Студентоцентрований підхід при навчанні іноземної мови професійного спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська державна академія будівництва та архітектури

СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНИЙ ПІДХІД ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

Картель Тетяна Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент

м. Одеса

Анотація

Іншомовна освіта в Україні реформується з урахуванням основних досягнень європейських країн у цій галузі та відповідно до таких основних документів Ради Європи як «Білінгвальна освіта: основні стратегічні завдання», «Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання», «Європейський мовний портфель», «Проведення екзаменів з мови у відповідність до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти» та «Вимоги до Євроіспитів» Ідеї мовної політики Ради Європи знаходять все більше визнання в нашій державі: збільшується кількість мов, що вивчаються, зростає кількість осіб, які володіють принаймні однією іноземною мовою, в університетах збільшується кількість академічних годин на вивчення іноземних мов, в деяких вищих закладах освіти іноземна мова вважається другою робочою мовою.

З метою реалізації провідних цілей Болонського процесу в контексті підвищення якості університетської освіти, дуже важливим постає аспект, пов'язаний з пошуком підходів організації навчання майбутніх фахівців іноземної мови професійного спрямування.

В дослідженнях останніх років все частіше робиться акцент на необхідності заміни навчально-дисциплінарної моделі педагогічної взаємодії основних суб'єктів університетської освіти на студентоцентровану модель організації навчання.

Стаття присвячена дослідженню способів організації навчання майбутніх інженерів-будівельників іноземної мови професійного спрямування на засадах студентоцентрованого підходу. Наведено способи організації специфічних видів самостійної роботи студентів, які сприяють пробудженню їх особистісного сенсу у набутті іншомовної комунікативної компетентності. Особливу увагу приділено висвітленню методичних прийомів, які сприяють успішності виконання майбутніми інженерами-будівельниками вправ з написання й перекладу текстів ділового листа як засобу професійного спілкування із зарубіжними партнерами.

Виявлено чому сприяє студентоцентрована модель освітнього процесу в немовному вищому навчальному закладі.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутні інженери-будівельники, студентоцентрований підхід, іншомовна комунікативна компетентність, навчання іноземної мови професійного спрямування.

Annotation

студентоцентрований професійний навчання мова

Kartel Tetiana Mykolaivna Associate Professor, Candidate of Pedagogical Science, Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture, Ukraine

STUDENT-CENTERED APPROACH IN TEACHING A FOREIGN LANGUAGE OF A PROFESSIONAL DIRECTION

Foreign language education in Ukraine is being reformed taking into account the main achievements of European countries in this field and in accordance with such basic documents of the Council of Europe as "Bilingual education: main strategic tasks", "European recommendations on language education: study, teaching, evaluation", "European language portfolio ", "Conducting language exams in accordance with the PanEuropean recommendations on language education" and "Requirements for Euroexams" The ideas of the language policy of the Council of Europe are gaining more and more recognition in our country: the number of languages studied is increasing, the number of people who speak at least one is increasing in a foreign language, the number of academic hours for studying foreign languages increases in universities, in some higher education institutions a foreign language is considered a second working language.

In order to implement the leading goals of the Bologna process in the context of improving the quality of university education, the aspect related to the search for approaches to the organization of training future foreign language specialists in a professional direction is very important.

In the studies of recent years, emphasis is increasingly placed on the need to replace the educational and disciplinary model of pedagogical interaction of the main subjects of university education with a studentcentered model of the organization of education.

The article is devoted to the study of methods of organizing the training of future civil engineers in a foreign language of professional direction on the basis of a student-centered approach. Ways of organizing specific types of independent work of students, which contribute to the awakening of their personal meaning in the acquisition of foreign language communicative competence, are presented. Particular attention is paid to highlighting methodical techniques that contribute to the success of future construction engineers in writing and translating business letter texts as a means of professional communication with foreign partners.

It is revealed what the student-centered model of the educational process contributes to in a non-linguistic higher educational institution

Keywords: professional training, future civil engineers, studentcentered approach, foreign language communicative competence, learning a foreign language of professional direction

Постановка проблеми

Іншомовна освіта в Україні реформується з урахуванням основних досягнень європейських країн у цій галузі та відповідно до таких основоположних документів Ради Європи як "Білінгвальна освіта: основні стратегічні завдання", "Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання", "Європейський мовний портфель", "Приведення екзаменів з мови у відповідність до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти" та «Вимоги до Євроіспитів». Ідеї мовної політики Ради Європи знаходять все більше визнання в нашій державі: збільшується кількість мов, що вивчаються; зростає кількість осіб, які володіють принаймні однією іноземною мовою; в середніх навчальних закладах започатковано вивчення кількох іноземних мов; в університетах збільшується кількість академічних годин на вивчення іноземних мов.

Згідно Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.), перехід вищої освіти на рівневу систему та реалізація принципів Болонського процесу привела до зміни парадигми змісту і методів у сучасній вищій технічній освіті. На зміну трансляції «готового знання» приходить ідеологія формування компетенцій, а парадигма передачі знань замінюється парадигмою студентоцентрованого навчання [7, с. 25]. Основоположний принцип Болонських реформ у вищій професійній освіті майбутніх інженерів-будівельників передбачає впровадження технологій студентоцентрованого навчання. Останнє передбачає зсув акцентів в їх іншомовній підготовці з викладання на учіння [1, c. 123], з навчання іноземної мови у спеціальних цілях на оволодіння фахівцями-будівельниками іншомовною комунікативною компетентністю, що дозволяє їм успішно здійснювати професійне спілкування із зарубіжними партнерами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Перехід до студентоцентрованого навчання посилює роль педагогічних інновацій в реалізації освітніх програм. Звичні «знання - уміння - навички» не заперечуються, але акцент переноситься на «знання - розуміння - навички», в результаті інтегрування яких формуються індивідуальні, комунікативні, соціальні й професійні компетенції [3]. Сучасні реалії інженерії вимагають адаптації майбутніх інженерів-будівельників до мінливих умов професійної діяльності в ситуаціях міжкультурного спілкування та плідної співпраці із зарубіжними партнерами й фахівцями.

Ці тенденції останнім часом зафіксовано в науково-педагогічних піблікаціях, в яких спостерігається перехід авторів до диференціації комунікативних (Ю. Ємельянов, В. Жеребкіна, В. Кашницький, Т. Ліпатова, А. Панфілова, Г. Трофімова), соціокультурної (М. Боліна, С. Колова, Е. Костіна, В. Сафонова та ін.), міжкультурної (О. Бистрай, Н. Гальскова, В. Желясков, В. Комісаров, Л. Латишев, Р. Міньяр-Бєлоручев, М. Цвіллінг) компетентностей, якими повинен володіти сучасний фахівець як професіонал.

Суттєво, що структура комунікативної компетенції формується певною низкою складових, серед яких:

- мовленнєва компетенція, яка передбачає систему знань усіх рівнів (фонетичного, лексичного, словотворчого, морфологічного та синтаксичного); уміння правильного оперування мовними одиницями кожного рівня для побудови одиниць більш високого - комунікативних синтаксичних одиниць;

- мовна компетенція, яка передбачає систему знань понятійного категоріального апарата науки про мову, що представлений у порівняльному описові через чітко визначену систему мовних категорій, їх значень та формальних засобів відображення цих значень. Мовна компетенція може характеризуватися через рівні, що виділяються за ознакою узагальнення розумової діяльності: рівень запам'ятовування одиничних об'єктів, під час якого не виникає лінгвістичних узагальнень. Ті, хто навчається, не володіють лінгвістичною термінологією; ними запам'ятовується конкретне слово, словосполучення чи речення; рівень узагальнень, що усвідомлюються нечітко, тобто мову вивчають без оволодіння теоретичних відомостей; рівень емпіричних узагальнень, коли узагальнення мовних явищ відбувається за зовнішніми ознаками і не призводить до утворення наукових лінгвістичних понять; рівень теоретичних узагальнень або рівень лінгвістичної абстракції;

- прагматична компетенція, що передбачає наявність умінь уживати висловлювання відповідно до комунікативних намірів мовця та ситуативних умов мовлення (знання відповідностей між комунікативними намірами (інтенціями) та висловлюваннями, що їх реалізують; знання відповідників між варіативною формою висловлювань, що реалізують один і той же намір, та ситуативними умовами мовленнєвого акту; уміння реалізовувати комунікативний намір шляхом вибору мовленнєвої дії відповідно до вимог ситуації та логіки перебігу мовленнєвого акту).

В дослідженнях останніх років все частіше здійснюється наголос на необхідності заміни навчально-дисциплінарної моделі педагогічної взаємодії основних суб'єктів освіти у вищому навчальному закладі на студентоцентровану модель. (В.Байденко, Е.Гусинський, М.Кларин, С.Кульневич, В.Маралов, І.Якиманська)

Однак, незважаючи на творчі доробки вчених, в науковометодичній літературі не досить чітко виокремлено питання щодо дидактичного забезпечення процесів студентоцентрованого навчання студентів вищих технічних закладів, а також формування в них необхідних для цього індивідуальних, соціальних, комунікативних та професійних компетенцій.

Мета статті - висвітлення способів формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх інженерів-будівельників в умовах організації їх студентоцентрованого навчання іноземної мови професійного спілкування.

Виклад основного матеріалу

Студентоцентрований підхід до організації навчання іноземної мови у вищому технічному навчальному закладі значно посилює практичну і власне професійну спрямованість іншомовної підготовки майбутніх інженерів-будівельників. Це суттєво впливає на функціонування іншомовного освітнього простору [2] у зв'язку із зміною способів організації діяльності викладання і діяльності учіння. На перше місце висувається роль досвіду студента як суб'єкта навчання [7], його практичних умінь вирішувати поставлені завдання, гнучко використовувати теоретичні знання на практиці в різних ситуаціях іншомовної комунікації.

Педагогічними умовами реалізації студентоцентрованої моделі навчання у вищому навчальному закладі є такі:

- трансформація способів дидактичної комунікації від цілеспрямованого обміну даними до ціннісного освітнього сенсу;

- орієнтація взаємодії на актуальні потреби і потенційні особистісні можливості суб'єктів (викладача і студента) шляхом використання в освітньому процесі технологій розвитку критичного мислення, діалогових технологій, технології проектної діяльності, мережевих інтернет-технологій,

- змінення характеру зв'язків між ними за допомогою зсунення акцентів з репродуктивного на активний спосіб діяльності,

- актуалізація суб'єктної позиції студента в освітній практиці вищого навчального закладу в напрямку вибору індивідуального освітнього маршруту,

- освоєння викладачем ролі консультанта, тьютора, тренера, модератора в умовах переходу на освіту за рівнями в процесі підвищення кваліфікації. [7, с. 50]

Так, ознайомлення з переліком компетенцій, якими повинен оволодіти майбутній інженер-будівельник як суб'єкт іншомовної комунікації, переконливо показує, що вони не зводяться до конкретних знань, умінь і навичок, сформованих по-предметно у межах кожної з дисциплін навчального плану. Провідні компоненти іншомовної комунікативної компетентності як очікуваний прикінцевий результат навчання майбутніх інженерів-будівельників іноземної мови відрізняються від певних комунікативних умінь і навичок тим, що характеризуються професійною спрямованістю, культурною відповідністю, системністю, ситуативністю, міжпредметністю і надпредметністю, практичною орієнтованістю і вмотивованістю використання. Як складові іншомовної комунікативної компетентності, яка є результативно-цільовою основою компетентнісного підходу у студентоцентрованому навчанні майбутніх інженерів-будівельників іноземної мови, вони виконують, принаймні, три функції:

- забезпечують здатність особистості вивчати іноземну мову професійного спрямування самостійно і на протязі всього життя вдосконалювати свій іншомовний комунікативний потенціал;

- сприяють здобуванню необхідної для ефективного працевлаштування інженерів-будівельників комунікативної гнучкості та адаптованості в умовах виконання міжнародних будівельних проектів;

- допомагають особистості майбутнього інженера-будівельника бути ефективним професіоналом в подальшому житті завдяки формуванню успішної професійної кар'єри в умовах творчої співпраці із зарубіжними партнерами згідно перспектив євроінтеграції.

Системний підхід до структури комунікативної компетенції, яка передбачає наявність умінь поєднувати мовні засоби з завданнями й умовами спілкування з урахуванням соціальних норм поведінки й комунікативної релевантності висловлення, репрезентуючи єдність мови і мовлення передбачає дослідження комунікативної компетентності як системи, визначення її внутрішніх якостей, зв'язків і відношень. У межах такого підходу комунікативна компетенція, як будь-який системний об'єкт, уможливлює виділення складових залежно від конкретних завдань, поставлених у дослідженні. При формуванні комунікативної компетентності дуже вадливими є елементи механізмів розвитку рефлексії у процесі діалогічного навчання іноземної мови, серед яких наступні:

- розрив у структурі діяльності, в результаті якого виникає зупинка в перебігу навчання з виходом за межі попередньої форми роботи;

- оцінка суб'єктивної значущості здійснюваної діяльності для усвідомлення підстави власних дій; оцінка дій партнерів по іншомовній комунікації;

- відображення позицій партнерів по діалогу через призму загальнозначущого для них об'єкту;

- вибір власної точки зору на проблему;

- визначення категоріальних меж рефлексії: мети, засобів, знань та їхнього взаємозв'язку;

- схематизація дій;

- об'єктивація рефлексії з метою вироблення нових схем, методів діяльності;

- осмислення проблеми; використання нових схем як засобу управління, механізму діяльності та мислення.

Результативність рефлексії в процесі навчання іноземної мови залежить від завершеності прояву механізмів рефлексії і за умови:

- залучення ціннісного досвіду, який орієнтує зусилля студентів;

- реалізація досвіду рефлексії, накопиченого шляхом співвіднесення особою знань про свої можливості, про можливі перетворення у світі й у собі із вимогами діяльності та задачами, які за допомогою досвіду при цьому розв'язуються;

- використання досвіду звичайної активації, що орієнтує у власних можливостях, завдяки йому людина краще зосереджує свої зусилля на розв'язанні значущих завдань.

Провідні складові іншомовної комунікативної компетентності, інтегруючись у зміст вищої професійної освіти майбутніх інженерів-будівельників в його цілісності, що передбачено парадигмою студентоцентрованого навчання, постають найважливішим результатом їх іншомовної підготовки як сучасних професіоналів. Через це очевидно, що вони повинні бути сформованими у всіх студентів як суб'єктів навчання іноземної мови професійного спрямування на достатньо високому рівні у процесі іншомовної комунікативної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. Саме така концептуальна настанова студентоцентрованого навчання іноземної мови вимагає відповідного лінгводидактичного забезпечення суб'єктного входження майбутніх інженерів-будівельників у процес набуття іншомовної комунікативної компетентності. Це, за термінологією О. Леонтьєва [4], означало пробудження в них «особистішого сенсу» у самостійному вивченні іноземної мови професійного спрямування з метою набуття іншомовної комунікативної компетентності.

Упродовж організації занять з іноземної мови професійного спрямування студенти передусім підводились до усвідомлення того реального факту, що через інтеграцію навчання в якісно нову - студентоцентровану освіту, особливу значущість для кожного з них набувають глобальні компетенції:

- навчатися, щоб жити разом, що означає розвиток якостей особистості, які забезпечують розуміння інших людей і народів, їх історії, традицій і духовних цінностей, а також вирішення неминучих конфліктів розумним і мирним шляхом;

- навчатися, щоб знати, що розуміється під прищепленням особистості смаку до навчання, що зумовлює розвиток відповідних компетенцій, а також сполучення досить широкої загальної освіти з можливістю поглибленої роботи над певною кількістю предметів, що забезпечують доступ до освіти на протязі всього життя;

- учитися, щоб працювати, тобто здобути не тільки професійну кваліфікацію, але й в більш широкому смислі компетентність, яка дає можливість справлятися з різноманітними ситуаціями і працювати в групі, що дозволяє мати справу з різноманітними ситуаціями, які забезпечують роботу в команді, зокрема із зарубіжними партнерами;

- учитися, щоб існувати (бути), що передбачає розкриття талантів кожної людини, таких як пам'ять, уява, фізичні здібності, естетичне почуття, схильність до спілкування один з одним, природна харизма лідера групи, потреба в самопізнанні [8, с. 39].

З огляду на значущість ділової англійської мови та професійного листування у фаховій діяльності інженерів-будівельників, ми, спираючись на методичні рекомендації Н. Касаткіної [5, с. 90-92], залучали студентів до виконання відповідних вправ. При цьому ми розглядали ділове листування як текст, що містить окремі комунікативні наміри адресата, оскільки:

- у ділових листах відображується різноманітна тематика тієї або іншої сфери людської діяльності, а також специфіка взаємовідносин між діловими партнерами (суто офіційні, офіційні, напівофіційні); комунікативні наміри, що реалізуються в листах, можуть приводитись до основних інтенцій: інформування, спонукання, подяка, скарга, вибачення, нагадування, погодження, відмова, ухилення, жалкування, співчуття;

- у діловому листі може виражатися або один комунікативний намір адресата, або кілька (два і більше) комунікативних намірів; можливі найрізноманітніші їх сполучення;

- комунікативні наміри поділяються на дві групи: ініціативні за своїм характером, реалізують стимул (інформування, спонукання, скарга, нагадування і співчуття), реактивні мають місце в різних відповідних листах (погодження, відмова, ухилення, вибачення, жалкування);

- реалізація тієї або іншої інтенції в діловому листі пов'язана з різними екстралінгвістичними ситуаціями професійного спілкування, що визначає відносно високу регулярність одних і досить низьку інших намірів, наприклад, співчуття, подяка, жалкування.

Демонструючи студентам як майбутнім інженерам-будівельникам сутність різних комунікативних намірів, ми звертали їх увагу на наступні параметри, які вони повинні враховувати в процесі іншомовної комунікації: сутність комунікативного наміру; ситуації, зумовлені необхідністю вираження інтенції в тексті ділового листа; різноманітні ситуативні варіанти текстів ділових листів, що відображують специфіку реалізації комунікативного наміру; логічна схема (план) розгортання комунікативного наміру в діловому листі; різновиди реалізації логічної схеми в кожному із ситуативних варіантів ділового листа.

Аналізуючи комунікативний намір «спонукання до дії», студенти відпрацьовували алгоритм, який так само як і інформативний намір полягав в тому, що відправною точкою адресанта є передача адресату певної настанови на виконання конкретних дій. Найбільш часто необхідність у спонуканні адресата до здійснення певної дії виникає у адресанта тоді, коли він просить щось або запитує про щось, замовляє щось, запрошує кого-небудь або домовляється про зустріч. Студенти, опановуючи тексти ділового листа з комунікативним наміром «спонукання до професійної дії», тренувалися у написанні листапрохання; листа-запиту; листа-замовлення; листа-запрошення; листадомовленості про ділову зустріч.

Як спостерігали студенти, у кожній з цих ситуацій професійної комунікації виникає конкретний текст - ситуативний варіант ділового листа певного типу, в якому простежується загальна схема реалізації комунікативного наміру спонукання. Ця схема має наступний вигляд: вираження спонукання до здійснення певної дії, обґрунтування цього спонукання; закінчення листа, що містить завчасну подяку. Виходячи із загальної схеми реалізації комунікативного наміру, студенти як майбутні фахівці-будівельники, навчалися з'ясовувати план викладу кожного із зазначених ситуативних варіантів з тим, щоб ураховувати її при обробці специфічних текстів.

Особливо зацікавили студентів наступні види текстів ділового листування: лист-прохання, що передбачає виклад змісту прохання; аргументування прохання, висловлення подяки; лист-запит, що відображує виклад змісту запита; виклад необхідних пояснень або коментарів; висловлення подяки; лист-замовлення, що передбачає виклад замовлення; коментування положень замовлення; висловлення подяки; лист-домовленість про зустріч, що передбачає висловлення прохання про зустріч; аргументування прохання; висловлення подяки.

Досліджуючи текст ділового листа, ми особливу надавали виявленню студентами його стильових рис, релевантних для функції, що він виконує у процесі письмової та усної комунікації. Такими рисами є офіційність, точність, стереотипність, функціональна необхідність, яка зумовлена певними вимогами до стилю ділового листа. Так, зокрема, офіційність викликана необхідністю реалізувати в тексті офіційно-ділові стосунки в професійній сфері спілкування інженерів-будівельників різного рангу. Стереотипність має велике значення для забезпечення зручності обробки адресатом текстів, що мають дуже жорстку структуру і містять значну кількість стандартних елементів. Точність викликана відповідальністю адресанта за зміст пропозицій і рішень, які містяться в тексті ділового листа, виклад яких не повинен допускати двозначного тлумачення.

Майбутні інженери-будівельники, імітуючи ситуації управлінського спілкування, починали розуміти, що офіційність як стильова риса ділового листа матеріалізується за допомогою різноманітних мовних засобів. Насамперед - це жорстка структура ділового листа, яке, як правило, пишеться у встановленій формі. Наявність чітких структурних компонентів і досить обмежене коло засобів, що наповнюють ці компоненти, дозволяє створювати стандартні ділові листи - схеми, обов'язковими складовими яких є: заголовок, адреса одержувача листа, зазначення на загальний зміст листа, зазначення на конкретну особу, вступне звертання, основний текст листа, кінцева формула ввічливості, блок підпису, зазначення на додаток, зазначення на розсилку копій. Наслідком є максимальна уніфікація текстів ділових листів, що підвищує ефективність цієї форми комунікації для здійснення ділових операцій.

Оскільки основними стильовими рисами ділового листа на англійській мові є офіційність, точність, стереотипність [9, с. 89], то виявлені комунікативні наміри, ситуативні варіанти ділових листів, в яких здійснюється матеріалізація наміру, дозволили студентам як майбутнім інженерам-будівельникам створити реєстри стереотипних словосполучень в межах кожного наміру. Ці положення визначали вибір прийомів перекладу тексту ділового листа з англійської мови на українську. Загалом, вищезазначене було покладено в основу методичного забезпечення курсу професійно-орієнованого навчання студентів як майбутніх інженерів-будівельників написанню та перекладу текстів ділового листа, властивих ситуаціям їх професійної комунікації із застосуванням англійської мови.

Для подолання негативних моментів у соціально-професійному житті майбутніх випускників немовного вищого навчального закладу, пов'язаних з їхнім професійним становленням, зокрема з наявними труднощами їхнього гідного працевлаштування за фахом, ми спробували застосовувати соціальні технології як наявну можливість успішного рішення завдань професійнох соціалізації випускників. При цьому ми використовували в трьох значеннях поняття соціальної технології:

- як спеціально організовану область знання про способи і процедури оптимізації життєдіяльності інженера в умовах наростаючої взаємозалежності, динаміки і відновлення суспільних процесів;

- як спосіб здійснення виховної діяльності на основі її раціонального розчленовування на процедури й операції з їхньою наступною координацією і синхронізацією, вибору оптимальних засобів і методів їхнього виконання;

- як метод керування професійним становленням майбутніх інженерних кадрів, який забезпечує систему його відтворення в певних параметрах - професійна важливих якостях випускників, ціннісних орієнтаціях, нових стратегіях життєдіяльності і таке інше.

При цьому ми розуміли, що професіоналізація особистості майбутнього фахівця як соціально спрямований процес може бути технологізованим, якщо реалізувати такі його етапи:

- теоретичний, пов'язаний з визначенням мети, об'єкта технологізації, розділенням соціалного об'єкта на складові й виявленням соціальних зв'язків;

- методичний, який передбачає вибір методів, засобів і одержання інформації, її обробку, аналіз, трансформацію в конкретні висновки й рекомендації для студентів;

- процедурний, який припускає організацію практичної діяльності по розробці і впровадженню соціальної технології.

При цьому ми опиралися на практику проведення імітаційно - діяльнісних ігор. Передбачалося досягти активного апробування майбутніми фахівцями своїх здатностей у сфері ведення переговорів на професійній основі.

Істотно, що з урахуванням збільшення кількості іноземних організацій, що вимагає від випускників здатності ведення переговорів і ділових бесід іноземною мовою, ряд імітаційно-діяльнісних ігор зі студентами було проведено з використанням ними засобів англійської мови

Закономірностями навчання, яке засновано на студентоцентрованій моделі розвитку педагогічної взаємодії суб'єктів освітнього процесу, виступають такі:

- атрибутом розвитку взаємодії є розвиток кожного суб'єкту за оптимальною для нього траєкторією і на основі реалізації принципів взаємного впливу та взаємної зміни суб'єктів освітнього процесу вищого навчального закладу, що забезпечує формування спільного досвіду діяльності, динаміку позицій суб'єктів освітнього процесу, зміну мотивів та установок їхньої діяльності (готовність викладача навчатися та суб'єктивність позиції студента), що забезпечує позитивні взаємозміни суб'єктів освітнього процесу вищого навчального закладу.

- розвиток суб'єкт - суб'єктивної взаємодії на основі принципів креативності (здатність породжувати багато різноманітних оригінальних ідей в умовах спільної діяльності суб'єктів, різнонаправленість і вариативність пошуку різних, в однаковій мірі правильних рішень відносно тієї самої ситуації) і перспективності ( що забезпечує режим інноваційної діяльності, реалізацію нових ролей в освітньому процесі).

Висновки

Студентоцентрований підхід до організації навчання майбутніх інженерів-будівельників сприяє:

- організації продуктивної спільної навчальної діяльності викладачів та студентів і підвищенню їхньої загальної відповідальності за її ефективність та якість;

- актуалізації особистості і професійно важливих задач змісту освіти, який направлений на формування компетентностей ( отримання нових знань, освоєння нових способів діяльності і отримання нових сенсів)

- спільному виявленню сенсу, цінності і зв'язку навчального предмету з практикою світорозуміння та ціннісних орієнтацій;

- педагогічній співпраці при поєднанні різних форм навчально-пізнавальної діяльності (індивідуальної, групової, фронтальної), організації взаємодопомоги суб'єктів, інформуванню студентів про перспективи компетентнісного розвитку. [7, с. 52]

Організація навчання іноземної мови професійного спрямування майбутніх інженерів-будівельників на засадах студентоцентрованого підходу, спрямованого на формування в них іншомовної комунікативної компетентності, підтвердило свою ефективність. При його проектуванні було враховано суб'єктивні чинники оптимізації іншомовної підготовки майбутніх інженерів-будівельників, а також конкретизовано методику їх навчання написанню та перекладу текстів ділового листа як засобу їх професійного спілкування із зарубіжними партнерами.

Література

1. Желясков В. Я. Компетентнісний підхід як концептуальна основа оновлення змісту, форм і методів навчання майбутніх перекладачів. Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, Одеса, 2010. №5. С. 119-125.

2. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання., пер. з анг / під ред. С.Ю. Ніколаєвої, К., 2003., 273 с.

3. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования. Высшее образование сегодня, 2003, №5. С. 34-42.

4. Касаткина К.А. Профессионально-ориентированное обучение переводу с листа текста делового письма на языковых факультетах вузов. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02. Тольятти, 2000. 223 с.

5. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977.304 с.

6. Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу: матеріали міжн. наук.-практ. конф. 22-23 травня 2008 р. / Під ред. О.С. Цокур. Одеса: ОНУ ім. І.І.Мечникова, 2008. Ч. 2. С. 57-66.

7. Цокур О.С. Концептуальные основы студентоцентрированной технологии образования будущих специалистов в современном университете. - Університетська педагогічна освіта: історія, теорія і перспективи розвитку в умовах глобалізації: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції(м.Одеса, 11 вересня 201 р.), за ред.проф. Л.М.Голубенко, проф. О.С.Цокур.Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2015. С. 49-52

8. Bovee C. L.Business Communication Today.C. L. Bovee, J. V.Thill. N.Y.,1989. 116 р.

9. Key competencies in Europe. Report of the symposium. Strasburg, Council for Cultural Coonperation, 1997. 60 p.

References

1. Zheliaskov V. Ya. (2010) Kompetentnisnyi pidkhid yak kontseptualna osnova onovlennia zmistu, form i metodiv navchannia maibutnikh perekladachiv. [Competency approach as a conceptual basis for updating the content, forms and methods of training future interpreters] Naukovyi visnyk PDPU im. K. D. Ushynskoho, Odesa,. - Scientific bulletin of South Ukrainian State Pedagogical University named after K. D. Ushinskyi, 5, 119-125 [in Ukrainian]

2. Nikolaieva S.Iu (2003) Zahalnoievropeiski rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia., per. z anh [Common European Recommendations for Language Education: Learning, Teaching, Assessment.]. Kyiv. [in Ukrainian]

3. Zymniaia Y. A. (2003) Kliuchevbie kompetentsyy - novaia paradyhma rezultata obrazovanyia. [ Key competences are a new paradigm of educational outcomes.],Vbisshee obrazovanye sehodnia - Higher education today. 5., 34-42. [in Russian].

4. Kasatkyna K.A. (2003). Professyonalno-oryentyrovannoe obuchenye perevodu s lysta teksta delovoho pysma na yazbikovbikh fakultetakh vuzov:. [ Professionally-oriented training in translation from a sheet of the text of a business letter at the language faculties of universities ]. Candidate's thesis.Toliatty,. [in Russian].

5. Leontev A. N. (1977) Deiatelnost. Soznanye. Lychnost. [ Activity. Consciousness. Personality ]. Moscow: Polytyzdat. [in Russian].

6. Tsokur. O.S. Formuvannia profesionalizmu maibutnoho fakhivtsia v konteksti vymoh Bolonskoho protsesu [Formation of professionalism of the future specialist in the context of the requirements of the Bologna process ]. Proceedings from: mizhn. nauk.prakt. konf. - The International Scientific and Practical Conference (pp.57-66). Odesa: ONU im. I.I.Mechnykova, [in Ukrainian

7. Tsokur O.S. Kontseptualnyie osnovyi studentotsentrirovannoy tehnologii obrazovaniya buduschih spetsialistov v sovremennom universitete..[ Conceptual foundations of the student-centered technology of education of future specialists in a modern university] Proceedings from: Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii Universytetska pedahohichna osvita: istoriia, teoriia i perspektyvy rozvytku v umovakh hlobalizatsii: - The International Scientific and Practical Conference (pp.49-52). Odesa: ONU im. I.I.Mechnykova, [in Ukrainian

8. Bovee C. L. Business Communication Today. C. L. Bovee, J. V. Thill. N.Y., 1989. 116 p.

9. Key competencies in Europe. Report of the symposium. Strasburg, Council for Cultural Coonperation, 1997. 60 p.

Размещено на Allbest.ru