Історіографія проблеми материнства в наукових дослідженнях України кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Кафедра педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика

Спеціальність «Освітні, педагогічні науки»

Історіографія проблеми материнства в наукових дослідженнях України кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Стинська В.В., д.п.н., професор,

Олексюк М.І., аспірантка

м. Івано-Франківськ, Україна

Анотація

У статті представлено історіографічний аналіз категорії «материнство» у наукових дослідженнях України кінця ХХ - початку ХХІ ст. Під час проведення дослідження були застосовані такі методи дослідження: системний аналіз, синтез та узагальнення науково-педагогічної і спеціальної літератури, метод теоретико-структурного уточнення понятійного апарату.

На підставі довідкової літератури розкрито сутність категорії «материнство» та сформульовано авторське визначення цієї категорії як соціально-педагогічної: материнство - соціокультурний феномен, що потребує соціально-педагогічної підтримки від держави, суспільства, соціальних інститутів, сім'ї, які покликані насамперед вивчати запити, потреби, сприяти створенню необхідних умов для забезпечення прав матері на охорону здоров'я, освіту, роботу, повноцінну самореалізацію.

Схарактеризовано, що історіографія дозволяє встановити, які виклики, проблеми та норми пов'язані з материнством і як вони змінювалися з часом.

Досліджено, що у довідковій літературі соціальної сфери категорія «материнство» розглядається з позиції біологічної (репродуктивна функція), соціальної (виховна функція), правової сфери. У науковій літературі категорія «материнство» є предметом аналізу філософських, медичних, юридичних, соціологічних, педагогічних, психологічних розвідок.

Представлено ідеї авторського материноцентричного підходу, сутність якого полягає у скеруванні соціально-педагогічної підтримки на макро-, мезо- й мікрорівні на створення умов для реалізації прав матері в суспільстві й сім'ї.

Зроблено висновок, що історіографічні дослідження з проблем материнства стосуються ролі материнства в історії, перетворення уявлень про материнство, психологічні, соціально-педагогічні, економічні, соціокультурні, медичні, правові й політичні аспекти материнства в різних епохах та середовищах.

Ключові слова: історіографія, наукові дослідження, материнство, Україна, материноцен- тричний підхід, кінець ХХ - початок ХХІ ст.

Annotation

Stynska V., Oleksiuk M. Historiography of the problem of motherhood in scientific research in Ukraine late XX - early XXІ century

This article provides a historical analysis of the category «motherhood» in Ukrainian scientific research late XX - early XX century. The following research methods were used as part of the study: systematic analysis, synthesis and generalization of scientific, educational and professional literature, theoretical and structural clarification methods of conceptual installations.

On the basis of references, the author reveals the essence of the category of «motherhood» and expounds the author's definition as a category of social education: motherhood is a social and cultural phenomenon that requires the support of social education from the state, society, and society. The main task of institutions and families is to examine wishes and needs and help create the conditions necessary to ensure mothers' rights to health care, education, work and full self-realization.

It is characteristic that history allows us to identify the challenges, issues and norms associated with motherhood and how they have changed over time.

The study found that in references to the social domain, the category “motherhood” was considered from the perspectives of the biological (reproductive function), social (educational function) and legal domains. In the scientific literature, the category “motherhood” is the subject of analysis in philosophical, medical, legal, sociological, pedagogical, and psychological studies.

The author presents her own ideas for a mother-centred approach, at the heart of which is to channel social and educational support at the macro, meso and micro levels to create the conditions for the fulfillment of mothers' rights in society and within the family.

It concludes that historical research on motherhood addresses the role of motherhood in history, shifting conceptions of motherhood, and the psychological, socio-educational, economic, sociocultural, medical, legal, and political aspects of motherhood across time and context.

Key words: history, research, motherhood, Ukraine, mother-centred approach, late XX - early XX century.

Вступ

Тема материнства споконвіків була і залишається актуальною, про що свідчать численні наукові дослідження. У західній науці існує цілий напрям - motherhood studies, що об'єднав філософів, культурологів, соціологів, психологів, антропологів, психіатрів, філологів, педагогів. Це дозволяє історію материнства віднести до розряду ультраміждисциплінарних тем.

Теоретичні засади в розробці категорії «материнство» належать видатним українським і зарубіжним ученим минулого Я. Коменському, Я. Корчаку, А. Макаренку, Й. Песталоцці, М. Стельмаховичу, В. Сухомлинському, К. Ушинському, C. Шацькому та ін.

На сучасному етапі маємо наукові дослідження, у яких висвітлено різні аспекти соціально-виховної роботи з жіноцтвом (Т. Жаровцева, К. Левченко, А. Лякішева, І. Парфанович), материнство як предмет психолого-педагогічних досліджень (О. Проскурняк, В. Стинська), зміст та форми соціальної та соціально-педагогічної роботи з сім'єю в Україні (Т. Алєксєєнко, В. Кравець, І. Трубавіна) та ін.

Мета статті - проаналізувати історіографічні дослідження з проблем материнства у науковій літературі України кінця ХХХ - початку ХХІ ст.

Були використані такі методи дослідження: системний аналіз, синтез та узагальнення науково-педагогічної і спеціальної літератури, метод теоретико-структурного уточнення понятійного апарату.

Виклад основного матеріалу

В «Українській радянській енциклопедії» категорія «материнство» визначається як правове становище жінки у зв'язку з народженням, утриманням і вихованням дітей (Українська радянська енциклопедія, 1981).

Найбільш повне визначення даного терміну, на нашу думку, подане у «Словнику української мови», у якому поняття «материнство» має такі дефініції:

1) стан жінки-матері під час вагітності, пологів, годування дитини;

2) почуття жінки-матері до дитини; бажання стати матір'ю (Словник української мови, 1971).

У «Соціально-педагогічному тезаурусі» термін «материнство» означений як:

1) біологічне і соціальне ставлення матері до дитини (дітей). Біологічне відношення визначається походженням дитини від матері (кровним спорідненням) і пов'язане з виконанням жінкою репродуктивної функції;

2) складова частина соціального інституту батьківства, яка впливає на функціонування сім'ї як малої соціально-психологічної групи. Основна функція материнства - це репродуктивна і виховна функція (Соціально-педагогічний тезаурус, 2006).

Зауважимо, що аналіз словників з педагогіки та соціальної педагогіки засвідчив, що категорія «материнство» недостатньо обґрунтована та розроблена. Для прикладу, в енциклопедії для фахівців соціальної сфери категорія «материнство» не представлена.

Натомість словник із соціальної політики поглиблює соціально-педагогічну довідкову літературу правовою складовою, визначаючи термін «материнство» як забезпечену законом можливість народжувати здорових дітей (здійснювати репродуктивну функцію), належним чином утримувати їх і виховувати в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї держави (Соціальна політика. Словник: поняття, категорії, терміни, 2008).

Про материнство як соціальний інститут, основними функціями якого є репродуктивна та соціальна, йдеться у термінологічно-понятійному словнику з соціальної політики й соціальної роботи: материнство - біологічне і соціальне ставлення матері до дитини (дітей). Біологічне ставлення визначається походженням дитини від матері (кровним спорідненням) і пов'язане з виконанням жінкою репродуктивної функції, що також є підставою для юридичного встановлення материнства. Біологічно і юридично материнство можуть не збігатися (напр., у разі всиновлення або неодноразового материнства у традиційних племінних чи малорозвинених аграрно-промислових суспільствах). Материнство є складовою соціального інституту батьківства і впливає на функціонування сім'ї як малої соціально-психологічної групи. Основні функції материнства - репродуктивна та виховна. Репродуктивну іноді позначають термінами «прокреативна», «генеративна», її зміст включає значення другої функції (догляд за дітьми, їх виховання і навчання). Материнство (разом із батьківством) найповніше задовольняє сенсорні, когнітивні, емоційні та соціальні потреби дитини, забезпечує її поступове залучення до системи соціальних відносин, полегшує засвоєння соціальних ролей. Значення материнства як інституту виховання змінюється залежно від соціально-економічних та інших умов розвитку суспільства (від винятково громадянського до домашнього виховання). Материнство як соціальний інститут посідає помітне місце в діяльності соціальних працівників, соціальних служб (Соціальна політика і соціальна робота: термінологічно-понятійний словник, 2005, с. 223-234).

Як видно з вищесказаного, у довідковій літературі соціальної сфери категорія «материнство» розглядається з позиції біологічної (репродуктивна функція), соціальної (виховна функція), правової сфери.

Аналіз поняттєво-категоріального апарату дослідження дав підстави для авторського визначення категорії «материнство» як соціально-педагогічної категорії: материнство - соціокультурний феномен, що потребує соціально-педагогічної підтримки від держави, суспільства, соціальних інститутів, сім'ї, які покликані насамперед вивчати запити, потреби, сприяти створенню необхідних умов для забезпечення прав матері на охорону здоров'я, освіту, роботу, повноцінну самореалізацію (Стинська В., 2019, с. 58).

Категорія «материнство» є об'єктом дослідження філософських, медичних, юридичних, соціологічних, педагогічних, психологічних розвідок. Досліджується історичне значення материнства, зміна поглядів на материнство з плином часу, а також соціальні, культурні та політичні аспекти материнства в багатьох суспільствах. Ця галузь дослідження дає нам змогу зрозуміти труднощі, проблеми та стандарти, пов'язані з материнством, і те, як вони змінювалися з часом.

Наприклад, у філософії материнство розглядалося як наріжний камінь культурного розвитку суспільства (Ю. Макєшина, Т Свадьбіна та ін.). Автори стверджували, що жінка є берегинею духовних здобутків і ціннісних пріоритетів суспільства, які передаються прийдешнім поколінням.

Категорію «материнство» в медицині засвідчили науковці Я. Гойда, Г. Заборовський, О. Остапенко, Н. Сольский, Т. Татарчук, Є. Тищенко та ін.). У дослідженні Я. Гойди, Н. Сольского, Т. Татарчук представлено історичний розвиток системи охорони материнства й дитинства в Україні. Увагу приділено керівникам охорони здоров'я та науковцям-медикам, які суттєво покращили систему охорони материнства й дитинства в нашій державі. Також обговорено динаміку основних показників, що характеризують роботу служби. О. Остапенко зупинилася на питанні зниження ускладнень вагітності, пологів та відмов від новонароджених у жінок з девіантним ставленням до батьківства.

У праці Є. Тищенко, Г Заборовського «Громадське здоров'я та охорона здоров'я» викладено основи медичної демографії, питання охорони материнства і дитинства, різні види допомоги у зв'язку з народженням дитини, догляду за дитиною від народження до 16 років, систему медичної допомоги жінкам, організаційні засади медичної реабілітації та медичного страхування тощо (Стинська, 2018).

Дослідження правового захисту материнства (І. Вєтухова, О. Ганкевич, К. Ченкова, О. Соболєв, І. Ярошенко та ін.) представляють аналіз проблеми материнства у юридичній науці.

Права на інформацію, безпечні умови праці, особливі умови праці, декретну відпустку жінок-матерів, які поєднують роботу з материнством, досліджувала І. Вєтухова. О. Ганкевич вивчав судочинство у справах щодо батьківства, материнства та його оспорювання. О. Соболєв вивчав закріплені в українському законодавстві права на материнство та батьківство.

І. Ярошенко проаналізувала соціальний захист в Україні на основі правової бази країни, включаючи організаційно-правові форми соціального забезпечення, а також види, підстави та практику призначення соціальних виплат. соціальний материнство профілактика відмова новонароджений

Як виявилося, думки фахівців соціологічної науки (В. Астахов, О. Герега, Н. Кодацька, Н. Лавріненко, І. Пузь та ін.) щодо ролі жінки в суспільстві та девіантного материнства розділилися. Зокрема, Н. Кодацька розглядає соціальні практики материнства та батьківства, які ілюструють ролі жінки-матері та чоловіка-годувальника в сім'ї, і доходить висновку про важливість підтримки матері в питаннях забезпечення новонародженої дитини належним доглядом та збереження власного здоров'я (Стинська, 2018).

Психологічні засади підтримки матері з дитиною є актуальним напрямом досліджень (Г. Кукуруза, К. Островська та ін.), як і психологічна підготовка жінок до материнства (І. Біла, О. Проскурняк, Н. Яремчук та ін.).

Слід зазначити, що Н. Яремчук створила диференційовану програму психологічної підготовки молодої жінки до народження та виховання дитини з урахуванням вікового фактору. С. Канюка представила систему формування толерантності як вимогу до психологічної готовності жінок різного віку до материнства. Н. Даниленко створила профілактичні та психо-корекційні програми психологічної підготовки жінки до материнства. І. Біла розробила практичні рекомендації щодо формування відповідального батьківства, налагодження системи комунікації у сімейному середовищі (Біла, 2020).

Значущими в досліджуваному питанні є праці О. Проскурняк, яка розглянула та обґрунтувала багатовимірність моделі готовності до материнства. У цих роботах материнство розглядається як біопсихосоціальний феномен і включає в себе такі моменти, як стійкість позитивної мотивації до народження дитини, розвиток особистісної сфери матері, сформованість умінь і навичок реалізації функцій материнства тощо (Стинська, 2018).

У педагогіці материнство представлене, з одного боку, як цілісна система з огляду на дитячо-батьківські відносини (Т. Алєксєєнко, Л. Буніна, В. Кравець, Н. Максимовська та ін., а з іншого, - як окрема статево-вікова група у контексті соціалізації жіночої молоді (І. Братусь, Г Лактіонова, Л. Харченко та ін.).

Так, І. Братусь дослідила зарубіжний досвід соціально-педагогічної роботи з молодими матерями. Науковиця розглянула теоретичні стратегії вирішення питань, пов'язаних з молодим материнством, обґрунтувала міжнародний досвід соціально-педагогічної роботи з молодими матерями, описала особливості його застосування у вітчизняній практиці тощо.

Дисертація Н. Максимовської, в якій розглядається проблема формування культури материнства у жіночої молоді в соціально-педагогічному середовищі закладу вищої освіти, є одним із соціально-педагогічних досліджень на тему материнства. Авторка розробила та експериментально перевірила програму формування культури материнства в соціально-педагогічному середовищі університету, а також здійснила історико-педагогічне узагальнення взаємозв'язку між соціальним вихованням жінки та реалізацією її материнського призначення в суспільстві.

Метою дослідження Г Постолюк був опис технологічного, змістового наповнення та етапів розвитку соціальних послуг з профілактики відмов матерів від новонароджених дітей. Науковиця визначила потенціал розвитку цих послуг у системі підтримки сім'ї в Україні, виокремила групи причин відмови матерів від новонароджених дітей, обґрунтувала концептуальні положення профілактики відмови матерів від новонароджених дітей (Стинська, 2018).

Г. Лактіонова розглянула теоретико-методологічні засади соціально-педагогічної роботи з жіночою молоддю в умовах великого міста. Науковиця пояснила процес розвитку жіночої особистості на основі навчання та виховання, засвоєння соціальних ролей, накопичення соціального та особистісного досвіду, досягнення психофізіологічної та соціальної зрілості. Вона також підтримала ключові елементи організації соціальних послуг для жіночої молоді.

Можемо резюмувати, що у сучасній науковій літературі (юридичній, психологічній, медичній, соціологічній, філософській) достатньо широко вивчаються проблеми материнства. Отже, аналіз дисертаційних та монографічних педагогічних досліджень засвідчив, що досліджувана категорія розглядалася у контексті дитячо-батьківських відносин та соціалізації жіночої молоді.

Аналіз науково-методичної літератури із соціальної педагогіки і соціальної роботи дозволяє стверджувати, що у підручниках та навчальних посібниках з соціальної педагогіки вітчизняних та зарубіжних авторів міститься матеріал, присвячений соціальній роботі з жінками (І. Звєрєва, Г Лактіонова), формам і методам соціально-педагогічної роботи з юними матерями (І. Звєрєва), діяльності закладів з підтримки жінок, молоді та сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах (Г. Тимошко), соціально-педагогічній підтримці материнства й дитинства (В. Стинська).

І. Звєрєва та Г. Лактіонова розглянули теоретичні засади, сферу та структуру соціальної роботи, а також форми та підходи, що використовуються при роботі з різними категоріями клієнтів, такими як сім'ї, люди різного віку, представники проблемних груп, жінки. Науковиці описали моделі соціальних служб, які набули поширення в західній практиці, в контексті соціальної роботи з жінками (жіночі притулки, телефонна служба «Жінки - насильство - інформація», інформаційні центри для жінок, багатопрофільні жіночі центри, центри для молодих матерів, спеціалізовані служби по боротьбі з жіночим безробіттям та ін.). Проаналізовано діяльність Вечірнього жіночого клубу, Київської міської організації по роботі з жінками, жіночої правозахисної організації «Ла Страда - Україна», реалізацію проекту «Сім'я» та інші практики соціальної роботи.

Г. Тимошко розглянула функції та перспективи діяльності соціальних служб для жінок в Україні, а також специфіку роботи соціального гуртожитку, роль центрів соціально-психологічної підтримки осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах, роботу Центру планування сім'ї як спеціалізованої служби з протидії кризовим тенденціям.

I. Звєрєва описала форми і процедури соціально-педагогічної роботи та обґрунтувала технології соціально-педагогічної роботи з молодими матерями, а саме: на макрорівні - індивідуальна допомога з урахуванням клієнтоцентричного та міждисциплінарного підходів; на мезорівні - створення сервісних центрів (притулків або групових будинків) для молодих матерів та їхніх дітей.

Значний обсяг інформації з проблеми соціально-педагогічної підтримки материнства і дитинства містять наукові праці. Зокрема, про особливості підготовки дівчат-підлітків до усвідомленого материнства ідеться у науковому дослідженні Т. Новосільської та О. Денисюк, у якому висвітлено напрями та принципи підготовки дівчат-підлітків до усвідомленого материнства, що ґрунтуються на самопізнанні та самовдосконаленні, сприйнятті себе як майбутньої жінки, дружини, матері, турботі про власне репродуктивне здоров'я тощо. У цьому контексті були написані праці М. Гончаренко, Г. Павленко, Н. Ушакова, О. Шевченко, в яких висвітлюються психолого-педагогічні особливості готовності молоді до материнства та розглядається процедура зміни ціннісних орієнтацій у шлюбі.

Це питання розглядається Ю. Ткачовою в межах вітчизняної педагогічної думки. З метою підготовки учнівської молоді до материнства науковиця висвітлює ключові педагогічні ідеї педагогів-класиків (з акцентом на шлюб, сім'ю та усвідомлене материнство) (Стинська, 2018).

У роботі О. Тюпти здійснено порівняння категорій «материнство» і «батьківство». Науковиця визначила передумови (історичні, культурні, соціологічні, біологічні) відмінностей у способах виконання чоловіками і жінками батьківської функції, а також загальну структуру мотиваційно-потребової сфери особистості матері і батька.

Праці К. Лук'янової цікаві тим, що в них досліджуються глибинні причини феномену материнства в сучасному світі, перераховуються основні категорії проблем, з якими стикаються молоді матері, розглядаються напрями роботи соціального педагога з неповнолітніми мамами.

І. Трубавіна у своїй науковій праці розкриває теоретичні засади (правовий, гендерний, проблемно орієнтований, сімейно орієнтований підходи соціальної педагогіки та соціальної роботи) та зміст надання соціально-педагогічних послуг вагітним жінкам і матерям з дітьми (соціальна профілактика, соціальна реабілітація, соціальний супровід, соціальне обслуговування, втручання).

Цікавою, на нашу думку, є позиція О. Стрельник, котра вважає більш переконливою позицію відокремлення материнства від більш широкого поняття «батьківство», пояснюючи це тим, що інститути материнства та батьківства є несиметричними ані в плані історичного становлення, ані в плані сучасної ролі, а соціальні зміни інститутів, моделей та практик материнства та батьківства відбуваються нерівномірно (Стрельник, 2017).

Зважаючи на те, що наявні напрями й підходи не передбачають розгляду материнства крізь призму забезпечення права жінки, нами у докторській дисертації на тему «Теорія і практика соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)» було обґрунтовано материноцентричний підхід, сутність якого полягає у скеруванні соціально-педагогічної підтримки на макро-, мезо- й мікрорівні для створення умов реалізації прав матері в суспільстві й сім'ї.

Материноцентричний підхід дозволяє: забезпечити права жінки на здоров'я, благополуччя, збереження репродуктивної функції, поєднання материнства з кар'єрою та ін.; виділити соціально-педагогічну складову роботи різних установ державного і недержавного сектору; забезпечити основу їх співпраці в інтересах реалізації права матері (Стинська, 2019).

Таким чином, історіографічні дослідження з проблем материнства можна згрупувати в такі групи:

1) соціокультурні уявлення про материнство (вірування, стереотипи, норми поведінки та інші аспекти, які формуються у суспільстві у різних культурах і часових періодах);

2) правові та політичні аспекти материнства (законодавство, політичні програми та реформи, пов'язані з материнством, права матерів і соціальна політика щодо материнства);

3) медичні аспекти материнства. Досліджується вплив медичних досліджень, технологій та практик на материнство (питання вагітності, пологів, догляду за дитиною, вплив медикаментів та інших медичних інтервенцій на материнство);

4) економічні аспекти материнства (вплив економічних умов, зайнятості, політик та програм на материнство, питання заробітку матерів, доступу до умов праці та ін.);

5) соціально-педагогічні аспекти материнства (соціально-педагогічна підтримка, емоційне благополуччя, виховання, навчання, освіта та ін.);

6) психологічні аспекти материнства (материнська прив'язаність, розуміння ролі матері, материнські емоції, самооцінка та відчуття гідності та ін.).

Література

1. Біла І.М. Відповідальне батьківство: соціально-психологічні аспекти: підручник. Київ: Гельветика, 2020. 277 с.

2. Словник української мови: в 12 т. / укл. А. Білоштан, М. Бойко, В. Градова та ін.; за ред. П. Доценко, Л. Юрчук. Київ, 1971-1980. Т. 2., 1971. 550 с. Т. 4., 1973. 840 с. Т. 6., 1975. 832 с.

3. Соболєв О. Право на батьківство та материнство: виклики часу. Цивільне право і процес. 2021. №3. С. 65-69.

4. Соціальна політика і соціальна робота: термінологічно-понятійний словник / укл. М.Ф. Головатий, М.Б. Панасюк. Київ, 2005. 356 с.

5. Соціальна політика. Словник: поняття, категорії, терміни / М.А. Бучин, М.П. Гетьманчук, І.П. Карий. Львів, 2008. 274 с.

6. Соціально-педагогічний тезаурус. Житомир, 2006. 250 с.

7. Стинська В.В. Експлікація до наукової проблеми «Теорія і практика соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства в Україні (ХХ - початок ХХІ ст.)»: навчально-методичний посібник. Івано-Франківськ, 2018. 220 с.

8. Стинська В.В. Теорія і практика соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства в Україні (ХХ - початок ХХІ ст.): дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.05. Івано-Франківськ - Тернопіль, 2019. 631 с.

9. Стрельник О.О. Турбота як робота. Материнство у фокусі соціології. Київ, 2017. 283 с.

10. Українська радянська енциклопедія: в 10 т Київ, 1981. Т 6. 552 с.

References

1. Bila, I.M. (2020). Vidpovidalne batkivstvo: sotsialno-psykholohichni aspekty [Responsible parenthood: socio-psychological aspects]. Kyiv: Helvetyka [in Ukrainian].

2. Slovnyk ukrainskoi movy: v 12 t. [Dictionary of the Ukrainian language: in 12 v.]. (19711980). Ukl. A. Biloshtan, M. Boiko, V Hradova ta in.; za red. P. Dotsenko, L. Yurchuk. Vols. 2. Kyiv [in Ukrainian].

3. Soboliev, O. (2021). Pravo na batkivstvo ta materynstvo: vyklyky chasu [The right to paternity and maternity: current challenges]. Tsyvilne pravo i protses - Civil law and process, 3, 65-69.

4. Holovatyi, M.F., & Panasiuk, M.B. (Eds.). (2005). Sotsialna polityka i sotsialna robota: terminolohichno-poniatiinyi slovnyk [Social policy and social work: terminological and conceptual dictionary]. Kyiv [in Ukrainian].

5. Buchyn, M.A., Hetmanchuk, M.P., & Karyi, I.P. (Eds.). (2008). Sotsialna polityka. Slovnyk: poniattia, katehorii, terminy [Social policy. Dictionary: concepts, categories, terms]. Lviv [in Ukrainian].

6. Sotsialno-pedahohichnyi tezaurus [Socio-pedagogical thesaurus]. (2006). Zhytomyr [in Ukrainian].

7. Stynska, V (2018). Eksplikatsiia do naukovoi problemy «Teoriia i praktyka sotsialnopedahohichnoi pidtrymky materynstva y dytynstva v Ukraini (XX - pochatok XXI st.)» [Explanation to a scientific problem «Theory and practice of social and pedagogical support for maternity and children in Ukraine (20th - early 21st century)»]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

8. Stynska, V.V. (2019). Teoriia i praktyka sotsialno-pedahohichnoi pidtrymky materynstva y dytynstva v Ukraini (ХХ - pochatok ХХІ st.) [Theory and practice of social and pedagogical support for maternity and children in Ukraine (20th - early 21st century)]. Doctor S thesis. Ivano-Frankivsk - Ternopil [in Ukrainian].

9. Strelnyk, O.O. (2017). Turbota yak robota. Materynstvo u fokusi sotsiolohii [Care is like work. Motherhood in the focus of sociology]. Kyiv.

10. Ukrainska radianska entsyklopediia: v 10 t. [Ukrainian Soviet Encyclopedia: in 10 v.]. (1981). Vols. 6. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru