Крос-дисциплінарна підготовка фахівців інформаційної справи: діалог "машина-людина"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Крос-дисциплінарна підготовка фахівців інформаційної справи: діалог «машина-людина»

Наталія Лебідь кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри видавничої справи та редагування факультету журналістики,

Наталія Романюк кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри видавничої справи та редагування факультету журналістики

Анотація

В епоху глобалізації, всебічної інформатизації суспільства зростає роль інформаційних процесів у всіх видах людської діяльності, що, зі свого боку, зумовлює потребу у високопрофесійних фахівцях, які вміють працювати з інформацією (збирати, аналізувати, групувати, зберігати, поширювати тощо), послуговуючись певними методиками і технологіями. Підготовка таких спеціалістів можлива при безперервному освітньому процесі й міждисциплінарних зв'язках. Мета статті полягає в окресленні особливостей крос-дисциплінарної підготовки фахівців інформаційної справи в межах основних навчальних дисциплін, а завдання - у визначенні взаємозв'язку засвоєння основ теорії та формування практичних умінь при викладанні навчальних дисциплін із циклу професійної підготовки студентів-інформаційників. Методологічною основою наукової розвідки є загальнонаукові методи. При вирішенні поставлених завдань вивчена й проаналізована наукова література за темою, а також системно описані міждисциплінарні зв' язки у процесі підготовки фахівців інформаційної справи на факультеті журналістики. Описані й охарактеризовані етапи теоретичного засвоєння дисциплін «Бібліотекознавство», «Формування баз даних організації» та формування практичних умінь, елементи крос-дисциплінарного, безперервного навчання студентів. За допомогою методів узагальнення і систематизації сформульовані загальні висновки. Наукова новизна дослідження полягає в актуалізації вимог сучасного суспільства до фахівців інформаційної справи, які передбачають міждисциплінарне оволодіння студентами новітніми інформаційними розробками в галузі бібліотекознавства, технологіями інформаційного впливу на суспільство в контексті діалогу «машина-людина». Висновки та перспективи подальших досліджень. Наголошено на тому, що навчальний процес повинен забезпечити безперервну освіту і практичну підготовку сучасних спеціалістів у сфері бібліотекознавства та інформаційної діяльності. Перспективою для подальших досліджень є вивчення означеного методу викладання та імплементація його і в інші дисципліни, винесені в навчальний план спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Ключові слова: крос-дисциплінарна підготовка; міждисциплінарний зв'язок; інформаційна справа; бібліотекознавство; формування баз даних організації.

Abstract

Nataliia Lebid

Candidate of Philology, Associate Professor of the Department of Publishing and Editing, Faculty of Journalism, Zaporizhzhya National University

Nataliia Romaniuk

Candidate of Philology, Associate Professor of the Department of Publishing and Editing, Faculty of Journalism, Zaporizhzhya national university

CROSS-DISCIPLINARY PREPARING OF SPECIALISTS OF INFORMATION AFFAIRS: «MACHINE-HUMAN» DIALOGUE

In the age of globalization, comprehensive informatization of society, the role of information processes in all types of human activities is growing, which, in turn, evokes the necessity in highly qualified professionals who can work with information (collect, analyze, group, keep, distribute, etc.), using certain techniques and technologies. Training of such specialists is possible with a continuous educational process and interdisciplinary linkages. The purpose of the article is to outline the features of cross-disciplinary training of professionals in the information sector within the main disciplines, and the task is to determine the relationship between learning the basics of theory and practical skills during the teaching disciplines from the vocational training program of students. The methodological basis of suggested work contains a set of general scientific methods. In the process of solving the tasks, the scientific literature on the topic is studied and analyzed, as well as the interdisciplinary linkages in the process of preparing specialists of information affairs at the Faculty of Journalism are systematically described. The stages of theoretical learning of the courses «Library Science» and «Creation of databases of the organization» are described and characterized. Along with that in the article it is studied the formation of practical skills, elements of cross-disciplinary, lifelong learning of students. The general conclusions are formulated with the help of methods of generalization and systematization. The scientific novelty of the study lies in updating the requirements of modern society to professionals of information affairs, which includes interdisciplinary learning by students the latest information developments in the field of library science, technology of information impact on society in the context of dialogue «machine-human». Conclusions and prospects for further research. It is emphasized that the educational process should provide continuous education and practical training of modern specialists in the field of library science and information affairs. Prospects for further research are the study of the significant method of teaching and its implementation in other disciplines included in the curriculum of the specialty «Information, Library and Archival Affairs».

Key words: cross-disciplinary education; interdisciplinary links; information affairs; library science; development of database of organization.

Діяльність людини постійно пов'язана зі сприйняттям і накопиченням інформації про навколишнє середовище, відбором і опрацюванням її при розв'язуванні різних завдань, обміном нею з іншими людьми й налагодженням взаємозв'язків між організацією та індивідом. Комплекс таких операцій, методи й засоби їхньої реалізації стали основою для створення інформаційних систем, головне призначення яких - інформаційне забезпечення користувача.

Вимоги сучасного суспільства до фахівців інформаційної справи потребують від вищих закладів освіти перегляду робочих програм і навчальних планів з урахуванням державної політики з діджиталіза- ції та інформатизації. На сьогодні оволодіння новітніми інформаційними розробками, технологіями інформаційного впливу на суспільство є одним із компонентів інформаційних практик, які засвоюють студенти освітньо-професійної програми «Інформаційно-комунікаційна справа». Інший елемент підготовки майбутніх фахівців інформаційної діяльності охоплює всі сторони виробничої й управлінської діяльності, що полягає в роботі з підготовкою і публікацією якісних службових документів, які безпосередньо впливають на характер діяльності та її результати, а також є важливим чинником розвитку будь-якого підприємства, організації, фірми. Саме дуальний підхід викликає потребу усебічній підготовці фахівця інформаційної справи в контексті діалогу «машина-людина».

За приклад імплементації такого підходу беремо фахові дисципліни «Бібліотекознавство» та «Формування баз даних організації», що є вдалим симбіозом теоретичного підґрунтя в підготовці майбутнього фахівця інформаційної діяльності та практичного тренування в роботі з технічними засобами. Так, підготовка інформаційників у сучасному науковому дискурсі переносить свій акцент із підготовки виключно бібліотекарів і архівознавців на підготовку універсального спеціаліста, який у майбутньому буде мати справу з інформаційними системами різних галузей соціального життя суспільства. Зауважимо на тому, що система вищої освіти передбачає крос-дисциплінарну підготовку фахівців. Завдання міждисциплінарної інтеграції полягає в тому, щоб при вивченні певної теми актуалізувати й закріпити раніше засвоєні знання, навички і вміння, ураховуючи при цьому вимоги навчальних предметів і практиків - потенційних роботодавців у галузі бібліотекознавства '.

Терміном «міждисциплінарна інтеграція/крос-дисциплінарний зв'язок» позначаємо «процес взаємопроникнення змісту різних навчальних дисциплін і створення єдиного освітнього потенціалу шляхом використання інноваційних педагогічних методів, засобів і організаційних форм навчання» Демчина Л. Міждисциплінарна інтеграція як засіб підготовки фахівців спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» // Освіта регіону. 2013. № 4. С. 311-314. Покудіна Л. С. Міждисциплінарні зв'язки як засіб ефективного викладання фінансово-економічних дисциплін // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогіка. 2016. Вип. 1. Такий підхід до навчання гарантує наступність і безперервність освітнього процесу, зокрема формування понятійного апарату, набуття практичних навичок тощо.

Інформаційна система постає ключовим елементом у роботі фахівця з інформаційної діяльності, а тому висвітленню питань поняття, функцій, видів і способів роботи з інформаційними системами присвячують свої роботи різнопрофільні фахівці в галузях гуманітарного (Д. Відоменко, О. Гресько, А. Зборщик, Л. Чередник) та технічного (К. Бабіч, А. Береза, О. Гавриленко, В. Гужва, Є. Логачов, П. Павленко, С. Філоненко) спрямування.

За М. Твердохлібом, інформаційна система є сукупністю різноманітних взаємопов' язаних або взаємозалежних усебічних відомостей про стан об' єкта управління й процеси, що відбуваються на ньому, і які виражені в показниках й інших інформаційних сукупностях, зібраних і оброблених за допомогою технічних (інформаційних та обчислювальних) засобів Твердохліб М. Г. Інформаційне забезпечення менеджменту : навч. по- сіб. Київ, 2002. 223 с.. Таке визначення є найбільш повним відображенням специфіки підготовки спеціаліста, який має справу з інформаційними потоками.

Вивчення можливостей інформаційних систем розкривається в дослідженнях і галузях видавничої справи та редагування, обліку й аудиту, менеджменту, де в працях науковців визначається важливість інформаційних систем для вирішення проблем конкретного виду діяльності редактора чи видавця й здійснення вибору художньо-технічного оформлення видання (Д. Відоменко4); оптимізації роботи, насамперед, керівництва й персоналу кадрових служб підприємств, що відіграє велику роль у підвищенні продуктивності їхньої праці (Л. Чередник5); спрямування на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави (В. Гужва6). Спільний акцент у підготовці фахівців інформаційної діяльності - це спрямування дій на вирішення проблем в організаційних питаннях і врегулювання інформаційного наповнення стільникових систем.

Метою дослідження є виявлення особливостей крос-дисциплінар- ної підготовки спеціалістів інформаційної справи в контексті діалогу «машина-людина» на факультеті журналістики Запорізького національного університету (ЗНУ), а завданням - визначення взаємозв'язку засвоєння основ теорії та формування практичних умінь при викладанні навчальних дисциплін із циклу професійної підготовки студентів-ін- формаційників.

Визначаючи функціональні компоненти системи опрацювання даних і організаційні компоненти як головні в роботі кожного ін- формаційника, В. Гужва робить наголос на інформаційному й лінгвістичному забезпеченні будь-якої інформаційної системи, надаючи провідне місце саме гуманітарній підготовці студентів-бакалаврів за аналізованою освітньо-професійною програмою. Так, необхідною складовою при навчанні фахівця-інформаційника є обов' язкове вивчення:

сукупності мовних засобів, що використовуються на різних стадіях створення та експлуатації систем опрацювання даних,

методів організації інформації, що полягає в умінні класифікувати й кодувати інформаційні потоки, уніфіковувати системи документо- Відоменко Д. Д. Сучасні інформаційні системи управління видавництвом як чинник розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2014. Вип. 2. С. 68-73. Чередник Л. А. Конспект лекцій із дисципліни «Документно-інформа- ційні комунікації» для студентів гуманітарного факультету усіх форм навчання за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» та напрямом підготовки «Документознавство та інформаційна діяльність». Полтава : ПолтНТУ, 2018. 85 с. Там само. обігу, створювати інформаційні бази з наступним їхнім опрацюванням та засоби розміщення на визначених підприємствах Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2001. 400 с..

Вивчення мовних засобів розпочинається з перших занять, зокрема при викладанні дисципліни «Українська мова професійного спрямування» (правила сучасної орфографії, орфоепії та слововживання в галузі). Цими знаннями студенти послуговуються при виконанні практичних завдань з усіх навчальних предметів, зокрема при створенні документів (друкованих і електронних), формуванні баз даних і каталогів тощо.

Почавши з навчання роботі з масивами інформаційних блоків у межах їх вичитки і групування, відбору й класифікації, подальша робота студентів відбувається вже з програмним забезпеченням, яке сприяє автоматизації взаємодії людини й комп'ютера. На цьому етапі простежуються тісні зв'язки з низкою інших дисциплін, які вивчаються на обраній спеціальності і які задіюють комп' ютерне й програмне забезпечення, зокрема такі, як «Комп'ютерно-технологічні засоби в інформаційній, бібліотечній та архівній справі» (вивчення специфіки створення й редагування візуальної інформації в програмах обробки графіки, ін- фографіки і структурування моделей подання інформації), «Діловодство та документознавство» (теоретичне підґрунтя сучасних тенденцій у названих сферах і створення інформаційного продукту, документа) тощо. Отже, інформаційна система розглядається з гуманітарного й технічного аспектів.

Узявши для прикладу 2 основні дисципліни з блоку професійної підготовки спеціалістів інформаційної діяльності, а саме «Бібліотекознавство» й «Формування баз даних організації» (оскільки вони викладаються авторками наукової розвідки), прослідкуємо взаємозв'язок теоретичної і практичної складової кожної з дисциплін та вплив їхнього міждисциплінарного зв'язку на формування фахівця з інформаційної справи на факультеті журналістики ЗНУ.

Відповідно до освітньо-професійної програми з «Бібліотекознавства», студенти повинні досягти таких результатів навчання (компетентностей):

здатність використовувати автоматизовані інформаційно-пошукові системи, організовувати електронні бібліотеки та архіви;

здатність впроваджувати інноваційні технології виробництва інформаційних продуктів і послуг, підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів бібліотек;

здатність проєктувати та створювати інформаційні системи, ресурси, продукти, системи й послуги.

Метою викладання цієї навчальної дисципліни є: ознайомлення студентів із теоретичною базою бібліотекознавства, методологією й перспективами бібліотекознавчих досліджень; з особливостями організації бібліотечної діяльності в Україні та світі, її системою, функціями, принципами управління і специфікою підготовки кадрів. Також особлива увага приділяється й роботі з електронною версією бібліотеки та інформаційно-пошуковій системі «УФД/Бібліотека».

«Бібліотекознавство» - це перший, переважно теоретичний етап ознайомлення з ключовими поняттями в галузі інформаційної справи, зокрема з напрямами бібліотекознавчих досліджень: бібліотечне фон- дознавство, бібліотекознавчі засади інформації, формування мережі електронних бібліотек, інформатизація бібліотек, організація та управління бібліотекою, бібліотечна технологія тощо. Розгляд теоретичних проблем бібліотечної системи, викликаних потребою дистанційного обслуговування користувачів, послуговування електронними інформаційними технологіями відбувається в тісному зв'язку з практичною підготовкою студентів.

Освітній процес передбачає в межах системи «машина-людина» і традиційні лекційні та практичні заняття, і залучення фахівців-прак- тиків із галузі бібліотекознавства, що сприяє вивченню програмного забезпечення бібліотеки ЗНУ, формуванню навичок роботи з інформаційними ресурсами в електронному вигляді, базами даних усіх підрозділів бібліотеки, а також інформаційному обслуговуванню користувачів бібліотек і медіатек на базі сучасних цифрових технологій, використання технологій електронного урядування й електронного документообігу тощо.

Тут наголосимо на тому, що студенти в межах теми «Основний понятійний апарат бібліотекознавства» знайомляться з такими поняттями і їхніми дефініціями: «електронна форма подання інформації» (спосіб фіксації інформації, що дозволяє збереження, опрацювання, розповсюдження та надання користувачу інформації за допомогою засобів обчислювальної техніки»8), «інформаційній ресурс» (сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо)9 або сукупність інформаційних продуктів певного призначення, необхідних для забезпечення інформаційних потреб споживачів у певній сфері діяльності10, «електронний каталог» (сукупність бібліографічних і лексикографічних баз даних у комплексі з системами управління базами даних (СУБД) і набором прикладних програм забезпечує принципово нові можливості пошуку11 та «електронна бібліотека» (інформаційна система для зберігання й використання колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео тощо) завдяки глобальним мережам передавання даних у зручному для кінцевого користувача вигля- ді12, «інформаційний потік» (стабільний рух інформації, спрямований від джерела інформації до отримувача, визначений функціональними зв'язками між ними)13 тощо. Усі ці терміни є новими і важливими в межах спеціальності.

На цьому етапі студенти знайомляться з базами даних, особливо з їхньою видовою характеристикою: бібліографічними, лінгвістичними, адресними, статистичними, повнотекстовими тощо. Тут увагу зосереджуємо на тому, що лінгвістична база даних вважається одним із найпоширеніших способів структурування, формалізації й упорядкування мовних даних, оскільки створювані форми, запити і звіти дозволяють швидко й ефективно оновлювати дані, отримувати відповіді на питання, здійснювати пошук потрібних даних, їх аналіз, друкувати звіти, діаграми тощо14 У роботі з такою базою даних студенти послуговуються знаннями, набутими на заняттях із дисципліни «Українська мова професійного спрямування» (правила граматики, лінгвістичні основи документознавства тощо).

У зв'язку зі змінами в інформаційному середовищі, що спричинені новітніми інформаційно-комп'ютерними технологіями, відбуваються й модифікації в структурі, функціоналі всіх типів бібліотек. Це, наприклад, застосування технологій, які забезпечують рух інформаційного потоку (віддалений доступ та інформаційний обмін), мережева взаємодія, зокрема локальна й через інтернет, це поява електронних зібрань, інтернет-ресурсів і т. зв. віддаленого користувача.

На заняттях, проведених у бібліотеці ЗНУ, студенти дізнаються, що у внутрішній сфері бібліотеки отримувачем потоку інформації є кожен працівник, незалежно від його місця в організаційній структурі чи кваліфікаційного рівня. Генератори й отримувачі зовнішніх потоків інформації - це фізичні та юридичні особи, що перебувають в інформаційній взаємодії з цією господарською структурою. Важливою складовою будь- якої бібліотеки є інформаційно-бібліографічний (наприклад, бібліотека Запорізького державного медичного університету) чи довідково-бібліографічний (Запорізького національного університету) відділ, а також відділ комплектування та обліку документів. Напрями їхньої діяльності студенти вивчають під час проведення практичних занять і проходження практики, а ось із професійними обов'язками бібліотечних співробітників вони знайомляться на дисципліні «Вступ до спеціальності».

Однак до вимог сучасного інформаційного ринку бібліотеки суттєво змінюють свій традиційний статус і тип, наприклад, на bibliocoworking, коли бібліотеки використовують свої приміщення як мобільні офіси й надають відвідувачам додаткові послуги. Так, на базі Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки сформований літературний (відомі письменники проводять презентації своїх творів) і офіційний простір (проводять зустрічі з діловими партнерами, організовують різного роду навчальні, соціальні і спеціальні заходи), працює дитяча «ігрова кімната» (наймолодшим читачам організовують майстер-класи до Великодня), кінозал просто неба у дворі бібліотеки. На занятті студентам пропонується переглянути сайти провідних бібліотек України й Запоріжжя та виділити інформаційно-бібліотечні послуги, які вони пропонують і надають своїм користувачам із застосуванням комп' ю- терних технологій.

Студенти в рамках курсу відвідують читальні зали, книгосховища й відділ рідкісної книги Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки, а також Наукову бібліотеку ЗНУ, Центральну бібліотеку для дорослих, де на практиці вчаться працювати з картотеками й каталогами, створювати й працювати з електронними каталогами з використанням комп' ютерного програмного забезпечення, знайомляться із системною моделлю бібліотеки, що є початковим етапом підготовки студентів до подальшої роботи з інформаційними системами, адже тут їх навчають оцінювати традиційний (друкований) та інтернет-контент (за змістом, оформленням), щоб підбирати й створювати якісний інформаційний продукт, формувати базу даних, що є джерелом і первинною інформаційною сировиною для підготовки й надання інформаційних послуг. Тут їм допомагають знання, отримані на заняттях із дисципліни «Діловодство та документознавство».

У межах вивчення теми «Сучасні тенденції розвитку бібліотек» студентам наголошується на тому, що еволюція електронних інформаційних ресурсів пов'язана з історією розвитку інформаційних технологій, бібліографічних форматів та розробленням нормативних і регламентуючих документів (стандартів, законодавчих актів тощо)15. Так, на занятті, на яке залучають працівників бібліотеки ЗНУ, у розділі «електронні книги» на сайті наукової бібліотеки ЗНУ студентів навчають створювати пошуковик і працювати з формуляром, а також тематичним каталогом. Їхню увагу зосереджують на тому, що серед стандартних фільтрів для пошуку в електронному каталозі є «автор», «назва документа», «рік видання», «електронна версія», «анотація», «навчальна дисципліна» з можливим введенням повноцінного запиту та ключових слів. Розширений пошук може відбуватися за місцем видання, видавництвом, УДК, авторським знаком, відомостями щодо назви, редактора або укладача. Подальша робота з видачею результатів відбувається над сортуванням за такими опціями, як «автор», «назва документа», «за зростанням». Перераховані документи подаються у вигляді списку, а якщо відкрити певний окремий документ, то відкривається «Опис документа» і картка файлу, де надається повний бібліографічний опис і унікальний код документа, за яким його шукають у репозитарії. Теоретичні основи з документознавства студенти отримали при вивченні дисципліни «Діловодство та документознавство», зокрема вони знають характеристики різних документів, процес їх створення, зберігання та функціонування. дисциплінарний навчальний уміння професійний

Зауважувалося також на тому, що для отримання споживачем інформації якісної відповіді і продукту на свій запит працівник бібліотеки повинен правильно оформити каталожну карту, а також чітко й коротко прописати анотацію за документом. Структуру анотації студенти вивчають на заняттях із «Діловодства та документознавства», а мовне її оформлення - на «Українській мові професійного спрямування».

Отже, сучасна бібліотека суттєво різниться від своєї попередниці, адже тут уся наявна інформація зберігається переважно в електронному вигляді, у т. зв. репозитаріях, що значно полегшує доступ до неї та процес її використання. Дисципліна «Бібліотекознавство» тісно пов'язана з іншими професійними курсами, є важливим фактором формування інформаційної грамотності студентів і теоретичною основою для підготовки їх до вивчення фундаментальних і практичних навчальних курсів з інформаційної справи.

Вивчення навчальної дисципліни «Формування баз даних організації» передбачає засвоєння студентами теоретико-прикладних аспек-

тів діяльності спеціаліста з інформаційної діяльності, методів, технік і технологій створення баз даних, використання засобів сучасних інформаційних систем (систем управління базами даних) у своїй майбутній професійній діяльності. Саме на цьому курсі студентів навчають працювати з інформаційними системами, починаючи від відбору інформації, роботи з банками даних та завершуючи власне системою управління базами даних.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми з «Формування баз даних організації» студенти повинні досягти таких результатів навчання (компетентностей):

здатність здійснювати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, розповсюдження і надання в користування інформації та знань у будь-яких форматах;

здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел;

здатність використовувати сучасні прикладні комп'ютерні технології, програмне забезпечення, мережеві й мобільні технології для вирішення професійних завдань;

здатність опановувати та застосовувати технології системного аналізу інформаційної діяльності.

Метою викладання цієї навчальної дисципліни є навчання студентів принципам і заходам нормалізації баз даних, методів оптимізації, які застосовуються в процесі експлуатації бази даних, виокремлення та побудови основних структурних елементів бази даних. Увага приділяється й банкам даних, що є більш широким поняттям і розглядається як інформаційна система централізованого зберігання й колективного використання даних, що задовольняє інформаційні потреби зовнішніх користувачів, забезпечує можливість зберігання та зміни великих обсягів різноманітної інформації16.

До головних етапів створення банку даних належать: визначення мети створення бази даних, її функцій, тем таблиць і інформації, що будуть містити поля таблиць; завдання індивідуального значення кожного поля; виділення зв'язків між інформаційними блоками; оновлення структури бази даних; продумування запитів. Цей набір завдань є основою курсу й покроковим шаблоном для здобувача освіти досліджуваної спеціальності.

Робота починається з обрання організації, з якою студенти працюють у ролі фахівця інформаційної справи. Вони аналізують синтаксичну структуру інформаційного потоку, враховуючи взаємозв'язки між інформаційними елементами, можливість семантичної інтерпретації, а також забезпечення єдності користувача з інформацією. Між складовими інформаційного потоку встановлюються зв'язки на основі спільного руху від адресанта до адресата, утворюючи цілісну систему. Тут студенти звертаються до внутрішнього й зовнішнього рівня потоків інформації, які вони вивчали на дисципліні «Бібліотекознавство», та розробляють рівні комунікації для обраних підприємств, політичних партій або державних установ.

Опрацьовуючи проблему збору даних, студентам наголошується на тому, що цей процес повинен бути організований так, щоб дані відповідали цілям дослідження, тобто, з дотриманням принципу релевантно- сті, до того ж зібрані дані повинні надалі використовуватися фахівцями інформаційної галузі в різних сферах їхньої практичної діяльності, починаючи від створення звичайного каталога і завершуючи базами даних провладних структур. Кожна аналізована проблема потребує особливого підходу, однак існує певна послідовність (алгоритм), одним із пунктів якої є опрацювання інформаційних потоків і організація банків даних (за Г. Черчиллем17). Загальна послідовність дослідження (за Г. Черчиллем - маркетингового) передбачає такі етапи: постановка проблеми, вибір проєкту, визначення методів збору даних, розроблення форм, проєктування вибірки, збір даних, аналіз та інтерпретація, підготовка звіту. Імплементувавши названі кроки до особливостей підготовки фахівців на факультеті журналістики, було створено поетапний алгоритм роботи з інформаційними потоками.

Перший етап над роботою зі структуризації та організації даних полягає у визначенні предметної галузі, тобто сфери застосування майбутньої конкретної бази даних. Перед студентами ставиться завдання дослідити сучасний стан інформатизації суспільства в певній галузі (на вибір даються напрями, що затверджені як основні в інформаційній політиці України: освіта, економіка, культура, медицина тощо). Вони можуть визначити ту предметну галузь, якою продовжать займатися протягом вивчення дисципліни на практичних заняттях. Перевагу надають актуальним і важливим сьогодні сферам: бізнесу (торгівля гуртова й роздрібна, вітчизняний та міжнародний ринок, будівельна галузь), політиці (засоби ведення внутрішньої політики, а саме: державний бюджет, податки, система соціального забезпечення, фінансування науки тощо) та державному управлінню (робота підприємств, установ, організацій, громадян, що не мають владних повноважень тощо).

Другий етап організації даних передбачає вибір об'єктів дослідження. Тут студенти-інформаційники повиненні чітко усвідомити, що саме беруть за подальше вивчення, наприклад, у сфері бізнесу - це готова продукція, окремий магазин чи підприємство, у політиці - окрема партія чи програми з фінансування соціальних категорій, у державному управлінні - державні установи певного напряму діяльності. Перед ними постає чітке завдання: обрати різноаспектний об'єкт для вивчення. Аналіз повинен містити змістовну інформацію про всі види діяльності, рівні комунікації та майбутню потребу в користуванні розробленим для споживача блоком інформації. Кожен об'єкт має певний набір властивостей (параметрів), а кожна властивість - значення (числові чи текстові). Такими параметрами, наприклад, об'єкта «підприємство» можуть бути керівник, співробітники, партнери.

Після визначення необхідності збору даних потрібно вибрати метод їх отримання. Саме тому наступним кроком є визначення методу збору даних. Серед розповсюджених методів збору є опитування, спостереження, фокус-група, збір статистичних даних, експеримент. Для здобувачів першого курсу пропонується використовувати найпростіші, зокрема методи збору статистичних даних і аналізу. Знання зі збору статистичних даних є базовими для дисципліни «Опрацювання та аналіз статистичних даних», що викладається на третьому курсі обраної спеціальності, де студенти-інформаційники ґрунтовніше опановують види статистичних даних, способи їх створення та візуалізації.

Формальний процес збору даних із вказівкою на джерело й час оприлюднення інформації є необхідним, оскільки це гарантує, що зібрані дані і визначені, і точні, і що наступні управлінські рішення на основі аргументів, утілених у висновках, - справедливі та виважені.

Розроблення форм, що заповнюються в ході дослідження інформаційних потоків, є черговим етапом роботи. Форма - це так зване вікно, призначене для простого введення даних і показу їх на екрані комп' ютера. Форми розробляються в довільному варіанті чи шаблоні, головна вимога й правило - це зручність та прозорість у використанні для майбутньої бази даних. Функціональні можливості форми передбачають вказівку на джерело даних, продумування полів форми різноманітних типів і певним чином розташування цих полів на формі. Перевага надається табличному оформленню змістової частини або у форматі .xls або .doc. Уміння працювати в цих форматах студенти отримали при вивченні нормативної дисципліни «Комп'ютерно-технологічні засоби в інформаційній, бібліотечній та архівній справі» у першому семестрі першого курсу. Для кращої візуалізації студенти можуть надавати свої форми також у вигляді статистичної інфографіки.

Найбільш відповідальним етапом у роботі кожного фахівця інформаційної справи є проєктування вибірки і збір даних, оскільки саме тут відбувається наповнення змістової частини кожного студентського проєкту. Студенти виявляють, визначають і описують сукупність, яка може викликати інтерес у споживача інформації, джерела формування, проєктують план і дизайн змістових блоків, що безпосередньо будуть досліджуватися. При проєктуванні вибірки студенти повинні продумати всі можливі зв'язки між змістовими блоками, а також розмістити їх так, щоб елементи, яких бракує для повноцінної роботи з предметною галуззю, були виявлені саме на етапі збору та аналізу інформації, а не на етапі створення бази даних. Для збору інформації студенти звертаються в бібліотеки, зокрема в Наукову бібліотеку ЗНУ, та працюють із пошуковими системами, які були опановані на дисципліні «Бібліотекознавство». Однак збір даних можливий з усіх доступних джерел пошуку інформації: бібліотеки, архіви, персональні або корпоративні вебресурси, державні портали та ЗМІ.

Останнім етапом є аналіз й інтерпретація даних. Студентам необхідно надати оцінку зібраній інформації, охарактеризувати її природу й можливості використання в споживацьких цілях. Тут вони тематично групують інформацію, проводять квалітативний аналіз (дають їй якісну оцінку), передбачаючи можливість її застосування при роботі з базами даних, перетворюють певні числові величини в логічну форму.

Завершуючи теоретичну підготовку для свого дослідження, студенти готують звіт про виконану роботу. Заплановані дослідження, якими займаються здобувачі першого курсу інформаційно-комунікаційної справи факультету журналістики ЗНУ, мають на меті навчити майбутніх фахівців інформаційної діяльності отримувати висновки не лише про стан і зміни об'єкта, але й про їхні причинно-наслідкові зв'язки, схеми перевірки взаємозв'язку між різними характеристиками об'єкта тощо.

Наступним важливим елементом у формуванні фахівця інформаційної справи є робота з підготовки бази даних. Практичний блок роботи з готовим опанованим теоретичним змістовим блоком інформації дозволяє студентам опрацювати технічні аспекти діяльності своєї спеціальності. Весь отриманий на попередніх етапах матеріал повинен знайти своє відображення в готовій базі даних та працювати в СУБД Access - стільниковій програмі, що входить до складу пакету офісних програм Microsoft Office.

Проєктування баз даних - це багатоетапний процес прийняття обґрунтованих рішень у процесі аналізу інформаційної моделі предметної галузі, вимог до даних із боку прикладних програмістів і користувачів, синтезу логічних і фізичних структур даних, аналізу й аргументування вибору програмних і апаратних засобів. Починається з визначення мети створення бази даних. Зібравши необхідну кількість інформації, згрупувавши та організувавши певним чином її у блоки, студентам дається конкретне завдання - розробити базу даних у користувацьких цілях (щоб користувач легко міг знаходити потрібну інформацію). Це стосується не лише інформації в комп'ютері чи стільниковій програмі керування вмістом даних, а й будь-якої інформації про об'єкти реального світу. Скажімо, зручно знаходити потрібну книгу в бібліотеці, користуючись каталогом (не має значення, електронним чи паперовим його варіантом, хоча, звісно, електронним швидше), або картку працівника в системі відділу кадрів. Для чіткого окреслення мети бази даних студентам пропонується переглянути завдання, які розв' язуються чи можуть в майбутньому розв' язуватися за допомогою їхньої бази даних (наприклад, створення щотижневих звітів, сортування, опрацювання й аналіз, прогнозування витрат).

Після формулювання мети створення бази даних студенти повинні розробити таблиці й визначити необхідні поля для кожної з них. База даних повинна містити таблиці із вторинним групуванням тієї інформації, що була відібрана. У СУБД Access таблиці є основою, яка призначена для зберігання даних, саме тому всі свої напрацювання студенти переносять із власних форм у різних форматах у стільникову програму керування базою даних. Так, ті студенти, які обрали як предметну сферу бізнес, а об' єктом - певну організацію, створюють таблиці на кшталт «Контакти», де зберігаються в полях імена постачальників, адреси електронної пошти й номери телефонів; а ті ж, хто працює з політикою та обрали об' єктом фінансування науки, працюють над таблицями «Вищі навчальні заклади» і «Заклади середньої освіти», в яких поля містять інформацію про структуру закладу, кількість співробітників і студентів/учнів тощо. На цьому ж етапі студенти продумують індивідуальне значення для кожного поля: текстове, числове, посилання, грошова одиниця, дата й час. При заповненні таблиць обов' язково дотримуються загальних вимог до їх оформлення, зокрема правил подачі одиниць вимірювання, скорочень, цифрових даних тощо.

Не менш важливим завданням для студентів є і визначення зв'язків між таблицями. Незважаючи на те, що в кожній таблиці зберігаються дані про один об' єкт, але окремий предмет, зазвичай до однієї бази даних належать таблиці із взаємопов'язаними предметами. Так, студентам потрібно певним чином поєднати дані разом, щоб користувач при будь-якому запиті мав змогу отримати інформацію з усіх таблиць. Для цього здобувач створює зв'язки - логічне поєднання двох таблиць, яке виділяє спільні поля для обох із них. Саме тому на етапі продумування та схематизації зібраних даних студенти повинні були продумувати, які спільні елементи мають бути включені в різні тематичні блоки інформації. Якщо, для прикладу, студент обрав за організацію бібліотеку, то зв'язки можуть бути між таблицями «автори» та «книги» за полем «прізвище» й «ім' я автора».

Останнім у технічному опрацюванні матеріалу банку даних є розробка запитів і продумування звітів і форм. Студент-інформаційник відіграє роль керівника масиву інформації, який, володіючи всіма аспектами проблемної галузі, може передбачити необхідні запити для споживача і на основі власних таблиць розробити декілька варіантів для роботи з базами даних.

Увесь процес роботи з базою даних учить майбутніх фахівців з інформаційної справи не лише працювати з масивами інформації, але й створювати практичний продукт для споживача. Зручність баз даних, які формують студенти в межах курсу, полягає в тому, що кожний елемент даних записується лише один раз в одній таблиці, а тому ймовірність виникнення неоднозначності або неузгодженості менша, а також мінімізована можливість перенасичення та засміченості інформаційним шумом бази даних. Макети бази даних легше зрозуміти й сприймати, оскільки об'єкти й предмети належним чином розділено між таблицями.

Отже, крос-дисциплінарна й практична підготовка, здійснювана на факультеті журналістики ЗНУ, сприяє формуванню в студентів загальних компетентностей, а саме: здатності до пошуку, опрацювання й аналізу інформації з різних джерел; вміння забезпечувати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, розповсюдження та надання в користування інформації й знань у будь- яких форматах (починаючи від стандартного формату .doc до формату .accdb). Цьому сприяє діалог «машина-людина».

На прикладі аналізу дисциплін чітко розкритий і дуальний підхід до навчання, наголошено на тому, що на першому курсі закладається фундамент, який надалі допоможе підготувати універсального фахівця інформаційної справи, оскільки він є одним із пріоритетних напрямів у освітньому процесі вищої школи.

Проведене дослідження підтверджує, що сьогодні видається нагальною потреба подальшого дослідження окресленого методу викладання фундаментальних дисциплін та імплементація його і в інші, професійно орієнтовані курси, зокрема винесені в навчальний план спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

References

1. Adamyk, О. V. (2019). Banky danykh: pryntsypy ikh roboty i vykorystannia dlia vyrishennia zavdan obliku i analizu. [Data banks: the principles of their work and usage for solving problems of accounting and analysis]. Abstarct of Papers '19: Suchasni tendentsii rozvytku bukhhalterskoho obliku ta opodatkuvannia v Ukraini: hlobalni vyklyky - upravlinski rishennia: materialy Vseukrainskoi naukovo- praktychnoi konferentsiiprysviachenoi (pp. 211-213). Irpin.

2. Antonenko, I. & Barkova, O. (2004). Elektronni resursy yak obiekt katalohizatsii: istoriia pytannia, terminolohiia, formatne zabezpechennia [Electronic resources as an object of cataloging: history of the issue, terminology, format support]. Bibliotechnyi visnyk, 2, 11-22.

3. Cherednyk, L. A. (2018). Konspekt lektsii iz dystsypliny «Dokumentno- informatsiini komunikatsii» dlia studentiv humanitarnoho fakultetu usikh form navchannia za spetsialnistiu «Informatsiina, bibliotechna ta arkhivna sprava» ta napriamom pidhotovky «Dokumentoznavstvo ta informatsiina diialnist» [Lecture notes of the discipline «Documentary and Information Communications» for students at the Faculty of Humanities of all forms of education in the specialization «Information, Library and Archival Affairs» and training level «Documentation and Information Activity»]. Poltava.

4. Cherchil, G. & Braun, T. (2007) Marketingovyie issledovaniia [Marketing research]. Sankt-Peterburg. [in Russian].

5. Darchuk, N. P. (2008). Kompiuterna linhvistyka (avtomatychne opratsiuvannia tekstu): pidruchnyk. [Computer linguisitcs (automatic text processing): a textbook]. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet». [in Ukrainian].

6. Demchyna, L. (2013). Mizhdystsyplinarna intehratsiia yak zasib pidhotovky fakhivtsiv spetsialnosti «Dokumentoznavstvo ta informatsiina diialnist» [Interdisciplinary integration as a means of training specialists in the specialization «Documentation and Information Activity»]. Osvita rehionu, 4, 311-314.

7. Dovhan, O. D. (2015). Informatsiini resursy: natsionalni ta derzhavni, zmist, poniattia [Information resources: national and state ones, content, and concepts]. Informatsiia ipravo, 3, 85-91.

8. DSTU 7448:2013. Informatsiia ta dokumentatsiia. Bibliotechno- informatsiina diialnist. Terminy ta vyznachennia poniat. Chynnyi vid 01.07.2014 r. [Information and documentation. Library and information affairs. Terms and definitions. Valid from 1 July 2014]. Kyiv: Minekonomrozvytku Ukrainy. [in Ukrainian].

9. Huzhva, V. M. (2001). Informatsiini systemy i tekhnolohii na pidpryiemstvakh: navchalnyi posibnyk [Information systems and technologies in enterprises: study guide]. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian]

10. Kopanieva, V. O. (2008). Formuvannia fondu merezhevykh resursiv u naukovii bibliotetsi (90-ti roky XX stolittia - pochatok XXI stolittia) [Formation of the network resources fond in the scientific library (the 1990s - the beginning of the 21st century)] (Candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

11. Kyrylenko, O. & Yatsenko O. (2018). Elektronni katalohy oblasnykh universalnykh naukovykh bibliotek: analiz struktury ta linhvistychnoho zabezpechennia [Electronic catalogs of regional universal scientific libraries: the analysis of structure and linguistic support]. Bibliotechna planeta, 2, 12-17.

12. Pokudina, L. S. (2016). Mizhdystsyplinarni zviazky yak zasib efektyvnoho vykladannia finansovo-ekonomichnykh dystsyplin [Interdisciplinary links as a means of effective teaching of financial and economic disciplines]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Pedahohika, 1.

13. Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii: Zakon Ukrainy vid 4.02.1998 r. № 74/98-VR [On the national program of informatization: The Legislative Act of Ukraine, dated 4 February 1998 № 74/98-VR].

14. Tverdokhlib, M. H. (2002). Informatsiine zabezpechennia menedzhmentu: navchalnyi posibnyk [Management information support: study guide]. Kyiv. [in Ukrainian].

15. Vidomenko, D. D. (2014). Suchasni informatsiini systemy upravlinnia vydavnytstvom yak chynnyk rozvytku profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z vydavnychoi spravy ta redahuvannia [Modern information systems of publishing management as a factor in the development of future specialists' professional competence in publishing and editing]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 2, 68-73

16. Zakharchenko, A. P. (2019). Zahalni pryntsypy analizu informatsiinykh potokiv u Interneti [General principles of information flows analyses on the Internet]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, 41, 80-85. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru