Діджиталізація і диверсифікація процесу розвитку іншомовної комунікативної компетенції майбутніх офіцерів ЗСУ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діджиталізація і диверсифікація процесу розвитку іншомовної комунікативної компетенції майбутніх офіцерів ЗСУ

кандидатка педагогічних наук, доцентка, професорка кафедри іноземних мов Військової академії, м. Одеса, Україна

Ковальчук Тетяна Степанівна,

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри іноземних мов Військової академії, м. Одеса, Україна

Бакатова Карша Олександрівна,

старша викладачка кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Військового інституту танкових військ

Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, Україна

Ярмолович О. І., Ковальчук Т.С., Бакатова К.О. Діджиталізація і диверсифікація процесу розвитку іншомовної комунікативної компетенції майбутніх офіцерів ЗСУ

У статті висвітлюється місце діджиталізації фахової підготовки в українських вищих військових навчальних закладах. Крім того, як основа тенденції розвитку освітньої системи засобами інформаційних цифрових технологій в даній роботі розглядається явище диверсифікації освітньої галузі. діджиталізація фаховий навчальний

У контексті педагогічного аналізу здійснюється дослідження процесу розвитку іншомовної комунікативної компетенції в навчальному закладі, зорієнтованому на підготовку майбутніх офіцерів ЗСУ У дослідженні звертається увага на низку найважливіших складових частин сучасного процесу розвитку іншомовних навичок майбутніх офіцерів. Приділяється увага одній з таких складових частин - навчальному іншомовному середовищу, його формуванню.

Розглядаються характеристики та аналіз впливу сформованого іншомовного середовища на курсантів, слухачів, тобто тих, хто знаходиться у центрі процесу розвитку іншомовної комунікативної компетенції військового НЗ. Проведено аналіз ефективності використання діджитал- технологій для розвитку іншомовного середовища.

У статті були виділені такі поняття: "діджиталізація", "діджитал-технології", "диверсифікація", "віртуальне середовище", "цифрові технології", "відеозасіб", "іншомовна комунікативна компетенція", "лінгвістичне занурення", "соціокультурний підхід", "психологічні аспекти", "соціокультурна адаптація", "мовний бар'єр". Нами подані трактування понять з огляду на прийняті тлумачення у світових джерелах і власне розуміння цих понять і процесів.

У статті представлені результати інтерв'ювання курсантів (слухачів), які згодились на участь в експерименті з розвитку іншомовної комунікації за методом занурення в іншомовне середовище з використанням діджитал-технологій.

Курсанти відповідали на питання щодо їхнього життєвого досвіду, внутрішніх переживань, психологічного стану, з якими вони зіштовхнулися в під час експерименту. У практичній частині даного дослідження ми звернули увагу на особисту оцінку курсантів якості їх комунікативних іншомовних можливостей до і після навчального занурення.

У роботі відмічена позиція і враження курсантів щодо використання діджитал-технологій для досягнення ефекту занурення в іншомовне середовище і, як результат, розвитку їх іншомовних комунікативних компетенцій. Спираючись на аналіз результатів опитування, автори дослідження виділили найважливіші моменти, на які вважають за необхідне рекомендувати звернути увагу для досягнення якісного результату формування іншомовної комунікативної компетенції.

Ключові слова: діджиталізація, диверсифікація, цифрові технології, іншомовна комунікативна компетенція, лінгвістичне занурення, іншомовне середовище, психологічні аспекти, мовний бар'єр, міжкультурна комунікація.

Yarmolovych O., Kovalchuk T., Bakatova K. Digitalization and diversification of the process of development of foreign language communicative competence of future officers of the Armed Forces of Ukraine

This article highlights the place of digitalization of professional training in Ukrainian higher military educational institutions. In addition, the phenomenon of diversification of the educational sector is considered as the basis for the trend of development of the educational system by means of information digital technologies.

In the context of pedagogical analysis, the process of developing foreign language communicative competence in an educational institution focused on training future officers of the Armed Forces of Ukraine is studied. The study draws attention to a number of the most important components of the modern process of developing the foreign language skills of future officers. Attention is paid to one of these components - the foreign language learning environment and its formation.

This paper examines the characteristics and analysis of the impact of the formed foreign language environment on cadets, students, all those who are in the center of the process of developing the foreign language communicative competence of military education. The efficiency of using digital technologies for the development of a foreign language environment is analyzed.

The following concepts are highlighted in the article: "digitalization", "digital technologies", "diversification", "virtual environment", "digital technologies", "video medium", "foreign language communicative competence", "linguistic immersion", "socio-cultural approach", "psychological aspects", "socio-cultural adaptation", "language barrier". We present the interpretation of the concepts based on the accepted international sources, our own understanding of these concepts and the processes in which they occur.

The article presents the results of interviews with cadets (students) who agreed to participate in an experiment on the development of foreign language communication by the method of immersion in a foreign language environment using digital technologies.

The cadets answered questions about their life experience, inner feelings, and psychological state that they encountered during the experiment. In the practical part of this study, we paid attention to the cadets' personal assessment of the quality of their communicative foreign language abilities before and after the training immersion.

The paper emphasizes the position and impressions of cadets regarding the use of digital technologies to achieve the effect of immersion in a foreign language environment and, as a result, the development of their foreign language communicative competencies. Based on the analysis of the survey results, the authors of the study have identified the most important points that they consider it necessary to recommend paying attention to in order to achieve a qualitative result of foreign language communicative competence development.

Key words: digitalization, diversification, digital technologies, foreign language communicative competence, linguistic immersion, foreign language environment, psychological aspects, language barrier, intercultural communication.

Упродовж періоду становлення незалежної України проблема підготовки випускників вищих навчальних закладів з військового фаху лишається найактуальнішою. Збройним силам потрібні офіцери, які можуть вільно користуватися іноземною мовою.

З огляду на терміновість рішення проблеми формування іншомовної компетенції у майбутніх офіцерів впродовж десятиліть було опубліковано численну кількість результатів досліджень вчених, педагогів, тих, хто розробляє нові навчальні технології. Роботи присвячено обговоренню, демонстрації розроблених засобів, технологій, методів. Усе це сприятиме сформованості у курсантів іншомовної компетенції з розвиненим відчуттям міжкультурної комунікації, готовності до перебування в природному середовищі, відсутності психологічної проблеми (мовленнєвого бар'єру). При цьому відмітимо, що численні результати з теми формування іншомовної комунікативної компетентності (далі - ІКК) курсантів лишаються актуальною темою дослідження, оскільки проблема не вирішена остаточно. Таке становище зумовило необхідність теоретичного дослідження, яке має представити обґрунтування методики розвитку ІКК курсантів в умовах закладів вищої військової освіти (далі - ЗВВО).

Проблема розвитку ІКК курсантів ЗВВО в умовах стрімкої зміни геополітичних векторів у світі передбачила її вивчення з різних боків. Інтенсифікація навчального процесу стала первинною проблемою усієї професійної освіти.

Диверсифікація національної системи вищої військової освіти передбачила розроблення концепції неперервної освіти загалом. До найвідоміших робіт з проблеми системності освіти можна віднести праці І. Зязюн (2001 р.), Н. Ничкало (2013 р.), О. Падалка (2018 р.), В. Чепкій,

0. Маслій, В. Попович (2017 р.).

Дослідженню проблем теоретико-методичних засад професійної підготовки присвячені роботи таких українських освітян: Н. Дем'яненко (2017 р.), А. Нісімчук, О. Падалка, О. Шпак (2018 р.).

Інтенсифікація розвитку ІКК у ЗВВО передбачає активне використання новітніх технологій, засобів і методів. Проблема компетентнісного підходу до навчального процесу є проблемою дослідження з середини минулого століття і до сьогодні. М. Головань (2008 р.), О. Овчарук,

1. Іванюк (2020 р.) стоять на позиції компетентнісного підходу до інтенсифікації розвитку ІКК.

Підтвердженням необхідності використання особливих навчальних методів для формування професійно-мовленнєвої орієнтованості є праці Л.В. Філіппової (2015 р.), Н. Яковенко (2019 р.), S. Podmurnyi (2023 р.), M. Jarvis, T. Tambovceva, A. Virovere (2021 р.).

Van Ek. J.A. (1986), Bernard Dufeu (1994), Emad A.S. Abu-Ayyash, Hayat al Masri (2020) - викладачі-вчені, які продемонстрували свій досвід формування ІКК у людей, які вже перебувають в іншомовному середовищі.

Інтенсифікування навчання іноземної мови завжди пов'язане з психологічним мовленнєвим бар'єром. Л. Запорожець (2012), Я. Мазур (2018), Celeste Kinginger (2011), Jim Cummins (2009), M. Winkelman (1994) - автори досліджень з підготовки до подолання психологічного мовленнєвого бар'єру. Роботи цих авторів торкаються проблеми сприймання і впливу на людину іншомовного середовища незалежно від її віку.

У своїх роботах Я. Мазур (2018), E. Khoo, M. Forret, B. Cowie, S.M. Croucher (2009) вказали на важливість міжкультурного спілкування, що є базою формування соціокультурного підходу і подолання мовленнєвого бар'єру при веденні фахівцем реального професійного спілкування.

Проблема подолання мовленнєвого бар'єру, підготовки до прискорення міжкультурної адаптації в іншомовному середовищі актуалізується під час занять, які обов'язково проходять в комунікативній формі. У роботах Я. Мазур (2018), Л. Філіпова (2015), B. Dufeu (1995), Van Ek. J. A.(1986), R. Rueda (1998) продемонстрований досвід вирішення цієї проблеми.

Ефективне навчальне іншомовне середовище формується за допомогою сучасних технологій. Використання комп'ютерної техніки та мережі Інтернет в ЗВВН дозволяє підвищити якість освітнього процесу та наблизити його до швидкоплинних проблем суспільства. Наочність є обов'язковою складовою частиною цифрових інноваційних технологій, що впливає на розвиток творчого підходу до вирішення проблем іншомовної комунікації. Дослідження Л. Запорожець (2012), А.С. Нісимчук (2000), Н. Марчук (2022), О. Цокур, О. Ярмолович (1998), Jamal Raiyn (2016), R. Williams (2009) показують істотне місце наочності для викладача і здобувача під час розвитку мовлення.

Н. Марчук (2022), О. Лабенко (2023), О. Коваленко (2022), В. Сухонос (2019), E. Khoo, M. Jarvis (2022), S. Podmurnyi (2023) у своїх роботах вказують на сучасність застосування діджитал-тех- нологій в навчальному процесі загалом. Професійна іншомовна підготовка майбутніх офіцерів в сучасних умовах потребує діджитал-технології як однієї з сучасних технологій.

Теоретичне дослідження показало, що не кожний, хто вивчає іноземні мови, сприймає виконання завдань за допомогою діджитал-технологій як мовленнєве навчання (Марчук, 2022). При цьому проаналізовані нами дослідження вказують на те, що творчий підхід викладачів до ведення занять з використанням діджитал-технологій, творчих завдань допомагав формуванню мультикультурного досвіду, який необхідний для іншомовної комунікації (Сухонос, 2019). Обробка зорієнтованих матеріалів, отриманих через діджитал-технології, є кроком для тих, хто навчається, до розвитку їх комунікативних здібностей (Яковенко, 2019, с. 107).

Метою роботи є дослідження ефективності діджиталізації процесу формування навчального іншомовного середовища як складової частини розвитку комунікативної іншомовної компетенції. Відмітимо, що цифрові технології мають бути ефективною складовою частиною процесу формування і розвитку іншомовних комунікативних здібностей курсантів військових закладів тільки в умовах диверсифікації освітньої системи.

Для реалізації поставленої мети було сформульовано ряд завдань: спираючись на теоретичну базу і методи наукового дослідження проаналізувати діджиталізацію процесу розвитку ІКК; дати йому характеристику; визначити, чи є використання діджитал-технологій ефективним засобом для формування навчального іншомовного середовища; виявити, наскільки занурення в іншомовне середовище ефективно впливає на розвиток іншомовної комунікативної компетенції майбутніх офіцерів; провести опитування курсантів для діагностування ефективності використання діджитал-технологій для формування іншомовного середовища в процесі розвитку ІКК.

Для реалізації поставлених завдань і досягнення мети ми провели аналіз, узагальнення, порівняння теоретичного дослідницького матеріалу. Реалізація емпіричного методу була проведена через спостереження, опитування, бесіди, інтерв'ювання курсантів. Дослідницький матеріал був описаний. В інтерв'юванні взяли участь курсанти другого і першого курсів ЗВВО. Інтерв'ю складалося з 10 питань відкритого типу. Результати інтерв'ювання були проаналізовані, зроблені висновки.

Діджиталізація, оцифрування, інноваційна трансформація стосується повністю всіх сфер життя суспільства, тому такі зміни передбачаються диверсифікацією освіти, що є великим питанням всього суспільства. При багатовекторному розвитку освітньої системи в цілому і окремих її компонентів зміни освіти окремо від змін всього суспільства в окремій країні неможливі. Зв'язок диверсифікації з діджиталізацією створює компоненти і умови для формування різнобічно розвиненого професіонала (Jarvis, 2022; Podmurnyi, 2023; Лабенко, 2023).

Розвиток ІКК в закладах освіти пов'язаний з певними навчальними аспектами, для яких використання цифрових технологій є продуктивним. Разом з загальним розвитком лексичних, граматичних, фонетичних умінь і навичок діджиталізація є сучасною базою формування культурологічних, етноісторичних, етнопсихологічних знань, які дозволяють представникам певної галузі усвідомити різноманіття сучасного світу та специфіку культурних проявів різних соціальних груп.

Поняття "діджиталізація" (англ. digital) науковці подають як способи переведення будь- якого різновиду інформації у цифровий формат, зрозумілий при сприйманні сучасною технікою - ґаджетами (англ. gadget) (Сухонос & Гарус, 2019, с. 79). Діджиталізація через спрощення доступу до оцифрованої інформації в освіту має такі переваги: мобільність, доступність та безкоштовність, використання будь-якої інформації і її зберігання незалежно від місця знаходження користувача. З осучасненням техніки і цифрових технологій споживачу немає потреби оновлювати інформацію, це відбувається самостійно (Сухонос & Гарус, 2019, с. 80).

Наведені характеристики діджиталізації освітнього процесу мають свої позитивні сторони при навчанні іноземній мові. Важливим є те, що вони сприяють мотивуванню курсантів до формування і розвитку ІКК. Інтенсифікація розвитку ІКК в ЗВВО, яка зараз на часі, потребує сформованого іншомовного середовища (Нісимчук, 2000). У наш час діджиталізація є найпершим засобом, який в аудиторних умовах за допомогою різних сервісів формує навчальне іншомовне середовище. Діджиталізація є сучасним ефективним додатком, що сприяє лінгвістичному зануренню (immersion, linguistic immersion) на період розвитку ІКК у курсантів (Яковенко, 2019, с. 108; Van Ek.J.A., 1986).

Діджитал-технології дають можливість викладачу правильно розподілити групове і особисте завдання, час самостійної навчальної зайнятості курсантів, контроль використаних соціальних мереж для поширення навчального матеріалу (Чепкій & Скачков, 2017).

Пошук і читання програмних і додаткових технічних текстів з фаху, художніх і розвиваючих текстів з позааудиторного читання, перегляд додаткових художніх і розвиваючих фільмів потребує цифрових технологій. Цифрові технології допомагають курсантам в роботі з країнознавчими матеріалами, професійними мовленнєвими матеріалами (наприклад, розбір професійних технічних текстів, а саме розбір назв деталей механізмів українського й іноземного виробництва). Засвоєні знання і навички іншомовних культурних проявів через діджиталізацію демонстративних матеріалів формують професійну іншомовну комунікативну компетенцію (Зязюн, 2001).

Використання цифрових та інших високотехнологічних надбань сприяє підвищенню якості практичних занять з формування і розвитку ІКК в ЗВВО. Досягнення головної мети занять з іноземної мови, формування і розвиток ІКК майбутніх офіцерів є результатом сумісної праці викладачів і курсантів. Іншою умовою ефективності досягнення мети навчальної дисципліни ІМ є сприйняття викладачами і курсантами осучаснення, тобто трансформації освітнього процесу. Чинниками трансформацій сучасної освітньої взаємодії є процеси глобалізації, діджиталізації й конвергенції (Ничкало, 2013, с. 42).

Важливою функцією діджиталізації для навчання в ЗВВО є можливість зворотного зв'язку курсанта з викладачем. Курсантам зручно працювати з відісланими викладачем різними оцифрованими матеріалами. Навчально-наочні і навчально-методичні посібники, навчальні роздаткові матеріали, словники, енциклопедії, статті, книги - все, що має електронну форму, розширює спектр можливостей навчання іноземної мови, розвитку іншомовної комунікативної компетенції (Овчарук, 2020).

Практична робота з лексичною складовою іншомовного мовлення курсантів тепер неможлива без використання електронних словників і електронних енциклопедій. Читаючи будь-який текст, курсанти вмикають свої ґаджети, з'єднуються з певним сайтом і знаходять значення, тлумачення термінів. Під час роботи з іншомовним текстом переклад нової лексичної одиниці курсанти виконують тільки за електронними словниками. Завдяки оцифрованим словниковим джерелам, які розтлумачують зміст іншомовної лексичної одиниці, нудна праця з навчальним текстовим матеріалом трансформується в інформативну та продуктивну з дидактичної позиції роботу. Цифрові ресурси, особливо електронні словники, електронні енциклопедії, сприяють формуванню правильної вимови слів, фонетичному наповненню речення, формуванню усної іншомовної комунікації курсантів. Робота над озвученням правильного промовляння слів, речень, невеликих текстів, повторним їх прослуховуванням навіть за неуважної роботи сприймається курсантами краще з використанням цифрових технологій. Результатом використання курсантами фонетико зорієнтованого матеріалу є легше запам'ятовування форм текстових конструкцій усного іншомовного мовлення, лексичних одиниць, без чого не формується ІКК (Філіпова, 2015, с. 15).

Діджиталізовані навчальні матеріали насичені наочною передачею контенту певних сайтів. Повторимо за освітянами-вченими, що наочність є засобом формування компонентів мисленнєвої діяльності людини у формі образів. Подача професійного лексичного матеріалу в наочній формі сприяє розвитку творчо-образного мислення (Запорожець, 2012; Ярмолович, 1998, с. 82-83).

Уміння творчо оперувати конкретним образом у будь-якій професійній ситуації є результатом отриманої наочно-лексичної інформації з використанням цифрових технологій. У курсантів у процесі розвитку ІКК відбувається трансформація сприйнятої наочно інформації в професійний лексичний запас через особисто сформований образ лексеми. Сприйнятий образ певних лексем дає можливість курсантам зв'язувати навчальну дійсність з їх професійною реальністю, професійними діями, реальною професійною комунікацією (Khoo, 2009, p. 523-532).

Роботи викладачів-вчених зорієнтовані на мотивування курсантів на самоосвіту. Особистий досвід авторів представленого дослідження підтверджує висновки (Чепкій & Скачков, 2017; Podmurnyi, 2023) щодо підвищення елементу мотивування до праці з іноземною мовою. Це проявляється під час використання курсантами цифрових технологій в умовах їх самопідготовки.

Діджиталізація процесу формування і розвитку ІКК сприяє контролю навчальних досягнень курсантів. Навчальний процес в ЗВВО відбувається офлайн, але подання виконаних робіт, особливо виконаних під час самопідготовки, може проходити в онлайн-формі (Чепкій & Скачков, 2017).

Група вчених, очолювана О. Лабенко, вказала на переваги діджиталізації в навчанні: "Відчуття місця, масштабу і присутності". Наш досвід показав, що під час формування іншомовного середовища з метою розвитку ІКК цифрові технології приносять позитивні результати в разі зміни відносин "викладач - джерело інформації", "курсант - викладач", "курсант - навколишнє середовище", "викладач - навколишнє середовище", "курсант - джерело інформації", "викладач - джерело інформації" (Лабенко, 2023).

Аналіз наукових, методичних джерел відносно місця діджиталізації в розвитку ІКК дав нам можливість передбачити і перевірити, що цифрові технології сприяють формуванню іншомовного комунікативного середовища. Таким чином, розвиток ІКК потребує цифрових технологій, які є навчальним інструментом. Ми вказували, що активне і довгострокове (3-6 годин) використання курсантами цифрових технологій, а саме англомовних сайтів, можна прирівняти до лінгвістичного занурення в навчальних умовах. Вважаємо, що лінгвістичне занурення як ефективний методичний засіб в цій роботі не потребує підтвердження (Філіпова, 2015). Однак не всі курсанти вважають діджиталізацію ефективною для розвитку їх ІКК.

Нами була зроблена спроба перевірити ефективність розвитку ІКК через використання цифрових технологій як засобу формування навчального іншомовного середовища. Протягом одного року три рази були опитані курсанти, у яких викладають автори даного дослідження предмет "Іноземна мова". Опитування показало, що загалом 100% (74 особи) курсантів використовують цифрові технології для полегшення виконання завдань протягом формування ІКК.

Протягом учбового року було проведено три опитування. Оцінювалось суб'єктивне ставлення курсантів до використання цифрових технологій в процесі вивчення іноземної мови, а саме: ступінь допомоги ЦТ в розвитку ІКК (СД), сприйняття ЦТ як засобу полегшення виконання поточних завдань (ЗП), оцінювання ефективності використання ЦТ (ЕВ), (рис. 1).

При першому опитуванні 43% курсантів вважали, що цифрові технології допоможуть їм розвити ІКК через сформоване іншомовне середовище. Останнє інтерв'ювання показало, що цей показник зріс до 64%.

Водночас, на жаль, під кінець навчального року виріс показник тих курсантів, хто почав сприймати діджиталізацію не як засіб розвитку особистого ІКК, а як засіб виконання поточних завдань і пошуку цікавої інформації: І опитування - 64%, ІІІ опитування - 74%.

Також було проведене інтерв'ювання самостійного оцінювання курсантів щодо зв'язку цифрових інструментів з розвитком їх ІКК. Показники позитивних досягнень: І опитування - 19% курсантів, ІІ опитування - 23% курсантів, ІІІ опитування - 34% курсантів.

Інтерв'ювання продемонструвало позитивні можливості діджиталізації для розвитку ІКК майбутніх офіцерів. Проведене опитування показало, що використання цифрових технологій дало можливість сформувати іншомовне середовище і позитивно відбилось на рівні іншомовної комунікативної компетенції тих, хто вивчав іноземну мову. Проведене інтерв'ювання курсантів підтвердило висновки вчених-освітян відносно перешкод щодо діджиталізації навчального процесу в ЗВВО: використання цифрових технологій у традиційних дидактичних системах; суб'єктивні фактори, зокрема небажання напружуватись у аудиторному навчанні і відсутність самомотивації до теоретичних дисциплін.

Рис. 1. Ефективність використання цифрових технологій для формування ІКК

Джерело: складено авторами

Діджиталізація є сучасною ефективною технологією і набуває все більшого поширення в освітньому просторі. Діджиталізація навчального процесу в ЗВВО перетворює традиційний освітній процес на якісно новий освітній напрямок і не може бути зупинена. Причини такої динаміки полягають в комплексі цифрових технологій високого рівня, які будують моделі професійної діяльності. Професійна модель базується на ефективному застосуванні цих технологій для вирішення професійних завдань ЗСУ.

Оцифровані матеріали, які знаходяться в Інтернет-мережах, залучають курсантів і викладачів в інформаційний простір, до освітніх програм, дослідницьких проєктів, інформаційних сховищ. Завдяки діджиталізації заняття з іноземної мови в ЗВВО не обмежені фізичними кордонами, що важливо в умовах сьогоденного воєнного стану України. Ми можемо стверджувати, що розвиток ІКК з використанням цифрових технологій проходить швидше, цікавіше і набуває все більшого поширення.

Діджиталізація потребує трансформації взаємовідносин "курсант - викладач" і підвищення рівня готовності до використання інноваційних технологій з боку курсантів і педагогів. Оновлення технічно-інформаційної бази закладів освіти передбачається самим поняттям діджиталізації і значно покращує якість отриманих в ЗВВО умінь і навичок.

Вважаємо за необхідне сказати про ставлення курсантів і викладачів до цифрових технологій. Спрощення повсякденного навчального процесу, прискорення виконання навчальних і поточних завдань і економія навчального і особистого часу, полегшення спілкування - на таке вказали курсанти і викладачі, користувачі цифрових технологій і інструментів.

Цифрова трансформація та впровадження інновацій у навчальний процес з розвитку ІКК сприяє розвитку соціокультурного підходу, подоланню психологічного стресу від перебування і комунікації в іншомовному середовищі, прискоренню подолання мовленнєвого бар'єру.

Виконання навчальних завдань (перегляд фільмів, спілкування, онлайн-ігри) з використанням цифрових технологій протягом занять, після занять продовжує термін перебування курсантів в іншомовному середовищі, що позитивно проявилось під час останнього опитування. Таким курсантам подобалось працювати з цифровими технологіями. Рівень ІКК в них був вищий. На жаль, курсантів з високим рівнем виявилось не багато. Більшість курсантів була з середнім або низьким рівнем розвитку ІКК.

Підсумовуючи зазначене, ми можемо стверджувати, що діджиталізація процесу розвитку ІКК є динамічним явищем, яке існує поруч з диверсифікацією. Цифрові технології є успішним методом створення іншомовного середовища для подальшого розвитку ІКК у курсантів ЗВВО. Англомовні сайти дають можливість курсантам засвоїти соціокультурні особливості іншомовної комунікації. Низка аспектів розвитку ІКК пов'язана з оволодінням культурою та особливостями мовлення. Все вказане входить до підготовки до професійної іншомовної комунікації.

Перспективами подальшого дослідження в цій галузі автори вважають продовження вивчення ефективності та особливостей використання цифрових технологій і їх інструментів для розвитку професійної іншомовної мовленнєвої компетенції майбутніх офіцерів.

Список використаної літератури

1. Зязюн І. А. Технологізація освіти як історична неперервність. Неперервна професійна освіта. 2001. № 1. С. 73-85.

2. Ничкало Н. Професійна педагогіка і психопедагогіка у діалектичному взаємозв'язку. Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. № 2. С. 42-53.

3. Нісимчук А. С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології : навчальний посібник. Київ: Просвіта, 2000. 368 с.

4. Дем'яненко Н. Перший український підручник з педагогіки вищої школи. Рідна школа. 2017. № 1-2. С. 56-61. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2017_1-2_13.

5. Овчарук О.В., Іванюк І. В. Стан готовності педагогів до використання інструментів інформаційно-освітнього середовища для здійснення дистанційного навчання в умовах карантину, спричиненого COVID-19. Нова педагогічна думка. 2020. №3 (103). С. 48-54.

6. Головань М.С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду. Вища освіта України. 2008. № 3. С. 23-30.

7. Dufeu B. Teaching myself. New York : Oxford University Press, 1995. 207 p.

8. Al Masri H., Abu-Ayyash E. A. S. Second language acquisition from Syrian refugees' perspectives: Difficulties and solutions. Open Linguistics. 2020. DOI: https://doi.org/10.1515/opli2020-0025 (date of access: 16.05.2023).

9. Марчук Н. Діджиталізація навчального процесу у закладах вищої освіти. Інноваційна наука, освіта, виробництво і транспорт. 2022. № 21. С. 45-54.

10. Лабенко О., Вакерич М., Усата О. Діджиталізація та диверсифікація сучасного освітнього простору. Академічні візії. Серія "Освіта/Педагогіка". 2023. № 15. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7515054.

11. Сухонос В., Гаруст Ю., Шевцов Я. Діджиталізація освіти в Україні: зарубіжний досвід та вітчизняна перспектива впровадження. Правові горизонти. 2019. № 19. С. 79-88. DOI: https://doi.org/10.21272/legalhorizons.2019.i19.p79.

12. Запорожець Л.М. Психологічні особливості використання навчально-ігрових технологій на уроках. Наукові записки Вінницького державного університету імені Михайла Коцюбинського. 2012. № 36. С. 83-87. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2012_36_20 (дата звернення 31.05.2023).

13. Мазур Я. Соціокультурний компонент методики викладання іноземної мови. Сучасні тенденції у викладанні іноземних мов у світі: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (29 листопада 2018 р., м. Суми). С. 107-109.

14. Теорія та практика самостійної роботи у вищому військовому навчальному закладі : навчально-методичний посібник / В.В. Чепкій, В.В. Скачков, О.М. Єфимчиков, О.М. Маслій, В.К. Набок, В. І. Попович. Одеса: Військова академія, 2017. 388 с.

15. Ярмолович О. І. Чинники формування образно-концептуального мислення педагога. Науковий вісник. 1998. № 2-3. С. 82-87.

16. Яковенко Н. Формування іншомовної комунікативної компетентності курсантів вищих військових навчальних закладів. Теорія та методика навчання (з галузей знань). 2019. № 18. С. 107-110. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085-2019-18-3-23.

17. Філіпова Л. Іншомовне занурення у навчанні англійської мови для професійних цілей. Наукові записки. 2015. № 17. С. 15-17. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/55297236.pdf.

18. Modernization of future teachers' professional training: on the role of immersive technologies / N. Bakhmat, K. Kruty, H. Tolchieva, T. Pushkarova. Futurity Education. 2022. № 2 (1). Р. 28-37. DOI: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.22.

19. Van Ek. J. A. Objectives for foreign language learning. Project № 12: Learning and teaching modern languages of communication. Strasbourg, 1986. 65 p.

20. Rueda R. Standards for Professional Development: a Sociocultural Perspective. University of California, 1998.

21. Khoo E., Forret M., Cowie B. Developing an online learning community: a model for enhancing lecturer and student learning experiences. In same places, different spaces. In Proceedings of ASCILITEAuckland, 7-9 December, 2009. P. 525-532.

22. Jarvis M., Tambovceva T., Virovere A. Scientific innovations and advanced technologies in higher education. Futurity Education. 2021. № 1 (1). Р 13-22. DOI: https://doi.org/10.57125/ FED.2022.10.11.2.

23. Podmurnyi S. 11. Provide Lessons Using Interactive Software. 16 Ways Teachers, Parents and Communities Can Leverage Tech to Improve Educational Outcomes. 2023 Jan. 23. URL: https://www.forbes.com/sites/forbestechcouncil/2023/01/23/16-ways-teachers-parents-andcommunities-can-leverage-tech-to-improve-educational-outcomes/?sh=4f6537de32aa.

24. Winkelman M. Cultural shock and adaptation. Journal of Counseling & Development. 1994. № 73 (2). Р. 121-126. DOI: https://doi.org/10.1002/j.1556-6676.1994.tb01723.x.

25. News in level. URL: https://www.newsinlevels.com/products/google-pixel-watch-level-1/.

26. BBC-learning English. URL: https://www.bbc.co.uk/learningenglish/english/features/witn.

27. References

28. Ziaziun, I. A. (2001). Tekhnolohizatsiia osvity yak istorychna neperervnist [Technologization of education as a historical continuity]. Neperervna profesiina osvita - Continuous professional education, 1, 73-85 [in Ukrainian].

29. Nychkalo, N. (2013). Profesiina pedahohika i psykhopedahohika u dialektychnomu vzaiemozviazku [Professional pedagogy and psychopedagogy in a dialectical relationship]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and practice of social systems management, 2, 42-53 [in Ukrainian].

30. Nisymchuk, A. S., Padalka, O. S., & Shpak, O. T. (2000). Suchasni pedahohichni tekhnolohii [Modern teaching technologies]. Kyiv: Prosvita [in Ukrainian].

31. Demianenko, N. (2017). Pershyi ukrainskyi pidruchnyk z pedahohiky vyshchoi shkoly [The first Ukrainian textbook on higher education pedagogy]. Ridna shkola - Native school, 1-2, 56-61. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2017_1-2_13 [in Ukrainian].

32. Ovcharuk, O. V., & Ivaniuk, I. V. (2020). Stan hotovnosti pedahohiv do vykorystannia instrumentiv informatsiino-osvitnoho seredovyshcha dlia zdiisnennia dystantsiinoho navchannia v umovakh karantynu, sprychynenoho COVID-19 [The state of readiness of teachers to use the tools of information and educational environment for the implementation of distance learning in quarantine caused by Covid-19]. Novapedahohichna dumka - A new pedagogical thought, 3 (103), 48-54 [in English].

33. Holovan, M. S. (2008). Kompetentsiia i kompetentnist: dosvid teorii, teoriia dosvidu [The first Ukrainian textbook on higher education pedagogy]. Vyshcha osvita Ukrainy - Higher education of Ukraine, 3, 23-30 [in Ukrainian].

34. Dufeu, B. (1995). Teaching myself. New York: Oxford University Press [in English].

35. Al Masri, H., & Abu-Ayyash, E. A. S. (2020). Second language acquisition from Syrian refugees' perspectives: Difficulties and solutions. Open Linguistics. DOI: https://doi.org/10.1515/ opli-2020-0025 (Last accessed: 16.05.2023) [in English].

36. Marchuk, N. (2022). Didzhytalizatsiia navchalnoho protsesu u zakladakh vyshchoi osvity [Digitalization of the educational process in higher education institutions]. Innovatsiina nauka, osvita, vyrobnytstvo i transport - Innovative science, education, production and transport, 21 (2), 45-54 [in Ukrainian].

37. Labenko, O., Vakerych, M., & Usata, O. (2023). Didzhytalizatsiia ta dyversyfikatsiia suchasnoho osvitnoho prostoru [Digitalization and diversification of the modern educational space]. Akademichni vizii. Seriia "Osvita/Pedahohika" - Academic visions. Series "Education/Pedagogy", 15. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7515054 [in Ukrainian].

38. Sukhonos, V, Harust, Yu., & Shevtsov, Ya. (2019). Didzhytalizatsiia osvity v Ukraini: zarubizhnyi dosvid ta vitchyzniana perspektyva vprovadzhennia [Digitalization of Education in Ukraine: Foreign Experience and Domestic Prospects for Implementation]. Pravovi horyzonty - Legal horizons, 19, 79-88. DOI: https://doi.org/10.21272/legalhorizons.2019.i19.p79 [in Ukrainian].

39. Zaporozhets, L. M. (2012). Psykholohichni osoblyvosti vykorystannia navchalno-ihrovykh tekhnolohii na urokakh [Psychological features of using educational and game technologies in the classroom]. Naukovizapysky VinnytskohoderzhavnohouniversytetuimeniMykhailaKotsiubynskohoScientific notes of Mykhailo Kotsyubynskyi Vinnytsia State University, 36, 83-87. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2012_36_20 (Last accessed: 31.05.2023) [in Ukrainian].

40. Mazur, Ya. (2018). Sotsiokulturnyi komponent metodyky vykladannia inozemnoi movy [Socio-cultural component of foreign language teaching methods]. Suchasni tendentsii u vykladanni inozemnykh mov u sviti - Current trends in the teaching of foreign languages in the world. (pp. 107-109). Sumy [in Ukrainian].

41. Chepkii, V V, Skachkov, V. V., Yefymchykov, O. M., Maslii, O. M., Nabok, V. K., & Popovych, V I. (2017). Teoriia ta praktyka samostiinoi roboty u vyshchomu viiskovomu navchalnomu zakladi [Theory and practice of independent work in a higher military educational institution]. Odesa: Viiskova akademiia [in Ukrainian].

42. Yarmolovych, O. I. (1998). Chynnyky formuvannia obrazno-kontseptualnoho myslennia pedahoha [Factors of formation of figurative and conceptual thinking of a teacher]. Naukovyi visnykScientific Bulletin, 2-3, 82-87 [in Ukrainian].

43. Yakovenko, N. (2019). Formuvannia inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti kursantiv Vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladiv [Formation of foreign language communicative competence of cadets of higher military educational institutions]. Teoriia ta metodyka navchannia (z haluzei znan) - Theory and teaching methods (from fields of knowledge), 18, 107-110. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085-2019-18-3-23 [in Ukrainian].

44. Filipova, L. (2015). Inshomovnae zanurennia u navchanni anhliiskoi movy dlia profesiinykh tsilei [Formation of foreign language communicative competence of cadets of higher military educational institutions]. Naukovi zapysky - Scientific notes, 17, 15-17. Retrieved from https://core. ac.uk/download/pdf/55297236.pdf [in Ukrainian].

45. Bakhmat, N., Kruty, K., Tolchieva, H., & Pushkarova, T. (2022). Modernization of future teachers' professional training: on the role of immersive technologies. Futurity Education, 2 (1), 28-37. DOI: http://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.22 [in English].

46. Van, Ek. J. A. (1986). Objectives for foreign language learning. Project № 12: Learning and teaching modern languages of communication. Strasbourg [in English].

47. Rueda, R. (1998). Standards for Professional Development: a Sociocultural Perspective. University of California [in English].

48. Khoo, E., Forret, M., & Cowie, B. Developing an online learning community: a model for enhancing lecturer and student learning experiences. In Proceedings of ASCILITE Auckland, 7-9 December, 2009. P. 525-532 [in English].

49. Jarvis, M., Tambovceva, T., & Virovere, A. (2021). Scientific innovations and advanced technologies in higher education. Futurity Education, 1 (1), 13-23. DOI: http://doi.org/10.57125/ FED.2022.10.11.2 [in English].

50. Podmurnyi, S. 11. Provide Lessons Using Interactive Software. 16 Ways Teachers, Parents and Communities Can Leverage Tech to Improve Educational Outcomes. 2023 Jan. 23. Retrieved from https://www.forbes.com/sites/forbestechcouncil/2023/01/23/16-ways-teachers-parents-andcommunitiescan-leverage-tech-to-improve-educational-outcomes/?sh=4f6537de32aa [in English].

51. Winkelman, M. (1994). Cultural shock and adaptation. Journal of Counseling & Development, 73(2), 121-126. DOI: https://doi.org/10.1002/j.1556-6676.1994.tb01723.x [in English].

52. News in level. Retrieved from https://www.newsinlevels.com/products/google-pixelwatchlevel-1/ [in English].

53. BBC-learning English. Retrieved from https://www.bbc.co.uk/learningenglish/english/ features/witn [in English].

Размещено на Allbest.ru