Професійно-етична культура медичного працівника як інтегрована якість особистості майбутнього медика

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Кафедра педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами

Професійно-етична культура медичного працівника як інтегрована якість особистості майбутнього медика

Рикачевський О.В., аспірант

м. Вінниця

Aнотація

У статті розглядається етична складова професійної діяльності медичної сестри, зокрема аналіз таких понять, як мораль і етика. Автор бере за основу етичні принципи у медицині як цілісне поняття з урахуванням фахових етичних відмінностей. Закцентовується увага на тому, що медична сестра повинна знати окрім нормативно-правової бази з охорони здоров'я ще і посадові обов'язки, правила внутрішнього розпорядку, принципи медичної етики, стандарти діяльності тощо. Автор зауважує, що медична етика включає традиційні установки медичної деонтології, але не зводиться до неї, а піднімається на новий рівень осмислення етичних проблем, що виникають в ході медичних маніпуляцій і відносин у системі «лікар - хворий». Основною функцією медичної сестри є догляд за хворим та виконання призначень лікаря та дотримання морально-етичних принципів та деонтологічних норм у професійній діяльності. Підготовка молодшого медичного спеціаліста передбачає формування фахівця нового зразка, в центрі професійної діяльності якого є особистість. Пріоритет надається професійному становленню медичної сестри, яка зосереджена на творчу, діалогічну, емпатійну взаємодію, на активізацію потенційних можливостей особистості, поліпшення і гармонізацію індивідуальних компенсаторних резервів.

Автором виокремлено основні завдання медичної деонтології, це: вивчення принципів поведінки медичного персоналу, спрямованих на досягнення максимальної ефективності лікування хворих і профілактики захворювань; аналіз взаємовідносин між медиком і хворим та його родичами, а також між медичними працівниками в колективі; попередження і виключення несприятливих факторів у медичній діяльності та усунення шкідливих наслідків неякісної медичної роботи.

Ключові слова: медична етика; медична деонтологія; професійно-етична культура; етичні принципи у медицині; завдання медичної деонтології; професійна діяльність медичної сестри.

Abstract

Professional and ethical culture of the medical employee as an integrated quality of personality of the future doctor

Rukachevskiy O.V., Graduate student of the Department of Pedagogy, Vocational Education and Management of Educational Institutions, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University, Vinnytsia,

The article examines the ethical component of the professional activity of a nurse, in particular, the analysis of such concepts as morality and ethics. The author takes as a basis ethical principle in medicine as a holistic concept, taking into account professional ethical differences. Attention is focused on the fact that a nurse should know, in addition to the regulatory and legal framework for health care, job duties, rules of internal procedure, principles of medical ethics, standards of activity, etc.

The author notes that medical ethics includes the traditional attitudes of medical deontology, but is not reduced to it, but rises to a new level of understanding ethical problems that arise in the course of medical manipulations and relations in the "doctor-patient" system. The main function of a nurse is patient care and the fulfillment of doctor's orders and compliance with moral and ethical principles and deontological norms in professional activity. The training of a junior medical specialist involves the formation of a new type of specialist whose professional activity is centered on the individual.

Priority is given to the professional development of a nurse, which is focused on creative, dialogic, empathetic interaction, on the activation of potential personality opportunities, improvement and harmonization of individual compensatory reserves. The author singles out the main tasks of medical deontology, which are: studying the principles of behavior of medical personnel, aimed at achieving the maximum efficiency of treatment of patients and prevention of diseases; analysis of the relationship between the doctor and the patient and his relatives, as well as between medical workers in the team; prevention and elimination of adverse factors in medical activity and elimination of harmful consequences of poor medical work.

Keywords: medical ethics; medical deontology; professional and ethical culture; ethical principles in medicine; tasks of medical deontology; professional activity of a nurse.

Постановка проблеми

Сучасний етап тих перетворень в Україні, спрямований на формування таких стандартів в освіті, котрі наближають соціум до європейських стандартів. Актуальним є загострення проблеми підвищення якості змісту підготовки фахівців медичної галузі. Медична освіта сприяє професійній підготовці компетентних фахівців, спроможних забезпечувати надання належних медичних послуг та покращувати рівень якості охорони здоров'я загалом [1, с. 3].

Застосування високоінформативних технічних засобів задля діагностичного та лікувального процесу сприяє підвищенню якісних характеристик надання медичної допомоги. Однак, задля успішного лікування хворих, окрім лише високого професійного рівня фахівців, потрібно володіти моральними характеристиками, етичними принципами, котрі історично закладено в медичній етиці та деонтології. Основними критеріями моральної політики держави визнають повноцінну охорону здоров'я, що також характеристикою розвитку держава.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти досліджуваної проблеми висвітлюють такі вітчизняні науковці, як Л. Дудікова, О. Ковальова, О. Семеног, Л. Романішена-Лановська та інші.

Мета статті - аналітичний огляд дослідженості проблеми професійно-етичної культури медичного працівника як інтегрованої якості особистості майбутнього медика.

Виклад основного матеріалу

Етичні закони й позиції у медицині - це погляди і знання, які наочно інтегрують моральні засади особистості лікаря й загалом процесу лікування, теорію і практику стосунків з хворими, суспільством та колегами. Не існує окремих етичних категорій щодо поведінки лікаря, фельдшера, медичної сестри чи санітарки. Етичні принципи у медицині - неподільне ціле, хоча кожен окремий медичний фах має свої професійні, а отже й етичні відмінності [2, с. 1].

Нині зростає роль медсестринських служб та медичної сестри як фахівця, яка першою контактує з пацієнтом, його родиною та оточенням і опікується ними в лікарні та вдома до кінця життя. За таких умов зростає і актуальність професійної підготовки медичних сестер. Медична сестра - молодший спеціаліст покликана здійснювати профілактичну діяльність, догляд та опіку за хворими. Медсестра-бакалавр медицини здійснює, окрім функцій молодшого спеціаліста, управління медсестринськими структурами (в якості старших медичних сестер відділень та завідувачів відділень медсестринського догляду), надає медичну допомогу у спеціалізованих відділеннях, бере участь у підготовці медсестер - молодших спеціалістів. Медсестра-магістр розширює свою діяльність у клінічному медсестринстві, виконує управлінські функції головних спеціалістів управлінь охорони здоров'я, головних медичних сестер лікувально-профілактичних закладів, залучається до викладацької, науково-дослідної діяльності [3, с.19].

Медичні сестри займають особливе місце у медичній спільноті, оскільки від їх кваліфікації й особистісних якостей залежить не тільки успіх лікування, а і якість життя пацієнта протягом його одужання та й власне процес одужання. Професійна медична сестра повинна знати чимало: нормативно-правову базу з охорони здоров'я, посадові обов'язки, правила внутрішнього розпорядку, принципи медичної етики, стандарти діяльності тощо. Основою філософії сестринської справи є повага до життя, гідності та прав пацієнта [4].

Професійна діяльність медичної сестри спрямована на цілісну людину, тобто на особистість, яка відповідно до досліджень психологів має неповторний набір психологічних якостей (характеру, темпераменту, соціального досвіду, життєвої позиції). Медична сестра здійснює безпосередній догляд за пацієнтом, навчає самодогляду й елементам самогігієни, допомагає пацієнту і його родині психологічно адаптуватися до ситуації, яка виникла. В основу професійної діяльності медичної сестри покладено такі базові поняття: людина як особистість, навколишнє середовище, оточення, здоров'я, медсестринство.

Нове освітнє середовище має забезпечувати умови для формування медсестри, яка гармонійно вписуватиметься в нові умови праці та структуру реформованої галузі охорони здоров'я. Навчання повинно базуватися на основі особистісної зацікавленості медсестри, що сприятиме формуванню її пізнавальної активності на основі потенційних інтересів. В основі інноваційних методів навчання повинні бути методики, що розвиватимуть системне, а то й інтуїтивне мислення, вміння знаходити, фільтрувати та систематизувати інформацію [5, с. 5]. Розгляд етичної складової професійної діяльності медичної сестри умотивовує аналіз таких понять, як мораль і етика. Етимологічно подібні, ці поняття вчені на сьогодні усе ж розмежовують. Простежимо розвиток дослідницької думки. Як показує аналіз довідникових і наукових джерел, етикою (з грецької мови «ethos» - звичай, характер, з латинської «етика») називають один з найдавніших компонентів культури людства, спрямований на становлення і регулювання людських взаємин у процесі їх спільного життя і діяльності. Одне з головних положень «Клятви Гіппократа» говорить: «Не нашкодь». Наступний принцип медичної етики - принцип справедливості - стосується надання медичних послуг. Лікування має бути проведено якісно і в повному обсязі, виходячи з потреб людини [6].

Медична етика - професійна етика, конкретизує загальні моральні вимоги стосовно своєрідності професії і займається нормами і правилами професійної поведінки; її особливостями є, по-перше, «Санкціонування» конкретної професії як особливої місії, «священнодійства» - служіння в професії лікаря, зведення її до рівня етичних норм, по-друге, виявлення і санкціонування в ній таких особливостей і ситуацій, в яких іноді потрібно відступити від загальних моральних заповідей, «виправдати» ці відступи, кваліфікуючи їх як «неминуче зло», і в той же час мінімізувати їх. Медична етика включає традиційні установки медичної деонтології, але не зводиться до неї, а піднімається на новий рівень осмислення етичних проблем, що виникають в ході медичних маніпуляцій і відносин у системі «лікар - хворий» [7].

Глибоке гуманістичне розуміння ролі медицини в зміцненні здоров'я людини відображено в пам'ятнику стародавньої китайської медицини - книзі Хуан ді Нейдзиня «Про природу і життя». У цій книзі були зроблені перші спроби визначити основні правила, якими повинен керуватись у своїй практичній діяльності кожен лікар. Одне з них - необхідність навіювання хворому впевненості в одужуванні. Велике значення надавалось також індивідуальному підходу до хворого з урахуванням його характерологічних особливостей. Серед цих правил і порад лікареві - не допускати надмірних реакцій і правильно реагувати на різноманітні життєві ситуації [8].

Основні положення медичної етики викладені у «Клятві» давньогрецького лікаря Гіппократа (460-377 рр. до н.е.): повага до життя; заборона на заподіяння шкоди хворому; повага особистості хворого; лікарська таємниця; повага до професії.

Значний вплив на формування моральних переконань, поведінки, відносин медичних сестер, її самостійності у світі мала Агнеса Гонджа Бояджиу (мати Тереза Калькутська, 1910-1997). Католицька черниця, фундаторка Ордена милосердя, лауреат Нобелівської премії світу власноруч доглядала хворих, створювала хоспіси, притулки для хворих, організовувала школи і будинки для дітей.

Основними принципами медичної етики є такі [9]:

1. Гуманне ставлення до хворого.

2. Не брати участі в діях проти здоров'я хворого.

3. Надання допомоги всім, хто її потребує, незалежно від расової, політичної і релігійної приналежності.

4. Солідарність усіх лікарів у повазі гідності людей, їх боротьбі за мир.

5. Збереження лікарської таємниці.

6. Участь в охороні життя людей від тих чи інших ексцесів, що загрожують їм (наприклад, від забруднення зовнішнього середовища).

7. Недопущення експериментів над людьми. 8. Утримання від вчинків, які можуть принизити гідність професії лікаря [10].

Про глибоке розуміння ролі профілактики у здоров'ї людини свідчить таке наставляння стародавньої китайської медицини: «Медицина не може врятувати від смерті, але вона в змозі продовжити життя й укріпити державу та народи своїми порадами». Медична етика - це наука, що вивчає норми, принципи та методи оцінки взаємодії медпрацівників пацієнтами та колегами. Деонтологія - це розділ медичної етики, що з етичних і принципів поведінки медичного працівника і під час своїх професійних обов'язків.

Деонтологія (грец. deon - обов'зок, logos - вчення) - розділ етичної теорії, у якому розглядаються проблеми обов'язку, моральних вимог і нормативів, це наука про професійну поведінку, сукупність етичних норм, необхідних для виконання професійних обов'язків. Уперше термін «деонтологія» використав англійський філософ І. Бентам на початку ХІХ ст. для позначення вчення про мораль у цілому. Міжнародний кодекс деонтології був затверджений у 1949 р. Міжнародним медичним товариством у Женеві (Швейцарія) [11]. Деонтологія - розділ етичної теорії (учення про мораль), у якому розглядаються проблеми обов'язків, моральних вимог і норм. Це сукупність етичних норм, яких дотримуються працівники при виконанні своїх фахових обов'язків [12]. Треба пам'ятати слова англійського лікаря XVII ст. Томаса Сиденгама («англійський Гіппократ»), який говорив, що треба поставити себе на місце хворого і поводитися з ним так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе в аналогічний ситуації [11].

Деонтологія - це наука про професійну поведінку людей, сукупність етичних норм, необхідних для виконання ними своїх професійних обов'язків. Вперше термін «деонтологія» введено англійським філософом І. Бентамом на початку ХІХ сторіччя, який використав його для позначення вчення про мораль в цілому.

У творі «Деонтологія, або Наука про мораль» (1834), він затверджує керівним етичним принципом поведінки принцип корисності. Етичний ідеал, за Бентамом, - «найбільше щастя найбільшої кількості людей»; критерій моралі - «досягнення користі, вигоди, задоволення, добра і щастя»; кожна людина прагне збільшити задоволення, що отримується від життя та, відповідно, зменшити страждання [2, с. 6]. Професійна поведінка як система дій і вчинків у різних ситуаціях включає нормативний та особистісний компоненти, які взаємодіють один з одним і реалізуються в діяльності.

Нормативний компонент професійної поведінки включає знання норм, вивченням яких займається педагогічна деонтологія, й уміння ними користуватися у процесі діяльності. Відображення нормативних вимог, усвідомлених професійних норм дозволяє повніше та більш адекватно сприймати професійну дійсність, вільно в ній орієнтуватися, визначати потрібну стратегію і тактику, плани й цілі професійної діяльності, свідомо регулювати свою поведінку. Дотримуючись принципів та норм, що є умовою, продуктом і засобом пізнання, педагог формує ставлення до себе як до професіонала, інших учасників педагогічного процесу, через їх призму оцінює всі факти педагогічної реальності [13, с. 164].

Специфіка професійно-етичної культури майбутнього медичного працівника визначається своєрідністю діяльності медика, широким спектром його професійних функцій і різноманітних морально-правових аспектів діяльності. Тобто професійно-етична культура медичного працівника є інтегрованою якістю особистості майбутнього медика, яка формується у процесі професійної підготовки в міру засвоєння студентом певних цінностей, закладених у професійному і духовному досвіді діяльності в галузі охорони здоров'я та розвитку медицини як науки [14, с. 23].

Медична деонтологія тісно пов'язана з медичною етикою. Етика медичної сестри - це вчення про мораль, їх поведінку, взаємозв'язки з хворими, з колегами, із суспільством. Складовою частиною медсестринської етики є деонтологія - вчення про обов'язки медичної сестри. Медична сестра - це особа, підготовлена за основною програмою сестринського навчання, яка має достатню кваліфікацію і право виконувати дуже відповідальну роботу із сестринського обслуговування з метою зміцнення здоров'я, запобігання хворобам і догляду за хворими. Основною функцією медичної сестри є догляд за хворим та виконання призначень лікаря. Високий рівень фахових знань та точність у виконанні призначень, людяність, уважність, чуйність - ці якості необхідні медичній сестрі. Останніми роками роль середнього медичного персоналу зросла. Медична сестра має усвідомлювати свою відповідальність за життя хворого. Проте надзвичайно важливим залишається спілкування з хворим.

Медична сестра своїми діями, поведінкою та словом повинна зробити все, щоб у хворого був оптимістичний настрій, впевненість у швидкому одужанні. Не слід інформувати хворих про результати аналізів, висловлювати свої прогнози щодо термінів лікування, розповідати про об'єм оперативних втручань. Таке право має тільки лікар. Високі морально-етичні принципи, чітке дотримання деонтологічних норм медичними сестрами мають величезне значення для ефективного лікування хворих [15]. Медична деонтологія - суміжна дисципліна між етикою і медициною, область медичної етики, що має свою специфіку; вчення про моральний обов'язок, етичні обов'язки і етичні норми поведінки медичного персоналу, що забезпечують оптимальну якість та результативність його роботи з відновлення і збереження здоров'я людей.

Ключовим поняттям медичної деонтології є професійний обов'язок лікаря перед суспільством і пацієнтами. Медична деонтологія припускає право медиків на професійну гідність і честь, включає нормативні принципи поведінки лікаря. У структурі медичної етики деонтологія займає особливе місце [2, с. 7]. професійний деонтологія етичний медичний сестра

Деонтологічну культура Віталій Кравцов [16] розглядає як важливу складову методологічної культури майбутнього вчителя, важливий показник його професіоналізму, цілісне особистісно-професійне утворення, що формується у процесі неперервної професійної освіти, є результатом загальнокультурного розвитку, зумовленим вимогами професійної діяльності та усвідомленням професійного обов'язку. Деонтологічна культура проявляється у повсякденній професійній діяльності, в межах встановлених моральних норм і правил, гуманістичних традицій педагогічного соціокультурного простору.

Основні принципи моральності медичного працівника, формувалися та вдосконалювалися впродовж багатьох століть, залежно від політичного ладу, рівня культури, національних та релігійних традицій, а також соціально- економічних і класових відносин у країні [8, с. 8]. Основними завданнями медичної деонтології є: вивчення принципів поведінки медичного персоналу, спрямованих на досягнення максимальної ефективності лікування хворих і профілактики захворювань; аналіз взаємовідносин між медиком і хворим та його родичами, а також між медичними працівниками в колективі; попередження і виключення несприятливих факторів у медичній діяльності та усунення шкідливих наслідків неякісної медичної роботи [7].

Деонтологія медична - сукупність етичних норм виконання лікарями професійних обов'язків. Етичні норми поведінки лікаря, стосунків лікар - пацієнт, лікар - родичі пацієнта, лікар. таємниці зародилися з виникненням медицини, їх регламентували індій. «Веди», твори Гіппократа, «Канон лікарської науки» Авіценни тощо. Звичаєво-моральні засади деонтології медичної поступово набрали сили юридичних законів, цьому сприяло її включення у контекст біоетики. Розвиток останньої зумовив прийняття низки міжнародних декларацій (1964, 1967, 1975, 1983, 1987, 1989, 1994), заяв (1989, 1994) та конвенцій (1997), які регламентують права пацієнта й обов'язки лікаря. У більшості країн світу існують національні етичні кодекси лікарів (в Україні - на етапі обговорення проекту), що визначають відносини лікаря і пацієнта та його рідних (опікунів), лікарів (колегіальність), утверджують автономність пацієнта. В етичному кодексі українського лікаря передбачено заміну традиційного постулату «Не зашкодь» висловом «Чини добро». МОЗ України затвердило текст Присяги українського лікаря. 49 ст. Конституції України регламентує права громадянина на охорону здоров'я, що також визначають етичні норми діяльності мед. Працівників [17].

Порушення правил деонтології може привести до виникнення такої патології як ятрогенія - психогенний розлад внаслідок неправильних, необережних висловлювань або дій медичного працівника. Тому важливим принципом є дотримування основного деонтологічного правила - не зашкодити при діагностиці або лікуванні. Метою професійної підготовки нині є формування компетентних фахівців, які можуть максимально втілювати свій потенціал у певній галузі трудової діяльності. За даними М. Бабича, основною метою підготовки молодшого медичного спеціаліста є формування фахівця нового зразка, в центрі професійної діяльності якого є особистість з її особливостями, внутрішніми потенційними можливостями до адаптації; фахівця, діяльність якого зосереджена на творчу, діалогічну, емпатійну взаємодію, на активізацію потенційних можливостей особистості, поліпшення і гармонізацію індивідуальних компенсаторних резервів фахівця [18, с.102].

Варто відзначити такі компетенції медичного працівника, які є важливими для здійснення професійного самовдосконалення: усвідомлення та сприйняття морально-етичних норм поведінки стосовно колег, пацієнтів, оточуючого середовища (принцип біоетики); володіння та дотримання норм здорового способу життя; потреба вчитися; здатність до об'єктивної критики і самокритики; адаптивність і комунікабельність; наполегливість у досягненні мети; знання іноземної мови; навички роботи з комп'ютерними технологіями; уміння збирати, аналізувати інформацію; дослідницькі навички [19].

Етичний кодекс медичної сестри України розроблений з урахуванням міжнародних правових актів та інших документів у сфері медичної етики, зокрема 4 Кодексу професійної етики медичних сестер Міжнародної ради медичних сестер, Морального кодексу медсестер Американської асоціації медсестер, Етичного кодексу медичної сестри Росії, сестринської Клятви Флоренс Найтінгейл. Він повинен стати моральним ядром та основою незалежності сестринської професії і важливим етапом реформи сестринської справи в Україні. Цей Кодекс розроблено відповідно до деонтологічних і біоетичних принципів, а точкою відліку є права пацієнта, гарантії реалізації, охорони і захисту цих прав у сучасному суспільстві. Як відомо, розвитку професійно-етичної культури медичних працівників сприяє принцип колегіальності в медицині. Колегіальність передбачає увагу до особистості колеги-співробітника, прагнення безкорисливо надати йому допомогу у вирішенні професійних завдань і, якщо необхідно, вказати на його помилки та осудити його аморальні чи, тим паче, кримінальні дії, не приховуючи їх.

Однак у клінічній практиці зустрічаються випадки нехтування цим професійним принципом з боку середнього медичного персоналу. Тому вже під час навчання в медичних коледжах викладачі усіх циклів дисциплін мають навчати студентів до роботи в колективі, в команді, а також професійно-етичним аспектам взаємодії та співпраці в галузі охорони здоров'я. Важливими принципами діяльності педагогічного колективу медичного коледжу є застосування особистісно орієнтованої моделі навчально-виховного процесу, зокрема творчого поєднання педагогічного управління навчально-пізнавальною діяльністю майбутнього медика з боку викладача із його власною ініціативою, самостійністю та активністю; співробітництвом, партнерством між ними; постійним самовдосконаленням; формуванням особистості з активною життєвою позицією.

Принципи діяльності педагогічного колективу з розвитку професійно-етичної культури взаємопов'язані з відповідними принципами у вихованні й розглядаються як вихідні положення, визначають загальне спрямування становлення майбутнього медичного працівника, основні вимоги до його змісту, методики та організації. Ці принципи формують систему вимог, які охоплюють всі сторони навчально-виховного процесу. Принципи діяльності педагогічного колективу з розвитку професійно-етичної культури студентів медичного коледжу: гуманність, нормативність, диспозитивність, конфіденційність, імперативність [19]. Медичний працівник середньої ланки нині є партнером лікаря і виконує багато самостійних функцій. Він збирає інформацію про хворого, вивчає його потреби й проблеми, планує та реалізовує план лікування пацієнтів певних груп, відповідно, консультуючись з лікарем, ставить до відома лікаря про зміни у здоров'ї хворого; спільно з лікарем бере участь в обходах, реалізовує його призначення не лише щодо діагностичних, а й лікувальних заходів, здатний діяти незалежно, та в співпраці з іншими фахівцями галузі охорони здоров'я [20, с. 147].

Українська медична освіта активно крокує новим шляхом європейської направленості, і в Україні поступово запроваджується неперервна ступенева освіта. Г. Ерстенюк проаналізувала європейський досвід медичної освіти і охарактеризувала здобутки вітчизняної медичної освіти. Вчена зазначає, що перевага української медичної освіти в тому, що «ми маємо більший доступ до пацієнта. Особливо важливо, що студенти працюють не з симуляторами, а в реальних умовах. У багатьох європейських університетах пацієнтів у навчальних клініках грають спеціально підготовлені актори. У нас студенти в клінічних відділеннях, в умовах стаціонару, стикаються з реальними пацієнтами, тобто отримують розуміння ... немає однакових хворих і однакових хвороб. Кожна патологія - індивідуальна» [21]. Важливо, щоб саме у процесі навчання в навчальному закладі прищеплювали такі якості, як співробітництво, самостійність і прагнення до самореалізації при вирішенні професійно-орієнтованих завдань. Якщо робота всіх учасників процесу творча, професійна, то в досягненні поставленої мети й успіху можна не сумніватися. На даний час основне завдання будь-якого навчального закладу - не стільки передати знання студентам, скільки навчити самостійно опрацьовувати матеріал, спрямувати студента на самонавчання, саморозвиток і самореалізацію у власній професійній діяльності [22, с. 19].

Висновки

Таким чином, вітчизняні теоретики медицини сходяться в думці про те, що високі морально-етичні принципи, чітке дотримання деонтологічних норм медичними сестрами мають величезне значення для ефективного лікування хворих. Окрім того, основоположними етичними принципами медичної професії сучасності вирізняють принцип виконання обов'язків та чесності, принцип автономії, незаподіяння шкоди, благодіяння і справедливості.

Література

1. Дудікова Л.В. Формування готовності до професійного самовдосконалення у майбутніх лікарів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Л.В. Дудікова. Вінниця, 2011. 20 с.

2. Ковальова О.М., Сафаргаліна-Корнілова Н.А., Герасимчук Н.М. Деонтологія в медицині: підручник. Харків, 2014. 258 с.

3. Семеног О.М., Кравченко О. Формування професійної етики майбутньої медичної сестри у вимірах педагогічної дії: монографія / О. Семеног, О. Кравченко. Черкаси: видавець Чабаненко Ю. А., 2014. 304 с.

4. Деонтологія: вимоги до середнього медичного персоналу.

5. Романішена-Лановська Л.К. Інноваційні методи в післядипломній підготовці медсестри. Медсестринство. 2016. №4. С. 5-7.

6. Медична етика.

7. Медична біоетика, деонтологія: предмет, мета і завдання.

8. Медсестринська етика та деонтологія.

9. Про Клятву лікаря: Указ Президента України №349 від 15 червня 1992 року

10. Левенець С.С. Медична етика і деонтологія: реалії і перспективи в роботі лікаря. Медична освіта. №4, 2012. С. 89.

11. Горбаньов В. Формування етичної та деонтологічної культури майбутніх фармацевтів.

12. Український дефектологічний словник / Л.В. Вавіна, А.М. Висоцька, В. Засенко та ін.; за ред. В.І. Бондаря. К.: Милосердя України, 2001. 211 с.

13. Васильєва М. Теорія педагогічної деонтології. Х.: Нове слово, 2003. 216 с.

14. Колісник-Гуменюк Ю. Концептуальні основи формування професійно-етичної культури майбутніх медиків. Педагогіка і психологія професійної освіти: наук.-метод. журнал. 2011. №5. С. 23-32.

15. Ткаченко О.І. Деонтологія та етика медичної сестри.

16. Кравцов В. Деонтологічна культура як складова методологічної культури майбутнього вчителя.

17. Назар П.С., Віленський Ю.Г. Основи медичної етики: підруч. К., 2002. 182 с.

18. Бабич М.Я. Формування професійних якостей майбутнього молодшого медичного спеціаліста як психологічна проблема. Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки фахівців за соціономічним профілем: матеріали наук.-практ. конф. Хмельницький: ХНУ, 2011. С. 102-103.

19. Кравченко О. Гуманізація навчально-виховного середовища медичного коледжу як основа формування професійної етики майбутніх медичних сестер. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: зб. наук. пр. К.: видавець ПП Лисенко М.М., 2012. Вип. 4. С. 147-154.

20. Клінічне мислення: чому і як вчать в українських медичних вишах - на прикладі ІФНМУ.2017.

21. Задирака Л.В. Особливості розвитку професійно важливих психологічних якостей майбутніх медичних сестер. Медсестринство. 2016. №3. С. 19-22.

References

1. Dudikova L.V. (2011) Formuvannia hotovnosti do profesiinoho samovdoskonalennia u maibutnikh likariv: [Formation of readiness for professional self-improvement in future doctors] avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teoriia i metodyka profesiinoi osvity». Vinnytsia [in Ukrainian].

2. Kovalova O.M., Safarhalina-Kornilova N.A. & Herasymchuk N.M. (2014) Deontolohiia v medytsyni [Deontology in medicine]: pidruchnyk. Kharkiv [in Ukrainian].

3. Semenoh O.M. & Kravchenko O. (2014) Formuvannia profesiinoi etyky maibutnoi medychnoi sestry u vymirakh pedahohichnoi dii [The formation of professional ethics of the future nurse in the dimensions of pedagogical action]: monohrafiia. Cherkasy [in Ukrainian].

4. Deontolohiia: vymohy do serednoho medychnoho personalu [Deontology: requirements for secondary medical personnel].

5. Romanishena-Lanovska L.K. (2016) Innovatsiini metody v pisliadyplomnii pidhotovtsi medsestry [Innovative methods in postgraduate training of nurses]. Medsestrynstvo. [in Ukrainian].

6. Medychna etyka [Medical ethics].

7. Medychna bioetyka, deontolohiia: predmet, meta i zavdannia. [Medical bioethics, deontology: subject, purpose and tasks].

8. Medsestrynska etyka ta deontolohiia [Nursing ethics and deontology].

9. Pro Kliatvu likaria: Ukaz Prezydenta Ukrainy №349 vid 15 chervnia 1992 roku [About the Doctor's Oath: Decree of the President of Ukraine No. 349] [in Ukrainian].

10. Levenets S.S. (2012) Medychna etyka i deontolohiia: realii i perspektyvy v roboti likaria [Medical ethics and deontology: realities and prospects in the work of a doctor]. Medychna osvita. [in Ukrainian].

11. Horbanov V. Formuvannia etychnoi ta deontolohichnoi kultury maibutnikh farmatsevtiv [Formation of ethical and deontological culture of future pharmacists].

12. Vavina L.V., Vysotska A.M., Zasenko V.V. et al. (2011) Ukrainskyi defektolohichnyi slovnyk [Ukrainian defectological dictionary]. za red. Bondaria V.I. K.: Myloserdia Ukrainy, [in Ukrainian].

13. Vasylieva M.P. (2003) Teoriia pedahohichnoi deontolohii [Theory of pedagogical deontology]. Kh.: Nove slovo. [in Ukrainian].

14. Kolisnyk-Humeniuk Y. (2011) Kontseptualni osnovy formuvannia profesiino- etychnoi kultury maibutnikh medykiv Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity [Conceptual bases of formation of professional and ethical culture of future doctors] [in Ukrainian].

15. Tkachenko O.I. Deontolohiia ta etyka medychnoi sestry [Deontology and ethics of a nurse].

16. Kravtsov V. Deontolohichna kultura yak skladova metodolohichnoi kultury maibutnoho vchytelia [Deontological culture as a component of the methodological culture of the future teacher].

17. Nazar P.S. & Vilenskyi Yu.H. (2002) Osnovy medychnoi etyky [Basics of medical ethics]: Pidruch. K. [in Ukrainian].

18. Babych M.Ya. (2011) Formuvannia profesiinykh yakostei maibutnoho molodshoho medychnoho spetsialista yak psykholohichna problema [Formation of professional qualities of the future junior medical specialist as a psychological problem]. Aktualni pytannia teorii ta praktyky psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky fakhivtsiv za sotsionomichnym profilem: materialy nauk.- prakt. konf. Khmelnytskyi: KhNU. [in Ukrainian].

19. Kravchenko O. (2012) Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho seredovyshcha medychnoho koledzhu yak osnova formuvannia profesiinoi etyky maibutnikh medychnykh sester [Humanization of the educational and educational environment of the medical college as a basis for the formation of professional ethics of future nurses]. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy: zb. nauk. pr. K.: vydavets PP Lysenko M.M. [in Ukrainian].

20. Klinichne myslennia: chomu i yak vchat v ukrainskykh medychnykh vyshakh - na prykladi IFNMU (2017) [Clinical thinking: why and how it is taught in Ukrainian medical universities].

21. Zadyraka L.V. (2016) Osoblyvosti rozvytku profesiino vazhlyvykh psykholohichnykh yakostei maibutnikh medychnykh sester [Peculiarities of the development of professionally important psychological qualities of future nurses]. Medsestrynstvo. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru