Фітнес-технології як засіб підвищення рухової активності та фізичної підготовленості здобувачів зво

Размещено на http://allbest.ru

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Фітнес-технології як засіб підвищення рухової активності та фізичної підготовленості здобувачів зво

Шинкарьова Олена Дмитрівна,докторка філософії, доцентка,

доцентка кафедри олімпійського та професійного спорту

м. Полтава, Україна

Вступ

В умовах входження України в європейський простір вищої освіти нагальним є розв'язання проблеми підвищення якості навчальних занять з фізичного виховання у закладах вищої освіти. Особливого значення набули фітнес-технології як один із найоптимальніших засобів формування культури рухів, оздоровлення, корекції фігури, нормалізації діяльності всіх органів і систем організму для застосування під час навчальних і фізкультурно-оздоровчих занять із фізичного виховання (Жамардій, 2021, с. 1).

Актуальність дослідження зумовлена тим, що в закладах вищої освіти спостерігається тенденція до впровадження в освітній процес сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій, різних видів рухової активності, що сприяють відновленню сил, підвищенню рівня здоров'я студентської молоді у процесі професійної підготовки (Шинкарьова, Отравенко, 2020, с. 485).

Технологія створення фітнес-програм інтегрує все найкраще, що розробляється у суміжних наукових дисциплінах. Це дозволяє забезпечити її високу ефективність.

Основна увага сучасних науковців зосереджена на розгляді питань щодо розвитку фітнес-програм (О. Благій, Н. Лисакова, 2013 та ін.), застосування фітнес-технологій у різних сферах (В. Зінченко, Ю. Усачов, 2011; І. Степанова, 2013 та ін.), удосконалення фітнес-тренувань (М. Дутчак, М. Василенко, 2013; Є. Добродуб, 2014 та ін.).

На особливу увагу заслуговують дослідження таких авторів: Л. Ващук (2013), Є. Імас, Ю. Мічуди (2015), В. Вавілова (2015), Л. Чеховської (2017) та ін., пов'язані з вивченням розвитку фітнес-індустрії в Україні (Стадник, 2018, с. 137). Фахівці в галузі фітнес-технологій (О. Андрєєва, 2014; М. Василенко, 2015; Н. Воловик, 2010; О. Кібальник, 2009; Т. Круцевич, 2005; Е. Хоулі та ін.) спираються на знання, накопичені у спорті вищих досягнень, а також на теорії та методики управління процесом тренування, побудови заняття і психологію фізичної культури.

Провідна роль фітнес-технологій полягає у вирішенні розвиваючих, оздоровчих, рекреаційних, лікувальних, профілактичних, відновлювальних і тренувальних завдань із використанням різноманітних видів рухової активності. Фітнес-технології є новим соціальним явищем, що полягає у регулярному використанні студентами доступних видів організованої оздоровчо-рекреаційної рухової активності та поміркованого обсягу навантаження під час занять з фізичного виховання або самостійно з метою відновлення фізичної та розумової працездатності, збереження здоров'я і покращання якості життя (Жамардій, 2021, с. 2).

Мета дослідження - аналіз науково-методичної літератури з теми дослідження, розробка та експериментальна перевірка ефективності застосування фітнес-технологій для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості здобувачів закладів вищої освіти.

У процесі розв'язання зазначених завдань були використані теоретичні та емпіричні методи дослідження.

Виклад основного матеріалу статті

Поява нових нетрадиційних видів рухової активності та оздоровчих систем є необхідністю для подальшого прогресу у сфері фізичної культури. Розвиток сучасних оздоровчих технологій та комплексних програм оздоровлення населення пов'язаний з появою системи «фітнес» (рис. 1).

Рис. 1. Алгоритм створення фітнес-технологій

В основі ідеології фітнесу та його мети лежить пріоритет здоров'я людини. Створювані фітнес-технології мають переважно оздоровчу спрямованість (Атамась, 2015, с. 20).

Н. Воловик (2010) визначає термін «фітнес», що «повною мірою відображає соціальні (здоровий спосіб життя), біологічні (рухова активність, фізичний стан та фізична підготовленість), психологічні (мотиви, інтереси) рекреаційні та інші характеристики використання засобів фізичного виховання в оздоровчих цілях. У цьому плані поняття «фітнес» охоплює більшість термінів, що характеризують галузь оздоровчої фізичної культури (масовий спорт, кондиційне тренування, рекреація тощо)» (Воловик, 2010, с. 13).

Розглядаючи появу терміну «фітнес-технології» та його специфіку, слід зазначити, що дані технології розроблені для вирішення завдань фітнесу відповідно до його принципів, особливостей мотивації тощо.

Фітнес-технології - це технології, що забезпечують результативність у заняттях фітнесом. Більш точно їх можна визначити як сукупність наукових способів, заходів, прийомів, сформованих в певний алгоритм дій, який застосовується певним чином в інтересах підвищення ефективності оздоровчого процесу, що забезпечує гарантоване досягнення результату на основі вільного мотивованого вибору занять фізичними вправами з використанням інноваційних засобів, методів, організаційних форм занять фітнесом, сучасного інвентарю та обладнання (Школа, 2017, с. 59).

Сучасні програми з використання фітнес-технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти (профілактико-коригуючої, музично-ритмічної, танцювальної спрямованості, у позаау- диторній роботі та ін.) спрямовані на підвищення інтересу здобувачів до фізичної культури та залучення їх до систематичних занять фізичними вправами, сприяють оптимізації процесу, що підвищує рівень фізичної підготовленості здобувачів, формує комплекс рухових та осо- бистісних потреб та здібностей, що лежать в основі компетенцій особистості як здобувача, так і викладача відповідно до вимог навчальної та професійної діяльності.

На основі аналізу робіт провідних дослідників (М. Булатова, Н. Воловик, С. Гаркуша, І. Гри- бовська, В. Григор'єв, В. Іваночко, Ж. Козіна, О. Кузнєцова, К. Мулик, С. Синиця, Ю. Усачов,

О.Школа та ін.) у галузі фізичної культури ми дійшли висновку, що формування готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання в освітньому процесі фітнес-технологій має враховувати:

- структуру та зміст освітнього процесу, що визначають мету, завдання та етапи використання фітнес-технологій в освіті майбутніх фахівців фізичної культури і спорту;

- особливості (структуру, програмно-змістове та методичне забезпечення) фізкультурної освіти здобувачів - майбутніх вчителів та тренерів;

- особливості інноваційного освітнього середовища, що створюється на основі взаємозв'язку навчальної та фізкультурно-спортивної діяльності, забезпечує інтеграцію змісту фізичної культури з іншими навчальними предметами у процесі підготовки здобувачів, взаємодію суб'єктів процесу освіти;

- зміцнення мотиваційного потенціалу за рахунок формування ціннісної установки на здоровий стиль життя засобами фітнес-технологій;

- збагачення професійно-творчого досвіду майбутніх фахівців у контексті залучення до організації діяльності з фітнесу.

Проведені нами педагогічні спостереження, аналіз науково-методичної літератури та аналіз фітнес-конвенцій (ProFit Convention (Київ), Nike (Київ), RiminiWellness (Ріміні, Італія), Lviv fitness weekend (Львів) та ін.) дозволив виділити низку їх загальних ознак, характерних для сучасних науково обґрунтованих технологій з фітнесу. Це такі ознаки:

- спрямованість на досягнення цілей фітнесу (оздоровлення, підвищення рівня фізичного та психічного) розвитку, фізичної дієздатності, розвиток фізичних здібностей тощо);

- інноваційність (пріоритетне використання) інноваційних засобів, методів, форм проведення занять, сучасного інвентарю та обладнання);

- інтегративність та модифікаційність (інтеграція засобів та технологій з різних видів фізичної культури як нашої, так і зарубіжних країн, їхня модифікація);

- варіативність (різноманітність засобів, методів, форм проведення занять);

- мобільність (швидка реакція на попит населення на ті чи інші види рухової активності, поява нового інвентарю та обладнання, зміна зовнішніх умов);

- адаптивність до контингенту, простота і доступність;

- естетична доцільність (використання засобів мистецтва, зокрема музичного супроводу, елементів хореографії та танцю, орієнтація на виховання «школи рухів» та ін.);

- емоційна спрямованість (підвищення настрою, позитивний емоційний фон);

- моніторинг (педагогічний та лікарський контроль);

- результативність, задоволеність від занять (Пангелова, Круцевич, Москаленко, 2022).

На думку П. Слобожанінова (2017), професійна компетентність фахівця з фітнесу розглядається як інтегративна характеристика ділових і особистісних якостей фахівця, що визначає його глибоку обізнаність, професійні вміння та навички, особистісний досвід, націленість на перспективність та креативність в роботі, здатність досягати значних результатів у фітнес- діяльності та рекреаційно-оздоровчій діяльності (Слобожанінов, 2017, с. 58).

Першочерговим компонентом готовності здобувача до професійної діяльності є мотивація - психічна система, що її регулює. Будучи мотивованим до професійної діяльності, майбутній фахівець самостійно або під цілеспрямованим впливом викладача засвоює спеціальні професійні знання, уміння та навички в процесі виконання практичних творчих завдань, що відповідають певній професійній діяльності.

Сутність готовності майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту до організації діяльності з фітнесу зводиться до опанування в процесі професійної підготовки новаторського педагогічного досвіду - мотивації до професійної діяльності, професійних знань, вмінь та якостей.

У навчально-науковому інституті фізичного виховання і спорту Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» викладачами в освітній процес активно впроваджуються сучасні методи, нові технології навчання та фітнес-технології, широке використання мережі Інтернет і сучасних мультимедійних програмних засобів на основі студентоцентричного підходу, що має спрямованість навчання й виховання на індивідуальний розвиток особистості, задоволення й формування її інтелектуальних потреб відповідно до інтересів суспільства та роботодавців. Завдання впливу фітнес-технологій вирішуються в процесі викладання таких дисциплін: «Фітнес з методикою викладання», «Практикум з фітнесу», «Музично-ритмічне виховання та основи оздоровчого фітнесу», «Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології» тощо.

Для успішного формування мотиваційного потенціалу здобувачів та ціннісної установки на здоровий стиль життя нами запропоновано та впроваджено такі форми роботи: проведення майстеркласів, флешмобів, фітнес-конвенцій тощо. Кожен учасник дізнається щось нове зі світу фітнесу та вдосконалює свої навички із різних напрямів фітнес-технологій: Step-аеробіка, Dance, Low, Pilates, Кросфіт, Bosu, Mind body, Аквафітнес, функціональний тренінг тощо.

З метою визначення мотиваційних пріоритетів до занять з фітнес-технологій було проведене анкетування здобувачів 1-4 курсів спеціальності «Фізична культура (середня освіта)» та «Фізична культура і спорт» навчально-наукового інституту фізичного виховання і спорту Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

У результаті анкетування здобувачів було виявлено, що основним мотивом для занять з фітнес-технологій є підвищення фізичної підготовленості (39%), покращення форми тіла та корекція ваги (31%), відновлення психоемоційного стану (28%), активний відпочинок (21%), спілкування з однодумцями (18%), покращення стану здоров'я (16%), покращення своєї освіти (15%), інше (7%).

Вивчення науково-методичної літератури та мотиваційних пріоритетів здобувачів дозволило розробити та апробувати фітнес-програму “Fitness Body Strong”. фізичний освітній оздоровлення студент

Перед початком експерименту були сформовані дві групи - контрольна (КГ) та експериментальна (ЕГ) по 18 здобувачів у кожній - за принципом рівності функціональної підготовленості.

На початку педагогічного експерименту було проведене контрольне тестування фізичних якостей. Для встановлення зрушень у показниках підготовленості аналіз проводився окремо за результатами кожного випробування на початку експерименту і з показниками в кінці періоду підготовки та розраховувався відсотковий приріст.

Здобувачі контрольної групи (КГ) під час тренування робили опір на підвищення фізичних якостей за рахунок використання засобів традиційної базової техніки, вправ загальної фізичної підготовки та вправ на гнучкість.

Здобувачі експериментальної групи (ЕГ) виконували збільшений обсяг тренувальних навантажень згідно з фітнес-програмою “Fitness Body Strong”.

“Fitness Body Strong” - фітнес-програма, яка поєднує в собі аеробні та силові вправи, що дозволяє добитися дійсних результатів.

У комплекс вправ “Fitness Body Strong” входить:

- розминка;

- основна частина (аеробна - степ-аеробіка, латина, зумба та ін.; силова - функціональне тренування, кросфіт, фітбол, пілатес, тайбо та ін.), що включає певні вправи із застосуванням (або без) спеціального малого обладнання (памп, бодібар, гантелі та ін.);

- заминка (складається з елементів пілатесу, стретчинга, бодіфлексу (дихальних вправ), релаксації).

Оцінка фізичної підготовленості здобувачів показала, що на початку педагогічного експерименту у більшості здобувачів як контрольної, так і експериментальної групи показники фізичної підготовленості відповідали рівню вище середнього.

З метою визначення впливу розробленої програми “Fitness Body Strong” на фізичну підготовленість здобувачів нами було проведене повторне дослідження рівня розвитку фізичних якостей. За час проведення педагогічного експерименту в експериментальній і контрольній групах відбулися статистично вірогідні зміни (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка розвитку фізичних якостей здобувачів закладу вищої освіти в контрольній та експериментальній групах

За результатами тестування бачимо приріст результатів у контрольній групі та значний приріст в експериментальній групі. Під час дослідження досягнуті достовірні відмінності в таких контрольних вправах.

За тестом «вправа «планка» в контрольній групі приріст після експерименту становить 12,7%, у експериментальній групі - 44,6%. Силові показники за тестом «згинання та розгинання рук в упорі лежачи»: приріст складає в КГ - 15,3%, в ЕГ - 28,6%.

Показники за тестом «човниковий біг 4x9 м» виглядають так: в КГ - 12,5%, в ЕГ - 19,6%. За тестом на гнучкість «нахил тулуба вперед з положення сидячи» показники розподілились таким чином: у контрольній групі приріст після експерименту становить 31,2%, у експериментальній групі - 47,0%. Наявні результати приросту бачимо на діаграмі (рис. 2).

Рис. 2. Приріст результатів у контрольній та експериментальній групах (%)

У результаті дослідження встановлено, що фітнес-програма “Fitness Body Strong” є одним із засобів підвищення рухової активності та фізичної підготовленості здобувачів у закладах вищої освіти, спрямованих на формування потреб у фізичному вдосконаленні і самовдосконаленні студентів. Фітнес-технології надають різноманітності та ефективності фізичній підготовці здобувачів закладів вищої освіти.

Подальші дослідження будуть спрямовані на більш глибинне вивчення питання підвищення ефективності фізичного вдосконалення здобувачів вищої освіти засобами фітнес-технологій.

Список використаної літератури

1. Жамардій В. О. Теоретико-методичні засади застосування фітнес-технологій на заняттях з фізичного виховання студентів ЗВО : автореферат дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02. Чернігів, 2021. 47 с.

2. Шинкарьова О. Д., Отравенко О. В. Дозвіллєво-рекреаційна діяльність як складова здорового стилю життя студентської молоді. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15 «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт») : збірник наукових праць / за ред. О. В. Тимошенка. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2020. Випуск 3 К (123) 20. С. 484-489. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/33006.

3. Стадник С. О. Фітнес як об'єкт наукового аналізу. Стратегічне управління розвитком фізичної культури і спорту : збірник наукових праць. Харків : ХДАФК, 2018. С. 136-143.

4. Атамась О.А. Сучасний погляд на особливості проф. підготовки майбут. учителів фіз.. культури до впровадження технологій оздоровчого фітнесу. Наук. часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2015. Випуск 3K2 (57). С. 19-21.

5. Воловик Н. І. Основи оздоровчого фітнесу : навчальний посібник. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. 240 с.

6. Школа О. М., Осіпцов А. В. Сучасні фітнес-технології оздоровчо-рекреаційної спрямованості: навчальний посібник. Харків : Комунальний заклад «ХГПА» ХОР, 2017. 217 с.

7. Пангелова Н., Круцевич Т., Москаленко Н. Сучасні підходи до класифікації фітнес-програм. Спортивний вісник Придніпров'я : науково-практичний журнал. 2022. № 1. С. 78-87. DOI: https://doi.org/10.32540/2071-1476-2022-1-078-087.

8. Слобожанінов П. А. Формування проф. компетентності май бут. фахівців з фітнесу та рекреації із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій : дис. . канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2017. 288 с.

9. Шинкарьова О. Д. Сучасний стан готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до організації позааудиторної діяльності з фітнесу. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Педагогічні науки». 2019. № 4 (327). Ч. 2. С. 124-133. DOI: https://doi.org/10.12958/2227-2844-2019-4(327)-2-124-133.

10. Шинкарьова О. Д. Підвищення ефективності фізичного вдосконалення здобувачів вищої освіти засобами кросфіту. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія «Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини». Кам'янець-Подільський. 2019. Випуск 12. С. 99-102. DOI: https://doi.org/10.32626/2309-8082.2019-12.

11. Шинкарьова О. Д. Методика викладання сучасних фітнес-технологій : навчально-методичний посібник. Полтава : Видавництво ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2022. 106 с.

12. Shynkarova O. Preference diagnosis of applicants of higher education institutions for different kinds of leisure and recreational activities. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal. URL: https://issn2391-4165.webnode.com.ua/.

13. Otravenko O., Shkola O., Shynkarova O., Zhamardiy V, Lyvatskyi O., Pelypas D. Leisure and recreational activities of student youth in the context of health-preservation. Journal for Educators, Teachers and Trainers. JETT. 2021. Vol. 12(3). P. 146-154. URL: https://jett.labosfor.com/. DOI: https://doi.org/10.47750/jett.2021.12.03.014.

14. Zhamardiy V, Griban G., Shkola O., Fomenko O., Khrystenko D., Dikhtiarenko Z., Yeromenko E., Lytvynenko A., Terentieva N., Otravenko O., Samokish I., Husarevych O., Bloshchynskyi I. Methodical System of Using Fitness Technologies in Physical Education of Students. International Journal of Applied Exercise Physiology. 2020. Vol. 9 (5). P. 27-34. URL: https://www.ijaep.com.

References

1. Zhamardii, V O. (2021). Teoretyko-metodychni zasady zastosuvannia fitnes-tekhnolohii na zaniattiakh z fizychnoho vykhovannia studentiv zakladiv vyshchoi osvity [Theoretical and methodological principles of the application of fitness technologies in physical education classes of students of higher education institutions]. Extended abstract of Doctor's thesis. Chernihiv [in Ukrainian].

2. Shynkarova, O. D., & Otravenko, O. V (2020). Dozvillievo-rekreatsiina diialnist yak skladova zdorovoho styliu zhyttia studentskoi molodi [Leisure and recreational activities as a component of a healthy lifestyle of student youth]. Naukovyi chasopys Natsionalnohopedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia № 15 «Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport») - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Drahomanova. Series No. 15 «Scientific andpedagogical problems of physical culture (physical culture and sports»), 3 K (123) 20, 484-489. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova. Retrieved from http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/33006 [in Ukrainian].

3. Stadnyk, S. O. (2018). Fitnes yak obiekt naukovoho analizu [Fitness as an object of scientific analysis]. Stratehichne upravlinnia rozvytkom fizychnoi kultury i sportu - Strategic management of the development of physical culture and sports. (pp. 136-143). Kharkiv: KhDAFK [in Ukrainian].

4. Atamas, O. A. (2015). Suchasnyi pohliad na osoblyvosti profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do vprovadzhennia tekhnolohii ozdorovchoho fitnesu [A modern view of the peculiarities of the professional training of future teachers of physical education for the introduction of health fitness technologies]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Drahomanova, 3K2 (57), 19-21 [in Ukrainian].

5. Volovyk, N. I. (2010). Osnovy ozdorovchoho fitnesu [Basics of health fitness]. K.: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

6. Shkola, O. M., & Osiptsov, A. V. (2017). Suchasni fitnes-tekhnolohii ozdorovcho-rekreatsiinoi spriamovanosti [Modern fitness technologies of health and recreational orientation]. Kharkiv: Komunalnyi zaklad «KhHPA» KhOR [in Ukrainian].

7. Panhelova, N., Krutsevych, T., & Moskalenko, N. (2022). Suchasni pidkhody do klasyfikatsii fitnesprohram [Modern approaches to the classification of fitness programs]. Sportyvnyi visnyk Prydniprovia - Sports Bulletin of the Dnieper Region, 1, 78-87. DOI: https://doi. org/10.32540/2071-1476-2022-1-078-087 [in Ukrainian].

8. Slobozhaninov, P. A. (2017). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z fitnesu ta rekreatsii iz zastosuvanniam informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Formation of professional competence of future specialists in fitness and recreation with the use of information and communication technologies]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

9. Shynkarova, O. D. (2019). Suchasnyi stan hotovnosti maibutnikh fakhivtsiv fizychnoi kultury i sportu do orhanizatsii pozaudytornoi diialnosti z fitnesu [The current state of readiness of future physical culture and sports specialists to organize extracurricular fitness activities]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky - Bulletin of Taras Shevchenko Luhansk National University. Pedagogical Sciences, 4 (327), 2, 124-133. DOI: https://doi.org/10.12958/2227-2844-2019-4(327)-2-124-133 [in Ukrainian].

10. Shynkarova, O.D. (2019). Pidvyshchennia efektyvnosti fizychnoho vdoskonalennia zdobuvachiv vyshchoi osvity zasobamy krosfitu [Increasing the effectiveness of physical improvement of students of higher education by means of crossfit]. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia «Fizychne vykhovannia, sport i zdorovia liudyny» - Bulletin of the Kamianets-PodilskyiNational University namedafterIvan Ohienko. Series «Physicaleducation, sports and human health», 12, 99-102. DOI: https://doi.org/10.32626/2309-8082.2019-12 [in Ukrainian].

11. Shynkarova, O. D. (2022). Metodyka vykladannia suchasnykh fitnes-tekhnolohii [Methods of teaching modern fitness technologies]. Poltava: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka» [in Ukrainian].

12. Shynkarova, O. (2021). Preference diagnosis of applicants of higher education institutions for different kinds of leisure and recreational activities. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal. Retrieved from https://issn2391-4165.webnode.com.ua/ [in English].

13. Otravenko, O., Shkola, O., Shynkarova, O., Zhamardiy, V., Lyvatskyi, O., & Pelypas, D. (2021). Leisure and recreational activities of student youth in the context of health-preservation. Journal for Educators, Teachers and Trainers. JETT, 12(3), 146-154. Retrieved from https://jett.labosfor.com/. DOI: https://doi.org/10.47750/jett.2021.12.03.014 [in English].

14. Zhamardiy, V, Griban, G., Shkola, O., Fomenko, O., Khrystenko, D., Dikhtiarenko, Z., Yeromenko, E., Lytvynenko, A., Terentieva, N., Otravenko, O., Samokish, I., Husarevych, O., & Bloshchynskyi, I. (2020). Methodical System of Using Fitness Technologies in Physical Education of Students. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9 (5), 27-34. Retrieved from https://www.ijaep.com [in English].

Анотація

Фітнес-технології як засіб підвищення рухової активності та фізичної підготовленості здобувачів ЗВО

Шинкарьова О. Д.

Фітнес-технології є новим соціальним явищем, що полягає у регулярному використанні здобувачами різноманітних видів організованої оздоровчої рухової активності та поміркованого обсягу навантаження під час занять з фізичного виховання або самостійно з метою відновлення фізичної та розумової працездатності, збереження здоров'я і покращання якості життя.

Сучасні програми з використання фітнес-технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти спрямовані на підвищення інтересу здобувачів до фізичної культури та залучення їх до систематичних занять фізичними вправами, сприяють оптимізації процесу, що підвищує рівень фізичної підготовленості здобувачів, формують комплекс рухових та особистісних потреб та здібностей, що лежать в основі компетенцій особистості як здобувача, так і викладача відповідно до вимог навчальної та професійної діяльності. У результаті дослідження розроблено фітнес-програму “Fitness Body Strong” та експериментально доведено, що фітнес-програма є одним із засобів підвищення рухової активності та фізичної підготовленості здобувачів у закладах вищої освіти, спрямованих на формування потреб у фізичному вдосконаленні і самовдосконаленні студентів. Фітнес-технології надають різноманітності та ефективності фізичній підготовці здобувачів закладів вищої освіти.

Ключові слова: фітнес, фітнес-технології, рухова активність, фізична підготовленість.

Abstract

Fitness technologies as a means of increasing motor activity and physical fitness of students of higher education

Shynkarova O.

Fitness technologies are a new social phenomenon, which consists in the regular use of various types of organized health-improving motor activity and a moderate amount of exercise by students during physical education classes or independently with the aim of restoring physical and mental capacity, preserving health and improving the quality of life.

Modern programs on the use of fitness technologies in the educational process of institutions of higher education are aimed at increasing the interest of students in physical culture and involving them in systematic physical exercises, contribute to the optimization of the process, which increases the level of physical fitness of students, forms a complex of motor and personal needs and abilities, which are the basis of the individual competencies of both the acquirer and the teacher, in accordance with the requirements of educational and professional activity. As a result of the research, the fitness program “Fitness Body Strong” was developed and it was experimentally proven that the fitness program is one of the means of increasing motor activity and physical fitness of students in higher education institutions, aimed at forming the needs for physical improvement and self-improvement of students. Fitness technologies provide diversity and efficiency in the physical training of students of higher education institutions.

Key words: fitness, fitness technologies, motor activity, physical fitness.

Размещено на Allbest.ru