Лінгвістичний та соціокультурний потенціал дебатів як навчальної стратегії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

ЗССО №5

Лінгвістичний та соціокультурний потенціал дебатів як навчальної стратегії

Савченко Ольга Олександрівна кандидат філософських наук, доцент, професор кафедри іноземних мов,

Ейвазова Ірина Валеріівна вчитель зарубіжної літератури

м. Харків, м. Костянтинівка



Анотація

Дебати як форма обговорення проблем широко використовуються у викладанні гуманітарних дисциплін. Особливе значення дебати мають при навчанні мовам. Дебати формують у студентів вміння та навички, необхідні для вільного володіння мовою: виступити з повідомленням, запитати інформацію, що цікавить, переконати співрозмовника у своїй правоті, а також висловити свою оцінку щодо будь-якого повідомлення, доповіді, статті. Водночас дебати є ефективною педагогічною технологією, що сприяє розвиненню не лише мовленнєвих компетенцій, вони також сприяють розвитку творчої активності та лідерських якостей, навичок ораторської майстерності, вміння вести толерантний діалог, встановити емоційний контакт з аудиторією. Незважаючи на те, що дебати все частіше використовуються для навчання іноземних мов, досвід сучасних педагогів показує, що ефективному проведенню дебатів часто перешкоджають слабкі навички групової роботи, невеликий досвід публічних виступів, нездатність застосувати на практиці прийоми аргументації та недостатнє володіння теоретичною інформацією про правила дебатів навіть рідною мовою. Стаття актуалізує необхідність формування умінь та навичок обговорення проблем, наголошує на необхідності підготовки студентів до участі в дебатах як рідною, так і іноземною мовою. Особлива увага приділяється можливостям модифікування існуючих форматів дебатів до особливостей конкретної навчальної ситуації. При написанні статті було проаналізовано теоретико-методологічну літературу з проблем використання дебатів для навчання мові, вивчено практичний досвід організації та управління дебатами, запропоновані приклади навчальних ситуацій, у яких доцільно використовувати потенціал дебатів як навчальної технології, показано, що формування та розвиток у студентів умінь, необхідних для участі у дебатах, відбувається успішніше у разі використання інтерактивних завдань, спільному вирішенні поставлених проблем та творчому підході до навчання.

Ключові слова: організація дебатів, навчальна технологія, етапи проведення дебатів.



Abstract

Savchenko Olga Oleksandrivna PhD, associate professor, professor of Foreign Languages Department, Ivan Kozhedub National Air Force University, Kharkiv

Eivazova Irina Valeriivna Foreign literature teacher, School No.5, Kostyantynivka,

LINGUISTIC AND SOCIO-CULTURAL POTENTIAL OF DEBATING AS A TEACHING STRATEGY

Debating as a form of problem discussion is widely used in the teaching of humanitarian disciplines. Debates are of particular importance in language learning. Debating develops students' skills and abilities necessary for fluency in the language such as delivering a message, asking for information, convincing in self-rightness, and also assessing any message, report, or article. At the same time, debates are an effective pedagogical technology that contributes to the formation of not only language competencies, but to the development of creative activity and leadership qualities, oratorical skills, and the ability to conduct a tolerant dialogue and establish emotional contact with the audience. Despite the fact that debates are increasingly used to teach foreign languages, the teachers' experience shows that weak group work skills, students' little experience of public speaking, the inability to apply argumentation techniques in practice, and insufficient knowledge of theoretical information about the rules of debating even in native language often make debates less effective. The article actualizes the need to develop skills and abilities to discuss problems and emphasizes the need to prepare students to participate in debates in both their native and foreign languages. Special attention is paid to the possibilities of modifying existing debate formats to the specifics of a particular educational situation. When writing the article, we analysed the theoretical and methodological literature on the problems of using debates for language learning, studied the practical experience of organizing and managing debates, and offered some educational situations in which it is appropriate to use the potential of debating as educational technology, showed that the formation and development of students' skills, necessary for participation in debates, is more successful in the case of using interactive tasks, joint problem solving and a creative approach to learning.

Keywords: debating, educational technology, stages of debating



Постановка проблеми

Підготовка сучасного професіонала до ефективної міжособистісної комунікації, до нових форм взаємодії, особливо іноземною мовою, заслуговує на пильну увагу. Новою формою взаємодії людей, що набуває особливого поширення в сучасному світі, є дебати, які є формою усної комунікації, що реалізується в рамках роботи різноманітних дискусійних платформ, у тому числі й міжнародних. Дебати відповідають потребам сьогодення, відображають особистісні риси учасників діалогу, їх вербальну та невербальну поведінку, порушують соціально-значущі питання. Сучасний професіонал повинен мати сформовану комунікативну компетенцію ведення бесіди в широкому тематичному діапазоні для успішної міжособистісної взаємодії на різних соціальних рівнях і в різних сферах діяльності, включаючи сферу своєї спеціальності, мати розвинені навички монологічного мовлення.

Дебати широко використовуються при вивченні іноземних мов, проте досвід викладачів іноземної мови вищої школи свідчить, що ефективному проведенню дебатів часто перешкоджає слабке володіння студентами інтерактивними вміннями та незнання основних прийомів аргументації та контраргументації рідною мовою. Викладачі вищих навчальних закладів змушені констатувати той факт, що багато випускників шкіл сьогодні не мають високого рівня сформованості комунікативних умінь усного мовлення, що передбачають здатність відстоювати думку, позицію, ставлення до проблем широкого спектру, що вони мають демонструвати у реальних ситуаціях міжособистісного спілкування рідною мовою. Така ситуація актуалізує необхідність розвинення навичок міжособистісного спілкування як рідною, так й іноземною мовами, чому, на думку авторів цієї статті, може сприяти проведення дебатів. Особливого значення набуває сьогодні проблема підготовки студентів до участі у дебатах та підвищення їхньої мотивації до даного виду взаємодії, можливостям модифікування існуючих форматів дебатів відповідно до особливостей конкретної навчальної групи, визначення критеріїв вибору тематики дебатів та розвитку в студентів умінь обговорення проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що питання розроблення і використання дидактичних ігор, до яких відносяться й дебати, привертає увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, які вважають, що використання ігрових технологій у процесі навчання активізує навчально- пізнавальну діяльність, сприяє розвитку творчого мислення, вмотивовує навчальну діяльність. В той же час у вітчизняній та зарубіжній науково- методичній літературі немає єдиного підходу до визначення поняття "дебати". Дебати розглядаються як педагогічна технологія (Л. Волкова, З. Імжарова, Т. Полонська, І. Рябець, І. Сокол, Г. Топчій, S.D. Brookfield, S. Preskill, M. Najafi, Z. Motaghi, H. B. Nasrabadi, K. N. Heshi) [1-8], як інтелектуальна гра, що сприяє розвитку навичок дискусії та аргументації, ораторської майстерності (М. Кабанова, C. Кожушко, Н. Кудикіна, О. Тарнопольський, П. Щербань, M. Herger) [9-12] , та розвитку критичного мислення (А. Нечипоренко, Н. Тільняк, Л. Сидоренко, A. J. Freeley, K.A. Davis, D. L. Steinberg, M.L.W. Zorwick, J. Roland, M.M. Wade) [13-15], як форма, засіб та вид навчальної діяльності (Г. Андріянова, Н. Кравець, Т. Ремех, Л. Сімоненко, Н. Скора, В. Федоренко, Ю. Федусенко) [16-22], як спосіб спілкування з аудиторією та взаємодія двох рівноправних суб'єктів комунікації (Л. Виготський, І. Зимня) [23-24].

Таким чином, можна констатувати, що питання використання педагогічної технології "дебати" є не до кінця розробленими з наукової точки зору, тому можливості даної педагогічної технології залишаються актуальними, особливо в контексті практичних завдань модернізації освіти з метою формування не лише мовленнєвих, а й соціально-особистісних компетенцій студентів.

Мета статті розкрити потенціал дебатів для розвитку умінь монологічного мовлення в учнів старших класів та студентів вищих навчальних закладів рідною та іноземною мовами, зокрема, умінь підготовленого та непідготовленого монологічного висловлювання. Автори ставлять перед собою завдання оцінити можливий вплив цієї технології на розвиток мовленнєвих компетенцій, розглядаючи педагогічні умови ефективного використання цієї технології на прикладі навчальних дисциплін "Зарубіжна література" та "Іноземна мова".

Виклад основного матеріалу

В даний час дебати як форма обговорення проблеми широко використовуються у викладанні як гуманітарних дисциплін, так і предметів природничого циклу. Завдяки своїм особливостям - цілісності, універсальності, особистісної орієнтованості та орієнтації на самоосвіту, дебати на сьогоднішній день є однією з найефективніших педагогічних технологій, що дозволяє не тільки опанувати знаннями в межах дисциплін, що вивчаються, а також сприяє розвитку творчої активності особистості, яка дозволяє формулювати власну позицію, формує навички ораторської майстерності, уміння вести толерантний діалог та розвиває лідерські якості. Дебати мають соціокультурний потенціал, оскільки висвітлюють статусно-рольові відносини та індивідуальні особливості учасників дискусії, відображають численні варіанти вербальної та невербальної поведінки учасників, а також мають великий лінгвістичний потенціал, оскільки припускають тематичне різноманіття висловлювань, демонструють широту вибору мовних засобів, варіативність мовних зворотів, притаманних спілкуванню у певному соціумі.

У науковій літературі дебати розглядаються з різних аспектів, наприклад, дебати як освітня технологія, або як вид усної взаємодії. Зупинимося на кількох поглядах на цей феномен. Так, американські дослідники A. Snider і M. Schnurer визначають дебати як "чітко структурований акт комунікації, в ході якого учасники на рівних умовах висловлюють протилежні погляди з певної теми, перш ніж дійти будь-якого висновку" [25].

Дослідники з Утрехтськоко університету (Нідерланди), A. el Majidi, R de Graaff. та D. Janssen визначають дебати як "значні багаторівневі взаємодії (тобто. взаємодія із змістом, взаємодія студент- студент і студент -викладач). Ці взаємодії, які підживлюються та збагачуються конкурентною атмосферою дебатів, допомагають студентам помічати мовні прогалини та відповідним чином змінювати та покращувати свої результати у мові, що вивчається" [26].

N. E. Claxton, автор навчальних програм, технічний консультант з розробки навчальних програм, директор з освітніх програм, спеціаліст у сфері управління освітою, що працювала в багатьох країнах Європи та світу, визначає дебати не лише як "навчальний інструмент, що розвиває комунікативні та мовленнєві навички та критичне мислення, а і як невід'ємну частину наукових демократичних інститутів, яка ще з часів Стародавньої Греції сприяє мирному та толерантному спілкуванню й повазі до думок всіх задіяних в дебатах" [27].

Американська вчена S. Scott вважає, що дебати "дозволяють викладачам створити середовище, яке допомагає студентам перейти від простого здобуття знань до атмосфери активної участі", оскільки "дебати - це педагогічний метод, який дозволяє студентам розвивати критичне мислення в ході вивчення аргументів, участі у дослідженнях, збору інформації, проведення аналізу, оцінювання аргументів, постановки під сумнів припущень та демонстрації навичок міжособистісного спілкування" [28].

Вперше технологію освітніх дебатів запровадив відомий соціолог К. Поппер. Програма дебатів К. Поппера призначена для розвитку роботи в командах, щоб студенти працювали разом як над підготовкою до дебатів, так і протягом самих дебатах й була спочатку створена з метою навчання критично мислити, розмірковувати, організовувати процес дискусії [29]. Дебати як вид усної взаємодії є засобом прояснення аспектів, що викликають розбіжності, в основі якої лежить обговорення актуальних питань, що викликає інтерес у аудиторії. У процесі дебатів зіставляються різні, найчастіше протилежні погляди, які дозволяють розкрити зазначену проблему з різних позицій. Дебати надають можливість учасникам висловити свою позицію, відстояти свою точку зору, навести аргументи, підтвердити чи спростувати позиції.

Як один з найбільш дієвих методів формування свідомості в юнацькому віці, дебати сприяють розвитку якостей особистості, що визначають готовність до соціальної взаємодії з широкого спектру проблем, включаючи міжкультурну комунікацію. На сьогоднішній день є важливим формування у студентів таких загальнолюдських цінностей, як поважне й толерантне ставлення до іншої культури водночас з більш глибоким усвідомленням власної культури, виховання почуття патріотизму, вміння відстоювати позиції своєї країни. Дебати надають аргументи та доказову базу при формулюванні у студентів власної точки зору.

В контексті навчання мовленню дебати розглядаються як усне повідомлення, із якого студенти отримують необхідну інформацію. Дебати є особливим видом усної взаємодії, оскільки є продуктом комунікації кількох людей. Вони є зразком актуального автентичного мовлення, невеликим за обсягом виступом на задану тему, запропонований організатором дебатів. В основу технології покладено обговорення абстрактної чи конкретної наукової, чи суспільної проблеми (тема дебатів) представниками двох умовно взятих протиборчих команд - одна, що підтримує, інша, що заперечує висловленій тезі. Кожна сторона, обговорюючи питання, аргументує свою позицію. Основна суть дебатів виявляється у наступному:

завданням команди, що підтримує основну тезу, є переконати своїх суперників у правильності своїх поглядів й позицій щодо питання, яке розглядається;

завданням сторони, що заперечує тезі, є переконати опонентів у тому, що їх позиція помилкова або зовсім неправильна, висвітлюючи її недоліки;

кожна сторона створює систему аргументів, за допомогою яких намагається довести свою позицію, переконати своїх опонентів у правильності своєї точки зору;

разом із сформульованими самими учасниками дебатів аргументами, вони також мають надати додаткові цитати, факти, тощо, що вказують на правильність власної позиції;

незважаючи на чисельність обох команд учасників, необхідно надати кожному учаснику можливість відповісти на низку запитань як опонента, так і аудиторії [29]. дебати вміння лідерський

Для полегшення проведення дебатів, особливо на початковому етапі розвитку компетенцій ведення дискусії, часто застосовують стратегію Discussion Web, яку запропонувала американська педагогиня D.E. Alvermann, і що має за мету допомогти студентам розібратися в питаннях, які виносяться на обговорення, та організувати дебати [30]. Дану стратегію, що допомагає сформувати чітку позицію щодо обговорюваної проблеми, доцільно використовувати на етапі добіру аргументів. Після формулювання дискусійного питання, студентам пропонується користуватися таблицею, у двох колонках якої фіксуються аргументи "за" або "проти" щодо зазначеної проблеми. Дана стратегія може бути застосована для розвитку навичок усного мовлення на заняттях з іноземної мови та на уроках зарубіжної літератури під час загального аналізу тексту або під час аналізу основних образів художнього твору.

У рамках цієї статті ми пропонуємо коротко зупинитися на деяких технологіях, що можуть використовуватись для підготовки до надання аргументації.

Метод "Кайдзен" з'явився в Японії. Слово "кайдзен" (від японських слів "kai" - "зміна" і "zen" - "хороший") можна перекласти як "процес безперервного, поступового поліпшення будь-якої діяльності".

Найважливішим принципом Кайдзен є опора на команду однодумців. Метод Кайдзен передбачає залучення кожного учасника в процес безперервного поліпшення діяльності, фокусуючи увагу на повазі один до одного та висловлюваних думок та ідей. Метод "Кайдзен" в контексті проведення дебатів можна вважати варіантом техніки мозкового штурму (brain storming), що представляє собою моделювання майбутньої дискусії на основі шестикутників. Студентам пропонується написати всі ідеї на кольорових шестикутниках, після чого всі шестикутники розмішуються на дошці. Потім учасники обговорення обирають найкращі ідеї та розподіляють ці ідеї за логічними категоріями. Використовуючи цю техніку, студентам легше структурувати наявну інформацію, виділити аспекти та аргументи щодо теми дебатів [31].

Метод "635" є також варіантом методу мозкового штурму. Команда складається із 6 осіб, кожен з яких готує як мінімум 3 власні ідеї (аргументи), що дозволяють надати відповідь на запитання, яке формулює тему дискусії. На це приділяється 5 хвилин. Потім кожен учасник команди передає лист зі своїми ідеями наступному учаснику, якому пропонується розвинути висловлені ідеї (кожен аркуш йде по колу, доки не побуває у всіх учасників команди). Таким чином розглядаються 18 вихідних пропозицій, доповнених та вдосконалених всіма учасниками дискусії. Після цього шляхом обговорення всіма членами команди відбирається оптимальний варіант (декілька варіантів), який й пропонується як аргумент команді "противника" [32].

W.D. Webler (Білефельдський університет, Німеччина) пропонує метод метаплану, який спочатку був розроблений для ділового планування, а сьогодні використовується і в освітніх системах різних країн. Робота відбувається у малих групах. Учасники обговорення отримують завдання написати фломастером або маркером на картках висловлювання, судження чи ключові слова на задану тему. Потім висловлювання або ключові слова зачитуються, пояснюються, впорядковуються по заданих признаках і закріплюються на дошці. У процесі роботи також можуть бути виділені різні групи ідей та зв'язки між ними [33].

Розглянемо фрагмент уроку зарубіжної літератури у старшій школі та іноземної мови у вищому навчальному закладі під час вивчення дисципліни "Англійська мова", як приклад того, як можна використати Alvermann's Discussion Web та метод Кайдзен при організації дебатів.

Етап 1. Формулювання проблеми

Зарубіжна література (11 клас, "Гостина старої дами" Фрідріха Дюрренматта)	Англійська мова (Campaign 1, Unit 11. Mines and Demining)
Тема: Чи можна виправдати помсту (на прикладі Клер Цаханасян)?	Тема: Can the use of landmines be _ justified?

Етап 2. Добір аргументів (для вибору аргументів використано метод Кайдзен, але на даному етапі можна використовувати також метод 365, або метод метапланування, про які згадувалось вище). Учасники запропонували такі аргументи:

Так, тому що	Ні, тому що	Yes, because	No, because
вимагає правосуддя та відплати тим, хто спричинив зло	треба вміти прощати кривдників, тому що помста - це гріх й зло	they are rather inexpensive to make	they are pretty expensive to clear
зазнала зради з боку коханої людини, він має розплатитися за свій вчинок	любляча людина схильна прощати, а вона досі любить Ілля	they destroy enemy infantry quite effectively	they cause numerous casualties among civilians
була зганьблена і змушена покинути місто Ґюллен, і винні в цьому мають бути покарані	жила насиченим життям, чого б не сталося, залишись вона в Ґюллені	they can have deterrent value	they detonate any time
мешканці міста, де вона була щаслива в юності, і які від неї відвернулись, мають нести відповідальність	вийшла заміж за мільйонера, успадкувала його гроші, а в Ґюллені на неї чекало б безгрошів'я та скучне життя	they can prevent enemy infiltration	they can result in mine accidents while mining and demining

Етап 3. Обмін думками.

Етап 4. Формулювання висновку.

Помста може бути виправдана, якщо на те були вагомі причини, але якщо бажання помститися продиктовано лише бажанням заподіяти зло іншій людині, то вона ніяк не може бути виправдана. Бажання помсти не розкриває найкраще в людині. Крім того, буває так що, помстившись, людина не відчуває радості й

Landmines are hardy be justified as they pose a serious threat to the civilian population who they kill or maim; they slow the repatriation of refugees or even prevent it; they hamper the provision of aid and services; medical treatment for landmine victims is costly for the healthcare system. In addition, their use is prohibited by the UN convention on the prohibition of this type of weapon.

Етап 5. Аналіз дебатів.

При плануванні занять із застосуванням техніки дебатів допустимо використання "модифікованих" дебатів, у яких допускаються деякі зміни правил, що дозволяє залучити до роботи всіх студентів. У модифікованих дебатах можливе збільшення кількості гравців у командах, змінення регламенту, обговорення проблеми після гри, допускаються питання з аудиторії. Прикладом таких дебатів є "експрес-дебати", які вимагають мінімум підготовки та припускають мінімальну витрату часу на підготовку. Вони проводяться на основі матеріалу підручника або роздаткового матеріалу й тісно перетинаються з дебатами як формою роботи з текстом. Основою є прочитаний або прослуханий тематичний текст. До цієї технології можна віднести міні-дебати чи дебати "віч-на-віч", які характеризуються тим, що кожен із учасників має право поставити два питання своєму опонентові. Загальна проблема є темою уроку, вона у свою чергу ділиться на складові або міні-проблеми. За кожною міні-проблемою заслуховується пара конкуруючих спікерів (по дві хвилини кожен) та їхні питання один одному, висновки кожного спікера фіксуються письмово, а потім обговорюються групою.

Нижче наведено деякі можливості використання технології дебатів на уроках тема, склад команд та сторона аргументації оголошуються заздалегідь;

тема оголошується заздалегідь усім учасникам (можна як домашнє завдання), які проробляють аргументи як для захисту, так й для спростування теми, безпосередньо перед грою визначаються дві команди, жереб вибирає для кожної з них сторону аргументації "за" або "проти";

тема оголошується безпосередньо на уроці, визначаються сторони, що аргументують "за" та "проти", будь-яка домашня підготовка відсутня.

Коли викладач тільки починає вводити цю форму заняття, він бере на себе роль судді, однак цю роль можна з часом передати самим студентам. Ми вважаємо за доцільне включати дебати в урок, починаючи від використання окремих елементів цієї технології, поступово переходячи до гри за повним сценарієм.

На наш погляд одним із головних недоліків даної техніки є низький мовний рівень студентів, що не дозволяє їм легко впоратися із завданням. Це змушує викладача готувати допоміжний матеріал для студентів, щоб стимулювати розумову активність учасників дискусії та спрямувати її у потрібне русло. Викладач заздалегідь може запропонувати студентам тексти, статистичні дані, думки експертів з тематики дебатів тощо.



зарубіжної літератури	іноземної мови
"Текстові" дебати Ця форма рекомендується на ранніх етапах навчання, як більш легка, а також як форма контролю знання текстового матеріалу. Для цього виду дебатів клас ділиться на дві групи. У ході дебатів на основі текстового матеріалу учні повинні довести/спростувати тезу, запропоновану як тему дебатів.
Приклад: "Фауст» - роман епохі Просвітництва" (за трагедією І.В. Гете "Фауст").	Приклад: Good Leadership Counts No Matter the Era (based on the text (suggested for selfstudy) - Famous Military Leaders and Their Top Leadership Traits (Biographies of Alexander the Great. Genghis Khan, Napoleon Bonaparte, Dwight D. Eisenhower)
"Контекстні" дебати При цій формі уроку учні мають продемонструвати не лише хорошу орієнтацію у тексті, а й знання контексту епохи, про яку йдеться, і навіть вміння самостійно аналізувати окремі факти, зіставляти образи і події. Під час диспуту учасники повинні спираючись на факти/події, викладені в тексті, вийти на рівень узагальнення історичного контексту.
Приклад: Проблема взаємовідносини влади та людини (за романом-притчею Дж. Оруела "Скотоферма").	Приклад: Generations of Warfare (GW) 1GW: War of Line and Column. 2GW: Trench Warfare. 3GW: Manoeuvre Warfare. 4GW: Irregular Warfare (Guerrilla war). 5GW: a war of "information and perception".
"Проблемні" дебати Даний вид роботи передбачає, що обсяг матеріалу, який охоплюється учнями, не обмежується будь-яким одним твором / запропонованим до прочитання текстом. Студенти мають залучити всі відомі їм джерела, в яких порушується заявлена проблема. Під час диспуту, ґрунтуючись на літературних джерелах учасники мають спростувати / довести наявність певних тенденцій в контексті зазначеної теми в історичній ретроспективі.
Приклад: Проблема морального вибору людини в літературі	Приклад: Prisoners of War
Даний вид дебатів є найскладнішим, бо ґрунтується на знанні досить багатьох літературних джерел, що передбачає довгострокову підготовку, тому викладач може проводити додаткові консультації, дати час на пошук аргументів "за" і "проти" як домашнього завдання.
"Міні-дебати" Проводяться вони "один на один", й кожен із учасників може поставити два запитання своєму опонентові. Темою уроку береться якась загальна проблема, яка дробиться на складові (на початкових етапах це робить викладач, а потім учасники дебатів). За кожною міні-проблемою заслуховується пара конкуруючих спікерів та їх питання один одному, після чого виступ кожної пари обговорюється.
Книга в епоху інтернету Сучасні діти не люблять читати. Більше цікаво дивитися фільми ніж читати книжки. Бібліотеки більш не потрібні. Інтернет замінив книгу як джерело інформації. Книга - джерело натхнення. Читання книжок розвиває розумові здібності.	Professional or conscript army? The army must be professional and service in it must be voluntary. The more soldiers, the better the defense capability. Those who are forced to serve are bad soldiers. Everybody can be well-trained to serve or given an alternative job in the army. Some can do more good by staying in their jobs and paying taxes to develop the army. Conscription is not effective since “one volunteer is worth ten pressed men” (Napoleon).

Для організації дебатів можна запропонувати один з наступних алгоритмів:

іншого боку, застосування дебатів у навчанні може сприяти розвитку навичок монологічного мовлення, особливо іноземною мовою. Так, у дослідженні El Majidi, de Graaff & Janssen учасники дебатів відзначили, що дебати покращили їхні розмовні навички із середнім значенням 4,26 за 5-бальною шкалою Р. Лайкерта (Likert Scale), оскільки "дебати створюють справжнє середовище для осмисленого, функціонального та цілеспрямованого використання мови, що вивчається. У дебатах учні сперечаються з комунікативною та функціональною метою: захистити своє твердження та послабити думку своїх опонентів" [26, р.4]. У ході подібного опитування ми з'ясували, що учасники дебатів вважають, що цей вид роботи покращує їхні навички усного спілкування (показник 3,87).

Важливо зазначити, що дебати є засобом формалізації дискусії. Це особливо важливо у процесі обговорення теми, яка стосується особистості студента. Студенти часто відчувають труднощі, висловлюючи свою думку перед аудиторією у ході неформалізованого та неформатованого обговорення. Засобом подолання такої труднощі стає формалізація дискусії, або переведення її у русло дебатів. Дебати сприяють запам'ятовуванню та адекватному використанню мовних кліше у публічних виступах. До найбільш часто вживаних можна віднести такі: we suppose; we must confess; we suggest; we believe; the thing is; the fact is; we wonder; the point is; in our opinion; there is something in what you are saying but; we appreciate;thank you for your attention; thank you for the questions та інші.

Також, дебати формують у студентів уявлення про структуру мови, особливо у контексті спілкування іноземною мовою. Як приклад структури "класичних" дебатів наведемо план промови першого спікера: вітання слухачів - представлення команди - вступ (обґрунтування актуальності теми - визначення понять (дефініцій) теми - висування тези - аргументація - висновок - подяка за увагу. Розуміння студентами структурних схем мовлення під час дебатів дозволить їм надалі чітко скласти план більшості публічних виступів. Це, до речі, дуже актуально й для рідної мови, оскільки компетенції ведення публічних виступів, дебатів, аргументування, уміння грамотно формулювати висновки може стати в нагоді у професійній діяльності та різноманітних формах соціальної взаємодії, а також у рамках роботи міжнародних дискусійних платформ [33].



Висновки

У сучасному міжкультурному просторі дебати є формою іншомовної усної комунікації, яку ми слухаємо, розуміємо і на яку ми реагуємо як рідною, так й іноземною мовою, що актуалізує використання дебатів як одного із засобів навчання усного мовлення, як зразок мовної поведінки та форму взаємодії. Дебати мають великий лінгвістичний потенціал (широта вибору мовних засобів, мовні звороти, притаманні спілкуванню в певному соціумі), соціокультурний потенціал (наявність статусно-рольових відносин, тематичне різноманіття висловлювань, індивідуальні особливості учасників спілкування, специфічне відображення обговорюваних проблем, висвітлення особистісних якостей учасників дебатів та відображення численних варіантів їхньої вербальної та невербальної поведінки). Застосовуючи дебати у навчальному процесі, ми маємо на меті розвивати різні компетенції, і, насамперед, комунікативну компетенцію. В результаті використання дебатів на уроках зарубіжної літератури та іноземної мови відбувається розвиток умінь монологічного висловлювання, необхідних сучасному фахівцю, а саме вмінь аналізувати прослуханий мовний матеріал, грамотно викладати власні ідеї, коментувати аргументи опонента, аргументувати та доводити власну позицію, конкурувати та відстоювати свої інтереси, причому робити це як рідною, так і іноземною мовами.



Література

1. Волкова Л.В. Педагогічна технологія застосування ділової гри у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів фінансово- економічного профілю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти" / Л.В. Волкова. - К., 2006. - 25 с.

2. Імжарова З. Дебати як педагогічна технологія // Методика і технологія. Osvita. Ua. 2008. - Режим доступу: https://osvita.ua/school/method/technol/369/

3. Полонська Т.К. Games as a teaching technique for competence-oriented foreign languages teaching to primary school pupils // Український педагогічний журнал.- 2017.- № 3. - С. 109-114.

4. Рябець І. В. Використання педагогічної технології «дебати» у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців із зв'язків з громадськістю // Національний університет «Києво-Могилянська академія»

5. Сокол І. Застосування технології дебатів для розвитку ключових компетентностей учнів / Сокол І., Сопіна О., Свириденко І. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 57, 2017. С. 112-119.

6. Топчій Г.С. Ігрові педагогічні технології як умова професійного саморозвитку майбутнього вчителя : автореф. дис.канд. пед. наук: 13.00.04 / Топчій Ганна Сергіївна; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Х., 2011. 20 с.

7. Brookfield, S.D., Preskill, S. (2005). Discussion as a Way of Teaching: Tools and Techniques for Democratic Classrooms. Jossey-Bass.

8. Najafi, M., Motaghi, Z, Nasrabadi, H. B., Heshi, K. N. (2016). Debate learning method and its implications for the formal education system. Educational Research and Reviews, 11(6), 211-218.

9. Кудикіна Н.В. Теоретичні засади педагогічного керівництва ігровою діяльністю молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі: дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Н. В. Кудикіна. - К., 2004. - 404 с.

10. Тарнопольський О. Б. Гейміфікація в навчанні іноземних мов у вищій школі / Тарнопольський О. Б., Кожушко C. П., Кабанова М. Р. // Іноземні мови, 2018, № 3. - С. 15-22.

11. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах / П. Щербань. - К.: Вища школа., 2004. - С. 16 - 40.

12. Herger M. (2014). Enterprise gamification: engaging people by letting them have fun / M. Herger. - Leipzig: CreateSpace Independent Publishing Platform.

13. Нечипоренко А. Ф., Тільняк Н. В., Сидоренко Л. М. Особливості розвитку критичного мислення під час проведення дебатів // World Science.- 2019. - No 3(43). - C. 13-15.

14. Freeley, A.J., Steinberg, D. L. (2013). Argumentation and Debate: Critical Thinking for Reasoned Decision Making. Cengage Learning.

15. Using Debate in the Classroom: Encouraging Critical Thinking, Communication, and Collaboration. (2016). K.A. Davis, M.L.W Zorwick, J. Roland, Wade, M.M. (eds.), Routledge.

16. Андріянова Г.І. Використання ігрових технологій у дистанційному навчанні вищої школи / Г.І. Андріянова, Н.А. Скора // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - № 7 (321). - 2018. - C. 138-148.

17. Кравець Н. М. Ігрові технології навчання як одна з інноваційних форм навчально-виховного процесу ВНЗ // Матеріали XLVI науково-технічної конференції. Вінниця: ВНТУ, 2017.

18. Ремех Т. О. Потенціал дебатів у навчанні старшокласників громадянства // Модернізація освітнього середовища: проблеми та перспективи : збірник матеріалів П'ятої Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 10-11 жовтня 2019 року). - Умань: ВПЦ «Візаві». - C. 201-204.

19. Сімоненко Л. Ю. Статус дидактичної гри у навчальному процесі у вищих закладах освіти / Л. Ю. Сімоненко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - 2011. - № 15 (226). - С. 139 - 145.

20. Федоренко В. Л. Використання ігрових технологій для реалізації інтегративного принципу освіти / В. Л. Федоренко // Дивослово. - 2006. - № 2. - С. 37 - 42.

21. Федусенко Ю.І. Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09/ Ю.І. Федусенко. - Інститут Педагогіки АПН України, К., 2009. - 205 с.

22. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка / Л.С. Выготский // Вопросы психологии. - 1996. - №6. - С. 62 - 76.

23. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке / Зимняя И. А. - М.: Просвещение.- 2005 - 357 с.

24. Snider A., Schnurer M. (2009). Many sides: debate across the curriculum. The International Debate Education Association, New York.

25. El Majidi, de Graaff, R., Janssen, D. (2021). A. Debate as a pedagogical tool for developing speaking skills in second language education. Language Teaching Research.

26. Claxton, N. E. (2008). Using deliberative techniques in the English as a foreign language classroom: a manual for teachers of advanced level students. New York, NY: IDEA.

27. Scott S. (2008). Perceptions of Students' Learning Critical Thinking through Debate in a Technology Classroom: A Case Study. The Journal of Technology Studies, vol. XXXIV, No. 1, 39-44

28. Popper, K. (2021). Conjectures and Refutations; the Growth of Scientific Knowledge. Hassell Street Press.

29. Alvermann, D.E. (1991). The Discussion Web: a graphic aid for learning across the curriculum. The Reading Teacher, Vol. 42 (2).

30. The discussion web A graphic aid for learning across the curriculum Binkley, M.J. (2020). Kaizen: How to Apply Kaizen to Improve Productivity, Communication, and Performance. PG Publishing LLC.

31. Kaptein, A. (2015). Ultimate Brainstorming: A Toolbox for Brainstormers and Facilitator. Creative English.

32. Webler, W.-D. (2000): Institutionalisierungsmoglichkeiten der Hochschuldidaktik. Das Hochschulwesen, 48. Jg./H. 2, 44-49.

33. Rybold, G. (2006). Speaking, Listening and Understanding: debate for non-native English speakers. International Debate Education Association.

References

1. Volkova L.V. (2006). Pedahohichna tekhnolohiya zastosuvannya dilovoyi hry u protsesi formuvannya inshomovnoyi komunikatyvnoyi kompetentnosti maybutnikh spetsialistiv finansovo-ekonomichnoho profilyu [Pedagogical technology of applying a business game in the process of forming foreign language communicative competence of future specialists in the financial and economic profile]. Extended abstract of candidate 's thesis. Kyiv.

2. Imzharova Z. (2008). Debaty yak pedahohichna tekhnolohiya [Debate as a pedagogical technology]. Metodyka i tekhnolohiya. Osvita. Ua. - Methodology and technology. Osvita. Ua.

3. Polonska T.K. (2017). Games as a teaching technique for competence-oriented foreign languages teaching to primary school pupils. Ukrayins'kyy pedahohichnyy zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 3, 109-114.

4. Ryabets I. V. Vykorystannya pedahohichnoyi tekhnolohiyi «debaty» u protsesi profesiynoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv iz zv"yazkiv z hromads'kistyu [The use of the pedagogical technology "debate" in the process of professional training of future specialists in public relations]. Natsional'nyy universytet “Kyyevo-Mohylyans'ka akademiyd' - National University “Kyiv-Mohyla Academy”.

5. Sokol I., Sopina O., Svyrydenko I. (2017). Zastosuvannya tekhnolohiyi debativ dlya rozvytku klyuchovykh kompetentnostey uchniv [Application of debate technology for the development of key competences of students].Psykholoho-pedahohichni problemy sil's'koyi shkoly - Psychological and pedagogical problems of a rural school, 57, 112-119 [in Ukrainian].

6. Topchiy H.S. (2011). Ihrovi pedahohichni tekhnolohiyi yak umova profesiynoho samorozvytku maybutn'oho vchytelya [Game pedagogical technologies as a condition for the professional self-development of the future teacher]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

7. Brookfield, S.D., Preskill, S. (2005). Discussion as a Way of Teaching: Tools and Techniques for Democratic Classrooms. Jossey-Bass.

8. Najafi, M., Motaghi, Z, Nasrabadi, H. B., Heshi, K. N. (2016). Debate learning method and its implications for the formal education system. Educational Research and Reviews, 11(6), 211-218.

9. Kudykina N.V. Teoretychni zasady pedahohichnoho kerivnytstva ihrovoyu diyal'nistyu molodshykh shkolyariv u pozaurochnomu navchal'no-vykhovnomu protsesi [Theoretical principles of pedagogical guidance of play activities of younger schoolchildren in the extracurricular educational process]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

10. Tarnopolskyi O. B., Kozhushko C. P., Kabanova M. R. (2018). Heymifikatsiya v navchanni inozemnykh mov u vyshchiy shkoli [Gamification in teaching foreign languages in higher education]. Inozemni movy -Foreign Languages, 3, 15-22 [in Ukrainian].

11. Shcherban P.M. (2004). Navchal'no-pedahohichni ihry u vyshchykh navchal'nykh zakladakh [Educational and pedagogical games in higher educational institutions]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

12. Herger M. (2014). Enterprise gamification: engaging people by letting them have fun / M. Herger. - Leipzig: CreateSpace Independent Publishing Platform.

13. Nechyporenko A. F., Til'nyak N. V., Sydorenko L. M. (2019). Osoblyvosti rozvytku

14. krytychnoho myslennya pid chas provedennya debativ [Features of the development of critical thinking during debates]. World Science, 3(43), 13-15.

15. Freeley, A.J., Steinberg, D. L. (2013). Argumentation and Debate: Critical Thinking for Reasoned Decision Making. Cengage Learning.

16. Using Debate in the Classroom: Encouraging Critical Thinking, Communication, and Collaboration. (2016). K.A. Davis, M.L.W Zorwick, J. Roland, Wade, M.M. (eds.), Routledge.

17. Andriyanova H.I. (2018). Vykorystannya ihrovykh tekhnolohiy u dystantsiynomu navchanni vyshchoyi shkoly [The use of game technologies in distance learning of a higher school]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka - Bulletin of Taras Shevchenko LNU, 7 (321), 138-148. [in Ukrainian].

18. Kravets N. M. (2017). Ihrovi tekhnolohiyi navchannya yak odna z innovatsiynykh form navchal'no-vykhovnoho protsesu VNZ [Game learning technologies as one of the innovative forms of the educational process of higher education institutions]. Materialy XLVI naukovo- tekhnichnoyi konferentsiyi - Proceedings of the XLVI scientific and technical conference. Vinnytsya: VNTU.

19. Remekh T. O. (2019). Potentsial debativ u navchanni starshoklasnykiv hromadyanstva // Modernizatsiya osvitn'oho seredovyshcha: problemy ta perspektyvy [The potential of debates in teaching high school students citizenship]. Proceedings of the Fifth International Scientific and Practical Conference - Zbirnyk materialiv P'yatoyi Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, (pp. 201-204). Uman': VPTS «Vizavi».

20. Simonenko L. Yu. (2011). Status dydaktychnoyi hry u navchal'nomu protsesi u vyshchykh zakladakh osvity [The status of didactic games in the educational process in higher education institutions]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka - Taras Shevchenko LNU Bulletin. 3(226), 139 - 145 [in Ukrainian].

21. Fedorenko V. L. (2006). Vykorystannya ihrovykh tekhnolohiy dlya realizatsiyi intehratyvnoho pryntsypu osvity [The use of game technologies for the implementation of the integrative principle of education]. Dyvoslovo, 2, 37 - 42 [in Ukrainian].

22. Fedusenko Yu.I. (2009). Dydaktychna hra yak zasib navchannya inozemnykh mov molodshykh shkolyariv [Didactic game as a means of teaching foreign languages to junior high school students]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

23. Vygotsky L.S. (1996). Igra i yeye rol' v detyakh mental'nogo razvitiya [The game and its role in the child's mental development]. Voprosy psichologii - Questions of psychology, 6, 62 - 76[in Russian].

24. Zimnyaya I.A. (2005). Psikhologicheskiye aspekty obucheniya govoreniyu na inostrannom yazyke [Psykhological aspects of teaching speaking in a foreign language]. Moscow: Prosveschenie [in Russian].

25. Snider A., Schnurer M. (2009). Many sides: debate across the curriculum. The International Debate Education Association, New York.

26. El Majidi, de Graaff, R., Janssen, D. (2021). A. Debate as a pedagogical tool for developing speaking skills in second language education. Language Teaching Research.

27. Claxton, N. E. (2008). Using deliberative techniques in the English as a foreign language classroom: a manual for teachers of advanced level students. New York, NY: IDEA.

28. Scott S. (2008). Perceptions of Students' Learning Critical Thinking through Debate in a Technology Classroom: A Case Study. The Journal of Technology Studies, vol. XXXIV, No. 1, 39-44.

29. Popper, K. (2021). Conjectures and Refutations; the Growth of Scientific Knowledge. Hassell Street Press.

30. Alvermann, D.E. (1991). The Discussion Web: a graphic aid for learning across the curriculum. The Reading Teacher, Vol. 42 (2).

31. Binkley, M.J. (2020). Kaizen: How to Apply Kaizen to Improve Productivity, Communication, and Performance. PG Publishing LLC.

32. Kaptein, A. (2015). Ultimate Brainstorming: A Toolbox for Brainstormers and Facilitator. Creative English.

33. Webler, W.D. (2000): Institutionalisierungsmoglichkeiten der Hochschuldidaktik. Das Hochschulwesen, 48. Jg./H. 2, 44-49.

34. Rybold, G., Harvey-Smith, N. (2013). Speaking, Listening and Understanding: debate for non-native English speakers. International Debate Education Association.

Размещено на Allbest.ru