Музичне просвітництво студентської молоді в контексті використання мультимедійних

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Музичне просвітництво студентської молоді в контексті використання мультимедійних (цифрових) технологій

О. Барицька, к.п.н.

Р. Гуцал, канд. мистецтв. доцент

Н. Туровська, канд. мистецтв. доцент

Україна, м. Хмельницький



Анотація

У статті висвітлюються особливості використання мультимедійних (цифрових) технологій в процесі музичного просвітництва студентів-музикантів.

Просвітницька діяльність у роботі зі студентською молоддю розглядається як багатоскладове явище, що охоплює різноманітні культурні заходи, концертно-виконавську діяльність та навчальний процес.

Зазначено, що ефективність музично-просвітницької роботи серед майбутніх фахівців є актуальною та займає особливе місце у науковій літературі.

Автори позиціонують ідею широкої цифрової підтримки музично-просвітницької роботи у вузі як перспективну та дієву, яка сприяє набуттю власних навичок просвітницької діяльності

Уточнено зміст операційної сутності «мультимедійних технологій»; переваги використання мультимедійних технологій у процесі музично-просвітництва студентів, майбутніх фахівців.

Підкреслюється дієвість впливу мультимедійних технологій на процес сприйняття і засвоєння інформації з позиції синергетизації впливу на органи почуттів та розглядаються напрямки використання мультимедійних технологій в контексті музичного просвітництва студентської молоді.

Ключові слова: просвітницька діяльність, музичне просвітництво, мультимедійні (цифрові) технології, музичні програмні продукти.



Summary

Music education of student youth in the context of the use of multimedia (digital) technologies

О. Barytska, c. ped. sc.; R. Hutsal, N.a Turovska, PhD in Arts, docent; Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, (Ukraine, Khmelnytskyi)

The article highlights the features of the use of multimedia (digital) technologies in the process of music students musical education . The constant shift of the paradigm from traditional methods of educational activities to the new approaches based on multimedia technologies is its main focus.

Educational activities in working with student youth are considered as a multifaceted phenomenon, covering a variety of cultural events, concert and performance activities and the educational process.

It is noted that the effectiveness of music and educational work among future professionals is relevant and occupies a special place in the scientific literature.

The authors position the idea of broad digital support of music and educational work in the university as promising and effective, which contributes to the acquisition of their own educational skills

The content of the operational essence of "multimedia technologies" is specified; advantages of using multimedia technologies in the process of music education of students`, future professionals.

The effectiveness of the influence of multimedia technologies on the process of perception and assimilation of information from the standpoint of synergizing the impact on the senses is emphasized and the directions of using multimedia technologies in the context of music education of student youth are considered.

Key words: educational activities, music education, multimedia (digital) technologies, music software products.



Вступ/ Introduction

Одним із важливих напрямків розвитку сучасного суспільства є його глобальна інформатизація. Сьогоднішня молодь живе у світі електронних бажань, який надає більше можливостей та за короткий час.

Поява пристроїв для запису, обробки звукової та візуальної інформації, мультимедійних технологій, спеціалізованих комп'ютерних програм, можливість візуалізації музики, оцифровування друкованих, рукописних видань, аудіо-творів відкрила нову сторінку в музичному житті суспільства.

У XXI столітті цифрові технології стали доступними для широкого загалу, а також знайшли своє застосування у професійній музичній діяльності.

Використання цих досягнень прогресу відкриває великі перспективи у сфері музичного просвітництва студентської молоді.

Просвітницька діяльність, зароджена у XVII-XVIII століттях, була покликана вдосконалити у людини її «розумний початок» [12], виховуючи та розвиваючи її інтелектуальні здібності.

Просвітницький рух XVIII століття, утверджуючи рівноправні та перспективні принципи освіченості, самосвідомості та цінності людини, спричинив інтелектуальні та суспільні зрушення, що в подальшому дозволило процвітати інноваціям та творчості. Усіх носіїв освіти та прогресу стали називати просвітниками.

Сьогодні конвергенція музичного виробництва, створення, розповсюдження музичних продуктів, цифрові комунікативні можливості культурних проектів, виставок та презентацій музики завдяки мультимедійним (цифровим) технологіям прокотилися і потрясли музичну індустрію, музичне культурне життя та музично-просвітницьку діяльність як ніколи раніше.

Завдяки величезному цифровому поштовху музика поширюється світом зі швидкістю світла, об'єднуючи музикантів та шанувальників, творців та слухачів. Мультимедійні (цифрові) технології відіграють важливу роль у тому, щоб зробити різні типи музики доступними для шанувальників, слухачів і користувачів у різних куточках світу. Географічні відстані та національні кордони стали неважливими для розповсюдження музики. Поширеність та інтерактивність тепер дозволяють музикантам, музичним ентузіастам, критикам та музичним просвітникам обговорювати та ділитися музичними знаннями та справжніми музичними файлами на якісно новому рівні. Цифрові технології, як новий поступ суспільного розвитку XXI століття, є потенціалом реалізації просвітницьких ідей: передачі знань як людського надбання та блага, доступного усім членам суспільства, а також новим способом взаємодії просвітника та слухача, викладача та студента.

Саме тому, сучасний педагог-просвітник повинен мати знання у сфері цифрових технологій та бути достатньо кваліфікованим для їх застосування у просвітницькій діяльності.

Мета та завдання / Aim and Tasks. Метою статті є розкриття значення та напрямків використання мультимедійних (цифрових) технологій у контексті музичного просвітництва студентської молоді.

Методи / Methods. У процесі дослідження були використані такі методи:

– системно-структурний аналіз психолого-педагогічних праць, методичних наукових публікацій, дисертаційних робіт;

– порівняння, синтез та абстрагування для простеження синергетичного впливу мультимедіа на процес сприйняття і засвоєння інформації;

– теоретичне узагальнення для формулювання і систематизації висновків.



Результати / Results

Суттєвою перевагою мультимедійних (цифрових) технологій перед іншими технічними засобами є імітація реальності, яка відбувається в діалоговому режимі. Розвиток діалогових систем мультимедіа призвів до появи підручників, енциклопедій, атласів, журналів та інших навчальних засобів.

Мультимедіа - інтерактивна технологія, що забезпечує за допомогою технічних і програмних засобів роботу з анімованою комп'ютерною графікою і текстом, мовою, високоякісним звуком, нерухомими зображеннями і рухомим відео [4].

Визначаючи сутність цього поняття з позиції структурування інформації, можна сказати, що мультимедіа - синтез трьох стихій: інформації цифрового характеру (тексти, графіка, анімація), аналогової інформації звуку (мова, музика, інші звуки) [6, 89].

У той же час, у широкому розумінні термін «мультимедіа» - спектр інформаційно-комп'ютерних технологій, що використовують різні програмні і технічні засоби з метою більш ефективного впливу на користувача (який є одночасно і читачем, і слухачем, і глядачем).

Мультимедіа можна трактувати як ідею. Мається на увазі новий комплексний підхід у мистецтві - синергетизація впливу на органи почуттів, що має інтеграційну, об'єднуючу дію, різних за своєю природою, факторів.

Мультимедіа висловлює художній зміст інформації. Звідси й усвідомлення мультимедіа як форми художньої творчості новими засобами.

Друге значення слова «мультимедіа» - програмно-апаратне забезпечення, яке дозволяє працювати з даними різної природи. Це мультимедіа-периферія, (засоби) мультимедійні комп'ютери, мультимедійні комплекси, і, нарешті, програмний мультимедіа-інструментарій. Очевидно, що без мультимедіа-обладнання неможливо реалізувати мультимедіа-ідею. А в результаті виходить третє значення розглянутого терміна: мультимедіа-продукт [8, 107].

Сьогодні існує численна кількість психологічних досліджень, присвячена розумовій діяльності людини, пошуку відповідей на питання, за яких умов людський мозок працює найкраще. Поява мультимедійних технологій та їх синектична особливість - однаковий та одночасний вплив на всі сенсорні канали, є суттєвою перевагою активного використання мультимедіа у сфері освіти та просвітництва.

Відомі напрямки психології, вивчаючи процес сприйняття інформації, поділяють людей на різні групи (аудіали, візували, кінесттики, дискрети), в залежності від домінуючої сенсорної системи [14, 26-28].

Водночас, мультимедійні технології здатні «вмикати» у процес пізнання різні сенсорні канали, навіть ті, які не є провідними. Тому розкріпачення «витиснутих» сенсорних модальностей людини, дозволить їй включатися у процес предметно-перетворювальної діяльності всім цілісним організмом, оскільки відчуженість однієї із них, у процесі конструктивно-творчої взаємодії зі світом, призводить до розширення «кола» відчуженостей людини [5, 191].

Тому вважаємо, використання переваг мультимедіа як універсального (для різних репрезентативних систем) засобу пізнання в процесі просвітницької діяльності, сприятиме підсиленню емоційно-естетичного впливу на студентів.

Музичне просвітництво характеризується як дуже широке поле діяльності. У загальному розумінні це процес розповсюдження знань про музику. Досліджуючи культуротворчий аспект музичного просвітництва Я. Лисенко обґрунтовує поняття «як зорганізовану ідеологічну концептуальність, представлену системою різних культурних форм її реалізації, теоретично обґрунтованих як сукупність засобів естетичного виховання, спрямованих на формування (створення) відповідних до закладених в зміст цієї концептуальності значень соціальних якостей культурного буття» [10, 99].

А. Клівзонік музичне просвітництво визначає як «культурно-освітній та пропагандиський процес музичної скерованості, що виступає певним засобом формування культурно-музичного середовища суспільства. Цей процес визначається різними формами та видами музично-просвітницької діяльності, що сприяє реалізації музичного потенціалу просвітника і стимулює цікавість суспільства до високих взірців світової музичної спадщини» [7].

Музичнo-прoсвiтницька рoбoта в умовах вищого педагогічного закладу характеризується розмаїтими напрямками. Серед форм: функціонування хoрoвoгo та oркестрoвoгo кoлективiв, вoкальних та iнструментальних ансамблiв, проведення музичних лектoрiїв, кoнкурсiв та олімпіад, також вiдвiдування музичних абонементів у концертних залах міста тощо. Разом з тим, слід підкреслити, що музично-просвітницька складова визначає й різні організаційні форми аудиторної роботи в процесі вивчення теоретичних дисциплін професійної підготовки майбутніх фахівців. І в цьому контексті використання мультимедійних технологій виявляє свої переваги.

Розглядаючи просвітницьку діяльність як сукупність інформаційно-освітніх заходів із цілеспрямованого поширення наукових знань та інших відомостей, які формують загальну культуру людини, основи її світогляду і комплекс інтелектуальних здібностей до компетентної дії [15], а також в контексті підготовки студентської молоді до майбутньої практичної діяльності, визначеної фахом та професійним спрямуванням, слід підкреслити актуальність використання мультимедійних (цифрових) технологій як ефективного та універсального засобу здійснення такого процесу.

Слід відзначити, що музично-просвітницька діяльність педагогічного працівника має різновекторну спрямованість, оскільки здійснюється під час навчальних занять в аудиторії, навчальному закладі, так і за межами установи.

Просвітницька місія може бути реалізована у формі лекцій-концертів, музичних вечорів, приурочених до ювілейних дат видатних композиторів, конкурсних програм, музичних фестивалів, урочистих заходів, пов'язаних із культурно-історичними подіями.

При цьому, концертними майданчиками можуть бути загальноосвітні школи, коледжі, дитячі мистецькі освітні заклади тощо.

У процесі навчальної діяльності студенти реалізують свій творчий потенціал, завдяки виконавській інтерпретації творів музичного мистецтва, що формує у них здатність транслювати духовні цінності музичної культури в процесі їх подальшої професійної діяльності.

Саме тому увесь обсяг музично-просвітницької діяльності у роботі зі студентською молоддю можна поділити на такі складові (етапи):

- перший - просвітницька діяльність в умовах навчального процесу, під час аудиторних занять. Він спрямований не лише на просвітництво студентів піл час засвоєння циклів дисциплін теоретичного, музикознавчого, виконавського та професійно-педагогічного змісту;

- другий - просвітницька діяльність у вузі та за його межами, «позааудиторна»: під час проходження студентами практики та реалізація у цьому процесі музично-просвітницьких проектів, де в якості слухачів можуть виступати студенти інших спеціальностей та учні шкіл;

- третій - участь студентської молоді у великих міських та національних заходах, що є просвітницьким дійством як для студентів-учасників, так і для глядачів.

Використання мультимедійних (цифрових) технологій на будь-якому етапі просвітницької діяльності дозволяє не лише збагатити її, але встановити нові інформаційні, психологічні зв'язки між усіма учасниками просвітницького процесу.

Вивчаючи можливості застосування мультимедійних технологій у фаховій підготовці студентів, О. Лановенко окреслює наступні переваги у поданні інформації: збільшення (деталізація) на екрані зображення або його фрагментів при збереженні якості. Це особливо важливо для презентації творів мистецтва та унікальних історичних документів; виділення окремих областей у текстовому, графічному зображенні, візуалізованому музичному творі, а завдяки технології гіпертексту і гіпермедіа - можливість швидкого отримання довідкової або будь-якої іншої пояснювальної інформації; можливість роботи з різними додатками (текстовими, графічними та звуковими редакторами); створення звукового супроводу та його синхронізація із статичним або динамічним візуальним рядом; використання відеофрагментів із фільмів, відеозаписів та різноманітних функцій управління відтворенням («стоп-кадр», покадрове «гортання» відеозапису та інше); супровід розповіді демонстрацією баз даних, інфографікою, анімаційною презентацією різноманітних технік та технологій; можливість автоматичного перегляду продукту («слайд-шоу») та використання ігрових компонентів з інформаційними складовими; можливість «вільної» навігації та виходу в основне меню (або із програми) в будь-якій точці продукту; підключення до глобальної мережі Internet [9, 50-54].

Саме взаємодія музичного та мультимедійного мистецтва забезпечує безперервний саморозвиток студента за умов його особистої активності [2] у різних видах музичної діяльності: чи то процес музичного виконавства або ж музично-просвітницької діяльності та слухання музики.

Коли люди слухають музику, у них утворюється ментальна модель конкретного музичного твору. Ця ментальна модель представляє собою повідомлення та/або почуття людини в момент прослуховування твору, який може бути пов'язаним із її особистим життєвим досвідом.

Такі моделі можуть бути різними, оскільки кожна людина має свій спосіб бачити і відчувати речі. Музичний твір іноді має величезну кількість унікальних інтерпретацій. У кожного свій життєвий досвід, відчуття та культура, саме тому однаковий музичний твір під час прослуховування може викликати різні думки.

Живе виконання підсилює музику додатковими характеристиками, оскільки аудиторія може відчувати різні рівні емоційної напруженості, що існують у живому виступі. Внаслідок чого, аудиторія переміщається у паралельний світ, створений емоціями та музикою.

Однак, не всі глядачі мають достатню емоційну доступність і чуттєвість (глухі або емоційно закриті). Таким людям потрібна приваблива додаткова стимуляція, щоб розкрити «приховані» почуття та емоції у музиці.

Таким чином, ми можемо розглядати візуалізацію музики як зовнішню емоцію, визначальний фактор, який створює музичний момент, коли людина стає емоційно сприйнятливою, коли встановлюється зв'язок між живою музикою та ментальним світом.

Візуалізація музики під час концерту або ж музично-просвітницького дійства повинна розширювати, покращувати та наново представляти музичні елементи, такі як гучність, висота тону, тембр тощо в режимі реального часу. Ці елементи можуть бути передані у візуальних образах.

Комп'ютер «слухає» музику, а потім запускає різні візуальні ефекти, що реагують відповідно до того, що він «чує» на даний момент. Таким чином, люди можуть ще й «бачити» музику [18].

Візуалізація музики засобами цифрових технологій дає можливість проілюструвати розвиток композиторської ідеї, допомогає слухачу краще зрозуміти почуття та посил музики, що є важливим для розуміння музичного твору. фаховий музичний просвітництво цифровий мультимедійний

Для цього візуальні музичні образи повинні бути пов'язані з музичним твором, приємною динамічною презентацією, відповідною та сумісною з музикою.

Музика з давніх-давен поєднувалася з візуалізацією, особливо в художньому та сценічному мистецтві: опері, балеті, музичних драмах та фільмах (наприклад, «Фантазія» Уолта Діснея).

Інколи музична мова, через свою складну структуру, може бути надто складною для сприйняття нефахівцями. Тому кореляція між слуховими та зоровими почуттями, музична візуалізація, допомагає аудиторії зрозуміти складні музичні структури, музичні почуття та цілі [19].

Доцільно зазначити, що практично всі існуючі музичні програмні продукти реалізовані за принципом аудіовізуалізації: ноти, графіки звукових хвиль, кольорові спектрограми звукового сигналу тощо.

Існує цілий перелік аудіовізуалізаторів: MusicVid, SongRender, Renderforest, Videobolt, Adobe After Effect, VDMX, Resolume Avenue, Max/MSP, Pure Data, Quartz Composer тощо.

Технологія візуалізації музики застосовується достатньо широко і в музичних плеєрах. Графічна основа у них модулюється графіками звукових коливань (осциллограмою або спектрограмою). Тобто, програмний алгоритм генерує зображення на екрані комп'ютера, синхронізуючи їх із музикою. «В результаті ми бачимо цікаві яскраві ефекти, котрі відповідають характеру і специфіці музики. А це, в свою чергу допомагає краще зацікавити слухачів і значно підвищує результативність всього процесу слухання» [11, 7].

Згідно операційної концепції інтелекту Ж. Піаже [3], будь-яка інформація сприймається людиною, проходячи чотири етапи:

- сенсорно-моторний (чуттєве сприйняття);

- символьний (образне згортання чуттєво-логічної інформації);

- логічний (дискурсивно-логічне осмислення інформації);

- лінгвістичний (акомодація інформації у свідомості через слово-образ, опрацьований на попередніх етапах).

Цей природний шлях проходження інформації призводить до накопичення голограф та одиниць мислення. У традиційних друкованих підручниках фізіологічно необхідний, сенсорно-моторний етап сприйняття інформації практично відсутній, оскільки навчальний матеріал подається на лексичному рівні з деяким зверненням до символьного етапу (мається на увазі ілюстрації). У цьому прихована одна з причин труднощів сприйняття інформації. Без необхідного першого етапу сприйняття не може бути повноцінним.

Коли матеріал подається за допомогою мультимедійних технологій, в процес сприйняття залучаються різні канали (слух, зір тощо). Це дозволяє закласти інформацію в довготривалу пам'ять, ключем вилучення якої в подальшому може слугувати будь-який сигнал, спрямований в мозок (наприклад, слово чи образ).

Викладене вище обумовлює доцільність використання музичних навчальних програмних продуктів, електронних енциклопедій, репозитарію цифрових активів, інтерактивних технологій музейних просторів та інших мультимедійних (цифрових) засобів як інформаційного ресурсу у підготовці та проведенні просвітницької діяльності.

«Відкриттям нових можливостей» для студентів стало використання музичних секвенсорів для створення караоке та фонограм дитячих пісень в процесі проходження концертно-виконавської, педагогічної практики у мистецьких освітніх закладах та здійснення ними просвітницької роботи.

Розглянемо деякі аспекти ефективного використання технологій мультимедіа, зокрема, програмного забезпечення, яке за своїм представленням та поданням інформації є одночасно транслятором мультимедіа-ідеї та інструментарієм музичної творчості.

Наприклад, програми-секвенсори уможливлюють аранжування композицій та майстеринг; вивчення акустичних феноменів інструментальних і штучних джерел звуку, місць прослуховування (симуляція віртуального простору), слухацького сприйняття (психоакустика); звуковий синтез [17, 230]; візуалізацію музики: інформація репрезентована у вигляді доріжок, які за необхідністю довільно заповнюються звуковими фрагментами-«регіонами». Так, наприклад, в якості «регіону» можна використовувати як звуковий файл, так і будь-яку його частину. Кожній доріжці відповідає графічне зображення амплітудної обвідної, що відображає зміни гучності звучання «регіонів» та інші недеструктивні перетворення [17, 39].

Сьогодні науці відома ціла низка способів використання цифрових технологій у вокальному мистецтві:

для спектрального аналізу акустичних характеристик голосу;

як універсальний тест рівня розвитку основних співацьких навичок;

для візуалізації звукового образу тембрового звучання різних жанрових напрямків (народний, академічний спів тощо) через спектральний аналіз.

Вважаємо, що використання мультимедійних (цифрових) засобів в процесі вокальної підготовки студентів сприятиме отриманню глибоких фундаментальних вокальних знань, а також зміні підходів щодо організації просвітницької роботи зі студентами, спрямованої на професійний саморозвиток та вдосконалення.

З метою засвоєння теоретичного знання, використання засобів мультимедіа (аудіо редакторів, плагінів по обробці вокалу тощо), суттєво допомагатиме студентам засвоїти теоретичні основи співу з позиції фізіології та акустики. Оскільки, представлена засобами програм візуалізація звукозапису (аналіз графіку звукової хвилі, її параметрів; спектральний аналіз), відкриє процес співу для студентів з іншого боку - взаємозв'язку біомеханізмів голосоутворення та акустичного результату, залучаючи до аналізу його якості не лише слухові аналізатори, але й зорові.

Сприятиме розвитку слуху: функціонального (вокального), звуковисотного, тембралъного, динамічного, використання цифрових технологій для корекції якості звуковисотного інтонування та їх мультимедійна трансляція в процесі просвітницьких занять та заходів.

Обговорення / Discussion

Вивченням та застосуванням комп'ютерних технологій і мультимедійних методик в освітній галузі займались М. Жалдак, Л. Минович, В. Ткачук; у мистецтві - І. Гайденко, Б. Голешевич, Н. Новикова, М. Опалєв, Л. Покровщук, Я. Пруденко, К. Фадєєва; процесі музичного навчання О. Бондаренко, О. Бордюк, Ю. Дворник, Н. Новикова, О. Пиксаєва, О. Чайковська та інші.

Питання музичного просвітництва в освітньому середовищі розглядаються у працях Рапацької Л., Поронюк С., Лисенко Я., Кливзоник А.

Аналіз наукових праць, педагогічного досвіду викладачів вищої школи засвідчив недостатність використання засобів мультимедіа та можливостей мультимедійного середовища у просвітницькій діяльності. Переважно це є епізодичне, без належного наукового обґрунтування урізноманітнення просвітницьких заходів, без урахування специфіки сприйняття та засвоєння інформації слухачами.



Висновки / Conclusions

Отже, просвітництво студентської молоді слід розглядати багатоскладово: як просвітницьку діяльність в умовах навчального процесу; просвітницьку діяльність у вузі та за його межами («позааудиторна»), під час проходження студентами практики та реалізації у цьому процесі музично-просвітницьких проектів; та як просвітницьку діяльність в межах великих міських та національних заходів. Наведені вище приклади практичного застосування мультимедійних (цифрових) технологій у просвітницькій діяльності доводять їх особливу дієвість в контексті врахування синектичного впливу на людину, задовольняючи основний природній шлях проходження та накопичення нею інформації.



Список використаних джерел і літератури

1. Барицька О.А. Методика формування фахової компетентності майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій 13.00.02 автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. Київ, 20 [in Ukrainian].

2. Бондаренко А.В.( 2013). Формування пізнавальної самостійності майбутніх учителів музики з використанням мультимедійних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання музики? .Київ, 20 [in Ukrainian].

3. Гальперина П.Я., Ждан А.Н. (1986). О современной психологии жизни человека. Теория Пиаже. Москва. 232-292

4. Дрот В.Л., Новиков Ф.А. Толковый словарь современной компьютерной лексики.

5. Дубасенюк О.А. ( 2011) Професійна педагогічна освіта: акме-синергетичний підхід: монографія, 389 [in Ukrainian].

6. Інгенблек Вернер (1996). Все о мультимедиа, 351 [in Russian].

7. Кливзоник А. (2017) Концертно-просветительская деятельность как феномен в контексте развития музыкального искусства.

8. Крапивенко А.В. (2009). Технологии мультимедиа и восприятие ощущений: учебное пособие, 271 [in Russian].

9. Лановенко А.О., (2011). Використання засобів мультимедіа при підготовці вчителів гуманітарних спеціальностей. Луцьк, 50-54 [in Ukrainian].

10. Лисенко Я.О. (2016). Музичне просвітництво як різновид культуротворчої та виховної діяльності. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 4. 93-101.

11. Олійник В.Ф. (2007) Практичний курс нотного письма на персональному комп'ютері. Кам'янець-Подільський. 116 [in Ukrainian].

12. Просвітництво.

13. Рапацкая, Л., Поронок, С. (2016). Музыкальное просветительство в образовательной среде современного университета. Педагогика и психология образования. 68-73.

14. Ретивых М.В. (2011). Психологические факторы применения информационных технологий при формировании компетенций будущих рабочих. Психологическая наука и образование, 26-28 [in Russian].

15. Термін «Просвітницька діяльність».

16. Туровська Н. (2018) Концертно-філармонічна діяльність у контексті музичного просвітництва студентів. Збірник наукових праць. Актуальні питання мистецької педагогіки, 70-74 [in Ukrainian].

17. Фадєєва К.В. (2009) Сучасні комп'ютерні технології у дослідженні музичної культури: дис... докт. мистецтвознавства: 17.00.03. Київ. 424 [in Ukrainian]

18. R. Hiraga, R. Mizaki, and I. Fujishiro (2002). Performance Visualization - A New Challengeto Music Through Visualization” in MULTIMEDIA'02Proceeding so fthetenth ACM international conference on Multimedia.

19. B. Klemenc, P. Ciuha, and L. Subelj (2011) Visual and Aural : Visualization of Harmony in Music with Colour.



References

1. Barytska O.A. Metodyka formuvannia fakhovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv muzyky zasobamy multymediinykh tekhnolohii 13.00.02 avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets. Kyiv, 20 [in Ukrainian].

2. Bondarenko A.V.( 2013). Formuvannia piznavalnoi samostiinosti maibutnikh uchyteliv muzyky z vykorystanniam multymediinykh tekhnolohii: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets. 13.00.02 “Teoriia ta metodyka navchannia muzyky? .Kyiv, 20 [in Ukrainian].

3. Halperyna P.Ia., Zhdan A.N. (1986). O sovremennoi psykholohyy zhyzny cheloveka. Teoryia Pyazhe. Moskva. 232-292

4. Drot V.L., Novikov F.A. Tolkovyj slovar' sovremennoj komp'yuternoj leksiki

5. O.A. Dubaseniuk.( 2011) Profesiina pedahohichna osvita: akme-synerhetychnyi pidkhid: monohrafiia, 389 [in Ukrainian].

6. Іngenblek Verner (1996). Vse o mul'timedia, 351 [in Russian].

7. Klivzonik A. (2017) Koncertno-prosvetitel'skaya deyatel'nost' kak fenomen v kontekste razvitiya muzykal'nogo iskusstva.

8. Krapivenko A.V. (2009). Texnologii mul'timedia i vospriyatie oshhushhenij: uchebnoe posobie, 271[in Russian].

9. Lanovenko A.O., (2011). Vykorystannia zasobiv multymedia pry pidhotovtsi vchyteliv humanitarnykh spetsialnostei. Lutsk, 50-54 [in Ukrainian].

10. Lysenko, Ya.O. (2016). Muzychne prosvitnytstvo yak riznovyd kulturotvorchoi ta vykhovnoi diialnosti [Musical education as variety of культуротворчої and educator activity]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka, 4. 93-101.

11. Oliinyk V.F. (2007) Praktychnyi kurs notnoho pysma na personalnomu kompiuteri. Kamianets- Podilskyi. 116 [in Ukrainian].

12. Prosvitnytstvo.

13. Rapackaya, L., Poronok, S. (2016). Muzykal'noe prosvetitel'stvo v obrazovatel'noj srede sovremennogo universiteta. [Musical education is in the educational environment of modern university] Pedagogika i psihologiya obrazovaniya. 68-73.

14. Retivyx M.V. (2011). Psixologicheskie faktoryprimeneniya formacionnyx texnologij pri formirovanii kompetencij budushhix robochix Psixologicheskaya nauka i obrazovanie, 26-2 [in Russian].

15. Termin «Prosvitnytska diialnist»

16. Turovska N. (2018) Kontsertno-filarmonichna diialnist u konteksti muzychnoho prosvitnytstva studentiv. Zbirnyk naukovykh prats. Aktualni pytannia mystetskoi pedahohiky, 70-74 [in Ukrainian].

17. Fadieieva K.V. (2009) Suchasni kompiuterni tekhnolohii u doslidzhenni muzychnoi kultury: dys. dokt. mystetstvoznavstva: 17.00.03. Kyiv. 424 [in Ukrainian].

18. R. Hiraga, R. Mizaki, and I. Fujishiro (2002). PerformanceVisualization - ANewChallengeto Music Through Visualization” in Multimedia '02Proceeding so fthetenth ACM international conference on Multimedia.

19. B. Klemenc, P. Ciuha, and L. Subelj (2011) Visual and Aural : Visualization of Harmony in Music with Colour.

Размещено на Allbest.Ru