Роль університету в адаптації нерезидентів до навчання і проживання в чужій країні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології, педагогіки та мовної підготовки

Харківський національний університет міського господарства

імені О.М. Бекетова

Роль університету в адаптації нерезидентів до навчання і проживання в чужій країні

Долгопол Олена Олександрівна,

кандидат педагогічних наук, доцент

Кір'янова Олена Василівна, старший викладач

Анотація

У статті висвітлено актуальне питання етнокультурної, міжкультурної, етнонаціональної та соціокультурної адаптації нерезидентів до умов навчання і проживання в чужій країні. Важливим у цьому процесі є університету як осередок, у якому створено умови для налагодження продуктивного діалогу; вибудовування взаємин з представниками інших культур, країн, етносів, націй; пошуку неконфліктних шляхів досягнення взаєморозуміння та співіснування носіїв різних культур. Активні глобалізаційні та міграційні зміни в сучасному світі вимагають від резидентів та нерезидентів (здобувачів освіти) уміння взаємодіяти, що формується, перш за все, під час навчання. Проаналізовано роль структурних підрозділів університету (інститутів, факультетів, кафедр) у процесі пристосування нерезидентів до навчання і проживання в Україні. На прикладі багаторічного досвіду закладу вищої освіти щодо роботи з адаптації іноземних здобувачів вищої освіти до умов навчання і проживання в новій країні продемонстровано педагогічний моніторинг, психолого-педагогічну інтервенцію (аудиторна, позааудиторна та індивідуальна робота), психолого-педагогічний супровід та рефлексію діяльності. Адаптацію нерезидентів на всіх рівнях університету слід починати з педагогічного моніторингу, який включає міжкультурну адаптацію. Другим етапом роботи має стати психолого-педагогічна інтервенція, тобто вплив на розвиток особистості, що включає низку різноманітних аудиторних, позааудиторних, індивідуальних заходів, до яких задіяні професорсько-викладацький склад університету, співробітники факультетів, кафедр, куратори, органи студентського самоврядування. У кожного виконавця на цьому етапі свої ролі і призначення. Психолого-педагогічний супровід включає в себе виховні, культурно-масові заходи різного спрямування. Головна мета такого супроводу - створити умови для комфортного входження представників інших країн в культуру нової для них країни; збагатити нерезидентів досвідом міжкультурної, міжетнічної взаємодії для подальшого проживання в країні; формувати в нерезидентів позитивне ставлення до нових умов проживання; інформувати нерезидентів щодо юридичних, фінансових, культурних та інших особливостей перебування в новій країні; допомагати у подоланні негативних стереотипів щодо проблем та фейків про нову країну.

Ключові слова: адаптація нерезидентів, іноземні студенти, навчання іноземних здобувачів вищої освіти, навчання нерезидентів, проживання нерезидентів, університетська освіта.

Dolhopol Olena Oleksandrivna Associate Professor of the Department of Psychology, Pedagogy and Language Training, O. M. Beketova National University of Urban Economy in Kharkiv,

Kiryanova Olena Vasylivna Senior Lecturer of the Department of Psychology, Pedagogy and Language Training, O. M. Beketova National University of Urban Economy in Kharkiv,

The role of the university in the adaptation of non-residents to study and live in a foreign country

Abstract

The article highlights the topical issue of ethnocultural, intercultural, ethnonational and sociocultural adaptation of non-residents to the conditions of study and living in a foreign country. Important in this process is the role and purpose of the university as a center in which conditions are created for productive dialogue; building relationships with representatives of other cultures, countries, ethnic groups, nations; finding non-conflicting ways to achieve mutual understanding and coexistence of different cultures. Active globalization and migration changes in the modern world require residents and non-residents (students) to be able to interact, which is formed primarily during training. The role of structural subdivisions of the university (faculties, departments) in the process of adaptation of non - residents to study and live in Ukraine is analyzed. Pedagogical monitoring, psychological and pedagogical intervention (classroom, extracurricular and individual work), psychological and pedagogical support and reflection of activity are demonstrated on the example of long-term experience of higher education institution on work on adaptation of foreign applicants for higher education to living and living conditions in the new country. Adaptation of non-residents at all levels of the university should begin with pedagogical monitoring, which includes intercultural adaptation. The second stage of the work should be a psychological and pedagogical intervention, that is, an influence on personality development, which includes a number of various classroom, extra-curricular, individual activities, in which the professors and teaching staff of the university, employees of faculties, departments, curators, student self-government bodies are involved. At this stage, each performer has his own roles and assignments. Psychological and pedagogical support includes educational, cultural and mass activities of various directions. The main purpose of such support is to create conditions for comfortable entry of representatives of other countries into the culture of a new country for them; to enrich non-residents with the experience of intercultural and interethnic interaction for further residence in the country; to form non-residents a positive attitude towards new living conditions; to inform non-residents about legal, financial, cultural and other features of staying in a new country; help overcome negative stereotypes about problems and fakes about the new country.

Key words: adaptation of non-residents, foreign students, training of foreign applicants for higher education, training of non-residents, accommodation of non-residents, university education.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний світ динамічний, особистість у ньому має великі можливості для саморозвитку та самореалізації, тому міграція - це звичний для людини спосіб уникнути критичних ситуацій на батьківщині, подорожувати і вивчати світ, здобути освіту і професійний досвід, вести бізнес тощо. Проблема адаптації мігрантів, нерезидентів набуває актуальності як для інших країн, так і для України. Доволі великі за чисельністю спільноти нерезидентів зараз потребують значної уваги, а шляхи їх адаптації до нових умов життя та навчання - вивчення та практичної реалізації.

Адаптація нерезидентів до нових умов навчання і проживання вивчається соціологами, психологами, істориками, культурологами. Це складний соціально-психологічний процес. Він складається з призвичаювання до соціокультурних умов нової країни та пристосування особистості до зовсім нового (або дещо зміненого) соціального середовища. Університет бере на себе функції етнонаціонального, міжкультурного, соціокультурного осередку пристосування нерезидентів до соціального оточення, в якому вони перебувають.

Призначення університету полягає не лише в наданні вищої освіти, а й у створенні умов для саморозвитку особистості студента, в усвідомленні його ролі в житті суспільства, у пристосуванні до нових реалій життя. Особливого значення університет набуває в житті нерезидентів, які вирішили здобувати освіту в чужій країні. У цьому випадку заклад вищої освіти дає змогу навчитися іноземним здобувачам налагоджувати продуктивний діалог; будувати взаємини з представниками інших культур, країн, етносів, націй; шукати неконфліктні шляхи досягнення взаєморозуміння та співіснування носіїв різних культур.

Наразі в українській освітянській спільноті триває пошук найбільш ефективних технологій, форм і методів роботи з іноземними здобувачами вищої освіти. Педагоги відзначають проблеми, що супроводжують процес адаптації, серед них «культурний шок» (поняття К. Оберга на позначення гострого почуття тривоги та емоційного неспокою під час установлення контакту з новою культурою) [16, с.177]; низка соціальних проблем (наприклад, відмінність у культурній та релігійній сферах, непристосованість іноземних студентів до побутових умов україномовного середовища) тощо. Як сказано у Законі України «Про вищу освіту», важлива роль університету в створенні необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів; збереженні та примноженні моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства; поширенні знань серед населення, підвищенні освітнього і культурного рівня громадян; налагодженні міжнародних зв'язків та провадженні міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури [8]. Тож у загальному вигляді університет має не лише дати професію, а створити умови для адаптації нерезидента до нового соціокультурного середовища, до нових кліматичних умов і часового поясу, нової освітньої системи, нової мови спілкування, інтернаціональних академічних груп навчання, культури нової країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема адаптації нерезидентів до життя і навчання в чужій країні висвітлена в працях психологів, соціологів, педагогів, лінгводидактів. У психологічних дослідженнях Є. Бондаревської, Б. Гершунського, С. Кульневич, А. Лурія, Н. Менчинської та ін. розкривається залежність психіки людини від стану культурно-історичного простору та механізми впливу освіти на особистість, на формування внутрішнього світу людини. Допомагають з'ясувати значення поняття полікультурної освіти наукові праці Я. Гулецької, С. Дрожжиної, О. Ковальчук, О. Смолянінової, М. Сороки, М. Сімоненко, Г. Дмитрієва, Л. Супрунової, В. Дворникової та ін. Серед праць з психології цінними для нашого дослідження є дослідження М. Вебера, М. Вітковської, О. Дудченко, Р. Мертона, П. Сорокіна, Р. Хайрулліна. У них висвітлено загальні питання соціалізації особистості, внутрішніх і зовнішніх чинників поведінки людини в змінених умовах, досліджено форми адаптації іммігрантів та типи адаптивної поведінки. Праці психологів О. Леонтьєва, І. Павлова, С. Рубінштейна, Г. Сельє, І. Сєченова допомагають у розумінні природи особистості, її поведінки, мотивів тощо.

Педагоги Л. Бей, З. Назиров, О. Тростинська порушують питання пошуку оптимальних засобів адаптації студентів до нового середовища. Лінгвістичні (М. Бахтін, В. Виноградов, Ю. Пассов та ін.) та лінгводидактичні (Л. Щерба, В. фон Гумбольдт) наукові праці пояснюють роль мови та мовлення в процесах адаптації до нових умов життя і навчання.

На сьогодні достатньо вивченими є питання етапів і критеріїв соціокультурної адаптації, стадії входження до крос-культурного середовища, чинників, що сприяють успішному адаптуванню студентів- іноземців до іншомовного культурного простору.

Між тим, науковці виокремлюють освітню міграцію, яка має чітко визначену мету (здобуття освіти, частіше - вищої), особливості адаптації до умов навчання (до нових освітніх систем і правил), низку специфічних соціально-психологічних аспектів. Ці питання висвітлено в працях О. Ареф'єва, О. Вихованця, К. Гаврілової, Е. Яценко, С. Лебедєвої, О. Малиновської, та ін. Наразі є дослідження щодо адаптації іноземних студентів до навчання в Україні (І. Зарубінська, О. Іщенко, М. Файсал).

Із більш новітніх досліджень з педагогіки цінними для нашого дослідження є наукові статті В. Володько, О. Ровенчак «Моделі соціокультурної адаптації імміґрантів» [5], де здійснено порівняльний аналіз авторських моделей соціокультурної адаптації із формами адаптації Р. Мертона, типами адаптивної поведінки О. Донченко; О. Тихоновського «Адаптація студентів-іноземців до навчання в Україні» [14], в якій здійснено систематизацію та оцінку можливостей українських університетів щодо адаптації іноземних здобувачів освіти до життя і навчання в Україні; О. Пальчикової «Проблема адаптації студентів-іноземців в україномовному середовищі» [10], в якій здійснено аналіз чинників, що перешкоджають адаптації іноземних здобувачів освіти до україномовного середовища; А. Гірник, Г. Гірник «Особливості адаптації українських освітніх мігрантів до умов життя за кордоном» [6], яка розкриває проблему адаптації українських студентів до життя і навчання за кордоном; А. Борисової «Трансформація картини світу студентів-іноземців у процесі міжкультурної адаптації в країні навчання» [1], в якій розроблено основи психолого-педагогічного супроводу процесу міжкультурної адаптації іноземних студентів у країні навчання.

Реалії сьогодення вимагають корегування деяких підходів до адаптації нерезидентів до проживання і навчання в Україні. Так, недостатньо вирішеним є питання психологічної підтримки та введення студентів у новий для них соціокультурний простір.

Мета статті - проаналізувати можливості університету щодо адаптації нерезидентів до проживання і навчання в чужій країні в умовах дистанційного та змішаного навчання.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукових джерел щодо висвітлення проблеми адаптації нерезидентів до умов навчання і проживання в чужій країні.

2. Визначити сутність понять: «адаптація», «психологічний моніторинг», «психолого-педагогічні інтервенції» стосовно нерезидентів.

3. Розкрити необхідність застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі адаптації нерезидентів до нових умов навчання і проживання в чужій країні.

Виклад основного матеріалу

університет адаптація нерезидент навчання

Якщо розглядати адаптацію як пристосування особистості до нового (зміненого) соціального середовища, то варто розрізняти етнонаціональну, міжкультурну, етнокультурну та соціокультурну її сторони. Розглянемо реалізацію кожної з них на прикладі системи роботи університету та його структурних підрозділів: відділів, інститутів, факультетів, кафедр, студентських організацій тощо. Відзначимо, що для адаптації нерезидентів, що здобувають вищу освіту, найголовнішою стороною є міжкультурна адаптація, адже культура - це саме той фактор, який полягає в основі етнічних розбіжностей психіки людей (Т. Стефаненко). За визначенням дослідниці, міжкультурна адаптація - це «складний процес, в разі успішного завершення якого людина досягає відповідності (сумісності) з новим культурним середовищем, приймаючи його традиції як свої власні та діючи у відповідності до них» [13, с. 28]. Університетська спільнота (зокрема, викладачі, куратори, студентський актив, співпрацівники деканатів, інших структурних підрозділів) мають спрямовувати зусилля якщо не на уникнення «культурного шоку», то хоча б на його мінімізацію, адже він є симптомокомплексом негативних переживань: підвищеної напруги, втрати, відстроненості та відчуженості, знедоленості, тривоги, образи та обурення, безпорадності, соціальної неадекватності та ін. [16, с. 180].

Погоджуємося з думкою А. Борисової у тому, що роботу колективу університету з адаптації нерезидентів до умов навчання і проживання в чужій країні треба починати з психологічного моніторингу та психолого-педагогічної інтервенції [1, с. 6].

Психологічний моніторинг включає в себе міжкультурну адаптацію - університет здійснює оцінку і контроль за прийняттям, розумінням і освоєнням національних традицій, способу життя, поведінки; за особистісними ресурсами іноземних студентів щодо подолання складних життєвих ситуацій, за змістом багаторівневої «картини світу» нерезидентів, що має значення як для подальшого комфортного перебування в країні, так і в оволодінні професією, особистісного становлення та самореалізації в змінених умовах. Для здійснення психологічного моніторингу існує ціла низка методик, спрямованих на виявлення тих чи інших аспектів міжкультурної адаптації та особистісних ресурсів, наприклад, опитувальник адаптації до нового соціокультурного середовища (Л. Янковський) можна застосовувати з метою виявлення рівня та типу адаптації мігрантів до нового соціокультурного середовища; методику оцінювання якості життя (Р. Еліот) - для з'ясування ступеню переживання психологічного комфорту (суб'єктивний показник адаптованості); тести життєстійкості (М. Кузнецов та ін.), опитувальник толерантності до невизначеності (С. Баднер) - для вироблення універсальних ресурсів подолання складних життєвих ситуацій та багато інших методик психологічного моніторингу картини світу.

Вживання терміну «інтервенція» в психолого-педагогічній літературі пов'язано здебільшого з втручанням в особистісний простір особистості з проявами девіантної поведінки. У контексті нашого дослідження під психолого-педагогічними інтервенціями розуміємо «цілеспрямований вплив на розвиток особистісних ресурсів міжкультурної адаптації; попередження та корекція негативних ефектів переживання культурного шоку та інших проявів дезадаптації, формування особливостей картини світу, оптимальних щодо успішності міжкультурної адаптації» [11, с. 14]. На базі університету вона може бути аудиторна - робота кураторів, психологів та викладачів в межах навчально-виховного процесу; позааудиторна - культурно-масові заходи та інша діяльність учасників навчального процесу поза межами навчально-виховного процесу; індивідуальна - робота психолога з конкретним студентом. В умовах змішаного та дистанційного навчання робимо акцент на опосередковане інтернетом спілкування, що значно ускладнює цей вплив.

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова має великий багаторічний досвід роботи з адаптації нерезидентів до проживання і навчання в Україні. Велика роль у цьому процесі належить інститутам (відокремленим структурним підрозділам), факультетам, кафедрам, кураторам, викладачам, студентським організаціям самоврядування. Так, в межах вивчення дисциплін «Мовна підготовка», «Іноземна (українська) мова», «Українська мова за професійним спрямуванням», які закріплені за кафедрою психології, педагогіки та мовної підготовки Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (далі - ХНУМГ імені О. М. Бекетова) аудиторна інтервенція передбачає такі заходи: робота з роздавальним матеріалом, реферування літератури за проблемами міжкультурної адаптації, підготовка індивідуальних та колективних проєктів з ознайомлення інших студентів та викладачів ЗВО з особливостями рідної культури та культури України, перегляд відеоматеріалів, що сприяють знайомству з соціокультурними особливостями країни навчання та рідних країн інших студентів; традиційний щорічний психологічний тренінг міжкультурної комунікації, свята «День рідної мови» (лютий), «День української писемності» (листопад) та інші заходи. У дистанційному форматі впровадження цих методів відбувається на платформі Microsoft Teams.

Уже багато десятиліть найбільша кількість іноземних студентів здобуває вищу освіту в ХНУМГ імені О.М. Бекетова за спеціальностями 192 Будівництво та цивільна інженерія та 191 Архітектура та містобудування. Останнім часом нерезиденти проявляють цікавість до опанування спеціальностями 122 Комп'ютерні науки, 126 Інформаційні системи та технології. Під час укладання навчально-методичного забезпечення дисциплін «Мовна підготовка», «Іноземна (українська) мова», «Українська мова за професійним спрямуванням» викладачі враховують у тому числі й крос-культурний компонент входження нерезидентів до нових умов навчання і проживання: вправи і завдання різної складності передбачають проведення паралелей, пошук відповідей на питання, творчу самостійну роботу щодо встановлення іноземними студентами спільних і відмінних рисах у культурі, функціонуванні та розвитку певних соціальних й психологічних феноменів у різних культурних групах.

Для позааудиторної інтервенції Харків має великі можливості. Викладачі кафедри проводять різноманітні заходи за межами університету: відвідання музеїв (історичний, художній, музей декоративно-прикладного мистецтва), театрів (Харківський академічний драматичний театр імені Т. Г. Шевченка), виставок (інформаційно- виставковий центр «Бузок», Харківська муніципальна галерея. Галерея «АВЕК»), галерей («Мистецтво Слобожанщини», «Єрмилов-центр), екскурсій до інших міст України (Київ, Дніпро, Одеса, Полтава, Львів), інших культурно-мистецьких заходів. Під час дистанційного навчання ця робота переведена в онлайновий режим заочних екскурсій, диспутів, презентацій.

Одним із традиційних заходів університету, що проводиться вже більше 80 років, є щорічна Всеукраїнська студентська науково-технічна конференція «Сталий розвиток міст», на якій молоді науковці, у тому числі й іноземні студенти, обговорюють актуальні проблеми архітектури, будівництва і реконструкції будівель та споруд; створення прогресивних будівельних конструкцій, матеріалів і технологій; порушують питання розробки та впровадження технічних засобів експлуатації електротротранспорту, електропостачання та освітлення міст, які підвищують їх експлуатаційну надійність; а також шукають відповіді на питання, що стосується етики, естетики, риторики, діалогу культур, цим самим набуваючи безцінного досвіду публічних виступів і входження в «чужу» культуру. Також наші іноземні студенти є постійними учасниками наукових заходів в інших закладах вищої освіти Харкова та України, наприклад, у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті.

Самостійна робота з української мови так само спрямована на сприяння міжкультурної адаптації іноземних студентів у країні навчання. Методичні рекомендації до самостійної роботи, збірник текстів для читання, посібники «Мова для всіх» (Моргунова Н.С., Резван О.О. Навчальний посібник. - Харків, ХНАДУ, 2006. - 82 с.) та «Мовна підготовка: науковий стиль» (Долгопол О. О., Приходько А. М., Тєлєжкіна О. О. Навчальний посібник. - Харків, ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2021. - 192 с.) містять матеріали, спрямовані на формування в іноземних студентів міжкультурної адаптації.

З 2022/2023 навчального року на базі кафедри психології, педагогіки та мовної підготовки здійснюється набір студентів на навчання за новою спеціальністю «053 Психологія. Соцїально-психологічний супровід у мегаполїсі», наразі є можливість залучити іноземних здобувачів освіти на факультативи та гуртки з вивчення міжетнічної толерантності, усвідомлення етнічної ідентичності тощо.

Після психологічного моніторингу та психолого-педагогічної інтервенції наступним кроком університетської спільноти в роботі щодо адаптації нерезидентів до навчання і проживання в чужій країні є психолого-педагогічний супровід адаптації іноземних студентів в межах навчально-виховного процесу університету. Він передбачає підтримку в процесі акультурації, наприклад, через постійну взаємодію іноземного студента з викладачами, куратором, працівником деканату, бібліотекарем та будь-якою іншою особою, яка допомагає нерезидентові ознайомитись із новою для нього системою освіти і пристосуватись до неї.

Викладачами, кураторами, співробітниками ХНУМГ імені О. М. Бекетова виявлено низку проблем, які виникають у процесі адаптації нерезидентів до навчання в чужій країні (Україні): різні підходи до системи вищої освіти України та рідної країни студентів; розбіжності в культурі України та рідної країни студентів; необхідність адаптації не лише до навчання, але й до проживання в чужій країні (кліматичні умови, часовий пояс, традиції ведення господарства, самоменеджмент тощо); недостатній, а з недавнього часу - нульовий рівень володіння мовою навчання (за умови, якщо студент погоджується навчатися українською) та спілкування; особливість комунікативної активності іноземних студентів (вона часто доволі складна, низька); складність у встановленні міжособистісних відносин з представниками інших національностей в академічній групі (якщо вона складається з представників різних національностей і країн) та соціокультурного простору України; бажання викладачів, кураторів, працівників бібліотеки, гуртожитку надати допомогу іноземним студентам у розв'язанні їхніх проблем інколи не співпадає з рівнем знань та умінь працювати з цими студентами.

Робота з вирішення цих проблем здійснюється за такими напрямами:

1. створення ефективних умов для адаптації нерезидантів до навчання і проживання в чужій країні;

2. діяльність самих нерезидентів щодо самоорганізації до адаптації до життя і отримання освіти в іншій країні;

3. психолого-педагогічна підтримка науково-педагогічним колективом самоорганізації та самовиховання іноземних студентів щодо розвитку міжкультурного та соціально-професійного компонентів їх адаптації.

Для ефективної організації роботи кафедра мовної підготовки, педагогіки і психології ХНУМГ імені О.М. Бекетова у квітні 2020 року організувала і провела інтернет-конференцію з міжнародною участю «Інноваційні ініціативи організації навчання іноземних здобувачів вищої освіти» [9], в межах якої обговорювалися адміністративно-правові й науково-методичні аспекти забезпечення навчального процесу з іноземними здобувачами вищої освіти.

Варто зазначити, що нерезиденти (іноземні студенти) постійно взаємодіють з вітчизняними здобувачами вищої освіти, тож саме українські студенти виступають найбільшими мотиваторами адаптації іноземців до умов навчання в університеті чужої країни. Принцип «рівний - рівному» реалізується як на заняттях, коли українські студенти пояснюють матеріал, опікуються комфортною психологічною атмосферою на заняттях, так і в позааудиторній роботі, зокрема у гуртожитках, під час підготовки та проведення спільних культурно- масових заходів. Неформальні стосунки під час спортивних змагань, конкурсів талантів, зустрічей з відомими та успішними людьми регіону, відвідувань різноманітних заходів визнаємо найбіль ефективними у формуванні комунікативних навичок міжкультурної взаємодії. У дистанційному форматі така робота продовжується: спільні проєкти (наприклад, студенти-архітектори з Марокко долучилися до проєкту з відбудови Харкова у післявоєнний час), виконання кейових завдань, вирішення виробничих ситуацій іноземними та українськими студентами разом, участь у культурно-масових заходах (конкурс талантів, який в дистанційному форматі проводиться навіть у воєнний час).

До органів студентського самоврядування залучаються іноземні студенти. У межах роботи студентського сенату ХНУМГ імені О. М. Бекетова іноземні представники студентської молоді брали участь в мозкових штурмах (наприклад, присвяченому налагодженню взаємодії між студентами), дискусій (наприклад, спільне і відмінне між культурами України і Марокко; особливості національних кухонь; міжкультурна професійна комунікація) тощо.

Структурним підрозділом університету є деканат по роботі зіноземними студентами, одним із завдань якого є вивчення наукового підгрунтя крос-культурного компонента освітньо-культурного середовища та його реалізація в закладі вищої освіти. Адаптаційні заходи деканату спрямовані на організацію соціокультурної діяльності іноземних студентів, їх співпрацю з представниками українського соціуму в позанавчальний час. Працівники деканату здійснюють соціальнопедагогічний захист іноземних студентів, проводять інформативно-розяснювальну роботу щодо особливостей організації навчання в Україні, чинного законодавства (законність перебування іноземців на території України), медичного та банківського обслуговування, організації побуту, дозвілля, проживання в гуртожитках та харчування, а також можливостей соціально-культурної інфраструктури міста. У результаті роботи деканату іноземні студенти поглиблюють соціальні знання щодо міжкультурної взаємодії в нетрадиційному освітньо-культурному середовищі ЗВО України; розвивають соціальні цінності щодо власної соціальної ролі в нетрадиційному освітньокультурному середовищі та соціокультурному просторі чужої країни.

Робота кураторів в позааудиторний час, особливо на перших курсах навчання іноземних студентів, зосереджена на розвитку толерантності, в тому числі й міжетнічної та міжкультурної (тренінги, культурні асимілятори; вечори відпочинку «Приємно познайомитися», бесіди «Якою я побачив Україну»); на розвитку знань про норми поведінки в ЗВО та громадських місцях (обговорення відеороликів, анкетування); на подолання негативних наслідків «культурного шоку» (бесіди, дискусії). Куратори організовують відвідування музею університету, вечори питань і відповідей (з питань корпоративної культури університету тощо), зустрічі з адміністрацією та професорсько-викладацьким складом ЗВО, квести («Що? Де? Коли?»), соціально-психологічні ігри («В ілюмінаторі - Україна», «Моя нова оселя в Україні»), екскурсії центром міста, бесіди-презентації «Українська народна архітектура», «Українська вишивка», «Звичаї та обряди українців», «Художники України»; вечори-презентації культур рідних країн іноземних студентів («Незнайома Туреччина», «Традиції арабського світу») тощо. Завдяки кураторам іноземні студенти знайомляться зі світовими зразками укранського кінематографа: «Лісова пісня. Мавка» (1980 р., режисер Ю. Іллєнко), «Тіні забутих предків» (1964 р., режисер С. Параджанов), «Вечір на Івана Купала» (1968 р., режисер Ю.Іллєнко) та ін. Метою таких заходів є засвоєння знань про традиції, звичаї, норми поведінки в українській культурі та соціумі, на формування у іноземних студентів знань про себе як про суб'єктів навчально-професійного процесу в ЗВО, на позитивне сприйняття нового соціально-особистішого досвіду.

Звичайно, за загальними педагогічними законами, уся робота структурних підрозділів підлягає рефлексії. На цьому етапі визначаємо позитивні та негативні сторони роботи, визначаємо пріоритети в майбутній діяльності.

Висновки

У понятті адаптації особистості розрізняємо етнокультурну, міжкультурну, етнонаціональну та соціокультурну сторони пристосування нерезидентів до нових умов проживання та навчання в чужій країні. Це поняття включає: 1) психологічний моніторинг, 2) психолого-педагогічноїу інтервенцію, 3) психолого-педагогічний супровід нерезидентів. Логічним продовженням цієї теми вважаємо проблему входження в європейський освітній простір нерезидентів в умовах війни.

Література

1. Борисова А. О. Трансформація картини світу студентів-іноземців у процесі міжкультурної адаптації в країні навчання [Текст]: автореф. дис.... канд. психол. наук / А. О. Борисова; Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2016. - 22 с.

2. Буракова К. В. Аналіз вагомих складових адаптації іноземних студентів до навчання у вищих навчальних закладах України на початковому етапі / К. В. Буракова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - 2010. - № 7 (194). - С. 48 - 53

3. Буракова К. В. Професійно орієнтована адаптація іноземних студентів до навчання у вищому навчальному закладі України на основі загальних характеристик соціалізації особистості / К. В. Буракова // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - Луганськ, 2010. - №3. - С. 43-46.

4. Вихрущ-Олексюк О. А. Соціально-психологічний супровід іноземного студента в умовах інтеграції освітніх процесів [Текст]: зб. наук. пр. / О. А. Вихрущ- Олексюк // Гуманітарний Вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». - 2015. - T. 6, № 36. - С. 362-375.

5. Володько В. В. Моделі соціокультурної адаптації іммігрантів / В. В. Володько,

О. А. Ровенчак // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. - 2008. - Вип. 2. - С. 182-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_sociology_2008_2_14.

6. Гірник А. М. Особливості адаптації українських освітніх мігрантів до умов життя за кордоном / А. М. Гірник, Г. А. Гірник // Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. - 2014. - Т. 162. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMApp_2014_162_11

7. Дін С. Психологічний супровід соціальної адаптації китайських студентів в Україні [Текст]: автореф. дис.... канд. психол. наук / С. Дін; Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. - Одеса, 2009. - 20 с.

8. Закон України «Про вищу освіту». Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

9. Інноваційні ініціативи організації навчання іноземних здобувачів вищої освіти: матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції// ХНУМГ

імені О.М. Бекетова, 2020. - Режим доступу: [https://science.kname.edu.ua/images/ dok/konferentsii/2020konf/ 04.20.pdf

10. Пальчикова О. О. Проблема адаптації студентів-іноземців в україномовному середовищі / О. О. Пальчикова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. - Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. - Вип. 9. - С. 220-224.

11. Порох Д. О. Соціально-педагогічні умови адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України [Текст]: автореф. дис.... канд. пед. наук / Д. О. Порох; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2011. - 22 с.

12. Прищепа О. А. Адаптація особистості як проблема психологічної науки /

0. А. Прищепа // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПНУ. 2016. Т. XII. - Ч. 6. - С. 308-315

13. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология / Т.Г. Стефаненко. Київ: Знання, 1999. - 320 с.

14. Тихоновський О. В. (2015). Адаптація студентів-іноземців до навчання в Україні. Медична освіта, (1). https://doi.org/10.11603/me.v0i1.4186

15. Штейміллер, І. О. Педагогічний супровід соціокультурної адаптації іноземних студентів під час навчання в українському університеті [Текст] /

1. О. Штейміллер // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. - 2014. - № 2. - С. 97-100

References

1. Borysova A. O. (2016) Transformatsiia kartyny svitu studentiv-inozemtsiv u protsesi mizhkulturnoi adaptatsii v kraini navchannia [Transformation of the picture of the world of foreign students in the process of intercultural adaptation in the country of study]: Extended abstract of candidate's thesis; Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody [in Ukrainian].

2. Burakova K. V. (2010) Analiz vahomykh skladovykh adaptatsii inozemnykh studentiv do navchannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy na pochatkovomu etapi [Analysis of important components of adaptation of foreign students to study in higher educational institutions of Ukraine at the initial stage]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka. 7 (194), 48 - 53 [in Ukrainian],

3. Burakova K. V. (2010) Profesiino oriientovana adaptatsiia inozemnykh studentiv do navchannia u vyshchomu navchalnomu zakladi Ukrainy na osnovi zahalnykh kharakterystyk sotsializatsii osobystosti [Professionally oriented adaptation of foreign students to study in a higher educational institution of Ukraine based on general characteristics of personality socialization]. Sotsialnapedahohika: teoriia tapraktyka. 3, 43-46, [in Ukrainian].

4. Vykhrushch-Oleksiuk O. A. (2015) Sotsialno-psykholohichnyi suprovid inozemnoho studenta v umovakh intehratsii osvitnikh protsesiv [Social and psychological support of a foreign student in the conditions of integration of educational processes]. Humanitarnyi Visnyk DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody» - Humanitarian Bulletin of the Pereyaslav-Khmelnytskyi State Pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda, 36, 362-375, [in Ukrainian].

5. Volodko V. V. (2008) Modeli sotsiokulturnoi adaptatsii immigrantiv [Models of sociocultural adaptation of immigrants]. Visnyk Lvivskoho universytetu, Seriia sotsiolohichna - Bulletin of Lviv University, The series is sociological, 2, 182-210, Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_sociology_2008_2_14. [in Ukrainian].

6. Hirnyk A. M. (2014) Osoblyvosti adaptatsii ukrainskykh osvitnikh mihrantiv do umov zhyttia za kordonom [Peculiarities of adaptation of Ukrainian educational migrants to living conditions abroad]. Naukovi zapysky NaUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota - Scientific notes of NaUKMA. Pedagogical, psychological sciences and social work. 162, 51-56. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ NaUKMApp_2014_162_11 [in Ukrainian].

7. Din S. (2009) Psykholohichnyi suprovid sotsialnoi adaptatsii kytaiskykh studentiv v Ukraini [Psychological support of social adaptation of Chinese students in Ukraine]: Extended abstract of candidate's thesis. Odesa: Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho. [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» (2019) [Law of Ukraine «On Higher Education»]. (n.d.). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian]

9. Innovatsiini initsiatyvy orhanizatsii navchannia inozemnykh zdobuvachiv

vyshchoi osvity (2020) [Innovative initiatives in the organization of education for foreign students of higher education]. Kharkiv: KhNUMH imeni O.M. Beketova. Retrieved from: [https://science.kname.edu.ua/images/dok/konferentsii/2020konf/ 04.20.pdf [in Ukrainian].

10. Palchykova O. O. (2012) Problema adaptatsii studentiv-inozemtsiv v ukrainomovnomu seredovyshchi [The problem of adaptation of foreign students in the Ukrainianspeaking environment]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov. Kyiv: NPUim. M. P. Drahomanova, 9, 220-224.[in Ukrainian].

11. Porokh D. O. (2011) Sotsialno-pedahohichni umovy adaptatsii inozemnykh studentiv do navchannia u vyshchykh medychnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Socio-pedagogical conditions of adaptation of foreign students to study in higher medical educational institutions of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis; Luhansk: Luhanskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. [in Ukrainian].

12. Pryshchepa O. A. (2016) Adaptatsiia osobystosti yak problema psykholohichnoi nauky [Personality adaptation as a problem of psychological science] Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii - Problems of general and pedagogical psychology, 6, 308-315 [in Ukrainian].

13. Stefanenko T.H. (1999) Etnopsykholohyia [Ethnopsychology]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

14. Tykhonovskyi O. V. (2015). Adaptatsiia studentiv-inozemtsiv do navchannia v Ukraini [Adaptation of foreign students to study in Ukraine]. Medychna osvita, 1. https://doi.org/10.11603/me.v0i1.4186 [in Ukrainian].

15. Shteimiller, I. O. (2014) Pedahohichnyi suprovid sotsiokulturnoi adaptatsii inozemnykh studentiv pid chas navchannia v ukrainskomu universyteti [Pedagogical support of socio-cultural adaptation of foreign students while studying at a Ukrainian university]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, pedahohiky tapsykholohii, 2, 97-100 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru