Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Особливості формування рухового функціонування у дітей з особливими освітніми потребами

Особливості формування рухового функціонування у дітей з особливими освітніми потребами

Дослідження особливостей формування рухового функціонування у дітей з особливими освітніми потребами (порушенням слуху). Отримання освіти з максимальною реалізацією природних якостей та здібностей дитини, вирішення проблем їх соціальної інтеграції.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.09.2023
Размер файла 34,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування рухового функціонування у дітей з особливими освітніми потребами

Базілевський Андрій Григорович, кандидат наук з

фізичного виховання та спорту, викладач кафедри

фізичної терапії та ерготерапії, Черкаська медична академія

Турицька Тетяна Григорівна, кандидат біологічних наук,

доцент кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії,

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

На сьогодні як в Україні, так і в усьому світі відмічається зростання кількості дітей, що мають різні порушення розвитку: моторні, інтелектуальні та психічні. Оскільки дана проблема, на думку ряду спеціалістів, є актуальною, тому велика увага приділяється вирішенню оздоровчих, освітніх та соціальних завдань, що стосуються дітей з особливими освітніми потребами [1]. Саме вивчення розвитку дітей з особливими освітніми потребами та рання діагностика порушень їх розвитку буде підґрунтям для створення відповідних умов виховання та навчання. Це сприятиме отриманню відповідної освіти з максимальною реалізацією природніх якостей та здібностей дитини, що у подальшому дозволить вирішити проблему їх соціальної інтеграції.

Матеріал і методи: Дослідження проводилися на базі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 25 Черкаської міської ради Черкаської області та комунального закладу «Черкаський навчально-реабілітаційний центр «Країна добра Черкаської обласної ради» за період з 2018 по 2022 рр. У дослідженнях брали участь 20 хлопчиків у віці 6-8 років: 10 дітей з нормотиповим розвитком (перша група) та 10 дітей з порушеннями слуху (друга група). На час дослідження всі діти були віднесені до основної та підготовчої медичної групи.

У роботі використані методи антропометрії, фізіометричні методи досліідження, методи тестування спеціальних рухових здібностей, для оцінки фізичного розвитку використовували методику індексів за О. Д. Дубогай, для визначення адаптивних можливостей серцево-судинної системи використовували методику Р.М. Баєвського. Опрацювання отриманих даних виконували за допомогою стандартних програм Microsoft Excel: розраховувалися середні арифметичні значення (М) і стандартні помилки середніх (m). Достовірність відмінностей визначали за допомогою критерію t - Стьюдента.

Результати та їх узагальнення. Було показано, що показники фізичного розвитку у хлопців з нормотиповим розвитком та порушеннями слуху практично не відрізняються та мають схожу динаміку, яка характеризується поступовими змінами та значними приростами показників маси, зрості та ваги тіла у 7 років (р<0,05). Прояви рухового функціонування (спритність та швидкість) у дітей з вадами слуху достовірно не відрізнялися від аналогічних показників норми (контрольна група). Відмінності стосувалися лише показників статичної рівноваги (р<0,05). Тому, щоб мінімізувати несприятливий вплив на нормальний руховий розвиток розладів слуху, вкрай важливо проводити скринінгові обстеження та відповідні втручання щодо порушень рівноваги та моторики, що дозволить раннє виявлення цих розладів, які часто або не помічаються, або недооцінюються. Також важливо переоцінити рухову функцію цих дітей протягом дитинства, щоб забезпечити раннє втручання. Рекомендовано для дітей початкової школи, які мають порушення слуху, до освітньої програми додати окремий розділ, що включає спеціальні вправи та ігри для розвитку орієнтації у просторі, динамічної та статичної рівноваги. Обов'язково проводити спеціальну дихальну гімнастику.

Ключові слова: рухові здібності, хлопчики 6-8 років, порушення слуху, адаптаційні можливості.

Bazilevskyi Andrii Hryhorovych Candidate of sciences in physical education and sports, teacher of the department of physical therapy and occupational therapy, Cherkasy Medical Academy

Turytska Tetiana Hruhorivna Candidate of Biological Sciences, Associate Professor, Associate Professor Department of General Medicine with a Course of Physical Therapy, Oles Honchar Dnipro National University

Features of the formation of motor functioning in children with special educational needs

Abstract

Today, both in Ukraine and throughout the world, there is an increase in the number of children with various developmental disabilities: motor, intellectual, and mental. Since this problem, according to a number of specialists, is urgent, much attention is paid to solving health, educational and social problems related to children with special educational needs [1]. It is the study of the development of children with special educational needs and the early diagnosis of their developmental disorders that will be the basis for creating appropriate conditions for education and training. This will contribute to receiving an appropriate education with the maximum realization of the child's natural qualities and abilities, which in the future will allow solving the problem of their social integration.

Material and methods: The research was conducted on the basis of the Cherkasy Secondary School of Grades I-III No. 25 of the Cherkasy City Council of the Cherkasy Region and the communal institution "Cherkasy Educational and Rehabilitation Center "Kraina Dobra Cherkasy Regional Council" for the period from 2018 to 2022. The research involved 20 boys aged 6-8 years: 10 children with normotypical development (the first group) and 10 children with hearing impairments (the second group). At the time of the study, all children were assigned to the main and preparatory medical groups.

The work used anthropometric methods, physiometric methods of research, methods of testing special motor abilities, the method of indices according to O.D. Dubogai was used to assess physical development, and the method of R.M. was used to determine the adaptive capabilities of the cardiovascular system. Baevsky Processing of the obtained data was carried out using standard Microsoft Excel programs: arithmetic mean values (M) and standard errors of the mean (m) were calculated. The significance of the differences was determined using the Student's t-test.

Results and their generalization. It was shown that the indicators of physical development in boys with normotypical development and hearing disorders are practically not different and have similar dynamics, which are characterized by gradual changes and significant increases in indicators of weight, height and body weight at the age of 7 (р<0.05). Manifestations of motor functioning (dexterity and speed) in children with hearing impairment did not differ significantly from analogical indicators of the norm (control group). Differences related only to indicators of static balance (р<0.05). Therefore, in order to minimize the adverse impact on normal motor development of hearing disorders, it is imperative to carry out screening examinations and appropriate interventions for balance and motility disorders, which will allow early detection of these disorders, which are often either overlooked or underestimated. It is also important to reassess the motor function of these children during infancy to ensure early intervention. It is recommended for elementary school children with hearing impairment to add a separate section to the educational program, which includes special exercises and games for the development of spatial orientation, dynamic and static balance. Be sure to do special breathing exercises.

Keywords: motor abilities, boys 6-8 years old, hearing impairment, adaptive capabilities.

Вступ

Постановка проблеми. Цільове виявлення проблем рухового функціонування є значимим для дітей з особливими освітніми проблемами (ООП), оскільки може допомогти мінімізувати віддалені наслідки або полегшити їх інтеграцію в оточуюче суспільство [2, 3]. До того ж, оцінка моторного розвитку дітей дошкільного віку стає все більш важливою з нещодавнім визнанням того, що рухові порушення/дефіцит пов'язані з когнітивними, мовними, соціальними та емоційними труднощами [4].

Розуміння розвитку дитини як соціального процесу взаємодії між дітьми та їх середовищем [5] сумісне з переходом від «медичного» до «соціального» розуміння інвалідності та особливих освітніх потреб [6]. Біопсихосоціальна модель дитячого розвитку з акцентом на участі, функціонуванні та здатності дитини взаємодіяти з навколишнім середовищем лежить в основі Міжнародної класифікації функціональних обмежень та здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я (МКФ) [7] і призвела до переходу від моделі дефіциту індивідуальної інвалідності до зосередження на інклюзивній освіті та міждисциплінарній співпраці між освітою, охороною здоров'я та соціальними службами [8]. Це переміщує систему відліку від клініки до школи, а фокус від дітей, визначених за стандартною, переважно біомедичною, системою, до тих, хто визначений вчителями як такі, що потребують додаткової підтримки [9-10].

Дітей з ООП слід виявляти якомога раніше. Раннє втручання життєво важливе, але для його отримання необхідна рання оцінка. В ідеалі діти повинні проходити оцінювання в дошкільному закладі, оскільки чим раніше буде проведено оцінювання, тим більше шансів у нього чи неї виробити стратегії подолання [11]. Дослідження, проведені різними авторами, наголошують на тому, що моторний розвиток дітей з ООП має повільніший темп за нормотиповий розвиток, а також позитивний вплив при залученні інтервенційних програм [1-3, 12-15]. Але в Україні, формування рухового функціонування дітей початкового шкільного віку потребує систематичності та відповідних досліджень. Це дозволить визначити функціональну рухову продуктивність дітей з ООП та провадити відповідні втручання у їх розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування рухового функціонування дітей початкового шкільного віку з особливими освітніми потребами висвітлені в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких О.Б. Нагорна, М.А. Порошенко, А.А. Колупаєва, А.А. Івахненко, І.В. Корольова, A. Komessariou, L. Visser, Riga V., M. Niklasson, K. Nonis, M. Curtin, V. Rajendran, R.M. Rine. Але, проблема потребує подальшого наукового пошуку та практичного вирішення.

Мета статті - дослідити особливості формування рухового функціонування у дітей з ООП (порушення слуху).

Виклад основного матеріалу

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилося відповідно до основ біоетичного положення Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Всесвітньої медичної асоціації Гельсінської декларації: етичні принципи медичних досліджень за участю людей (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р., останній перегляд - ICH VI, 2003 р.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. Результати досліджень наукової роботи розглянуто та погоджено Комітетом з біоетики при факультеті медичних технологій діагностики та реабілітації ДНУ (Протокол № 1 від 16 січня 2023 р.) з висновком про те, що проведене дослідження відповідає діючому законодавству України, вітчизняним та міжнародним біоетичним нормам. Всі учасники були інформовані щодо цілей, організації, методів дослідження та підписали інформовану згоду щодо участі у ньому, і вжиті всі заходи для забезпечення анонімності пацієнтів.

Дослідження проводилися на базі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 25 Черкаської міської ради Черкаської області та комунального закладу «Черкаський навчально-реабілітаційний центр «Країна добра Черкаської обласної ради» за період з 2018 по 2022 рр. У дослідженнях брали участь 20 хлопчиків у віці 6-8 років: 10 дітей з нормотиповим розвитком (перша група) та 10 дітей з порушеннями слуху (друга група). На час дослідження всі діти були віднесені до основної та підготовчої медичної групи.

Фізичний розвиток дітей вивчали за показниками тотальних розмірів тіла, таких як маса і довжина тіла та окіл грудної клітки. За матеріалами І.Я. Мінського [16], застосовувалися методики основних антропометричних вимірів. Фізіометричними методами дослідження проводили оцінку частоти серцевих скорочень (ЧСС), частоти дихання (ЧД), артеріального тиску (АТ). До методів тестування спеціальних рухових здібностей віднесли: біг на 30 м (із зазначенням часу з точністю до десятої частки секунди), стрибок у довжину з місця, човниковий біг 4х9м [17]; дослідження статичної рівноваги [18]. Для оцінки фізичного розвитку використовували методику індексів за О. Д. Дубогай [19]. Визначення адаптивних можливостей серцево-судинної системи проводили за методикою Р.М. Баєвського [20]. Отримані результати обробляли стандартними методами математичної статистики: метод середніх величини, вибірковий метод (середнє арифметичне значення (X) ± середнє квадратичне відхилення (S). Достовірність відмінностей визначали за допомогою критерію t - Стьюдента.

Результати та їх обговорення

Аналіз індексів фізичного розвитку показав, що вік 7-ми років характерний значними (р<0,05) зрушеннями у розвитку обох груп дослідження (табл. 1). Так від 6-ти до 7-ми років відповідні показники зменшилися і мали таку різницю: нормотипічний розвиток - на 2,90 у.о., порушення слуху - на 1,93 у.о. Далі, до 10-ти років, значимої різниці між індексами не спостерігалося (р>0,05).

Таблиця 1

Індекс та рівень фізичного розвитку хлопців 6-8 років за О.Д. Дубогай (М±т)

n

вік

Індекс фізичного розвитку (у.о.)

Рівень фізичного розвитку

Н

ПС

Н

ПС

10

6

40,25±1,03

41,99±0,66

ВС

ВС

10

7

37,35±0,64**

40,06±0,34

С

ВС

10

8

38,44±1,48

38,49±1,14

ВС

ВС

Н - нормотиповий розвиток; ПС- порушення слуху; ВС - вище середнього; С - середній.

** - достовірність різниці між Н та ПС.

Порівнюючи ці показники між групами у 7 років можна відмітити достовірну різницю між індексом хлопців з нормотиповим розвитком та хлопців з порушеннями слуху, відповідно 37,35±0,64 у.о. та 40,06±0,34 у.о. Різниця складала 2,71 у.о. (р<0,05). Відмітимо, що значно вищий середній показник мали хлопці з порушеннями слуху (р<0,05). Подальші зміни індексів не мали значимих відмінностей (р>0,05).

Якщо характеризувати рівень фізичного розвитку за його оцінкою, то в обох досліджуваних групах у віці 6-ти років він був вище середнього. До 7-ми років у хлопців з нормотиповим розвитком він знизився до середнього, при тому, що у другої групи дослідження рівень залишився без змін - вище середнього. До 10-ти років у хлопців першої групи рівень знову став вище середнього, а у другої групи без змін - вище середнього. Зазначимо, що рівень фізичного розвитку у хлопців з порушеннями слуху був незмінним впродовж усього терміну дослідження.

Вивчаючи показники дихання у хлопців нами не виявлено особливих вікових змін між віковими групами (р>0,05), (табл. 2).

При детальному вивченні, а саме різниці між досліджуваними групами однієї вікової категорії нами встановлено, що у 6 років частоа дихання у дітей з нормотиповим розвитком (22,70±0,44 цик/хв) була значно нижчою від аналогічних показників у хлопців з порушеннями слуху (24,65±0,34 цик/хв) (р<0,05).

Таблиця 2

Показники частоти дихання хлопців 6-8 років

n

вік

ЧД (цик/хв)

Н

ПС

10

6

22,70±0,44**

24,65±0,34

10

7

22,10±0,43**

23,81±0,56

10

8

22,30±0,47

23,16±0,48

Н - нормотиповий розвиток; ПС- порушення слуху. ** - достовірність різниці між Н та ПС (р<0,05),

У віці 7-ми ми спостерігали аналогічну різницю (р<0,05) між першою та другою групою дослідження, відповідно 22,10±0,43 цик/хв та 23,81±0,56 цик\хвю, з різницею на 1,71 цик/хв.

До 8-ми років частота дихання в усіх хлопців практично була однаковою, без особливих відмінностей (р>0,05).

Таким чином, можна констатувати, що від 6-ти до 8-ми років показники частоти дихання у хлопців з нормотиповим розвитком, та хлопців з порушеннями слуху поступово вирівнюються і практично не відрізняються у 8 років: 22,30±0,47 цик/хв та 23,16±0,48 цик/хв.

Вивчаючи показники серцево-судинної системи, а саме частоту серцевих скорочень (ЧСС), нами не виявлено достовірних вікових змін та різниці між досліджуваними групами (р>0,05), (табл. 3). Відмітимо, що ЧСС в усіх досліджуваних дещо знижувалася з віком без особливої різниці (р>0,05).

Таблиця 3

Показники частоти серцевих скорочень хлопців 6-8 років

n

вік

ЧСС (уд/хв)

Н

ПС

10

6

91,10±1,75

93,53±0,88

10

7

91,30±1,69

92,76±1,12

10

8

90,30±1,95

90,54±1,31

Н - нормотиповий розвиток; ПС - порушення слуху.

Отже, у відповідності до отриманих показників частоти серцевих скорочень хлопців можна констатувати, що у дітей з нормотиповим розвитком та дітей з порушеннями слуху відповідні дані знижуються з віком без значимої різниці (р>0,05).

Досліджуючи швидкісно-силові показники, нами встановлено, що результати стрибка у довжину у хлопців змінювалися з віком та мали певні особливості (табл. 4). Так, значний приріст (р<0,05) показників був зафіксований в усіх досліджуваних від 6 до 7 років: перша група - від 106,50±2,21 см до 124,50±2,38124,50±2,38 см (на 18 см); друга група - від 106,80±2,16 см до 124,30±2,23 см (на 17.50 см). При цьому відмітимо найбільший приріст, на 18 см, у хлопців з першої групи дослідження. Далі, до 8-ми років, показники стрибка у довжину змінювалися також, але у хлопців з нормотиповим розвитком без значимого приросту - на 8,90 см (р>0,05), а у досліджуваних з порушеннями слуху покращення були більш вираженими - від 124,30±2,23 см до 132,90±2,67 см (на 8,60 см), (р<0,05).

Таблиця 4

Показники стрибка у довжину хлопців 6-8 років

n

вік

Стрибок у довжину з місця (см)

Н

ПС

10

6

106,50±2,21

106,80±2,16

10

7

124,50±2,38

124,30±2,23

10

8

133,40±3,98

132,90±2,67

Н - нормотиповий розвиток; ПС - порушення слуху.

Значних змін між групами дослідження від 6-ти до 8-ми років нами не виявлено (р>0,05). Таким чином, від 6-ти до 8-ми років дані стрибка у довжину у хлопців з нормотиповим розвитком мали позитивну динаміку зі значним приростом у 7 років (р<0,05). Аналогічна позитивна вікова динаміка спостерігалася у досліджуваних з порушеннями слуху але зі значними приростами у 7 та 8 років (р<0,05).

Вивчаючи показники швидкості, зокрема біг на 30 метрів, нами виявлено ряд особливостей у формуванні даної фізичної якості (табл 5).

Таблиця 5

Показники швидкості хлопців 6-8 років (M±m)

n

вік

Біг 30 мертрів (сек)

Н

ПС

10

6

8,61±0,14

8,75±0,12

10

7

7,03±0,12

7,13±0,16

10

8

6,58±0,19

6,51±0,67

Н - нормотиповий розвиток; ПС - порушення слуху.

руховий особливий освітній слух

Так, значні вікові зміни спостерігалися в обох групах у 7 років (р<0,05). А саме: у хлопців з нормотиповим розвитком результати покращилися з 8,61±0,14 с до 7,03±0,12 с, з різницею на 1,58 с. Хлопці з порушеннями слуху покращили свої результати з 8,75±0,12 с до 7,13±0,16 с, з різницею на 1,62 с. У подальшому, до 8-ми років, показники швидкості у дітей цих груп також покращувалися, але без значимих змін (р>0,05), відповідно з 7,03±0,12 с до 6,58±0,19 с (різниця 0,45 с) та з 7,13±0,16 с до 6,51±0,67 с (різниця складала 0,62 с)

Отже, аналіз результатів хлопців з бігу на 30 метрів показав, що від 6-ти до 8-мироків вони покращуються, особливо у віці 7-ми років (р<0,05).

У результаті оцінки спритності учнів нами встановлено, що незалежно від групи дослідження достовірних вікових змін у хлопців не відбувалося (р>0,05). Тобто покращення результатів було поступовим без значимих приростів.

Таблиця 6

Показники спритності хлопців 6-8 років (М±т)

n

вік

Човниковий біг 4х9 метрів (сек)

Н

ПС

10

6

12,95±0,11

12,97±0,16

10

7

12,88±0,15

12,81±0,23

10

8

12,37±0,23

12,55±0,14

Н - нормотиповий розвиток; ПС - порушення слуху.

Так, у хлопців з нормотиповим розитком результати човникового бігу мали таку позитивну динаміку змін: з 6-ит до 7-ми років різниця показників спритності була 0,07 с, з 7 до 8-ми років - 0,51 с. У дітей з порушеннями слуху динаміка була подібною: покращення з 6-ти до 7-ми років склали 0,16 с, а з 7ми до 8-ми років - 0,26 с.

Отже, показники спритності в учнів змінювалися з віком поступово, без особливих приростів (р>0,05).

Вивчаючи показники статичної рівноваги ми не виявили достовірних приростів між віковими групами (р>0,05), (табл 7).

Таблиця 7

Показники статичної рівноваги хлопців 6-8 років (М±т)

n

вік

Статична рівновага (с)

Н

ПС

10

6

6,61±0,51

4,88±0,16**

10

7

6,70±0,25

5,68±0,35**

10

8

6,76±0,77

5,89±0,86

Н - нормотиповий розвиток; ПС - порушення слуху.

** - достовірність різниці між ПС та Н (р<0,05).

Хлопці з нормотиповим розвитком покращували свої дані поступово, від 6,61±0,51 с у 6 років до 6,70±0,25 с у 7 років та до 6,76±0,77 с у 8 років. Учні з порушеннями слуху також удосконалювали свої здібності з віком, без значимих вікових приростів (р>0,05): 6 років - 4,88±0,16с; 7 років - 5,68±0,35 с; 8 років - 5,89±0,86 с.

Зовсім протилежними є зміни коли порівнювати між собою показники статичної рівноваги хлопців однієї вікової групи, що мають різні особливості у розвитку. Так у 6 років найкращі результати мали діти з нормотиповим розвитком - 6,61±0,51 с, а хлопці з порушеннями слуху впоралися із завданням за - 4,88±0,16 с. Різниця між ними була значимою (р<0,05). У віці 7-ми років також нижчі показники мали діти з другої групи дослідження - 5,68±0,35с, при тому, що їх однолітки з нормотиповим розвитком показали результат 6,70±0,25 с, що значно кращий на 1,02 секунди (р<0,05). Далі, до 8-ми років, різниця між показниками була меншою і складала 0,87 с, при таких показниках відмінності можна вважати незначними (р>0,05)

Тобто, показники статичної рівноваги змінювалися у дітей поступово, без особливих вікових приростів. Але при цьому, дані дітей з нормотиповим розвитком були значно вищими (р<0,05).

Таким чином, узагальнюючи отримані результати слід виділити наступне. Розвиток рухового функціонування (показники фізичного розвитку, прояви спритності та швидкості) у дітей з вадами слуху достовірно не відрізнявся від аналогічних показників норми (контрольна група). Відмінності стосувалися лише показників статичної рівноваги (р<0,05). І це не є випадковістю. Раннє виявлення порушень слуху у дітей та швидке втручання мають вирішальне значення для покращення результатів [21]. Порушення, пов'язані з вестибулярним дефіцитом, і ефективність терапевтичного втручання при таких порушеннях у дітей задокументовані лише нещодавно [22]. Незважаючи на існуючу документацію, постуральний контроль та оцінка моторики не є звичайною процедурою у дітей з вадами слуху. Крім того, у країнах, що розвиваються, раннє виявлення становить значну практичну проблему. Багато педіатричних медичних працівників часто занадто зайняті або недостатньо навчені, щоб проводити складний скринінговий тест розвитку в звичайних клініках. Отже, порушення рівноваги та моторики в дитинстві залишаються поза увагою, і втручання для усунення цих порушень не передбачено. Існує багато доказів того, що діти з сенсоневральною втратою слуху мають одночасний дефіцит моторики та рівноваги. Однак існує недостатня кількість досліджень щодо втручання при порушенні рівноваги та моторики у дітей з вадами слуху. Gheysen та інші досліджували наслідки кохлеарної імплантації на рухові здібності глухих дітей і виявили, що глухі діти з кохлеарною імплантацією не мають кращих показників у рівновазі та моториці, ніж діти без кохлеарної імплантації [23]. Тому слід включити вправи для покращення рівноваги та моторики. Lewis та інші виявили покращення навичок рівноваги у дітей 6-8 років після участі в програмі розвитку рівноваги та тіла [24]. Rine та інші повідомили про покращення сенсорної організації постурального контролю та зупинку прогресуючої рухової затримки після втручання, яке було зосереджено на посиленні сенсорних інтегративних здібностей постурального контролю [25].

Тому, щоб мінімізувати несприятливий вплив на нормальний руховий розвиток розладів слуху, вкрай важливо проводити скринінгові обстеження та відповідні втручання щодо порушень рівноваги та моторики, що дозволить раннє виявлення цих розладів, які часто або не помічаються, або недооцінюються. Також важливо переоцінити рухову функцію цих дітей протягом дитинства, щоб забезпечити раннє втручання.

Висновки

1. Показники фізичного розвитку у хлопців з нормотиповим розвитком та порушеннями слуху практично не відрізняються та мають схожу динаміку, яка характеризується поступовими змінами та значними приростами у 7 років (р<0,05).

2. Результати стрибка у довжину практично не відрізнялися у досліджуваних групах (р>0,05). Прицьому мали значні вікові зміни у 7 років - діти з нормотиповим розвитком (з 106,50±2,21 см до 124,50±2,38см) і діти порушеннями слуху (з 106,80±2,16 см до 124,30±2,23 см) та у 8 років - тільки досліджувані другої групи (з 124,30±2,23 см до 132,90±2,67 см), (р<0,05).

3. Результати швидкості на дистанції 30 метрів були дещо вищими (р>0,05) у дітей з нормртиповим розвитком у віці 6-ти та 7-ми років. У віці 8 років незначну перевагу мали показники хлопців з порушеннями слуху (р>0,05). Достовірні прирости швидкості були відмічені в обох групах у віці 7-ми років (р<0,05).

4. Прояви спритності, при виконанні човникового бігу 4х9 метрів, були практично однаковими у хлопців обох груп дослідженння та не мали достовірних вікових приростів (р>0,05).

5. Результати статичної рівноваги були значно вищими (р<0,05) у хлопців з нормотиповим розвитком (6 років - 6,61±0,51 с; 7 років - 6,70±0,25 с; 8 років - 6,76±0,77 с). Достовірно нижчими (р<0,05) були показники учнів з порушеннями слуху (6 років - 4,88±0,16 с; 7 років - 5,68±0,35 с; 8 років - 5,89±0,86 с).

Література

1. Нагорна О. Б. Особливості корекційно-виховної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: навчально-методичний посібник / О. Б. Нагорна. - Рівне, 2012. - 99 с.

2. Komessariou A. Assessment of motor performance of children with special educational needs for the design of interventional physical education programs [Product innovative policy] / A. Komessariou. - Motor. 2018. Retrieved from:

https://www.researchgate.net/publication/331745384_Assessment_of_motor_performance_of_children_with_special_educational_needs_for_the_design_of_interventional_physical_education_programs

3. Visser L., Ruiter S., Meulen B., Ruijssenaars W., Timmerman M. A Review of Standardized Developmental Assessment Instruments for Young Children and Their Applicability for Children With Special Needs / L. Visser, S. Ruiter, B. Meulen, W. Ruijssenaars, M. Timmerman // Cognitive Education and Psychology. - 2012. - 11 (2). - P. 102-127.

4. Riga V., Misirli A., Komessariou A. Fssessment of motor development of preschool children with special education needs / V. Riga, A. Misirli, A. Komessariou // European Journal of Physical Education and Sport Science. - 2020. - 6 (7). - P. 17-34

5. Maggi S., Irwin L.J., Siddiqi A., Hertzman C. The social determinants of early child development: an overview / S. Maggi, L.J. Irwin, A. Siddiqi, C. Hertzman // J Paediatr Child Health. - 2010. - 46. - P. 627-635

6. Florian L., McLaughlin M.J., editor. Disability Classification in Education: Issues and Perspectives / L. Florian, M.J. McLaughlin, editor. - California: Corwin Press, 2008. - 256 р.

7. World Health Organization. International Classification of Functioning, Disability, and Health: Children & Youth Version: ICF-CY. World Health Organization. - 2007

8. Cook B.G. A comparison of teachers' attitudes toward their included students with mild and severe disabilities / B.G. Cook // J Spec Educ. - 2001. - 34. - Р. 203-213

9. Ainscow M. Developing inclusive education systems: what are the levers for change? / M. Ainscow // J Educ Chang. - 2005. - 6. - Р. 109-124

10. Curtin M., Baker D., Staines A., Perry I.J. Are the special educational needs of children in their first year in primary school in Ireland being identified: a cross-sectional study / M. Curtin, D. Baker, A. Staines, I.J. Perry // BMC Pediatr. - 2014. - 14. - P. 52

11. Brookes G. Dyspraxia 2nd Edition / G. Brookes. - Bloomsbury Publishing, 2007. - 196 р.

12. Erim G., Caferoglu M. Determining the Motor Skills Development of Mentally Retarded Children Through the Contribution of Visual Arts / G. Erim, M. Caferoglu // Universal Journal of Educational Research. - 2017. - 5(8). - P. 1300-1307

13. Niklasson M., Norlander T., Niklasson I., Rasmussen P. Catching-up: Children with developmental coordination disorder compared to healthy children before and after sensorimotor therapy / M. Niklasson, T. Norlander, I. Niklasson, P. Rasmussen // PLoS ONE. - 2017. - 12(10). - P. 31-38

14. Nonis K., Jernice T. The Gross Motor Skills of Children with Mild Learning Disabilities / K. Nonis, T. Jernice // International Journal of Special Education. - 2014. - 29 (2). - P. 92-97

15. Порошенко М.А. Інклюзивна освіта: навчальний посібник / М.А. Порошенко. - Київ: ТОВ «Агентство «Україна», 2019. - 300 с.

16. Мінський І.Я. Практикум з валеології: Методичні вказівки до лабораторних занять з валеології для студентів університетів та педагогічних ВУЗів. Частина І /І.Я. Мінський. - Черкаси, 1998. - 118 с.

17. Базілевський А.Г., Зганяйко С.М., Трубенко О.А. Організація та проведення оцінювання рівня фізичної підготовленості населення України: посібник / А.Г. Базілевський, С.М. Зганяйко, О.А. Трубенко. - Черкаси, 2019. - 41 с.

18. Сергієнко Л. П. Тестування рухових здібностей школярів / Л. П. Сергієнко. - К.: Олімпійська література. - 2001. - 440 с.

19. Дубогай А.Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни школьников младших классов: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук / А.Д. Дубогай. - Киев, 1991. - 38 с.

20. Айдарлиев А.А. Комплексная оценка функциональных резервов организма / А.А. Айдарлиев, Р.М. Баевский, А.П. Берсенева, А.Л. Максимов. - Фрунзе: Илим, 1988. - 196 с.

21. Rajendran V., Roy F.G. An overview of motor skill performance and balance in hearing impaired children / V. Rajendran, F.G. Roy // Ital J Pediatr. - 2011. - 37. - Р. 33

22. Rine R.M., Spielholz N.I., Buchman C. Postural control in children with Sensorineural hearing loss and vestibular hypofunction: deficits in sensory system effectiveness and vestibulospinal function / R.M. Rine, N.I. Spielholz, C. Buchman. - Control of Posture and Gait. Amsterdam: Springer-Verlag, 2001. - рр. 40-45

23. Gheysen F., Loots G., Van Waelvelde H. Motor development of deaf children with and without cochlear implants / F. Gheysen, G. Loots, H. Van Waelvelde // J Deaf Stud Deaf Educ. - 2008. - 13 (2). - Р. 215-224

24. Lewis S., Higham L., Cherry D.B. Development of an exercise program to improve the static and dynamic balance of profoundly hearing impaired children / S. Lewis, L. Higham, D.B. Cherry // Am Ann Deaf. - 1985. - 130. - Р. 278-283

25. Rine R.M., Braswell J., Fisher D., Joyce K., Kalar K., Shaffer M. Improvement of motor development and postural control following intervention in children with sensorineural hearing loss and vestibular impairment / R.M. Rine, J. Braswell, D. Fisher, K. Joyce, K. Kalar, M. Shaffer // Int J Pediatr Otorhinolaryngol. - 2004. - 68 (9). - Р. 1141-1148

References

1. Nahorna, O. B. (2012). Osoblyvosti korektsiino-vykhovnoi roboty z ditmy z

osoblyvymy osvitnimy potrebamy: navchalno-metodychnyi posibnyk [Peculiarities of correctional and educational work with children with special educational needs: educational and methodological manual]. Rivne [in Ukrainian]

2. Komessariou, A. (2018). Assessment of motor performance of children with special educational needs for the design of interventional physical education programs. Motor. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/331745384_Assessment_of_motor_performance_of_children_ with_special_educational_needs_for_the_design_of_interventional_physical_education_programs

3. Visser, L., Ruiter, S., Meulen, B., Ruijssenaars, W., & Timmerman, M. (2012). A Review of Standardized Developmental Assessment Instruments for Young Children and Their Applicability for Children With Special Needs. Cognitive Education and Psychology, 11(2), 102-127

4. Riga, V., Misirli, A., & Komessariou, A. (2020). Fssessment of motor development of preschool children with special education needs. European Journal of Physical Education and Sport Science, 6 (7), 17-34

5. Maggi, S., Irwin, L.J., Siddiqi, A., & Hertzman, C. (2010). The social determinants of early child development: an overview. J Paediatr Child Health, 46, 627-635

6. Florian, L., & McLaughlin, M.J., editor. (2008). Disability Classification in Education: Issues and Perspectives. California: Corwin Press

7. World Health Organization. (2007). International Classification of Functioning, Disability, and Health: Children & Youth Version: ICF-CY. World Health Organization.

8. Cook, B.G. (2001). A comparison of teachers' attitudes toward their included students with mild and severe disabilities. J Spec Educ, 34, 203-213

9. Ainscow, M. (2005). Developing inclusive education systems: what are the levers for change? J Educ Chang, 6, 109-124

10. Curtin, M., Baker, D., Staines, A., & Perry, I.J. (2014). Are the special educational needs of children in their first year in primary school in Ireland being identified: a cross-sectional study. BMC Pediatr, 14, 52

11. Brookes, G. (2007). Dyspraxia 2nd Edition. Bloomsbury Publishing.

12. Erim, G., & Caferoglu, M. (2017). Determining the Motor Skills Development of Mentally Retarded Children Through the Contribution of Visual Arts. Universal Journal of Educational Research, 5(8), 1300-1307

13. Niklasson, M., Norlander, T., Niklasson, I., & Rasmussen, P. (2017). Catching-up: Children with developmental coordination disorder compared to healthy children before and after sensorimotor therapy. PLoS ONE, 12(10)

14. Nonis, K., & Jernice, T. (2014). The Gross Motor Skills of Children with Mild Learning Disabilities. International Journal of Special Education, 29 (2), 92-97

15. Poroshenko, M.A. (2019). Inkliuzyvna osvita: navchalnyi posibnyk [Inclusive education: a study guide]. Kyiv: TOV «Ahentstvo «Ukraina» [in Ukrainian]

16. Minskyi, I.Ia. (1998). Praktykum z valeolohii: Metodychni vkazivky do laboratornykh zaniat z valeolohii dlia studentiv universytetiv ta pedahohichnykh VUZiv. Chastyna I [Practicum on valeology: Methodological instructions for laboratory classes on valeology for students of universities and pedagogical universities. Part I]. Cherkasy [in Ukrainian]

17. Bazilevskyi, A.H., Zghaniaiko, S.M., & Trubenko, O.A. (2019). Orhanizatsiia ta provedennia otsiniuvannia rivnia fizychnoi pidhotovlenosti naselennia Ukrainy: posibnyk [Organization and assessment of the level of physical fitness of the population of Ukraine: manual]. Cherkasy [in Ukrainian]

18. Serhiienko, L. P. (2001). Testuvannia rukhovykh zdibnostei shkoliariv [Testing motor skills of schoolchildren]. Kyiv: Olimpiiska literatura [in Ukrainian]

19. Dubohai, A.D. (1991). Psykholoho-pedahohycheskye osnovy formyrovanyia zdorovoho obraza zhyzny shkolnykov mladshykh klassov [Psychological and pedagogical foundations for the formation of a healthy lifestyle for primary school students]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian]

20. Aidaralyev, A.A., Baevskyi, R.M., Berseneva, A.P., & Maksymov, A.L. (1988). Kompleksnaia otsenka funktsyonalnbikh rezervov orhanyzma [Comprehensive assessment of the body's functional reserves]. Frunze: Ylym [in Kyrgyzstan]

21. Rajendran, V., & Roy, F.G. (2011). An overview of motor skill performance and balance in hearing impaired children. Ital J Pediatr, 2011, 37, 33

22. Rine, R.M., Spielholz, N.I., & Buchman, C. (2001). Control of postural and gait. Amsterdam: Springer-Verlag, 40-45.

23. Gheysen, F., Loots, G., & Van Waelvelde, H. (2008). Motor development of deaf children with and without cochlear implants. J Deaf Stud Deaf Educ, 13 (2), 215-224

24. Lewis, S., Higham, L., & Cherry, D.B. (1985). Development of an exercise program to improve the static and dynamic balance of profoundly hearing impaired children. Am Ann Deaf, 130, 278-283

25. Rine, R.M., Braswell, J., Fisher, D., Joyce, K., Kalar, K., & Shaffer, M. (2004). Improvement of motor development and postural control following intervention in children with sensorineural hearing loss and vestibular impairment. Int J Pediatr Otorhinolaryngol, 68 (9), 1141-1148

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены