Запровадження технології веб-квест у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям

Підходи до підготовки майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям та вплив технології веб-квест на означений процес. Результати тестування здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта денної та заочної форм навчання.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.10.2023
Размер файла 38,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Запровадження технології веб-квест у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям

Ольга Граб,

аспірантка, асистент кафедри педагогіки дошкільної, початкової освіти та освітнього менеджменту

м. Мукачево

Анотація

У статті розглянуто підготовку майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям та вплив технології веб-квест на означений процес. Широке й ефективне впровадження інноваційних методик в освітній процес сприяє підвищенню якості освіти та зацікавленості здобувачів. Сьогодення вимагає від педагога гнучкість і нестандартність мислення, розвиненого інтелекту, комунікативних навичок, вміння адаптуватися до швидких змін життя, здатність використовувати сучасні освітянські ідеї та технології.

Мета - з'ясувати особливості та ефективність застосування технології «веб-квест» у процесі підготовки майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям.

Проаналізовано роботи науковців із запропонованої проблеми щодо застосування веб-квестів у підготовці здобувачів вищої освіти, на основі чого можна зробити висновок про актуальність даного питання.

Автори зазначають, що науковці розглядають технологію «веб-квест», як таку, у процесі запровадження якої здобувач має позицію суб'єкта взаємодії і може брати активну участь у процесі навчання, керуючись власним індивідуальним маршрутом.

Визначено зміст поняття «веб-квест», описано його складові, окреслено типи завдань, які можуть бути корисними у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям.

Технологія веб-квест є сучасною освітньою технологією, що дозволяє створювати передумови для становлення фахівця здатного моделювати освітній процес, самостійно генерувати і реалізовувати нові освітні ідеї та технології навчання і виховання. Технологія вирізняється гнучкістю та високою адаптивністю до реалізації освітніх завдань з підготовки майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям.

У статті проаналізовано результати тестування здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта денної та заочної форм навчання.

Результати дослідження створюють підстави для більш поглибленого дослідження впливу технології веб-квест на ставлення майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Ключові слова: веб-квест, професійна підготовка, майбутні вихователі, природне довкілля.

Abstract

OlhaHrab

Graduate student, Assistant of the Department of Pedagogy of Preschool,

Primary Education and Educational Management,

Mukachevo State University, Mukachevo

Introduction of web-quest technology in the training of future educators to introduce preschoolers with the natural environment

The article examines the preparation of future educators for familiarizing preschoolers with the natural environment and the impact of web quest technology on the specified process. The widespread and effective implementation of innovative methods into the educational process contributes to improving the quality of education and the interest of students. Nowadays, a teacher needs flexibility and non-standard thinking, developed intelligence, communication skills, the ability to adapt to rapid changes in life, and the ability to use modern educational ideas and technologies.

The purpose is to find out the peculiarities and effectiveness of using the web - quest technology in the process of preparing future educators to introduce preschoolers with the natural environment.

The author of the article has analyzed the works of scholars on the proposed problem of using web-quests in the training of higher education applicants, on the basis of which it can be concluded that this issue has become relevant.

The authors have noted that scientists consider the «web-quest» technology to be one in which the applicant has the position of a subject of interaction and can actively participate in the learning process, guided by his or her own individual route.

The content of the concept of «web-quest» is defined, its components are described, and the types of tasks that can be useful in preparing future educators for familiarizing preschoolers with the natural environment are outlined.

The web-quest technology has become a modern educational technology that allows to create prerequisites for the formation of a specialist capable of modeling the educational process, independently generating and implementing new educational ideas and technologies of teaching and upbringing. The technology is flexible and highly adaptable to the implementation of educational tasks to prepare future educators to introduce preschoolers with the natural environment.

The article analyzes the results of testing students of the specialty 012 Preschool education of full-time and part-time forms of education.

The results of the study create the basis for a more in-depth study of the influence of the web quest technology on the attitude of future educators to the familiarization of preschoolers with the natural environment with the help of information and communication technologies.

Keywords: webquest, professional training, future educators, natural environment.

Основна частина

Постановка проблеми. Упровадження інноваційних технологій виступає невід'ємною передумовою покращення якості вищої освіти. Мережа Інтернет стала універсальним засобом пошуку інформації для набуття знань. Попит на глобальний інформаційний простір провокує виникнення нових інструментів та додатків, що дозволяють викладачу створити більш якісніші умови для опанування здобувачами як новими знаннями, так і набути необхідних практичних навичок.

У Стандарті вищої освіти України за спеціальністю 012 Дошкільна освіта зазначено, що студенти мають організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти з використанням сучасних технологій, засобів, методів, прийомів [9].

Інформаційний потенціал мережі Інтернет є невичерпним. Він дозволяє не тільки отримати будь-яку необхідну інформацію, але й розповсюджувати власну. Інформаційні технології дозволяють створити новий освітній осередок, у якому здобувачі стають здатними брати на себе більше відповідальності за власну освіту та її конструювання. Так, науковці О. Голюк, К. Крутій, І. Деснова, О. Блашкова зазначають, що активне використання у навчанні студентів таких цифрових інструментів як Kahootта Quizlet, допомагає вдосконалювати їх адаптаційні та соціальні навички, швидко аналізувати їх навчальні досягнення та легко доносити нову інформацію [14, с. 110].

Однією з таких сучасних технологій є веб-квест, що приховує в собі різноманітні перспективи щодо її активного застосування в освітньому процесі підготовки майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових джерелах актуальними стали дослідження та дискусії з приводу необхідності покращення якості дистанційного навчання студентів закладів вищої освіти (О. Верхоліас, М. Верхоліас, В. Плющ, О. Терещенко та інщі) [1, 5].

Залучення здобувачів до роботи з різноманітними цифровими контентами під час навчання стає звичним. Так, автори М. Шарплє (М. Sharpies), А. Адамс (А. Adams), Р. Фергісон (R. Ferguson), М. Гавед (М. Gaved), П. Макендрю (Р. McAndrew), Б. Рінтіс (B. Rienties), М. Веллєр (М. Weller) та інші, пропонують застосовувати гаджети та цифрові пристрої, що належать студентам в освітньому процесі (підхід BYOD). За цим підходом викладач втрачає функцію одноосібного джерела знань, проте на перший план виступають адміністративні та організаторські функції [17]. Дослідники наголошують на позитивному сприйманні студентами цифрових новацій, що може якісно вплинути на розвиток освіти в майбутньому під впливом цифрового середовища. Різноманітним аспектам запровадження технології веб-квест у процес підготовки здобувачів вищої освіти приділяли увагу

О. Сипченко, О. Чернякова, Н. Гарань, Н. Гончарова, Б. Додж (B. Dodge), Т. Марч (Т. March) та інші [8]. Проте застосуванню веб-квест технологій у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дітей дошкільного віку з природним довкіллям приділено недостатньо уваги.

Мета статті - з'ясувати особливості та ефективність застосування технології «веб-квест» у процесі підготовки майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям.

Виклад основного матеріалу. Сучасні Інтернет-технології дозволяють користувачам будь-якого рівня не тільки знаходити і завантажувати інформацію, а й також опрацьовувати її разом і розташовувати в мережі, створюючи відкритий, інтерактивний освітній інформаційний простір. Веб - квест є технологію, у процесі запровадження якої здобувач має позицію суб'єкта взаємодії і може брати активну участь у процесі навчання, керуючись власним індивідуальним маршрутом.

Уперше поняття «веб-квест» (WebQuest) було запропоновано у 1995 році Берні Доджем(BernieDodge), професором освітніх технологій США. Вчений створив інноваційний додаток для інтеграції в освітній процес дисциплін на різних рівнях навчання. Як зазначає сам засновник інтерактивної технології Берні Додж(BernieDodge), запровадження веб-квестів в освітній процес вищої школи створює сприятливі передумови для покращення якості підготовки здобувачів освіти, створення підґрунтя для активізації їх пізнавальної діяльності, інтегрування набутих знань, поліпшення практичної зорієнтованості та збагачення практичного досвіду [13].

І. Меленцьсхаракетризовує веб-квест як освітню технологію, що визначається об'єднанням студентів у групи із застосуванням ресурсів мережі Інтернет [3, с. 34]. З. Бакш (Z. Baksh) розглядає веб-квест у контексті практико зорієнтованих технологій проєктної діяльності, яка створює передумови для ефективного аналізу та перетворення інформації, що існує в мережі Інтернет [11, с. 473]. На думку О. Фомічової, унікальність технології веб-квест полягає в зорієнтованості студентів на самостійне опанування знаннями через здійснення аналітичної діяльності. Завдання педагога - створитиумови для вивченняздобувачамиосвітиокресленоїпроблеми [10, с. 33]. Отже, технологія «веб-квест» передбачаєсамостійневирішенняздобувачамипроблемнихзавданьіззастосуваннямресурсівмережіІнтернет.

На думку І. Онищенко, веб-квест є сучасною, інноваційною технологією, що передбачає вияв студентами самостійності у здійсненні пошуку ресурсно-орієнтованої інформації, що дозволяє вирішити проблемне завдання [4, с. 120].

Веб-квест складається із завдань, що передбачають організацію освітньої діяльності здобувачів з будь-якої теми із застосуванням мережі Інтернет. Запропоновані завдання можуть бути як короткостроковими, так і передбачати довгострокове виконання. Короткотривалі веб-квести переважно використовуються з метою набуття нових знань, а довготривалі - дозволяють розширювати й уточнювати отриману напередодні інформацію. Здобувачі, виконуючи завдання, аналізують, систематизують та узагальнюють інформацію, і, як наслідок, починають краще розуміти новий матеріал. У результаті активної аналітичної діяльності на основі свідомо опрацьованої інформації утворюється новий продукт: звіт, проєкт, презентація, дослідження, інтерв'ю тощо. Довготривалий веб-квест може відбуватися як декілька тижнів так і відбуватись упродовж всього семестру.

Структура веб-квестів. Згідно із таксономією Б. Доджа, у веб-квестах передбачається виокремлення таких складових [12, с. 7]: вступ, завдання, ресурси, процес, оцінювання. Проте викладач за власної ініціативи або відповідно до рівня знать і потреб студентів, може змінювати структуру веб-квесту. Схарактеризуємо складові веб-квесту.

Так, у «вступі» мають чітко визначатись головні ролі учасників або сценарій квесту, визначається попередній план роботи, надається анонс всього квесту, визначаються завдання та строки їх виконання. На цьому етапі роботи викладач проводить підготовчу роботу, знайомить здобувачів із темою, формулює проблему. Тема добирається так, щоб під час роботи над нею студенти поглиблювали отримані напередодні знання та водночас дізнавались щось нове. Тема має бути цікавою та корисною для здобувачів, щоб вони мали змогу обрати завдання, яке б відповідало інтересам. Більш цікавим буде обговорення результатів, якщо одну тему обирають декілька здобувачів. На етапі вступу студенти мають змогу знайомитись з основними поняттями з обраної теми, матеріалами аналогічних завдань.

На етапі «завдання» окреслюється проблема, яку треба вирішити. Схарактеризуємо типи завдань, що зустрічаються у веб-квестах і можуть застосовуватись у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дітей дошкільного віку з природним довкіллям. Так, завдання на оформлення матеріалу (retellingtasks) є найпростішими у веб-квестах, і передбачають створення на основі поданого матеріалу чогось оригінально нового, креативного та унікального. Наприклад, підготувати пам'ятку, розповідь, написати есе тощо. Проте студенти мають бути не обмежені у виборі того, про що саме вони б хотіли розповідати, структурувати чи подавати оброблену інформацію. Завдяки завданням на переказування студенти вправляються у навичках підсумовування, відборі та обробці інформації [16, с. 395].

Сутність компіляційних завдань (compilationtask) полягає у тому, що студенти мають проаналізувати інформацію з різних джерел та звести її до єдиного формату. Результат роботи може бути опубліковано у мережі Інтернет або представлено у формі будь-якого нецифрового продукту.

Веб-квест, що створюється на основі завдання-загадки, вимагає синтезу інформації з набору джерел та створення головоломки, яку неможливо вирішити простим пошуком відповіді на будь-якій конкретній сторінці Інтернету. Навпаки, необхідно самостійно вигадати загадку, розв'язання якої вимагає: аналізу та обробки інформації з багатьох джерел; складання інформації у вигляді висновків та узагальнень; віднаходження хибних висновків, які можуть спочатку здатися правильними відповідями на запитання, але при більш детальному аналізі не є істинними.

Конструкторський веб-квест(designtask) передбачає створення студентами продукту або плану дій щодо виконання заздалегідь означеної мети у певних межах. Наприклад, спланувати осередок неживої природи, що задовольняв би потреби дітей певного віку або спроектувати макет вулкану, блискавки, північного сяйва тощо.

Творчі веб-квести(creativeproductstask) пропонують студентам створити будь-який креативний продукт у заданому форматі (картина, п'єса, постер, гра, пісня, веб-сайт, мультимедійна презентація тощо). Творчі веб-квести схожі на конструкторські, але є більш вільними та непередбачуваними у своїх результатах. Одним з провідних критеріїв в оцінюванні творчих завдань має бути особистісне самовираження кожного зі студентів.

Веб-квести щодо вирішення протиріч (consensusbuildingtasks) передбачають пошук і уявлення різних, часом протилежних, думок на одну й ту саму проблему та намагання привести їх до консенсусу.

Переконуючий веб-квест(persuasiontask) має на меті створення студентами продукту, здатного переконати когось у чомусь. Таке завдання виходить за межі звичайного оформлення матеріалу та вимагає від здобувачів освіти розробки аргументів на користь будь-якого твердження, думки, пошуку варіантів вирішення проблеми на основі матеріалів, отриманих під час роботи з веб-квестом. Прикінцевим продуктом виконання такого завдання може бути доповідь на конференції, лист, стаття, відеозапис, мультимедійна презентація, веб-сторінка тощо.

Веб-квести, орієнтовані на самопізнання (self-knowledgetasks), мають за мету краще розуміння студентами себе самих, яке може виформовуватись через дослідження он-лайн та оф-лайн ресурсів. Такі завдання трапляються рідко, але приклади все ж таки існують, наприклад, веб-квест «Моя майбутня педагогічна діяльність», спрямований на вивчення ресурсів мережі Інтернет, пов'язаних з майбутньою педагогічною діяльністю.

Аналітичний веб-квест(analyticaltask) досліджує взаємозалежність речей реального світу у рамках заданої теми. Такі завдання стають підґрунтям для отримання студентами знань в умовах, за яких вони мають уважно вивчити одну або кілька об'єктів і віднайти в них подібності та відмінності, а також обчислити прихований зміст цих подібностей та відмінностей, зрозуміти зв'язок причин та наслідків, обговорити отримані результати. Наприклад, при порівнянні методів екологічного виховання країн Європи необхідно не просто виявити їх подібності та відмінності, а поміркувати про те, за яких умов вони впроваджуються і як досвід країн Європи можна застосувати у закладах дошкільної освіти України під час ознайомлення дітей із природним довкіллям [11, с. 474].

Оцінювальні веб-квести(judgmenttasks) є завданнями, що передбачають аналіз, упорядкування або класифікацію низки предметів (явищ). Студентам може пропонуватись виконання будь-якої ролі, наприклад інспектора з екологічних питань.

Наукові веб-квести(scientifictasks) створюють передумови для долучення студентів до наукових досліджень у різних галузях знань. Мережа Інтернет насичена різноманітною інформацією на природничі, екологічні, історичні, культурні джерела, які можуть бути корисними у будь-якій науці [7]. Отже, завдання мають бути зрозумілими, цікавими та доступними за рівнем складності. Для цього викладач має чітко визначити кінцевий результат роботи студентів (наприклад, треба надати відповіді на низку запитань, або окреслена проблема, яку треба вирішити, описана позиція, яку треба відстоювати тощо) [6].

Наступна складова веб-квесту - це «ресурси». Здобувачам може надаватись перелік бібліографічних джерел у найрізноманітнішому вигляді: відео, аудіо, паперовому вигляді, у вигляді покликань на електронні джерела, тематичні форуми, різноманітні бібліографічні джерела.

На етапі «процесу» надається опис етапів роботи, перелік запитань, приклади виконання завдання та рекомендації для його реалізації. На етапі процесу студент добирає необхідний матеріал, відшукує відповідну інформацію, порівнює та аналізує відповідно до означених критеріїв виконання завдання. Робота передбачає добирання найзначнішої інформації та подання її у вигляді web-сайту, html-сторінки, слайд-шоу, буклету, анімації, постера чи фоторепортажу. Виконання креативних завдань сприяє виробленню у здобувачів аналітичних навичок. Під час пошуку відповідей на означені запитання серед значної кількості дібраної інформації здобувачі освіти покращують рівень розвитку критичного мислення, вміння порівнювати та узагальнювати, класифікувати об'єкти та явища.

На етапі «оцінювання» надається опис критеріїв та параметрів веб-квесту. Критерії оцінювання визначаються від обраного викладачем типу освітнього завдання. Відбувається осмислення студентами виконаного завдання. Здобувачам можуть надаватись поради щодо поліпшення або подальшого вдосконалення опрацьованого завдання. Обговорення результатів виконаних студентами завдань можна здійснювати у вигляді конференції. Такий формат обговорення надає змогу здобувачам освіти сформувати власну думку, усвідомивши значущість проведеної роботи для подальшої професійної діяльності. На цьому етапі у студентів закладаються такі риси особистості як, відповідальність за виконану роботу, самокритичність, взаємопідтримка та вміння виступати перед аудиторією. По завершенню роботи над завданням, після підбиття підсумків, важливо надавати зворотній зв'язок з метою покращення результатів у майбутньому.

WebQuestмає багато різноманітних форм. Наведено перелік тих форм, які можна застосовувати у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям

1. Створення бази даних з обраної теми. Студенти наповнюють всі теми розділу найрізноманітнішим теоретичним і практичним матеріалом.

2. Створення мікросвіту, в якому студенти можуть рухатися по гіперпосиланнях умовно створюючи інформаційний осередок з означеної теми.

3. Написання інтерактивної історії (студенти обирають варіант продовження запропонованої ситуації або історії).

4. Створення інформаційного осередку з аналізом будь-якої проблеми. Студентам пропонується погодитися або не погодитися з думками авторів.

5. Онлайн співбесіда з віртуальним персонажем. Студенти відшукують відповіді на запитання, які досліджувала відома людина [15].

Схарактеризуємо переваги веб-квесту:

1. Унікальність технології полягає у тому, що веб-квести створюють широке інформаційне поле для практичної діяльності студентів, готують підґрунтя для аналізу різноманітних інформаційних джерел, обміну думками та упередженнями на окреслену викладачем проблему, що провокує до пошуку власної аргументованої позиції. Застосування технології веб-квест надає можливість зменшити час на пошук необхідної інформації, адже список покликань, передбачає опрацювання тільки корисної інформації. Інформація веб-квесту, що пропонується студентам для самостійного опрацювання або обговорення у групах, перебуває на різноманітних веб-сайтах. Саме завдяки функції гіперпокликань студенти не відчувають відстороненості від загального процесу, а продовжують і далі працювати у єдиному інформаційному просторі.

2. Веб-квест сприяє розвитку у здобувачів освіти навичок аналітичного та творчого мислення, які потрібні майбутнім вихователям. Веб-квести застосовуються педагогами у багатьох країнах, тому в мережі Інтернет можна віднайти багато цікавих готових розробок, готових до запровадження у процес підготовки майбутніх вихователів до ознайомлення дітей з природним довкіллям. У мережі Інтернет також існує безліч шаблонів за допомогою яких викладач може створювати власні веб-квести, розробляти завдання різного рівня, скористатись методичними порадами від інших фахівців про те, як і де знайти корисні сайти під час створення веб-квесту, а також скористатись переліком пошукових систем та інструкції щодо їх застосування.

3. За допомогою веб-квесту, студенти долучаються до сучасних технологій, максимально застосовуючи можливості мережі Інтернет [2]. Виконання завдань веб-квесту вимагає від студентів наявності вміння здійснювати пошук інформації у мережі Інтернет, швидко та точно добирати ресурси, орієнтуватись у різних пошукових системах, вміти точно формулювати запитання. Тому перш ніж надати завдання студентам, необхідно відвідати запропоновані сайти та переконатися, що їх зміст відповідає характеру завдань та відповідають рівню обізнаності студентів. Студентам із високим рівнем успішності, які мають досвід роботи в Інтернеті, можна запропонувати скласти власний квест за цікавою для них темою. Проте попередньо їх слід познайомити із структурою квесту, за необхідності забезпечити списком корисних сайтів.

4. Технологія веб-квест дозволяє здійснювати як роботу у малих групах, так і виконання індивідуальних завдань, проте застосування у малих групах є більш ефективним. Робота з веб-квестами може бути запропонована у якості самостійного завдання. Позитивний результат дає цей вид діяльності під час підготовки до предметних олімпіад, оскільки розширює кругозір та ерудицію. Реальне розміщення веб-квестів у мережі у вигляді web-сайтів, створених студентами, дозволяє значно підвищити мотивацію для досягнення найкращих освітніх результатів. По завершенню роботи з веб-квестом, після підбиття підсумків, важливо застосовувати матеріальне та моральне стимулювання високих результатів.

5. Веб-квести здатні охоплювати як окрему проблему, дисципліну, так і встановлювати міжпредметні зв'язки. Відповідно Б. Додж виокремлює три принципи класифікації веб-квестів, як-от: за тривалістю виконання виокремлюються короткочасні та довготривалі; за предметним змістом виокремлюються монопроекти та міжпредметні веб-квести; за типом завдань, що пропонуються студентам до виконання: переказ, компіляційні, загадки, конструкторські, творчі, розв'язання суперечливих питань, спрямовані на самопізнання, аналітичні, наукові тощо [12]. Отже, за допомогою веб-квесту викладач може охопити як одну, так і декілька тем одночасно.

Пропонуємо результати проведеного дослідження щодо запровадження технології веб-квест у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям. У дослідженні взяло участь 76 здобувачів освіти денної та заочної форми навчання, спеціальності 012 Дошкільна освіта Мукачівського державного університету. Технологія веб-квест застосовувалась під час вивчення дисципліни «Методика ознайомлення з довкіллям дітей раннього та дошкільного віку». Дослідження мало на меті визначення теоретичної та практичної готовності здобувачів до створення умов щодо здійснення дітьми дошкільного віку пошукової діяльності. У процесі ознайомлення здобувачів з темою «Пошукова діяльність як засіб ознайомлення дошкільників із природним довкіллям» було розроблено вісім веб-квестів. Наведемо приклад веб-квесту, що пропонувався студентам у таблиці 1.

Таблиця 1. Веб-квест «Ознайомлення дітей з об'єктами природного довкілля засобом дитячого експериментування»

Мета:

вдосконалювати вміння здобувачів створювати умови для здійснення дітьми дошкільного віку пошукової діяльності.

Освітні

завдання

1. Вчити здобувачів складати план послідовності створення умов для дитячого експериментування.

2. Формувати вміння дотримуватись структури організації та проведення пошукової діяльності дітей; визначати мету і завдання дитячого експериментування.

3. Продовжувати формувати вміння створювати умови для дитячого експериментування.

Завдання

Методичні завдання: активізувати пізнавальну діяльність здобувачів; формувати комунікативні, креативні здібності у здобувачів вищої освіти; посилити зацікавленість до самостійного вивчення проблем природного довкілля.

Вміння та навички, що формуються: аналіз, обробка та узагальнення науково-методичної інформації; навички користування інтернет-

джерелами, створення інфографіки, створювати пости у соц. мережах, створювати презентації у графічному редакторі Canva, створювати відео та вести власний канал на YouTube.

Кількість

76 здобувачів вищої освіти

Результат

1. Вміння визначати мету дослідницької діяльності.

2. Вміння заохочувати дітей до пошукової діяльності.

3. Вміння створювати умови для дитячого експериментування.

Ресурси

Комп'ютер з мережею Інтернет.

Вітаю, шановні здобувачі. Ви продовжуєте знайомитись із

Вступ

матеріалами теми «Пошукова діяльність як засіб ознайомлення дошкільників із природним довкіллям». Під час виконання завдань веб - квесту, ви маєте навчитись створювати умови для здійснення дітьми дошкільного віку пошукової діяльності.

Завдання

Ви - вихователі групи дітей дошкільного віку (вікова група за вибором).

Процес

Завдання 1. Пройдіть тест. Кожна правильна відповідь оцінюється в

1 бал. Максимальна кількість правильних відповідей - 20 балів. Тест виконується індивідуально.

Завдання 2. Об'єднайтесь в пари і розпочинайте виконання завдань. Опрацюйте зміст статті: Сазонова А. Організація експериментальної діяльності дітей дошкільного віку. Наукові записки. Серія «Психолого - педагогічні науки (НіжинськийдержавнийуніверситетіменіМиколи Гоголя), (3), 98-104.httDs://doi.om/10.31654/2663-4902-2020-PP-3-98-104Y

Визначте алгоритм організації дослідницької діяльності з дітьми дошкільного віку.

3. Проаналізуйте активність та самостійність дітей під час пошукової діяльності за такими критеріями: самостійність виконання дослідів; активність та зацікавленість дітей діяльністю.

4. Проаналізуйте перспективний план пошукової діяльності дітей середнього дошкільного віку (вересень). Визначте які умови варто створити вихователю на першому тижні місяця для реалізації означеного плану з дітьми.

5. Складіть перспективний план пошукової діяльності дітей дошкільного віку на жовтень (вікова група на вибір здобувача). Під час складання плану дотримуйтесь алгоритму організації пошукової діяльності дітей (див. завдання 1).

6. Оберіть у перспективному плані пошукової діяльності дітей один дослід (див. завдання 5.). Продемонструйте обраний дослід, зафіксувавши його на відео.

Оцінювання

Задання 1. Критерій оцінювання тестування: - надання здобувачами правильних відповідей.

Завдання 2. Критерії створеного алгоритму дослідницької діяльності дітей: - лаконічність поданого алгоритму; - конкретність поданого алгоритму.

Задання 3. Критерій аналізу: - ґрунтовність наведених аргументів.

Задання 4. Критерії оцінювання визначених умов: - умови мають бути чіткими та конкретними; - наявність прикладів реалізації визначених умов.

Задання 5. Критерії оцінювання запропоновано перспективного плану: - відповідність програмовим завданням для означеного віку дітей; - врахування сезонних змін у природі; - урахування принципів наступності та послідовності у плануванні.

Задання 6. Критерії оцінювання проведеного досліду: - відповідність досліду означеній меті; - заохочення дітей до самостійної пошукової діяльності.

Результат Задання1. Результати тестування.

Завдання 2. Інфографіка, що відображає алгоритм дослідницької діяльності дітей.

Задання 3. Надати результат аналізу у коментар до завдання. Задання 4. Створіть пост у соц. мережі Facebook, схарактеризувавши умови до реалізації перспективного плану пошукової діяльності дітей на першому тижні.

Задання 5. Презентація перспективного плану пошукової діяльності дітей за допомогою графічного редактора Canva.

Задання 6. Розташуйте відео досліду на YouTube. Надайте покликання на відео для перегляду.

По завершенню вивчення теми «Пошукова діяльність як засіб ознайомлення дошкільників із природним довкіллям», здійснювалась контрольна перевірка знань здобувачів денної та заочної форм навчання шляхом виконання тестових завдань. Запропоновані здобувачам тестові завдання мали практико-орієнтований характер: спланувати або спроектувати щось (наприклад, план бесіди з дітьми за означеною темою); виконати дослідницьку роботу (аналіз інтернет-джерел, описати результати спостереження проведеного досліду з дітьми тощо); виконання аналітичних завдань (збір та аналіз даних про об'єкти природного довкілля, що вивчаються дітьми дошкільного віку); відновлення хронології подій (аналіз педагогічних ситуацій з організації дослідницько-експериментальної діяльності дітей дошкільного віку).

У результаті визначення рівня обізнаності здобувачів денної форми навчання у базових поняттях з означеної теми було отримано такі статистичні дані: 91,21% здобувачів освіти вдало впорались із запропонованими завданнями. Здобувачам вдалось надати чіткі та змістовні відповіді на запитання, було наведено вдалі та конкретні приклади. Проте 8,79% респондентів продемонстрували недостатній рівень опанування поняттями: пошукова діяльність, дослід, дослідження.

Аналіз даних щодо визначення обізнаності у базових поняттях здобувачів заочної форми навчання дозволяє дійти висновку про те, що 84,8% здобувачів освіти успішно впорались із запропонованими завданнями, вільно оперували поняттями. На жаль 15,2% здобувачів заочної форми навчання схарактеризували визначення не досить точно та змістовно.

Серія тестових завдань на визначення у здобувачів денної форми навчання вміння добирати у роботі з дітьми методи організації пошукової діяльності показало, що 83,4% здобувачів вищої освіти отримали високі бали, 12,3% опитаних респондентів продемонстрували достатній рівень обізнаності у методах організації пошукової діяльності дітей та 4,3% здобувачів частково впорались із завданням.

Аналіз статистичних даних серед здобувачів заочної форми навчання щодо визначення вміння добирати у роботі з дітьми методи організації пошукової діяльності показав, що 79,2% правильно визначають та вдало добирають методи організації пошукової діяльності; 13,2% опитаних виконали завдання із незначними помилками; 7,6% респондентів виконали завдання частково.

Отримані діагностичні дані за тестовими завданнями, що визначають вміння застосовувати у практичній діяльності з дітьми принципи організації дослідницько-експериментальної діяльності показали, що переважна більшість здобувачів денної форми навчання (34,92%) під час виконання практичних завдань систематично враховують принципи організації дитячого експериментування. 50,79% респондентів (денна форма навчання) у виконанні практичних завдань частково враховували принципи пошукової діяльності дітей. 14,29% здобувачів денної форми навчання спеціальності 012 Дошкільна освіта зазнавали труднощів у розумінні принципів та практичному їх застосуванні.

Результати виконання аналогічних завдань здобувачами заочної форми навчання доводять, що 36,1% розуміються на принципах пошукової діяльності дітей та активно застосовують у повсякденній роботі з дітьми; 48,3% опитаних правильно визначають принципи дослідницької діяльності, проте не завжди ними керуються у роботі з дітьми; 15,6% продемонстрували недостатній рівень опанування принципами організації дослідницько - експериментальної діяльності дітей дошкільного віку. Отже, результати означеного дослідження доводять ефективність застосування технології веб-квест у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям.

Висновки. Отже, технологія веб-квест є сучасною освітньою технологією, що дозволяє створювати передумови для самостійного набуття здобувачами теоретичними знаннями та практичними навичками. Технологія вирізняється гнучкістю та високою адаптивністю до освітніх завдань з дисципліни «Методика ознайомлення з довкіллям дітей раннього та дошкільного віку». Результати проведеного дослідження показали достатній рівень теоретичної та практичної готовності здобувачів до створення умов щодо здійснення дітьми дошкільного віку пошукової діяльності. Отримані статистичні дані дозволяють стверджувати що, технологія веб-квест є потужним інструментом у підготовці майбутніх вихователів до ознайомлення дошкільників з природним довкіллям.

Література

веб квест вихователь дошкільник навчання

1. Верхоліас О.О., &Верхоліас М.Р. Позитивні аспекти дистанційного навчання. Дистанційна освіта в Україні: інноваційні, нормативно-правові, педагогічні аспекти. Вип. 1. 120-123. - https://doi. Org/10.18372/2786-5495.1.15759 (дата звернення: 04.10.2022 р.).

2. Гуревич Р., Кадемія М., Опушко Н. Цифрові технології в закладах вищої освіти: виклики сучасного суспільства. Modern science: problems and innovations. Abstracts of the 5thInternationalscientificandpractical. Стокгольм: SSPG Publish, 2020. С. 246-252. - URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2020/07/MODERN-SCIENCE-PROBLEMS-AND - INNOVATIONS - 26-28.07.20.pdf#page=246 (дата звернення: 04.10.2022 р.).

3. Меленець І.О. Технологія Веб-квест у методичному арсеналі сучасного викладача: методична розробка. Коростишів: 2017. 147 с.

4. Онищенко І. Веб-квест як засіб формування мотивації до професійної діяльності в майбутніх вчителів початкової школи. ЗбірникнауковихпрацьУманського державного педагогічногоуніверситету. 2020. Вип. 3. С. 115-124. - DOI:https://doi.org/10.31499/2307-4906.3.2020.219100 (дата звернення: 04.10.2022 р.).

5. Плющ В., Терещенко О. Ефективність дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Наука і технікасьогодні. 2022. №5. С. 163-174.

6. Попович О.М., Граб О.В. Використання рольових ігор у процесі підготовки майбутніх вихователів до професійного спілкування з дітьми. Перспективи та інновації науки / голов. ред. Н.М. Чернуха. Київ, 2022. №8 (13) С. 201-215.

7. Сипченко О. Цифровізація вищої освіти як важлива вимога часу. Розвиток освітніх систем в умовах євроінтеграційних трансформацій: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / За наук. ред. д. пед. наук С.З. Романюк. Чернівці: Чернівецький національний університет, С. 276-281.

8. СипченкоО., Чернякова О., Гарань Н., Гончарова Н. Веб-квест технології у професійній підготовці майбутніх фахівців. Гуманізаціянавчально-виховногопроцесу. 2021. №1. С. 25-34.

9. Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти / під. кер. А.М. Богуш. Київ: 2019. 20 с. - URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-225osvita/zatverdzeni % 20standarty/2019/11/22/2019-11-22-012doshkilna-B.pdf (дата звернення: 04.10.2022 р.). (дата звернення: 04.10.2022 р.).

10. Фомічова О.В. Веб-квести як засіб формування готовності до інноваційної діяльності студентів у вищій школі. ScienceRise. Pedagogical Education. Харків, 2016. №10. С. 31-34.

11. Baksh Z. EffectivenessofWebQuestinScienceStudiesforteacherEducation. JournalofEmerging Technologies andInnovativeResearch (JETIR). 2018. Vol. 5. Р. 472-475. - https://www.researchgate.net/publication/331149417 (дата звернення: 04.10.2022 р.).

12. Dodge B. FOCUS: Fiverulesforwriting a greatWebQuest. Learningandleadingwithtechnology. 2001. Vol. 28 (8). Р. 6-9. - https://edisciplinas.usp.br/pluginfile.php/326587/mod_resource/ content/0/FOCUS_Five_Rules_for_Writing_a_Great_WebQuest.htm (дата звернення: 04.10.2022 р.).

13. Dodge B. Web-Quest: A strategyforscaffoldinghigher-levellearning. PresentedattheNationalEducationalComputingConference. SanDiego. June 22-24, 1998. - URL: http://webquest.sdsu.edu/necc98. htm

14. Holiuk O., Kruty K., Desnova I., Blashkova O., Korylchuk N. ProblemsandProspectsofFormationofDigitalCompetenceofFutureScientificandPedagogicalWorkersofHigherEducationInstitutionsThroughGamification: OpportunitiesKahoot, QuizletintheEuropeanUnion/ JournalofCurriculumandTeaching, Vol. 11, No. 4. Р. 108-199 DOI:https://doi.org/10.5430/jct.v11n4p108 (дата звернення: 04.10.2022 р.).

15. March T. TheLearningPowerofWebQuests. EducationalLeadership. December 2003. Vol. 61. No. 4, P. 42-47. - URL: https://tommarch.com/writings/what-webquests-are/ (дата звернення: 04.10.2022 р.).

16. Nozdracheva O., Peterson I. Implementationofwebquestpracticesintomobilelearning. Vienna, Austria. 2021. Vol. 8. Р. 393-402. - DOI: 10.35603/sws.iscss.2021/s08.37 (датазвернення: 04.10.2022 р.).

17. Sharples M., Adams A., Ferguson R., Gaved M., McAndrew P., Rienties B., Weller M., Whitelock D. InnovatingPedagogy 2014: OpenUniversityInnovationReport 3. MiltonKeynes: TheOpenUniversity, 2014. Р. 117-124.

References

1. Verholias O.O., Verholias M.R. Pozytyvniaspektydystantsiynohonavchannya [Positiveaspectsofdistancelearning]. DistanceeducationinUkraine: innovative, regulatoryandpedagogicalaspects. Vol. 1, pp.120-123. Availableat: https://doi.org/10.18372/2786-5495.1.15759 [inUkrainian].

2. Gurevich R., Kademiya M., Opushko N. (2020). Tsyfrovitekhnolohiyi v zakladakhvyshchoyiosvity: vyklykysuchasnohosuspil'stva [Digitaltechnologiesininstitutionsofhighereducation: challengesofmodernsociety]. Modernscience: problemsandinnovations. Stockholm: SSPG Publish, pp. 246-252. Availableat: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2020/07/ MODERN-SCIENCE-PROBLEMS-AND-INNOVATIONS-26-28.07.20.pdf#page=246 [inEnglish].

3. Melenets I.O. (2017). TekhnolohiyaVeb-kvest u metodychnomuarsenalisuchasnohovykladacha: metodychnarozrobka [Webquesttechnologyinthemethodologicalarsenalof a modernteacher: methodologicaldevelopment]. Korostyshiv, 147 p. [inUkrainian].

4. Onyshchenko I. (2020). Veb-kvestyakzasibformuvannyamotyvatsiyidoprofesiynoyidiyal'nosti v maybutnikhvchytelivpochatkovoyishkoly [Web-questas a meansofformingmotivationforprofessionalactivityinfutureprimaryschoolteachers]. CollectionofscientificworksoftheUmanStatePedagogicalUniversity. Vol. 3, pp. 115-124. Availableat: https://doi.org/10.31499/2307-4906.3.2020.219100. [inUkrainian].

5. Plyusch V., Tereshchenko O. (2022). Efektyvnist' dystantsiynohonavchannya u zakladakhvyshchoyiosvity [Effectivenessofdistancelearningininstitutionsofhighereducation]. Scienceandtechnologytoday. Vol. 5, pp. 163-174 [inUkrainian].

6. Popovych O.M., Grab O.V. (2022). Vykorystannyarol'ovykhihor u protsesipidhotovkymaybutnikhvykhovatelivdoprofesiynohospilkuvannya z dit'my [Theuseofroleplayinggamesintheprocessoftrainingfutureeducatorsforprofessionalcommunicationwithchildren]. Prospectsandinnovationsofscience. Kyiv, Vol. 8 (13), pp. 201-215 [inUkrainian].

7. Sipchenko O. Tsyfrovizatsiyavyshchoyiosvityyakvazhlyvavymohachasu [Digitizationofhighereducationasanimportantrequirementofthetime]. ThedevelopmentofeducationalsystemsintheconditionsofEuropeanintegrationtransformations: materialsoftheInternationalScientificandPracticalConference. ChernivtsiNationalUniversity, pp. 276-281 [inUkrainian].

8. Sipchenko O., Chernyakova O., Haran N., Goncharova N. (2021). Veb-kvesttekhnolohiyi u profesiyniypidhotovtsimaybutnikhfakhivtsiv [Web-questtechnologyinprofessionaltrainingoffuturespecialists]. Humanizationoftheeducationalprocess. Vol. 1, pp. 25-34 [inUkrainian].

9. Bogush A.M. (2019). Standard vyshchoyiosvityUkrayinyzaspetsial'nistyu 012 «Doshkil'naosvita» haluziznan' 01 «Osvita/Pedahohika» dlyapershoho (bakalavrs'koho) rivnyavyshchoyiosvity [Standard ofhighereducationofUkraineinspecialty 012 «Preschooleducation» branchofknowledge 01 «Education/Pedagogy» forthefirst (bachelor's) levelofhighereducation]. Kyiv, 20 p. Availableat: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-225osvita/zatverdzeni % 20standarty/ 2019/11/22/2019-11-22-012doshkilna-B.pdf

10. Fomicheva O.V. (2016). Veb-kvestyyakzasibformuvannyahotovnostidoinnovatsiynoyidiyal'nostistudentiv u vyshchiyshkoli [Web-questsas a meansofformingreadinessforinnovativeactivitiesofstudentsinhighereducation]. ScienceRise. PedagogicalEducation. Kharkiv, Vol. 10, pp. 31-34 [inUkrainian].

11. Baksh Z. EffectivenessofWebQuestinScienceStudiesforteacherEducation. JournalofEmerging Technologies andInnovativeResearch (JETIR). 2018. Vol. 5. Р. 472-475. - https://www.researchgate.net/publication/331149417 (дата звернення: 04.10.2022 р.).

12. Dodge B. FOCUS: Fiverulesforwriting a greatWebQuest. Learningandleadingwithtechnology. 2001. Vol. 28 (8). Р. 6-9. - https://edisciplinas.usp.br/pluginfile.php/326587/ mod_resource/content/0/FOCUS_Five_Rules_for_Writing_a_Great_WebQuest.htm (дата звернення: 04.10.2022 р.).

13. Dodge B. Web-Quest: A strategyforscaffoldinghigher-levellearning. PresentedattheNationalEducationalComputingConference. SanDiego. June 22-24, 1998. - URL: http://webquest.sdsu.edu/necc98. htm

14. Holiuk O., Kruty K., Desnova I., Blashkova O., Korylchuk N. ProblemsandProspectsofFormationofDigitalCompetenceofFutureScientificandPedagogicalWorkersofHigherEducationInstitutionsThroughGamification: OpportunitiesKahoot, QuizletintheEuropeanUnion/ JournalofCurriculumandTeaching, Vol. 11, No. 4. Р. 108-199 DOI:https://doi.org/10.5430/jct.v11n4p108 (дата звернення: 04.10.2022 р.).

15. March T. TheLearningPowerofWebQuests. EducationalLeadership. December 2003. Vol. 61. No. 4, P. 42-47. - URL: https://tommarch.com/writings/what-webquests-are/ (дата звернення: 04.10.2022 р.).

16. Nozdracheva O., Peterson I. Implementationofwebquestpracticesintomobilelearning. Vienna, Austria. 2021. Vol. 8. Р. 393-402. - DOI: 10.35603/sws.iscss.2021/s08.37 (дата звернення: 04.10.2022 р.).

17. Sharples M., Adams A., Ferguson R., Gaved M., McAndrew P., Rienties B., Weller M., Whitelock D. InnovatingPedagogy 2014: OpenUniversityInnovationReport 3. MiltonKeynes: TheOpenUniversity, 2014. Р. 117-124.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.