Аналіз інноваційних методик викладання українського професійного мовлення в умовах війни
Впровадження дистанційної та змішаної форм організації навчання як головний інструмент сучасної педагогіки,оцінка їх ефективності. Напрямки пошуку інноваційних методик навчання української мови за професійним спрямуванням студентів закладів вищої освіти.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.09.2023 |
| Размер файла | 184,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Аналіз інноваційних методик викладання українського професійного мовлення в умовах війни
Решетилов Кирило Вадимович,
старший викладач кафедри української мови, літератури та культури факультету лінгвістики
м. Київ
Анотація
Суспільні перетворення, зумовлені воєнною агресією проти України, спричинили гостру потребу в пошуку ефективних форм і методів організації освітнього процесу. Її головним інструментом сьогодні стало впровадження дистанційної та змішаної форм організації навчання. Успішність студента, а надалі й молодого спеціаліста, безпосередньо залежить від його адаптації до кризових умов, що є одночасно і критерієм, і умовою ефективності освітнього процесу під час війни. Зважаючи на це, метою дослідження є актуалізація ефективних методів навчання української мови за професійним спрямуванням студентів закладів вищої освіти. Наголошується на необхідності актуалізації методик, які будуть однаково ефективними як для дистанційної, так і для змішаної форм навчання. Таким чином, важливим кроком дослідження є пошук інноваційних методик навчання української мови за професійним спрямуванням студентів закладів вищої освіти. У статті висвітлено основні методи викладання, які будуть однаково ефективними в умовах як дистанційної, так змішаної форми освіти. Розглядаються відмінності між формою та методами навчання. Вказуються головні особливості дистанційної та змішаної форм навчання й наводяться шість методів, які можуть ефективно використовуватися під час викладання курсу української мови за професійним спрямуванням в освітньому середовищі закладів вищої освіти, не залежно від форми навчання. Кейс-метод націлений на розгляд конкретних проблемних ситуацій і самостійний пошук рішення студентами. Метод проєктів дає змогу залучити студентів до науково - дослідної роботи під час створення ними наукових робіт. Проблемний метод формує здатність вирішувати професійні питання, спираючись на попередній досвід. Метод навчання на основі даних формує компетентність студентів у роботі з науковою та навчальною літературою з метою самостійного пошуку та засвоєння знань. Евристичний метод передбачає використання під час освітнього процесу ігрових засобів, а метод модульного навчання дає змогу здійснити сегментацію навчального матеріалу.
Ключові слова: освітнє середовище, змішана освіта, дистанційна освіта, індивідуальна освітня траєкторія, вища освіта.
Abstract
ReshetylovKyryloVadymovychSenior Lecturer, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Faculty of Linguistics, Department of Ukrainian Language, Literature and Culture, Kyiv
Analysis of innovative Ukrainian professional speech lecturing techniques in wartime
The social transformations caused by the military aggression against Ukraine entailed an acute need to find effecient forms and methods of the learning process organization. Its key means was the introduction of distance and blended learning. The success of a student, and subsequently a young specialist, directly depends on their adaptation to the crisis, which is both a criterion and condition for the effectiveness of the learning process during the war. Therefore, this study aims at updating the effective methods of Ukrainian language lecturing in higher education. Thus, the article highlights the necessity to reconsider lecturing methods to make them equally effecient for distance and blended learning. The author explains the difference between lecturing forms and methods, and covers the main features of distance and blended learning. Futhermore, the author proposes six lecturing methods for lecturing Ukrainian language in higher education institutions, regardless of the learning form. The case method helps students analyze specific problems and independently search the solutions. The project method allows involving students in the research when creating their projects. The problem method forms the ability to solve professional issues based on previous experience. Data - driven learning method develops students' competence in working with scientific and academic literature. The heuristic method involves game techniques in the educational process, and the modular learning method allows for the segmentation of educational material.
Keywords: educational environment, blended learning, distance learning, individual educational trajectory, higher education.
Основная часть
Постановка проблеми. Нічим не спровокована, злочинна та жорстока війна Російської Федерації проти України змінила всі сфери життя, а воєнні дії у багатьох регіонах країни спричинили хвилю внутрішньо переміщених осіб (ВПО), поміж яких є велика кількість студентів ЗВО. Перед педагогічною наукою постало завдання створення ефективних умов для адаптації студентів у нових реаліях. Адже необхідно не лише продовжувати навчально-виховний процес, а й докладати максимальних зусиль для ефективної підготовки майбутніх фахівців, які після перемоги повинні будуть відбудувати країну. На сучасному етапі розвитку суспільства зросли вимоги до випускників закладів вищої освіти. Наразі роботодавці звертають увагу на рівень професійних комунікативних компетенцій майбутніх працівників, і саме курс «Українська мова за професійним спрямуванням» сприяє їхньому формуванню. Проте в умовах воєнного стану зазнала змін й освіта. Дедалі більшої популярності набувають дистанційна та змішана форми навчання, тому актуальним є аналіз ефективних методик викладання української мови за професійним спрямуванням.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній педагогічній науці зміст інноваційного навчання досліджували Н. Захлюпана, І. Кочан, Л. Пироженко, О. Пометун, О. Січкарук. Використанню інтерактивних методів навчання на заняттях із дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» присвячено праці Л. Глазунської, О. Гриджук, І. Клименко, І. Козинець, Ю. Кульбабської, С. Шевчук та ін. Однак, попри значну кількість теоретичних напрацювань, питання застосування інноваційних методик в умовах змішаної та дистанційної освіти методологічно є недостатньо розробленим.
Мета статті - дослідження особливостей застосування різних методів організації навчального процесу під час викладання курсу української мови за професійним спрямуванням у ЗВО в умовах воєнного стану.
Виклад основного матеріалу. Під формою навчання слід розуміти цілеспрямовану, організовану, змістовно насичену та наповнену методичним забезпеченням систему взаємодії викладача зі студентом з пізнавальними та виховними цілями. Результатом такої взаємодії має бути професійне вдосконалення, опанування студентами знань, умінь та навичок, поліпшення психологічних процесів та підвищення моральних якостей. Форма навчання проявляється як складне поєднання організації змісту, засобів та методів навчання.
Система форм навчання, яка дає можливість висвітлити розділи, теми, теорії, концепції у всій повноті та застосувати вміння та навички у взаємозв'язку, має навчально-виховне значення, формує знання та особистісні якості студентів. Система різноманітних навчальних форм, скріплена основними ідеями розділу чи теми та єдністю набору видів діяльності, забезпечує засвоєння знань, формування картину світу, опанування та закріплення умінь і навичок. Ефективність практики навчання залежить не тільки й не стільки від окремих форм, скільки від системи їхніх взаємозв'язків [3].
Для цього дослідження важливим питанням є розуміння сутності поняття методу навчання. Метод - це спосіб дослідження явищ природи, систематичний шлях розвитку наукового пізнання та розкриття істини. Це певний спосіб досягнення мети, упорядкована діяльність, тобто набір засобів або операцій, які застосовуються для практичного чи теоретичного засвоєння інформації з метою виконання конкретного завдання. Методом можуть бути, наприклад, система операцій під час використання якогось устатковання, способи проведення наукового дослідження та викладу навчального матеріалу, способи добору художніх засобів, узагальнення та оцінювання матеріалу з погляду певного естетичного ідеалу тощо. Тобто метод - це спосіб спільної діяльності викладача та студента. У таблиці 1 представлено інноваційні методи вивчення української мови за професійним спрямуванням, які можна використовувати під час організації навчального процесу в умовах війни.
Для розуміння особливостей викладання української мови за професійним спрямуванням слід докладніше розглянути запропоновані у таблиці 1 методи. Отже, необхідно проаналізувати особливості кожного із зазначених методів у контексті їхнього використання в умовах ЗВО.
Кейс-технологія зародилась та активно використовується у США під час вивчення спеціальних дисциплін [4]. Впровадження цього методу в систему гуманітарної та мовної освіти надало навчанню діяльнісного та проблемного характеру. Під кейс-методом слід розуміти змодельовану проблемну ситуацію, що викликає дискусію, потребує аналізу та надання пропозицій щодо ефективного вирішення проблеми.
За сутністю, кейс - опис окремо взятої конкретної ситуації, що містить певну проблему, питання, яке не завжди має єдину правильну відповідь. При цьому в межах викладання української мови за професійним спрямуванням кейс-метод розглядається як «комплексний». Він охоплює й елементи методів активного навчання - проблемного методу та методу проєктів. Крім того, він активізує усі види мовленнєвої діяльності, тому часто дає змогу не лише обговорити проблему, а й викласти результат її розв'язання на папері у виді різних документів.
Основними перевагами кейс-технології навчання української мови за професійним спрямуванням порівняно з іншими освітніми методиками є:
1) опис ситуації у певний час;
2) наявність кількох альтернативних рішень;
3) єдина мета розроблення рішень;
4) наявність системи оцінювання діяльності у вирішенні кейса [5].
Таблиця 1. Інноваційні методи навчання української мови за професійним спрямуванням
|
№ |
Назва методу |
Зміст |
|
|
1. |
Кейс-метод |
Основою методу є аналіз ситуації з реального життя. Студенти повинні проаналізувати запропоновану ситуацію, розробити варіанти її вирішення, а потім порівняти їх та обрати найкращі зі знайдених рішень |
|
|
2. |
Метод проєктів |
Цей метод передбачає самостійне проведення аналізу ситуації та вміння знаходити шляхи вирішення проблеми. Проєктний метод поєднує у собі різні методики та способи навчання: дослідницькі, пошукові, творчі |
|
|
3. |
Проблемний метод |
У межах цього методу передбачається визначення проблеми (у виді ситуації чи питання) з наступним пошуком рішень у формі аналізу подібних ситуацій чи питань |
|
|
4. |
Метод навчання на основі даних |
Цей метод розвиває здібності самостійного, творчого та логічного мислення. У методичних розробках пропонується спеціальний підхід до структури занять з розвитку критичного мислення, коли заняття поділяється на три етапи: виклик, осмислення та роздуми |
|
|
5. |
Евристичний метод |
Цей метод поєднує різні ігрові засоби, створюючи форми занять, що містять різні види змагання: конкурси, ділові ігри, вікторини, квести тощо |
|
|
6. |
Метод модульного навчання |
У разі використання цього методу зміст навчання поділяється на кілька дидактичних блоків - модулів. Обсяг кожного з них залежить від складності теми, мети навчання, відповідності теми профілю навчання та інших чинників |
Джерело: власна розробка автора
Сутність кейс-технології полягає в тому, що студенти виробляють
навички порівняння, аналізу, пошуку альтернативних шляхів виходу з конкретної проблемної ситуації, самостійного пошуку інформації, якої бракує, обговорюють це в групі, тим самим розвиваючи важливі вміння комунікації, співтворчості та ініціативності. Важливо, що в процесі виконання кейса студент повинен вийти на конкретний результат, який він зможе використати надалі у навчанні чи професійному житті.
Це наближає кейс-метод до методу проєктів. Однак між ними є суттєва різниця: якщо метод проєктів не передбачає активного обговорення проблеми та пошуку відповіді на поставлене запитання, то кейс-метод якраз пов'язаний з необхідністю створення проєкту як результату вирішення конкретної проблемної ситуації.
Розглянемо ті особливості кейс-методу, які використовуються під час вивчення української мови за професійним спрямуванням, оскільки на перший план виходить його комунікативний потенціал.
Цей метод передбачає такі етапи:
1) ознайомлення з конкретним випадком, комунікативною проблемою;
2) збирання необхідної для пошуку рішень інформації, її аналіз та оцінювання (на початковому етапі роботи з кейсом частина інформації може надаватись);
3) обговорення можливостей альтернативних рішень та вироблення комунікативних навичок у процесі виконання комунікативних завдань.
Мета кейсів під час вивчення української мови за професійним спрямуванням - сприяння формуванню комунікативної та соціокультурної компетенцій студентів у процесі створення ситуацій спілкування, максимально наближених до реальних.
Впроваджуючи технологію кейсів у методику викладання української мови за професійним спрямуванням, необхідно відповісти на кілька важливих запитань.
1. Якою має бути модель кейса з урахуванням структури комунікативної ситуації'?
2. Чи можливо для розроблення кейсів систематизувати всю сукупність комунікативних ситуацій, що виникають у спілкуванні студентів?
3. Чи здатні кейси уможливити реалізацію індивідуального та різнорівневого підходів у процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням?
4. Яка викладацька і студентська підготовка необхідна для впровадження кейс-методу?
Отже, перш ніж розробляти комунікативні кейси, необхідно чітко розуміти, як мають бути сформульовані завдання, щоб навіть на перших етапах навчання студент зміг стати учасником комунікації.
Метод проєктів - це унікальна педагогічна технологія, що містить комплекс засобів, спрямованих на саморозвиток та самонавчання учасників проєкту. Вона дає змогу студентам самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, моделювати його, використовуючи свою ерудицію та творчі здібності. Метод проєктів створює умови для застосування вже набутих знань та навичок.
Проєктна діяльність може бути індивідуальною, парною та груповою. Вона формує у студентів вміння самостійного пошуку інформації, долучає до інтелектуальної творчості пошуку, дає можливість виконати завдання соціалізації особистості. Таким чином, освіта для її здобувача стає органічною, природною справою, що виникла як спосіб реалізації власних потреб [6], а виконання проєкту - це можливість максимально розкрити свій потенціал.
Проєкти можуть бути інформаційні, дослідницькі, проєктоорієнтовані, рольові, творчі тощо.
Розглянемо особливості дослідницького проєкту. Під час його розроблення, як і під час наукового дослідження, необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, визначити мету подальшої роботи та чітко сформулювати відповідні завдання.
Під час реалізації проєкту студенти знаходять підтвердження чи спростування висунутої гіпотези. На заняттях з вивчення української мови за професійним спрямуванням пропонується ознайомитися зі зразками типових документів.
У роботі застосовуються такі методи:
1) вивчення запропонованого документа, збирання, узагальнення та аналіз матеріалів;
2) спостереження, обговорення з членами робочої групи та модератором проєкту;
3) консультування з експертами проєкту та порівняння результатів.
Робота над проєктом охоплює кілька етапів: підготовчий (розподіл
завдань), основний (аналіз отриманої інформації, висновки), завершальний (захист підсумкового звіту та презентації).
Проблемно-пошуковий метод - оптимальний варіант для викладання курсу української мови за професійним спрямуванням в умовах дистанційної освіти. Саме він дає змогу студентам здобувати нові знання, а не отримувати готові рішення. При цьому викладач може пропонувати на заняттях різні способи здобуття цих нових знань.
Проблемне навчання - це навчання, що передбачає створення проблемних ситуацій та обговорення можливих способів їхнього розв'язання, під час якого студенти вчаться застосовувати раніше засвоєні знання та набуті навички й уміння, здобувають досвід творчої діяльності. Як модель, проблемне навчання має кілька стратегій. По-перше, воно сфокусоване на практичному навчанні студентів, а не на запам'ятовуванні фактів. По-друге, спонукає використовувати навички мислення високого рівня, які потребують аналізу висловлювань, створення продукту, захисту думки чи оцінювання суджень. Усі студенти максимально залучені та активні [7].
Слід згадати найважливішу мету проблемного навчання - самостійний пошук знань. Теоретичні розробки з цього питання доволі різнобічні. Термін «проблемне навчання» не має єдиного тлумачення. Частина науковців вважає, що воно (проблемне навчання) є принципом дидактики, інші вважають його методом навчання, дехто - видом навчального процесу, а решта - психолого-педагогічною системою в організації навчально-пізнавального процесу. Проте всі твердження єдині в тому, що ядром такого навчання є проблемні ситуації.
Отже, проблемне навчання - це розвивальний освітній процес, основним змістом якого є проблемні ситуації та завдання, спрямовані на формування продуктивного мислення студентів, розвиток у них критичного, дивергентного та логічного мислення. Проблемне навчання - це такий підхід, за використання якого студенти виконують складні відкриті завдання, спираючись на знання про проблему й накопичений досвід, визначають інформацію, яку їм необхідно знати, та розробляють стратегії, які вони використовують для розв'язання проблеми.
Таким чином, проблемне навчання передбачає визначення проблемного завдання, моделювання проблемної ситуації, спонукає до творчості, дослідження, потребує мобілізації досвіду та його збагачення (пошук інформації), стимулює всі види мислення, активізує взаємодію та спілкування студентів один з одним та викладачем навіть в умовах дистанційної освіти. У такий спосіб досягається максимальна залученість студентів.
В останнє десятиліття зародився ще один надзвичайно перспективний напрям в організації процесу навчання української мови за професійним спрямуванням, за якого студент має можливість використовувати «сирі» мовні дані безпосередньо з мовного корпусу. Цей напрям отримав назву навчання на основі даних, або data-drivenlearning (DDL).
Цей метод ґрунтується на емпіричному доказі того, що студенти можуть значно ефективніше опановувати мову за професійним спрямуванням, коли в процесі навчання заохочується використання моделі «спостерігай - припускай - експериментуй», тобто коли вони мають можливість доходити власних висновків щодо значень слів, фраз, граматичних правил на основі автентичного мовного матеріалу. Цей індуктивний метод доповнює більш поширений дедуктивний підхід, відомий також як «слухай - практикуйся - говори», за якого студенти отримують знання про правила та визначення з пояснень викладача та довідкової літератури [8].
Процес необов'язково має обмежуватись терміналом комп'ютера. Результати корпусних пошуків (конкордансів) у видрукованій формі можуть бути легко інкорпоровані в підручники, методичні посібники тощо. Крім цього, поширеним є формування спеціалізованих корпусів текстів на жорсткому диску. Сучасні засоби дають змогу швидко сформувати доволі великий (кілька десятків мільйонів слів) корпус текстів практично з будь-якої тематики, і зробити це може кожен, хто володіє основними навичками роботи з персональним комп'ютером та Інтернетом.
Стосовно методів навчання поняття «евристичний» зустрічається частіше, ніж щодо форми. Відповідно до видів освітньої діяльності методи евристичного навчання можна класифікувати наступним чином (див. рис. 1).
Загальна схема методів евристичного навчання
навчання український освіта інноваційний
Креативні методи навчання необхідні для забезпечення можливості виготовлення індивідуальних освітніх продуктів. Методи інтуїтивного типу найчастіше можна віднести до креативних методів навчання, наприклад: метод емпатії, педагогічний метод студента, коли він перебуває в ролі викладача, «мозковий штурм» та інші. Як правило, такі методи ґрунтуються на нелогічних діях, що мають інтуїтивний характер. Сутність методу моделювання полягає в тому, що його можна віднести до евристичного підходу, відповідно, можна застосовувати в сучасній освіті. Цей метод заснований на експертних оцінках.
Головна ідея всіх методів, які ґрунтуються на евристичному підході, полягають у перенесенні конструкції складних питань на ряди простих послідовних завдань, які можуть бути доступними для осмислення та розуміння експертом.
Наступний вид креативних методів навчання ґрунтується на виконанні послідовних розпоряджень та інструкцій: методи синектики, морфологічної скриньки, метою яких є створення логічної опори студентів.
На відповідному рівні освітнього процесу застосовними є методи управління освітою, до яких можна віднести як педагогічні, так і адміністративні методи. Вони, за великим рахунком, ідентичні організаційно-діяльнісним методам, оскільки щодо педагога, окремого освітнього закладу чи системи освіти загалом можна застосувати аналогічні принципи, як і у навчанні окремих студентів. Ця група методів може бути застосована для розроблення освітнього процесу і для його розвитку у викладанні окремого предмета, позаурочної діяльності або всього закладу освіти [9].
Оскільки навчальні заклади мають можливість самостійно обирати та будувати освітній процес за будь-якою методикою, у тому числі й авторською, їхнім педагогічним колективам необхідно добре орієнтуватись у широкому спектрі сучасних технологій навчання, ідей, шкіл, напрямів. Слід звернути увагу, що ефективність використання цих технологій в освітньому процесі у багатьох випадках не вивчена і потребує їхнього наукового обґрунтування та експериментально перевірених показників.
Нині самостійність сприймається як одне з найважливіших особистісних якостей, необхідних для формування самоосвітньої компетенції. Самоосвіта є невіддільною частиною професійної компетенції фахівця, тому сучасні педагогічні технології мають сприяти розвитку у студента навичок самостійного набуття знань. Однією з таких технологій, здатних вирішити ці проблеми та здійснити перехід до нового, зміненого процесу навчання, є, на нашу думку, модульне навчання.
Модульне навчання засноване на ідеї, що студент має вчитися сам, а педагог повинен здійснювати управління цим процесом: мотивувати,
організовувати, координувати, консультувати, контролювати. На думку авторів цієї технології, вона інтегрує в собі все прогресивне, що накопичено в педагогічній теорії та практиці. Термін «модуль», який прийшов у педагогіку з інформатики і є міжнародним, має багато похідних: модульна технологія, модульний метод, модульний підхід, модульна програма, блоково-модульна та модульно-рейтингова технологія. Але у всіх цих випадках йдеться про методику, засновану на розробленні навчальних модулів того чи іншого курсу. Щодо визначення поняття «модуль», то тут виявляється велика різноманітність наукових поглядів [10].
Сутність модульного навчання української мови за професійним спрямуванням полягає в тому, що студент самостійно або з певною дозою допомоги досягає конкретних цілей навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Тому значна увага має бути приділена підготовці навчальних матеріалів, що охоплюють інформаційну частину модуля та методичні рекомендації щодо роботи з ним. Це може стати серйозною проблемою для навчальних закладів, оскільки потребуватиме вкладання великих коштів.
Для організації модульного навчання передусім необхідно розробити модульну програму, яка складатиметься з комплексної дидактичної мети та сукупності модулів, що забезпечують досягнення цієї мети. Щоб скласти таку програму, викладачеві потрібно виділити основні наукові ідеї курсу. Потім необхідно структурувати навчальний зміст довкола цих ідей у певні блоки. Після цього формується комплексна дидактична мета.
Програма повинна мати назву. Потім із комплексної дидактичної мети виділяються інтегрувальні дидактичні цілі та формуються модулі, тобто кожний модуль має свою інтегрувальну дидактичну мету. Сукупність шляхів реалізації цих цілей забезпечує досягнення комплексної дидактичної мети.
Таким чином, є багато способів ефективної організації навчального процесу з урахуванням умов дистанційної та змішаної освіти. Вивчення української мови за професійним спрямуванням потребує особливої уваги, зважаючи на необхідність виховання не тільки кваліфікованих кадрів, а й гідних членів суспільства.
Висновки. Розглянуті інноваційні освітні технології передбачають реалізацію двох взаємопов'язаних напрямів: формування організацією «освітнього простору» як чинника духовно-морального розвитку та соціалізації особистості, а також безпосередньо втілення самих інноваційних методів, способів та технологій, які формують вміння та навички, необхідні для якісної професійної діяльності. Вивчення української мови за професійним спрямуванням, попри труднощі воєнного стану, лишається важливим питанням педагогічної науки й потребує застосування ефективних методик в умовах змішаного та дистанційного навчання.
Література
1. Омельчук С.А. Етапи розвитку української лінгводидактики за часів незалежності України. Педагогічнінауки. 2022. Вип. 98. С. 5-14.
2. Підгурська В., Голубовська І. Формування культури наукової мови студентів у процесі вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Українськийпедагогічнийжурнал. 2019. №2. С. 100-105.
3. SaienkoV., Kurysh N., Siliutina I. Digital competence of higher education applicants: new opportunities and challenges for future education. Futurity Education. 2022. Vol. 2, №1. P. 37-46.
4. Sapinski A., Ciupka S. Pedagogical discourse in higher professional education of the future. Futurity Education. 2021. Vol. 1, №1. P. 4-13.
5. Антончук О. Формування професійної комунікативної компетентності у процесі вивчення курсу «Українська мова за професійним спрямуванням». Humanities science current issues. 2020. Т. 1, №27. С. 123-126.
6. Вовчаста Н., Байрамова О., Чорна Г. Розвиток навичок креативного мислення у здобувачів вищої освіти. Українськийпедагогічнийжурнал. 2022. №1. С. 87-97.
7. Колодій Н.В. Сутність професійної мовленнєвої компетентності бакалаврів соціальної роботи. Освітніобрії. 2018. Т. 47, №2. С. 53-56.
8. Кучерук О.А. Формування лексичної компетентності учнів у процесі навчання української мови з використанням методу проектів. Українськамова і література в школахУкраїни. 2018. №1. С. 26-31.
9. Петренко Л.М. Теоретико-методологічні підходи до забезпечення дистанційного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. ВісникГлухівськогонаціональногопедагогічногоуніверситетуіменіОлександраДовженка. 2018. Вип. 2 (2). С. 90-96.
10. ЯковицькаЛ. С. Комунікативна компетентність як система внутрішніх ресурсів особистості у науково-технічній діяльності. Індивідуальність у психологічних вимірах спільнот та професій: зб. наук. праць. Київ: ТОВ «АльфаПІК», 2020. С. 206-211.
11. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: наказ МОН України від 25.04.13 №466. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0464-04#Text
References
1. Omelchuk S.A. (2022). EtapyrozvytkuukrainskoilinhvodydaktykyzachasivnezalezhnostiUkrainy [Stages of development of the ukrainianlinguididactics during the independence of Ukraine]. Pedahohichninauky - Pedagogical sciences, 98, 5-14. [in Ukrainian].
2. Pidhurska V., Holubovska I. (2019). Formuvanniakulturynaukovoimovystudentiv u protsesivyvchenniadystsypliny «Ukrainskamova (zaprofesiinymspriamuvanniam)» [Formation of Students' Culture of Scientific Language in the Process of Studying the Discipline «Ukrainian Language (for Professional Purposes)»]. Ukrainskyipedahohichnyizhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 2, 100-105 [in Ukrainian].
3. Saienko V., Kurysh N., &Siliutina I. (2022). Digital competence of higher education applicants: new opportunities and challenges for future education. Futurity Education, 37-46. [in English].
4. SapinskiA.,&Ciupka S. (2021). Pedagogical discourse in higher professional education of the future. Futurity Education, 4-13. [in English].
5. Antonchuk O. (2020). Formuvanniaprofesiinoikomunikatyvnoikompetentnosti u protsesivyvchenniakursu «Ukrainskamovazaprofesiinymspriamuvanniam» [Formation of professional communicative competence in the process of studying the course «Ukrainian language for professional purposes»]. Humanities science current issues, 1 (27), 123-126. [in Ukrainian].
6. Vovchasta N., Bairamova O., Chorna H. (2022). Rozvytoknavychokkreatyvnohomyslennia u zdobuvachivvyshchoiosvity [Development of creative thinking skills in students of higher education]. Ukrainskyipedahohichnyizhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 1, 87-97. [in Ukrainian].
7. Kolodii N.V. (2018). Sutnistprofesiinoimovlennievoikompetentnostibakalavrivsotsialnoiroboty [The essence of professional speech competence of Bachelor of Social Work]. Osvitniobrii - Educational horizons, 47 (2), 53-56. [in Ukrainian].
8. Kucheruk O.A. (2018). Formuvannialeksychnoikompetentnostiuchniv u protsesinavchanniaukrainskoimovy z vykorystanniammetoduproektiv [Formation of pupils' lexical competence in the process of learning the Ukrainian language using the project method]. Ukrainskamovailiteratura v shkolakhUkrainy - Ukrainian language and literature in Ukrainian schools, 1, 26-31. [in Ukrainian].
9. Petrenko L.M. (2018). Teoretyko-metodolohichnipidkhody do zabezpechenniadystantsiinohonavchannia v zakladakhprofesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity [Theoretical and methodological approaches to the provision of distance learning in institutions of professional (vocational and technical) education]. VisnykHlukhivskohonatsionalnohopedahohichnohouniversytetuimeniOleksandraDovzhenka - Bulletin of HlukhivOleksandrDovzhenko National Pedagogical University, 2 (2), 90-96. [in Ukrainian].
10. Iakovytska L.S. (2020). Komunikatyvnakompetentnist yak systemavnutrishnikhresursivosobystosti u naukovo-tekhnichniidiialnosti [Communicative competence as a system of internal resources of the individual in scientific and technical activity]. Indyvidualnist u psykholohichnykhvymirakhspilnot ta profesii - Individuality in the psychological dimensions of communities and professions, (рр. 206-211). Kyiv: TOV «AlfaPIK» [in Ukrainian].
11. Pro zatverdzhenniaPolozhennia pro dystantsiinenavchannia: nakaz MON Ukrainy vid 25.04.13 [On Approval of the Regulation on Distance Learning: Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine of 25.04.13] №466. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0464-04#Text (data zvernennia: 22.02.23) [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз особливостей інноваційних процесів у вищій школі. Сутність поняття "інноваційне навчання". Трансформація духовних засад українського суспільства. Розробка і впровадження інновацій. Умови для конкурентоспроможності вищих навчальних закладів.
реферат [18,5 K], добавлен 16.03.2011Інтеграція професійно-орієнтованого навчання зі спеціальними дисциплінами з метою отримання додаткових професійних знань і формування значущих якостей особистості. Оптимізація методів викладання, які дозволять підвищити рівень мовної підготовки фахівців.
статья [23,1 K], добавлен 24.11.2017Розробка методики навчання діалогічного мовлення з використанням української фразеології на всіх етапах навчання української мови і з урахуванням характерних рис мовлення, а також психофізіологічних особливостей учнів. Аналіз програми з української мови.
дипломная работа [102,7 K], добавлен 20.03.2011Специфіка використання рольових ігор на заняттях з іноземної мови професійного спрямування як одного з активних методів навчання. Ефективність і продуктивність їх впровадження при підготовці студентів технічних спеціальностей, методичні рекомендації.
статья [137,6 K], добавлен 27.08.2017Ступенева система освіти в Україні. Принципи методики викладання іноземних мов у школі. Цілі та зміст навчання лексики англійської мови, граматики, артикуляції й інтонації. Вправи для навчання мовлення, аудіювання, читання та письма. Типи та етапи уроків.
шпаргалка [101,9 K], добавлен 22.03.2014Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції.
лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012Порівняльний аналіз організації навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС України та зарубіжних вищих поліцейських школах. впровадження інноваційних технологій навчання в Україні. Роль і місце лекції. Модульно-рейтингова, дистанційна система навчання.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 05.07.2009Мовленнєвий розвиток як методична проблема у методиці викладання української мови. Методика проведення уроків зв’язного мовлення в методиці викладання української мови. Тематика текстів для збірників переказів з розвитку зв'язного мовлення на їх основі.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 20.04.2015Значення мови у формуванні світогляду людини. Викладання української мови в середній школі. Методи, прийоми та засоби навчання, які застосовуються в різних співвідношеннях при викладанні української мови. Використання традиційних і нових методів навчання.
курсовая работа [133,6 K], добавлен 12.03.2009Форми навчання як категорії дидактичного процесу. Методика застосування проблемного навчання на уроках рідної мови. Шляхи впровадження проблемного навчання на уроках української мови. Особливості організації проблемного навчання в початкових класах.
дипломная работа [128,5 K], добавлен 21.04.2014
