Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності

Березюк Дмитро Іванович,

аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

м Умань

Анотація

У статті висвітлено проблему формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності. Розкрито, що у дослідженнях, присвячених проблемі фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів закладів загальної середньої освіти, виявляється недостатня опрацьованість питань формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій. Розкрито вимоги до сучасних освітніх технологій та їх використання. Подано трактування понять «освітні технології», «готовність майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності». Обґрунтовано критерії готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності, розвиток яких може бути показником сформованості як окремих компонентів, так і освітнього процесу в цілому (професійно-педагогічні знання та практичні навички фізичної культури та здоров'я; адаптація до нововведень у галузі фізкультурно-оздоровчої діяльності; адекватність самооцінки педагогічної діяльності з позиції фізичної культури та оздоровлення). Розкрито та схарактеризовано компоненти готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності: цільовий, мотиваційний, змістовий, операційний, результативний та оцінний. Визначено рівні їх готовності: допустимий, репродуктивний, творчий та етапи дослідно-експериментальної роботи (інформаційний, навчальний, практичний). Подано процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності через блоки - діагностики, мети, змісту, засобів педагогічної комунікації, методичного забезпечення, контролю, корекції та управління.

Ключові слова: освітні технології, освітній процес, формування, готовність, майбутні учителі, початкова школа, фізкультурно-оздоровчі технології, професійна діяльність.

Abstract

Bereziuk Dmytro Ivanovych

PhD student Department of Pedagogy and Educational Management,

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Uman, Ukraina

Developing the readiness of future teachers of primary school to use physical and health technologies in professional activities

The article highlights the problem of forming the readiness of future teachers of primary school to use physical culture and health technologies in their professional activities. It was revealed that in the studies devoted to the problem of physical culture and health activities of students of general secondary education institutions, the issues of forming the readiness of future teachers of primary school for the use of physical culture and health technologies in their professional activities are insufficiently worked out.

The interpretation of the concepts «educational technologies» and «readiness of future teachers of primary school to use physical culture and health technologies in their professional activities» is presented.

The criteria for the readiness of future teachers of primary school to use physical culture and health technologies in professional activities are substantiated, the development of which can be an indicator of the formation of both individual components and the educational process as a whole (professional and pedagogical knowledge and practical skills of physical culture and health; adaptation to innovations in the field of physical culture and health improvement activities; adequacy of self-assessment of pedagogical activity from the standpoint of physical culture and health improvement).

The components of the readiness of future teachers of primary school to use physical culture and health technologies in professional activities are revealed and characterized: target, motivational, substantive, operational, effective and evaluative. The levels of their readiness are determined: permissible, reproductive, creative and stages of research and experimental work (informative and instructive, educational, practical).

The process of forming the readiness of future teachers of primary school to use physical culture and health technologies in professional activities through the blocks of diagnosis, purpose, content, means of pedagogical communication, methodical support, control, correction and management is presented.

Key words: educational technologies, educational process, formation, readiness, future teachers, primary school, physical culture and health technologies, professional activity.

Основна частина

У дослідженнях, присвячених проблемі фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів закладів загальної середньої освіти, виявляється недостатня опрацьованість питань формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності. Разом з тим формування здоров'я молодого покоління, зокрема учнів початкових класів в сучасній соціокультурній ситуації стає пріоритетним завданням системи освіти. Отже, зростає роль вчителя, який володіє знаннями та технологіями, спрямованими на набуття, збереження здоров'я, формування здорового способу життя суб'єктів освітнього процесу. Актуальною стає розробка наукових засад процесу формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності, оскільки саме він покликаний транслювати своїм вихованцям пріоритетну цінність здоров'я у системі загальнолюдських цінностей.

Готовність майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно - оздоровчих технологій у професійній діяльності розглядаємо як особистісно-професійне утворення, що містить особистісну складову, пов'язану з установкою на здоровий спосіб життя, на збереження та зміцнення власного здоров'я, так і професійну, яка спрямована на усвідомлення необхідності знань та умінь щодо фізкультурно-оздоровчих технологій.

Постановка проблеми. Розвиток освітніх процесів у суспільстві, значний досвід педагогічних інновацій, результати психолого-педагогічних досліджень постійно вимагають узагальнення та систематизації набутого досвіду. Одним із засобів вирішення цієї проблеми є технологічний підхід, застосування поняття «технологія» до галузі освіти, до педагогічних процесів.

Технологічний підхід у виробничій сфері постає як концентрований прояв досягнутого рівня розвитку, впровадження наукових досягнень у практику, найважливіший показник високого професіоналізму діяльності. Технологічний підхід до навчання передбачає точне інструментальне управління навчальним процесом та гарантоване досягнення поставленої навчальної мети. За допомогою технології інтелектуальна інформація перекладається мовою практичних рішень. Технологія - це і способи діяльності, і те, як особистість бере участь у діяльності.

Сучасний підхід до викладання полягає у побудові його на технологічній основі. Загальні принципи та правила технології викладання вбачаються в таких положеннях: взаємозв'язок та взаємозумовленість викладання та навчання є двома нерозривними аспектами процесу навчання; конкретизація навчально-виховних та розвивальних цілей у змісті, методах, засобах навчання, в організованих учителем способах діяльності; необхідним елементом технології викладання є тематичне планування, що включає коротку характеристику кінцевих результатів та побудову всього ланцюга окремих занять, пов'язаних однією логікою; організація контролю на кожному етапі навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання творчої діяльності учнів; різноманітність форм та методів навчання.

Отже, за допомогою технологій забезпечується можливість досягнення ефективного результату (мети) розвитку особистісних характеристик у процесі засвоєння знань, умінь, навичок.

Аналіз останніх досліджень. Навколо поняття «освітня технологія» у всьому світі тривають серйозні дискусії. Як основні характеристики освітньої технології називають її системність, концептуальність, науковість, інтегративність, гарантованість результату, відтворюваність якості навчання, ефективність, мотивованість, новизну, алгоритмічність, оптимальність, діагностичність. У теорію та практику розвитку освітніх технологій зробили внесок вітчизняні вчені О. Безкопильний [2], Л. Борисенко [3], О. Ковальчук [7], О. Шевченко [11] та ін.

Під освітньою технологією у широкому сенсі науковці розуміють цілісну систему концептуально і практично значущих ідей, принципів, методів, засобів навчання і виховання, що гарантує надійний і діагностований результат. У вузькому сенсі освітня технологія - це повне обґрунтування професійного вибору операційного впливу вчителя на учнів у контексті взаємодії його зі світом, з метою формування у нього ставлення до цього світу, що гармонійно поєднує свободу особистісного прояву та соціально-культурну норму. Освітня технологія є змістовим узагальненням, багатоплановим поняттям, що відображає сенси визначень різних авторів.

Освітня технологія має ряд суттєвих ознак: діагностичне цілеутворення та результативність передбачають гарантоване досягнення мети та ефективності процесу навчання, а також процедури, що містять критерії, показники та інструментарій вимірювання результатів діяльності; економічність характеризує якість освітньої технології, що забезпечує резерв навчального часу, оптимізацію праці вчителя, досягнення запланованих результатів навчання у стислі проміжки часу відповідно до цільових установок; корекція передбачає можливість постійного оперативного зв'язку, послідовно орієнтованої чітко визначеної мети.

У цьому сенсі ознаки корекції, діагностичного цілеутворення та результативності тісно взаємопов'язані та доповнюють одна одну; освітня технологія розробляється під конкретний педагогічний задум, в основі якого лежить певна філософська, методологічна позиція автора; технологічний ланцюг педагогічних дій, операцій, комунікацій вибудовується чітко відповідно до цільових установок, що мають форму конкретного очікуваного результату; освітня технологія передбачає взаємопов'язану діяльність учителя та учня на договірній основі з урахуванням принципів індивідуалізації та диференціації, оптимальної реалізації людських та технологічних можливостей, діалогічного спілкування; органічною частиною освітньої технології є діагностичні процедури, що містять критерії, показники та інструментарій вимірювання результатів діяльності.

Освітня технологія є складовою дидактичної або методичної системи, яка полягає в розробці програми дій, що складаються з процедур і операцій, спрямованих на поставлені цілі і забезпечують передбачуваний результат (О. Акімова [1], О. Волошенко[4], Н. Денисенко [5]).

Отже, в загальному під освітньою технологією науковці розуміють сукупність засобів та методів відтворення теоретично обґрунтованих процесів навчання та виховання, що дозволяють успішно реалізовувати поставлену освітню мету.

За результатами аналізу вищезазначених досліджень освітню технологію визначаємо як конструкт, що містить сукупність інноваційних процедур (психолого-педагогічних, організаційно-методичних, соціально-економічних), дотримання яких гарантує досягнення заданого результату.

Науковцями (Б. Долинський [6], А. Кошура [8], С. Паращинець [9], В. Химинець. [10] та ін.) сформульовані такі вимоги до сучасних освітніх технологій: 1) на основі фронтальних форм освітнього процесу, забезпечити кожному учню можливість навчання за оптимальною індивідуальною програмою, що враховує його пізнавальні особливості, мотиви, схильності та інші особисті якості; 2) сприяти оптимізації процесу навчання в освітньому середовищі; 3) забезпечити реалізацію принципів навчання (мотивації, мети навчальної діяльності, програмування навчальної діяльності, оцінки рівня засвоєння діяльності, пізнавальної самостійності); 4) виступати інструментом реалізації принципу рефлексії, що вимагає самостійного завершення роботи учня з формування певної системи знань і ставить його перед необхідністю осмислювати ті схеми і правила, у згоді з якими він діє.

Одним із головних елементів в освіті є вдосконалення освітнього процесу, що створює передумови для здійснення пошуку та дослідження нових технологій, які дозволяють підвищити його якість. До таких технологій віднесено фізкультурно-оздоровчу із складниками: діагностичним, прогностичним, конструктивним, мобілізаційним, організаторським, комунікативним, гностичним, використання якої розглядаємо як один із способів підвищення ефективності процесу формування готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності.

Мета статті. Розкрити проблеми формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності.

У нашому дослідженні як провідні елементи процесу формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності, розвиток яких може бути показником сформованості як окремих компонентів, так і освітнього процесу в цілому обрано: 1) пізнавальний інтерес до фізкультурно-оздоровчої діяльності; 2) особистісно-значущий сенс використання фізкультурно-оздоровчих технологій; 3) рівень теоретичних знань про фізкультурно-оздоровчі технології (в їх сутнісному та специфічному аспектах); 4) рівень сформованості системи технологічних умінь, необхідних для успішного використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності.

З позицій системно-структурного підходу системоутворюючим компонентом технології є мета, що визначає принципи, зміст та способи її розгортання у методах, технологіях, засобах та формах. У нашому дослідженні метою є вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності. Для реалізації цієї мети вирішувалися такі завдання: формування системи знань і умінь у галузі здоров'язбереження, досвіду продуктивної (творчої) діяльності з використання фізкультурно-оздоровчої діяльності, особистісно-ціннісного ставлення до фізкультури, спорту та здоров'язбереження. Ці показники у контексті проблематики нашого дослідження є найбільш значущими.

Для вибору оптимального варіанту формування готовності здобувачів до професійної діяльності потрібно враховувати взаємодію суб'єкта та об'єкта управління, розглядати в єдності проектування, організацію, регулювання, зворотний зв'язок, корекцію, прогнозування та аналіз результатів, оновлення змісту та методики, що обумовлює створення технології як частини педагогічного процесу, що містить дії зміни та подальшого визначення стану об'єкта підготовки.

Логіка проектування будь-яких технологічних процесів, незалежно від їх характеру, містить такі етапи: вибір вихідного матеріалу, вимоги до якості готової продукції, вибір методів та засобів впливу на матеріал, розробка розподіленої у просторі та часі структури технологічних операцій, визначення методів контролю за ходом процесу та якості, результату виробництва, зокрема підготовки здобувачів.

Результатом підготовки є стійка доцільна зміна психічного стану здобувача, що знаходить свій прояв у досягненні певного рівня знань, умінь, навичок. Отже, найважливішими завданнями проектування освітніх технологій є: постановка діагностичної мети підготовки; планування у просторі та в часі ієрархії послідовності технологічних операцій освітнього процесу; розробка критеріїв оцінки якості підготовки; управління пізнавальною діяльністю через комплексний опис стану об'єкта, через регульовані параметри.

Схарактеризуємо процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності через блоки - діагностики, мети, змісту, засобів педагогічної комунікації, методичного забезпечення, контролю, корекції та управління.

Діагностика передбачає визначення вихідного рівня сформованості кожного компонента готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності за допомогою анкетування, тестування, педагогічного спостереження.

Цільовий блок характеризує основну мету, принципи та завдання формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності.

У змістовому блокові відбувається відбір навчального матеріалу задля досягнення загальнопедагогічних завдань і частково дидактичної мети. Після відбору навчальних елементів розробляється зміст професійної підготовки та спецсемінару «Фізкультурно - оздоровчі технології в початковій школі», формулюється мета та завдання навчання, диференційовані з погляду важливості навчального матеріалу для здобувачів. У програмі спецсемінару подано характеристики навчального матеріалу, вказані дидактичні прийоми та методи вивчення кожної теми. Структура спецсемінару визначається шляхом аналізу змісту матеріалу, що вивчається, виходячи з педагогічних цілей, мотивів професійної діяльності.

Дисципліни цього блоку забезпечують здобувачів діалектичним підходом до пояснення різних явищ навколишньої дійсності, методологією пізнання світу та явищ суспільного життя, сприяють становленню світоглядної позиції, знайомлять із теоретико-методологічними основами підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування основ здорового способу життя. Дисципліни професійної підготовки включають методики (методика викладання української мови, математики, природознавства) та знайомлять здобувачів з формами, методами та прийомами роботи зі збереження, зміцнення та формування здоров'я учнів початкової школи, з основами проектування здоров'язбережувального середовища.

Організаційний блок включає методи, засоби та форми підготовки здобувачів з використання фізкультурно-оздоровчих технологій, такі як: дослідницька діяльність, науково-практична діяльність, лекційні заняття (проблемно-пошукові, оглядово-тематичні та демонстраційно-розвивальні), практичні заняття, тренінги, семінари (дебати, дискусії) тощо.

Результативний блок призначений для здійснення зворотного зв'язку зі здобувачем та дає інформацію про хід навчального процесу та досягнення запланованих результатів їх підготовки. Інформація про результати контролю використовується для діагностики сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності.

Система знань визначає кінцевий рівень готовності здобувача до професійної діяльності, що відображає ступінь використання фізкультурно-оздоровчих технологій. За рівнем готовності можна стверджувати про результати вирішення освітніх завдань за допомогою технології, що застосовується.

У дослідженні нами запропоновані такі критерії готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності: обґрунтованість умов, що сприяють формуванню готовності; усвідомлення актуальності та необхідності використання фізкультурно-оздоровчих технологій; наявність стійкого прагнення до набуття відповідних знань та умінь, до вдосконалення необхідних особистісних якостей; наявність глибоких, систематизованих знань, необхідних для використання фізкультурно-оздоровчих технологій; володіння вміннями, необхідними для використання фізкультурно-оздоровчих технологій (швидкість, якість, логічність); творчий підхід до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у різних педагогічних ситуаціях, рефлексія, позитивне ставлення до своєї діяльності, заснованої на особистісно - орієнтованій взаємодії та спрямованої на фізичну досконалість та здоров'язбереження учнів.

На основі виділених критеріїв визначаються рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності: допустимий, репродуктивний, творчий.

У результаті проведеного аналізу обґрунтовано процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності, що містить сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених компонентів (цільового, мотиваційного, змістового, операційного, результативного та оцінного). Його характеристика подана у таблиці 1.

Отже, на основі соціального досвіду, психолого-педагогічних та професійних знань, професійно-педагогічних умінь та навичок формується готовність майбутніх учителів початкової школи до використання фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності.

освітній учитель школа фізкультурний

Процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання