Організація проєктної діяльності у підготовці майбутнього івент-педагога: практичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки

Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Організація проєктної діяльності у підготовці майбутнього івент-педагога: практичний аспект

Світлана Кушнірук, доктор педагогічних наук, доцент

Ірина Дубровіна, кандидат педагогічних наук, доцент, науковий

Андрій Шевченко, кандидат педагогічних наук, доцент

У статті висвітлені особливості професійної підготовки майбутніх івент-педагогів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр ” і науково обґрунтовано доцільність організації проєктної діяльності в освітньому процесі ЗВО України. Досліджено індивідуальні та колективні форми організації проєктної діяльності, що є важливою складовою підготовки майбутнього бакалавра. Проаналізовано форми проєктів за змістом, кількістю учасників - представників різних вікових і соціальних груп: інформаційно-масові, діяльнісно-практичні, індивідуальні та наочні. Висвітлено особливості впровадження таких проєктних напрямів: соціокультурного, дослідницького, екологічного, національно-патріотичного й анімаційно-рекреаційного.

Ключові слова: культурно-освітнє дозвілля; інноваційні проєкти; класифікація студентських проектів; професійна компетентність, підготовка бакалавра.

Svitlana Kushniruk, Doctor of Sciences (Pedagogy), Associate Professor of the Pedagogy Department, Drahomanov National Pedagogical University

Iryna Dubrovina, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Pedagogy of Higher School Department Drahomanov National Pedagogical University, Research Fellow, Institute of Bibliology of the V.I. Vernadskiy National Library of Ukraine

Andrii Shevchenko, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Pedagogy Department Drahomanov National Pedagogical University

Organization of project activities in future teachers - events organizers training: a practical aspect

Peculiarities ofprofessional training of specialists in mastering the subject learning outcomes and formation of general and subject competencies of the educational and professional program 011 Educational, pedagogical sciences "Leisure Pedagogy” on the basis of project technologies are considered in the article. The processes of globalization of cultural and educational space and the requirements for a modern event teacher who must be able to independently model, design innovative techniques, methods, technologies of teaching and education are described. The individual and collective nature of the forms of organization of project activities, which is an important component of the bachelor's degree, is studied. The uniqueness of the educational and professional program 011 Educational, pedagogical sciences "Leisure Pedagogy", which focuses on the organization of leisure for children, youth and adults, is defined. The process of organizing project activities through mastering the theoretical and methodological foundations of the project method, the implementation ofpractical areas of cultural and educational projects in the mandatory components of educational and professional bachelor's program: "Management ofanimation and recreational projects", "Art pedagogy ", "Ukrainian language for specific purposes ", "Ukrainian culture ", "Ecology ", "Leisure in foreign educational systems", "Integration of arts in the cultural and educational system of leisure" are analyzed. It is proved that the organization of cultural and educational leisure activities requires mandatory updating of the content through socialization, humanization and personal orientation of the educational process; development of individuality and subjectivity ofpupils, their need for communication and interaction. The essence of the design of intellectual games, design requirements (limitations, integrity, consistency and logic, objectivity and validity, competence of authors and staff, viability) "SMART Generation " is characterized. Forms ofprojects on quantitative and semantic grounds: informational and mass, activity and practical, individual, visual are outlined. Stakeholders requirements to methodological support of the process ofpreparation offuture teachers - events organizers for the organization of project activities, scientific and methodological support ofthe learning process and the creation of informational and thematic case ofstudent projects are highlighted.

Keywords: cultural and educational leisure activities; innovative projects; classification of student projects; professional competence; bachelor's degree preparation.

Вступ

Постановка проблеми. Нині у світі відбувається повномасштабна глобалізація культурно-освітнього простору, елементами якої є інноваційні процеси у сфері професійної підготовки майбутніх учителів, а тенденції до міжнародної інтеграції продукують нові вимоги до якості фахової підготовки висококваліфікованих кадрів, які мусять мати належний рівень професійної компетентності [10, 115]. Гуманізм вищої освіти пронизує не лише індивідуальні, але й колективні форми організації та здійснення проєктної діяльності, що є важливою складовою фахової підготовки майбутніх івент-педагогів. Мета цієї діяльності - досягнення прогнозованих результатів навчання студентів щодо формування у них загальних та фахових компетентностей [13; 14].

Провідним напрямом освітньо-професійної програми 011 Освітні, педагогічні науки “Педагогіка дозвілля” Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова є змістова та доцільна організація і впровадження культурно-освітнього дозвілля з дітьми, молоддю й дорослими. Названа вище бакалаврська програма орієнтована на здійснення фахової підготовки висококваліфікованих майбутніх івент-педагогів, які будуть здатними створити сценарій й організувати проєктну діяльність різних типів складності майже у всіх сферах науки та освіти. Тому нагальною є потреба у фаховій підготовці такого майбутнього педагога-організатора, який зміг би організувати дискусію чи проєкт-діалог, а також забезпечити доцільність і змістовність діяльності у малій групі тощо, володів би різноманітними засобами підтримувати увагу та працездатність учасників проєкту, був спроможний самостійно моделювати й конструювати нові (інноваційні) прийоми, методи, технології навчання та виховання, створював би ефективні, педагогічно доцільні та змістовні освітні проєкти, був би компетентним у царині забезпечення доцільності й змістовності організації дозвілля осіб - представників різних вікових і соціальних груп. З метою привернути інтерес студентів до нагальних проблем у галузі виховання дітей і молоді та наповнити змістом дозвілля дорослих, відбувається формування тем і змістове наповнення проєктів, що здійснюються майбутніми івент-педагогами у ході виконання завдань різних видів практики: навчальної (ознайомлювальної), виробничої (пропедевтичної), навчальної професійно-орієнтованої, виробничої (фахової) [9, 64].

Аналіз основних досліджень і публікацій. Найважливішими завданнями сучасного викладача закладу вищої освіти у роботі зі студентами, як зазначає А. Денисенко, є “опанування майбутніми фахівцями науки - педагогіки дозвілля, мета якої - формування загальних і фахових компетентностей для успішного виконання ними завдань професійної діяльності у сферах культурного просвітництва, змістовності організації дозвілля та забезпечення рекреації” [1,67]. У наукових працях І. Білецької, І. Бойчева, В. Бочелюка, Н. Дем'яненко, Н. Максимівської, Б. Набоки, І. Петрової, І. Сидова, Б. Титова та інших учених висвітлено дидактичні настанови щодо організації дозвіллєвої діяльності для самореалізації особистості. Однак майже немає наукових досліджень, які розкривають особливості організації фахової підготовки педагогів-аніматорів для виконання проєктів із сім'ями та громадськістю, а також із різними категоріями дітей (вік, діти з особливими потребами тощо) й дорослими у ході організації та проведення волонтерських заходів, участі у міжнародних проектах і фестивалях мистецтв із інклюзивної освіти.

Отже, метою статті є дослідження процесу організації проєктної діяльності як складової професійної підготовки майбутнього івент- педагога завдяки опануванню ним теоретико- методологічних основ методу проєктів, урахуванню вітчизняного досвіду вищої освіти, упровадженню практико зорієнтованої спрямованості процесу виконання культурно-освітніх проєктів за допомогою застосування обов'язкових компонентів бакалаврської освітньо-професійної програми.

Виклад основного матеріалу

проєктний івент педагог

Вагомість івент-освіти посилюється за умов підвищення вимог до матеріально-економічного забезпечення рівня життя окремої людини й суспільства загалом. Особливої актуальності ця сфера освіти набуває у період пандемії та соціальних обмежень людей у комунікації, гостро постає необхідність у саморозвитку, адже вона становить унікальний простір для розвитку творчого потенціалу особистостей, змістовності організації її дозвілля, самоосвіти та релаксації. Цим процесам властиві: широка розмаїтість культурно-освітніх зв'язків людини з навколишньою дійсністю і прагненням особистості до самовираження та перевтілення завдяки участі в анімаційно-рекреаційних програмах і культурно-освітніх заходах [2, 65].

Під час навчання у ЗВО України майбутні фахівці у сфері організації дозвілля осіб різних вікових і соціальних груп отримують загальні знання, навички й уміння щодо особливостей здійснення проєктної діяльності, її переваг і недоліків, вивчають технологію створення проєктів та їх утілення у ході виконання завдань практики й участі у волонтерських заходах. Стейкхолдери вказують на необхідність створення науково-методичного супроводу для забезпечення процесу фахової підготовки майбутніх івент-педагогів до організації та здійснення проєктів у сфері дозвілєвої діяльності з особами-представниками різних вікових і соціальних груп - й ускладнення тематичного кейсу студентських проєктів, що спрямовані на практичне застосування студентами- випускниками проєктної технології дозвілля.

Провадження культурно-освітньої дозвіллєвої діяльності, потребує оновлення таких її сфер, як: соціалізація особистості, гуманізація, особистісна зорієнтованісь процесу в ЗВО; розвиток суб'єтності майбутніх івент-педагогів у ході фахової підготовки: задоволення їх потреб у спілкуванні та взаємодії з учасниками проєкту, а також підтримання безконфліктних відносин з викладачем і взаємин з однолітками; вплив виховних, освітніх і здоров'язберігальних засобів на сфери освітніх потреб, уподобань, інтересів і прагнень дітей, молоді та дорослих.

Проєктно-інформаційна підготовка випускників ЗВО України зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки за освітньо-професійною програмою “Педагогіка дозвілля” є вимогою стейкхолдерів державної та приватної форм власності, рецензентів програми, що втілено в обов'язкових компонентах програми, а саме: “Проєктна та франчайзингова системи дозвілля”, “Арт-педагогіка”, “Екологія”, “Українська мова за професійним спрямуванням”, “Українська культура”, “Інтеграція мистецтв у культурно- освітній системі дозвілля”, “Дозвілля в зарубіжних освітніх системах”, “Педагогічна анімація”, “Педагогіка культурно-дозвіллєвої діяльності” [9, 64-65].

Педагогічне дозвілля Грунтується на задоволенні рекреаційних потреб населення у відповідній діяльності соціальних суб'єктів у “вільний” час, у спеціально призначеному й організованому просторово-інституційному середовищі, в якому будуть забезпечені належні умови для культурно-освітнього просвітництва, відпочинку, творчості без яких є неможливим формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості не лише майбутнього івент-педагога, але й звичайної людини-трудівника.

Форма проєктування - це спосіб організації освітнього процесу у ЗВО України, що відображає внутрішній зв'язок між його елементами й особливості відносин педагогів і вихованців. Форми проєктування мають структуру (композицію), тобто початок і закінчення (експозицію, зав'язку і розв'язку). Години дозвілля призначені для індивідуального розвитку особистості, завдяки уподобанням, зацікавленням, хобі й опануванню основ медіа-грамотності.

Проєктування у педагогіці дозвілля - це процес залучення особистості до засвоєння напрацьованих людством надбань культури, мистецтва та ремесла; створення належних умов для втілення нею власного природного потенціалу й творчого ставлення до явищ навколишньої дійсності й життя загалом, спрямоване на утвердження у свідомості загальновизнаних у суспільстві норм і правил поведінки. Формування морально-етичного ставлення особистості до суспільства та держави, свого фізичного “Я”, себе й навколишніх людей, природи, праці та мистецтва має Грунтуватися на особистому самовдосконаленні кожного індивіда, його гармонійному й усебічному розвитку, становленні й самоутвердженні себе як здатного проявляти національну гідність громадянина України. Виконання цих завдань можливе за умови впровадження основ проєктного підходу в процесі фахової підготовки у ЗВО майбутніх педагогів-організаторів культурно-дозвіллєвої діяльності та рекреації.

Для успішного планування анімаційно- рекреаційних проєктів у роботі з дітьми, молоддю та дорослими, необхідно дотримуватися таких принципів педагогічного моделювання, як системність, конкретність, оптимальність, діалог, індивідуалізація, науковість, неперервність.

У сучасній педагогічній практиці спостерігається кілька підходів до аналізу проєкгної діяльності: описовий, полярно-оцінний, проблемний, системний, особистісно орієнтований [3, 14]. У процесі створення освітньо-професійної програми “Педагогіка дозвілля” й планування ступенів її впровадження необхідно керуватися основними положеннями Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні, яка містить формулювання стратегії виховання підростаючого покоління в умовах розвитку громадянського суспільства у незалежній Україні.

Основу класифікації форм проєктування становлять масові, групові та індивідуальні типи проєктної діяльності [6, 43]. Групові форми проєктної діяльності - це діяльність гуртків, екскурсії, походи, класні виховні години тощо. Індивідуальні форми виховної роботи - це читання художньої літератури, колекціонування, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. До масових форм виховної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, предметні тижні, зустрічі з провідними фахівцями у галузі дозвілля, огляди-конкурси, виставки, відзначення традиційних народних свят, кінофестивалі, тематичні вечори та інші [8, 30].

За особливостями вираження, втілення і способами виховного впливу на підсвідомість особистості розрізняють такі групи методів виховання: словесні (інформація, збори, бесіда, лекція, диспут, конференція, зустріч, усний журнал або газета, радіогазета чи радіожурнал, літературні читання, мітинг тощо); практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси, зустрічі, свята, ярмарки, творчі гуртки, зони творчої дії тощо); наочні (шкільні музеї, кімнати і зали, галереї, виставки дитячої творчості, тематичні та книжкові виставки (вітрини нових книжок), тематичні стенди, конкурс стінгазет і плакатів, мала художня галерея, вітрини тощо).

Ефективною формою організації змістового культурно-освітнього дозвілля є досконало підготовлені та майстерно проведені культурно- освітні масові проєкти для дітей, молоді та дорослих. Вони сприяють створенню у свідомості учасників і відвідувачів цих заходів піднесеного й радісного настрою, розвитку комунікаційних здібностей, пізнавальних інтересів, практичних умінь і навичок взаємодії у команді. Ефективність анімаційно-рекреаційного проєкту визначають не лише вдало обрана форма проведення, методи і прийоми підготовки, дотримання ключових положень технологій івент-освіти та правил техніки безпеки, але й урахування індивідуальних і вікових особливостей учасників та відвідувачів культурно-освітнього заходу.

Фахівцеві-аніматору необхідно враховувати такі складові проєктної діяльності: актуальність обраної теми дозвілля; відповідність змісту проєкту обраній темі; практична спрямованість культурно-освітнього заходу; врахування інтересів і запитів дітей, молоді чи дорослих; лаконічність, зрозумілість, доступність, чіткість, ретельна підготовку проєкту, рефлексія досягнених рекреаційних результатів [7, 5].

Обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми “Педагогіка дозвілля” є вивчення дисципліни “Управління анімаційно-рекреаційними проектами”, що спрямована на ознайомлення майбутнього івент-педагога з основами проєктування, залучення його до науково-дослідницької діяльності, діагностики й створення самостійних проектів щодо розв'язання проблемних і творчих завдань, а також діагностування власного рівня підготовленості з окремих напрямів івент-освіти [5, 19]. Студенти пізнають суть і значимість створення інтелектуальних ігор, вимог до їх проєктування (логічність і послідовність, об'єктивність й обґрунтованість, досконалість, обмеженість у часі й просторі, компетентність авторів і персоналу, довговічність), навчаються розподіляти ролі, визначати ступінь важливості кожного учасника команди й основні людські чинники у керуванні арт-педагогічними проєктами та продукуванням інтелектуальних ігор, аргументовано обґрунтовувати доцільність й ефективність проєкту інтелектуальних ігор “Покоління SMART” (на основі інтернет-проєктів Київського палацу дітей та юнацтва); визначати роль кожного учасника команди й основні людські чинники. Під час опанування освітнього компонента “Управління анімаційно-рекреаційними проєктами” майбутні івент- педагоги вивчають історію розвитку управління проєктами в соціокультурній діяльності, складові анімаційно-рекреаційного проєктування (інновація, соціальна суб'єктність, життєві концепції, цінності, морально-етичні норми й настанови, ідеал), й усвідомлюють значимість історичного аспекту проєктування для педагогів-організаторів культурно-освітньої діяльності та рекреації. Майбутні івент-педагоги здійснюють моделювання форм проєктів відповідно до кількісних і змістових ознак: інформаційно-масові - дискусії, диспути, конференції, “філософський стіл”, “відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вечори (тематичні вечори, вечори запитань та відповідей з проблем рідної культури, історії, держави і права); діяльнісно-практичні - свята, театр-експромт, ігри-драматизації, політичні інформації, народні ігри, огляди-конкурси, концерти, квести; індивідуальні - творчі завдання, виразне читання текстів художньої літератури, колекціонування (філателія, нумізматика тощо), гра на музичних інструментах, вишивання, малювання; наочні - шкільні музеї, кімнати і зали, світлиці, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові тематичні стенди тощо [3; 4; 6].

Виконання завдань культурно-освітнього дозвілля здобувачами вищої освіти відбувається у таких проєктних напрямах: соціокультурний, дослідницький, екологічний, національно-патріотичний, анімаційно-рекреаційний, які забезпечують належні умови для професійної орієнтації та самовизначення майбутніх івент-педагогів, формування у них стійких мотивів до самовдосконалення та самовираження у професійній діяльності. Проаналізуємо їх докладніше.

Утворення терміна “педагогічне дозвілля” в Україні зумовлено національно-культурним рухом, становленням державності, розвитком мистецтва, культури та ремесел, загальним прагненням української спільноти до самопрезентації та процесами, що відбуваються у волонтерській діяльності.

Соцікультурні проєкти передбачають самовизначення майбутніх івент-педагогів як особистостей і професіоналів завдяки входженню до системи соціальних відносин, піднесенню власного престижу й авторитету, виконанню різних соціальних ролей, участі у волонтерських проєктах всеукраїнського та міжнародного рівнів тощо. Такі проєкти забезпечують формування художньо-естетичної культури особистості здатної до самовдосконалення за допомогою ознайомлення та дослідження кращих національними і світовими культурологічними надбаннями, і їх дослідження, сприяє напрацюванню умінь примножувати культурно- мистецькі традиції свого народу. Соціокультурний проєкт для студентів, які здобувають вищу освіту освітньо-професійною програмою “Педагогіка дозвілля”, уможливлює створити у їх свідомості уявлення про основні періоди розвитку української культури, здійснити аналіз надбань та досягнень української національної культурної традиції з позиції історичної ретроспективи і перспектив розвитку. В ході роботи над проєктом відбувається ознайомлення зі здобутками української матеріальної та духовної культур (від витоків до сьогодення), можливостей запозичення надбань культури інших народів, порівняльного аналізу значимості й місця вітчизняної культури у контексті європейських і світових культуротвірних процесів. Виконання групою студентів соціокультурних проєктів у процесі фахової підготовки у ЗВО становить основу для реалізації провідних завдань названої вище освітньо- професійної програми, а саме: сприяє вихованню у них національної свідомості й становленню громадянських якостей характеру та професійного мислення. Ознайомлення з кращими зразками української та світової культури під час опанування освітніх компонентів: “Українська мова”, “Українська культура”, “Інтеграція мистецтв у культурно-освітній системі дозвілля”, “Дозвілля в зарубіжних освітніх системах”, - уможливлює створювати проєкти на основі єдності освіти, культури та науки, компетентнісного підходу, студентоцентрованості й контекстності (практичної спрямованості) навчання; формувати у здобувачів освіти уміння конструювати й розвивати партнерські та морально-етичні суб'єкт-суб'єктні відносини між учасниками й відвідувачами анімаційно- рекреаційних культурно-освітніх заходів.

Дослідні проєкти - передбачають залучення дітей та підлітків до науково-дослідницької та пошукової діяльності з метою поширення наукових знань та їх перетворення на інструмент творчого пізнання світу. Майбутні івент-педагоги, які здобувають вищу освіту за освітньо-професійною програмою “Педагогіка дозвілля”, постійно беруть участь у запропонованих у ній та втілених у процесі професійної підготовки студентів у ЗВО конкурсах, а саме: “Зима в об'єктиві Київщини” (фото-проєкт), “Моя Україна - Батьківщина” (проєкт-буклет), “Дорослі читають дітям казки” (відеопроєкт). Всі проєкти мають обов'язкову умову - супровідний творчий опис відповідно до алгоритму виконання завдань педагогічної професійно-трудової практики щодо особливостей виконання проєкту заздалегідь визначеного типу. Цією освітньо-професійною програмою передбачено функціонування гуртка “Калейдоскоп дозвілля”, діяльність якого, перш за все, спрямована на розвиток студентської наукової творчості, підготовку мініпроєктів і висвітлення результатів у доповідях і тезах науково-практичних конференцій.

Екологічні проєкти забезпечують опанування майбутніми івент-педагогами знань про навколишнє середовище (природне та соціальне), усвідомлення ними себе частиною природи та можливостей постійного спілкування з нею; формування екологічної культури особистості, отримання навичок і досвіду розв'язання екологічних проблем і передбачення ймовірних наслідків власної природоперетворювальної діяльності; залучення до практичної природоохоронної роботи й збереження навколишнього середовища. Зміст екологічного проєкту становлять закономірності, закони, правила та принципи формування й функціонування екосистем і компонентів їх структури, що необхідно враховувати у процесі укладання виховних тематичних програм і створення, організації та ведення культурно- освітніх заходів з людьми різного віку.

Виконуючи проєкги екологічного спрямування, студенти здійснюють дослідження на такі теми: значення громадських і волонтерських організацій у системі екологічної освіти й виховання дитячого та дорослого населення, екологічна освіта і здоров'я людини, екологічна освіта і виховання та стратегії сталого (збалансованого) розвитку, актуальні проблеми екологічної освіти і виховання та основні тенденції у їх розв'язанні.

Національно-патріотичні проєкти забезпечують формування громадянина, виховання високих духовних якостей характеру особистості й патріотичних почуттів (громадянська відповідальність за долю українського народу та держави, підготовка молодого покоління до військової служби тощо). Завдяки національно-патріотичним проєктам у професійній підготовці бакалаврів у сфері організації дозвілля здійснюється управління сучасних підходів до формування національно- патріотичної особистості громадянина України, науково обґрунтовуються нормативно-правові засади національно-патріотичного виховання дітей і молоді в Україні, форми й методи виховної роботи у цій сфері з дітьми та молоддю [12, 59]. У ході створення та виконання проєктів у цьому напрямі дозвілєвої діяльності відбувається формування у майбутніх івент-педагогів національно-патріотичної свідомості й патріотизму та впровадження основних цілей національно-патріотичного виховання дітей та молоді в освітній процес ЗВО, оскільки кожен учасник проєктної групи опановує знання про суть і зміст соціального та національно-патріотичного виховання дітей та молоді в Україні й ознайомлюється з основними положеннями концепцій та стратегій національно-патріотичного вихован ня молод і. Здійсн юючи під готовку тематичних групових проєктів у сфері національно-патріотичного виховання дітей та молоді, бакалаври з івент-освіти виконують дослідження з таких проблем: “Національно- патріотична свідомість української молоді в контексті соціокультурних настанов”, “Система формування національно-патріотичного світогляду та громадянської активності молоді”, “Роль дитячих і юнацьких громадських організацій України у національно-патріотичному вихованні дітей та молоді”, “Волонтерство як прояв національно-патріотичної свідомості сучасної української молоді”, “Центри національно- патріотичного виховання - осередки виховної роботи з дітьми та молоддю”.

Анімаційно-рекреаційні проєкти передбачають організацію культурно-освітнього дозвілля серед дітей, підлітків або дорослих завдяки залученню їх до спілкування за допомогою різних форм ігрової та дозвіллєво-розважальної діяльності з метою поліпшення психо-фізіологічного стану їх здоров'я, втамування психічної та фізичної напруженості засобами арт-технік [2, 64]. У ході виконання завдань навчально-професійної педагогічної практики майбутні івент-педагоги оволодівають методикою організації гурткової роботи, активно застосовують різноманітні форми проєктної діяльності, орієнтуючись на еталонні зразки різних за змістом, формою проведення, кількістю учасників, майстерно виконаних проєктів [5, 20]. Сучасна івент-освіта потребує спеціально підготовлених висококваліфікованих педагогів-організаторів культурно-освітньої діяльності й рекреації, які здатні оновити зміст і впровадити інноваційні форми проєктування простору для організації та провадження культурно-освітнього дозвілля. Обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми “Педагогіка дозвілля” є дисципліни “Педагогічна анімація” та “Арт-педагогіка”, які спрямовані на забезпечення належних умов для активізації процесу становлення професійної компетентності майбутнього педагога-аніматора, обґрунтування прикладних сфер застосування арт-педагогіки; опанування майбутніми івент-педагогами знань про загальні принципи та методики арт-терапії та на формування у них здатності грамотно проєктувати й доцільно застосовувати психотерапевтичні методики й арт-техніки у роботі серед дітей з вадами розвитку.

Загальний науковий огляд теоретичних основ арт-терапії засобами різних видів мистецтва й узагальнений аналіз її особливостей та виокремлення переваг як засобу адаптації дітей, молоді та дорослих до освітнього процесу становить підґрунтя анімаційно-рекреаційних проєктів. Для оволодіння техніками арт-педагогіки студенти із задоволенням беруть участь у тренінгах і майстер-класах із залученням провідних спеціалістів у сфері дозвілєвої діяльності, а саме: “Ізотерапевтичні техніки у роботі педагога-аніматора”, “Художні форми роботи й арт-терапевтичні вправи для дітей, які потребують особливого піклування”, “Суб'єкт- суб'єктна взаємодія у арт-просторі”, “Українська лялькотерапія”, “Вплив кольору на людину”, “Розвиток творчого потенціалу дитини: оригамі, казкотерапія, музикотерапія” тощо.

Висновки та перспективи для подальших наукових розвідок

Отже, організація та здійснення культурно-освітнього проєктування у процесі фахової підготовки у ЗВО майбутніх івен-педагогів ґрунтується на опануванні ними теоретичних знань й оволодінні практичними методами і технологіями педагогіки дозвілля, уміннями та навичками професійної діяльності у ході участі у тренінгових програмах і майстер-класах із залученням провідних спеціалістів у сфері дозвілля. Теоретичні професійні знання, практичні уміння і навички у поєднанні зі здібностями й особистими та професійними якостями характеру особистості утворюють основу професійної майстерності фахівця, необхідну для успішного розв'язання ним різнопланових професійних завдань у різних сферах культурно-освітньої дозвіллєвої діяльності.

Література

1. Дениченко А., Мкртічян О., Білецька С., Ковтун А. Педагогіка дозвілля - запорука формування професійних компетентностей. Новий колегіум, 2020. С. 66-71.

2. Дубровіна, І.В. Експертиза сучасних наукових арт-джерел: культурологічний аспект. Сучасна наука: світові тенденції, технології та інновації. Матеріали науково-практичної конференції (м. Івано-Франківськ, 24-25 грудня 2021 р.). Херсон: Видавництво “Молодий вчений”. 2021. С. 64-67.

3. Бацаева Т.Е. Психолого-педагогические условия подготовки будущих педагогов начальных классов к руководству творческой проектной деятельностью: автореф.... канд. пед. наук: 13.00.01 - общая педагогика. Брянск: БГПУ, 1998. 19 с.

4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: навч.-метод. посібник. Київ: ІЗМН, 1998. 204 с.

5. Богомолов Л.Н. Компетентностный подход к выбору содержания образования: на примере формирования компетенции избирателей. Стандарты и мониторинг в образовании. 2004. № 2. С. 19-21.

6. Веселова В.Г., Матяш М.В. Проектная деятельность будущего учителя: проблемы профессионального становления. Брянск: Изд-во БГУ, 2002. 97 с.

7. Веселова Ю.В. Становление проектной культуры студентов в образовательном пространстве педагогического колледжа: автор.... канд. пед. наук. Омск, 2007. 25 с.

8. Забродська Л.М., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д., Хорунжа Л.Л. Інформаційно- методичне забезпечення проєктно-технологічної діяльності вчителя. Харків, Видавнича група “Основа”, 2007. 201 с.

9. Кушнірук С.А., Дубровіна, І.В., Тепла О.М. Концептуальні підходи до формування змісту освітньо-професійної програми бакалаврського рівня “Педагогіка дозвілля”. Молодь і ринок. 2022. №1 (199), січень 2022. С.62-67.

10. Кушнірук С.А. Формування поняттєво- термінологічної компетентності івент-педагога в системі професійної педагогічної підготовки. Партнерство в освіті та соціальній роботі: сучасні виклики та перспективи: матеріали міжвузів. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 22 лют. 2022 р.). Хмельницький: ПП “А.В.Царук”, 2022. С.115-118.

11. Лебедева А.И., Иванова Е.В. Метод проектов в продуктивном обучении. Школьная технология. 2002. № 5. С. 116-120.

12. Літвінова І. Метод проєктів у виховній діяльності. Відкритий урок, березень. 2006. С. 59 -61.

13. Kushniruk S.A. Formation of readiness for research activity of students in the process of general- pedagogical preparation. Science and рта^^: Collection of scientific articles. Thorpe Bowker. Melbourne, Australia, 2016. С. 262-267.

14. Kushniruk S.A. Normative and legal frameworks of students' scientific and research activity in pedagogical universities of Ukraine(the 20th - beginning of the 21st century) // Perspective directions of scientific researches: Collection of scientific articles. Agenda Publishing House, Coventry, United Kingdom, 2016. P. 302”305. URI http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/11690

References

1. Denychenko, A., Mkrtichian, O., Biletska, S. & Kovtun, A. (2020). Pedahohika dozvillia - zaporuka formuvannia profesiinykh kompetentnostei [Leisure pedagogy - the key to the formation of professional competencies]. New college, pp. 66-71. [in Ukrainian].

2. Dubrovina, I.V (2021). Ekspertyza suchasnykh naukovykh art-dzherel: kulturolohichnyi aspekt [Examination of modern scientific art sources: culturological aspect]. Suchasna nauka: svitovi tendentsii, tekhnolohii ta innovatsii. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Ivano- Frankivsk, 24-25 hrudnia 2021 r.). - Modern science: world trends, technologies and innovations. Proceedings of the Scientific-Practical Conference (Ivano-Frankivsk, December 24-25, 2021). (pp.6467). Kherson. [in Ukrainian].

3. Batsaeva, T Ye. (1998). Psikhologo-pedagogicheskie usloviya podgotovki budushchikh pedagogov nachalnykh klassov k rukovodstvu tvorcheskoy proektnoy deyatelnostyu [Psychological and pedagogical conditions for the preparation of future primary school teachers for the management of creative project activities]. Extended abstract of candidate's thesis. Bryansk, 19 p.

4. Bekh, I.D. (1998). Osobystisno zoriientovane vykhovannia: navch.-metod. Posobnyk [Personally oriented education: teaching method]. A manual. Kyiv, 204 p. [in Ukrainian].

5. Bogomolov, L.N. (2004). Kompetentnostnyy podkhod k vyboru soderzhaniya obrazovaniya: na primere formirovaniya kompetentsii izbirateley [Competence-based approach to the choice of the content of education: on the example of the formation of the competence of voters]. Standards and monitoring in education. No. 2. pp. 19-21.

6. Veselova, V.G. & Matyash, M.V. (2002). Proektnaya deyatelnost budushchego uchitelya: problemy professionalnogo stanovleniya [Project activity of the future teacher: problems of professional development]. Bryansk, 97 p.

7. Veselova, Yu.V (2007). Stanovlenie proektnoy kultury studentov v obrazovatelnom prostranstve pedagogicheskogo kolledzha [The Formation of the Project Culture of Students in the Educational Space of the Pedagogical College]. Extended abstract of candidate s thesis. Omsk, 25 p.

8. Zabrodska, L.M., Onopriienko, O. V, Tsymbalam,A.D. & Khorunzha, L.L. (2007). Informatsiino-metodychne zabezpechennia proiektno-tekhnolohichnoi diialnosti vchytelia [Information and methodological support of teacher's design and technological activities]. Kharkiv, 201 p. [in Ukrainian].

9. Kushniruk, S.A., Dubrovina, I.V & Tepla, O.M. (2022). Kontseptualni pidkhody do formuvannia zmistu osvitno-profesiinoi prohramy bakalavrskoho rivnia “Pedahohika dozvillia” [Conceptual approaches to the formation of the content of the educational and professional program of the bachelor's level “Leisure Pedagogy”]. Youth & market. No.1 (199), pp.62-67. [in Ukrainian].

10. Kushniruk, S.A. (2022). Formuvannia poniattievo-terminolohichnoi kompetentnosti ivent- pedahoha v systemi profesiinoi pedahohichnoi pidhotovky [Formation of conceptual and terminological competence of event teacher in the system of professional pedagogical training]. Partnerstvo v osviti ta sotsialnii roboti: suchasni vyklyky ta perspektyvy: materialy mizhvuziv. nauk.-prakt. konf. (Khmelnytskyi, 22 liut. 2022 r). - Partnership in education and social work: current challenges and prospects: Interuniversity materials. Scientific-Practical Conf. (Khmelnytskiy, February 22, 2022).(pp.115-118). Khmelnytskyi. [in Ukrainian].

11. Lebedeva, A.I. & Ivanova, Ye.V. (2002). Metod proektov v produktivnom obuchenii [The project method in productive learning]. School technology. No. 5. pp. 116-120.

12. Litvinova, I. (2006). Metod proektiv u vykhovnii diialnosti [Method of proj ects in educational activities]. Open lesson, March. npp. 59 - 61. [in Ukrainian].

13. Kushniruk, S.A. (2016). Formation of readiness for research activity of students in the process of general-pedagogical preparation. Science and practice: Collection of scientific articles. Thorpe Bowker. Melbourne, Australia, pp. 262-267. [in English].

14. Kushniruk, S.A. (2016). Normative and legal frameworks of students' scientific and research activity in pedagogical universities of Ukraine(the 20th “ beginning of the 21st century). Perspective directions of scientific researches: Collection of scientific articles. Agenda Publishing House, Coventry, United Kingdom, pp. 302”305. Available at: http:// enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/11690r in English].

Размещено на Allbest.ru