Формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів

Волошина Оксана Василівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу. У контексті запровадження професійного стандарту, що окреслює широкий спектр професійних та культурних компетентностей, актуальним стає завдання формування особистості спеціаліста, який відповідає новим вимогам професійної діяльності. Цей процес тісно узгоджується з компетентнісним, культурологічним, аксіологічним та особистісно-діяльнісними методологічними підходами. Визначено потрактування дефіції «цінність» у психолого-педагогічному аспекті: цінності кожної особистості виступають як поняття та переконання, що визначають спрямованість її поведінки, спонукають до діяльності, визначають особливості прояву почуттів, відносин і полягають у розумінні узагальненого соціального досвіду, який вона отримує у процесі розвитку, що залежить від соціокультурних та виховних умов навколишньої дійсності. Представлена методика формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів в освітньому просторі закладу вищої освіти в процесі викладання дисциплін педагогічного циклу («Педагогіка», «Методика виховної роботи», «Історія педагогіки», «Основи педагогічної майстерності», методика викладання фахових дисциплін), які за своїм змістом та методичним забезпеченням орієнтовані на професійне та культурне становлення майбутнього педагога. Зазначена методика є впорядкованою сукупністю традиційних (лекції, практичні, лабораторні заняття) та інноваційних («мозковий штурм», рольові ігри, кейс-стаді тощо) форм і методів роботи.

Ключові слова: відповідальне ставлення, система педагогічних цінностей, майбутні учителі, формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей.

Abstract

педагогічна цінність учитель дисципліна

Voloshyna Oksana Vasilivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Department of Pedagogy, Vocational Education and Educational Institutions' Management, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

FORMATION OF RESPONSIBLE ATTITUDE TO THE SYSTEM OF PEDAGOGICAL VALUES IN FUTURE TEACHERS

The article is devoted to the problem of forming a responsible attitude to the system of pedagogical values in future teachers in the process of studying the disciplines of the pedagogical cycle. In the context of the introduction of a professional standard that outlines a wide range of professional and cultural competences, the task of forming the personality of a specialist who meets the new requirements of professional activity becomes urgent. This process is closely aligned with competence, cultural, axiological, and personal-activity methodological approaches. The interpretation of the deficit "value" in the psychological and pedagogical aspect is determined: . the values of each individual act as concepts and beliefs that determine the orientation of his behavior, encourage him to act, determine the features of the manifestation of feelings, relationships and consist in understanding the generalized social experience that he receives in the process of development; which depends on sociocultural. and educational conditions of the surrounding reality. The method of forming a responsible attitude to the system of pedagogical values among future teachers in the educational space of a higher education institution in the process of teaching disciplines of the pedagogical cycle ("Pedagogy", "Methodology of educational work", "History of pedagogy", "Basics of pedagogical mastery", teaching methods of professional disciplines) is presented ), which in their content and methodical support are oriented towards the professional and cultural formation of the future teacher. The specified methodology is an ordered combination of traditional (lectures, practical, laboratory classes) and innovative ("brainstorming", role-playing games, case studies, etc.) forms and methods of work.

Keywords: responsible attitude, system of pedagogical values, future teachers, formation of a responsible attitude to the system of pedagogical values.

Постановка проблеми

Глобалізаційні процеси, що призводять до зближення і взаємопроникнення наукового, освітнього та культурного контекстів, актуалізують проблему якості професійної підготовки майбутніх учителів. Запровадження професійного стандарту, що окреслює широкий спектр професійних та культурних компетентностей, спонукає формувати особистість спеціаліста, який відповідає новим вимогам професійної діяльності. Відповідно до цього гармонізацію професійної підготовки та професійно-культурного розвитку майбутнього фахівця ми розглядаємо як необхідну складову професійної освіти.

На організаційно-педагогічному рівні необхідно враховувати ті особисті якості, ресурси та можливості здобувачів освіти, від яких залежить успіх майбутньої професійної діяльності. Ці педагогічні рекомендації тісно узгоджуються з компетентнісним, культурологічним, аксіологічним та особистісно-діяльнісним методологічними підходами [1]. У зв'язку з цим актуально звернути увагу викладачів вищої школи на ціннісно-смислову складову професійної підготовки майбутніх

учителів. Одним з аспектів цього напряму є процес активізації відповідального ставлення здобувачів освіти до системи цінностей педагогічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасне педагогічне бачення професійної діяльності вчителя на засадах ціннісних орієнтацій значною мірою ґрунтується на досягненнях педагогічної теорії (Г. Балл, І. Бех, О. Біда, С. Гончаренко, М. Гриньова, І. Зязюн, А. Іванченко, Кремень, Н. Кузьміна, В. Моляко, А.Реан, В. Рибалка, А. Сбруєва, Сисоєва, М. Солдатенков, М. Ярмаченко та ін.). У вітчизняній науці існують різні підходи до дослідження відповідальності: психолого-педагогічний (З. Борисова, Ж. Завадська, Л. Шевченко); соціально-психологічний (Л. Сухінська, Т. Сидорова), рольовий (Н. Головко, А. Плахотний, С. Анісимов, А. Грядунова).

У контексті наших наукових інтересів ми акцентуємо увагу на педагогічних цінностях як однієї з детермінант особистісно- професійного та культурного становлення здобувача вищої освіти у процесі його навчання у закладі вищої освіти.

Мета статті - окреслити шляхи формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу.

Виклад основного матеріалу

Поняття «цінності» є об'єктом наукових розвідок у сфері соціології, психології, етики, педагогіки. О. Легун, узагальнивши різноманітні підходи до означеної дефініції, виокремлює такі складники поняття: усвідомленість цінностей, тобто цінності - нормативна форма життєвих орієнтацій людей, вони є суспільно значущими регулювальниками людської діяльності як певні оцінки й стереотипи, які допомагають людині мислити та діяти в соціально-економічному середовищі; утіленість цінностей у людському житті в різних формах - це наочні або ідеальні (духовні) цінності; протилежна спрямованість цінностей, з одного боку, та їх взаємозв'язок - з іншого, як ідеалу з реальністю; включеність цінностей в оцінну й сенсотворчу діяльність людини [2]

Науково-теоретичний аналіз визначення дефініції «цінність» свідчить про різні підходи до її розуміння, що дозволяє визначити такі сутнісні характеристики [3]:

- філософське трактування ототожнює цінність з новою ідеєю, яка постає як індивідуальний чи соціальний орієнтир; цінність сприймається як суб'єктивний образ і позначається через певні життєві уявлення, є синонімом культурно-історичних стандартів, асоціюється із конкретним життєвим стилем. Цінності розглядають як духовні основи, що надають сенсу людському життю, упорядковують дійсність відповідно до ідеалів, еталонних оцінок і загальновизнаних норм;

- психолого-педагогічні уявлення розглядають цінності як усвідомлені загальні змістові утворення, що визначають ставлення людини до різних сфер життєдіяльності (особистої, професійної, соціально-суспільної); вони є відносно постійними, формують моральну позицію індивіда. Отже, цінності кожної особистості виступають як поняття та переконання, що визначають спрямованість її поведінки, спонукають до діяльності, визначають особливості прояву почуттів, відносин і полягають у розумінні особистістю узагальненого соціального досвіду, який вона отримує у процесі розвитку; який залежить від соціокультурних та виховних умов навколишньої дійсності. Важливим аспектом досліджуваної проблеми є теза про

взаємозалежність цінностей суспільства, окремих професійних спільнот та ціннісних орієнтацій конкретної особистості [4].

Специфіка сучасного осмислення феномену відповідальності полягає в тому, що вона розглядається вже не стільки як характеристика, котра має суттєве значення для виконання певного виду діяльності, а як необхідна характеристика людської життєдіяльності загалом, як найважливіший життєвий принцип сучасної людини, без наявності якого неможливе самозбереження людства (Г. Йонас) [5].

Та особистість, яка спроможна брати на себе відповідальність за події, що відбуваються в її житті, виявляється краще адаптованою, ніж та, яка прагне покладати відповідальність на зовнішні обставини.

Понятття «відповідальне ставлення» вужче за поняття «відповідальності». Відповідальне ставлення - це позиція особистості, яка обумовлює регуляцію реакцій і вольове здійснення діяльності стосовно зовнішніх факторів, - до такого висновку ми доходимо, проаналізувавши сучасні наукові інтерпретації поняття в аспекті відповідального ставлення до певних контекстів здійснення діяльності особистості: ставлення до життя [6], до здоров'я, до природи [7], до навчання [8].

Вважаємо, що процес формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів є особливо важливим в контексті проведення реформи освіти і впровадження ідей Нової української школи в освітню практику.

В основу методики формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів покладений комплекс педагогічних дисциплін, який включав «Педагогіку», «Методику виховної роботи», «Історію педагогіки», «Основи педагогічної майстерності», методику викладання фахових дисциплін. Зміст цих дисциплін характеризується дидактичними, методичними, розвивальними можливостями у контексті формування стійкої позитивної мотивації здобувачів вищої освіти в оволодінні професією. Ці дисципліни, як дисципліни базового циклу, за своїм змістом та методичним забезпеченням орієнтовані на професійне та культурне становлення майбутнього педагога [9].

У процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу застосовували як традиційні форми проведення навчальних занять, так і нетрадиційні. Наведемо приклади методичного інструментарію, який застосовували в процесі нашої освітньої діяльності. Лекція-бесіда передбачала попередні запитання викладача: «Що вплинуло на Ваш вибір професії вчителя?», «Якого вчителя, на Вашу думку, можна назвати професіоналом?», «Яке місце в рейтингу «Найбільш значущих для суспільства» посідає професія вчителя?». При цьому увагу акцентували на етичній культурі як важливій складовій педагогічної професії. Під час практичних занять працювали над розвитком комунікативних якостей майбутніх учителів, а також над вдосконаленням комунікативних умінь і мовних навичок української мови. На практичних заняттях проводили такі вправи, як «Інформаційний лабіринт», під час якого студенти давали визначення різним педагогічним термінам, трактували основні ознаки педагогічної професії [10].

Під час групової дискусії студенти самостійно підготували повідомлення на тему «Етичний кодекс учителя». Кожна з груп представляла і «захищала» свою думку в контексті заявленої тематики. Після закінчення презентації студенти відповіли на запитання «суперників» і викладача; потім підвели підсумки і сформулювали загальні положення «Етичного кодексу вчителя». У процесі роботи більшість майбутніх педагогів відзначила, що ці положення пов'язані з роботою всіх людей, які займаються педагогічною діяльністю. З ініціативи однієї з груп, яка брала участь у дискусії, був створений проєкт «Клятва вчителя». Безсумнівно, така робота, творчо виконана студентами, має рефлексивний характер; сприяє формуванню професійних цінностей.

На нашу думку, цінним є інтеграція гуманітарних дисциплін, яка сприяє створенню цілісного уявлення про досліджуване явище. Так, студенти-філологи на парах з «Основ педагогічної майстерності» при вивченні теми «Складові педагогічної майстерності вчителя» гуманістичну спрямованість професії розглядали на прикладі творів художньої української літератури, де наведено приклади професійної діяльності педагогів. Майбутні вчителі активно ділилися власними враженнями.

На заняттях з педагогіки активно використовувалися ділові ігри, метою яких стало розв'язання різних педагогічних завдань. Учасники гри виконували певні ролі: ведучий (викладач або студент), лідери (доповідачі, які представляли різні думки), фахівець (викладач кафедри педагогіки), асистенти (помічники лідерів), провокатори (студенти, які ставили провокаційні запитання, вказували на негативні факти або явища дискусійної проблеми), реєстратори (учасники гри, що записували хід дискусії) і експерти (студенти, які давали об'єктивну оцінку доповідям, обговоренням або рішенням) [11].

Використання на лабораторних та практичних заняттях методу аналізу ситуацій (метод кейсів) сприяло розвитку критичного мислення, вміння висловлювати власну позицію й думку, сприяло формуванню навичок прийняття альтернативних рішень у нестандартних ситуаціях.

Крім того, майбутні учителі формували комунікативні навички, навички слухання, аргументованого висловлювання, контраргументації, впевненості у власних силах, переконаності в тому, що в практичній ситуації вони зможуть професійно розв'язати проблему; студенти готові до самооцінки, рефлексії, до самокорекції індивідуального стилю спілкування. Необхідно відзначити, що майбутні вчителі краще відвідують такі заняття і, як правило, проявляють активність, працюють, їм цікаво перебувати на таких парах.

За активної участі студентів пройшли заняття з використанням методу кейсів. На одному з них були представлені відеозаписи уроків з різних предметів і відбулося обговорення різних аспектів поведінки учасників. Також здобувачам освіти було запропоновано проаналізувати дотримання етичного кодексу учителя в художніх американських фільмах «Імператорський клуб» і «Спілка мертвих поетів». Студенти дійшли висновку, що чоловічі образи педагогів, відтворені у фільмах, є прикладом для наслідування для кожного молодого вчителя. Після такої роботи на рефлексивному етапі майбутні вчителі висловили думку, що для сучасного вчителя етичний кодекс має бути обов'язковим. Дотримання педагогічного такту, застосування методів і прийомів виховного впливу, які діють у будь-якій непередбачуваній педагогічній ситуації,- усе це необхідно для належної роботи вчителя у школі [12].

На наш погляд, дискусійна форма взаємодії учасників освітнього процесу формує їх комунікативну та інтерактивну культуру, навчає поводитися цілеспрямовано, проте коректно, уміти наводити аргументи і контраргументи, також буди здатним відмовитися від власних помилкових суджень, толерантно ставитися до інших думок, що, безумовно, ефективно впливає на формування всіх складових етичної культури майбутнього вчителя.

До переваг методу «мозкового штурму» можна віднести те, що важливо креативно мислити, генерування ідей відбувається в умовах чіткої процедури і комфортної творчої атмосфери. Активізується робота всіх учасників процесу: вони відчувають себе рівноправними,

залученими до процесу генерування ідей та їх обговорення; виходять за рамки стандартного мислення, що дозволяє уникнути стереотипності та відібрати продуктивну ідею.

Застосування перерахованих вище методів змінило характер внутрішньогрупового спілкування: важливими були не поодинокі зв'язки (питання викладача - відповідь студента), а залучення більшості студентів до обговорення поставлених запитань. У процесі роботи над творчим портфоліо відбувалася взаємодія викладача і студентів, що мала характер консультацій, обговорення робіт, інформації, відомостей. Презентація портфоліо в групі виконувала функцію творчого звіту після вивчення дисципліни.

Особливо важливою є рефлексивна складова занять. Так, наприклад, у рамках проведення семінару на тему «Моральне виховання» студентам було запропоновано записати ті цінності педагогічної діяльності, які вони вважають найважливішими. Потім всіх ознайомили з записами, а студентам було запропоновано розташувати їх в порядку важливості для успішного здійснення професійної діяльності.

Для стимулювання мотиваційної та пізнавальної активності студентів, крім відповідних методів виховання, використовували такий спосіб, як самостійне складання завдань для перевірки знань товаришів. Ми дійшли висновку, що у процесі підготовки перевірочних завдань здобувачі освіти отримують можливість додатково тренуватися і повторювати навчальний матеріал, а також спробувати себе в ролі вчителя, проявляючи особистісні якості. Безсумнівно, такі форми організації навчальної діяльності сприяють розвитку творчої активності майбутніх педагогів і, як наслідок, мотивації до оволодіння знаннями, навичками і вміннями, необхідними для здійснення майбутньої професійної діяльності, а також розвитку таких особистісних якостей, як толерантність, емпатія, тактовність тощо.

На лабораторному занятті на тему «Педагогічна техніка у структурі педагогічного спілкування вчителя» студенти мали можливість продемонструвати свої знання та комунікативні вміння, отримані на заняттях з предмету «Культура мовлення». На наш погляд, цікавим було таке завдання. Переглянути відеоролик «Це так схоже на вчительку», в я кому були запропоновані фрази, що порушують етичні норми цієї професії. Необхдіно було підібрати інші фрази, зберігаючи зміст висловлювання.

Важливо підкреслити, що завершення вивчення дисципліни «Основи педагогічної майстерності» не означало завершення роботи над формування професійних компетентностей. Спільний аналіз досягнутого рівня і поставлені нові завдання стали для більшості здобувачів освіти дієвим стимулом до самовдосконалення. Надалі спільне обговорення цих питань проходило у формі індивідуальних консультацій з використанням портфоліо студентів.

У рамках позааудиторної роботи майбутні вчителі взяли участь у конкурсі ерудитів «Хочу все знати!». Були проведені кураторські години на теми: «Культура поведінки у закладі вищої освіти», «Як стати успішним студентом», «Особливості студентської субкультури». Важливим етапом формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів стало проведення «Педагогічного марафону» та студентської наукової конференції, присвяченої річниці з дня народження В. Сухомлинського.

Під час проведення пропедевтичної практики студенти аналізували відеофрагменти уроків, рівень дотримання етичних норм учителем під час відвідування уроків у школі. Підсумковим завданням пропедевтичної практики стало написання есе на тему: «Сучасний вчитель. Який він?»

Висновки

Отже, представлена методика формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів в освітньому просторі закладу вищої освіти є впорядкованою сукупністю традиційних (лекції, практичні, лабораторні заняття) та інноваційних («мозковий штурм», рольові ігри, кейс-стаді тощо) форм і методів роботи. Така організація освітнього процесу відображає поступовий перехід від уміння діяти в різних ситуаціях на основі початкових уявлень про систему педагогічних цінностей; найчастіше інтуїтивно, до готовності майбутніх учителів здійснювати самостійну діяльність, керуючись етичними принципами і нормами в професійно орієнтованих ситуаціях. Синергетична сутність процесу формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей полягає у наявності складної сукупності впливу та необхідності дотримання певних умов, що забезпечують ефективний перебіг цього процесу.

Література

1. Волошина О.В. Роль моральних відносин між учителем і учнями в навчально-виховному процесі // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 41, 2014. с. 66-70.

2. Легун О. М. Роль цінностей і ціннісних орієнтацій у розвитку особистості. // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПНУ. Т. XII, ч.4, 2010, с. 241-248.

3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В.Г. Кремень. К.: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

4. Волошина О. В. Формування відповідального ставлення до професійної діяльності здобувачів педагогічної освіти в умовах впровадження SMART- технологій // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, Суми. 2022, № 5 (119), с. 180-192. \

5. Ионас, Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. К., 2001. 400 с.

6. Степаненко І. Відповідальне ставлення особистості до життя: структурно- функціональний вимір. // Філософія освіти, (1 (3)), 2006, с. 122-132

7. Малинівська, Л. І. Формування відповідального ставлення до природи як проблема в науковій літературі. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, (37), 2008, с. 174-177

8. Гузь, В. В., & Гузь, Н. В. Відповідальне ставлення майбутніх фахівців до професійного навчання як чинник гармонізації освітнього простору. // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія, (40 (1)), 2013, с. 84-89

9. Волошина О.В. Компетентнісний підхід до освіти в міжнародних документах і в теоретичних пошуках педагогів у Великій Британії.// Післядипломна освіта в Україні, № 1. 2006, с. 82-85.

10. Dmitrenko, N., Vokoshyna, O., Budas, Iu., Klybanivska, T. Formation of ethical culture of intending educators in the educational process of higher education institution. // Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 2021, р. 95-104. doi: 10.17770/sie2021vol1.6293

11. Dmitrenko, N. Ye., Voloshyna, O. V., Pinaieva, O. Yu. Simulation Game in Quasi-Professional Training of Pre-Service Teachers. // Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, Мукачево. 8(2), 2022, р. 33-39. https://doi.org/10.14807/ijmp.v13i3.1849

12. Dmitrenko, N., Voloshyna, O., Melnychuk, T., Holovska, I., Dutka, H. Case Method in Quasi-Professional Training of Prospective Teachers. // Independent Journal of Management & Production 13(3), 2022, Special Edition ISE, р. 1-17. https://doi.org/10.14807/ijmp.v13i3.1849

References:

1. Voloshyna, O.V.(2014) Rol moralnykh vidnosyn mizh uchytelem i uchniamy v navchalno-vykhovnomu protsesi. [The role of moral relations between teacher and students in the educational process]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. - Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi. Series: Pedagogy and psychology, 41. 66-70. [in Ukrainian].

2. Legun O. M. (2010) Rol' cinnostej i cinnisnyh orijentacij u rozvytku osobystosti [The role of values and value orientations in personality development] Problemy zagal 'noi ' ta pedagogichnoi ' psyhologii ': zbirnyk naukovyh prac ' instytutu psyhologii' im. G. S. Kostjuka NAPNU - Problems of general and pedagogical psychology: coll. of science Ave. Institute of Psychology named after G. S. Kostyuk, NAPNU T. XII, ch. 4. 241-248. [in Ukrainian].

3. Encyklopedija osvity (2008) [Encyclopedia of education]/ Akad. ped. nauk Ukrajiny ; ghol. red. V.Gh. Kremenj. K.: Jurinkom Inter, 1040 s. [in Ukrainian].

4. Voloshyna O. V. (2022) Formuvannja vidpovidaljnogho stavlennja do profesijnoji dijaljnosti zdobuvachiv pedaghoghichnoji osvity v umovakh vprovadzhennja SMART-tekhnologhij [The formation of a responsible attitude to the professional activity of the students of pedagogical education in the conditions of the introduction of SMART technologies] Pedaghoghichni nauky: teorija, istorija, innovacijni tekhnologhiji - .Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies 2022, 5 (119), 180-192. [in Ukrainian].

5. Jonas, G. (2001). The principle of responsibility. In Search of Ethics for a Technological Civilization.[ The principle of responsibility. In Search of Ethics for a Technological Civilization] K.400 p. [in Ukrainian].

6. Stepanenko, I. (2006). Responsible attitude of the individual to life: structural and functional dimension (Article I).[ Responsible attitude of the individual to life: structural and functional dimension] Philosophy of education - Philosophy of education, (1 (3)), 122-132). [in Ukrainian].

7. Malinivska, L. I. (2008). Formation of a responsible attitude to nature as a problem in scientific literature. [Formation of a responsible attitude to nature as a problem in scientific literature] Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University - Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University, (37), 174-177) [in Ukrainian].

8. Guz, V. V., & Guz, N. V. (2013). The responsible attitude of future specialists to professional training as a factor in harmonizing the educational space. [The responsible attitude of future specialists to professional training as a factor in harmonizing the educational space] Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and psychology - Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and psychology, (40 (1)), 84-89). [in Ukrainian].

9. Voloshyna O.V (2006). Kompetentnisnyj pidkhid do osvity v mizhnarodnykh dokumentakh i v teoretychnykh poshukakh pedaghoghiv u Velykij Brytaniji. [Competence approach to education in international documents and in the theoretical research of teachers in Great Britain] Pisljadyplomna osvita v Ukrajini, 1, 82-85. [in Ukrainian].

10. Dmitrenko, N., Vokoshyna, O., Budas, Iu., Klybanivska, T. (2021). Formation of ethical culture of intending educators in the educational process of higher education institution. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 95-104. doi: 10.17770/sie2021vol1.6293. [in English].

11. Dmitrenko, N. Ye., Voloshyna, O. V., Pinaieva, O. Yu.(2022) Simulation Game in Quasi-Professional Training of Pre-Service Teachers. «Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 8(2),33-39. https://doi.org/10.14807/ijmp.v13i3.1849 [in English].

12. Dmitrenko, N., Voloshyna, O., Melnychuk, D., Holovska, I., & Dutka, H. (2022). Case method in quasi-professional training of prospective teachers. Independent Journal of Management & Production, 13(3). doi: 10.14807/ijmp.v13i3.1849 [in English].

Размещено на Allbest.ru