Використання творчого підходу до розв’язання педагогічних ситуацій в інноваційному освітньому просторі вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Використання творчого підходу до розв'язання педагогічних ситуацій в інноваційному освітньому просторі вищої школи

Каплінський Василь Васильович,

доктор педагогічних наук, професор

Фрицюк Валентина Анатоліївна,

доктор педагогічних наук, професор

Анотація

У статті на основі огляду і аналізу вітчизняних наукових досліджень, присвячених вивченню проблеми розв'язання педагогічних ситуацій та власного досвіду роботи, розкрито особливості використання творчого підходу до розв'язання педагогічних ситуацій в інноваційному освітньому просторі вищої школи. Саме творчість, як характерна ознака найвищого рівня професійного становлення, дає можливість педагогу не тільки репродукувати професійні знання, вміння і навички, а й педагогічно доцільно і грамотно імпровізувати в кожному конкретному випадку шкільної дійсності. Творча активність найбільше проявляється в процесі розв'язання педагогічних задач, що постійно виникають у професійній діяльності вчителя, а здатність знаходити оптимальні варіанти їх розв'язання є важливим критерієм наявності у нього творчого потенціалу. У зв'язку з цим обрано проблемно-педагогічні ситуації як засіб розвитку творчого потенціалу майбутнього педагога у його професійному становленні, оскільки вони, розвиваючи творчі здібності і педагогічне мислення, одночасно підсилюють і зміцнюють мотивацію, сприяють професійному самовихованню студента, формують рефлексивні вміння. Включаючись в пошук варіантів розв'язання проблемно-педагогічної ситуації, студенти збагачуються відповідними знаннями і вміннями, розширюють загальний світогляд, поповнюючи гностичну складову професійного становлення. Розв'язуючи під керівництвом викладача складні педагогічні ситуації, студенти розвивають свій творчий потенціал, педагогічне мислення, аналітичні та комунікативні здібності; оволодівають досвідом пошукової та творчої діяльності; поглиблюють знання з теорії педагогіки, творчо застосовуючи їх на практиці; знайомляться з різноманітними способами педагогічного впливу; розвивають винахідливість, необхідну в складних умовах шкільної дійсності.

Ключові слова: педагогічні ситуації, майбутні вчителі, професійна підготовка, освітнє середовище, інноваційний освітній простір.

Kaplinskyi Vasyl Vasyliovich Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University

Frytsiuk Valentyna Anatolyivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University

Creative approach to solving pedagogical situations in the innovative educational space of a higher school

Abstract

The article describes the features of using a creative approach to solving pedagogical situations in the innovative educational space of a higher school. Creativity is a characteristic feature of the highest level of professional development, it gives the teacher the opportunity not only to reproduce professional knowledge, skills and abilities, but also to improvise in each specific case of school reality. Creative activity develops in the process of solving pedagogical problems. Such tasks constantly arise in the professional activity of a teacher. The ability to find optimal options for their solution is an important criterion for his creative potential. Pedagogical situations are a means of developing the creative potential of a future teacher. Pedagogical situations develop creative abilities, pedagogical thinking, strengthen and strengthen motivation, contribute to the student's professional self-education, and form reflective skills. When solving pedagogical situations, students develop their creative potential, pedagogical thinking, analytical and communicative abilities; master the experience of search and creative activity; deepen their knowledge of the theory of pedagogy, creatively applying it in practice; get acquainted with various methods of pedagogical influence; develop ingenuity. The use of problematic pedagogical situations contributes to the professional development of future teachers, develops not only their creative abilities, but also forms educational competence. Effective resolution of these situations involves the implementation of educational influence. This influence is aimed at rejecting the student's negative model of behavior, its reconstruction; blocking its negative manifestations; change of attitudes, motives, attitudes; on prompting to the right conclusions; ensuring mutual contact; prevention of a brewing conflict; clarifying the relationship after it.

Keywords: pedagogical situations, future teachers, professional training, educational environment, innovative educational space.

Вступ

Постановка проблеми. Розв'язання педагогічних ситуацій в інноваційному освітньому просторі вищої школи безсумнівно позитивно впливає на професійне становлення майбутніх учителів. Ефективним за цих умов є використання творчого підходу.

Зазначимо, що однією з основних особливостей педагогічних інновацій є той факт, що вирішальну роль на всіх етапах інноваційного процесу відіграє суб'єктивний фактор. Тому дослідники, які займаються інноваційною проблематикою сьогодні все частіше звертаються до вивчення окремої людини як суб'єкта інноваційної діяльності, основного елемента інноваційної системи. Інтерес науковців до суб'єкта інноваційної діяльності посилився на початку ХХ століття, потім на декілька десятиліть дещо знизився, поступившись місцем проблемі науково-технічного прогресу, де людина розглядалася як засіб науково-технічного розвитку. Проблема суб'єкта в наш час актуалізувалась тому, що технократичні концепції виявилися не зовсім продуктивними у вирішенні задач інноваційного розвитку суспільства. Саме тому суспільні уявлення про прогрес стали безпосередньо пов'язуватися з духовним, моральним потенціалом особистості. Узагальнюючи підходи до розуміння сутності інновації, науковці розглядають її перш за все як продукт творчої, інтелектуальної діяльності, результатом якої є внесення цілеспрямованих прогресивних змін у життєдіяльність людини, суспільства, природи [4]. Сутнісною ознакою інновації О. Дубасенюк, зокрема вважає її здатність суттєво впливати на загальний рівень професійної діяльності педагога, розширювати інноваційне поле освітнього середовища в навчальному закладі, регіоні [6, с. 14]. Саме таке інноваційне середовище, на наш погляд володіє значними потенційними можливостями для професійного становлення майбутнього педагога.

Успішність інноваційних процесів в освітній сфері значною мірою визначається сукупною здатністю суб'єктів інноваційної діяльності до генерування й впровадження нових ідей, підходів, технологій. Сучасна школа й суспільство потребує вчителя, який готовий працювати в інноваційному режимі, в умовах надзвичайно динамічних змін постіндустріального суспільства. В дослідженнях з освітньої інноватики все більше уваги приділяється вивченню ролі вчителя, його особистісній, методологічній і технологічній готовності як суб'єкта інноваційної діяльності [4]. Тому актуальною є проблема використання творчого підходу до розв'язання педагогічних ситуацій в інноваційному освітньому просторі вищої школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняними та зарубіжними науковцями активно розробляються проблеми соціокультурних основ інноваційної діяльності, що акцентують увагу на суб'єктах інноваційних перетворень (Г. Васянович, І. Зязюн, Ю. Карпова, В. Кремень, М. Подимов, М. Поташник, А. Пригожин, К. Роджерс та ін.) та орієнтуються на гуманістичний характер взаємовідносин усіх учасників освітнього процесу: співробітництво, взаєморозуміння, діалог (І. Бех, Є. Бондаревська, Л. Вознюк, І. Дичківська, А. Капська, Н. Осухова, І. Підласий, С. Подмазін, С. Харченко та ін.).

Вагомий внесок у розвиток педагогічної практики розв'язування педагогічних ситуацій внесли О. Березюк (моделювання педагогічних ситуацій з метою формування професійних комунікативних вмінь); О. Поєнко (проблема поведінки вчителя у конфліктній ситуації з учнями підліткового віку); Е. Острянська (інноваційний підхід до моделювання за заданими творчими ситуаціями педагогічної взаємодії з різними суб'єктами освітнього процесу); Г. Ковальчук (застосування методу конкретних педагогічних ситуацій); В. Ковальчук (вирішення соціально-педагогічних задач в процесі формування професійних педагогічних умінь); Р. Карпюк (технологія формування готовності вчителів фізичної культури до розв'язання педагогічних ситуацій); О. Полякова (аналіз педагогічних ситуацій та розв'язання виховних педагогічних задач різних ступенів складності); О. Дубасенюк (типологія та технологія розв'язання професійно-педагогічних задач). Однак, в сучасних умовах зазначена проблема не знайшла свого комплексного розкриття і узагальнення, що дає підстави для продовження наукового пошуку.

Мета нашої статті полягає в розкритті особливостей застосування творчого підходу до розв'язання педагогічних ситуацій в інноваційному освітньому просторі вищої школи.

Виклад основного матеріалу

Схарактеризуємо окремі результати застосування творчого підходу до розв'язання педагогічних ситуацій в інноваційному освітньому просторі вищої школи, отриманих шляхом застосування методики незакінчених речень. Фразу: «особисто для мене педагогіка була дисципліною, яка...» здобувачі вищої освіти, заняття в яких проводились за даною технологією продовжили так:

«Розв'язуючи ситуації, я помітив, що став більше задумуватись над своїми вчинками, в мене на краще змінились стосунки з батьками та друзями»; «Я завжди чекав цих занять, тому що на кожному з них було щось нове (ситуація, педагогічний жарт, фрагмент фільму, цікавий прийом, інтрига і т. ін.)»; «Під час розв'язання ситуацій думаю про себе, про свої власні можливості, недоліки, ставлячи себе на місце того чи іншого вчителя!»; «На жаль, на заняттях з методики викладання ми моделюємо лише «ідеальні ситуації», коли всі діти слухняні, розумні, готові до занять і розуміють матеріал з першого слова. Але так не буває. На заняттях з педагогіки ми вчили розв'язувати складні ситуації, які чекають на нас. Я щиро вдячна Вам за це»; «Мене в першу чергу цікавили методичні аспекти занять. На кожній парі був ефект новизни. Запозичила багато методичних прийомів розв'язання складних ситуацій, які вже застосовувала і залишилась задоволена результатом. Щиро дякую!».

Саме творчість, як характерна ознака найвищого рівня професійного становлення, дає можливість педагогу не тільки репродукувати професійні знання, вміння і навички, а й педагогічно доцільно і грамотно імпровізувати в кожному конкретному випадку шкільної дійсності, швидко і адекватно реагувати в будь-якій ситуації. Саме тому сучасна вітчизняна освіта потребує творчих педагогів, здатних не тільки репродукувати вже напрацьоване, а й створювати інноваційне освітнє середовище.

Розвиток творчого потенціалу студентів - одна з умов процесу професійного становлення, оскільки його ефективність, насамперед, пов'язана саме з творчою діяльністю, з напругою інтелектуальних та вольових зусиль. У цьому контексті для нас важливою теоретичною позицією є теза С. Сисоєвої про те, що педагогічна творчість як цілісний процес професійної реалізації та самореалізації педагога, центральною ланкою якого є особистісно орієнтована розвивальна взаємодія її суб'єктів, сприяє їх внутрішньому руху та саморуху [7].

На думку психологів, творчий потенціал майбутнього педагога є його особистісним дериватом і не може успішно реалізуватись без задіяння інтелектуальної сфери, розвитку розумових здібностей та творчої уяви. С. Максименко зазначає, що творчість передбачає наявність у особистості здібностей, знань і вмінь, мотивів, завдяки яким створюється продукт, що вирізняється унікальністю, оригінальністю та новизною [5].

Аналіз психолого-педагогічної літератури, багаторічний досвід роботи у закладі вищої педагогічної освіти переконують у тому, що розвиток творчого потенціалу майбутнього вчителя як складової його професійного становлення в значній мірі здійснюється засобами аналізу та розв'язання проблемно-педагогічних ситуацій.

Обґрунтування обраного нами засобу (проблемно-педагогічних ситуацій) потребує розкриття сутності цього поняття.

Педагогічною ситуацією ми вважаємо виникнення напруження в освітньому процесі у взаємовідносинах педагога і вихованців, цілеспрямоване усунення якого може бути забезпечено вибором оптимального способу впливу, що відображає рівень загальнопедагогічної компетентності та професійної культури вчителя. Педагогічна ситуація містить проблему, яка потребує пошуку оптимального варіанту її розв'язання, інформації для планування педагогічно доцільних дій та прийняття правильних рішень.

Здатність успішно орієнтуватись у нових педагогічних ситуаціях і знаходити оптимальні варіанти їх розв'язання можна вважати важливим результатом педагогічної творчості. Проблемні педагогічні ситуації активізують процес творчого пошуку, оскільки здатність людини діяти в невизначених ситуаціях головним чином пов'язана з її творчою діяльністю.

Дослідниками встановлено, що педагогічна ситуація вирішує не окремо взяту мету або завдання, зокрема збагачення творчого потенціалу, а дозволяє реалізувати різні функції, одна з яких - спонукання до професійного самовиховання, самореалізації та самоствердження через рефлексію. Сам по собі процес розв'язання проблемних педагогічних ситуацій вже має творчий характер, оскільки вони не передбачають готових схем вирішення.

За наявності у психолого-педагогічній літературі численних збірників педагогічних задач та ситуацій недостатня увага приділяється саме технології їх спрямування в русло розвитку творчого потенціалу майбутнього педагога в процесі його професійного становлення на основі тісної взаємодії теорії з практикою.

Пошук оптимальних варіантів розв'язання педагогічних ситуацій, на думку окремих дослідників, пов'язаний із знаходженням відповідних алгоритмів, схем і таких способів впливу, які б забезпечували поетапність роботи над ними.

Більшість науковців у розв'язанні педагогічних задач пропонують застосовувати принцип поетапних дій. Зокрема, логічною є схема розв'язання виховних задач, запропонована O. Дубасенюк, яка визначає наступні етапи цього процесу: 1) підготовчий, або орієнтовний, сутність якого в накопиченні знань, умінь, навичок для розв'язання проблеми; 2) діагностичний або аналітичний, що проявляється в діагностиці рівня розвитку і особливостей особистості; 3) проектувальний - бачення і формулювання проблеми, проектування предметного змісту і форми виховної діяльності; 4) здійснення евристичної програми, спрямованої на визначення засобів, форм та методів розв'язання виховної задачі; 5) вироблення гіпотези, пошук рішення, його реалізація; 6) узагальнення і оцінка наслідків рішення виховної задачі (аналіз результатів, відхилень; проектування нових проблем, виховних задач) [1, с. 153-154].

Вивчення і співставлення підходів поетапного аналізу педагогічних задач дозволило нам розробити власну технологію розв'язання проблемно-педагогічних ситуацій, спрямовану на розвиток творчого потенціалу майбутнього вчителя у його професійному становленні, за якою досягнення очікуваного результату передбачає наступні етапи:

1) осмислення, усвідомлення проблеми (педагогічної задачі, що підлягає розв'язанню) та її формулювання;

2) чітке визначення мети, якої прагне досягти педагог;

3) активізація теоретичних знань, що потрібні для педагогічно доцільних дій;

4) вибір оптимального способу впливу, проектування дій вчителя, 5) прогноз зворотної реакції та розвитку подій, наслідків того чи іншого кроку, подумки перевірка проектів розв'язання ситуації; 6) реалізація оптимального способу впливу та його комунікативне забезпечення [3, с. 5].

Визначені етапи розв'язання ситуацій мають умовний характер, оскільки даному процесу притаманні динамічність, гострий дефіцит часу, інтелектуальне напруження. Саме тому набувають виключної важливості такі якості та властивості особистості вчителя, як педагогічна інтуїція, проникливість, емоційна врівноваженість, передбачливість, кмітливість та ін.

Розв'язуючи під керівництвом викладача складні педагогічні ситуації, студенти розвивають свій творчий потенціал, педагогічне мислення, аналітичні та комунікативні здібності; оволодівають досвідом пошукової та творчої діяльності; поглиблюють знання з теорії педагогіки, творчо застосовуючи їх на практиці; знайомляться з різноманітними способами педагогічного впливу; розвивають винахідливість, необхідну в складних умовах шкільної дійсності.

Наведемо приклад алгоритму до ситуацій з готовими варіантами вирішення, які потрібно критично осмислити, оцінити на відповідність або невідповідність обставинам, обрати оптимальний та обґрунтувати його

1. Уважно прочитайте. Спробуйте з'ясувати, в чому полягає проблема. 2. Спершу продумайте власний педагогічно доцільний варіант, спрямований на вирішення проблеми. 3. Познайомтесь із варіантами розв'язання ситуації, запропонованими в посібнику та спробуйте спрогнозувати результат кожного з них. 4. Неприпустимі, на вашу думку, варіанти позначте мінусом (-). 5. Варіанти, які ви вважаєте припустимими, позначте плюсом (+). 6. Уважно перечитайте кожен «плюсовий» варіант і визначіть найкращий, поставивши навпроти ще один плюс. Обґрунтуйте свій вибір. 7. Поясніть, які, на ваш погляд, помилки допущені в «мінусових» варіантах. Чому ви вважаєте їх неприпустимими? 8. Якщо серед запропонованих варіантів ви не знаходите оптимального, запропонуйте і обґрунтуйте власний [3, с. 7].

Ви увійшли у 8-й клас. Усі учні встають, щоб привітати Вас. Максим не рухається. На зауваження учнів: «Встань, учитель у класі!» - не реагує і продовжує демонстративно сидіти... Як вчителю себе повести далі, щоб уникнути конфлікту? Виберіть оптимальний варіант із запропонованих.

Варіанти розв'язання:

1. Добрий день! Сідайте! Бачу, у нас сьогодні подія. Я маю від вашого і свого імені привітати Максима з виходом на заслужений відпочинок. Інакше кажучи - на пенсію. Це не жарт. Вісім років день у день сидіти за партою... Нарешті, він може користуватись пільгами. Прошу від сьогодні звільняти йому місце, підтримувати, коли він захоче встати з-за парти. Привітаймо Максима і розпочнімо урок.

2. Ні-ні, не треба його турбувати. Якщо тобі погано, - сиди. Дивись і надалі не напружуйся фізично. А то, не дай Бог, ще більш заслабнеш і не зможеш стати на ноги після уроку. От тоді я хвилюватимусь по-справжньому...

3. Привітаюсь і скажу: «Не вставай. Якщо тобі подобається вітати мене сидячи, будь ласка. Але дозволь і мені навзаєм відповідно реагувати».

4. Підійду ближче і запитаю, чи не потрібна моя допомога, чи не викликати лікаря або швидку допомогу.

5. Підійду і привітаюсь з Максимом за руку.

6. Попрошу Максима помінятись з ним ролями: я сідаю на його місце, а він заходить у ролі вчителя і показує, як варто чинити щодо мене - «Максима».

Багатоваріантність, передбачаючи аналіз різних способів розв'язання однієї і тієї ж ситуації, забезпечує всю широту бачення проблеми, створює сприятливі умови для самостійного усвідомленого вибору на основі зіставлення, роздумів, прогнозування результатів і сприяє, таким чином, розвитку творчого аналітичного мислення.

Ключові моменти технології розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя шляхом аналізу та розв'язання проблемно-педагогічних ситуацій, що узагальнюють викладене вище, схематично подано на рис. 1.

Рис.1. Розвиток творчого потенціалу майбутнього вчителя засобами розв'язання проблемно-педагогічних ситуацій

творчий педагогічна ситуація інноваційний

Досвід роботи свідчить, що творчу активність студентів викликають ситуації, що виникають стихійно в процесі взаємодії «викладач - студенти» і під керівництвом педагога спрямовуються в конструктивне русло.

Досить цікавими для студентів є численні ситуації з власного досвіду роботи у вищій школі. Особливу увагу приділяємо ситуаціям, які, збагачуючи творчий потенціал, одночасно озброюють майбутніх учителів тими чи іншими методами та прийомами педагогічного впливу, важливими для їх професійного становлення. Так, розглядаючи тему «Прийоми педагогічної взаємодії», звертаємось до ситуацій з власного досвіду роботи з успішного застосування саме тих прийомів, які аналізуються на занятті. Звернемось до прикладу використання прийому організації успіху в навчанні з власного досвіду роботи у ЗВО.

На семінарах з педагогіки став помічати, що Денис, відповідаючи на питання, починає хвилюватися, робить велику паузу, після якої йому буває важко продовжити відповідь. Я відчував, що хлопець готується до занять, однак не знав, як допомогти йому бути впевненим. Група, в якій вчився Денис, була сильною, і йому, як майстру спорту з боксу, хотілося також бути на рівні з іншими не тільки в спорті, а й у навчанні.

Допоміг мені в цьому один прийом педагогічного впливу, сутність якого з тих пір я навмисно не розкриваю студентам на лекції, а свідомо приховую, щоб у разі необхідності знову використати можливості його ефективного впливу.

Одного разу я попросив Дениса, який покидав аудиторію останнім, залишитися і сказав йому: «Денисе, я впевнений, що ти вмієш берегти таємниці. Те, що я хочу тобі зараз запропонувати, має залишитися між нами». Заінтригований, Денис слухав уважно продовження моєї пропозиції. Я розкрив перед ним план наступного семінару, вибрав одне із питань і запропонував: «Ти знаєш, що я не часто звертаюсь до списку. Наступного разу перші два питання я опитуватиму за бажанням. А тебе викличу за списком. Ти маєш усіх здивувати своєю впевненою, логічною та глибокою відповіддю, ведучи себе так, щоб ніхто про нашу домовленість не здогадався. Це має бути зразкова усна відповідь. Якщо чогось не розумітимеш, підійди і запитай мене». Денисові дуже сподобалась моя ідея.

На семінарі після обговорення перших двох питань за бажанням я сказав, що хочу перевірити, чи всі готувались до семінару, і глянув у журнал. Називаю нібито випадковий номер, той, який заздалегідь зафіксував у пам'яті. Виходить Денис. Усі в очікуванні його звичайної посередньої відповіді. Денис на диво відповідає чітко, повно, впевнено, логічно. Студенти приголомшені, такого ніколи не було. Що трапилось? Про хитрість прихованого впливу, ніхто не здогадався. Денис окрилений першою перемогою над своєю невпевненістю і хвилюванням.

Дивлюся на обличчя найсильніших студентів, у яких читаю прихований підтекст: «Невже Денис перевершив мене? Не може цього бути! Треба і мені постаратися наступного разу».

На наступному семінарі помічаю, що ситуація успіху, яка була спеціально створена для Дениса, дає свої плоди: Денис став упевненішим у собі, а рівень підготовки окремих студентів зріс.

Застосування педагогічних ситуацій різних видів щоразу вносить в кожне заняття щось нове, одночасно вводить в творчу лабораторію викладача і збагачуючи студентів у методичному плані.

З великим інтересом здобувачі вищої освіти розв'язують ситуації з художніх педагогічних фільмів, знятих на підставі реальних подій. Наведемо приклади таких двох проблемних ситуацій.

З неї постійно знущались однокласники. її принижували і фізично, і морально. Але вона була настільки великодушною і благородною, що прощала їх, і попри все навіть взяла на себе провину однокласника, якого звинуватили у зраді. Це був досить сміливий вчинок. Після цього зрадницею в класі стали називати не його, а її і ще більш посилили знущання. Однокласник висловив свою вдячність їй, але наодинці, таємно від інших. Одного разу вони викрали сукню у дівчинки, щоб у черговий раз поглузувати над нею...

Пропонується переглянути відео-продовження цієї ситуації, в якому йдеться про зраду учнем своєї захисниці, яка чекала від нього вдячності і підтримки не наодинці, а перед класом, і визначити можливі причини конформної поведінки однокласника.

У школу прийшов новий вчитель. І став улюбленцем учнів. Він заряджав своєю енергією, несхожістю на інших, незалежною поведінкою. Відкривав їм очі на омертвілі стереотипи та шаблони шкільного життя. Це не подобалось дирекції, яка звикла до усталених норм. Школа формувала конформістів, а новий педагог хотів бачити своїх учнів особистостями і виховував їх за принципом: «Дорога, якою іде більшість, сумнівна».

Також пропонується переглянути відеопродовження ситуації і дати відповідь на запитання: що сприяло подоланню конформності учнів, які не зрадили, а, навпаки, підтримали свого вчителя.

Значну роль у розвитку творчого потенціалу особистості майбутніх учителів відіграє авторський посібник «100 складних ситуацій на уроках та поза уроками: шукаємо рішення» [3], рекомендований МОН України, який є своєрідним задачником з практичної педагогіки, спрямованим на розвиток творчого мислення студентів. Він містить педагогічні ситуації проблемного характеру з варіантами розв'язання, пропонуючи їх оцінити, віднайти оптимальні та доповнити власними. Посібник використовується на заняттях з усіх дисциплін педагогічного циклу, а також під час педагогічної практики. Наведені в ньому педагогічні ситуації наближені до реалій шкільного життя, оскільки здебільшого сталися під час педагогічної практики студентів, у професійній діяльності автора або випускників університету.

З метою розвитку творчого потенціалу особистості майбутнього педагога як важливої умови успішності його професійного становлення у збірнику пропонуються для аналізу та розв'язання складні педагогічні ситуації таких видів: 1) з готовими варіантами розв'язання, кожен з яких необхідно критично осмислити, «приміряти» до змісту ситуації та оцінити з на відповідність або невідповідність обставинам; 2) ситуації, у завданнях до яких пропонується спрогнозувати наслідки поданих варіантів і доповнити їх власними; 3) ситуації, продовження яких (оптимальні варіанти розв'язання) подаються в кінці збірника, і студент звертається до них після власних спроб вирішення, маючи можливість порівняти свої прогнози з реальними рішеннями; 4) незакінчені ситуації, що вимагають від майбутнього педагога самостійно змоделювати власні варіанти подальшої поведінки; 5) ситуації з конкретними запитаннями до кожної, спрямованими на реалізацію творчого потенціалу студента; 6) ситуації першого знайомства з учнями на конструювання моделей конструктивно самопрезентації вчителя; 7) ситуації, які містять комплекс проблем, що відображають різні аспекти діяльності вчителя [3, с. 5-6]. Наведемо приклади кількох ситуацій із збірника.

На уроці фізкультури у 8-му класі проводилась гімнастика. Оля, виконуючи вправу на брусах, зламала жердину, яка АО цього, очевидно, була вже надламана. Побачивши це, Руслан Андрійович грубо буркнув: «Корова! Злазь звідти!». Оля образилась і, виходячи із спортзалу, кинула: «Ну і дурень!» Почувши це, вчитель... Що стало причиною конфлікту? Які подальші дії вчителя фізкультури будуть конструктивними?

Сергій закохався у Клаву ще в дитячому садку. Їй подобалися лідери, і він намагався в усьому бути першим: прекрасний спортсмен, переможець олімпіад, гарно одягається, краще за всіх танцює... Сергій і Клава завжди вдвох. Але між ними несподівано з'являється третій -- новенький. Як ніж в серце Сергія, пролунало Клавине: «Набрид!» Клава прийняла за жарт серйозні наміри Сергія: «Можеш не хвилюватися: від завтра ти мене взагалі не побачиш...».

І ось Сергій повільно видирається вістрям стрімкої кручі. Крок, ще один... Вдома вже залишена та страшна записка, що дала назву фільмові: «В моїй смерті прошу звинувачувати Клаву К.». А внизу -- ріка: штовхни лише -- і камінець летить у прірву. Вдома чекає на сина батько, з кожною хвилиною все більше і більше хвилюючись. Ось він відкриває портфель і знаходить записку, де великими літерами: «Прошу в моїй смерті...»

Що сказати синові? Звернутись до нотацій, повчань? Ні. Батько, відчуваючи, що хлопцеві важко, що необхідно допомогти Сергію віднайти душевну рівновагу, обирає інший спосіб. Спробуйте, увійшовши в роль батька, показати, якою може бути оптимальна модель його поведінки?

-- Невже ви не бачили, як дві години тому перед вікнами вашого будинку вбивали людину? Мабуть, він і допомоги просив...

-- Ні. Ми були зайняті. Ось готуємося переселятися на нову квартиру, пакуємо книги... Уявімо, що не слідчий, а Ви, педагог, прийшли до цих людей і маєте схилити їх до відвертого зізнання. Нерідко і в школі трапляється така потреба. Як пробудити людяність у душі опосередковано?

Серед цих педагогічних ситуацій є нетипові, які вимагають нестандартного вирішення, що відображає динаміку професійної діяльності вчителя з її непередбачуваним характером. Найчастіше ці рішення неможливо перенести в інші ситуації, але вони активізують інтелектуальні та творчі здібності студентів і стають важливою умовою їх подальшого розвитку.

Висновки

Отже, оскільки метою вищої педагогічної освіти в Україні є не лише набуття фундаментальних професійних знань майбутніх фахівців, а й формування в них готовності до подальшого професійного та особистісного саморозвитку [8], самореалізації, одним із способів формування якої є розв'язання педагогічних ситуацій - то цілком доречним є, на наш погляд, використання творчого підходу до розв'язання педагогічних ситуацій в інноваційному освітньому просторі вищої школи. Багатоваріантність, передбачаючи аналіз різних способів розв'язання однієї і тієї ж ситуації, забезпечує всю широту бачення проблеми, створює сприятливі умови для самостійного усвідомленого вибору на основі зіставлення, роздумів, прогнозування результатів і сприяє, таким чином, розвитку творчого аналітичного мислення.

Література

1. Дубасенюк О. А. Основи теорії і практики професійної виховної діяльності педагога. Житомирський державний педагогічний інститут ім. І. Франка, 1994. 163 с.

2. Каплінський В. В. Педагогічні ситуації як засіб формування комунікативних умінь у процесі вивчення педагогіки. Особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя: колективна монографія. Вінниця: ТОВ «Ніланд ЛТД», 2014. С. 158-190.

3. Каплінський В. В. 100 складних ситуацій на уроках та поза уроками: шукаємо рішення: навчальний посібник для майбутніх учителів. Вінниця: ТОВ «Ніланд ЛТД», 2015. 80 с.

4. Коновальчук І. І. Учитель як суб'єкт інноваційної діяльності. Нові технології навчання. Наук.-метод. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. Київ-Вінниця, 2010. Вип. 66. Частина 2. С. 71-75.

5. Максименко С. Д. Психологія учіння людини: генетико-моделюючий підхід: монографія. К.: Видавничий Дім «Слово», 2013. 592 с.

6. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики: Монографія / За ред. О. А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 504 с.

7. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: підручник. К.: Міленіум, 2006. 344 с.

8. Фрицюк В. А. Формування мотивації професійного саморозвитку майбутніх педагогів у творчому освітньому середовищі ВНЗ. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2016. № 6 (129). С. 107-114.

References

1. Dubaseniuk O. A. (1994) Osnovy teorii i praktyky profesiinoi vykhovnoi diialnosti pedahoha [Basics of the theory and practice of the teacher's professional educational activity]. Zhytomyrskyi derzhavnyi pedahohichnyi instytut im. I. Franka, 163 s. [in Ukrainian].

2. Kaplinskyi V. V. (2014) Pedahohichni sytuatsii yak zasib formuvannia komunikatyvnykh umin u protsesi vyvchennia pedahohiky. Osobystisno-profesiinyi rozvytok maibutnoho vchytelia [Pedagogical situations as a means of forming communicative skills in the process of studying pedagogy]: kolektyvna monohrafiia. Vinnytsia: TOV «Niland LTD», S. 158-190. [in Ukrainian].

3. Kaplinskyi V. V. (2015) 100 skladnykh sytuatsii na urokakh ta poza urokamy: shukaiemo rishennia [100 difficult situations in the classroom and outside the classroom: looking for solutions]: navchalnyi posibnyk dlia maibutnikh uchyteliv. Vinnytsia: TOV «Niland LTD», 80 s. [in Ukrainian].

4. Konovalchuk I. I. (2010) Uchytel yak subiekt innovatsiinoi diialnosti. Novi tekhnolohii navchannia [The teacher as a subject of innovative activity]. Nauk.-metod. zb. / Instytut innovatsiinykh tekhnolohii i zmistu osvity Ministerstvo osvity i nauky, molodi ta sportu Ukrainy, Akademiia mizhnarodnoho spivrobitnytstva z kreatyvnoi pedahohiky. Kyiv-Vinnytsia, Vyp. 66. Chastyna 2. S. 71-75. [in Ukrainian].

5. Maksymenko S. D. (2013) Psykholohiia uchinnia liudyny [Psychology of human learning: a genetic modeling approach]: henetyko-modeliuiuchyi pidkhid: monohrafiia. K.: Vydavnychyi Dim «Slovo», 592 s. [in Ukrainian].

6. Profesiina pedahohichna osvita [Professional pedagogical education: innovative technologies and methods]: innovatsiini tekhnolohii ta metodyky: Monohrafiia / Za red. O. A. Dubaseniuk. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2009. 504 s. [in Ukrainian].

7. Sysoieva S. O. (2006) Osnovy pedahohichnoi tvorchosti [Basics of pedagogical creativity]: pidruchnyk. K.: Milenium, 344 s. [in Ukrainian].

8. Frytsiuk V. A. (2016) Formuvannia motyvatsii profesiinoho samorozvytku maibutnikh pedahohiv u tvorchomu osvitnomu seredovyshchi VNZ [Formation of motivation for professional self-development of future teachers in the creative educational environment of universities]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu. № 6 (129). S. 107-114. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru