Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці

Гребеник Антон Олександрович

аспірант

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Анотація

У статті обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту. Актуальність проблеми виявлення педагогічних умов зумовлена затребуваністю професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту, що відповідає сучасній концепції фахової підготовки під час навчання у вищій школі. Сучасне реформування освітньої галузі потребує суттєвих змін професійної підготовки, які мають врахувати вимоги роботодавців до професіонала певного виробництва, зокрема залізничного транспорту. Аналізуючи проблему професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту, з'ясовано, що сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх інженерів зазначеної галузі передбачають застосування інноваційного підходу до змісту визначених дисциплін, які потенційно спроможні сприяти формуванню проофесійної компетентності здобувачів закладу вищої освіти. педагогічний професійний бакалавр

Ключові слова: компетентність, професійна компетентність, бакалавр залізничного транспорту, педагогічні умови, фахова підготовка, заклад вищої освіти, здобувач освіти, освітній процес.

PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE PROFESSIONAL COMPETENCE DEVELOPMENT OF FUTURE RAILWAY TRANSPORT BACHELORS IN PROFESSIONAL TRAINING

Hrebenyk Anton

Postgraduate student

Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Introduction. The article reveals pedagogical conditions of professional competence development of future railway transport bachelors. The relevance of the issue is due to the demandfor the professional competence offuture railway transport bachelors, which corresponds to the modern concept of professional training in higher education.

Purpose. The article aims to reveal the essence of pedagogical conditions of professional competence development of future railway transport bachelors in professional training.

Methods. While working on the article, the author studied dissertation research materials and pedagogical and scientific literature. To achieve this goal, theoretical and empirical methods were used: analysis and systematization; observation; written and oral interview; analysis, systematization, and generalization.

Results. The requirements for the skills of the railway transport bachelor and specialists, in general, are becoming more complex and growing. Employers' requirements for engineering and technical knowledge and skills are becoming increasingly complex. This is due to the accelerated evolution of technical skills, the emergence of new engineering professions and the penetration of technology into all spheres of human life. Under a certain objective, three pedagogical conditions were established, ensuring the process of formation of professional competence offuture bachelors of railway transport: increasing positive motivation for professional activity in the transport sector; creating an innovative educational environment for training future bachelors of railway transport; harnessing the potential of non-formal education to enhance skills.

The specified pedagogical conditions for professional competence development of future bachelors of railway transport bachelors should be realized in the system of educational, extracurricular, industrial and social forms of organization of the educational process.

Since the development of professional competence is carried out gradually, and systematically, as a result of different approaches, the organization of this process should be considered step by step (organizational- motivational, action-procedural, reflexive-effective). Determining the sequence and establishing a close relationship between actions at all stages of this process will ensure the gradual orientation of the educational process in the institution to the formation of professional competence of future railway transport bachelors.

Originality. Pedagogical conditions of professional competence development offuture railway transport bachelors in professional training were identified, theoretically substantiated and experimentally tested (an increase of positive motivation to professional activity in the transport industry; creation of an innovative and active educational environment of training offuture bachelors of railway transport; on professional activity).

Conclusion. Thus, the implementation of certain pedagogical conditions for professional competence development of future railway transport bachelors in higher education will contribute to the training of professionals of the relevant modern level and profile, professionally mobile, competitive, and able to quickly adapt to the chosen speciality in production.

Further study of this issue involves the development of a model of professional competence development for future specialists in the process of training and its organizational and pedagogical support. The results of the study can be used by scientific-pedagogical and pedagogical workers of higher education to improve the theoretical and methodological aspects of professional training of future railway transport bachelors.

Key words: Competence, Professional Competence, Bachelor of Railway Transport, Pedagogical Conditions, Professional Training, Higher Education Institution, Student, Educational Process.

Постановка проблеми. Реформування освітньої галузі в цілому та професійної підготовки зокрема відбувається в межах розвитку трудового потенціалу в умовах євроінтеграції. Роботодавці очікують на зміну якісних характеристик працівників, а відтак і покращення підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту. Нині в закладах вищої освіти на часі є завдання не лише забезпечити здобувачу вищої освіти достатній рівень професійних знань, умінь та навичок, а й сформувати його готовність до створення безпечних умов праці, прийняття обґрунтованих професійних рішень, які враховують можливі ризики, ініціювання модернізації виробничого процесу тощо. Майбутні фахівці мають чітко орієнтуватися у виробництві, мати сформовані вміння оцінювати не лише власні можливості, а й брати на себе відповідальність за власні професійні вчинки, передбачати результати своїх дій у ході професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності досліджували Б. Гершунський, М. Головань, С. Горбань, А. Грітченко, А. Гуржій, Л. Дибкова, В. Литвин та ін. Вивченню педагогічних умов, що сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців, присвячено роботи багатьох науковців, серед яких: О. Дубасенюк, М. Мороз (майбутніх учителів); І. Крашеннінік (майбутніх інженерів-програмістів); Н. Литвинова (інженерів-педагогів будівельного профілю); С. Чупахін (інженерів-зв'язківців) та ін.

Всебічно проаналізувавши актуальність проблеми формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту в науковій літературі та в педагогічній практиці закладів вищої освіти, нам видається своєчасною потреба удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців. Організовані в закладі освіти педагогічні умови мають забезпечити взаємозв'язок і взаємодію всіх складників освітнього процесу, що наразі сприятиме ефективності як засвоєння теоретичного матеріалу, так і формівання професійних умінь та навичок для здійснення практичної діяльності. Узагальнюючи доробок науковців, слід зазначити, що формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту має базуватися на системному впровадженні в закладі вищої освіти найбільш вагомих педагогічних умов, що потребує детального вивчення.

Метою статті є виявлення та обґрунтування педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці.

Виклад основного матеріалу. Загострення проблем якості професійної підготовки в закладах освіти є наслідком процесу пильного вивчення питання ефективності підготовки кадрів для певної галузі, зокрема залізничного транспорту. Структурні перетворення в Україні, наявні передумови модернізації економіки держави в цілому та залізниці зокрема зумовлюють низку змін в організації освітнього процесу щодо підготовки фахівців у закладі вищої освіти. Науково-педагогічним працівникам необхідно мотивувати саморозвиток здобувачів освіти та створювати сприятливі умови для їх самореалізації. "Виникає гостра необхідність розвитку філософської рефлексії про запити та сенси освіти, неусвідомлені епістемологічні інваріанти соціокультурної картини світу, що розкриваються шляхом аналізу діалогічного зв'язку соціальних трансформацій та освіти, шляхом виявлення їх глибинних і базових інваріантів. Особливою важливістю відзначається побудова онтології інноваційної освіти як багаторівневого феномену, не лише як передавача культурного досвіду, а й як буття, яке дозволяє адекватно інтерпретувати зміни, що в ній відбуваються, критично ставити проблеми та шукати шляхи їх вирішення" [1, с. 7].

Звісно, пошук ефективних шляхів формування професійної компетентності майбутніх фахівців, зокрема залізничної галузі, зумовлює звернення до проблеми та з'ясування стану її дослідженості. Розв'язання окреслених завдань потребує виокремлення педагогічних умов, які сприятимуть результативному формуванню професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту. Обов'язковим, але недостатнім, у забезпеченні практичної реалізації процесу формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту під час навчання у вищій школі є визначення і дотримання певних педагогічних умов, що забезпечують підвищення рівня сформованості досліджуваної здатності здобувачів вищої освіти.

У педагогічній літературі термін "умова" має різні визначення: а) обставина; б) вимога; в) усна або письмова угода; г) правила. У словнику-довіднику з професійної педагогіки "педагогічні умови" визначено як обставини, від яких залежить та в яких здійснюється цілісний педагогічний процес професійної підготовки майбутніх фахівців, що опосередковується активністю особистості, групою людей [2]. У нашому дослідженні під "педагогічними умовами" будемо розуміти сукупність обставин, що забезпечують певні можливості реалізації освітнього процесу підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту.

Сучасне реформування освітньої галузі потребує суттєвих змін професійної підготовки, які мають врахувати вимоги роботодавців до професіонала певного виробництва, зокрема залізничного транспорту. Майбутній фахівець має відповідати сучасним тенденціям розвитку галузі, в якій буде працювати. Підкреслимо, що в нашому дослідженні питання обґрунтування педагогічних умов результативного формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту є одним із пріоритетних та визначались у відповідності до такого алгоритму:

1) аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми виокремлення педагогічних умов формування професійної компетентності фахівців;

2) створення бази педагогічних умов, які впливають на формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту;

3) ранжування виокремлених педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту;

4) обґрунтування та шляхи реалізації визначених умов у процесі підготовки бакалаврів залізничного транспорту.

До виявлення зазначених педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців інженерних (технічних) спеціальностей вдавалось не так багато науковців. З метою визначення масиву педагогічних умов, реалізація яких сприятиме успішному формуванню професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничної галузі в процесі фахової підготовки, нами було здійснено теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури й проведено експертне опитування науково-педагогічних працівників, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти. Аналіз теоретичних джерел та анкет викладачів дозволив виокремити низку таких педагогічних умов: готовність науково-педагогічного складу закладу вищої освіти до процесу формування професійної компетентності; реалізація потенційних можливостей комплексу навчальних дисциплін фахової підготовки у формуванні професійної компетентності; забезпечення розуміння здобувачами вищої освіти важливості підвищення рівня сформованості професійної компетентності для власної професійної діяльності; підвищення позитивної мотивації до професійної діяльності в транспортній галузі; інновації щодо проведення аудиторних занять; об'єктивність методів контролю за якістю освітнього процесу в цілому та формуванням професійної компетентності зокрема; створення інноваційного освітнього середовища підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту; формування вимог до науково-педагогічних працівників щодо формування якісних професійних знань; готовність здобувачів вищої освіти до організації самостійної роботи; використання можливостей неформальної освіти в поглибленні знань з професійної діяльності.

Отже, виходячи з аналізу наукових пошуків учених з вищезазначеної проблеми дослідження, власного досвіду, враховуючи результати опитування науково-педагогічних працівників та експертного оцінювання, нами сформовано ієрархію педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничної галузі під час професійної підготовки в закладі вищої освіти:

1) підвищення позитивної мотивації до професійної діяльності в транспортній галузі;

2) створення інноваційного освітнього середовища підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту;

3) використання можливостей неформальної освіти в поглибленні знань з професійної діяльності.

Виокремилені педагогічні умови будуть реалізовані в процесі формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці. Розглянемо їх детальніше.

Першою педагогічною умовою формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту є підвищення позитивної мотивації до професійної діяльності в транспортній галузі.

Як відомо, мотиви формуються, базуючись на потребах. При цьому абсолютна психологічна визначеність настає, коли сам мотив стає потребою. Прийняття власне здобувачами освіти необхідності підвищення рівня сформованості професійної компетентності як потреби є потужним важелем мотивації.

Значущу роль, як основи внутрішньої ініціативності особистості, відіграє її вміння логічно та розсудливо мислити, бути практичною в розв'язанні складних задач, раціонально підходити до розуміння сучасної та майбутньої картини світу, усвідомлювати своє місце в ній. Усе це спрямовує людину бути діяльною та активною. Отже, можна стверджувати, що в такому контексті спонукання до певного виду діяльності, бажання займатися конкретною справою вже наперед не може бути автоматичною чи механічною дією, обумовленою, наприклад, зовнішніми обставинами, оскільки особистість усвідомлено, виважено, зважаючи на власні стійкі моральні переконання та погляди, міркування, факти, робить і доводить свій вибір [4].

Отже, важливою, вкрай необхідною умовою формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту в процесі професійної підготовки виступає вмотивоване навчання, яке визначає вектор досягнення мети та професійного зростання. Формування в здобувачів освіти мотивації до навчання є однією з пріоритетних педагогічних проблем освіти й спонукає до оновлення змісту освіти, зміни формату навчання в умовах ризику, активного впровадження дистанційного навчання, формування умінь самостійного навчання та впровадження в практику освітніх закладів неформальної освіти, формування активної! життєвої позиції та прагнення до навчання впродовж життя.

У цьому контексті зазначимо, що вчені розглядають два типи мотивації: зовнішню та внутрішню. Здобувачі освіти, які вмотивовані лише зовнішніми чинниками, не виявляють інтересу до навчання, не прагнуть підвищення рівня професійних знань, не ініціюють академічну мобільність, проявляють однаковий інтерес до навчальних дисциплін різних циклів. Внутрішня мотивація посилює інтерес до навчання, прагнення до вирішення складних завдань; активізує бажання приймати участь в організації освітнього процесу, ініціювання щодо його покращення, процес неформальної освіти та мобільності.

Серед можливих шляхів підвищення внутрішньої мотивації зазначимо такі: активна участь в організації освітнього процесу (участь у діяльності робочої проєктної групи, ініціювання покращення освітнього прооцесу під час опитування, організація позанавчальної роботи, індивідуальна траєкторія навчання, обрання місця виробничої практики, вільний вибір дисциплін тощо); застосування інноваційних технологій навчання; репрезентування самоконтролю з боку здобувача, роз'яснення важливості майбутньої професії та навчання впродовж життя; посилення практичного складника профорієнтаційної діяльності.

Варто відзначити, що формуванню професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту сприяє особистий інтерес з боку здобувачів освіти до майбутнього фаху та формування власного потенціалу щодо підвищення рівня сформованості професійноїї компетентності, а це можливо за умови тісної взаємодії здобувачів освіти з викладачами, керівниками практики від підприємства, тьютерами та спікерами неформальної освіти, яка реалізовується у суб'єкт-суб'єктних стосунках. Вибудовуючи в межах освітнього процесу діалог професійної підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту, слід зазначити, що дидактична взаємодія забезпечує спільні обговорення тих чи інших аспектів навчання та забезпечує участь у розв'язанні певних проблем (задач) всіма суб'єктами освітнього процесу. У такий спосіб досягається розуміння на рівні встановлення єдиного смислового простору.

Згідно з визначеннями В. Курок та Н. Литвинової, мотивація студентів до навчання та формування професійної компетентності є складним багатозначним процесом. Автори вказують на численну кількість чинників, які забезпечують позитивну мотивацію, - особистісних, пізнавальних, соціальних. Для формування професійної компетентності майбутніх фахівців науковці пропонують низку способів підвищення мотивації, а саме: розкриття соціальної важливості майбутньої професійної діяльності, забезпечення суб'єкт-суб'єктних відносин між викладачем та здобувачем освіти під час професійної підготовки, добір дієвих форм, засобів та методів професійного навчання тощо [3]. При цьому не слід ігнорувати вивчення інших дисциплін, які не належать до суто фахових.

Індивідуальна освітня траєкторія навчання здобувачів вищої освіти розширює можливості майбутніх бакалаврів залізничного транспорту щодо формування їхньої професійної компетентності. Виокремемо основні траєкторії освітнього процесу, які сприятимуть підвищенню позитивної мотивації майбутніх бакалаврів залізничного транспорту:

- налагодження суб'єкт-суб'єктної взаємодії між здобувачаами та викладачами;

- стимулювання зацікавленості вивчення фахово орієнтованих дисциплін;

- забезпечення приналежності до управління освітнім прооцесом закладу;

- спрямування майбутніх бакалаврів залізничного транспорту на досягнення мети;

- зорієнтованість освітнього процесу на використання отриманих теоретичних знань у професійній практичній діяльності;

- акцентування уваги на важливості майбутньої професії;

- сприяння впровадженню елементів дуальної освіти в освітній процес;

- організація гостьових лекцій, зустрічей із досвідченими фахівцями залізничного транспорту;

- залучення майбутніх бакалаврів залізничного транспорту до наукової роботи, участі в науково - практичних конференціях щодо перспектив розвитку транспортної галузі;

- ініціювання (підтримка) інтерактивних заходів фахового спрямування;

- організація занять на підприємствах транспортної галузі;

- влаштування занять на локаціях залізниці з залученням досвідчених працівників-транспортників та ін.

У контексті формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту вбачається цілком логічним, що мотиви вибудовуються в ключові фактори. У нашому дослідженні розглядаємо підвищення позитивної мотивації до професійної діяльності в транспортній галузі саме як рушійну силу у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців залізничної галузі.

Друга педагогічна умова - створення інноваційного освітнього середовища підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту.

Належне місце серед наукових досліджень відведено питанням щодо освітнього середовища, а саме: структура освітнього середовища (М.Братко); інноваційність освітнього середовища (Н.Ткачук, Н. Разіна, О. Шапран, Ю. Шапран); інноваційно-діяльнісне середовище як чинник формування інноваційної культури здобувачів (В. Курок, А. Грітченко); освітнє середовище як засіб формування інформаційно - аналітичної компетентності студентів (Н. Лобач) та ін.

Функціонування інноваційного освітнього середовища забезпечується застосуванням сучасних інтерактивних форм і методів навчання, що сприяють посиленню ролі здобувача як учасника освітнього процесу та його активності. Також його створенню сприяє систематичний зворотній зв'язок зі здобувачами освіти; наявність процедур та механізмів реалізації вільного вибору дисциплін; вибір баз практик; застосування різних способів подання матеріалу, використання електронних ресурсів, застосування інтерактивних методів, мультимедійних засобів, надання консультацій; доступність у поясненні матеріалу, коректність і тактовність спілкування.

З метою підвищення якості надання освітніх послуг відбуваються відкриті діалоги адміністрації зі студентськими лідерами, проводиться систематичне опитування здобувачів освіти з метою визначення їх потреб та інтересів, а також вдосконалення викладачами методів та форм навчання.

Формуючи в закладі інноваційне освітнє середовище не можна не погодитись з дослідницею Л. Ващенко, яка наголошує на необхідності врахування критеріїв інноваційного середовища, а саме: концептуально-стратегічна спрямованість, широта охопленості, інтенсивність (залученість до змін), формалізованість, упорядкованість, когерентність (узгодженість), інформаційно-комунікаційний складник, професійність [10]. Автор зазначає, що у відповідності до цих критеріїв інноваційного середовища ЗВО розробляють програму розвитку та інновацій, мають усталені формати робочого діалогу між учасниками освітнього процесу, підтримують реалізацію спільних проєктів з партнерами, залучають стейкхолдерів до впровадження нововведень в освітній процес закладу, інтенсивно впроваджують інновації, забезпечують формалізований їх опис, впроваджують технології ефективного адміністрування, формують творчі професійні команди та готовність їх ініціювати нові ідеї, забезпечують високий рівень самооцінювання та самоконтролю інноваційного пошуку тощо.

По різному визначають "освітнє середовище" науковці: оточення, яке включає природні, матеріальні та соціальні чинники (Н. Братко); зовнішній простір, що оточує об'єкт дослідження (Н. Лобач); доцільно організований простір життєдіяльності (О. Шапран); сукупність духовно -матеріальних умов функціонування закладу (А. Каташова).

Освітнє середовище створене у партнерстві закладу вищої освіти з виробництвом і бізнес - структурами - це дуальна форма здобуття освіти, система, що об'єднує зусилля щодо забезпечення для здобувачів освіти її якості. У Стратегії розвитку вищої освіти в Україні до 2030 р. зазначається, що "експериментальне впровадження дуальної форми здобуття вищої освіти є складовою частиною політики забезпечення якості вищої освіти шляхом розвитку співпраці закладів вищої освіти з роботодавцями, що передбачає залучення представників ринку праці до формування освітніх програм і стандартів вищої освіти, діяльності наглядових рад, створення сталих фондів (ендавментів) закладів вищої освіти" [5, с. 1]. Дуальна освіта покликана вирішити проблеми, серед яких: невпевненість випускників щодо подальшої роботи за фахом, невідповідність професійної підготовки випускника закладу вищої освіти вимогам роботодавця, недостатній досвід самостійної діяльності за фахом. За умови впровадження до освітнього процесу цієї форми в цілому чи її окремих елементів зокрема окреслені проблеми не будуть розглядатися як перепони на шляху до отримання якісної освіти.

У Законі України "Про освіту" зазначено, що "основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна [6]. Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб її отримання, який поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах, організаціях на основі договору задля здобуття певного фаху. Здобувачі освіти, перебуваючи в стінах освітніх закладів, мають оптимальну можливість отримати певну фінансову самостійність, адаптуватись до умов професійної діяльності. Таку форму навчання мають право обирати здобувачі освіти, які навчаються за денною або іншими формами навчання та виявили бажання і пройшли відбір у роботодавця. Зі здобувачем освіти укладається тристороння угода із закладом освіти та роботодавцем щодо навчання за дуальною формою здобуття освіти.

Для України впровадження дуальної форми навчання є одним із перспективних напрямів розвитку закладів вищої освіти, зокрема технічних. У нашій країні дуальна освіта здійснює лише перші кроки на шляху до системного партнерства виробничих підрозділів та закладів освіти. Вивчення досвіду європейських країн у цій галузі слугуватиме якісній підготовці кваліфікованих фахівців. Нами було проаналізовано дослідження вітчизняних учених щодо впровадження дуальної форми навчання в закладах освіти Німеччини. Зокрема, І. Бойчевська зосередила увагу на досвіді цієї країни щодо виокремлення основних аспектів освітньої політики в галузі виробничого навчання за умов дуальної освіти:

- державне регулювання (Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" та нормативні акти);

- виробниче регулювання (укладання договорів, навчання на виробництві);

- соціальне партнерство (взаємодія представників роботодавців та найманих працівників);

- корпоративне регулювання (контроль за дотриманням правових на навчальних норм у процесі професійної підготовки) [7].

Не викликає сумніву, що дуальна форма навчання як умова організації ефективного навчання в контексті сучасних вимог до професійної підготовки є на часі. Нині окремим питанням окресленої проблеми приділено достатньо уваги, присвячено низку досліджень (О.Бегма, І. Бойчевська, К. Яковенко та ін.). Конкурентоспроможність фахівця на ринку праці забезпечується високим рівнем сформованості саме професійної компетентності, його готовності до самостійної професійної діяльності. Використання дуальної форми навчання сприятиме створеню в закладі інноваційного освітнього середовища та підвищенню якості професійної підготовки фахівців, переходу на якісно новий рівень їх навчання у ЗВО.

Аналізуючи проблему професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту, встановлено, що сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх інженерів зазначеної галузі передбачають застосування інноваційного підходу до змісту визначених дисциплін, які потенційно спроможні сприяти формуванню професійної компетентності здобувачів закладу вищої освіти. Змістовне наповнення навчальних дисциплін є вагомим складником підготовки майбутнього професіонала, а відтак його дидактичне обґрунтування знаходиться серед пріоритетних завдань дослідження.

Третьою педагогічною умовою формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту є використання можливостей неформальної освіти в поглибленні знань з професійної діяльності.

Сукупність професійних компетентностей сучасного фахівця, зокрема майбутнього бакалавра залізничного транспорту, передбачає вміння мислити стратегічно і водночас забезпечувати ефективність функціонування підприємств певних галузей економіки. Підготовка майбутніх бакалаврів до професійної діяльності потребує нестандартних та інноваційних методик, систематичної практики та засобів навчання, орієнтованих на формування успішного професіонала.

Т. Журавель і Ю. Рогозна, досліджуючи неформальну освіту як інструмент підвищення лідерського потенціалу, розуміють її як "процес додаткового цілеспрямованого діалогічного навчання, виховання й розвитку підлітків та молоді, організований поза межами змісту, форм і методів освітніх установ та державних інституцій" [7, с. 175]. Вчені (С.Ковальчук, Л. Мартинова, Л. Москаленко, А. Танасійчук, Т. Журавель, Ю. Рогозна та ін.). стверджують, що неформальна освіта є доповненням і продовженням формальної, і розглядати її як альтернативну, на їхню думку, не варто.

Завдяки умілому поєднанню неформальної освіти фахового спрямування і здобутих компетентностей у вищій школі підвищується рівень сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту, а під час виробничої практики виникає можливість долучатися до розробки креативних професійних рішень залізничної галузі.

Міністерством освіти і науки України подано алгоритм визнання результатів навчання, здобутих шляхом неформальної освіти: подача заяви, проходження процедури визнання. Заклад освіти зіставляє результати неформального навчання здобувача освіти з результатами навчання, передбаченими відповідною освітньою програмою, та приймає рішення щодо відповідності/невідповідності задекларованих результатів неформального навчання передбаченим обов'язковою складовою освітньої програми [8]. У закладах вищої освіти практикується визнання результатів неформальної освіти відповідно до "Положення про визнання результатів навчання та компетентностей, здобутих у неформальній та/або інформальній освіті".

Неформальна освіта, в порівнянні з традиційною, є більш гнучкою та динамічною. Вона миттєво реагує на запити суспільства, роботодавців, оминаючи тривалий термін внесення аналогічних змін в освітній процес традиційної освіти. Їй вдається вирішувати певні короткострокові завдання (вивчення певної прикладної програми тощо) та сприяти формуванню певних умінь на перспективу (управлінські якості, професійні практичні навички тощо).

Сучасні вимоги до працівників залізничної галузі зростають. Роботодавці розраховують на те, що майбутні бакалаври, як кандидати на певні посади транспортної галузі, матимуть десятки різнопланових вмінь. Наявність диплому про отримання спеціальної фахової підготовки передбачає і наявність управлінських умінь, здатності креативно мислити і безбар'єрно комунікувати, працювати в команді і брати на себе відповідальність, управляти часом тощо. Здатність працювати в екстремальних умовах затребувана часом. Саме тому набуті уміння використання неформальної освіти з метою підвищення рівня власної професійної компетентності є дієвим інструментом підвищення кваліфікації протягом професійної діяльності особистості. Л. Ващенко зазначає у своїх наукових доробках, що сучасні запити суспільства та роботодавців, у тому числі транспортної галузі, потребують від закладів освіти "переосмислення самої ідеї пожиттєвої освіти, узгодження її стратегій з інноваційною культурою професійної діяльності освітян, формування нової якості інноваційного середовища в цьому сегменті" [10, с. 37].

Сучасні реалії диктують необхідність підвищення рівня професійної компетентності фахівця будь-якої галузі виробництва, зокрема залізничного транспорту, в усіх її розуміннях. Студенти або випускники закладу вищої освіти мають бути мобільними та конкурентоспроможними як в освітньому просторі, так і на ринку праці.

Висновки

З кожним днем ускладнюються та зростають вимоги до вмінь та навичок бакалаврів залізничного транспорту та спеціалістів загалом: до інженерних і технічних знань, відповідних умінь. Це пов'язано з прискореною еволюцією технічних навичок, появою нових інженерних професій та проникненням технологій у всі сфери життя людини. Відповідно до визначеної мети було обґрунтовано три педагогічні умови, що забезпечують процес формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту: підвищення позитивної мотивації до професійної діяльності в транспортній галузі; створення інноваційного освітнього середовища підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту; використання можливостей неформальної освіти в поглибленні знань із професійної діяльності.

Таким чином, реалізація визначених педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту під час навчання у вищій школі сприятиме підготовці сучасного професіонала, професійно мобільного, конкурентоспроможного, здатного до швидкої адаптації за обраним фахом на виробництві.

Подальше дослідження окресленої проблеми передбачає розроблення моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки та її організаційно - педагогічного забезпечення.

Список використаної літератури

1. Дєнєжніков С.С. Інноваційний розвиток вищої освіти і мультимедійні технології: теоретичні та практичні аспекти. Теоретичні та методичні засади магістерської підготовки викладача вищої школи: монографія / за заг. ред. проф. А.А. Сбруєвої, проф. О.Г. Козлової. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2014. С. 7-26.

2. Словник-довідник з професійної педагогіки / ред.-упоряд. А.В. Семенова. Одеса: Пальміра, 2006. 272 с.

3. Литвинова Н.В., Курок В.П. Динаміка розвитку компетентнісного підходу в навчанні майбутніх інженерів-педагогів. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Глухів, 2012. Вип. 20. С. 30-33.

4. Карпюк Ю.Я. Співвідношення потреб, стимулів, мотивів та мотивування у поведінці людини: аксіологічний аспект. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Психологічні науки. 2018. № 1. С. 59-66.

5. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-%D 1%80#n12 (дата звернення: 05.11.2022).

6. Закон України "Про освіту". Відомості Верховної Ради (ВВР). 2017. № 38-39. ст. 380. URL: http://zakon3.rada.gov.uadaws/show/2145-19 (дата звернення: 06.04.2023).

7. Бойчевська І. Роль системи дуальної освіти у професійній підготовці молоді в Німєччині. Порівняльно- педагогічні студії. 2009. Вип. 2. С. 68-74.

8. Журавель Т., Рогозна Ю. Неформальна освіта як інструмент підвищення лідерського потенціалу учнів ПТНЗ. Освітологічний дискурс. 2018. № 1-2. С. 171-187.

9. Неформальна та інформальна освіта: як отримати визнання результатів навчання. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/neformalna-ta-informalna-osvita-yak-otrimati- viznannya-rezultativ-navchannya (дата звернення: 16.02.2023).

10. Ващенко Л. Інноваційне середовище післядипломної педагогічної освіти / Л. Ващенко // Післядипломна освіта. - 2012. - № 1. - С. 37-40.

11. References

12. Dieniezhnikov, S. S. (2014). Innovatsiinyi rozvytok vyshchoi osvity i multymediini tekhnolohii: teoretychni ta praktychni aspekty [Innovative development of higher education and multimedia technologies: theoretical and practical aspects]. Teoretychni ta metodychni zasady mahisterskoi pidhotovky vykladacha vyshchoi shkoly - Theoretical and methodical principles of the master's training of a teacher of a higher school. Sumy : Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka. [in Ukrainian].

13. Semenova, A. V. (2006). Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky [Dictionary-handbook of professional pedagogy]. Odesa: Palmira. [in Ukrainian].

14. Lytvynova, N. V., Kurok, V. P. (2012). Dynamika rozvytku kompetentnisnoho pidkhodu v navchanni maibutnikh inzheneriv-pedahohiv [The dynamics of the competence approach development in the future engineer-pedagogues' training]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka. Hlukhiv - Bulletin of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, 20, 30-33. [in Ukrainian].

15. Karpiuk, Yu. Ya. (2018). Spivvidnoshennia potreb, stymuliv, motyviv ta motyvuvannia u povedintsi liudyny: aksiolohichnyi aspekt [Correlation of needs, incentives, motives and motivation in human behavior: axiological aspect]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Psykholohichni nauky - Scientific Bulletin of V. O. SukhomlynskyiMykolaivNational University, 1, 59-66. [in Ukrainian].

16. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2022-2032 roky [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2022-2032]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022- %D1%80#n12 [in Ukrainian].

17. Zakon Ukrainy "Pro osvitu" [Law of Ukraine "On Education"]. (2017). Vidomosti Verkhovnoi Rady - Information of the Verkhovna Rada, 38-39, Article 380. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

18. Boichevska, I. (2009). Rol systemy dualnoi osvity u profesiinii pidhotovtsi molodi v Nimechchyni [The role of the dual education system in the professional training of young people in Germany]. Porivnialno-pedahohichni studii - Comparative pedagogical studies, 2, 68-74. [in Ukrainian].

19. Zhuravel, T., & Rohozna, Yu. (2018). Neformalna osvita yak instrument pidvyshchennia liderskoho potentsialu uchniv PTNZ [Non-formal education as a tool for increasing the leadership potential of vocational training students]. Osvitolohichnyi dyskurs - Educational discourse, 1-2, 171-187. [in Ukrainian].

20. Neformalna ta informalna osvita: yak otrymaty vyznannia rezultativ navchannia. Ofitsiinyi sait Ministerstva osvity i nauky Ukrainy [Non-formal and informal education: how to get recognition of learning results]. (n.d.). mon.gov.ua. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/neformalna-ta-informalna-osvita-yak-otrimati-viznannya-rezultativ-navchannya [in Ukrainian].

21. Vashchenko, L. (2012). Innovatsiine seredovyshche pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Innovative environment of post-graduate pedagogical education]. Pisliadyplomna osvita. - Post-graduate education, 1, 37-40. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru