Студентське самоврядування та його роль у забезпеченні якості вищої освіти
Роль студентства та студентського самоврядування як активного учасника освітнього процесу, партнера у процесах реформування вищої освіти, який залучений до структур управління закладом вищої освіти, зокрема до процесу забезпечені якості вищої освіти.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.10.2023 |
| Размер файла | 208,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Юрій Скиба, Леся Червона, Ольга Паламарчук
інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна
Анотація
У статті актуалізується роль студентства та студентського самоврядування як активного учасника освітнього процесу, партнера у процесах реформування вищої освіти, який залучений до структур управління закладом вищої освіти, зокрема до процесу забезпечені якості вищої освіти. На основі аналізу нормативно-правових актів і наукових джерел авторами виділено державний та інституційний рівні впливу студентського самоврядування на прийняття рішень щодо процесів забезпечення якості освіти. Підґрунтя для розвитку можливостей студентського самоврядування забезпечує державний рівень на якому приймаються нормативно-правові документи, що створюють передумови для участі студентського самоврядування у процедурах забезпечення якості освіти, зокрема, Закон України «Про вищу освіту», який регулює діяльність органів студентського самоврядування в Україні; «Стандарт вищої освіти»; «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» в яких прописуються вимоги щодо участі представників студентського самоврядування у системі внутрішнього забезпечення якості. Упровадження вище зазначених нормативно-правових актів, та студентоценрованого підходу в освітній процес закладів вищої освіти забезпечується на інституційному рівні. Студентське самоврядування на інституційному рівні має значну кількість механізмів та інструментів для впливу на внутрішнє забезпечення якості освіти, зокрема, через: процедури формування та реалізації освітніх програм у закладах вищої освіти; процедури забезпечення якості викладання і навчання у закладах вищої освіти; процедури запобігання академічної недоброчесності у закладах вищої освіти. Автори розглянули також основні інструменти що використовуються у закладах вищої освіти для врахування думки студентського самоврядування такі як: опитування, зустрічі на засіданнях проектних груп, вчених рад факультетів і закладів вищої освіти тощо. Впровадження вище зазначених заходів, обговорення та реагування на наявні проблеми з представниками студентства, є запорукою підвищення якості освіти та престижності закладів вищої освіти.
Ключові слова: вища освіта, студенти, студентське самоврядування, якість вищої освіти
студентське самоврядування управління якість вища освіта
Вступ
Студентське самоврядування належить до тих актуальних питань, які не обходить жодна освітня система світу. Усвідомлення того факту, що ефективне функціонування університетів у ХХІ столітті можливе лише при умові їх спрямованості на розвиток власного інституційного потенціалу, призвело до пошуку нових механізмів, які здатні реально забезпечити їх конкурентоспроможність. Одним із таких механізмів постає студентське самоврядування. Воно створює підґрунтя для розвитку, що припускає постійну зміну завдань, методів, організаційних механізмів і управлінських методик тощо (Червона, 2017).
Актуальність розвитку студентського самоврядування як важливого чинника модернізації системі вищої освіти підтверджується міжнародними стратегічними (Prague Communique, 2001; Berlin Communique, 2003; Bergen Communique, 2005; Yerevan Communique, 2015; Paris Communique, 2018) та вітчизняними (Закон України «Про вищу освіту», 2014; Закон України «Про освіту», 2017) нормативно- правовими актами.
Зокрема, у Prague Communique (2001) наголошується, що «... студенти є повноправними членами спільноти вищої освіти тому мають брати участь і впливати на організацію і зміст освіти в університетах». Berlin Communique (2003) відзначається «... конструктивна участь студентських спілок у Болонському процесі та наголошується на потребі залучати студентство до подальших дій». Bergen Communique (2005) засвідчує, що «... роль студентства у реалізації процесу стає більш значущою на етапі, коли значною мірою реалізовані законодавчі реформи». Yerevan Communique (2015) засвідчило готовність учасників Болонського процесу «.підтримувати та захищати студентів ... і гарантувати їх представництво як повноправних партнерів в управлінні автономними закладами вищої освіти». Paris Communique (2018) підкреслюю, що «Європейський простір вищої освіти (ЄПВО) -- це простір, де уряди, заклади вищої освіти й стейкхолдери разом формують ландшафт вищої освіти». Як свідчить аналіз вищезазначених комюніке студентство розглядається в якості активного учасника освітнього процесу, партнера у процесах реформування вищої освіти, який залучений до структур управління закладом вищої освіти врядування.
У документі «Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG)» виокремлено суттєву роль щодо участі студентів у забезпечені якості вищої освіти. Одним із ключових принципів на якому ґрунтується ESG, це «.забезпечення якості враховує потреби та очікування студентів, усіх інших стейкхолдерів та суспільства» (Стандарти і рекомендації., 2015).
Водночас у стандартах наголошується, що політикою закладу вищої освіти у сфері забезпечення якості є залучення різних структурних підрозділів, «.окремих працівників і студентів у прийнятті на себе обов'язків із забезпечення якості. Розроблення освітніх програм має здійснюватися «.із залученням у цей процес студентів». Оскільки освітні програми «.забезпечують студентів академічними знаннями й навичками, включаючи ті, що є загальними, які можуть вплинути на особистий розвиток та можуть бути застосовані студентами у майбутній кар'єрі». І запровадження «студентоцентрованого навчання і викладання відіграють важливу роль у стимулюванні мотивації студентів, їх самоаналізі та залученні до освітнього процесу. Це означає ретельне обговорення процесів розроблення та реалізації освітніх програм та оцінювання результатів навчання» (Стандарти і рекомендації., 2015).
Як свідчить аналіз вищезазначених комюніке студентство розглядається в якості активного учасника освітнього процесу, партнера у процесах реформування вищої освіти, який залучений до структур управління закладом вищої освіти.
Аналіз попередніх досліджень з проблеми
Питання студентського самоврядування перебуває в полі зору багатьох дослідників. Зокрема, аналіз теоретичних та практичних аспектів участі студентів в університетському врядуванні в українських університетах здійснила Л. Червона (2017). Шляхи формування лідерських якостей студентів закладів вищої освіти у процесі діяльності органів студентського самоврядування -- О. Гулько (2019). Особливості процесу соціалізації студентської молоді -- О. Гук та Н. Чернуха (2017). Стратегію та етапи розвитку студентського самоврядування у закладах вищої освіти України -- К. Трибулькевич (2016).
Л. Червона у праці «Студентське самоврядування як інструмент розвитку інституційного потенціалу університету в контексті глобального лідерства» на основі проведеного анкетування студентів виділила негативні й позитивні тенденції щодо студентського самоврядування. Зокрема, до негативних тенденцій віднесено:
* «низька поінформованість студентів про нормативно-правові акти якими регламентується діяльність студентського самоврядування, його роль і завдання;
• ототожнення студентського самоврядування з профспілкою студентів, що свідчить про нечітке уявлення студентів про роль та завдання органів студентського самоврядування, які полягають насамперед у захисті прав та інтересів студентів та забезпеченні їхньої участі в управлінні закладом вищої освіти;
• суттєва пасивність студентства та їхня низька залученість до діяльності студентського самоврядування (співвідношення складає в середньому 10 % до 90 %).
Позитивними тенденціями, на думку автора, є:
• понад 4/5 опитаних студентів вважають, що студентське самоврядування обов 'язково повинно бути у закладах вищої освіти України;
• більш ніж половина респондентів зазначили, що участь у студентському самоврядуванні сприяє розвитку особистісного потенціалу лідера та формує у студентів почуття відповідальності» (Червона, 2017).
К. Трибулькевич у монографії «Розвиток студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України (1917-2010 рр.)» зазначає, що головними вимогами для успішного розвитку студентського самоврядування є: зацікавленість у його розвитку адміністрації факультету, педагогічного колективу та більшості студентів структурного підрозділу; чіткий розподіл обов'язків по керівництву органами студентського самоврядування; оптимальна структура студентського самоврядування з урахуванням специфіки структурних підрозділів; чітка система роботи органів студентського самоврядування (єдина документація, вимоги, дні засідань); організація системи змагань через органи студентського самоврядування; гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені тощо); нагородження, заохочення переможців через систему роботи студентського самоврядування» (Трибулькевич, 2016). Проте, механізми залучення представників студентського самоврядування до внутрішньої системи забезпечення якості розкриті фрагментарно.
С. Зубченко в аналітичних матеріалах «Студентське самоврядування як фактор оптимізації навчального процесу у вищій школі» зазначає, що істотною проблемою залишається пасивність, інертність, індиферентність студентської спільноти у ставленні до багатьох актуальних проблем студентського самоврядування. Частково це може пояснюватися недостатньою поінформованістю студентів щодо можливостей студентського самоврядування. Зараз далеко не всі студенти усвідомлюють, яким чином студентське самоврядування може покращити їхнє становище чи вирішити конкретні проблеми (Зубченко, 2014). Можна частково погодитися з цим твердженням, проте, на наше переконання, після впровадження Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (Стандарти, 2015) та прийняття «Положення про акредитацію освітніх програм» (МОН України, 2019) активність студентів і студентських організацій у закладах вищої освіти суттєво зросла.
О. Гук, Н. Чернуха у праці «Соціалізація студентської молоді: вектори успіху» зазначають, що «...соціалізація є важливим процесом у становленні індивіда та громадянина. Участь молодої людини у студентському самоврядуванні надає можливості спробувати себе у різних соціальних ролях, отримати навички активної соціальної поведінки, навчитися брати на себе відповідальність. Учасники студентського самоврядування є більш активними в суспільному житті, готові до певного спротиву несприятливим життєвим обставинам, агресивному суспільству (Гук, Чернуха, 2017).
О. Гулько у праці «Лідерство і лідерські якості здобувачів вищої освіти: аналіз понять і стану розвитку у процесі здійснення студентського самоврядування» обґрунтовано роль студентського самоврядування на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогічних працівників. На переконання О. Гулько лідерські якості допоможуть майбутньому педагогічному працівникові здійснювати власну професійну діяльність на високому рівні; сприятимуть розвитку вмінь швидко налагоджувати контакти; знаходити швидкі та нестандартні варіанти вирішення проблемних ситуацій; відчувати та розуміти внутрішній світ оточуючих; ставити близькі та далекі життєві цілі й досягати їх; працювати в команді тощо (Гулько, 2019).
Проте проблема участі студентського самоврядування у питаннях забезпечення якості вищої освіти недостатньо висвітлена у працях вітчизняних дослідників.
Мета статті полягає у виявленні рівнів впливу студентського самоврядування на процес прийняття рішень щодо процесів забезпечення якості вищої освіти.
Методи дослідження
Системний аналіз, синтез, порівняння, систематизація наукових та нормативно - правових джерел, що в сукупності дало змогу виділити рівні впливу студентського самоврядування на процеси прийняття рішень щодо забезпечення якості вищої освіти.
Результати дослідження
На основі аналізу нормативно-правових актів і наукових джерел нами виділено такі рівні впливу студентського самоврядування на прийняття рішень щодо процесів забезпечення якості освіти: державний та інституційний.
Державний рівень. Функціонування ефективної системи студентського самоврядування виходять за межі системи освіти, оскільки воно сприяє соціалізації молоді та розвитку політичної культури молодого покоління. В цьому контексті студентське самоврядування можна розглядати як передумову для розвитку громадянського суспільства та парламентських демократичних традицій (Зубченко, 2014).
Основним нормативно-правовими актами, який регулює діяльність органів студентського самоврядування в Україні на державному рівні є Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2014 р. Зокрема у цьому Законі:
• подано визначення студентських організацій;
• окреслюються принципи на яких вони мають діяти;
• встановлюються рівні діяльності;
• форми студентських організацій;
• окреслюються основні функції;
• визначаються сфери участі;
• закріплюються фінансові питання студентських організацій тощо.
У статті 40. цього Закону наведено повноваження студентського самоврядування. Зокрема, наголошується, що «студентське самоврядування є невіддільною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів» та «..бере участь в управлінні закладом вищої освіти» (Закон України, 2014). Законодавчо визначено, що студентське самоврядування є невіддільною складовою структури університету. Варто зазначити, що відповідно до п. 5 ст. 40 цього ж Закону «...органи студентського самоврядування беруть участь:
• в управлінні закладом вищої освіти;
• в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу;
• у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;
• вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм» (Закон України, 2014). Зазначені повноваження посилює роль студентського самоврядування у частині забезпечення якості вищої освіти.
Чинне законодавство уможливлює безліч різноманітних варіацій студентського самоврядування. Це можуть бути різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, студентські ради тощо). Яке можу бути представлено і на різних рівнях: студентської групи, факультету, гуртожитку, університету, міністерства.
Наступним нормативно-правовим актом, що створює передумови для участі студентського самоврядування у процедурах забезпечення якості освіти є «Стандарт вищої освіти». Відповідно до Стандарту у закладі вищої освіти повинна функціонувати система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості), яка передбачає «...здійснення низки процедур і заходів, зокрема здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм; забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі самостійної роботи студентів за кожною освітньою програмою; забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату» (МОН України, 2017).
Підвищення вагомості студентського самоврядування та його участі у системі внутрішнього забезпечення якості значно зросло після затвердження «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» наказ Міністерства освіти і науки України 11 липня 2019 року № 977. Зокрема у п. 11 наголошується, що «заклад вищої освіти, забезпечує у визначений програмою роботи експертної групи час присутність осіб, з якими заплановані індивідуальні співбесіди, інтерв'ю, фокус-групи, .... зокрема представників органів студентського самоврядування». Порівняно з попередньою процедурою акредитації спеціальностей вимоги щодо участі представників студентського самоврядування у цьому процесі не було. Водночас у матеріалах самоаналізу освітніх програм, що подаються на акредитацію заклад вищої освіти має продемонструвати як «здобувачі вищої освіти безпосередньо та через органи студентського самоврядування залучені до процесу періодичного перегляду освітньої програми та інших процедур забезпечення її якості як партнери. І як їх позиція береться до уваги під час перегляду освітньої програми» (МОН України, 2019).
Інституційний рівень. Упровадження вище зазначених нормативно-правових актів, студентоценрованого підходу в освітній процес закладів вищої освіти суттєво вплинув на взаємовідносини між управлінським персоналом та здобувачами вищої освіти, які сприймаються як рівноправні партнери. Здобувачі вищої освіти сприймаються не як пасивні споживачі послуг у сфері вищої освіти, а як основні замовники та споживачі цих послуг. Враховуючи вищезазначене здобувачі вищої освіти мають значну кількість механізмів та інструментів суттєво впливати на якість надання цих послуг.
Студентське самоврядування відіграє значну роль у внутрішньому забезпеченні якості освіти насамперед через:
• процедури формування та реалізації освітніх програм у закладі вищої освіти;
• процедури забезпечення якості викладання і навчання у закладі вищої освіти;
• процедури запобігання академічної недоброчесності у закладі вищої освіти.
Розвиток і вдосконалення навчальних програм в інтересах студента обумовлюється активною, реальною і впливовою участю студентського самоврядування. Це підтверджується в аналітичному звіті «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах» у якому відзначено, що «несподівано високим, порівняно з 2017 став рівень уваги до співпраці з органами студентського самоврядування (82,5% проти 3,2%)» (Фініков, Терещук, 2020). Як зазначають Т.Фініков та В. Терещук, це також є результатом запуску нового формату акредитаційних процедур, який зробив участь студентів та органів студентського самоврядування вельми впливовою в процесі оцінювання» (Фініков, Терещук, 2020). Ми також поділяємо думку вищезазначених дослідників, оскільки під час акредитації освітніх програм експертна група зустрічається, як зі студентами різних років навчання, так і з представниками органів студентського самоврядування.
Аналіз веб-сайтів закладів вищої освіти, засвідчує, що основними інструментами що використовуються у закладах вищої освіти для врахування думки студентського самоврядування при формуванні та реалізації освітніх програм є опитування. Проте представники студентського самоврядування висловлюють свої пропозиції щодо удосконалення освітніх програм, навчальних дисциплін, якості викладання на засіданнях проєктних груп, вчених рад факультетів і закладів вищої освіти.
Переважно в опитуванні основною групою питань є: якість викладання; актуальність змісту навчальних дисциплін; якість методики викладання; відповідність змісту заявленій темі з відповідної навчальної дисципліни, комунікативність викладача. Окремо в опитувальниках передбачена рубрика пропозиції та побажання щодо якості викладання та актуальності навчальних дисциплін.
В аналітичному звіті «Розвиток систем внутрішнього забезпечення якості в українських закладах вищої освіти» (Фініков, Терещук, 2020) підкреслюється, що за результатами опитування, практично всі заклади вищої освіти (97 %) задекларували регулярне оцінювання якості своїх освітніх програм. Основним способом реагування на результати оцінювання якості освітніх програм є перегляд змісту існуючих дисциплін -- його систематично практикують понад 90 % закладів. Другу позицію займає розширення переліку дисциплін вільного вибору студента» (70,5 % опитаних закладів роблять це систематично й ще 23,7 % -- несистематично). Близько половини закладів вищої освіти здійснюють вилучення непотрібних дисциплін (і ще 36,1 % роблять це несистематично); 46,4 % запроваджують нові обов'язкові дисципліни (Фініков, Терещук, 2020).
Загалом визначення у нормативних документах закладу вищої освіти механізму участі студентів та студентського самоврядування в оновлені й удосконалення існуючих освітніх програм суттєво вплинуло на їх активність.
Удосконалення якості викладання і навчання науково-педагогічними працівниками. Оцінювання здобувачами вищої освіти якості викладання і навчання науково - педагогічних працівників є одним з інструментів внутрішнього забезпечення якості у закладах вищої освіти. Як зазначає D. Chalmers & L. Hunt залучення здобувачів вищої освіти до оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників, мотивує їх до саморозвитку та вдосконалення у викладанні та навчанні (Chalmers, Hunt, 2016).
Оцінювання здобувачами вищої освіти професійної діяльності науково-педагогічних працівників є важливим елементом виявлення його ефективності, оскільки здобувачі вищої освіти найчастіше контактують із науково-педагогічним працівником та є прямими споживачами їхніх послуг.
Оцінювання здобувачами вищої освіти науково-педагогічних працівників у зарубіжних закладах вищої освіти здійснюється такими інструментами: система онлайн -оцінювання студентів в Інтернеті; студентські рейтинги; зворотний зв'язок від студентів для поліпшення викладання і навчання, зокрема студентські листи, підготовленні від усієї групи, курсу; зворотний зв'язок від випускників (у тому числі магістрів та аспірантів, а також асистентів з аспірантури) тощо (University of Michigan, 2022). Детальний аналіз виявлених інструментів оцінювання здобувачами вищої освіти професійної діяльності науково-педагогічних працівників Великої Британії, США, Австралії подано у нашій праці (Скиба, Лебединець, 2019).
У вітчизняних закладах вищої освіти оцінювання студентами професійної діяльності науково-педагогічних працівників здійснюється такими інструментами: студентські рейтинги та анонімні опитування.
Зокрема, у багатьох вітчизняних закладах вищої освіти здійснюється анонімне опитування студентів під назвою «Викладач очима студентів». У вітчизняних закладах вищої освіти перелік питань зорієнтований на оцінювання студентами якості викладання науково-педагогічним працівником навчальних дисциплін і його особистісних якостей. У зарубіжних університетах -- питання зорієнтовані на оцінювання якості викладання. Орієнтовний перелік питань анонімного опитування студентів щодо якості викладання навчальних дисциплін подано в табл.1
Як видно з табл.1 у вітчизняному закладі вищої освіти в опитувальнику увага акцентується на оцінюванні здобувачів вищої освіти якості викладання та особистісних якостях науково-педагогічного працівника. На нашу думку, таке формулювання питань опитувальника є не зовсім коректним, оскільки результати анкетування можуть неоднозначно тлумачитися як керівництвом, так і самими науково-педагогічними працівниками. У той час, як University of Michigan (University of Michigan, 2022a). в опитувальнику акцентується увага на значенні певної навчальної дисципліни для самого здобувача вищої освіти, наскільки відповідає його потребам і мотивує до подальшого навчання. Таке формулювання забезпечує збереження авторитету науково-педагогічного працівника, а результати є гарним підґрунтям для саморефлексії та удосконалення процесу викладання і навчання.
Таблиця 1. Орієнтовний перелік питань анонімного опитування студентів щодо якості викладання навчальних дисциплін (Studfiles, 2015; University of Michigan, 2022a).
Вважаємо, що залучення здобувачів вищої освіти до оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти сприяє підвищенню якості викладання і навчання, забезпеченню належного рівня професійної компетентності, стимулює науково-педагогічних працівників до саморефлексії, професійного розвитку та водно час є підґрунтям для прийняття управлінських рішень.
Усвідомлення науково-педагогічним працівником критеріїв за якими його оцінюють, забезпечуючи йому зворотний зв'язок, надаючи можливість обговорити його оцінку дає можливість розробити траєкторію професійного розвитку зорієнтовану на напрями які потребують удосконалення. Водночас результати опитування здобувачів вищої освіти можуть враховуватися керівництвом закладу вищої освіти для розвитку потенціалу науково-педагогічних працівників.
Таким чином, студентське самоврядування сприяє прямій зацікавленості студентів у високій якості освітніх послуг, зростанні рейтингу та авторитету закладу вищої освіти, а отже -- позитивно впливає на академічну успішність та оптимізацію навчального процесу у вищій освіті в цілому (Зубченко, 2014).
Підсумовуючи, зазначимо, що ефективна діяльність студентського самоврядування у вітчизняних закладах вищої освіти справляє суттєвий позитивний вплив не тільки на якість освітніх послуг і управління закладом вищої освіти, а й має організаційно - педагогічний ефект, коли здобувачі вищої освіти у реальному партнерстві з керівництвом закладу вищої освіти значною мірою несуть і солідарну відповідальність перед суспільством.
Наступним напрямом участі студентського самоврядування у забезпеченні якості є запобігання академічної недоброчесності у закладі вищої освіти. Нині у всіх закладах вищої освіти розроблені кодекси, положення, декларації тощо про академічну доброчесність. Проте І. Костікова та А. Дорожко на основі проведених власних досліджень зазначають, що «більшість студентів, на жаль, не вважають плагіат шахрайством. На їхню думку, розміщення тексту в Інтернеті робить його загальним і доступним для всіх, до того ж тексти багаторазово повторюються, що теж, на їхній погляд, робить їх «нічиїми». Таким чином, на думку студентів, часткове або повне копіювання чужих робіт дозволяє їм знизити часові та інтелектуальні витрати на виконання наукової роботи» (Костікова, Дорожко, 2021).
Вважаємо, що представники студентського самоврядування повинні долучитися до проведення комплексу заходів серед здобувачів вищої освіти щодо дотримання принципів академічної доброчесності. Зокрема, проводити активну просвітницьку роботу, роз'яснювати принципи й цінності академічної доброчесності, знайомити з видами порушень академічної доброчесності та попереджати про відповідальність за порушення академічної доброчесності. Впровадження вище зазначених заходів та відверте обговорення існуючих проблем щодо академічної доброчесності та реагування на розв'язання цих проблем є запорукою підвищення якості освіти та престижності закладу вищої освіти.
Висновки
На основі аналізу нормативно-правових актів і наукових джерел нами виділено такі рівні впливу студентського самоврядування на прийняття рішень щодо процесів забезпечення якості освіти: державний та інституційний.
Упровадження низки міжнародних та державних нормативно-правових актів суттєво вплинуло на взаємовідносини між роботодавцями та здобувачами вищої освіти, які сприймаються як рівноправні партнери, які мають значну кількість механізмів та інструментів суттєво впливати на якість надання послуг у сфері вищої освіти. Функціонування ефективної системи студентського самоврядування на держаному рівні сприяє соціалізації молоді та розвитку політичної культури молодого покоління та є передумовою. для розвитку демократичного громадянського суспільства.
На інституційному рівні студентське самоврядування відіграє значну роль у внутрішньому забезпеченні якості освіти насамперед через процедури: формування та реалізації освітніх програм у закладі вищої освіти; забезпечення якості викладання і навчання у закладі вищої освіти; запобігання академічної недоброчесності у закладі вищої освіти.
Встановлено, що на етапі розроблення та реалізації освітніх програм заклади вищої освіти членами проєктних груп є, як правило, представники студентського самоврядування. Які вносять пропозиції та побажання щодо удосконалення освітніх програм, або їхніх компонентів. Крім того, представники студентського самоврядування висловлюють свої пропозиції щодо удосконалення освітніх програм, навчальних дисциплін, якості викладання на засіданнях проєктних груп, вчених рад факультетів і закладів вищої освіти.
Визначено, що для оцінювання якості викладання і навчання заклади вищої освіти активно використовують опитувальники. Переважно в опитуванні основною групою питань є: якість викладання; актуальність змісту навчальних дисциплін; якість методики викладання; відповідність змісту заявленій темі з відповідної навчальної дисципліни, комунікативність викладача та ін. Окремо виділена рубрика щодо пропозицій і побажань удосконалення змісту навчальних дисциплін, методик їх викладання тощо.
Крім того, з метою удосконалення якості викладання до оцінювання якості викладання науково-педагогічних працівників залучаються здобувачі вищої освіти. Вважаємо, що участь представників студентського самоврядування в оцінюванні науково-педагогічних працівників сприяє підвищенню якості викладання і навчання, стимулює науково- педагогічних працівників до саморефлексії, їх професійного розвитку.
Встановлено, що представники студентського самоврядування повинні долучитися до проведення комплексу заходів серед здобувачів вищої освіти щодо дотримання принципів академічної доброчесності. Зокрема, проводити активну просвітницьку роботу, роз'яснювати принципи й цінності академічної доброчесності, знайомити з видами порушень академічної доброчесності та попереджати про відповідальність за порушення академічної доброчесності. Впровадження вище зазначених заходів та відверте обговорення існуючих проблем щодо академічної доброчесності та реагування на вирішення цих проблем є запорукою підвищення якості освіти та престижності закладу вищої освіти.
Бібліографічні посилання
Гук, О.Ф., & Чернуха, Н.М. (2017). Соціалізація студентської молоді: вектори успіху. Публічне урядування, 10 (5), 75-88.
Гулько, О.М. (2019). Лідерство і лідерські якості здобувачів вищої освіти: аналіз понять і стану розвитку у процесі здійснення студентського самоврядуванні. Актуальні питання природничо-математичної освіти: збірник наукових праць, 2 (14), 91-97. https://doi.org/10.5281/ zenodo.3692673.
Закон України «Про вищу освіту». (2014, 17 січня). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Зубченко, С. О. (2014). Студентське самоврядування як фактор оптимізації навчального процесу у вищій школі. Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. https:// niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/studentske-samovryaduvannya-yak-faktor- optimizacii-navchalnogo
Костікова, І. І., & Дорожко, А. О. (2021). Академічна доброчесність очима студентів: розуміння і нерозуміння. Інноваційна педагогіка, 37, 349-352.
Міністерство освіти і науки України. (2017, 01 червня). Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти (600 зі змінами). https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha- osvita/rekomendatsii-1648.pdf
Міністерство освіти і науки України. (2019, 11 липня). Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (977). https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-19?find=12
Скиба, Ю., & Лебединець, Г. (2019). Інструменти оцінювання студентами професійної діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти: зарубіжний досвід і вітчизняний досвід. Університети і лідерство, 2 (8), 108-118. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2019-8-2- 108-118
Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG). (2015). Ухвалено Міністерською конференцією в Єревані, 14-15 травня 2015 р. К.: CS Ltd., 32 p. https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/04_2016_ESG_2015.pdf Трибулькевич, К. Г. (2016). Розвиток студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України (1917-2010 рр.): монографія. Одеса : КУПРІЄНКО СВ.
Фініков, Т.В., & Терещук, В.І. (2020). Розвиток систем внутрішнього забезпечення якості в українських закладах вищої освіти. Аналітичний звіт. Київ: Ваіте.
Червона, Л. (2017). Студентське самоврядування як інструмент розвитку інституційного потенціалу університету в контексті глобального лідерства. У С. Калашнікова (ред.). Розвиток інституційного потенціалу університетів у контексті глобального лідерства: колективна монографія (с. 124). Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, https://ihed.org.ua/wp-content/ uploads/2018/09/mon_Inst_potencial_Univ_Global_liderstvo_IVO-2017-205p_avtors-kolektiv.pdf Chalmers, D. & Hunt, L. (2016). HERDSA. Review of Higher Education. Evaluation of teaching, 3, 25-55.
www.herdsa.org.au/herdsa-review-higher-education-vol-3/25-55 Studfiles. (2015). Анкета «Викладач очима студентів». Київський національний університет архітектури і будівництва. https://studfiles.net/preview/2425000/page:25/
University of Michigan. (2022). Evaluation of Teaching. Center for Research on Leaning and Teaching. http://www.crlt.umich.edu/resources/evaluation-teaching/methods University of Michigan. (2022a). Office of the Registrar. https://ro.umich.edu/
Yurii Skyba , Lesya Chervona, Olha Palamarchuk
institute of Higher Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Abstract
The article updates the role of studentship and student self-government as an active participant in the educational process, a partner in the processes of reforming higher education, that is involved in the government structures of the higher education institution, particularly, in the process of ensuring the quality of higher education. Based on the analysis of normative legal acts and scientific sources, the authors highlight the state and institutional level of influence of student self-government on decision-making regarding the processes of ensuring the quality of education. The foundation for the development of opportunities for student self-government is provided by the state level, that adopts normative legal documents that create prerequisites to the participation of student self-government in the procedures of ensuring the quality of education, particularly, the Law of Ukraine «On Higher Education», that regulates the activities of student self-government bodies in Ukraine; «Standard of higher education»; «Regulations on the Accreditation of Educational Programs for the Training of Higher Education Candidates», that prescribe requirements for the participation of representatives of student self-government in the system of internal quality assurance. The implementation of the above-mentioned legal acts and the student-centered approach in the educational process of higher education institutions are ensured at the institutional level. Student self-government at the institutional level has a significant number of mechanisms and tools for influencing the internal quality assurance of education, for example through: procedures for the formation and implementation of educational programs at higher education institutions; procedures for ensuring the quality of teaching and learning at higher education institutions; procedures for preventing academic dishonesty at higher education institutions. The authors also highlighted the main tools used at higher education institutions considering the opinion of student self-government, such as: surveys, meetings of project groups, academic councils of faculties and higher education institutions, etc. The implementation of the above-mentioned measures, discussion and response to existing problems with representatives of the student body, are the key to improving the quality of education and the prestige of higher education institutions.
Keywords: higher education, students, student self-government, quality of higher education
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.
контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Вивчення особливостей системи вищої освіти, яка може бути унітарною або бінарною, однорівневою або дворівневою. Вчені ступені у Великобританії та Німеччині. Вимоги вступу до ВНЗ, особливості навчального процесу. Роль Болонського процесу для систем освіти.
реферат [30,6 K], добавлен 15.12.2012Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Запровадження Болонських принципів як важливий крок на шляху до євроінтеграції України та засіб полегшення доступу громадян до якісної освіти. Знайомство з особливостями процесу реформування системи вищої освіти України та Росії у пострадянський період.
статья [29,0 K], добавлен 11.09.2017Актуальність проблеми Болонського процесу в контексті об’єднання Європи. Історія інтеграції вищої освіти в Європі. Започаткування сучасного Болонського процесу та його основні цілі. Вступ України до Болонського процесу. Кредити ЕСТS і кредитна система.
реферат [26,9 K], добавлен 27.12.2006
