Особливості взаємодії освітніх компонентів "міжнародна інформація", "політична психологія" та "зв’язки з громадськістю" при підготовці здобувачів-міжнародників

У статті розкриваються особливості інтеграції дисциплін “міжнародна інформація”, “політична психологія” та зв'язки з громадськістю в процесів опанування знань і умінь студентами міжнародниками. Автори даного дослідження викладають дисципліни, що заявлені у темі, для здобувачів вищої освіти спеціальності 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”. Кожен компонент є важливим і незамінним в процесі навчання. В статті подається основний документ, за яким наповнюється зміст освітніх компонентів, а саме Стандарт освіти галузі 29 спеціальності 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”. Авторами в статті розкрита важливість і частка кожного освітнього компонента в процесі вивчення студентами. Так, щодо освітнього компоненту Міжнародна інформація, то саме поняття “інформація” є ключовим і визначається авторами як з точки зору явища, так з точки зору процесів її використання в публічній міжнародній площині. Освітній компонент “Політична психологія” визначається авторами як незамінна сукупність знань і умінь про психологічні особливості політичних орієнтацій суб'єктів, їх поведінку й участь у політичних процесах, як можливість вивчення психотехнології та використання її у політичних діалогах та на майданчиках, яких потребуватимуть фахівці-міжнародники. Освітній компонент “Зв'язки з громадськістю” трактується як процес комунікації, тобто передачі інформації, як діяльність, яка спрямована на взаємодію із різними прошарками суспільства, а також етносами, націями. Автори зазначають, що ці зв'язки спрямовані на формування у людей певної думки, а після - управління сформованою певною думкою. Автори переконані, що інтеграція вивчення вказаних освітніх компонентів безумовно дасть високу результативність та якість у підготовці фахівців рівня “бакалавр” та конкурентоздатності випускника на світовому ринку праці.

Ключові слова: міжнародна інформація, політична психологія, зв'язки з громадськістю, міжнародні відносини, компетентності, освітні компоненти, інтеграція дисциплін.

Andrushchenko T., Kovchinа I., Panchenko M. Features of the interaction of the educational components "international information", "political psychology" and "public relations" in the training of international students

The article reveals the peculiarities of the integration of the disciplines "international information", "political psychology" and relations with the public in the processes of acquiring knowledge and skills by international students. The authors of this study teach the disciplines stated in the topic for students of higher education in the specialty 291 "International relations, public communications and regional studies". Each component is important and indispensable in the learning process. The article presents the main document thatfills in the content of the educational components, namely the Education Standard of branch 29 specialty 291 "International relations, public communications and regional studies". The authors of the article reveal the importance and share of each educational component in the process of studying for students. So, with regard to the educational component of international information, the very concept of "information" is key and is defined by the authors both from the point of view of the phenomenon andfrom the point of view of the processes of its use on international public planes. The educational component "Political Psychology" is defined by the authors as an indispensable set of knowledge and skills about the psychological features ofpolitical orientations of subjects, their behavior and participation in political processes, as an opportunity to study psychotechnology and use it in political dialogues and on platforms that will be needed by international specialists. The educational component of "Public Relations" is interpreted as a communication process, i.e. information transfer, as an activity aimed at interaction with various strata of society, as well as ethnic groups and nations. The authors note that these connections are aimed at forming a certain opinion in people, and then managing the formed certain opinion. The authors are convinced that the integration of the study of the specified educational components will definitely provide high efficiency and quality in the training of "bachelor" level specialists and the competitiveness of the graduate in the global labor market.

Key words: international information, political psychology, public relations, international relations, competences, educational components, integration of disciplines.

Розв'язання світових політичних задач, що відповідають вимогам часу, потребує комплексного підходу до удосконалення професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії” з ОП “Міжнародна інформація”. Оскільки за планами України та держав світу, незабаром будуть затребувані професіонали нового формату, відкриється ринок здорової конкуренції з новими вимогами до фахівців.

Міжнародні відносини як провідний напрям зовнішньої політики України потребує постійного оновлення. Для оновлення структури міжнародних зв'язків потрібні компетентні фахівці, підготовлені у закладі вищої освіти, зокрема УДУ імені Михайла Драгоманова на факультеті психології.

Автори даного дослідження викладають дисципліни, що заявлені у темі, для здобувачів вищої освіти спеціальності 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”, тому маємо право висвітлювати власні думки на шпальтах наукових видань.

Сьогоднішній запит щодо підготовки бакалаврів-міжнародників досить високий. Здобувачі, до вступу до університету, як правило відвідують декілька країн і з батьками, і в рамках обміну учнями, тому, вступаючи до нас на перший курс, мають широкий кругозір, ознайомлені з традиціями окремих народів та суспільств.

Виходячи з даного факту, колектив кафедри політичної психології та міжнародних відносин шукає новаторські підходи до викладання здобувачам рівня “бакалавр” освітніх компонентів та їх змістове наповнення щодо висвітлення проблем розвитку міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій в рамках освітньо-професійної програми “Міжнародна інформація”.

Реалізацію такого новаторства знаходимо у задіяному нами механізмі інтеграції освітніх компонентів “Міжнародна інформація”, “Політична психологія” та “Зв'язки з громадськістю”.

Автори цієї праці користувалися загальнонауковими методами дослідження. Зокрема, було проаналізовано достатню кількість праць як українських, так і зарубіжних науковців, які вивчали проблеми у сфері політичної психології, міжнародної інформації та зв'язків з громадськістю, займалися формуванням компетентностей у майбутніх фахівців. Також нами було використано узагальнення теоретичного матеріалу, здійснено синтез та проведено аналогію щодо інтеграції поданих освітніх компонентів в процесів забезпечення викладання здобувачам вищої освіти.

Розглянемо актуальність інтегрування виокремлених нами дисциплін для нашої наукової статті.

Освітній компонент “Міжнародна інформація” є надзвичайно актуальним тому, що він основний за освітньо-професійною програмою для підготовки бакалаврів. Основна інформація для найкращої підготовки здобувачів знаходиться у цьому компоненті, він насичений історичною, теоретичною та практичною інформацією, необхідної для формування як загальних компетентностей, так професійних.

Другий обраний нами для дослідження змістової інтеграції освітній компонент “Політична психологія”. Звернемось до назви кафедри - політична психологія та міжнародні відносини - і не матимемо сумнівів щодо необхідності вивчення здобувачами політичної психології. Відомо, що психологічні чинники допомагають визначити поведінку люди. Наші випускники будуть працювати у сфері міжнародних відносин і саме такі чинники вони повинні знати та застосовувати їх у подальшій діяльності.

Третій обраний освітній компонент “Зв'язки з громадськістю”. Дослідження показує, що інтеграція виокремленого компонента з двома іншими буде найбільш сприятливо формувати компетентності майбутнього фахівця. Тому що міжнародник працюватиме не тільки з дипломатичним і представницьким корпусами України та зарубіжних держав, але спілкуватиметься й представлятиме власну державу різним прошаркам суспільств регіонів світу. Тільки таким чином позиція України буде донесена до найдальших куточків планети. Зазначимо, що ще 6-8 років назад про Україну прості громадяни інших країн майже не чули, потрібно було пояснювати, де ми знаходимося, це було принизливо, то тепер більшість половини населення планети чули про Україну.

Усвідомлення і викладачами, і здобувачами ключових значень у формуванні компетентностей галузі 29 “Міжнародні відносини”, надійної фундаментальної підготовки в умовах розвитку технологій, у тому числі експоненціального, призводить до підготовки фахівця, здатного конкурувати на міжнародному ринку праці, а отже, як громадянин своєї держави, бути забезпеченому роботою та такий, який має високий емпатійний рівень характеру, отже - задоволений роботою, що є дуже важливим для психічного здоров'я людини та її професійного зростання.

Даним питанням в український науці займалися: В. П. Андрущенко (Андрущенко), який досліджував і досліджує процеси розвитку освіти в різних гуманітарних галузях та застосування механізмів забезпечення формування компетентностей у процесі підготовки фахівця, Т В. Андрущенко (Андрущенко, Хворостянко, 2022), яка є фахівцем у галузях “міжнародні відносини” та “психологія”, досліджує політичні процеси та розглядає концептуальні підходи у підготовці фахівців-психологів та міжнародників, І. М. Ковчина (Андрущенко, Бондарчук, Ковчина, Панченко, & Титаренко, 2021) - приділяє увагу професійній підготовці бакалаврів та магістрів, розглядає технології підготовки здобувачів вищої освіти, М.В. Панченко (Ковчина, & Панченко, 2018), у сфері уваги якої знаходяться юридичні та міжнародні питання. пов'язані з підготовкою бакалаврів галузі 29 “міжнародні відносини”, В. Ф. Сташук (Сташук, 2021) є фахівцем у сегменті міжнародної економіки, досліджує проблеми підготовки фахівців засобами навчально-освітніх технологій зарубіжних країн тощо.

Формуючи компетентного фахівця, професорсько-викладацький склад кафедри дотримується нормативно-правових документів.

Основним документом, за яким наповнюється зміст освітніх компонентів, є Стандарт освіти галузі 29 спеціальності 291 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії” (Стандарт,2020). Також ми керуємося Законами України “Про вищу освіту”, “Про освіту” та нормативно-правовими документами УДУ імені Михайла Драгоманова, які виставлені на сайтах Верховної Ради України та НПУ імені М. П. Драгоманова.

Розглянемо заявлений нами у темі перший освітній компонент “Міжнародна інформація”, за яким формуються як загальні компетентності, так і професійні.

Загальна компетентність Стандарту, який є дня нас основним нормативним документом при складанні навчальної, робочої програми, Силабусу, спонукає до формування у здобувача фахових знань, розуміння предметної області вивчення міжнародної інформації, а також сприймання професійної діяльності як у вузькому, так і у широкому масштабі.

З метою поглибленого розкриття змістового наповнення поняття “Міжнародна інформація” для здобува- чів вищої освіти в рамках освітньої програми з такою ж назвою, звертаємось до історії виникнення самого терміну “інформація”. Інформація з'явилась разом зі словом. Навіть раніше, оскільки за звуками тварини й перші люди також інформували один одного про любов, небезпеку. Тобто базова інформація має дво- числове наповнення “так” або “ні”. Пізніше, із розвитком мови та мовлення з'явилося багатокомпонентне наповнення значення “інформація”. Вільна енциклопедія, wikipedia, стверджує, що інформація змістово наповнена абстрактним судженням, тобто теоретичними узагальненнями чогось, що для людини важливо (Wikipedia, 2023).

Інформація використовується у всіх галузях життя людини будь-якої держави. Тому розглядуваний нами термін має небезпечну, як для науки, кількість визначень.

Як науковці з достатньо великим стажем, автори мають право на власно визначену точку зору терміну “Інформація”. Ми його, на сьогодні, трактуємо наступним чином.

За нашими дослідженнями, ми упевнені, існує чотири види інформації, які важливі для щоденного споживання: побутова інформація, тобто інформація споживачів, що складається із щоденно оновлюваних відомостей побутового характеру; інформація політична, яка складається із відомостей, що офіційно пропоновані на сайтах Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та через мас-медіа, про діяльність структур держави у всіх напрямках; наукова інформація - наповнюється новими теоретичними, концептуальними матеріалами, невідомими до часу їх оприлюднення; професійна інформація, яка оновлюється з появою нових технологій застосування у певній галузі економіки держави (авт. Т. В. Андрущенко, І. М. Ковчина, М. В. Панченко). Є й думки інших учених про термін “інформація”, які представлені у наукових працях різних видів.

Отже, згідно Стандарту всі загальні й фахові компетентності формуються під час вивчення здобувачем освітнього компоненту “Міжнародна інформація”.

Завданнями першого етапу вивчення та підготовки здобувачів за ОП “Міжнародна інформація” ми визначаємо: історико-генезисне дослідження терміну “Інформація”, вивчення теоретико-методичних засад побудови сучасної структури Інформації у професійно-орієнтованій системі вищої освіти; концептуальні підходи українських та зарубіжних учених у науково-практичних дослідження “Інформації”; сучасні тенденції розвитку “Інформації” в Україні та регіонах світу; нормативні вимоги до застосування інформації у професії, побуті.

Другим етапом є з'ясування ролі й місця інформації у системі міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, дослідження та представлення міждисциплінарних зв'язків з іншими освітніми компонентами та галузями наук, вивчення досвіду подання інформації в інших державах, регіонах, становлення міжнародної інформації як сегменту інформації у міжнародних зв'язках, виявлення основних закономірностей та суперечностей у розвитку інформації.

Під час третього етапу передачі професійних знань про інформацію, у тому числі міжнародну, визначаємо напрями інноваційного змісту в організації технологій подання, передачі інформаційного матеріалу, вивчаємо перспективи наукових розвідок стосовно закладеного терміну, застосовуючи принципи взаємозв'язку фундаментальних та фахових досліджень, розробляємо перспективні моделі нових інформаційних систем, організовуємо моніторинг у соціальних мережах, виписуємо поради щодо якісного або неякісного застосування інформації у професійній діяльності майбутнього міжнародника.

Таким чином формуємо компетентності фахівця міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, які відповідають Стандарту освіти.

Другий освітній компонент, який нами інтегрується у проведенні навчального процесу з іншими компонентами, є “Політична психологія”. Він близький за базовими основами із психологією, але вирізняється спрямованістю.

Терміни “психологія” та “політична психологія” відрізняються. Психологія це наука, що вивчає психічні явища як такі - почуття, мислення, воля, а також вивчає поведінку людини згідно явищ (позитивну, негативну). Політична психологія також вивчає сукупність відчуттів, переживань, емоцій, настроїв, але вони пов'язані з політикою, входять до структури політичної свідомості людини. Політична психологія пов'язана з установкою на політичну поведінку людини (Wikipedrn, 2023).

Першим етапом формування компетентностей у здобувачів вищої освіти розглядуваного освітнього компонента є повторення. Під час отримання професійної інформації у курсі “Конфліктологія та теорія переговорів” здобувачі-студенти вже вивчали окремі фактори формування поведінки людини. Тому вивчення політичної психології починаємо із нагадування основних понять, закономірностей психології. Ми упевнені, що і знання з історії психології допомагають здобувачам ближче познайомитися з необхідними фаховими матеріалами й почати виробляти власну професійну поведінку. Дуже важливим ланцюгом є вивчення біографій політичних психологів. Першими політичною психологією займалися Г Лебон, який написав такі важливі дослідження з “Психології народів і мас”, “Психологія натовпу”, “Психологія соціалізму”, С.Сігелє подав виклад власної думки у книзі “Злочинний натовп” та інші учені, праці яких є на просторах Internet-мережі.

Гюстав Ле Бон у червні 1914 року був включений, за поданням Т.Рузвельта, до складу комісії з врегулювання політичного, військового та економічного положення в Європі, тобто перед Першою світовою війною, коли загроза якої вже була в Європі й шукали привід для її початку. Він створив декілька концепцій, які актуальні й донині. Наприклад, учений вважав поведінку індивідуума у натовпі несвідомою, ірраціональною, нетерпимою, людина у натовпі втрачає почуття відповідальності, її емоційність підвищується, спостерігається розумовий примітивізм. Революції, на його думку, були проявом масової істерії, а соціальні зміни насаджуються небагатьма лідерами, які є гарними ораторами та маніпулянтами. Тобто Ле Бон з власного досвіду описував політичний характер психології та її явища, за якими він спостерігав особисто (Wikipedrn, 2023).

С.Сігеле також присвячував свої праці масам. За освітою С.Сегеле був кримінологом, розслідував злочини, зроблені у групі. Учений виділив п'ять причин злочинів натовпу: піддатливість навіюванню, чисельність, де інтенсивно прогресують негативні емоції, учасникам натовпу здається, що вони мають силу та владу, а також забезпечується анонімність, моральне сп'яніння, пробудження інстинкту вбивства, а також склад натовпу - як правило, це особи низького соціального статусу, без освіти, без роботи, їх можна легко купити за малі кошти.

Другим етапом формування компетентностей згідно Стандарту, тобто отримання професійної інформації, на базі якої й формуються загальні та професійні компетентності з розкриття структури політичної психології як дисципліни, є подача здобувачеві її об'єкту, предмету, завдань.

Предметом вивчення освітнього компоненту “Політична психологія” для бакалаврів-міжнародників є теоретичні та методологічні проблеми політики та психології, виокремлення особливостей політичного процесу, а також взаємодія політичних та психологічних явищ в Україні та державах світу. Змістовим наповненням є психологічні та політичні складові у суспільних процесах. Також вивчається роль особистості у політиці та в психології.

Завданнями у викладанні політичної психології для здобувачів вищої освіти спеціальності 291 є вивчення та вільне застосовування термінологічного апарату здобувачем під час фахової діяльності у сфері міжнародних зв'язків, характеристика взаємозв'язків політичної психології з іншими освітніми компонентами, як от “Міжнародна інформація” та “Зв'язки з громадськістю”, вивчення закономірностей прояву психічних складових політичних процесів в Україні та регіонах світу; аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на політичну діяльність у країнах світу. Одним із похідних основних завдань - навчити здобувача вести політичний діалог, розбиратися у поведінці політика, лідера. Навчити здобувача бути лідером та політиком високого інтелектуального наповнення.

До третього етапу входить змістове наповнення освітнього компоненту. Одним із авторів даного дослідження представлено Силабус на сторінці кафедри політичної психології та міжнародних відносин сайту факультету психології УДУ імені Михайла Драгоманова. Ми не будемо повторювати закладену професійну інформацію, зупинимось на головних питаннях.

Для міжнародників важливим є вивчення теоретико-методологічних засад політичної психології як науки і предмету вивчення, виокремлюється вивчення особистості у політиці та групи особистостей, що сприяють здійсненню міжнародних відносин, розглядається такий психологічний феномен, як влада і її взаємодія з масами та окремими індивідуумами, підкреслюється та аналізується роль національної ідеї в суспільстві.

Міжнародники будуть брати безпосередню участь у політичних процесах, тому вивчаємо психологічні особливості політичних орієнтацій суб'єктів, їх поведінку й участь у політичних процесах. Приділяємо увагу вивченню політичних еліт, їх поведінці, психологічним особливостям, подаємо психотехнології у політичних діалогах та на майданчиках, яких потребуватимуть фахівці-міжнародники. Зупиняємось на психологічних впливах до-, під час- та після зустрічей на високому рівні.

Зважаючи на вищевикладене, нами формуються компетентності згідно Стандарту - здатність фахівця аналізувати структуру та динаміку міжнародних суспільних комунікацій та виявляти їх вплив на міжнародну систему, державні та суспільні інститути. Результатом є вміння здобувача-міжнародника вести фахову дискусію з проблем міжнародних взаємозв'язків, професійно комунікувати з питань політичної діяльності, глибоко аргументувати власну позицію з точки зору патріотичних та державних інтересів України, а також поважати опонентів та їхню точку зору, яка може бути кардинально іншою.

Перейдемо до третього освітнього компонента, який інтегрується з двома першими - “Зв'язки з громадськістю”. Як нами було зазначено на початку дослідження, майбутнім фахівцям прийдеться працювати із “зовнішнім світом” для підтримки міжнародних відносин, міжнародних зв'язків. І це будуть різнопланові організації, які ми об'єднуємо під назвою “зв'язки з громадськістю”.

Зв'язки з громадськістю, насамперед, є комунікацією, інформацією. Це діяльність, яка спрямована на взаємодію із різними прошарками суспільства, населення, груп, а також етносами, націями. Ці зв'язки спрямовані на формування у людей певної думки, а після - управління сформованою певною думкою.

Згідно Стандарту 291, під час викладання розглядуваного освітнього компонента, нами формуються компетентності на “здатність працювати у міжнародному контексті”, а результатом є “відстоювати національні інтереси України у міжнародній діяльності” (Стандарт, 2020).

Під час викладання даного освітнього компонента нами формуються компетентності у три етапи.

Перший - вивчаються концептуальні основи зв'язків з громадськістю, велика увага звертається на вивчення джерельної бази як українських дослідників, політологів, істориків, журналістів, так і зарубіжних. Ми дотримуємося принципу особистісно орієнтованого підходу у роботі зі здобувачами. Зазначимо, що, як правило, група поділяється на декілька підгруп, які зацікавлені у поглибленому вивченні даної дисципліни (знов таки, з точки зору дослідника, історика тощо). Професорсько-викладацький склад надає таку можливість, але за умови, що групи “за інтересами” будуть змінені. За таким умов здобувачі набувають більш глибоких знань.

Тут же будується гнучка система отримання знань, яка є динімачною, змінюваною, інтегрованою.

Побудова моделі, проекту зв'язків з громадськістю є новим методом у викладанні розглядуваної дисципліни, адже термін “модель” є синонімом терміну “проект” в науковому діапазоні. Структурно-компонентний склад моделі вміщує цільовий, змістовий, методологічний, організаційний та результативно-оцінювальний компоненти. Здобувачі самі визначають якість за схемою взаємооцінювання.

Змістове наповнення дисципліни відбувається викладачем згідно інтересів здобувача. Кожного року наповнення удосконалюється, доповнюється новими здобутками у галузі різних наук, зокрема політичних, філологічних. Здобувачі вчаться рекламувати зовнішню та внутрішню діяльність України, підкреслюючи її інтереси.

Під час вкладання ми застосовуємо тренінги та міні-вправи, технології на здобуття прихильності представників громадськості до міжнародної та внутрішньої діяльності України і дружніх держав.

Висновки

студент міжнародник конкурентоздатність

Можемо підбити проміжні підсумки щодо інтеграції освітніх компонентів, які ми розглянули у нашому науковому дослідженні і зробити висновок про позитивну результативність у підготовці здобувачів вищої освіти за спеціальністю 29 “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії” ОП “Міжнародна інформація” щодо необхідно інтеграції освітніх компонентів, знаходження єдиного знаменника за Стандартом освіти. Це призводить до високої якості у підготовці фахівців рівня “бакалавр” та конкурентоздатності випускника на світовому ринку праці.

Подальшими розвідками наукових досліджень можуть бути: особливості викладання освітнього компонента “Міжнародна інформація” здобувачам інших освітньо-професійних програм; професійна підготовка бакалаврів-міжнародників засобами самостійної роботи тощо.

Використана література

1. Андрущенко В. П. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe. Назва з екрану on-line.

2. Андрущенко Т В., Хворостянко Н. А. Специфіка соціальної активності молоді: психологічний вимір. Габітус. Науковий журнал з соціології та психології. Випуск 22/2021 http://habitus.od.ua/22-2021. Назва з екрану.

3. Особливості підготовки студентів у педагогічному закладі за освітньою програмою “Міжнародна інформація” / Андрущенко Т В., Бондарчук О. Ю., Ковчина І. М., Панченко М. В., Титаренко О. Ю. Гілея: науковий вісник. Київ: Видавництво “Гілея”, 2021. Вип. 166 (№ 11). Філософські науки, Політичні науки, C. 10-14.

4. Ковчина І. М., Панченко М. В. До проблеми організації самостійної роботи студентів-міжнародників. Наукові записки: [збірник наукових статей] / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. Випуск СХХХУШ (138), С. 106-118. Серія педагогічні науки. URL: https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation&hl=uk&user=Vy4PoFgAAAAJ&pagesize=80&citation_for_

5. STASHUK, Vitalii. (2021). Ekonomicky pristup k regionalizacii Ukrajiny. In Almanack: aktualne otazky svetovej ekonomiky a politiky. - Bratislava: Fakulta medzinarodnych vzt'ahov Ekonomickej univerzity v Bratislave, 2021. ISSN 1339-3502, 2021, roc. 17, c. 2, s. 66-73 online.

6. Стандарт для першого (бакалаврського) рівня освіти спеціальності 291 "Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-standartu-vishoyi-osviti-za-specialnistyu-291- mizhnarodni-vidnosini-suspilni-komunikaciyi-ta-regionalni-studiyi-dlya-pershogo-bakalavrskogo-rivnya-vishoyi-osviti. Назва з екрану.

7. Інформація. Wikipedia. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/. Назва з екрану.

8. Wikipedia. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. Назва з екрану

References