Управління розвитком творчого потенціалу вчителів: проблеми й перспективи зростання

Размещено на http://allbest.ru

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛІВ: ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ ЗРОСТАННЯ

Короід Тетяна Вікторівна

аспірантка кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти

Навчально-науковий інститут менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України

У статті висвітлено актуальні питання інноваційного менеджменту як процесу управління розвитком творчого потенціалу вчителів та прийняття ефективних рішень посадовцями. Визначено, що творчий потенціал учителя ЗЗСО - це динамічний стан його рефлексійного ставлення до себе як самокреативної особистості та своєї поведінки в професійній діяльності відповідно до осмислення педагогічних цінностей і взаємодії з іншим. Тільки за допомогою правильно обраних шляхів за сприятливих педагогічних умов і розуміння керівниками цього складного процесу відбуватиметься зміна цілей і основних завдань ЗЗСО щодо управління розвитком творчого потенціалу вчителів в умовах неформальної освіти.

Ключові слова: модель управління, методологічні підходи, закони й закономірності, суб'єкти й об'єкти, агенти змін, репутація, позиціонування.

творчий потенціал учитель самореалізація

Постановка проблеми. Система освіти за сучасних умов безперервно розвивається й характеризується впровадженням у творчу діяльність учителів інноваційних підходів, в управлінську діяльність моделей і проєктів, що визначають професійну компетентність освітян [10].

Слід зазначити, що розвиток компетентності менеджера освітнього закладу й розвиток творчого потенціалу особистості знаходяться на професійному рівні, коли управлінець разом із педагогом ідуть паралельними шляхами. А якісне управління таким розвитком є показником професіоналізму й компетентності. Конкурентоспроможність учителя й репутація закладу залежать від готовності керівників до змін і повного перенацілювання на стратегічні цілі, завдання, методологічні підходи, методи управління й напрямки радикальних перетворень. Управлінська компетентність адміністрації визначається змістом її діяльності: прогнозуванням розвитку творчого потенціалу вчителів, оригінальним вирішенням управлінських завдань, результативністю, найголовніше, бажанням оволодівати новими знаннями, інноваційними технологіями та професійно зростати, бо «...нововведення - це результат практичного освоєння новації; інновація - це всі нововведення., що забезпечують суспільний прогрес, економію витрат, підвищення ефективності будь-якої діяльності, включаючи управлінську» [14, с. 4]. Модель управління творчим потенціалом учителів в умовах неформальної освіти є тим дороговказом для удосконалення функцій і методів керівництва з урахуванням особливостей конкретного освітнього закладу. Реалізуючи себе в різних сферах, долаючи суспільні виклики, створюючи нові реалії свого існування, людина формується як особистість, яка відповідальна за свій вибір, дії, взаємозв'язки.

Тому запропонована нами модель управління творчим потенціалом учителів забезпечить певні позитивні зміни в навчальних закладах за умови ефективності управлінської діяльності через застосовані набуті знання на практиці, сформовані професійні якості менеджерів відповідно до ініціативи, об'єктивності й персональної відповідальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Управління закладом як освітньої складової теорії та практики та якості освіти висвітлено роботах Г. Єльникової, Л. Карамушки, В. Маслова, З. Рябової, П. Сауха, С. Сисоєвої та ін.; питання управління загальноосвітніми навчальними закладами знаходимо в розвідках Г. Єльникової, Л. Калініної, Т. Рожнової, Г. Сиротенка та ін.; управлінську компетентність як поняття, складник професіоналізму, основу управлінської культури розглядали Н. Білик, Т. Пономаренко, Т. Сорочан, Г. Тимошко та ін.; розвитку управлінської діяльності приділено увагу в працях І. Беха, Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна та ін.; організація професійної діяльності керівника закладу освіти представлена у виданнях з практичного тайм-менеджменту таких експертів і консультантів, як Б. Трейсі, П. Бренс, С. Кові та ін.; питання маркетингового управління та управління розвитком творчого потенціалу педагогів у системі загальної середньої освіти, управління конкурентоспроможністю персоналу досліджували О. Ануфрієва, Т. Рожнова, З. Рябова, Т. Сорочан, Л. Спірін, Г. Тимошко та ін.; формування професійної позиції, розвитку педагогічної майстерності репрезентовано в роботах таких дослідників, як І. Зязюн, В. Кремень, Т. Сорочан, В. Сухомлинський, Н. Теличко, Г. Тимошко та ін.; питання якості управлінської діяльності керівників освітніх закладів досліджували В. Драгун, В. Шаркунова та ін.

Мета статті полягає в ознайомленні освітян з моделлю управління творчим потенціалом учителів та впровадженням її у вітчизняних навчальних закладах та поза межами України як змістового аспекту для поштовху в аспекті повноцінної самореалізації, розвитку й підвищення рівня творчого потенціалу особистості паралельно із забезпеченням якості освіти, що є необхідністю та вимогами суспільства й держави.

Виклад основного матеріалу. Певні перезавантаження в системі освіти та громадянства за воєнний час посилюють динамічні зміни як у ЗЗСО, так і самопізнанні окремих особистостей. Відповідно, управлінську компетентність вважаємо компетентною за умови ціннісної орієнтації щодо керування освітнім закладом. тому як забезпечення якості освіти неможливе без якісних управлінських рішень, здатності передбачення змін і результатів напрацювання. А вміння без тиску ззовні планувати, моделювати й реалізовувати свої ідеї - то прерогатива професіоналів із різноманітними навичками в їх творчій діяльності. «Як засвідчує управлінська практика, найбільш результативним є рефлексивний вплив на персонал, що забезпечується оцінюванням його особистих і професійних якостей», - переконана науковець Г. Єльникова [1, с. 1].

У ході нашого дослідження було виявлено три групи причин, що окреслюють таку ситуацію як: особливості внутрішньої організації освітнього закладу, наявність моделі управління; ступінь задоволення вчителями розвитку свого творчого потенціалу, якістю управління та потреби в набутті нових знань; упровадження моделі управління розвитком творчого потенціалу вчителів української мови і літератури в умовах неформальної освіти як трансформаційний процес у закладі освіти. Ідеться про зміну кон'юнктури, що зумовлює сукупність умов та характеризує співвідношення управління якістю й якістю управління, які відображені у SWOT-аналізі (таблиця 1).

Модель управління творчим потенціалом учителів дозволяє віднайти саме той рівень особистої творчої діяльності та професіоналізму, щоб упевнено рухатися до окресленої мети, результативності та якості освіти. На думку професора З. Рябової, тільки через уміле використання в управлінській діяльності принципово нових технологій забезпечується успішність життєдіяльності всієї організації, тому що «.в основу інноваційного розвитку закладу освіти покладено певну цільову діяльність суб'єктів освітнього процесу.» [11, с. 25].

Щодо вивчення цієї моделі управління, зазначимо, що заклади освіти під час організованої експериментальної перевірки не помітили труднощів у її запровадженні, проте адміністрація Безкоштовної школи онлайн для дітей з України по всій Європі зазначила, що вони (ускладнення, проблеми) можуть виникнути на етапі формування конкурентоспроможності освітян. Керівництво цього навчального закладу переконане, що колектив намагатиметься долати їх з елементами активного залучення психологічної служби закладу, яка безпосередньо від початку російсько-української війни працює над проблемами психопедагогічного зростання вчителів.

Таблиця 1

SWOT-аналіз якісного управління розвитком творчого потенціалу вчителів через упровадження в ЗЗСО моделі управління цим розвитком

Припустимо, що не у всіх навчальних закладах регіонів України чітко планують покрокові дії учасників освітнього процесу на результат, то що тоді відбуватиметься?

Побачимо реальну картину щодо розвитку творчого потенціалу особистості, підвищення рівня професійної майстерності й участі в освітянських заходах напряму неформальної освіти. Так, за даними ГС «Освіторія», не всі педагоги знають про міжнародні й національні премії для освітян, (не)конференції у вигляді EdCamp тощо. У 2020 році взяло участь у премії Global Teacher Prize Ukraine близько 3000 учителів і не всі пройшли технічний відбір. У ТОП - 50 потрапили педагоги Києва (10 осіб), Київщини(З), Тернопільщини (1), Полтавщини (1), Івано-Франківщини (2), Рівненщини (1), Запоріжчини (2), Харківщини (4), Волині (2), Одещини (2), Львівщини (1), Донеччини (4), Чернігівщини (2), Житомирщини (1), Черкащини (1), Дніпропетровщини (4), Хмельниччини (1), Херсонщини (2), Сумщини (1), Кіровоградщини (1), Чернівецької області (2), Вінничини (2).

Основна вимога для керівників освітніх закладів в цей час - то зорієнтованість на модель управління творчим потенціалом вчителів, а значить підвищення ефективності роботи всіх членів навчального процесу, їх конкурентоспроможності. Зрозуміло, що «....впровадження цієї моделі управління в методичну роботу позитивно позначиться на формуванні професійної майстерності вчителів. створить сприятливі умови для цього розвитку, саморозвитку й самовдосконалення» [ 4].

Отже, спочатку визначимо поняття «ринкова кон'юнктура»: це спільна, гуртова, спільна, взаємозалежна між собою умова або умови, що характеризуються переходом із одного стану в інший.

Далі зробимо порівняльну характеристику ринкової кон'юнктури та кон'юнктури ринку освітніх послуг (таблиця 2).

Трансформації, що відбуваються сьогодні в освіті, визначають створення в навчальному закладі таких умов для розвитку творчого потенціалу вчителів, які тотожні вимогам українського суспільства. Пригадаємо вислів А. Бергсона про творчість як емоцію. Відбувається несвідома регуляція світотворення особистості, коли вступають в силу творча уява, фантазія, інтуїція - усе, що пов'язане з емоційним відношенням особистості до проблеми якості управління. Тобто виходимо на авторське визначення «якісного керівництва»: здійснення активізації й допомоги, продовж чого в освітньому закладі виникають умови дійсно творчого процесу зі сформованою самооцінкою та свідомістю освітян, що є чинниками впливу на розвиток їх творчого потенціалу.

У такому випадку на першому плані виникає постать управлінця, яка навчена враховувати сукупність чинників, що впливають на умови розвитку творчого потенціалу особистості, уміє визначати її конкурентоспроможність та репутацію, імідж освітнього закладу. Як зауважує Г. Тимошко, «.особливе значення в цих процесах має стратегія управління інноваційною діяльністю, яка визначає вектор розвитку інноваційної інфраструктури, забезпечує пріоритети інноваційної діяльності, сприяє розвитку інноваційного клімату в школі. При цьому плановість, прогнозованість і системність є суттєвими показниками якості змін» [13, с. 133].

Таблиця 2

Характерні риси та структурні елементи

Унаслідок цього для збалансування попиту й удосконалення механізму щодо вивчення якісного управління розвитку творчого потенціалу вчителів нами запропоновано модель цього управління як цінності напрацьованого, поєднання зв'язку сьогодення з поставленими завданнями через створені умови, які сприяють розвитку творчого потенціалу вчителів (рис. 1).

Значущим аспектом нашої моделі управління розвитком творчого потенціалу вчителів української мови і літератури є контроль щодо усвідомлення застосування творчих здібностей і переконливості у конкурентоспроможності педагога й іміджу навчального закладу.

Із десятьох закладів, що були запрошені взяти участь в експертному оцінюванні нашої моделі, відгукнулися лише п'ять. Напрошується запитання: «Чому би не взяти участь в експертному оцінюванні?».

Розгляд важливих освітніх проблем, їх аналіз і розкриття дають відповіді на це запитання.

Отже, перша проблема пов'язана з внутрішнім управлінням освітнього закладу, коли амбіції керівництва й досвід несумісні з реаліями, що є показником його некомпетентності та необхідністю негайного набуття нових знань і перегляду організаційної культури керівника, його професіоналізму.

По-друге, старі, совкові погляди адміністрації, коли директор не готовий до змін, не розуміє своєї місії й не докладає зусиль для розвитку творчого потенціалу вчителів закладу. Старомодність як у стилі управління такої адміністрації та, відповідно, й атмосфері навчального закладу є відображенням типового адміністрування. У такому випадку відсутній двосторонній зв'язок між керівництвом та підлеглими, коли відсутня інформація між вертикаллю й горизонталлю, результатом чого є мінімізація ролі команди, яка перешкоджає обґрунтованому прийняттю рішень.

Розвиток творчого потенціалу особистості як готовність до самореалізації в творчій діяльності

Рис. 1. Процес формування цілісної особистості завдяки впровадження моделі управління творчим потенціалом вчителів

По-третє, висока плинність творчих особистостей, коли адміністративний стиль управління у ЗЗСО призводить до виникнення відчуття соціальної нерівності, а деструктивний стиль керування, що здійснюється з боку управлінців, досягає авторитарного мобінгу. Це призводить до того, що освітній заклад втрачає багатьох чудових співробітників, навіть не замислюючись над скоєним, коли їх звільняє. Наявність страху конкуренції, псевдоадміністратори стримуюють ініціативу творчих учителів, які «заважають» уже створеним віками підвалинам цієї верхівки.

Можна ще зазначити й псевдо керівників - агентів змін: коли відвідуються ними різноманітні новітні освітянські заходи, а не впроваджуються у своєму освітньому закладі, бо «вольове рішення» такого управлінця є найбільш ціннісним, аніж нововведення й інновації.

Навіть якщо у ЗЗСО є учитель - агент змін, йому ніколи не вдасться змінити ані атмосферу, ані ситуацію в цьому закладі. Своєю активною діяльністю через розвиток творчого потенціалу учитель буде наражати себе на вертикальний, а згодом і горизонтальний мобінг та звільнення. Педагог, навіть творчий, не в змозі змінити систему, що панує в тому чи іншому закладі освіти, бо «...директора потрібно не обирати, а наймати. за його суто професійними навичками, готовністю до виконання функцій менеджера.. .Існуюча багато років в Україні практика оголошення конкурсу й обрання. без будь -якої відповідальності, коли ті, яких обрали,...ніяк не можуть відірватися від крісла десятки років, або ж очевидні бездари» [6].

Якщо творчий педагог ще й сильний, чесний, добропорядний і відвертий, то максимум, що зможе зробити, то й далі працювати над собою, перероджувати й перешиковувати себе: свій творчий потенціал, свою педагогічну майстерність, - надихаючи лише освітян інших закладів із творчими керівниками, або таких же «білих ворон», як і сам.

Отже, усі вище зазначені причини будуть діяти проти креативної особистості. Пригадаємо наше дослідження щодо конкурсу на заміщення вакантних посад керівників ЗЗСО міста Києва за останні чотири роки, коли заявляє у своїй більшості лише одна особа, в основному чинний управлінець цього ж закладу або його заступник. Звичайно, ні про які амбіції інших не можна говорити, ні про який вектор якості й успіху та розвиток закладів освіти й управління творчим розвитком учителів, допоки не будуть залученні до роботи конкурсної комісії представники громадських організацій та ініційовані законодавчі зміни. Потрібна більш прозора система оцінювання такого конкурсу, що пов'язаний із долею держави й долею творчих особистостей, тому що «.. .у самій організації постійно виникають проблеми, які можуть призвести до кризи, що супроводжуються різким погіршенням показників діяльності...виникнення конфліктів; переважне застосування застарілих методик і технологій; втрата конкурентних переваг; відтік ресурсів» [3, с. 3].

Тоді виникає ще одне запитання: чи готові освітяни до змін в освіті, чи педагоги бажають розвивати свій творчий потенціал? Ідеться про самоактуалізацію й саморозвиток. Якщо «так», тоді що або хто їм у цьому заважає?

Як бачимо, можна відвідувати багато освітніх заходів і нести зміни в освітній заклад, тим самим осучаснюючи та створюючи йому відповідний імідж; можна з року в рік «сидіти» на одному місці, хоча й з'являтися на тому чи іншому заході, але нічого не робити для розвитку творчого потенціалу своїх колег, себе й відповідно освітнього закладу. Усе ж таки краще бути білою вороною і рухати освіту вперед! Хоча для цього потрібно крім бажання ще здоров'я, натхнення й упевненість у те, що і для кого робиш, ідучи до своєї мети, бо «.нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання, з метою залучення до професії найкращих» [7, с. 16].

Обізнаний учитель української мови і літератури має бути конкурентоспроможним, а значить навчатися протягом свого професійного життя й оволодівати культурою міжнародного спілкування (культурологічна компетентність).

За інструктивно-методичними рекомендаціями щодо організації освітнього процесу процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році зазначено в розділі «Українська мова», що «.у процесі навчання необхідно заохочувати й підтримувати самостійність мислення, що дає змогу учням/ученицям. формувати систему ставлень. Цінними є вміння виявити і сформулювати проблему. уміння працювати в команді, групі, парі. Перевагою синхронності є одночасність, зворотність, миттєве залучення учасників у визначений час. можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії» [2, с. 1. 2].

Варто зазначити, що ці рекомендації насамперед стосуються менеджерів, які активізують і мотивують учителя, якісно управляючи розвитком його творчого потенціалу. Чи зможе навчити самостійно мислити школярів той педагог, який сам не вміє мислити, не здатний у конкретному спілкуванні застосовувати знання мови (комунікативна компетентність учителя) або ж працювати в команді тощо.

Самовдосконалення, компетентність, професійний досвід, уміння й навички, конкурентоспроможність - усе є наслідком упровадження закладами загальної середньої освіти моделі управління розвитку творчого потенціалу вчителів української мови і літератури, яка визначає мету та принципи освітнього процесу.

Для підтвердження якості моделі управління творчим потенціалом учителів української мови і літератури в умовах неформальної освіти ми застосували метод знаходження середньої арифметичної величини, використавши варіант зважування, розраховуючи середню арифметичну зважену (таблиця 3):

Таблиця 3

Рівневе оцінювання моделі управління творчим потенціалом вчителів

Обчислюємо середній арифметичний бал моделі управління творчим потенціалом учителів. Рішення: якщо частоти (ваги) позначити як f, то отримуємо формулу середньої арифметичної зваженої:

Експериментальна перевірка закладами освіти підтвердила високий рівень моделі управління творчим потенціалом учителів, зазначивши, що запропоновані блоки моделі труднощів в опрацюванні не викликають. Вона є адаптивною й за воєнні часи, адже в ній чітко окреслені необхідні складові щодо управління розвитком творчого потенціалу вчителів (таблиця 4):

Таблиця 4

У таблиці 5 подано розподіл освітніх закладів на групи залежно від місцевості (міська/сільська), що впроваджуватимуть модель управління творчим потенціалом учителів української мови і літератури або будуть працювати за своєю моделлю й середню кількість навчальних закладів у цілому за місцевістю їх знаходження:

Таблиця 5

Розподіл навчальних закладів на групи залежно від запровадження ними моделі управління творчим потенціалом учителів

У наведених розрахунках середня кількість навчальних закладів у цілому за місцевістю їх знаходження залежно від запровадження ними моделі управління творчим потенціалом учителів становить:

Ця модель управління забезпечує траєкторію професійного зростання й заохочує максимально ефективно рухатися саме нею, тому що в процесі дослідження й роботи над моделлю був обраний напрям саме на застосування методів і прийомів в умовах неформальної освіти й міжособистісних стосунків в закладах освіти. Нині це логічно, закономірно й навіть необхідно; цю думку підтверджує Т. Рябова, говорячи, що «...хороший імідж стає необхідною умовою досягнення компанією стійкого та довгострокового успіху в бізнесі. імідж організації зменшить чутливість її до цін. ефект отримання певної ринкової влади. зменшує замінність товару, тим самим захищаючи організацію від атак конкурентів та покращуючи позиції в альтернативних продуктах. отримання доступу до різних ресурсів: фінансів, інформації, людських ресурсів тощо» [12].

Адміністрації Безкоштовної школи онлайн для дітей з України по всій Європі вважає, що технологія використання нашої моделі управління творчим потенціалом учителів української мови і літератури є чітко окресленою з усіма передбаченими необхідними блоками та їх змістовим наповненням, що дозволяє як управлінцям, так і педагогам ґрунтовно підійти до процесу професійного й особистісного зростання.

Висновки. Учительство за сучасних умов повинно усвідомлено визначати цінності та висувати ідею розвитку творчого потенціалу особистості, тому як тільки творча особистість може сформувати і виховати креативну та творчу особистість із ціннісним світосприйманням та якісним підходом.

Ціннісні орієнтири освіти - це консолідація суспільства через якісні результати дій керуючої системи й роль керівника ЗЗСО, практичний досвід, результативність, компетентність, професіоналізм, конкурентоспроможність кожного члена освітнього процесу, бо «.потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних, активних і підприємливих громадян» [8, с. 2]. На жаль, не завжди управлінська діяльність досконала й компетентна, із низьким рівнем сформованості управлінської культури адміністрації силуетно, що несумісний зі Стандартом керівника (директора) ЗЗСО [9]. Не всі навчальні заклади розуміють необхідність упровадження моделі управління творчим потенціалом учителів, метою якої є забезпечення реалізації творчої особистості, формування цілісного образу сучасного відповідального керівника з творчим ставленням до управлінської діяльності.

Тож аналіз результатів показав, що більшості вчителів залишається тільки одне - самим приділяти увагу розвитку свого творчого потенціалу в умовах неформальної освіти й воєнного часу.

Що це значить?

Не боятися вільно обирати якісні курси для підвищення своєї кваліфікації, із реальною користю, щоб не пошкодувати, звичайно, бути обізнаними й компетентними. Обов'язково звертати увагу на ряд концепцій, підходів, напрямів, перш ніж віддати прерогативи авторській програмі, курсу, ліцензії, формі проведення, статусу вищого освітнього закладу, репутації, відгукам тощо. Не забувати про амбасадорів, що прокачують свій особистий бренд, який є обличчям, іміджем ДЗВО, де запропоновані курси з підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури.

Водночас багато хто з освітян, і це не є секретом, купують сертифікати, забувши про проходження якісних курсів, де можливо поставити запитання спікерам, де є фідбек (зворотний зв'язок), який мотивує до дії, результативності, стимулюючи до самопізнання, самоствердження, самовдосконалення.

Так що ж треба знати перед тим, як підвищувати рівень своєї кваліфікації?

По-перше, необхідно вивчити програму перед проходженням курсів, звернувши увагу саме на практичну частину, бо вона є найкращим вибором майбутніх учителів-слухачів;

по-друге, визначитися із практичними завданнями і часом їх виконання;

по-третє, опанувати систему теоретичних знань і практичних умінь, бо творча активність і взаємодія - це можливість отримати навички і випробувати їх практично разом із фахівцями, набуваючи в такий спосіб професійну компетентність, рівень кваліфікації як якість професійної діяльності й удосконалення свого професіоналізму. Пам'ятаймо, якісне управління творчим потенціалом учителів і є тією кардинальною зміною, що відображає стратегію освітнього закладу через управлінську культуру, компетентність та мотивацію всіх учасників освітнього процесу, їх професійне зростання.

Список використаної літератури

1. Єльникова Г., Горбенко Л. Кваліметричний підхід до оцінки персоналу виробничого підприємства. Електронне наукове фахове видання «Адаптивне управління: теорія і практика» Серія «Економіка». 2018. Вип. 5 (10). URL: https ://chmnu.edu.ua/wp-content/uploads/202o/io/i3_Galina-YELNIKOVA.pdf.

2. Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році. Додаток 3. Мовно-літературна освітня галузь. 5 клас. МОН № 1/9530-22 від 19.08.2022. С. 1-28, с. 1. 2. URL:

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2022/08/20/01/Dodatok.3-5 klas-ukr.mova.6-n.klasy-ukr.mova.20.08.2022.pdf.

3. Карташова Л. Кириченко М., Сорочан Т. Антикризовий менеджмент підвищення кваліфікації. Вісник НАПН України. 2020. 2 (1), с. 3. URL: https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/joumal/article/view/64/93.

4. Короід Т. Організація експериментальної перевірки розробленої моделі управління розвитком творчого потенціалу вчителів української мови і літератури. Електронне наукове фахове видання «Адаптивне управління: теорія і практика». Серія «Педагогіка». 2022. Вип. 14 (27). URL: https://amtp.org.ua/index.php/journal/article/view/497/431.

5. Листопад О. Діагностування творчого потенціалу. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/jspui/ bitstream/123456789/12174/1/Lystopad.pdf.

6. Лікарчук І. Директора потрібно не обирати, а наймати. URL: https://osvita.ua/blogs/51581/.

7. Міністерство освіти і науки України, НУШ. Концептуальні засади реформування середньої школи. 2016. С. 16. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.

8. МОН. Державний стандарт базової середньої освіти 5-9 класи Нової української школи, с. 2. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/10/08/derzhstandartbazovoiosvityprezentatsiya.pdf.

9. МОН. Затверджено професійний стандарт директора школи. Мінекономіки України. Наказ № 568-21, 2021. URL: https://nus.org.ua/news/zatverdzheno-profesijnyj-standart-dyrektora-shkoly-chytajte-dokument/.

10. Профстандарт для вчителя 2021 - що каже МОН. URL: https://skole.irc.org.ua/news/14-27-47-12-01-2021/.

11. Рябова З. Менеджмент знань в управлінні розвитком проєктно-орієнтованого закладу освіти. Імідж сучасного педагога. 5(188). С. 25-28. 25. URL: http://isp.poippo.pl.ua/article/view/182997/183927.

12. Рябова Т., Н. Воєдило. Роль іміджу у забезпеченні ринкового успіху підприємства. Ефективна економіка. 2020. № 12. URL: http://ir.stu.cn.ua/handle/123456789/20625?show=full.

13. Тимошко Г. До проблеми управління інноваційними процесами в загальноосвітніх навчальних закладах. Серія «Педагогічні науки». 2017. С. 133. URL: https://lib.iitta.gov.ua/721571/1/57_2017 .pdf.

14. Формування лідерських якостей у процесі професійної діяльності керівників навчальних закладів. С. 4. URL: http://eprints.zu.edu.ua/17486/1/%D0%A0%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%A2..pdf.

15. Шелєр М. Положення людини в космосі. URL:

https://shron1.chtyvo.org.ua/Scheler_Max/Polozhennia_liudyny_v_kosmosi_fr.pdf?PHPSESSID=52rjmjvlsgvr80jv1ebr8in a41.

MANAGEMENT OF TEACHERS' CREATIVE POTENTIAL BUILDING: CHALLENGES AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT

Koroid Tetiana

Postgraduate Student at the Department of Pedagogy, Administration and Special Education

State Higher Educational Institution “University of Educational Management” of National Academy of Educational Sciences of Ukraine

Introduction. This article highlights topical issues of innovative management as a process of managing the creative potential development of teachers and making effective decisions by officials. It has been determined that the creative potential of the teacher of GEI is the dynamic state of his reflective attitude towards himself as a self-creative person and his behaviour in professional activity by the understanding of pedagogical values and interaction with others. It is only through well-chosen pathways a supportive pedagogical environment and understanding by leaders of this complex process that the goals and core objectives of the GEI in creative development managing of teachers in non-formal education will change.

Purpose. The article aims to highlight the results of practical research on the nature and content of the head of the educational institution.

Methods. It has been established that the growth of the creative potential of teachers directly depends on the improvement of the entire educational system, in particular the solution to the problem of managing the creative potential growth, as well as systems for upgrading the qualifications of teachers and the requirements of society to the level of their training in non-formal education.

Results. This article deals with clarifying the concept of «managing the creative potential growth of teachers in non-formal education». Therefore, the timeliness of the research is dictated by the need to study theory and practice, develop a model and apply the management experience of teacher creativity development in non-formal education in the context of tasks for the GEI which is not fully realized, but relevant and presented by Laws of Ukraine «On education», «On general education»; determined by the increasing role of education, updating of its system.

Originality. It has been proved that qualitative management of the development of the teachers' creative potential in modern society during wartime is one of the main tasks of the same society since the effective organization of innovations is subject to quality management. Attention is paid to the urgency of the introduction in education institutions of a model of management of the creative potential of teachers of the Ukrainian language and literature as an education need regarding the impact on the formation and retention of a positive reputation and quality of the organization in-service training of teachers, their motivation, attitude to obtaining new knowledge and awareness of the on-going changes in Ukraine.

Conclusions. It was noted: the motivation of the individual to self-improvement is identical to the formation of a highly qualified creative teacher who wants to work independently on himself, develops skills, and is not afraid to «give» the profession. This is the most important task of NUS, the most important task of a modern manager and therefore modern education.

Keywords: Management Model, Methodological Approaches, Laws and Regularities, Subjects and Objects, Agents Of Changes, Reputation, Positioning.

Размещено на Allbest.ru