Мотиваційно-цільовий аспект у навчанні граматики польської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мотиваційно-цільовий аспект у навчанні граматики польської мови

Болотнікова А.П.

Анотація

навчання граматика польський мова

У статті окреслено зміни місця та ролі навчання граматики в навчанні іноземної мови, зокрема польської, у межах комунікативного методу та підходу, орієнтованого на завдання. Зосереджено увагу на таких дискусійних моментах: чи варто вчити граматики іноземної мови взагалі, чи достатньо знання граматичних правил, щоб здійснювати ефективну комунікацію. Сучасний посткомунікативний підхід полягає в поєднанні елементів усіх відомих методів і прийомів навчання для досягнення мети навчання конкретної групи в конкретних освітніх умовах. Тому в центрі його уваги є особистість здобувача освіти, а також його мотивація до навчання та мета. Наголошено, що з погляду мотиваційно-цільового аспекту, всі вправи на засвоєння граматики здебільшого повинні мати комунікативний характер, що може передбачити, по-перше, пояснення до виконання вправи, по-друге, підбір конструкцій, якими можна послуговуватися в реальному житті, по-третє, створення типових ситуацій спілкування. Увагу авторки зосереджено на основних аспектах та техніках в навчанні граматики. Проаналізовано ефективність формування граматичних навичок польської мови з погляду мотиваційно-цільового аспекту в межах комунікативної методики та підходу, орієнтованого на завдання на заняттях з польської мови. Окремо детально розглянуто особливості та використання на заняттях польської мови вправ на автоматизацію та їхніх технік. Виокремлено та описано переваги вправ на автоматизацію для студентів та лекторів. Зазначено, коли використовувати вправи на автоматизацію, вивчення яких структур краще піддати автоматизуванню. Також запропоновано приклади вправ на автоматизацію граматичних навичок, зокрема вправи на укладання питань до речень з підкресленим словом, вправи з пропущеними словами / фразами, вибір відповідної форми, стереотипи, вправи на вибір слова, яке не пасує до інших, заповнення пропусків правильною формою слова, поданого в дужках, знаходження правильної відповіді до питання. Доведено, що комунікативна спрямованість завдань вносить різноманітність у виконання граматичних вправ, а мотиваційно-цільовий аспект зумовлює успішне засвоєння граматичних конструкцій та формування граматичних навичок.

Ключові слова: граматика польської мови, методи навчання іноземних мов, комунікативна і лінгвістична компетенції, граматичні навички, мотиваційно-цільовий аспект навчання.

Bolotnikova A.

Motivation-goal aspect in learning Polish grammar

Abstract

The article defines the changes in the place and role of a foreign language grammar, in particular Polish, within the framework of the communicative method and the task-oriented approach. The attention is focused on such debatable points: whether it is worth learning a foreign language grammar in general, and whether it is worth enough knowledge of grammatical rules to carry out effective communication. The modern post-communicative approach consists in combining parts of all recognizable teaching methods and techniques to achieve the goal of teaching a specific group in specific educational conditions. Therefore, the focus of its attention is the personality of the applicant for education, as well as his / her motivation for learning and goals.

It is noted that considering the motivational-target aspect, all exercises for mastering grammar should be of a communicative nature, which can provide, firstly, an explanation for the exercise, and secondly, the selection of structures that can be used in real life, thirdly, the creation of typical communication situations. The author's attention is focused on the main aspects and techniques in teaching grammar. The effectiveness of Polish grammatical skills formation is analyzed considering the motivational-target aspect within the framework of a communicative methodology and a task-oriented approach in the classroom in Polish. The article considers in detail the features and use of fluent grammar drills and their techniques in Polish language classes. The benefits offluent grammar drills for students and lecturers are highlighted and described. Also, it is indicated when it is necessary to use fluent grammar drills. It is also identified which structures are worth studying for fluent grammar. Examples of exercises for fluent grammar skills are also offered, in particular, exercises for completing questions to sentences with an underlined word, exercises with missing words/phrases, choosing the appropriate form, stereotypes, exercises for choosing a word that does notfit others, filling the gaps with the correct form of a word, given in parentheses, finding the correct answer to the question. It is proved that the communicative orientation of the tasks brings variety to the grammatical exercises' performance, and the motivational-target aspect predetermines the successful assimilation of grammatical structures assimilation and grammatical skills formation.

Key words: the grammar of the Polish language, methods of teaching foreign languages, communicative and linguistic competence, grammatical skills, motivational-targeted aspect of learning.

На сьогодні одним із найпопулярнішим у викладанні іноземних мов залишається комунікативний підхід (communicative language learning). Він заснований на переконанні, що мова є засобом інтеракції, важливою для нього є комунікативна компетентність учня, завдяки якій він має можливість вербально реагувати та діяти в конкретній ситуації спілкування. Тому, як наголошують фахівці з глотодидактики, не так важливо навчити будувати правильні речення, важливо надати комунікативному партнеру інформацію, обмінюватися думками та вирішувати проблеми [5, s. 34]. Відповідно до цього на заняттях граматика реалізується експліцитно, а граматичний коментар повинен бути мінімальний. Навчання іноземних мов, зокрема польської, зосереджене на функціях, які може виконувати те чи те висловлення, а знання граматичної системи мови не має потреби для процесу щоденного спілкування. Більшість виходить з того, що граматичні навички є лише засобом успішної комунікації.

Варто зазначити, що зведення до мінімуму формування граматичних навичок у межах комунікативного підходу на заняттях з іноземних мов останнім часом зазнає критики [2; 7], зокрема щодо недостатньої уваги лектора до виправлення помилок. Сам процес комунікації відбувається, але створюється “негативний” образ мовця, який говорить з помилками. Це стало однією з причин появи нового підходу в навчанні іноземних мов, орієнтованого на завдання (Task-Based Language Teaching), згідно з яким використання мови - це не тільки обмін інформацією, тобто спілкування (комунікативний підхід), це передовсім спільна діяльність з метою досягнення результату. Цей підхід пов'язує спілкування з соціальною дією, нівелюючи відмінність між навчанням і використанням мови [3, s. 82, 84, 86], “намагається поєднати формування лінгвістичної компетенції з умінням розуміти та говорити” [5, s. 84]. Польський дослідник М. Гроховський доводить: “ми спілкуємося, будуючи висловлення, і для цього... нам потрібна граматика. ... Видається необхідно доповнити навчання, засноване на використанні самої мови, граматичним компонентом [2, s. 85]. Крім того, А. Серетни та Е. Ліпінська наголошують: “не можна (...) обмежувати навчання мови розвитком уміння ефективно отримувати та передавати інформацію. Необхідно дбати про те, щоб повідомлення було правильним і зрозумілим” [7, s. 112]. Наголошують, що в навчанні польської мови українців виникають проблеми граматичної інтерференції та необхідність її подолання [4].

На сьогодні в науковій літературі [2; 3; 4; 5; 7] докладно вивчено процес навчання граматики з операційного погляду, тобто описано процедуру еволюції граматичних умінь здобувачів освіти, проаналізовано зміст вправ для навчання граматики іноземних мов тощо. Але мотиваційно-цільовому аспекту навчання граматики приділено увагу лише в деяких розвідках [1], відтак виникає потреба детального аналізу цього аспекту методики навчання іноземних мов.

Мета статті - проаналізувати ефективність формування граматичних навичок польської мови з погляду мотиваційно-цільового аспекту в межах комунікативної методики та підходу, орієнтованого на завдання, на заняттях з польської мови.

Коли ми навчаємо граматики важливо пам'ятати, що вона знаходиться на периферії в сучасній методиці навчання іноземних мов. Акцент зроблено на важливості опанування лексики, а ще більше - на навчанні комунікації. З погляду мотиваційно-цільового аспекту, всі вправи на засвоєння граматики здебільшого повинні мати комунікативний характер, що може передбачити, по-перше, пояснення до виконання вправи, по-друге, підбір конструкцій, якими можна послуговуватися в реальному житті, по-третє, створення типових ситуацій спілкування. Формування граматичної навички реалізується в усіх видах мовленнєвої діяльності: студент повинен навчитися “чути” граматичну структуру, “впізнавати” її в тексті, а також відтворювати в усній та письмовій комунікації. Важливо, щоб здобувач освіти сам оцінив зростання власної комунікативної компетентності - активне опанування граматичної конструкції, уміння її трансформації, а також вільного послуговування нею в процесі спілкування. Йдеться про мотивованого студента, який має на меті досягти бажаного рівня володіння іноземною мовою. Тому варто наголосити, що на сьогодні мотиваційно-цільовий чинник відіграє одну з основних ролей в процесі формування граматичних навичок.

Виокремимо основні аспекти в навчанні граматики:

Граматичні вправи повинні бути структуровані, мати назву та рекомендації до виконання, а також бути узгодженими з темою заняття. Наприклад, опановуючи граматичну тему aspekt niedokonany/dokonany w jqzykupolskim, важливо поєднати її з лексичною темою “Moje obowi^zki”, “Moje plany” тощо.

Граматичні вправи повинні вможливлювати багаторазове повторення певних структур, зразків, що слугуватиме використанню їх в подальшому в процесі комунікації.

Граматичні вправи повинні бути різноманітні, але швидкі у виконанні. Одне і теж граматичне правило можна практикувати по-різному.

Чим більше занурення, тим більша результативність навчання граматики. Студенти повинні розуміти смисл завдання, на чому зроблено акцент: на змісті чи на правильності граматичної структури, а також чого він зможе навчитися завдяки запропонованим завданням.

Техніки навчання граматики

Укладання (завершення) речень (Uzupeinianie zdan).

Заповнення пропусків (Wypeinianie luk) у реченні, діалогах, текстах.

Вибір правильної форми (Wybor prawidiowej formy) або із запропонованих, або з початкових форм.

Трансформації (Transformacje fleksyjne, slowotwotcze, skiadniowe).

Субституція (Podstawianie), наприклад, заміна форм теперішнього часу формами минулого часу, форми жіночого роду формами чоловічого роду.

Вправи на автоматизацію (Cwiczenia automatyzuj^ce).

Детальніше розглянемо вправи на автоматизацію (dryl). Такі завдання повинні бути елементом кожного заняття, оскільки в такий спосіб нові конструкції, які опанував студент, будуть систематизовані, а в природній ситуації комунікації легко відтворювані.

Дриль (dryl) - це вправи на засвоєння окремих граматичних структур, які полягають на постійному повторюванні одного й того ж зразка й закріпленні його на матеріалі різних лексичних і текстових структур. Наприклад, лектор називає займенник, а студент добирає відповідну дієслівну форму (ja -- kocha-m / ty -- kocha-sz / on kocha- /my - kocha-my / wy kocha-cie / oni - kocha-jq). Це здебільшого прості, короткі, динамічні текстові структури (фрази, речення), які слугують автоматизації навички. Завдяки таким вправам лектор має можливість сформувати певну навичку вживання правильної форми. У такий спосіб студент опановує певні структури і може будувати конструкції подібні до автоматизованої структури. На цьому етапі лектор виконує роль так званого контролера, який не толерує помилки, оскільки основний акцент зроблено на правильності конструкції. Такі завдання широко використовували прихильники аудіолінгвальної методики навчання іноземних мов.

На етапі автоматизації увага студента також повинна бути зосереджена на формальних елементах та правильності структури. На другий план відходять зв'язне мовлення, його лексичне багатство. Часто видається, що такі вправи є нудними, але студенти люблять завдання на автоматизацію, оскільки вони в подальшому створюють відчуття комфорту у процесі комунікації.

Вправи на автоматизацію (усні та письмові) варто використовувати між поясненням нового матеріалу і самостійним продукуванням конструкцій студентами, тобто між опануванням структурою і вільним висловленням.

Зразки завдань

Субституція (Podstawianie proste / ziozone). Виконання вправ, коли треба замінити один елемент (Lubi^ herbat^ czarnq / zielonq / bialq / ziolowq) або складніші завдання, наприклад, поставити в правильну відмінкову форму одночасно прикметник та іменник, наприклад, Lubi^ (herbata czarna).

Трансформація (Transformacja) - заміна фрагменту речення (заміна форми дієслова минулого часу формами майбутнього часу, чоловічого роду формами жіночого роду, недоконаного виду формами доконаного виду, однини множиною тощо).

Можна використовувати додатковий матеріал, зокрема фішки з питаннями (Fiszki z pytaniami). Наприклад, вивчаючи прислівник, можна використовувати питання Jak czqsto chodzisz do kina? Jak czqsto czytasz ksiqzki? Jak czqsto uprawiasz sport? Завданням студента є прочитання питання і правильна відповідь (codziennie, rzadko, nigdy nie, od czasu do czasu etc).

Ефективними завданнями в групі є вправи, які студенти виконують ланцюжком (Cwiczenia lancuchowe). Наприклад, Nazywam siq Anna Kowalska. Jestem z Polski. - Ona nazywa siq Anna Kowalska. Ona jest z Polski. Nazywam siq Natalia Kowalczuk. Jestem z Ukrainy. - Ona nazywa siq Natalia Kowalczuk. Ona jest z Ukrainy. Nazywam siq Tom Taylor. Jestem z Anglii.

Повторення хором (Powtarzanie chorem). Такі завдання є оптимальними для осіб молодшого віку, але в групах, де навчаються дорослі, вони часто стають так званим “порятунком” для несміливих чи сором'язливих студентів, оскільки в такий спосіб вони охочіше намагаються повторювати конструкції.

Переваги вправ на автоматизацію для студентів: автоматизація навички правильного вживання граматичної конструкції, а також покращення вимови; формування навичок аудіювання, швидкого говоріння, дотримання темпу мовлення; усвідомлення зростання мовної компетенції; акцентування уваги студентів на правильності побудови конструкцій; можливість отримання одночасної зворотної реакції; запам'ятовування зворотів, фраз, кліше.

Переваги вправ на автоматизацію для лектора: знаряддя мобілізації студентів; результативна організація заняття - можливість зміни темпу, залучення всіх учасників освітнього процесу; з'ясування труднощів у студентів щодо засвоєння граматичної форми і вимови.

На початковому рівні вивчення мови важливим є так зване пристосування до звуків мови; удосконалення вимови звуків, яких немає в рідній мові студента (з погляду української мови - l, I, q, q); увага на інтонації, просодії (питальні речення, заперечні конструкції тощо) - відтворення артикуляції лектора; заучування слів і зворотів, які викликають труднощі вимови; опанування клішованих конструкцій (Chcialbym... Czy mogq...? Czy moglbym...). Але важливо наголосити, що це повинні бути лише ті конструкції, граматичні форми, які студенти вже вивчили. Такі вправи повинні бути прості та швидкі у виконанні. Автоматизація навичок повинна відповідати потребам студентів, тобто за умови, що вони недостатньо добре опанували відповідну граматичну форму, конструкцію чи вимову.

Декілька прикладів завдань на автоматизацію

І. Вправи на укладання питань до речень з підкресленим словом (Konstruowanie pytania do podanego zdania). Завдання полягає в правильному або оптимальному доборі питального слова за умови, що всі речення поєднані спільною лексичною темою, наприклад Urlop / Wakacje.

Proszq zapytac o podreslone slowa wedlug wzoru.

Lubiq spqdzac urlop w gorach. Gdzie lubisz spqdzac urlop?

Lubi§ spqdzac urlop z kolegami. ?

Latem spqdzam urlop nad morzem. ?

Jedziemy na wakacje na miesiac. ?

Jedziemy na wakacje za tvdzien. ?

Jedziemy na wakacje pogiagiem. ?

Na wakacje biorq ze soba komorke. ?

Вправи з пропущеними словами / фразами (Cwiczenia z lukami). Завданням студентів є вживання відповідної форми з тих конструкції, які запропоновані в завданні.

Proszq wpisac wlasciwa forme czasownika (wiedziec / znac).

Trochq (ja) znam historiq Polski.

Dobrze (ty) jqzyk polski.

Tomek cztery jqzyki obce.

(my), ze stolica Polski jest Warszawa.

(wy) , gdzie jest klub `Pauza'.

Czy (oni) Wislawq Kowalska?

Вибір відповідної форми (Wybor wlasciwej formy). Здебільшого подано дві-три пропозиції, а завданням є вибір правильної форми.

Ten komputer jest stary / stara / stare.

Ta ksiazka jest duzy / duza / duze.

To krzeslo jest nowy / nowa / nowe.

Стереотипи (Stereotypy).

Czy stydenci lubiq siq uczyc?

Tak, wszyscy studenci lubia siq uczyc. / Nie, nie kazdy student lubi siq uczyc.

Czy dyrektorzy maja swoj gabinet?

Czy nauczyciele pracuja na etacie?

Czy profesorowie pracuja na uniwersytecie?

Czy aktorzy graja w teatrze?

Czy lekarze prowadza praktyki?

Czy kibice uprawiaja sport?

Використана література

1. Арістова Н.О. Формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих навчальних закладів: монографія. К.: ТОВ “ГЛІФМЕДІЯ”, 2015. 240 с.

2. Grochowski M. Slownik i gramatyka - centrum j?zyka i j?zykoznawstwa (wprowadzenie do problematyki). Horyzonty humanistyki, red. S. Gajda, Opole, 2012. S. 85-104.

3. Janowska I., Podejscie zadaniowe do nauczania i uczenia si? j?zykow obcych. Na przykladzie j?zyka polskiego jako obcego, Krakow, 20І1. 434 s.

4. Krawczuk A., Kowalewski J. Metodyka nauczania j?zyka polskiego. J?zyk i kultura w dydaktyce polonistycznej na Ukrainie. Kijow, 2017.

5. Komorowska H., Metodyka nauczania j?zykow obcych. Warszawa, 2011. 137 s.

6. Pfeiffer W. Nauka j?zykow obcych. Od praktyki do praktyki. Poznan, 2001. 224 s.

7. Seretny A., Lipinska E. ABC metodyki nauczania j?zyka polskiego jako obcego. Krakow, 2005. 332 s.

References

1. Aristova N.O. Formuvannia motyvatsii vyvchennia inozemnoi movy u studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Formation of motivation for learning a foreign language among students of higher educational institutions]: monohrafiia. K.: TOV “HLIF-MEDIIA, 2015. 240 с. [in Ukrainian].

2. Grohovski M. Slovnik i gramatyka - centrum jenzyka i jenzykoznavstva (vprovadzenie do problematyki) [Vocabulary and grammar - language and linguistics center (introduction to the subject)]. Horyzonty humanistyki, red. S. Gajda, Opole, 2012. S. 85-104. [in Polish].

3. Janovska I., Podejscie zadaniove do nauchania i uchenia sien jenzykuv obcyh. Na prykladzie jenzyka polskiego jako obcego [A task-based approach to teaching and learning foreign languages. On the example of Polish as a foreign language]. Krakuv, 2011. 434 s. [in Polish].

4. Kravchuk A., Kovalevski J. Metodyka nauchania jenzyka polskiego. Jenzyk i kultura v dydaktyce polonistychnej na Ukrainie [Polish language teaching methodology. Language and culture in teaching Polish in Ukraine]. Kijuv, 2017. [in Polish].

5. Komorovska H., Metodyka nauchania jenzykuv obcyh [Methodology of teaching foreign languages]. Warshawa, 2011. 137 s. [in Polish].

6. Pfeiffer W. Nauka jenzykuv obcyh. Od praktyki do praktyki [Learning foreign languages. From practice to practice]. Poznan, 2001. 224 s. [in Polish].

7. Seretny A., Lipinska E. ABC metodyki nauchania jenzyka polskiego jako obcego [ABC of the methodology of teaching Polish as a foreign language]. Krakuv, 2005. 332 s. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru