Поняття "дослідницька діяльність майбутніх учителів філологічних спеціальностей" у доробку науковців Іспанії

Размещено на http://www.allbest.ru

Поняття «дослідницька діяльність майбутніх учителів філологічних спеціальностей» у доробку науковців Іспанії

Григорович Олена Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іспанської філології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса

Князян Маріанна Олексіївна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри французької філології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса

Гринько Людмила Віталіївна кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри іспанської філології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса



Анотація

У статті висвітлюється проблема вивчення науковцями Іспанії сутності та структури поняття «дослідницька діяльність майбутніх учителів філологічних спеціальностей». Це є такий вид навчальної праці студентів, котрий передбачає розширення методологічних знань у галузі лінгвістики та лінгводидактики, формування дослідницьких умінь (систему яких репрезентовано такими, як-от виявлення проблеми, висунення гіпотези, визначення понять, класифікації, порівняння, аналізу, спостереження, самостійної розробки методичних прийомів навчання мови й літератури, узагальнення результатів формувального експерименту, редагування наукового тексту, аргументації власної позиції). Основними компонентами дослідницької діяльності є когнітивний, мотиваційний, технологічний.

Когнітивний компонент репрезентований знаннями про мову, її розвиток у діахронічному та синхронічному аспектах, методи навчання мови та літератури, формування в учнів фонетичних, граматичних, лексичних активних і пасивних умінь, прийомів оволодіння різними видами мовленнєвої діяльності, організації освітнього процесу, формування у дітей загальної культури, наукового світогляду.

На думку науковців, формування мотиваційного компонента передбачає активізацію таких утворень особистості майбутнього вчителя: інтересу до наукових методів; прагнення засвоювати більше, ніж пропонують навчальні програми; бажання брати участь у науково-практичних конференціях, зустрічах з відомими науковцями, семінарах; виявляти творчість у процесі вирішення різноманітних проблем навчання мови й літератури; самостійності у виборі теми дослідження; наполегливості у подоланні труднощів у ході розв'язання дослідницьких завдань.

Технологічний компонент відбиває систему дослідницьких умінь, володіння якими сприяє високій результативності наукового дослідження, наприклад: визначення мети дослідження; обґрунтування актуальності

проблеми; самостійне засвоєння дослідницьких методів; критична оцінка наукової інформації для вирішення завдань; систематизація отриманих результатів досліджень.

Ключові слова: дослідницька, діяльність, науковці, Іспанії, сутність, структура.



Grygorovych Olena Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate professor in the Department of Spanish Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa

Kniazian Marianna Oleksiivna Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor in the Department of French Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa,

Grynko Liudmyla Vitaliyivna Candidate of Philological sciences, Associate professor, Head of Chair of Department of Spanish Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa

Sylantieva Valentyna Ivanivna Doctor of Philology, Full Professor, Head of Chair of Department of Foreign Literature, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa

THE CONCEPT OF "RESEARCH ACTIVITY OF FUTURE TEACHERS OF PHILOLOGICAL SPECIALTIES" IN THE PRODUCTION OF SCIENTISTS OF SPAIN

Abstract

The article highlights the problem of studying the essence and structure of the concept "research activity of future teachers of philological specialties" by Spanish scientists. This is the kind of educational work of students that involves the expansion of methodological knowledge in the field of linguistics and linguistic didactics, the formation of research skills (the system of which is represented by such things as identifying a problem, proposing a hypothesis, defining concepts, classifying, comparing, analyzing, observing, independent development of methodical methods of teaching language and literature, generalization of the results of a formative experiment, editing of a scientific text, argumentation of one's own position). The main components of research activity are cognitive, motivational, and technological.

The cognitive component is represented by knowledge about language, its development in diachronic and synchronic aspects, methods of teaching language and literature, formation of phonetic, grammatical, lexical skills, organization of the educational process, formation of general culture.

According to scientists, the formation of the motivational component involves the activation of the following formations of the future teacher's personality: interest in scientific methods; the desire to learn more than offered by educational programs,; desire to participate in scientific and practical conferences, meetings with famous scientists, seminars; to show creativity in the process of solving various problems of learning language and literature; independence in choosing a research topic; perseverance in overcoming difficulties in the course of solving research tasks.

The technological component reflects the system of research skills, the possession of which contributes to the high effectiveness of scientific research, for example: determining the purpose of the research; justification of the relevance of the problem; independent learning of research methods; critical assessment of scientific information to solve problems; systematization of research results.

Keywords: research, activity, scientists, Spain, essence, structure.



Постановка проблеми. Активізація міжнародної співпраці України з іншими державами Європейського Союзу, зокрема Іспанією, спричинила неабиякий інтерес до проблем професійної підготовки фахівців та професіоналів у цій країні. Оскільки останнім часом набула актуальності проблема підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей, котрі були б здатні на високому рівні викладати іноземні мови, бути медіаторами культур, гідно представляти західноєвропейській спільноті українську мову та культурну спадщину, має сенс розкрити методи організації освітнього процесу в розрізі формування саме учителів-філологів.

До того ж з огляду на пріоритетність забезпечення результативності наукових досліджень здобувачів вищої освіти, важливим є висвітлення досвіду організації дослідницької діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окреслена проблема розкривалася у таких напрямах, як-от організація наукового пошуку здобувачами вищої освіти, висвітлення сутності та структури їхнього дослідницької діяльності, формування у бакалаврів та магістрів філології дослідницької компетентності [1], [2], [3].

Утім проблема вивчення зарубіжного досвіду впровадження цієї діяльності, насамперед висвітлення її сутності та структури потребує більш глибокого аналізу.

Мета статті - дослідити проблему розкриття науковцями Іспанії сутності поняття «дослідницька діяльність майбутніх учителів філологічних спеціальностей».

Виклад основного матеріалу. Аналіз наукових джерел переконує в тому, що вчені Іспанії [4], [5] правомірно наголошують на факті значного впливу студентської дослідницької діяльності на ефективність освітнього процесу. Це пов'язане з тим, що саме науковий пошук розширює науковий світогляд студентів, формує здатність до абстрактного мислення, творчості, критичної оцінки інформації, яку отримують здобувачі вищої освіти.

Так, [5] правомірно акцентує на тому, що студентське дослідження сприяє активізації пізнання, вивільнення творчих сил, інтелектуального потенціалу, що в цілому впливає на підготовку майбутніх учителів до вирішення проблем у нестандартних професійних ситуаціях.

На думку [6], дослідницька діяльність спрямовує здобувачів вищої освіти на системний контроль своєї праці, рефлексію її результатів, допомагає оволодіти методами наукового пошуку, розширення знань та ерудиції в ході вирішення проблем. Саме дослідницька діяльність репрезентує високоорганізовану техніку мислення, котра у поєднанні зі спеціальними процедурами, дозволяє вирішити складні проблеми в професійній діяльності.

Ученими Іспанії підкреслюється важливість володіння вміннями продуманого пошуку інформації, використовуючи наукові методи та спеціальні техніки, що відповідають завданням дослідження та уточнюють способи досягнення мети [7].

Важливими характеристиками дослідницької діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей є систематичність, контрольованість, об'єктивність, динамічність, корисність для розвитку соціуму [8].

У джерелах звертається увага й на те, що студентська наукова робота [9], [10] хоча й має на меті досягнення суб'єктивно нових цілей, все ж таки орієнтує майбутніх учителів філологічних спеціальностей на генерацію нових ідей, аналіз аргументів видатних учених у галузі лінгводидактики, характеристику явищ, що були вивчені ще недостатньо. Особливо важливою є готовність студентів робити власний внесок у вирішення практичних завдань обраної галузі, вияв інтелектуальних здібностей, креативності.

При цьому дослідницька діяльність майбутніх учителів філологічних спеціальностей суттєво впливає й на формування їхніх професійно важливих компетентностей, насамперед здатності викладати мову й літературу. У цьому розрізі науковий пошук забезпечує оволодінню вміннями аналізувати ефективність різноманітних форм, методів, прийомів навчання, діагностувати якість взаємодії між учителем та учнем, обирати оптимальні техніки виховання та розвитку особистості кожного школяра.

Увагу науковців Іспанії привертає в цьому контексті й проблема формування прагнення студентів до самоосвіти, бажання розвивати себе як дослідника, вдосконалювати педагогічну майстерність, оцінювати набуті результати дослідницької діяльності та коригувати її.

Отож вивчення джерел переконує в тому, що науковцями Іспанії поняття «дослідницька діяльність майбутніх учителів філологічних спеціальностей» розкривається як такий вид навчальної праці студентів, котрий передбачає розширення методологічних знань у галузі лінгвістики та лінгводидактики, формування дослідницьких умінь (систему яких репрезентовано такими, як-от виявлення проблеми, висунення гіпотези, визначення понять, класифікації, порівняння, аналізу, спостереження, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, самостійної розробки методичних прийомів навчання мови й літератури, узагальнення результатів формувального експерименту, редагування наукового тексту, аргументації власної позиції). Саме дослідницька діяльність сприяє творчій реалізації цікавих ідей та втілення оригінальних задумів.

Важливими функціями дослідницької діяльності майбутніх учителів- філологів слід назвати такі:

отримання фундаментальної освіти;

розширення професійно значущих знань;

забезпечення готовності до творчої реалізації отриманих в університеті знань та вмінь;

оволодіння методологією наукового пошуку;

отримання базового дослідницького досвіду;

усвідомлення студентами важливості безперервної професійної самоосвіти;

формування професійної компетентності;

поглиблення у здобувачів вищої освіти знань про організацію та методику наукової творчості;

розширення уявлень про процедури науково-дослідної діяльності;

створення й підтримання інтересу до наукових досліджень, котрі виконуються студентами під керівництвом викладачів або тьюторів.

Провідними напрямами розгортання дослідницької діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей в університетах Іспанії слід назвати наведені нижче:

дослідницька діяльність, що є обов'язковою освітньою компонентою та входить до структури навчальних програм;

науковий пошук, який виконується у форматі наукових гуртків, проблемних груп, лабораторій, дослідницьких студій, фольклорних експедицій тощо;

наукові заходи, які дозволяють учасникам дослідницьких проектів презентувати результати пошуку, наприклад, конкурси наукових робіт, конференції.

Основними видами дослідницької діяльності майбутніх філологів є такі,як-от:

написання рефератів за певною темою у ході вивчення фундаментальних / професійно орієнтованих навчальних дисциплін, котрі є обов'язковими або вибірковими освітніми компонентами в програмі підготовки майбутнього вчителя філологічних спеціальностей;

участь у лабораторних, практичних, семінарських і самостійних завданнях, що відображають пошук вирішення проблемної ситуації;

виконання дослідницьких завдань у процесі практик, наприклад, на замовлення закладів освіти, організацій,установ тощо;

підбір або самостійна розробка дидактичних наочних матеріалів на базі дослідження прогресивного досвіду вчителів-практиків та найновіших досягнень у сфері методики навчання іноземної мови (кросвордів, схем, глосаріїв, ігор, конкурсів, що сприяє активізації пізнавальної мотивації, а також лінгвістичної, соціолінгвістичної, комунікативної компетентностей студентів);

підготовка та публічний захист курсових і дипломних робіт, що репрезентують результати досліджень у галузі лінгводидактики.

Важливого значення має залучення кожного здобувача вищої освіти до виконання дослідницької діяльності у форматі курсової роботи, оскільки це готує студентів до самостійної наукової творчості. Так, здобувачі вищої освіти оволодівають вміннями опрацьовувати наукові джерела, обирає інформацію, критично її аналізує та використовує у практичній діяльності.

Натомість провідними цілями наукового пошуку у форматі дипломної роботи є збагачення теоретичних знань з лінгвістики та лінгводидактики, розвиток здатності студента до генерації неординарних ідей та їх реалізації у власному практичному досвіді як учителів-практиків, що, дійсно, підсилює наукову цінність пошуку [11].

Питомої ваги в актуалізації інтелектуально-пізнавальної мотивації набувають саме аудиторні заходи з організації дослідницької діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей. Цей контекст дозволяє студенту відчути себе не просто особою, яка навчається, а помічником викладача в досягненні суттєвих соціально значущих результатів. Такий формат зобов'язує студентів самостійно, за власною ініціативою слідкувати за новаціями у сфері філологічної, педагогічної наук, поглиблювати обізнаність, розвивати себе.

Наголосимо, що організація дослідницької діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей орієнтує на такі дії: програмування наукового пошуку (відповідно до мети, завдань, принципів, форм, методів) в аспекті вивчення проблем виховання, навчання, розвитку школярів на уроках мови й літератури, його безпосереднє виконання, узагальнення та впровадження результатів у практичній діяльності, контроль та рефлексія ефективності.

Принципами організації дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти є ієрархічність прийомів формування у студентів дослідницьких дій, системність цих прийомів, їхній індивідуально відповідний характер, диференціація, динамічність самоорганізації особистості.

Переходячи до аналізу компонентів дослідницької діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей, наголосимо, що її структуру відображають мотиви, зацікавлення у її змісті, нахил до самостійного наукового пошуку та потреба опанувати нею задля неперервного саморозвитку як професіонала.

Не меншого значення набуває й система професійно важливих знань майбутнього вчителя філологічних спеціальностей.

Акцентуємо також на пріоритетності виокремлення інтелектуальних операцій, котрі відображають базові методи наукового пошуку (аналіз, синтез, систематизація, класифікація, порівняння, узагальнення, проведення спостережень, інтерв'ю, бесід, анкетування, тестування, розробка та впровадження інновацій у сфері методики навчання мови й літератури, діагностика ефективності запропонованих методичних прийомів. Зазначені дії, що віддзеркалюють процедуру розгортання дослідницької діяльності, мають бути репрезентовані у форматі окремого компонента.

Таким чином основними компонентами дослідницької діяльності є когнітивний, мотиваційний, технологічний.

Аналізуючи когнітивний компонент дослідницької діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей, підкреслимо, що науковці Іспанії висвітлюють його як систему знань, котрі необхідні майбутньому вчителю- філологу для якісної організації дослідження на базі закладів освіти задля вирішення професійних проблем.

До цього компонента науковці відносять насамперед знання лінгвістичні (про мову, її розвиток у діахронічному та синхронічному аспектах), лінгводидактичні (про методи навчання мови та літератури, формування в учнів фонетичних, граматичних, лексичних активних і пасивних умінь, прийомів оволодіння різними видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням, говорінням, читанням, письмом), педагогічні (організації освітнього процесу, прийомів багатогранного розвитку учнів на уроках іспанської/іноземної мови, літератури, моральне, розумове, етичне, естетичне, екологічне виховання школярів, формування у них загальної культури, наукового світогляду).

Дослідницька діяльність у ракурсі когнітивного компонента відображає також проблеми розвитку пам'яті, уваги, уяви, мислення, сили волі учнів на уроках мови та літератури, їхніх здібностей до засвоєння мовного матеріалу, мовленнєвої діяльності.

Підкреслимо, що науковці Іспанії наголошують на оволодіння студентами сутністю базових термінів, як-от «предмет», «об'єкт», «мета», «завдання» тощо, специфікою наукових методів педагогічного дослідження (теоретичні, емпіричні, статистичні), що й допомагає чіткому й логічно послідовному визначенню наукового апарату пошуку, фіксації результатів та їх аналізу. Важливим є також володіння майбутніми фахівцями знаннями про вимоги щодо оформлення наукової роботи (як узагальнювати, робити висновки, структурувати матеріал, встановлювати й аналізувати причинно-наслідкові зв'язки, захищати власні творчі ідеї).

Варто зазначити, що в роботах науковців Іспанії мотиваційний компонент дослідницької діяльності майбутніх учителів філологічних спеціальностей віддзеркалює інтерес до цієї діяльності, її змісту, переконання в її важливості, соціальній значущості; потребу в поглибленні професійних знань, оволодінні дослідницькими та професійними вміннями.

На думку [12], формування цього компонента передбачає активізацію таких мотиваційних утворень особистості майбутнього вчителя:

пізнавального інтересу до наукових методів;

прагнення засвоювати більше, ніж пропонують навчальні програми, підручники, методичні матеріали; дослідницька вчитель мотиваційний

бажання брати участь у науково-практичних конференціях, круглих столах, зустрічах з відомими науковцями, семінарах;

виявляти творчість у процесі вирішення різноманітних проблем навчання мови й літератури;

самостійності у виборі теми дослідження;

наполегливості у подоланні труднощів у ході розв'язання дослідницьких завдань.

Підкреслюється, що мотивація дослідницької діяльності має різну динаміку, наприклад:

спостерігається визнання студентом важливості окресленої діяльності у майбутній професії;

активний інтерес до педагогічної професії загалом і до наукового пошуку зокрема;

сильне прагнення до автономії та самостійності в постановці та вирішенні дослідницьких завдань;

творче ставлення до своєї роботи;

прагнення до активної та добровільної участі в наукових конференціях і семінарах;

бажання реалізувати та розвивати себе, отримати максимум з того, що пропонують навчальні програми;

епізодичне визнання студентом важливості дослідницької діяльності для свого професійного майбутнього;

ситуативний інтерес до професії і до наукових досліджень;

час від часу виявляється прагнення до автономії та самостійності в постановці та вирішенні дослідницьких завдань, творче ставлення до своєї роботи;

епізодичним буває і прагнення до активної та добровільної участі в наукових конференціях і семінарах;

час від часу виявляється бажання реалізувати та розвивати себе, отримати максимум з того, що пропонують навчальні програми.

Науковець [12] наголошує, що має місце іноді й низька динаміка мотивації до наукового пошуку. За цих умов спостерігається таке:

відсутність у студента зацікавленості та впевненості у важливості для своєї професії засвоєння методів дослідження;

інтерес виявляється лише до неважких дослідницьких завдань;

відсутня творча активність під час виконання дослідження;

студент не виявляє прагнення виступати на наукових конференціях та семінарах;

невисокою є й активність у саморозвитку як дослідника.

Натомість технологічний компонент відбиває систему дослідницьких

умінь, володіння якими сприяє високій результативності наукового дослідження, розробки та впровадження плану щодо генерації нових теоретичних знань відповідно до мети, сформульованої самостійно або за допомогою викладача, тьютора, коуча.

Система дослідницьких умінь є розгалуженою та містить, на думку науковців Іспанії, такі з них, як-от: формулювання проблеми; визначення мети дослідження; обґрунтування актуальності вивчення проблеми; визначення теоретичної та практичної значущості наукового пошуку; самостійне засвоєння дослідницьких методів; висунення припущень, їх доведення; використання в ході наукового пошуку інформаційно-комунікаційних технологій; опрацювання, узагальнення, критична оцінка наукової інформації для вирішення поставлених завдань; аналіз різних наукових підходів, методів, джерел інформації; збір та порівняння даних для підготовки аналітичних звітів, рефератів, доповідей; систематизація отриманих результатів досліджень; формулювання конкретизованих рекомендацій з використанням алгоритмів та схем; прогнозування щодо розвитку досліджуваного явища.

Не менш важливою є, на думку науковців Іспанії, є самоосвітня робота майбутніх учителів філологічних спеціальностей, яка передбачає високий рівень самонавчання й самовиховання студента. В її основі полягає пізнавальний інтерес в поєднанні із прагненням до самостійного вивчення певного теоретичного матеріалу. Самоосвіта відбувається добровільно, свідомо, планується, керується та контролюється самим здобувачем вищої освіти.



Висновки

Аналіз праць науковців Іспанії дозволяє стверджувати, що дослідницька діяльність майбутніх учителів філологічних спеціальностей є таким видом навчальної праці студентів, котрий передбачає поглиблення теоретико-методологічних знань у галузі лінгвістики та лінгводидактики, оволодіння дослідницькими вміннями (систему яких представлено, наприклад, такими: виявлення проблеми, висунення гіпотези, визначення сутності понять, класифікації, порівняння, аналізу, спостереження, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, розробки методичних прийомів навчання мови й літератури, узагальнення результатів формувального експерименту, редагування наукового тексту, аргументації власної позиції). Основними компонентами цієї діяльності є мотиваційний, когнітивний, технологічний; функціями - отримання фундаментальної освіти, розширення професійно значущих знань; формування готовності до творчої реалізації знань; оволодіння методологією наукового пошуку; отримання базового дослідницького досвіду; усвідомлення важливості безперервної професійної самоосвіти; формування професійної компетентності; створення й підтримання інтересу до наукових досліджень у професійній сфері.

Перспективи вивчення цієї проблеми полягають у порівняльному аналізі поглядів науковців різних європейських країн на систему формування дослідницької діяльності майбутніх бакалаврів та магістрів філології.



Література

Артеменко, О. В. (2013). Методологічні підходи до формування готовності студентів ВНЗ до науково-дослідної діяльності. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Вип. 30. С. 94-98. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pfto_2013_30_17.pdf

Князян М. О. Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Князян Маріанна Олексіївна. Ізмаїл, 2007. 445 с.

Knyazyan, M., Mushynska, N. (2019). The Formation of Translators' Research Competence at the Universities of Ukraine. The Journal of Teaching English for Specific and Academic Purposes. University of Nis, Republic of Serbia. Vol. 7, No 1. Р. 85-94.

Quintanilla M. A. El reto de la calidad en las universidades. La universidaden el cambio de siglo. Madrid : Alianza, 1998. P. 79-101.

Rodriguez R. M. Mejora continua de la practica de la docencia universitaria. http://www.aufop.com/au fop/uploaded_files/articulos/1224596123.pdf.

Tamayo y Tamayo M. El Proceso de la Investigacidn Cientifica. http://es.scribd.com/ doc/12235974/Tamayo-y-Tamayo-Mario-El-ProcesolaInves- tigacionCientifica#.

Rodriguez S. Nuevos retos y enfoques en la formacion del profesorado universitario. Revista de Education. 2003. № 331. P. 67-69.

Rosales C. Evaluar es reflexionar sobre la ensenanza. Madrid: Narcea, 2000. 58 p.

Elliott J. La investigation-action en education. Madrid: Morata, 1990. 98p.

Gibbs G. La formation de profesores universitarios: un panorama de las practicas internacionales, resultados y tendencias. http://revistas.um.es/red_u/article/ view/11431/11011.

Esteban F. El aprendizaje y la formacion universitaria. Mas alla de la casualidad. Comunicacion, lenguajey education. 2004. № 16. P. 91-108.

Zabalza Beraza M. A. Guta para la planificacion didactica de la docencia universitaria. Madrid: Narcea, 2004. 84 p.



References

Artemenko, O. V. (2013). Metodolohichni pidkhody do formuvannia hotovnosti studentiv VNZ do naukovo-doslidnoi diialnosti [Methodological approaches to the formation of university students' readiness for research activities]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. Vyp. 30. P. 94-98.

Kniazian M. O. (2007). Systema formuvannia samostiino-doslidnytskoi diialnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov uprotsesi stupenevoipidhotovky [The system of formation of independent research activities of future teachers of foreign languages in the process of graduate training]: Dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.04 / Kniazian Marianna Oleksiivna. Izmail. 445 s.

Knyazyan, M., Mushynska, N. (2019). The Formation of Translators' Research Competence at the Universities of Ukraine. The Journal of Teaching English for Specific and Academic Purposes. University of Nis, Republic of Serbia. Vol. 7, No 1. Р. 85-94.

Quintanilla M. A. El reto de la calidad en las universidades. La universidaden el cambio de siglo. Madrid : Alianza, 1998. P. 79-101.

Rodriguez R. M. Mejora continua de la practica de la docencia universitaria. http://www.aufop.com/au fop/uploaded_files/articulos/1224596123.pdf.

Tamayo y Tamayo M. El Proceso de la Investigacidn Cientifica. http://es.scribd.com/ doc/12235 974/Tamayo-y-Tamayo-Mario-El-ProcesolaInves- tigacionCientifica#.

Rodriguez S. Nuevos retos y enfoques en la formacion del profesorado universitario. Revista de Education. 2003. № 331. P. 67-69.

Rosales C. Evaluar es reflexionar sobre la ensenanza. Madrid: Narcea, 2000. 58 p.

Elliott J. La investigation-action en education. Madrid: Morata, 1990. 98p.

Gibbs G. La formacion de profesores universitarios: un panorama de las practicas internacionales, resultados y tendencias. http://revistas.um.es/red_u/article/ view/11431/11011.

Esteban F. El aprendizaje y la formacion universitaria. Mas alla de la casualidad. Comunicacion, lenguaje y educacion. 2004. № 16. P. 91-108.

Zabalza Beraza M. A. Guta para la planificacion didactica de la docencia universitaria. Madrid: Narcea, 2004. 84 p.

Размещено на Allbest.ru