Ефективність методики HybridLab в проведенні тренінгів з тактичної медицини у здобувачів вищої медичної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність методики HybridLab в проведенні тренінгів з тактичної медицини у здобувачів вищої медичної освіти

Рогачевський Олександр Петрович кандидат медичних наук, доктор економічних наук, Завідуючий кафедри, Онищенко В'ячеслав Ігорович асистент кафедри, Єгоренко Ольга Сергіївна асистент кафедри, Первак Михайло Павлович кандидат медичних наук, доцент кафедри, Караконстантин Дмитро Федорович асистент кафедри, Добровольський Андрій Леонідович асистент кафедри, Черемних Генадій Іванович асистент кафедри, Белозерцева-Баранова Юлія Євгенівна асистент кафедри симуляційних медичних технологій, Одеський національний медичний університет

Анотація

Цивільне життя в Україні значно змінилось з початком військової агресії Російської Федерації. Функціонування закладів вищої освіти під час бойових дій спонукають до пошуку нових методів та методик викладання, які б дозволили задіяти найменшу кількість викладачів при найбільшій кількості здобувачів вищої освіти та курсантів, проте зі збереженням, або навіть підвищенням якості навчання.

Завдяки спільній плідній праці Одеського національного медичного університету (ОНмедУ) і Литовського університету наук про здоров'я, місто Каунас, Литовська Республіка, здобувачі вищої медичної освіти старших курсів ОНМедУ мають змогу оволодіти навичками тактичної медицини за протоколом MARCH (Massive bleeding, Airway Management, Respiration, Circulation) з використанням методики HybridLab з такою ж тривалістю тренінгу та без втрати якості у порівнянні з традиційною методикою проведення тренінгу.

В дослідженні було проведено аналіз ефективності навчання курсантів в залежності від обраної методики, кількісного складу груп та кількості інструкторів. Було задіяно 252 здобувача вищої освіти 6 курсу медичного факультету ОНМедУ, які проходили тренінги з TCCC (Tactical Combat Casualty Care) в умовах червоної (зона прямої загрози) та жовтої (зона непрямої загрози) зон.

Під час впровадження технології HybridLab тренінги з ТССС проводилися за двома методиками: перша методика включає: наявність постійного інструктора-лідера (супервізора), наявність помічника інструктора, принцип: по-перше лекція, по-друге відтворення взірця практичної навички інструктором, відпрацювання практичної навички курсантом під контролем та за участю інструктора, повне самостійне відтворення практичної навички курсантом за принципом «без підказок» під час контролю засвоєних вмінь та навчання, та друга методика із застосуванням онлайн-платформи HybridLab Медичного університету міста Каунаса.

Оцінювання вихідного рівня компетентності проводилось за чек-листами під час виконання підсумкових ситуаційних завдань за сценаріями.

Результати в групах, які проходили тренінг за методикою HybridLab були вище за середні результати, та вірогідно вищими, ніж результати, отримані після стандартної методики проведення тренінгу.

Ключові слова: тактична медицина, MARCH протокол, методика HybridLab, тренінг, освіта, військова агресія.

Abstract

Effectiveness of the hybridlab methodology in conduct of tactical medicine training for graduate medical education

Rogachevskiy Oleksander Petrovych Candidate of Medical Science, Doctor of Economical Science, Head of Department, Onyshchenko Viacheslav Igorovych Assistant Professor of Department, Yehorenko Olha Serhyivna Assistant Professor of Department, Pervak Mykhailo Pavlovych Candidate of Medical Science, Associate Professor of Department, Karakonstantyn Dmytro Fedorovych Assistant Professor of Department, Dobrovolskyi Andrii Leonidovych Assistant Professor of Department, Cheremnykh Hennadii Ivanovych Assistant Professor of Department, Belozertseva-Baranova Yuliia Yegenivna Assistant Professor of Department of Simulation Medical Technologies in Odesa National Medical University

Civilian life in Ukraine changed significantly with the beginning of the military aggression of the Russian Federation. The functioning of higher education institutions during hostilities prompts the search for new methods and teaching methods that would allow the use of the smallest number of teachers with the largest number of higher education applicants and cadets, but with the preservation or even improvement of the quality of education. Thanks to the joint fruitful work of the Odesa National Medical University and the Medical University of Kaunas, the Republic of Lithuania, students of higher medical education in the senior year of ONMedU have the opportunity to master the skills of tactical medicine according to the MARCH protocol using the HybridLab method with the same training duration and without loss of quality compared to the traditional training method.

The study analyzed the effectiveness of training students depending on the chosen methodology, the quantitative composition of the groups and the number of instructors. 252 higher education students of the 6 th year of the medical faculty of ONMedU were involved, who underwent TCCC (Tactical Combat Casualty Care) training in the conditions of the red (zone of direct threat) and yellow (zone of indirect threat) zones.

During the implementation of the HybridLab technology, trainings with TCCC were conducted according to two methods: the first method includes: the presence of a permanent instructor-leader (supervisor), the presence of an assistant instructor, the principle: firstly, a lecture, secondly, a reproduction of a sample of practical skills by the instructor, practice of practical skills by a student under the control and with the participation of an instructor, complete independent reproduction of a practical skill by a cadet on the principle of "without prompts" during the control of learned skills and training, and the second method using the online platform HybridLab of the Medical University of Kaunas.

Assessment of the initial level of competence was carried out according to checklists during the execution of final situational tasks according to scenarios.

The results in the groups that underwent training using the HybridLab method were above average results, and probably higher than the results obtained after the standard training method.

Keywords: tactical medicine, MARCH protocol, HybridLab technique, training, education, military aggression.

домедичний допомога тренінг hybridlab

Постановка проблеми

Військова агресія Російської Федерації проти України стрімко змінила життя абсолютно всіх українців незалежно від міста проживання, соціального статусу, професії та роду діяльності.

Повномасштабна війна поставила особливі виклики й для закладів вищої медичної освіти. Одним з найважливіших з них для здобувачів вищої освіти та викладачів стало досконале володіння практичними навичками з тактичної медицини для допомоги не лише в збереженні боєздатності військових підрозділів під час ведення бойових дій в якості військових медиків, а й для надання допомоги цивільним під час бойових дій в населених пунктах.

Навіть якщо людина безпосередньо не бере участі у бойових діях, війна залишає слід у кожному. Під впливом стресу, страждає емоційно-вольова сфера, хтось стає пригніченим, тривожним, недієздатним, хтось навпаки, гнівливим, жорстоким. Це відбивається на соціальних відносинах. Порушення в когнітивній сфері: втрачається інтерес до нової інформації, оскільки не вистачає внутрішніх ресурсів для освоєння нових навичок, страждають на процеси пам'яті, увагу. 20% людей, які пережили травматичну подію, страждають від постравматичного стресового розладу (ПТСР) [1]. З пережитими подіями зустрічаються щоразу в нічних кошмарах, флешбеках, починають уникати ситуацій, що нагадують про події, відчувають труднощі у взаємодії з близькими, друзями. Тіло перебуває у «бойовій готовності». Фізичні прояви такі як підвищена чи знижена м'язова напруга, серцебиття, потовиділення, сухість у роті, безсоння, біль у тілі, «кому» у горлі, нагадують, що організм мобілізований.

Інтенсивність симптомів залежить від внутрішніх особливостей організму, а також від зовнішніх впливів -- сили, тривалості травми, на скільки контрольовано могла бути травматична подія, чи був раніше травматичний досвід. Велике значення має соціальна підтримка, прийняття, яке завжди буває надана. Травма впливає на інтерпретацію подій та на емоції. Чорно-біле мислення. Навколишній світ не сприймається безпечним [2]. Не залишає почуття загрози за своє життя, за страх втратити близьких, власну «нікчемність», що «від мене нічого не залежить». Переважає почуття страху, безпорадності, провини. Під дією таких думок і почуттів стосовно себе, оточуючим людям, майбутньому, поведінка набуває захисного характеру. Обмежують себе в діях, щоб знову не зіткнутися з «неймовірною» небезпекою. Уникають близьких та дружніх відносин через страх бути враженим. Побудова нових стратегій подолання через контроль над своїми симптомами зменшує негативний вплив ПТСР на життя. Переосмислення проблемних інтерпретацій допоможе впоратися з ПТСР. Досконало опанувавши практичні навички, які можливо зустріти в новому середовищі, можливо зменшити прояви ПТСР в майбутньому [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти формування та розвитку підготовки здобувачів вищої медичної освіти значно висвітлюються такими організаціями як Національна асоціація екстрених медичних техніків США (NAEMT), Committee for Tactical Emergency Casualty Care (С-TECC) США, Литовським університетом наук про здоров'я, місто Каунас, Литовська Республіка.

Однак впровадження обов'язкового проходження тренінг з даної теми тільки планується, тому питання організації та проведення ще не достатньо систематизовані і викладені не в повній мірі.

Мета статті - дослідити різницю між двома основними методиками проведення тренінгів з тактичної медицини у здобувачів вищої медичної освіти в умовах збройної агресії.

Виклад основного матеріалу

Особливі умови функціонування університетів під час бойових дій понукають до швидкого пошуку нових методів та методик викладання, які б дозволили задіяти найменшу кількість викладачів при найбільшій кількості здобувачів вищої освіти та курсантів, проте зі збереженням, або навіть підвищенням якості навчання. Для вирішення цього дуже складного завдання було вивчено досвід інших країн та обрано й впроваджено досвід Медичного університету міста Каунаса, Литовська Республіка. Керівництвом цього поважного університету було надано доступ кафедрі симуляційних медичних технологій Одеського національного медичного університету (ОНМедУ) до технології HybridLab, яка передбачає використання онлайн-платформи для теоретичної підготовки та для проведення практичних тренінгів. Завдяки платформі HybridLab з числа викладачів, здобувачів вищої освіти старших курсів та лікарів-інтернів різних спеціальностей ОНМедУ у найкоротший строк було підготовлено достатню кількість кваліфікованих інструкторів, які мали можливість одночасно проводити тренінг з великою кількості комбатантів та інших курсантів, відповідно до широких можливостей матеріально-технічної бази нашого університету.

Станом на сьогодні, у більшості розвинених країн світу використовують встановлені міжнародні стандарти з надання домедичної допомоги пораненим на полі бою -- ТССС (Tactical Соmbat Сasualty Сare) [4, 5]. За цим стандартом провідним алгоритмом надання медичної допомоги є протокол MARCH [6], який передбачає допомогу за наступними ключовими «орієнтирами»: контроль масивної кровотечі; менеджмент дихальних шляхів та забезпечення адекватного дихання; контроль кровообігу; домедична допомога при інших проблемах (травма голови, гіпотермія, гіповолемія).

Під час впровадження технології HybridLab тренінги з ТССС на базах кафедр Симуляційних медичних технологій і Медицини катастроф та військової медицини ОНМедУ для навчання здобувачів вищої освіти старших курсів та лікарів-інтернів проводилися за двома методиками: стандартна методика та навчання із застосуванням онлайн-платформи HybridLab Медичного університету міста Каунаса.

Стандартна методика включає:

1. наявність постійного інструктора-лідера (супервізора);

2. наявність помічника інструктора;

3. принцип: по-перше лекція, по-друге відтворення взірця практичної навички інструктором;

4. відпрацювання практичної навички курсантом під контролем та за участю інструктора;

5. повне самостійне відтворення практичної навички курсантом за принципом «без підказок» під час контролю засвоєних вмінь.

Методика HybridLab включає:

- самостійне проходження теоретичної частини навчання в зручний час та самоконтроль знань у тестовій формі;

- можливість самостійного перегляду відеоматеріалів з виконання навичок алгоритму MARCH необмежену кількість разів;

- створення команди, підключення до онлайн-платформи під час практичної частини тренінгу та отримання відповідної ролі в ситуаційному завданні;

- відтворення практичних навичок у команді, де кожен учасник почергово виступає у ролі курсанта, помічника інструктора, інструктора, супервізора. При цьому викладач займає позицію спостерігача, що дозволяє йому одночасно контролювати роботу декількох команд [7, 8].

Авторами статті було проведено дослідження та аналіз ефективності навчання курсантів в залежності від обраної методики, кількісного складу груп та кількості інструкторів. В дослідженні було задіяно 252 здобувача вищої освіти 6 курсу медичного факультету ОНМедУ, які проходили тренінги з TCCC в умовах червоної та жовтої зон.

Майбутніх інструкторів було розподілено на дві групи в залежності від методики: в першу групу було включено 138 людей, які проходили навчання за традиційною класичною методикою, друга група була сформована з 112 осіб, які проходили навчання за методикою HybridLab. Надалі групи у свою чергу було розподілене на підгрупи (1а, 1b, 2a та 2b) за кількісною ознакою -- навчальні групи по 5 осіб та по 3 особи:

Група 1 -- курсанти проходили тренінг за стандартною методикою навчання, з них:

• група 1а -- 12 команд по 5 осіб -- 60 курсантів

• група 1b -- 26 команд по 3 особи -- 78 курсантів

Група 2 -- курсанти проходили тренінг за методикою HybridLab, з них:

• Група 2а -- 8 команд по 5 осіб -- 40 курсантів

• Група 2b -- 24 команд по 3 особи -- 72 курсанти

Дані, щодо часу засвоєння алгоритмів червоної та жовтої зон протоколу MARCH кожною групою, наведено в табл. 1. Знайдено вірогідно більшу (р<0,05) тривалість часу, затраченого на опанування всіх алгоритмів в групах по 5 осіб: 10,28±0,41 години (1а -- 10,78±0,43 години; 2а -- 9,81±0,27 години), в порівнянні з групами по 3 особи: 9,80±0,36 годин (1b -- 10,28±0,31 години; 2b -- 9,34±0,39 години). Таку тенденцію було відстежено як при стандартній методиці проведення тренінгу, так й при застосуванні методики HybridLab. Розрахунок проводився з урахуванням мінімального часу в кожній команді курсантів. Вірогідних розбіжностей в тривалості засвоєння алгоритмів між групами не виявлено.

Таблиця 1. Час, витрачений на засвоєння практичних навичок під час тренінгів з ТССС.