учні реалізовують свій план чи проєкт, а тьютор підтримує їх в цьому так, щоб зобов'язання учнів, які вони на себе взяли, були виконані; допомагає повною мірою використати учням їх здібності у досягненні завдань, які вони собі визначили; підтримує у розв'язанні конкретних проблем, здобутті конкретних вмінь, у самостійності тощо. Реалізація плану та проєкту завжди є творчою діяльністю, цікавим та масштабним процесом, як правило, триває пів року чи рік. Тьютор повинен сприяти, щоб план реалізації був реальним, учні виконували ті завдання, які перед собою поставили, брали участь у тих видах діяльності, які для себе визначили.

Завдання тьютора на даному етапі:

- підтримка учнів у реалізації плану, допомога у збереженні мотивації;

- моніторинг реалізації плану, нагадування про зобов'язання.

На четвертому етапі відбувається рефлексія за підсумками всієї діяльності: аналізуються труднощі, які виникали під час реалізації плану чи проєкту та успіхи, які були досягнуті. За допомогою тьютора учні оцінюють ефекти - наскільки реалізовані цілі, що були зазначені, а також сам спосіб їх досягнення. Разом аналізують, що змінилося, які соціально-особистісні компетентності розвинув кожен учень. Шукають причини перешкод, роблять висновки на майбутнє. Також аналізується сам процес: яким чином кожен учень працював над своїм розвитком. Учні за допомогою тьютора роблять висновки щодо подальшого власного розвитку: якій досвід отримали, як можна його використати надалі, над розвитком яких компетенцій планують далі працювати. Підсумовуючи співпрацю, тьютор показує, які він бачить зміни в учнях, але передусім, заохочує їх, щоб вони самі назвали спочатку ті зміни, які відчують у собі особисто.

Варто зазначити, що тьютором в системі загальної середньої освіти може бути педагогічний працівник, частіше за все - це вчитель, класний керівник, психолог тощо. Однак, потрібно розуміти, що виконання тьюторської підтримки кожного з них відповідає саме завданням та цілям тьюторського процесу. Цілі та задачі вчителя, класного керівника, психолога та інших педагогічних працівників відрізняються від цілей та задача тьютора, хоча у деяких моментах можуть перетинатися. Коротко цілі та задачі тьютора можна визначити як допомогу учню у відкритті його здібностей, відпрацюванні особистого стилю навчання та побудові власного шляху розвитку [5, с. 46].

Тьюторська діяльність докорінно змінює відносини «тьютор - учень» [5, с. 47], адже:

- учень визначає мету діяльності - тьютор консультує та підтримує;

- учень відкриває нові знання - тьютор рекомендує джерела інформації;

- учень експериментує - тьютор допомагає організувати цей експеримент;

- учень відповідає за результати своєї діяльності - тьютор допомагає провести рефлексію щодо результатів;

- учень суб'єкт - тьютор-партнер;

- тьютор повинен добре знати своїх учнів, їх потреби, інтереси, можливості.

Результати тьюторської діяльності автори статті розглядають у контексті тьюторів, учнів та на рівні закладу освіти. Так, для учнів це:

- розвиток критичного мислення;

- розвиток креативних здібностей;

- набуття комунікативних навичок та уміння працювати в команді;

- свобода вибору;

- формування почуття відповідальності за прийняті рішення.

Для тьюторів результатами є:

- підвищення професійної майстерності;

- відчутність реальності результатів своєї праці;

- задоволення у власному інтелектуальному розвитку.

На рівні закладу освіти - це:

- створення такого освітнього середовища, де можливо задоволення потреб у саморозвитку всіх учасників освітнього процесу;

- творча самореалізація;

- панування демократичного стилю взаємодії та спілкування.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Отже, здійснивши ґрунтовний аналіз надбань наукової теорії та практики з питання дослідження інноваційних практик тьюторської підтримки розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів в умовах воєнного стану в Україні, автори статті дійшли до наступних висновків. На сьогодні окремо питання тьюторської підтримки розвитку соціально - особистісних компетентностей учнів старших класів не є достатньо дослідженим, що зумовлює, на думку авторів статті, подальшу активну розробку та дослідження даного поняття як актуальної, цілісної та самостійної проблеми.

Проведений аналіз наукової джерельної бази допоміг авторам статті виділити чотири етапи тьюторської підтримки та визначити критерії, на основі яких визначається її результативність та ефективність. Узагальнено, що тьютори можуть надавати підтримку учням у різних аспектах (самостійно вчитися, у збереженні мотивації до навчання, сприяти утриманню психоемоційної стабільності тощо).

Отримані висновки теоретичного аналізу інноваційних практик тьюторської підтримки розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів в умовах воєнного стану в Україні покладено в основу подальшого дослідження щодо вивчення готовності педагогів до формування соціально-особистісної компетентності учнів старших класів, розробки критеріїв її визначення та діагностичного інструментарію.

Список використаних джерел

1. Альохін М. М. Тьюторський супровід соціального розвитку учнів початкової ланки приватної школи як інноваційна соціально-педагогічна технологія. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2020. № 2(131), 87-94. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-2-12

2. Осадча К. П. Теоретичні та методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності : монографія. Мелітополь : ФО-П Однорог Т. В., 2019. 424 с.

3. Подпльота С. В., Меркулова Н. В. Аксіологічні засади реалізації тьюторського супроводу в інклюзивній освіті. Herald pedagogiki. Nauka i Praktyka wydanie specjalne. Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2021. N. 64. S. 5-8.

4. Подпльота С. В. Тьюторська система освіти в навчальних закладах Англії. Pedagogika. Badania podstawowe i stosowane: wyzwania i wyniki : матеріали міжнародної конференції, м. Закопане, 30-31 серпня 2016 р. Warszawa : Wydawca: Sp. z o.o, 2016. С. 87-89.

5. Швець Т. Е. Тьюторинг: теорія та практики. Київ : «Видавнича група «Шкільний світ», 2021. 168 с.

6. Швець Т. Е. Організація тьюторської підтримки учнів в умовах воєнного стану. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 29-30 квітня 2022 р. Київ : Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2022. С. 39-42.

7. Lochtie D., McIntosh E., Stork A., and Walker B. (2018). Effective Personal Tutoring in Higher Education. St Albans: Critical Publishing. P. 238.

8. McFarlane K. J. (2016) Tutoring the Tutors: Supporting Effective Personal Tutoring. Active Learning in Higher Education, 17(1). Р. 77-88.

9. Magelinskaite S., Kepalaite A, Legkauskas V. (2014). Relationship between social competence, learning motivation, and school anxiety in primary school. Procedia - Social and Behavioral Sciences. №116. 5th World Conference on Educational Sciences - WCES 2013. Published by Elsevier Ltd. https://doi: 10.1016/j.sbspro.2014.01.683.

10. Podplota S. (2020). The Role of Tutorials in Improving the Argumentative Skills of Secondary School Students. Journal of History Culture and Art Research. № 9 (1), Р. 172-181.

11. Wootton S. (2013). Personal Tutoring for the 21st century. Further Education Tutorial Network (fETN), 2013. 64 p.

Abstract

Innovative Practices of Tutoring Support for the Development of High School Students' Social and Personal Competences during Marital Law.

Svitlana Boiko, Tetiana Shvets

The article carries out a thorough analysis of Ukrainian andforeign scientific works, which highlight innovative practices of tutor support for students in the education system and reveals the peculiarities of the implementation of new forms of educational organization. The understanding of tutoring in the modern educational process is clarified, the essence of the specified pedagogical activity is described, taking into account the possible types of tutoring support for high school students. The structure of social and personal competence of high school students and its elements are determined. The authors ' view on the process of acquisition of social and personal competence by an individual is described. Its key components are defined and characterized.

It has been found that tutoring support for the development of social and personal competences of high school students in the conditions of martial law as a model involves a personal nature of educational activities, taking into account an individual and psychological characteristics of students, a careful attitude to their interests and needs. For the successful implementation of tutoring support, a tutor must adhere to the step-by-step implementation of tutoring activities.

In general, in the conditions of war, there is an intensive search for new approaches to learning, among which innovative forms of organization of the educational process, taking into account the creation of a safe educational environment and psychological support of education seekers, are significant.

Keywords: innovative practices, tutoring support, development of high school students ' social and personal competence, martial law in Ukraine.

References

1. Alokhin M. M. (2020). Tiutorskyi suprovid sotsialnoho rozvytku uchniv pochatkovoi lanky pryvatnoi shkoly yak innovatsiina sotsialno-pedahohichna tekhnolohiia. [Tutor support of social development of primary school students in a private school as an innovative socio-pedagogical technology]. Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after Ushinsky, 2 (131), 87-94. Tin Ukrainian].

2. Osadcha K. P. (2019) Teoretychni ta metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv do tiutorskoi diialnosti : monohrafiia [Theoretical and methodological principles of professional training of future teachers for tutoring: monograph]. Melitopol : FO-P Odnoroh T. V. 424 s. [in Ukrainian].

3. Podplota S. V., Merkulova N. V. (2021) Aksiolohichni zasady realizatsii tiutorskoho suprovodu v inkliuzyvnii osviti [Aksiolohichni zazady realizatsii tutorskoho suprovodu v inkliuzyvnii osviti]. Herald pedagogiki. Nauka i Praktyka wydanie specjalne. Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour». N. 64 S. 5-8. [in Polish].

4. Podplota S. V. (2016) Tiutorska systema osvity v navchalnykh zakladakh Anhlii [Tiutorska systema osvity v navchalnykh zakladakh Anhlii]. Pedagogika. Badania podstawowe i stosowane: wyzwania i wyniki : materialy mizhnarodnoi konferentsii, m. Zakopane, 30-31 serpnia 2016 r. Warszawa : Wydawca: Sp. z o.o. S. 87-89. [in Polish].

5. Shvets T. E. (2021) Tiutorynh: teoriia ta praktyky [Tutoring: theory and practices]. Kyiv : «Vydavnycha hrupa «Shkilnyi svit». 168 s. [in Ukrainian].

6. Shvets T. E. Orhanizatsiia tiutorskoi pidtrymky uchniv v umovakh voiennoho stanu [Organization of tutoring support for students under martial law]. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Kyiv, 29-30 kvitnia 2022 r. Kyiv : Tavriiskyi natsionalnyi universytet imeni V. I. Vernadskoho, 2022. S. 39-42. [in Ukrainian].

7. Lochtie D., McIntosh E., Stork A., and Walker B. (2018). Effective Personal Tutoring in Higher Education. St Albans: Critical Publishing. P. 238. [in English].

8. McFarlane K. J. (2016) Tutoring the Tutors: Supporting Effective Personal Tutoring. Active Learning in Higher Education, 17(1), P. 77-88. [in English]. ^

9. Magelinskaite S., Kepalaite A., Legkauskas V. (2014). Relationship between social competence, learning motivation, and school anxiety in primary school. Procedia - Social and Behavioral Sciences. № 116. 5th World Conference on Educational Sciences - WCES 2013. Published by Elsevier Ltd. https://doi: 10.1016/j.sbspro.2014.01.683. [in English].

10. Podplota S. (2020) The Role of Tutorials in Improving the Argumentative Skills of Secondary School Students. Journal of History Culture and Art Research. № 9 (1), Р. 172-181. [in English].

11. Wootton S. (2013) Personal Tutoring for the 21st century. Further Education Tutorial Network (FETN). 64 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru