Дослідження мотивації студентів немовних спеціальностей щодо вивчення іноземних мов

Романова Оксана Олександрівна,

доцент, кандидат філологічних наук

м. Харків

Анотація

Мотивація вважається одним із ключових факторів, що впливають на успіх у вивченні іноземної мови. У цій статті представлені результати емпіричного дослідження, присвяченого проблемі мотивації студентів немовних спеціальностей щодо вивчення іноземної мови. Мета дослідження полягає у виявленні типу та рівня мотивації щодо вивчення англійської мови у студентів немовних спеціальностей.

Знання англійської в даний час стало необхідністю, тому що це набуває все більше і більше практичних переваг. Однак, при всіх його незаперечних перевагах і важливості, студенти немовних спеціальностей здебільшого, не розглядають це як необхідний до вивчення предмет, керуючись думкою, що англійська мова не знадобиться їм у професійній діяльності, що вона їм не подобається своєю складністю тощо. Без сумніву, англійська мова - важка дисципліна і вимагає докладання певних зусиль при оволодінні нею. І в результаті відбувається зниження мотивації щодо вивчення іноземних мов.

У статті розглянуто розвиток мотивації вивчення іноземної мови у студентів немовних спеціальностей на етапі вузівського навчання, а також створення певних педагогічних умов, що надають позитивний вплив на мотивацію вивчення іноземної мови.

Ми ставили за мету визначити рівень інтересу студентів до іноземних мов взагалі та відношення до вивчення англійської мови зокрема, провідні мотиви (інструментальні/інтегративні) студентів, і навіть наявність складнощів, що виникають щодо вивчення іноземної мови. Результати діагностики зафіксували середній рівень мотивації у більшості студентів. Окрім того, інструментальна спрямованість вивчення іноземної мови переважає над інтегративною спрямованістю.

Даний факт дозволяє говорити про те, що інструментальна мотивація є важливим мотивуючим фактором, що впливає на процес навчальної діяльності студентів щодо вивчення англійської мови. Дослідження дозволило визначити домінуючі мотиви інструментальної спрямованості: професійні, академічні, вузько-особистісні, комунікативні. Аудіювання та письмо діагностуються як найскладніші мовні вміння у сприйнятті студентів. Отримані результати можуть мати значення для оптимізації навчального процесу та ефективного навчання студентів немовних спеціальностей англійської мови.

Ключові слова: вища освіта, нелінгвістична спеціальність, іншомовна підготовка, мотив, мотивація, мотивація щодо вивчення іноземної мови, інструментальні мотиви, інтегративні мотиви, діагностика.

Abstract

Romanova Oksana Oleksandrivna Associate Professor, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

Research of non-linguistic motivation of students in teaching foreign languages

Motivation is considered to be one of the key factors affecting success in foreign language learning. This article presents the results of an empirical study devoted to the problem of motivating students of non-linguistic specialties to learn a foreign language. The purpose of the study is to identify the type and level of motivation for learning English among students of non-linguistic specialties.

Knowledge of English has become a necessity nowadays because it is gaining more and more practical advantages. However, despite its importance and indisputable advantages, students of non-linguistic specialties mostly do not consider it as a necessary subject, guided by the opinion that the English language will not be needed in their professional activities, that they do not like it because of its complexity, etc. Without a doubt, the English language is a difficult discipline and requires some effort when mastering it. As a result, there is a decrease in motivation to study foreign languages.

The article examines the development of motivation to learn a foreign language among students of non - linguistic specialties at the stage of university study, as well as the creation of certain pedagogical conditions that have a positive effect on the motivation to learn a foreign language.

We aimed to determine the level of students' interest in foreign languages in general and the attitude to learning English in particular, the leading motives (instrumental/integrative) of students, and even the presence of difficulties arising in relation to learning a foreign language. The results of the diagnosis recorded an average level of motivation in the majority of students. In addition, the instrumental orientation of foreign language learning prevails over the integrative orientation. This fact allows us to say that instrumental motivation is an important motivating factor that affects the process of students' educational activities in learning English. The research made it possible to determine the dominant motives of instrumental orientation: professional, academic, narrowly personal, and communicative. Listening and writing are diagnosed as the most difficult language skills in students' perception. The obtained results can be important for the optimization of the educational process and effective teaching of students of non-linguistic specialties.

Keywords: higher education, non-linguistic specialty, foreign language training, motive, motivation, motivation for learning a foreign language, instrumental motives, integrative motives, diagnosis.

Основна частина

Постановка проблеми. Чому одні люди майже досягають рівня володіння іноземною мовою, як носії мови, а інші, здається, що ніколи не досягнуть рівня початківця? Деякі люди, які вивчають другу мову, швидко і очевидно без зусиль досягають прогресу, тоді як інші просуваються дуже повільно та з великими труднощами. Можливо, причина в тому, що люди не однорідні! У них різні характери та стилі. Таким чином, кожна особистість відрізняється від іншої.

Ці індивідуальні відмінності є постійними особистими характеристиками, які, як передбачається, стосуються всіх і за якими люди відрізняються за своїм ступенем.

Люди відрізняються один від одного багатьма біологічними або зумовленими факторами (на які впливає природа) або несвідомими силами (під впливом минулого досвіду). Існує багато способів, за допомогою яких людина дізнається про ці відмінності, зазвичай вони схожі, через самоспостереження та взаємодію з іншими людьми або через читання книг і перегляд телевізора чи кінофільму.

Однак, щоб проводити дослідження індивідуальних відмінностей, необхідно мати суворі докази та науковий спосіб надання надійних і дійсних доказів. Розглянемо відмінності, які можна дослідити:

1) вік;

2) стать;

3) здатність;

4) мотивація;

5) стилі навчання;

6) стратегії навчання;

7) особистість.

Вільне володіння іноземною мовою значно підвищує конкурентоспроможність, а іншомовна комунікативна компетентність є важливим компонентом професійної компетентності фахівця будь-якого профілю, тому перед закладами вищої освіти стоїть завдання здійснювати якісну мовну підготовку студентів та створювати психолого-педагогічні умови, що сприяють підвищенню результативності навчання. Однак виконанню даного завдання перешкоджає той факт, що більшість студентів немовних профілів мають низький рівень мотивації до вивчення іноземної мови, від якої безпосередньо залежить успішність навчальної діяльності студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато науковців займалися дослідженням мотивації студентів до навчання. Деякі психологи визначають мотивацію як психологічну якість, що веде людину до здійснення цілі. У працях О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Д. Узнадзе [1, 2, 3] викладено концепції сучасних уявлень про мотивацію. О. Леонтьєв визначає, що мотив не є переживанням потреби, але є тим об'єктивним, у чому ця потреба конкретизується за таких умов і на що направлена діяльність [1, с. 86]. С. Рубінштейн вважає, що предмети і явища зовнішнього світу виступають не тільки об'єктами пізнання, а й своєрідними двигунами поведінки, переможцями, що народжують у людині певні спонукання до дії [2, с. 476]. Д. Узнадзе зазначає, що мотив замінює один характер поведінки на інший: менш прийнятий на більш прийнятий - і таким чином створює можливість здійснення певної діяльності [3]. У дослідженнях Г. Рогової, О. Вишневського, Є. Пассова, П. Якобсона, Б. Біляєва відзначено великі потенційні можливості закладені у мотивованому навчанні.

Усі сучасні дослідники одностайні в тому, що якість виконання діяльності та її результат залежать, насамперед, від бажання і потреби індивіда, його мотивації; саме мотивація викликає цілеспрямовану активність, яка визначає вибір засобів і прийомів та їх впорядкування для досягнення цілей. Вони вважають, що мотивація є основним «запускним механізмом».

Дослідженням теорії та практики навчання проблеми мотивації займалися й такі зарубіжні автори, як Р. Гарднер, З. Дорней, Р. Кеган, Дж. Келлер, Г. Крукс, У. Ламберт, А. Маслоу, Р. Шмідт та інші.

Особливою популярністю користується «теорія цілеспрямованої мотивації» Р. Гарднера, який визначає дві орієнтації щодо вивчення мови: 1) інструментальну, яка пов'язана з бажанням того, хто навчається, вивчити мову задля досягнення своєї мети, наприклад, складання екзамену, кар'єрне зростання та інше; 2) інтегративну, яка пов'язана з бажанням того, хто навчається, вивчити мову через високе позитивне особистісне ставлення до цієї мови, народу, який нею спілкується, культури тощо [4].

Метою цієї статті є визначити роль мотивації як важливої складової частини професійної підготовки майбутніх фахівців.

Виклад основного матеріалу. Мотивація вивчається в різних аспектах і у зв'язку з цим, поняття трактується по-різному. Складність та багатоаспектність проблеми мотивації обумовлює множинність підходів до розуміння її сутності, природи, структури, а також методів її вивчення. За Х. Хекхаузеном мотивація не є єдиним процесом, що рівномірно від початку і до кінця пронизує поведінковий акт. Вона, скоріше, складається з різнорідних процесів, що здійснюють функцію саморегуляції на окремих фазах поведінкового акту, передусім до і після виконання дії [5].

Термін мотивація в контексті вивчення іноземної мови розглядається Робертом Гарднером як «посилання на ступінь, до якого людина працює або прагне вивчати мову через бажання це робити та задоволення від цієї діяльності» [4, с. 10]. Відповідно до

Оксфордського словника англійської мови, мотивація визначається як причина своїх дій чи поведінки. Це також можна вважати ентузіазмом.

Мотивація відіграє значну роль у процесі вивчення мови. Викладачі - мовники не можуть ефективно її викладати, якщо вони не розуміють зв'язок між мотивацією та її вплив на засвоєння мови. Суть мотивації пов'язана з самою людиною, її внутрішніми цілями та бажаннями.

Мотивація також визначається як сила, яка спонукає людину прагнути і наполегливо працювати та вивчати мову через бажання вчитися та задоволення, яке він отримає у процесі навчання [4]. Ще мотивація відіграє вирішальну роль у визначенні ефективності вивчення мови, мотивація в різних аспектах зробить учнів нетерплячими вивчити другу мову.

Учень, який вивчає мову з метою панування над людьми в суспільстві, має негативне ставлення, тоді як позитивне ставлення учня намагатиметься посилити наявну мотивацію у вивченні мови. Отже, ставлення є важливим фактором навчання мови, якщо хочеш бути успішним. Ставлення формує уявлення студентів про аудиторію, викладачів та навчальні програми, які будуть відрізнятися одна від іншої. Тому, вивчення мови залежить від ставлення та мотивації.

Мотивація - це перш за все результат внутрішніх потреб людини, її інтересів та емоцій, цілей та завдань, наявність мотивів, спрямованих на активізацію її діяльності. Мотивація - бажання зробити щось, прагнення до мети.

Мотивація виконує кілька функцій: спонукає, спрямовує та організовує студента, надає навчальній діяльності особистісний зміст та значимість. Єдність цих функцій забезпечує регулюючу роль мотивації у поведінці. Мотиваційна сфера складається з низки спонукань: ідеалів та ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів, цілей, інтересів та іншого. Знання цих спонукань допомагають викладачеві більш диференційовано впливати на окремі складові мотивації навчання.

З теорією мотивації тісно пов'язана теорія потреб. Так, А. Маслоу, відомий американський психолог розділяє всі потреби на 5 основних рівнів. На першому рівні знаходяться фізіологічні потреби, на другому - потреба в безпеці, на третьому - потреба у коханні та прихильності, на четвертому - потреба у повазі, на п'ятому - потреба у самоактуалізації [6].

Під час вивчення будь-якого предмета, і, зокрема, іноземної мови, особливо важливі потреби другого рівня, тільки почуваючи себе захищено та впевнено студент може успішно пізнавати нове. Задоволення потреб четвертого рівня дає можливість відчути себе адекватним, компетентним спеціалістом, що особливо важливо для студентів немовних спеціальностей під час вивчення іноземної мови, тобто вони повинні усвідомлювати значущість її вивчення для їхнього майбутнього становлення як повноцінних фахівців, які заслуговують на визнання та пошану за свої знання і вміння. Також важлива і потреба п'ятого рівня - внутрішнє зростання людини, студенти повинні відчувати і розуміти, що вивчення іноземної мови веде до вдосконалення та духовного зростання.

Виділяють два види мотивації вивчення іноземної мови: зовнішню та внутрішню. Якщо мотиви, що спонукають діяльність не пов'язані з нею безпосередньо, їх називають зовнішніми стосовно цієї діяльності. Якщо ж мотиви пов'язані з цією діяльністю, їх називають внутрішніми.

Зовнішні мотиви поділяють на суспільні (широко соціальні) та особистісні: мотиви оцінки, успіху (коли студенти виконують роботу заради «галочки», оцінки, похвали), самоствердження, благополуччя (коли діяльність виконується під натиском рідних, вчителів, щоб не мати неприємностей).

Р. Кеган розробив шести ступінчасту модель теорії мотивів з метою пояснити процес розвитку студентів. Для розуміння виникнення мотивації до вивчення іноземної мови, як і будь-якого іншого предмета, корисно приділити увагу пояснювальним мотивам, властивим кожній стадії розвитку.

Відповідно до теорії Р. Кегана на нульовій стадії (підстадії) індивіди оперують на рівні сенсомоторних рефлексів, а отже, малоймовірно, що студенти будуть знаходитися на даній стадії [7].

На першій стадії - імпульсивній - студенти мотивовані уникати покарання. Взагалі, студенти немовних спеціальностей здебільшого не мають мотивації щодо вивчення іноземної мови, як предмета, що не є профільним.

Отже, такий спосіб пробудження мотивації дуже дієвий. Однак важливо розуміти, що страх покарання, поганих оцінок і так далі не є найкращим мотивом на всіх стадіях еволюції розвитку особистості студента. Таким чином, застосування покарань можливе лише на початковій стадії.

На другій стадії - імперіальній - студенти мотивовані результатами своєї діяльності та її оцінкою викладачем. На інтерперсональній стадії студентами рухає бажання підвищити свій авторитет серед одногрупників, а також вони відчувають потребу у визнанні.

На інституційній стадії студенти керуються внутрішньою мотивацією до навчання і ставлять собі складні завдання, які самі можуть вирішувати.

Інтеріндивідуальна стадія - найвищий рівень, на якому студенти стають «автономними учнями» і вже не мають потреби доводити свою компетентність будь-кому.

Таким чином, визначивши на якій саме стадії знаходиться той чи інший студент, викладач має можливість підібрати відповідні педагогічні засоби, за допомогою яких можливий успішний розвиток студента та, відповідно, на думку Р. Кегана, перехід студента з однієї стадії в іншу - більш високу. У результаті відбувається формування внутрішньої мотивації, яка є необхідною умовою успішної навчальної діяльності.

Р. Гарднер визначає два види мотиваційної спрямованості вивчення іноземної мови: інструментальну мотивацію, пов'язану з практичною причиною вивчення іноземної мови та інтегративну мотивацію, пов'язану з інтересом до культури мови тієї країни, мова якої вивчається та бажанням спілкуватися з людьми, розмовляючи з ними іноземною мовою [8].

Отже, інструментальна мотивація є відображенням зовнішніх потреб. Метою вивчення іноземної мови є не особисте бажання студентів, а необхідність ззовні.

Однак не можна покладатися тільки на інструментальну мотивацію і вважати, що інструментальної мотивації буде достатньо для ефективного вивчення іноземної мови, важливо розвивати інтегративну мотивацію.

Інтегративна мотивація є відображенням внутрішніх потреб та виникає у зв'язку з бажанням ідентифікувати себе з культурою тієї країни, де розмовляють іноземною мовою. Таким чином, за інтегративної мотивації метою вивчення іноземної мови є внутрішня потреба студентів.

Дослідники вважають, що інтегративна мотивація співвідноситься з найкращими успіхами в іноземній мові. Під час викладання іноземної мови необхідний баланс між інтегративною та інструментальною мотивацією. Тільки за розумного поєднання цих двох видів можливе успішне оволодіння іноземною мовою.

Таким чином, вітчизняні та зарубіжні вчені розглядають мотивацію, як складну різнорівневу систему, що має специфічні особливості на різних етапах життя людини. На етапі навчання у виші розвиток професійної внутрішньої мотивації впливає на мотивацію вивчення всіх предметів і, отже, їй необхідно приділяти особливу увагу.

Які маємо ризики, щоб не втратити мотивацію до навчання? Схильність до ризику - це причини, що породжують страх перед ризиком:

1) в аудиторії: погана оцінка з предмету, невдача на екзамені, докір викладача, посмішка одногрупників, покарання чи збентеження, накладені самим;

2) за межами аудиторії: страх виглядати смішним, страх розчарування через порожній погляд слухача, страх перед відчуженням через нездатність спілкуватися і, таким чином, наблизитися до інших людей.

З метою виявлення типу та рівня мотивації щодо вивчення англійської мови у студентів немовних спеціальностей ми провели дослідження серед невеликої кількості студентів. Методика дослідження мотивації складалася з трьох частин і була спрямована на отримання наступної інформації:

1. Загальні відомості про учасників (рід, вік, спеціальність та профіль навчання).

2. Наявність інтересу до іноземних мов та ставлення до вивчення англійської мови.

3. Домінуючий вид (інструментальний / інтегративний) та рівень мотивації.

4. Наявність складнощів, що виникають під час вивчення іноземної мови та впливають на мотивацію.

Моніторинг провідних типів та рівня мотивації проводився за допомогою анкети, розробленої на основі опитувальника для оцінки мотивації до вивчення іноземної мови (Attitude/MotivationTestBattery) Р. Гарднера [8]. Анкета складалася з 26 питань, розділених на три частини: наявність інтересу до іноземних мов та ставлення до вивчення англійської мови; інтегративна мотивація; інструментальна мотивація. Учасникам необхідно було оцінити прості твердження за шестибальною шкалою, виходячи зі свого особистого уявлення.

У результаті дослідження були отримані наступні дані, які були поділені на три основні групи:

1. Загальна інформація про учасників дослідження.

2. Інтерес та мотивація студентів до вивчення англійської мови.

3. Дані про складнощі, що виникають під час вивчення англійської мови.

Більшість студентів взагалі відчувають інтерес до вивчення іноземних мов. Із твердженням «Мені хотілося б вільно володіти декількома іноземними мовами» повністю згодні 24,5%, згодні 23,9% і частково згодні 29% опитаних. У той час як меншість студентів 3,2% повністю не згодні, 3,2% не згодні та 16,2% частково не згодні з цим твердженням. Також про наявність інтересу до іноземних мов свідчить той факт, що більшість опитаних згодні з твердженням, що якщо вони поїдуть в іншу країну, то намагатимуться хоча б трохи вивчити мову.

За результатами дослідження можемо сказати, що:

а) формування мотивації навчання іноземної мови у студентів нелінгвістичних спеціальностей безпосередньо пов'язано з комплексною реалізацією викладачем контекстного, індивідуально - диференційованого та особистісно-діяльнісного підходів у навчальному процесі. Отримані дані свідчать про недостатню реалізацію цього напрямку;

б) індивідуальний стиль керівництва навчальним процесом, зумовлений орієнтацією у професійно-педагогічному спілкуванні викладача, має безпосередній вплив на формування мотивації студентів;

в) знання викладачів про психологічний вплив як засіб підвищення продуктивності навчання, зокрема іноземної мови в нелінгвістичних спеціальностях, є фрагментарним, тому здійснюється більшою мірою безсистемно, методично не продумано, неусвідомлено;

г) деякі викладачі інтуїтивно керуються особистісним, інтерсуб'єктним підходом розвиваючої стратегії психологічного впливу, де основним засобом виступає діалог;

д) структурно-функціональна модель формування мотивації до навчання іноземної мови серед студентів нелінгвістичних спеціальностей передбачає комплекс здійснення особистісно-діяльнісного, індивідуального, диференційованого, контекстного підходів; прийоми розвиваючої стратегії психологічного впливу та продуктивного педагогічного спілкування.

Аналіз результатів діагностики інтегративної направленості дозволяє зробити висновок про необхідність створення умов для іншомовного спілкування з носіями мови. У плані інструментальної спрямованості дослідження допомогло виділити групу домінуючих мотивів: професійні, академічні, вузько-особистісні, комунікативні.

Висновки. Загальні результати роботи зі студентами зафіксували середній рівень мотивації щодо вивчення англійської мови у студентів немовних спеціальностей на початковому етапі навчання в академії. Слід звернути увагу до складності читання іноземних джерел, а також сприйняття відео контенту іноземною мовою, хоча студенти показують високий рівень інтересу до цих видів діяльності.

Також було з'ясовано, що рівень інструментальної мотивації значно вищий, ніж рівень інтегративної мотивації, що свідчить про те, що для студентів насамперед важлива практична цінність вивчення іноземної мови як засобу міжкультурного загального рівня, а також як інструменту, що дозволяє розширювати можливості кар'єрного зростання або отримання престижної спеціальності.

Підсумовуючи, зазначимо, що для студентів немовних спеціальностей необхідні такі педагогічні умови, які позитивно впливають на мотивацію вивчення іноземної мови:

а) умови, що впливають на розвиток внутрішньої мотивації:

- професійний інтерес та відповідно усвідомлення практичної та теоретичної значущості отримуваних знань для майбутньої професійної діяльності (використання на заняттях елементів, що імітують майбутню професійну діяльність, підбір пізнавальних та цікавих текстів/статей); облік особливостей професійно-психологічної діяльності, формування навичок дослідницької роботи через індивідуалізацію навчання;

- викладач (його особистісні якості, методична грамотність, орієнтованість у тій спеціальності, яку отримують студенти, усвідомлення викладачем тих цілей, які ставлять перед собою студенти, вивчаючи іноземну мову, комунікабельність, відкритість, емпатичність, недирективність організації процесу навчання); емоційна насиченість занять, що сприяє кращому засвоєнню знань та здійснюється через активні методи навчання);

б) умови, що впливають на розвиток зовнішньої мотивації: створення ситуації успіху, чи усвідомлення невдачі та її причин, змагальність занять, комунікативна спрямованість занять.

Отже, мотивація вважається ключовою ознакою успіху вивчення мови та має великий вплив на ефективність і продуктивність викладання англійської мови.

Кожен педагог повинен пам'ятати найважливіше: викладач закладу вищої освіти повинен розвивати у студентів відчуття впевненості та успішності, встановлювати важкі, але досяжні цілі, створювати атмосферу конкурентності, регулювати підбір завдань так, щоб постійно підтримувати оптимальну мотивацію до використання свого потенціалу в галузі спонукання студентів до навчання.

Література

1. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: в 2 т. М.: Педагогика. Т. 2, 1983. 320 с.

2. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. М.: Учпедгиз, 1946. 704 с.

3. Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. М.: Наука, 1966. 452 с.

4. Gardner R.C. Social psychology and second language learning: the role of attitudes and motivation. London: Arnold, 1985. 355 p.

5. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность. СПб: Питер; М.: Смысл, 2003. 860 с.

6. Маслоу А. Мотивация и личность. Изд. 3-е пер. с англ. СПб: Питер, 2008. 352 с.

7. Kegan, R. The evolving self: problem and process in human development. Cambridge, Mass: Harvard University Press, 1983. 336 p.

8. Gardner R.C., Lambert W.E. Attitudes and Motivation in Second Language Learning. Rowley, Mass: Newbury House, 1972. 316 p.

References

1. Leontev, A. (1983). Izbrannye psikhologicheckie proizvedeniia. [Selected psychological works]. (Vols. 2). Moscow [in Russian].