Критерії відбору мережевих сервісів з урахуванням хмарних технологій для навчання студентів ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії відбору мережевих сервісів з урахуванням хмарних технологій для навчання студентів ЗВО

Співачук Валентина Олександрівна, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри іноземних мов, Хмельницький національний університет

Іконнікова Марина Валеріївна, доктор педагогічних наук, професор

кафедри іноземних мов, Хмельницький національний університет

Ґурська Аґнєшка, доктор гуманітарних наук, Ректор Ольштинської школи вищої освіти, Ольштин, Польща, Ольштинська школа вищої освіти

Анотація

В даний час все більшої популярності набувають «хмарні технології». Це пов'язано з бурхливим розвитком Інтернету і супутніх технологій. Хмарні технології надають споживачам рішення, готовність до повноцінної роботи. Достатньо володіти будь-яким пристроєм, здатним з'єднатися з Інтернетом, і можна отримати доступ до віддаленої бази, яка розташовується на віддаленому сервері. Хмарні сервіси є динамічно масштабованим способом доступу до зовнішніх ресурсів для обчислення у вигляді сервісу, що надається за допомогою Інтернету, при цьому користувачеві не потрібні особливі знання про інфраструктуру «хмари» або навички щодо управління цією «хмарною технологією». Суть хмарних технологій полягає в перенесенні обробки даних з персональних комп'ютерів і робочих станцій на сервери всесвітньої мережі. Хмарні сервіси, дібрані відповідно до вказаних критеріїв можуть бути взаємозамінними, що залежить від мети використання та вікових груп. Хмарні сервіси є різними за складністю при використанні їх в освітньому процесі, тому викладачі можуть обирати необхідний сервіс відповідно до вказаних критеріїв. Процес добору хмарних сервісів повинен ґрунтуватись на певних критеріях, які враховують цілі навчання, форму організації освітньої діяльності, категорію учасників освітнього процесу. Для створення різноманітних дидактичних матеріалів для студентів можливе використання мережевих сервісів таких як, документи Google, його таблиці, презентації та малюнки. Для організації освітнього процесу використовуються сервіси Google для створення блогів, за допомогою яких відбувається підтримка взаємозв'язку зі студентами. Правильно підібрані критерії відбору хмарних технологій для покращення навчального процесу відкривають широкі можливості для організації проведення занять, позаурочних заходів та організації контролю за роботою студентів не тільки при виконанні домашніх та самостійних робіт, а й при організації проектної та дослідницької діяльності студентів. Хмарні технології допомагають швидко та ефективно організувати контроль без додаткових витрат часу та сил не лише викладачів, а й студентів. До переваг використання хмаро орієнтованого навчального середовища можна віднести: підвищується активізація навчальної діяльності студентів та мотивація до навчання; спостерігається економія навчального часу -- акцент перемішується на відпрацювання навичок, розвитку логічного мислення, пам'яті; є можливість взаємодії з освітніми сервісами, що в цілому підвищують ефективність навчального процесу.

Ключові слова: сучасні технології, масштабованість, авторизація, хмарні послуги, мультитенантність.

Spivachuk Valentina Olexandrivna Candidate of philology, associate professor of the Department of Foreign Languages, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi

Ikonnikova Maryna Valeriivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Foreign Languages, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi

Gorska Agnieszka Doctor of Humanities, Rector of Olsztynska Szkol a Wyzsza, Olsztyn, Polska, Olsztynska Szkol a Wyzsza, Olsztyn, Polska

Criteria of choice of network services according to cloud technologies for educational purposes of students in high schools

Abstract

Currently, “cloud technologies” are gaining more and more popularity. This is due to the rapid development of the Internet and related technologies. Cloud technologies provide consumers with solutions, readiness for full-time work. It is enough to have any device capable of connecting to the Internet, and you can access the remote database, which is located on a remote server. Cloud services are a dynamically scalable way to access external computing resources as a service provided over the Internet, without requiring the user to have special knowledge of the "cloud" infrastructure or skills to manage this "cloud technology". The essence of cloud technologies is to transfer data processing from personal computers and workstations to servers on the World Wide Web. Cloud services selected according to the specified criteria can be interchangeable, depending on the purpose of use and age groups. Cloud services differ in complexity when using them in the educational process, so teachers can choose the necessary service according to the specified criteria. The process of selecting cloud services should be based on certain criteria according to the goals of education, the form of organization of educational activities, and the category of participants in the educational process. To create various didactic materials for students, it is possible to use network services such as Google documents, its tables, presentations and drawings. To organize the educational process, Google services are used to create blogs, which are used to maintain communication with students. Correctly selected criteria for the selection of cloud technologies to improve the educational process open up wide opportunities for organizing classes, extracurricular activities and organizing monitoring of students' work not only when performing homework and independent work, but also when organizing project and research activities of students. Cloud technologies help to organize control quickly and effectively without additional time and effort not only of teachers, but also of students. The advantages of using a cloud-based educational environment include: the activation of students' educational activities and motivation to study increases; the saving of study time is observed - the emphasis shifts to practicing skills, developing logical thinking, memory; there is an opportunity to interact with educational services that generally increase the effectiveness of the educational process.

Keywords: modern technologies, scalability, authorization, cloud services, multitenancy.

Вступ

Постановка проблеми. Не секрет, що сучасні технології є рушійною силою освіти в XXI сторіччі. Модернізація і розвиток навчально-наукового середовища навчальних закладів належать до актуальних проблем реформування сучасної освіти. У зв'язку із запровадженням хмарних сервісів і технологій до складу цього середовища формуються нові напрями науково-педагогічних досліджень, пов'язані з поданням електронних ресурсів і сервісів, уможливленням колективної роботи з програмними додатками, зняттям географічних або часових обмежень набування освіти та інші.

Саме хмарні технології найбільш відповідають потребам вирішення нагальних соціальних та освітньо-культурних проблем сучасного суспільства, серед основних з яких - підвищення рівня доступності і якості освіти, взаємозв'язку процесів наукових досліджень та підготовки кадрів, удосконалення проектування, формування та забезпечення функціонування освітньо-наукового середовища навчальних закладів. Ці перспективні технології постають інструментом реалізації принципів людиноцентризму, рівного доступу до навчання в системах вищої освіти.

Сучасний стан розвитку освітньо-наукового середовища характеризується підвищенням вимог до якості електронних ресурсів наукового та навчального призначення, поширенням більш гнучких, персоніфікованих, відкритих організаційних систем, що стає можливим із використанням сервісів хмарних інформаційно-комунікаційних платформ. “У процесі використання інформаційно-комунікативного супроводу процесу викладання навчального контенту як засобу підвищення якості необхідно враховувати відповідність поставленої мети й завдань проєктованим результатам; чітку структуризацію теоретичного матеріалу; раціональність використання вибраного чи авторського супроводу (навчального програмного засобу); доцільність застосування інформаційно-комунікативного супроводу в діяльності викладача та студентів; результативність використання інформаційно-комунікативного супроводу; технологічність формування предметної компетенції студентів” [5, с. 118]

Мережеві сервіси - одні з найбільш інноваційних технологій сучасності. Хмарні технології - це використання програмного та апаратного забезпечення для надання послуг на вимогу починаючи від програмних додатків до комп'ютерних засобів зберігання та обробки даних через мережу (як правило, Інтернет) без безпосереднього активного управління користувачем. На думку Герасименко І В., “актуальність використання хмарних сервісів пояснюється широким застосуванням в освіті сучасних програм, які характеризуються своєю різноманітністю і простотою використання. Хмарні сервіси надають можливість автоматизувати подачу навчального матеріалу. По-перше, це автоматизація, як самого процесу створення, так і зберігання даних в будь-якому форматі. По-друге, це робота з практично необмеженим обсягом даних. По-третє, студенти набираються досвіду використання подібних технологій” [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню стану та перспектив використання хмарних технологій у закладах освіти присвячено роботи В. Ю. Бикова, К. В. Болгової, К. В. Власенко, І. С. Войтовича, О. О.Жугастров, В. П. Іваннікова, А. М. Кобиліна, А. В. Колесникова, О. М. Кривоноса, С. Г. Литвинової, Н. В. Морзе, Л. Ф. Панченко, С. О. Семерікова, Л. Е. Соколової, 22 О. М. Спіріна, А. М. Стрюка, Ю. В. Триуса, М. П. Шишкіної. Зарубіжний досвід використання хмарних технологій у навчанні майбутніх ІТ-фахівців репрезентують студії Е. А. Альдахіль (Eman A. Aldakheel), К. Н. Булла (Christopher Neil Bull), М. Вонга (Minjuan Wang), В. Діаз (Veronica Diaz), П. К. Паула (Prantosh Kr. Paul), Х. Раджая (Hassan Rajaei), Я. Соммервілля (Ian Sommerville), У. Стейна (William Stein).

У дисертаціях останніх років представлено різні аспекти впровадження хмарних технологій у навчально-виховний процес закладів освіти. Так, хмарні технології розглядались як засіб: формування професійних компетентностей вчителя математики (М. В. Попель), ІКТ-компетентностей майбутніх учителів інформатики (В. Г. Шевченко), економістів та менеджерів (Л. С. Галкіна), самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій (Т. В. Волошина), компетентності в галузі застосування інструментальних засобів розробки інформаційних систем (М. В. Ступіна), дослідницьких компетентностей старшокласників у процесі профільного навчання фізики (О. В. Мерзликін); управління документообігом у закладах післядипломної педагогічної освіти (С. П. Касьян); хмаро зорієнтовані середовища досліджували С. В. Палій (інформаційно-організаційне середовище довишівської підготовки студентів), С. Г. Литвинова (навчальне середовище загальноосвітнього навчального закладу), М. П. Шишкіна (освітньо-наукове середовище закладу вищої освіти); методики навчання із використанням хмарних технологій розробляли Г. А. Алексанян (математика), Н. В. Скриннік (українська література), М. В. Хомутенко (фізика), О. В. Коротун та С. Н. Сєйтвелієва (інформатика).

Мета статті - дослідити критерії відбору мережевих сервісів з урахуванням хмарних технологій реалізації освітньої діяльності ЗВО.

Виклад основного матеріалу

Серед напрямів розвитку ІКТ хмарні технології є одними з найбільш привабливих для освітян. Особливо це стосується самостійної роботи студентів у процесі дистанційного навчання та колективних навчальних досліджень, де першочергового значення набуває можливість постійного контакту студентів між собою, студентів з викладачем чи науковим керівником задля забезпечення моніторингу якості роботи суб'єктів навчання з метою своєчасного корегування їх діяльності.

Розвиток інформаційних технологій породжує велику кількість різноманітних хмарних сервісів, які можна використовувати в освітньому процесі. Процес добору хмарних сервісів повинен ґрунтуватись на певних критеріях, які враховують цілі навчання, форму організації освітньої діяльності, категорію учасників освітнього процесу тощо. Розглянемо детальніше критерії добору хмарних сервісів для організації навчання:

1. Додаток, що дозволяє взаємодіяти з хмарним сервісом, повинен підтримувати мультитенантність. “Цей критерій передбачає можливість в межах хмарного сервісу ізольовано обслуговувати користувачів з різних організацій. Це забезпечить конфіденційність особистої інформації та робочої інформації суб'єктів освітнього процесу, а також дає змогу ізолювати робоче середовище кожного користувача відповідно до навчальних цілей. Таким чином, мультитенантність дає змогу обслуговувати декілька груп користувачів або навіть декілька організацій, які працюють в режимі реального часу з одним і тим же хмарним сервісом” [6].

Хмарні сервіси використовуються багатьма освітніми організаціями і всі установи повинні мати можливість надати всім своїм користувачам певний адміністратором рівень доступу до сервісів, але для кожної організації сервіс повинен надавати доступ до даних та додатків тільки для навчальних та педагогічних працівників цієї освітньої організації, що дозволить забезпечити конфіденційність особистої та робочої інформації суб'єктів освітнього процесу, а також дозволить індивідуалізувати робоче середовище кожного користувача відповідно до вирішуваних навчальних завдань.

Це властивість веб-програми сервісу, що дозволяє безперебійно обслуговувати кілька груп користувачів або навіть кілька освітніх організацій, що працюють у режимі реального часу з одним і тим же сервісом без шкоди для безпеки даних та продуктивності користувачів цих організацій, і робить програму хмарного сервісу мультитенантним.

Така здатність хмарних сервісів дозволяє студентам використовувати їх незалежно від того, в якій географічній точці світу вони знаходяться, всі обчислювальні ресурси (інформація та додатки) надаються користувачам усього світу віддалено безпосередньо через мережу Інтернет та веб-інтерфейс браузера, і не вимагають від користувача мати при цьому високопродуктивні та ресурсоспоживаючі комп'ютери. Наприклад, як апаратний засіб для використання хмарних сервісів достатньо мати будь-який мобільний пристрій, чи то ноутбук, планшет чи смартфон з доступом до мережі Інтернет. Це доступна можливість роботи студентів, які з різних причин немає можливості відвідувати освітню організацію у певний період, а їм так само, як і решті учасників навчального процесу, потрібно своєчасне отримання навчальної інформації про минулі заняття та матеріал, вивчений на цих заняттях.

Хмарні послуги з їх мобільністю та можливістю організації спільного доступу відкривають широкі можливості для організації проведення занять, позаурочних заходів та організації контролю за роботою студентів не тільки при виконанні домашніх та самостійних робіт, а й при організації проектної та дослідницької діяльності студентів. Хмарні технології допомагають швидко та ефективно організувати контроль без додаткових витрат часу та сил не лише викладачів, а й студентів.

2. Сервіс повинен підтримувати певний рівень самообслуговування під час реєстрації.

3. Повинен бути передбачений механізм передплати та виставлення рахунків.

Хмарні сервіси можуть бути безкоштовними, умовно-безкоштовними та платними, проте відмінною особливістю хмарних сервісів є те, що оплата здійснюється лише за ті ресурси, які використовуються в певний момент, що дуже важливо щодо бюджету освітніх установ, особливо у канікулярний період, коли ресурси сервісу не використовуються повною мірою.

За рахунок раціональної експлуатації хмарних ресурсів в освітній сфері буде забезпечено, в тому числі, скорочення витрат тимчасового фонду та оптимізація адміністративних ресурсів освітніх організацій при підготовці та поданні регулярної звітної інформації про етапи та результативність своєї управлінської діяльності, а також про поточну навчальну роботу педагогічних працівників та студентів, що дозволить усім зацікавленим учасникам мати доступну можливість інтерактивної участі у освітній діяльності закладу.

4. Сервіс повинен надавати можливість ефективного нарощування ресурсів.

Хмарні послуги мають таку властивість як масштабованість, тобто, здатність автоматично нарощувати ресурси за необхідності. В. В. Гаєвий визначає масштабованість як “важливий аспект розподілених обчислювальних систем, оскільки для роботи САПР потрібна можливість працювати під великим навантаженням. Система називається масштабованою, якщо вона має можливість нарощування додаткових ресурсів без архітектурних і структурних змін її компонентів. ” [1]

Наприклад, якщо розглядати хмарні сервіси зберігання, то при реєстрації студент отримує певний обмежений обсяг простору для зберігання своїх даних, і в міру необхідності, коли цей обсяг буде заповнений повністю, студент може збільшити обсяг хмарного простору на будь-який із запропонованих, але вже за окрему плату. Однак, вартість хмарного простору, що надається різними провайдерами, набагато нижча за вартість реального накопичувача на жорстких магнітних дисках або на іншій фізичній основі того ж обсягу, але, як правило, додатковий обсяг хмарного простору, що надається, перевищує обсяг фізичного носія такої ж вартості. Крім того, зберігати дані у хмарі набагато зручніше, тому що можна мати доступ до них з будь-якої точки світу та з будь-якого пристрою всім учасникам освітнього процесу.

5. Повинні бути передбачені функції контролю, налаштування та управління програмами та користувачами сервісу.

Інформаційно-освітнє середовище загальноосвітнього навчального закладу варто проектувати на основі загальнодоступних хмарних сервісів. У вищих навчальних закладах, що мають розвинену інформаційну інфраструктуру, можна розгортати гібридні хмари, поєднуючи загальнодоступні та корпоративні платформи. В Олексюк для цих цілей пропонує використовувати G Suite, так як вважає, що G Suite є ефективним сервісом розгортання інформаційно-освітнього середовища ЗВО і використання сервісів G Suite у інформаційно-освітньому середовищі навчального закладу надає такі “переваги:

- надійності - надані сервіси традиційно мають високу функціональність та захист даних;

- індивідуального доступу до ресурсів та сервісів;

- можливості формування груп та підрозділів користувачів;

- фільтрування небажаного контенту з боку системи, адміністратора а також самого користувача;

- централізованого адміністрування завдяки розширеному набору методів та засобів;

- значного обсягу дискового (хмарного) простору, який надається користувачеві;

- україномовного інтерфейсу;

- доступності з мобільних пристроїв, зокрема якнайкраща підтримка пристроїв, які працюють під управлінням Google Android та Microsoft Windows.

- інтеграції з іншими програмними засобами освітнього закладу.

Будь-яка людина, реєструючи собі власний обліковий запис Google, отримує доступ до інструментів і сервісів, за допомогою яких можна надсилати повідомлення електронною поштою у сервісі Gmail, обмінюватися повідомленнями та відео-дзвінками з використанням сервісу Hangouts; публікувати відео на сервісі YouTube, і розміщувати свої статті та інші матеріали у блозі, планувати спільну роботу з колегами; створювати документи, редагувати їх разом зі співавторами тощо” [4, с. 5].

6. Має існувати механізм підтримки унікальних ідентифікаторів та автентифікації користувачів сервісу.

При роботі з хмарними сервісами необхідно приділити особливу увагу питанням, пов'язаним із забезпеченням інформаційної безпеки користувачів мережевих сервісів та веб-додатків, на основі хмарних технологій. Хмарний сервіс повинен забезпечувати механізм підтримки унікальної ідентифікації та аутентифікації студентів та педагогічних працівників. Типовий спосіб забезпечити унікальність та розпізнавання користувачів - адреси електронної пошти, які необхідно використовувати під час роботи з хмарними сервісами. Крім того, для безпеки в деяких хмарних системах використовується дворівнева система авторизації, яка дозволяє значно знизити шанси злому облікового запису. При дворівневій авторизації студентів при авторизації в сервісі вказує як свій придуманий пароль, так і код доступу до сервісу, що надсилається при реєстрації, який можна отримати у вигляді повідомлення, телефонного дзвінка або спеціально встановленого на мобільному пристрої програми. Можливість дворівневої авторизації мають, наприклад, сервіси Google Apps for Education.

Відсутність відповідних функціональних можливостей у хмарних сервісів для забезпечення інформаційної безпеки при роботі з ними загрожує серйозними витратами при їх експлуатації в освітніх цілях, оскільки одним з основних стримувальних факторів їх впровадження в освітній процес є їх потенційна вразливість та неочевидність функціональних можливостей забезпечення адекватного захисту загроз інформаційної безпеки студентів та педагогічних працівників.

7. Повинен існувати механізм підтримки певного рівня налаштування під кожного студента.

Хмарний сервіс повинен мати можливість індивідуального налаштування інтерфейсу, переліку робочих інструментів, що визначають функціональні можливості ресурсу, та компонування набору додатків (у разі використання мультифункціональних хмарних сервісів, що пропонують розширені набори доступних додатків та сервісів для роботи з різною інформацією) під кожного навчального або педагогічного працівника, наприклад, можливість змінювати інтерфейс програми сервісу відповідно до індивідуальних уподобань кожного студента (змінити робочі елементи, їх перелік чи розташування відповідно до розв'язуваних навчальним завданням) чи визначити доступний кожному студенту набір офісних додатків для роботи з хмарними сервісами для створення та редагування офісних документів.

Згідно з розробленими критеріями відбору пропонуємо нищенаведені хмарні послуги для вирішення різних навчальних завдань:

1. Колективне та індивідуальне використання навчальних матеріалів:

- сервіси зберігання та спільного використання даних (Диск Google, Box, Dropbox, Mega, OneDrive);

- навчальні класи та сайти спільнот Сайти Google, ZohoSites, ZohoWiki);

- платформи для хостингу (Amazon Elastic Compute Cloud, Google App Engine, Microsoft Azure).

2. Візуалізація навчальних матеріалів та їх спільне використання:

- інтегровані пакети програм, що містять текстовий та табличний редактори, сервіс створення та редагування мультимедійних презентацій (Документи Google, OfficeOnline, ZohoOfficeSuite);

- сервіси створення та редагування мультимедійних презентацій (Презентації Google, PowerPoint Online, PowToon, Prezi.com, Slides, SlideRocket, Slideshark, ZohoShow);

- сервіси роботи з графікою (редактори: малюнки Google, PixlrEditor, SumoPaint; векторні редактори: Janvas, SVG-edit; SD-редактори: AutodeskTinkercard, AutoCAD 360; сервіси для побудови блок-схем: Lucidchart, Draw.io);

- системи управління базами даних (ZohoCreator, MyTaskHelper, DoMyAppgFlow, IntuitQuickBase, Amazon RDS).

3. Організація індивідуального освітнього простору:

- хмарно-орієнтовані операційні системи (GoogleChromeOS, JoliCloud);

- сервіси віртуальних робочих столів (Cloudo, xOS, ZimDesk, ZeroPC).

4. Навчання основ програмування:

- сервіси для програмування (Cloud9, Ideone);

- платформи для розгортання хмарних сервісів (AmazonElasticComputeCloud, GoogleAppEngine, MicrosoftAzure).

5. Забезпечення інформаційної безпеки:

- хмарно-орієнтоване антивірусне програмне забезпечення (Immunet, PandaCloudAntivirus, PrevX);

- сервіси для шифрування даних (BoxCryptor, CloudFogger).

6. Організація та проведення електронного тестування (Опитування в ExcelOnline, Форми Google).

7. Створення звітів:

- сервіси нотаток (Evernote, Google Keep, OneNote Online, Simplenote), які використовують для оперативного розміщення отриманої інформації. Вони дозволяють в одному файлі розмішувати не лише текст, а й фотографії, відео та голосові нотатки.

- текстові редактори (Документи Google, WordOnline, ZohoWriter).

8. Оповіщення про події, створення заходів:

- онлайн-календарі для спільної роботи (Google Календар, Outlook, ZohoCalendar);

- сервіси миттєвого обміну повідомленнями (4talk, Pibox, Telegram).

9. Організація вебінарів (TeachBase, ZohoMeeting).

10. Організація дистанційних курсів (TeachBase).

Як оптимально підходящі методи навчання для формування ІКТ-компетентності у сфері хмарних технологій були обрані практико- орієнтовані завдання, навчальні проекти, навчання у співпраці, мережева взаємодія.

Враховуючи особливості хмарних сервісів, було виділено інформаційно-технологічні умови, до яких належать:

- інтеграція хмарних сервісів у освітню діяльність при розробці навчальних матеріалів;

- застосування організаційно-технічних заходів та методів забезпечення інформаційної безпеки під час роботи з хмарними сервісами;

- відбір найбільш функціонально відповідних хмарних сервісів відповідно до видів та форм організації навчальної діяльності;

- застосування платформ для розробки та хмарних сервісів у освітній діяльності суб'єктів освітнього процесу.

Впровадження хмарних сервісів є новим напрямом у сфері комп'ютерних технологій, а впровадження їх в освіту дає можливість створювати безперервне навчання із підтримкою мобільних інформаційно-комунікаційних технологій і Internet сервісів, а сам освітній процес навчання стає доступним, оскільки навчальний матеріал студент має змогу отримати у будь-яку мить, у будь-якому місці, де є можливість підключення до мережі Internet.

Як вважає Коноваленко С. М., “хмарні сервіси надають дослідникам та науковцям можливість миттєвої обробки величезних обсягів інформації з низькою коштовністю обчислювальних ресурсів і можливістю її миттєвого розповсюдження та обміну результатами аналізу з іншими дослідниками по всьому світу.

Використання хмарних сервісів Google значно розширює можливості роботи для викладачів та студентів, оскільки в будь який час можна скористатися вільним доступом до раніше збережених матеріалів та документів за допомогою додатку Google docs, завантаження будь - яких файлів, проведення як лабораторних так і практичних робіт, он-лайн конференцій, семінарів, можливість зберігати різноманітні дані у центрах опрацювання даних без необхідності їх перенесення з одних пристроїв на інші пристрої.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій надає можливість безперервного спілкування та взаємодії викладачів і студентів, зокрема використання хмарних сервісів Google” [3, c. 95].

мережевий хмарний навчання

Висновки

Мережеві сервіси на основі хмарних технологій, відібрані згідно з критеріями, є взаємозамінними, залежно від того, для яких цілей та для яких вікових груп вони використовуються в освітньому процесі. Мережеві сервіси на основі хмарних технологій є різними за ступенем складності при використанні їх у навчанні, і педагогічні працівники можуть самі вибрати необхідний мережевий сервіс згідно з сформульованими вище критеріями.

В результаті, можна зробити висновок про те, що відбір коштів повинен здійснюватися не тільки виходячи з потенційних дидактичних можливостей мережевих сервісів на основі хмарних технологій, а виходити з аналізу потреб освітнього процесу навчання інформатики, можливостей підвищення ефективності окремих компонентів, де важливе значення має формування спеціальних компетенцій з урахуванням вимог нового освітнього стандарту та концепції модернізації освіти, а ключовим пунктом є застосування засобів хмарних технологій.

Використання мережевих сервісів на основі хмарних технологій у комплексі, а саме так вони і використовуються, утворюють якесь віртуальне середовище, яке передбачає використання таких видів предметної діяльності як: аналіз різних мережевих послуг та віднесення їх до одного з типів за формою та можливою взаємодією; зіставлення характеристик різних мережевих послуг, що забезпечують однаковий тип і форм взаємодії, виявлення переваг та недоліків, а також умов використання в інформаційній діяльності; порівняння різних форм подання інформації та вибір оптимальної відповідно до поставленого завдання, які дозволяють сформувати спеціальні компетентності майбутнього вчителя інформатики.

В результаті використання мережевих сервісів на основі хмарних технологій стимулюється пізнавальний інтерес студентів, підвищується мотивація вчення, зростає ефективність самостійної роботи, все це дозволяє індивідуалізувати та диференціювати процес навчання, раціональніше поєднувати колективні форми роботи з індивідуальним підходом у навчанні. Особливо можна виділити особистісні характеристики, які розвиваються та вдосконалюються в інформаційно-комунікаційному середовищі за допомогою хмарних сервісів, серед яких потрібно виділити комунікабельність, креативність, допитливість, критичність мислення, прогностичність мислення, оптимізм, творчий підхід до справи, віра в успіх своєї справи, вміння переконувати, вміння вести переговори, вміння працювати в колективі, емпатійність (здатність відчувати співрозмовника), здатність створити команду і бути лідером, здатність до саморозвитку, самовизначення, самовдосконалення, творчої реалізації.

Література

1. Гаєвий В. В. Аналіз обчислювальних архітектур для реалізації розподіленої САПР // Системы автоматизированного проектирования, 2012, с. 119-123 - Режим доступу: https://ela.kpi.Ua/bitstream/123456789/3272/1/18.pdf

2. Герасименко І. В. Досвід використання хмарних сервісів в навчальному процесі ВНЗ. - Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/706591/1/%D0%A2%D0%B5% D0%B7%D0%B8%20%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0% BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%86.%20%D0%92..pdf

3. Коноваленко С. М. Хмарні сервіси в освітньому процесі студентів технологічних коледжів // Інформаційні технології і засоби навчання, 2017, Том 58, №2, с. 88-97.

4. Олексюк В. Основи хмарних технологій / В. Олексюк,- Тернопіль: Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2018 - 156 с.

5. Сапожник Д. І., Демидчук Л. Б. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі закладів вищої освіти // Вісник Львівського торговельно- економічного університету. Технічні науки. № 26, 2021, с. 116-123 - Режим доступу: http://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-tech/article/view/923/876

6. Ткачук Г.В., Стеценко В.П., Критерії добору хмарних сервісів для

використання в осітньому процесі. - Режим доступу: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/12/150-2.pdf

References

1. Gaievyi V. V. (2012) Analiz obchysliuvalnykh arkhitektur dlia realizatsii rozpodilenoi SAPR [Analysis of computing architectures for the implementation of distributed CAD]. Systemy avtomatyzyrovannoho proektyrovanyia - Systems of automated design. Retrieved from https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/3272/1/18.pdf [in Ukrainian].

2. Gerasimenko I. V. Dosvid vykorystannia khmarnykh servisiv v navchalnomu protsesi VNZ. [Experience of using cloud services in the educational process of universities]. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/706591/1/%D0%A2%D0%B5%D0% B7%D0%B8%20%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC% D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%86.%20%D0%92..pdf [in Ukrainian].

3. Konovalenko S. M. (2017) Khmarni servisy v osvitnomu protsesi studentiv tekhnolohichnykh koledzhiv. [Cloud services in the educational process of students of technological colleges]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, Volume 58, No. 2. [in Ukrainian].

4. Oleksyuk V. (2018) Osnovy khmarnykh tekhnolohii. [Fundamentals of cloud technologies] -Ternopil: Ternopil Regional Communal Institute of Postgraduate Pedagogical Education. [in Ukrainian].

5. Sapozhnyk D. I., Demidchuk L. B. (2021) Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v navchalnomu protsesi zakladiv vyshchoi osvity. [Information and communication technologies in the educational process of institutions of higher education]. Visnyk Lvivskoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu. Tekhnichni nauky. - Bulletin of the Lviv Trade and Economic University. Technical sciences, 26. Retrieved from http://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-tech/article/view/923/876 [in Ukrainian].

6. Tkachuk G.V., Stetsenko V.P. (2019) Kryterii doboru khmarnykh servisiv dlia vykorystannia v ositnomu protsesi. [Criteria for selecting cloud services for use in the assessment process]. Retrieved from https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/12/150- 2.pdf. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru