Особливості проведення й організації туристично-краєзнавчої роботи в сучасній українській школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості проведення й організації туристично-краєзнавчої роботи в сучасній українській школі

Алексеева Тетяна Миколаївна

кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичного виховання та здоров'я людини Обласний коледж «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка»

Ключові слова: туристичний похід, екскурсія, туристична подорож, організаційний, географічний, емоційний аспекти туристично-краєзнавчої діяльності.

FEATURES OF TOURINS AND LOCAL ACTIVITY DEVELOPMENT IN MODERN UKRAINIAN SCHOOL Alekseeva Tetiana

Associate Professor, Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor at the Department of Physical Education and Human Health

Regional College «Kremenchuk Anton Makarenko Humanitarian and Technological Academy»

Introduction. The research relevance is determined by the extremely important role that tourist and local activity plays in the development of a comprehensively developed personality of a student and the challenges of the present time to the education of national consciousness, readiness to fulfil the civic duty to protect the national interests, integrity and independence of Ukraine.

Постановка проблеми

туристичний краєзнавчий школа учень

Сучасні умови в Україні вимагають ретельної уваги суспільства до освіти й виховання молоді, повернення до національних витоків, осмислення духовних цінностей. Тому перед сучасною українською школою стоїть важливе завдання - виховання всебічно розвиненої особистості зі стійкими моральними принципами, яка буде любити свою Вітчизну, поважати свій народ та його традиції, бережливо ставитися до культурних цінностей, берегти природу та її багатства. Ефективним інструментом усебічного розвитку молоді, її патріотичного виховання в умовах школи є туристично -краєзнавча робота [1, с. 220].

Туристично-краєзнавча діяльність охоплює багато сфер життєдіяльності дитини. Уміння орієнтуватися в географічному просторі дає можливість дітям упевнено пересуватися незнайомою місцевістю, правильно поводитись у складних ситуаціях. У туристичних походах створюються сприятливі умови для спостережень за різноманітними об'єктами, для аналізу природних і антропогенних явищ, проведення дослідницької роботи. Туристичні заходи сприяють вихованню духу колективізму, готовності допомагати друзям, вони загартовують дитину душею і тілом, роблять її стійкою, вчать не опускати руки перед труднощами, а долати їх.

Туристично-краєзнавча діяльність виконує важливу навчально-інформаційну функцію - знайомить дітей з історією і природою рідного краю, що повинно стати основою для виховання любові до батьківського роду й рідної оселі, материнської мови, допомагає позбутися історичного безпам'ятства і бездуховності. Туристичні походи формують і розширюють світогляд, розвивають критичне мислення, здатність до аналізу, порівняння, узагальнення.

Туристично-краєзнавчі заходи подобаються дітям, вони є одними найбільш популярних серед учнів, що підтверджується на практиці значною кількістю гуртків. Треба відмітити, що у теперішніх умовах воєнного часу така діяльність призупинена, але в майбутньому, при встановленні умов мирного життя вона буде продовжувати виконувати свою важливу навчально -виховну роль. Ураховуючи зацікавленість дітей і ту величезну роль, що виконує туристично-краєзнавча діяльність у їх вихованні та навчанні, проблема вивчення організації проведення, форм, методів туристичної і краєзнавчої роботи в сучасній школі є актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми туристичного краєзнавства, його предметної спрямованості висвітлені в роботах П. Т. Тронько, Н. П. Крачило, Я. І. Жупанського, М. Ю. Костриці, О. О. Любіцевої, О. М. Маринича, І. В. Мельничука, В. В. Обозного, П. Н. Пангелова та інших науковців [2, с. 41]. Проблеми виховання підростаючого покоління засобами туризму і краєзнавства досліджувалися В. В. Лопатинською, С. П. Оришко, А. А. Самолюк, Т. Ю. Троценко та іншими [3, с. 428].

Роль туристично-краєзнавчої діяльності у вихованні бережливого ставлення до природи, розвитку екологічного мислення в школярів вивчалася А. З. Сафіуліним, К. М. Волохата, О. А. Блажко зосередили увагу на питанні ролі краєзнавчої освіти в підготовці майбутніх учителів [4, с. 65-68]. Організаційно- методичні особливості проведення туристично-краєзнавчої роботи в школі викладені у наукових статтях В. В. Троценко, де дається обґрунтування оптимального застосування її різноманітних форм для виховання розвиненої творчої особистості [5, с. 158-160]. Психолого-педагогічні основи туристично-краєзнавчої роботи, аналіз її ролі для навчання і виховання школярів викладені у наукових розробках Т. Ю. Троценко [3, с. 427-431]. У наукових працях М. Й. Рутинського розкрито місце та роль туристичного краєзнавства в системі національного краєзнавства, окреслено об'єкт-предметне поле туристично-краєзнавчих досліджень й актуальні завдання його розвитку [2, с. 40--54]. М. М. Мельнійчук, В. О. Зейко дослідили вікові та соціальні особливості туристичної активності школярів та молоді, розроблено класифікацію молодіжного та дитячого туризму за віком [6, с. 112--117]. На вивченні оздоровчої ролі туристичних походів і розподілі фізичного навантаження під час таких заходів зосереджено увагу у наукових розробках Т.І. Гриньової [7, с. 20--26]. Деякі автори присвятили свої роботи дослідженню розвитку туризму і краєзнавства в окремих регіонах і містах України. Так, М. М. Мельнійчук, В. О. Зейко вивчали туристичну активність школярів Волинської області [6], Ю. А. Олішевська досліджувала особливості організації туристично-краєзнавчої роботи в столиці України [8, с. 24-28].

Проте з плином часу потрібна постійна увага до проблеми оновлення, удосконалення навчально - виховного процесу, позакласної роботи, у тому числі туристично -краєзнавчої роботи, її наближення до сьогодення учнів, орієнтації на розв'язання актуальних проблем сучасності. У зв'язку із цим питання організації, форм, методики проведення туристично-краєзнавчої роботи є актуальним і потребує подальшого вивчення і поглиблення, що надасть можливість підвищення її результативності і узагальнення корисної інформації в даній сфері.

Формулювання мети статті. Метою публікації є дослідження особливостей організації туристично - краєзнавчої діяльності в сучасній школі для підвищення її рівня і узагальнення корисного досвіду.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що дістало подальшого розвитку вивчення особливостей туристично-краєзнавчої діяльності в сучасній школі. Її дослідження у трьох аспектах: організаційному, географічному, емоційному - дає можливість проведення глибокого аналізу стану її розвитку і визначення пріоритетних напрямів її удосконалення.

Виклад основного матеріалу

Для дослідження стану туристично-краєзнавчої діяльності було застосовано низку наукових методів: аналізу, синтезу, порівняння, математичних, графічних, картографічних.

Збір інформації відбувався шляхом опитування, для чого була розроблена анкета. Питання анкети були згруповані у три блоки - організаційний, географічний, емоційний - і стосувалися форм, особливостей проведення туристичної і краєзнавчої роботи, географії шкільного туризму, побажань дітей щодо організації туристичної діяльності і загального їх відношення до туризму.

Протягом 2022-2023 навчального року було проведено опитування близько 200 респондентів (студентів навчального закладу міста Кременчук), які навчалися у школах різних областей України. Більша частина респондентів навчалися у загальноосвітніх школах Полтавської (78 %) і Кіровоградської областей (19 %), незначна кількість студентів - це випускники шкіл, розташованих в Сумській, Дніпропетровській, Хмельницькій та інших областях.

Аналіз результатів анкетування свідчить, що більшості дітей подобаються туристичні подорожі, поїздки, краєзнавчі екскурсії. Незначна кількість опитаних (4 %) відзначила, що у вільний час вони комфортніше і затишніше почувають себе вдома.

Більша частина опитаних вказали на сімейні традиції подорожувати і участь у туристичних мандрівках. 65 % дітей подорожували з батьками, 57 % робили це самостійно, з друзями і знайомими. Найбільшою популярністю користувалися найкрупніші міста України, обласні центри - Київ (33 %), Львів, Харків (18 %), Одеса (17 %), Полтава (16 %), Дніпро (10 % ).

Менша кількість відвідувань характерна для інших міст: Умані (8 %), Черкас (7 %), Кропивницького (6%), Кременчука (5 %), Миколаєва, Тернополя, Запоріжжя (3 %), Канева, що відображено на рисунку 1. Деякі з перелічених міст є відомими туристичними центрами, де розміщені цікаві об'єкти для відвідування: Тарасова гора (Канів), острів Хортиця (Запоріжжя), Дендрологічний парк «Софіївка» (Умань), скеля «Гранітний реєстр» (Кременчук).

В окремих випадках подорожі здійснювалися до Миргорода, Кам'янець-Подільського, Бердянська, Ніжина, Гадяча, Чернігова, що можна для деяких з них пояснити віддаленістю розташування відносно району дослідження.

Результати опитування показали, що не у всіх школах, де навчалися респонденти, працював туристичний або краєзнавчий гуртки. Приблизно половина опитаних випускників шкіл вказали на існування такого гуртка в школі, серед таких дітей його відвідували 86 % учнів, що свідчить про популярність туристичних гуртків і секцій серед школярів. Треба підкреслити, що туристично-краєзнавча робота в школах може проводитися не тільки у межах гуртка, а й поза ним. Так, 26 % дітей відповіли, що туристичного гуртка у школі не було, але така робота у навчальному закладі проводилася.

Під час роботи досліджувалося питання систематичності туристично-краєзнавчої діяльності, тому до анкети було включено питання про частоту проведення туристичних походів і екскурсій. Аналіз анкет свідчить про різну частоту їх проведення. Як показано на рисунку 2,47 % випускників шкіл проінформували, що туристично-краєзнавчі заходи проводилися раз на рік, 32 % повідомили, що така робота проводилася один раз на чверть. 18 % респондентів констатували, що походи, екскурсії, прогулянки проходили один раз на місяць. 2 % говорили про повну або майже повну відсутність такої роботи. Так, 1 % учасників анкетування відповіли, що за весь час навчання в школі відбувся лише один такий захід, ще в 1 % студентів не залишилося в пам'яті жодного заходу туристично-краєзнавчої спрямованості.

Рис. 1. Географія туристичних поїздок учнів разом з батьками та друзями: 1 - Київ; 2 - Львів, Харків; 3 - Одеса, 4 - Полтава; 5 - Дніпро; 6 - Карпати і Закарпаття; 7 - морське узбережжя, Умань; 8 - Черкаси; 9 - Чигирин, Кропивницький; 10 - Кременчук; 11 - Крим; 12 - Миколаїв, Тернопіль, Запоріжжя; 13 - Миргород, Вінниця

Рис. 2. Систематичність проведення туристично- краєзнавчих заходів: 1 - один раз на рік; 2 - один раз на чверть; 3 - один раз на місяць; 4 - один раз за весь час навчання в школі; 5 - заходи проводилися з різною частотою; 6 - заходи взагалі не проводилися

У роботі вивчалося питання щодо організаторів туристично -краєзнавчої діяльності в сучасній школі. Аналіз даних показав, що більше, ніж половина дітей (59 %) здійснювала туристичні походи разом з класним керівником, що відображено на рисунку 3. Крім класних керівників, таку роботу найчастіше організовували вчителі географії, історії (14 %), фізичної культури (13 %), біології (4 %). Це пояснюється широким застосуванням краєзнавчого матеріалу на уроках географії, біології, історії, екології та важливістю наочного спостереження за природними й антропогенними об'єктами для успішного вивчення цих предметів. Учителі фізичної культури ефективно застосовують свій досвід у галузі розподілу фізичних навантажень під час походу, організації дозвілля спортивного спрямування (проведення спортивних змагань, конкурсів тощо). В окремих випадках туристичною роботою керували завуч або директор школи, учителі математики, образотворчого мистецтва, цивільної оборони, організатор школи, психолог або представник батьківського комітету.

Рис. 3. Організатори туристично-краєзнавчої діяльності в школі: 1 - класні керівники; 2 - вчителі географії, історії; 3 - туристичних поїздок з учнями вчителі фізичної культури; 4 - вчителі біології; 5 - завуч, 6 - образотворчого мистецтва; 8 - вчителі цивільної оборони; 9 - організатор школи; 10 - психолог школи; 11 - батьківський комітет

Рис. 4. Географія організованих загальноосвітніх шкіл: 1 - Полтава, 2 - Київ, 3 директор школи; 6 - вчителі математики; 7 - вчителі - Харків, 4 - Чигирин, 5 - Умань, Львів, 9 - Дніпро, 7 - Черкаси, 8 - Миргород, Чернігів, Кропивницький

У процесі дослідження туристично-краєзнавчу діяльність у загальноосвітній школі було розглянуто за напрямами: туристичні поїздки до міст та екскурсії до музеїв, відвідування промислових підприємств, туристичні походи на природу.

Як свідчить анкетування, найчастіше подорожі здійснювалися до міст Полтава (35 %), Київ (32 %), що пояснюється великою кількістю музеїв і пам'яток історії в цих містах (альтанка, пам'ятник полтавським галушкам, історичний центр в Полтаві, Києво-Печерська лавра, Софійський собор, Золоті ворота в Києві) та зручним розташуванням. Привабливими у туристичному аспекті є також міста: Харків (15 %), Чигирин (12 %), Умань, Львів (10 %), Черкаси (7 %), Миргород (5 %), які також розташовані на території Полтавщини та суміжних областей або відомі своїми туристичними об'єктами (рис. 4). З меншою частотою поїздки відбувалися до Батурина, Сорочинців, Диканьки, Сум, Ужгорода, Тернополя, Канева, Опішні та інших міст.

Досить поширеною формою туристично-краєзнавчої роботи в сучасній школі є організація походів на природу. Як свідчать результати опитування, усі респонденти відзначили, що такі заходи проводили в їхніх школах. Як видно з рис. 5, на природу найчастіше туристичні походи організовувалися до лісової місцевості (38 %) або на узбережжя річки (19 %). Такі ландшафти є естетично привабливими, містять мальовничі краєвиди, надають можливості зробити якісні світлини на пам'ять. У лісовій місцевості та на узбережжі можна спостерігати цікаві об'єкти, що сприяють вивченню компонентів природи: гірських порід, ґрунтів, природних вод, атмосфери, рослинного і тваринного світу.

Природничі екскурсії є ідеальними для спостереження за природними кліматичними (дощ, туман, вітер, хмарність), гідрологічними (межень, повінь, паводок), геологічними (геологічна робота природних вод, вітру, ґрунтоутворення, гравітаційні процеси, ерозія ґрунтів) явищами.

Крім природних об'єктів під час туристичного походу діти спостерігають за антропогенними об'єктами: гідроелектростанціями, каналами, кар'єрами, а також антропогенні впливи на компоненти природи такі, як розорення і засолення грунтів, зрошення земель, вирубка лісів, створення греблі, забруднення атмосферного повітря і природних вод, штучні землетруси тощо. Такі спостереження є дуже корисними, оскільки допомагають з'ясувати сутність природних об'єктів та явищ, навчають застосовувати теоретичні знання на практиці, творчо підходити до розв'язання екологічних проблем рідного краю.

Як свідчать результати анкетування, близько 11 % колишніх випускників відвідали парки, у тому числі дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань), Бузковий гай (Диканьський регіональний ландшафтний парк), що є об'єктами природно-заповідного фонду України. Приблизно 5 % дітей узяли участь у туристичному поході на гору Пивиху та Кременчуцьке водосховище. Відвідування таких природних об'єктів надають можливості для вивчення історії рідного краю, ознайомлення з архітектурними пам'ятками, спорудами, видатними місцями, що пов'язані з історичними подіями або з життям і діяльністю відомих людей. Так, екскурсії дендропарком «Софіївка» інформують про історію його створення, а Пивиха - це унікальний природний об'єкт з багатою історією. У XVI столітті тут був заснований Пивгородський Миколаївський монастир, який став важливим форпостом українського народу у визвольній війні за свою незалежність. Пивиха була місцем притулку для повстанців Павлюка, козаків Богдана Хмельницького [9].

Рис. 5. Організовані туристичні походи з учнями на природу: 1 - ліс, 2 - узбережжя річки, 3 - парк, 4 - геологічні об'єкти, 5 - дендрологічні парки, 6 - сплав на байдарках

Справжнім скарбом Диканьського регіонального ландшафтного парку є вікові широколистяні ліси. У складі парку і пам'ятки природи, і пам'ятки архітектури, у тому числі ботанічні пам'ятки природи «Ялиновий гай», «Кочубеївські дуби», геологічна пам'ятка природи «Відшарування пісковиків» [10]. Незначна кількість колишніх учнів повідомила у своїх анкетах, що здійснили сплав на байдарках (2%).

Важливим завданням туристично-краєзнавчої роботи є організація дозвілля дітей на природі з максимальною користю для їхнього здоров'я, тому до анкети було внесено питання про форми такої роботи під час туристичних заходів. Найчастіше під час походів організовувалися спортивні змагання (59 %), рухливі ігри (44 %), естафети (43 %), конкурси (37 %), що відображено на рис. 6. Конкурси містили завдання з спортивними елементами а також на застосування знань з певної тематики. В організації таких заходів важливу роль відіграє вчитель фізичної культури, що оптимально розподіляє фізичне навантаження, здійснює добір рухливих ігор, природних перешкод для подолання, що відповідають віку і загальній фізичній підготовці школярів.

Під час походів з дітьми також були застосовані інші форми роботи. Найчастіше це були екскурсії, бесіди, прогулянки. В окремих випадках для дітей організовувалося проведення військово -юнацьких патріотичних ігор, запрошувалися для знайомства цікаві люди. Іноді такі екскурсії закінчувалися роботами з благоустрою території: прибиранням сміття, розчищенням струмків, насаджуванням дерев у парку, закладанням алеї тощо.

Частина респондентів вказали на відсутність будь-якої роботи з дітьми під час туристичного заходу. Так, результати опитування свідчать, що у 4 % випадків діти знаходили собі заняття самостійно.

Цікавим напрямом туристично-краєзнавчої роботи є відвідування промислових підприємств. Як свідчать матеріали досліджень, на промислові виробництва найчастіше організовувалися екскурсії на підприємства «Рошен» (33 %), «Лукас» (6 %), горно-збагачувальний комбінат (м. Горішні Плавні) (5 %), «Укролія», «Автокраз», «АВК», «Ізумруд», заводи вагонний, свічний, цукровий хлібних виробів та молочних продуктів, Кременчуцьку гідроелектростанцію, кар'єр, меблеву фабрику, страусову ферму та інші підприємства (рис. 7).

Такі екскурсії наочно демонструють об'єкти вивчення економічної географії України, підкріплюють інтерес учнів до вивчення рідного краю, практичної діяльності, розширюють кругозір, виховують повагу до людини і людської праці, а також відіграють важливу профорієнтаційну роль.

Рис. 6. Форми роботи з учнями під час Рис. 7. Промислові підприємства, що відвідані

туристичного походу: 1 - спортивні змагання, 2 - рухливі учнями: 1 - кондитерська фабрика «Рошен», 2 - свічний ігри, 3 - спортивні естафети, 4 - конкурси, 5 - форми завод, 3 - підприємство «Лукас», 4 - горно- роботи не застосовувалися, 6 - бесіди, прогулянки, 7 - збагачувальний комбінат, 5 - кінний, цукровий заводи, 6 інші форми роботи - вагонний завод

Як свідчать результати дослідження, досить поширеною формою туристично -краєзнавчої діяльності в сучасній школі є екскурсії до музеїв. Найбільшою популярністю серед колишніх школярів користувалися краєзнавчі музеї, які ознайомлюють відвідувачів з природою та історією рідного краю, виховують повагу і любов до рідної землі і людей. Так, респонденти повідомили про екскурсії до музеїв: краєзнавчих (Кременчук, Полтава - 24 %), художніх, історичних, космонавтики (Кременчук), глечиків (Опішня), «Петриківка», М. В. Гоголя, Полтавської битви та інші (рис. 8).

Для поглиблення виховного ефекту паралельно з екскурсіями діти були задіяні у різноманітних виховних заходах. Найчастіше екскурсії в музеях супроводжувалися тематичними бесідами з учнями (86 %), переглядами кінофільмів та їх обговоренням (35 %), вікторинами (14 %), конкурсами (8 %), виставами- театралізаціями. Окремі респонденти вказали на демонстрацію театральних вистав та, як приємний бонус, вручення невеличких подарунків-сувенірів, що отримали на згадку про екскурсію.

Важливим аспектом є питання про враження та спогади, які залишилися в школярів після туристично-краєзнавчого заходу, оскільки саме від них залежить бажання брати участь у туристичних походах, краєзнавчих екскурсіях, прогулянках. Саме позитивні враження підкріплюють бажання школярів здійснювати туристичні подорожі. Аналіз анкет показав, що вони були приємними у 96 % респондентів. На запитання, з чим саме пов'язані позитивні емоції, 72 % студентів відповіли, що під час заходу ознайомилися з новою цікавою для себе інформацією, побачили нові об'єкти, спостерігали цікаві явища.

58 % дітей одержали задоволення від того, що спілкувалися з друзями, провели разом з ними вільний час. Частина респондентів відзначили, що їм найбільше сподобалися спортивні заходи (14 %) - естафети, спортивні змагання та рухливі ігри. Деякі учасники анкетування одержали задоволення від спілкування з природою, неформальної обстановки під час походу і театралізованих постановок з використанням відповідних атрибутів.

Для того, щоб враження залишалися завжди позитивними і щоб у дітей підкріплювалося прагнення здійснювати мандрівки, брати участь у краєзнавчих екскурсіях, необхідно удосконалювати туристично - краєзнавчу діяльність та враховувати побажання дітей при її організації. Із цією метою до анкети було включено питання про об'єкти, які б діти бажали відвідати, що відображено на рис. 9.

У цілому 78 % дітей хотіли здійснити подорожі в нові для себе міста або повторно побувати у містах, які їм подобалися.

Такий високий показник свідчить про популярність туризму серед сучасних школярів і готовність учнів брати участь у туристичних походах і екскурсіях.

Серед міст України найчастіше були названі Львів (35 %), Київ (23 %), Харків (18 %), Одеса (13 %), Полтава (8 %), Івано- Франківськ (7 %), Чигирин, Вінниця (2 %). Серед інших міст, що цікавили дітей, були Черкаси, Канів, Умань, Кропивницький, Ужгород, Почаїв та інші.

глечиків (Опішня), 5 - художній, історичний, 6 - Олеся Гончара

5 - Полтава, 6 - Івано-Франківськ, 7 - Чигирин, Вінниця

Крім міст, респонденти виявили бажання відвідати природні об'єкти, промислові підприємства, музеї.

Приблизно половина дітей (53 %) були раді узяти участь у мандрівках на природу. Так, серед природних об'єктів найчастіше діти віддавали перевагу походам в лісову місцевість (16 %) або на узбережжя річки (10 %). Біля 7 % опитаних хотіли здійснити поїздку у Карпати або в іншу гірську місцевість. Для меншої кількості учасників анкетування цікавими були відвідування ботанічних садів, парків (у тому числі дендрологічних) а також походи на гору Пивиху і Кременчуцьке водосховище.

Більше, ніж чверть дітей (27 %), заявили про бажання відвідати музеї та виставки. Найчастіше дітей цікавили дельфінарій, художні виставки, музеї краєзнавчий, Полтавської битви та воскових фігур.

Для 19 % респондентів цікавою була б екскурсія на промислове підприємство. Серед таких об'єктів найчастіше були названі підприємства: кондитерські виробництва «Рошен» і «Лукас», свічний і кінний заводи, фабрика ялинкових прикрас, кар'єр, порт, очищувальні споруди.

Висновки

Проведені дослідження висвітили основні тенденції здійснення туристично-краєзнавчої роботи в загальноосвітніх школах Центральної України. Вивчення відбувалося в трьох напрямах: організаційному, географічному, емоційному. Таке поєднання важливих аспектів туристично-краєзнавчої діяльності дало можливість під час опитування розглянути найбільш поширені форми такої роботи та її організаційні питання, географію туристичних подорожей, уподобання дітей, які необхідно враховувати для підвищення її якості, їх загальне ставлення до краєзнавства й туризму.

Вивчення й узагальнення такого досвіду може бути корисними для організаторів туристично - краєзнавчої діяльності в загальноосвітніх школах, очільників гуртків і секцій, класних керівників, учителів природничих та суспільних дисциплін, що застосовують на своїх уроках краєзнавчий матеріал.

У перспективі дослідження можуть бути спрямовані на вивчення інформаційної складової туристичних походів та їх ролі в проведенні наукових досліджень, оздоровчих аспектів туристично- краєзнавчих заходів.

В умовах мирного часу обмін корисною інформацією допоможе підвищити ефективність туристично-краєзнавчої діяльності в сучасній школі, що сприятиме гармонійному розвитку особистості

учня - зміцненню здоров'я, інтелектуальному зростанню, розширенню кругозору, розвитку критичного мислення, спостережливості, творчих здібностей, підвищенню інтересу до навчання, патріотичному, екологічному, трудовому вихованню.

Список використаної літератури

1. Шинкаренко В. В. Краєзнавство як дієвий засіб патріотичного виховання старшокласників. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2018. Вип. 60. Т. 1 С. 220-223.

2. Рутинський М. Й. Туристичне краєзнавство: об'єкт-предметна націленість, актуальні теоретичні та прикладні завдання розвитку. Вісник Львівського інституту економіки і туризму. 2020. Вип. 15. С. 40-54.

3. Троценко Т. Ю. Туристсько-краєзнавча діяльність у системі організації навчального процесу закладів загальної середньої освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2022. Вип. ЗК (147). С. 427-431.

4. Волохата К. М., Блажко О. А. Роль краєзнавства у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2017. Вип. 2 (88). С. 65-69.

5. Троценко В. В., Троценко Т. Ю. Методологічні особливості проведення туристсько-краєзнавчої роботи в закладах загальної середньої освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2022. Вип. 6 (151). С. 157-161.

6. Мельнійчук М. М., Зейко В. О. Вікові та соціальні особливості туристичної активності школярів та молоді Волинської області. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. 2018. Вип. 1 (144). С. 112-117.

7. Гриньова Т. І. Фізичні навантаження в оздоровчих походах. Основи побудови тренувального процесу в циклічних та екстремальних видах спорту: зб. наукових праць. 2020. Вип. 4. С. 20-26.

8. Олішевська Ю. А. Особливості організації туристично-краєзнавчої діяльності молоді у місті Києві. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Географія. 2016. Вип. 2 (65). С. 24-28.

9. Алєксєєва Т. М. Рельєф як природний рекреаційно-туристичний ресурс на прикладі Полтавської області. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2020. Вип. 34. С. 50-58.

10. Алєксєєва Т. М. Об'єкти природно-заповідного фонду Полтавської області як чинник розвитку екологічного туризму. Науковий вісник Чернівецького університету: Географія. 2020. Вип. 824. С. 48-54.

References

1. Shynkarenko, V. V. (2018). Kraieznavstvo yak diievyi zasib patriotychnoho vykhovannia starshoklasnykiv. [Lokal studies as an effective means of patriotic education of senior pupils]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy offorming a creative personality in higher and secondary schools, 60,(1), 220223. [in Ukrainian].

2. Rutynskyi, M. I. (2020). Turystychne kraieznavstvo: obiekt-predmetna natsilenist, aktualni teoretychni ta prykladni zavdannia rozvytku. [Tourist local lore: object-subject orientation, currenttheoretical and applied development tasks].

Visnyk Lvivskoho instytutu ekonomiky i turyzmu - Bulletin of the Lviv Institute of Economics and Tourism, 15, 40-54. [in Ukrainian].