Веб-базоване освітнє середовище університету у підготовці майбутніх фахівців: результати педагогічного експерименту

Размещено на http://www.allbest.ru

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Веб-базоване освітнє середовище університету у підготовці майбутніх фахівців: результати педагогічного експерименту

Романишин Юлія Любомирівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності

Анотація

У представленому дослідженні розглянута модель спроєктованого веб-базованого освітнього середовища університету із використанням знання-орієнтованого інформаційного обміну та активним застосуванням інструментів соціального програмного забезпечення. Веб- базоване освітнє середовище закладу вищої освіти окреслюється такими характеристиками як ефективність та результативність. Характеристика ефективності визначається рівнем інтенсивності процесу обміну та передачі знань між учасниками віртуальних освітніх спільнот з обох сторін базового формату «студент-викладач-студент». Характеристика результативності передбачає, що у застосуванні методології веб-базованого освітнього середовища затрати часу та зусиль з боку викладачів та студентів для досягнення цілей освітнього процесу суттєво знижуються і, в той же час, обмін та передача знань інтенсифікується й полегшується наявними актуальними інструментами соціального програмного забезпечення. Підкреслено, що засоби форумів є одним із ефективних інструментів документування процесу інформаційного обміну та його відслідковування й модерації як частини спроєктованої методології адаптивних педагогічних впливів з боку викладачів та на рівні інтерактивної взаємодії учасників-студентів.

Ключовим елементом спроєктованого середовища є елемент зовнішньої модерації з боку викладача (лектор, асистент), що дозволяє регулювати процеси комунікації через генерацію відповідних адаптивних педагогічних впливів на етапі впровадження та експлуатації веб-базованої системи. Впровадження веб-базованого освітнього середовища університету з інтегрованими форумами дозволяє досягти ефективного вирішення проблеми гетерогенності інформаційних ресурсів та інструментів, що виникає при застосуванні соціального програмного забезпечення в освітньому процесі.

Ключові слова: веб-базоване освітнє середовище, освітній процес, освітні комунікації, соціальне програмне забезпечення, знання.

Romany shyn Yulia Liubomyrivna Candidate of Pedagogical Science, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Records Management and Information Activities, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk

WEB-BASED LEARNING ENVIRONMENT OF THE UNIVERSITY IN TRAINING PROCESSES OF FUTURE SPESIALISTS: RESULTS OF PEDAGOGICAL EXPERIMENT

Abstract

The proposed research has considered the model of the designed web-based learning environment of the university using knowledge-oriented information exchange and active social software tools. The web-based learning environment of a higher education institution is outlined by such characteristics as efficiency and effectiveness. The efficiency characteristic is determined by the level of intensity of the process of knowledge exchange and transfer between participants of virtual learning communities on both sides of the basic «student-teacher-student» format. The effectiveness characteristic assumes that in the application of the methodology of web-based learning environment time and effort spent by teachers and students to achieve the goals of the learning process is significantly reduced and at the same time, knowledge exchange and transfer is intensified and facilitated using available current social software tools. It is emphasized that the means of forums are one of the effective tools for documenting the process of information exchange and its monitoring and moderation as a part of project methodology of adaptive pedagogical influences on the part of teachers and at the level of interactive interaction of student-participants.

The main element of the designed environment is the external moderation element by the teacher (lecturer assistant) which allows to regulate communication process through the generation of appropriate adaptive pedagogical influences as the stage of implementation and operation of the web-based system. Implementation of the web-based learning environment of the university with integrated forums allows to achieve an effective solution to the problem of heterogeneity of information resources and tools that arises while using social software in the learning process.

Keywords: web-based learning environment, learning process, learning communications, social software, knowledge.

Постановка проблеми. Процес навчання в університетах України в новітніх умовах (процеси диджиталізації, пандемія, війна тощо) передбачає змішану форму навчання, яка базується на трьох основних складових: традиційне (офлайн) навчання, віртуальне (онлайн) навчання, самостійна робота студентів. Тим не менше, кожна із цих складових, в сучасних умовах, використовує соціальні комунікації в тій чи іншій формі.

Новітні тренди розвитку web 3.0 [1, 2, 3] створюють достатньо обґрунтовані передумови ефективного впровадження в освітній процес університету саме знання-орієнтованих соціальних комунікацій [4]. Зрозуміло, що такі передумови базуються на основі різнорідних моделей та умов їх застосування. Для досягнення ефекту знання-орієнтованості (knowledge-based) освітнього процесу, який в більшості випадків є орієнтованим на передачу й обмін даними [5], звичайного розуміння новітніх технічних засобів веб-комунікації недостатньо. Слід зауважити, що саме масове застосування соціального програмного забезпечення в освітньому процесі ЗВО створює формальні передумови для концептуалізації соціальних комунікацій освітніх спільнот шляхом налаштування процесів передачі знань, створення і дотримання необхідних і достатніх педагогічних умов забезпечення цього процесу [5, 8]. Досягнення достатнього рівня ініціалізованості та деталізації слугує підґрунтям для дослідження питання побудови можливих шляхів створення та імплементації відповідних комплексних теоретичних передумов покращення і удосконалення процесів обміну й передачі знань в університетському середовищі.

Саме тому, ми підкреслюємо необхідність використання соціального програмного забезпечення з акцентом на знання-орієнтованість відповідних середовищ веб-комунікації [4]. В нашому підході процеси передачі й обміну знаннями є рівноцінними складовими процедури формування веб-базованого освітнього середовища університету. Фактично, вони тісно взаємопов'язані й доповнюють одне одного, адже особливість соціального програмного забезпечення полягає саме в наявному та активному зворотному зв'язку для всіх видів комунікацій. Класична навчальна взаємодія у формі «викладач- студент» в новітніх умовах активно трансформується в розширений формат «студент-викладач-студент», або з виходом на множинний рівень колективної взаємодії «студенти-викладачі-студенти» [2]. Обидва процеси активно переходять від однонаправленості до фази багатонаправленості та багатовекторності умов педагогічної взаємодії із постійним миттєвим зворотнім зв'язком засобами новітніх соціальних комунікацій.

Натомість, веб-базоване освітнє середовище створює якісно нові педагогічні умови формування знань і розвитку компетенцій у майбутніх фахівців [6] та уможливлює реалізацію соціальних комунікацій у сучасних освітніх умовах, акцентуючи увагу на онлайн-базованій технології освітнього процесу в ЗВО. Враховуючи окреслені передумови, проєктована модель веб- базованого освітнього середовища в освітній спільноті в своїй основі має гібридну сутність щодо процесу обміну знаннями як у формі традиційної чи веб-базованої комунікації, так і на рівні відповідної віртуальної спільноти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасних наукових джерелах багато уваги приділяється різним видам освітніх середових та інструментам і технологіям їх функціонування в університетському просторі.

Зокрема, ґрунтовні дослідження інформаційно-освітнього середовища університету розкриваються у працях В. Бикова, О. Бурова, Р. Вернидуба, П. Жежнича, К. Колос, М. Шишкіної, О. Буйницької, G. Jones S. Corish,

S. Feng, K. Groth та ін. Функціонування та особливості віртуальних освітніх середовищ вищої школи є предметом вивчення таких дослідників, як

T. Носенко, А. Панченко, Т. Вакалюк, С. Литвинової, S. Lindstaedt, M. Rana тощо. Актуальні засоби та інструменти створення й використання освітніх середовищ розглядаються в дослідженнях В. Артемчук, В. Вембер, Т. Збрицької, А. Пелещишина, В. Хрипун, А. Яцишин, А. Kim, S. Seufert, R. Blood та ін. Значний науковий інтерес в дослідників (Л. Варченко-Троценко, М. Козяр, С. Литвинова, Н. Морзе, T. O'Reilly, J. Lipnack, T. McKlin, S. Harmon та ін.) викликають питання віртуальних середовищ ЗВО та інформаційно- комунікаційних і веб-орієнтованих технологій в процесах їх роботи. У наукових доробках як вітчизняних так і зарубіжних вчених (О. Тимовчак-Максимець,Федонюк, H. Berends, K. Debackere, M. Nissen, I. Nonaka, H. Takeuchi,

Paulin, G. Probst, P. Ristoski і т.д.) значна увага приділяється знанням, як важливій складовій освітнього процесу у веб-базованому середовищі ЗВО.

Незважаючи на вагомі та ґрунтовні дослідження науковців все ще недостатньо дослідженим залишається веб-базоване освітнє середовища університету із знання-орієнтованим інформаційним обміном на основі інструментів соціального програмного забезпечення.

Мета статті. Розглянути модель спроєктованого веб-базованого освітнього середовища університету із знання-орієнтованим інформаційним обміном та проаналізувати її ефективність й результативність на основі результатів педагогічного експерименту.

Виклад основного матеріалу. Для ефективного впровадження інструментів соціального програмного забезпечення в освітній процес з метою підтримки процедур передачі й обміну знаннями нами розроблено та впроваджено концептуальну модель веб-базованого освітнього середовища університету з використанням соціальних комунікацій в освітній спільноті та з можливістю її подальшого застосування в умовах традиційних навчальних курсів. Імплементація спроєктованої моделі здійснювалася на базі кафедр документознавства та інформаційної діяльності й інженерії програмного забезпечення Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ). Результати навчання студентів в умовах спроєктованого веб- базованого освітнього середовища оцінено за критеріями та показниками ефективності досягнення поставлених цілей навчання, предмету та об'єкту дослідження в цілому.

Відповідно до поставлених цілей та завдань дослідження проєктування моделі ми починали із визначення можливих шляхів передачі й обміну знаннями засобами соціального програмного забезпечення. Цей процес включав можливі рівні комунікаційної взаємодії від базового рівня

персональної комунікації до рівня колективної взаємодії в межах однієї спільноти та спільнот загалом із розвинутими функціями і педагогічними передумовами індивідуалізованого й адаптивного навчання [6]. На рис. 1 представлена структура функціональності типових комунікацій у віртуальній освітній спільноті ЗВО.

Корисність структурної функціональності комунікації (рис. 1) полягає в тому, що вона ілюструє всі потенційно можливі шляхи знання-орієнтованого інформаційного обміну як в межах виділеної спільноти, так і на рівні між спільнотами навчального курсу, між виділеними членами однієї або різних спільнот з активацією максимально релевантних шляхів передачі та обміну знанням.

Для проведення педагогічного експерименту у веб-базованому освітньому середовищі ми використали навчальні курси «Інформаційний менеджмент» та «Інформаційний маркетинг» для студентів спеціальностей 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» освітньої програми «Документознавство та інформаційна діяльність» та дисципліну «Методологія науково-аналітичної діяльності в ІТ-сфері» для студентів спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» з аналогічною назвою освітньо- професійної програми. Вважаємо, що отримана вибірка повною мірою дала змогу оцінити функціональні можливості розробленого веб-базованого освітнього середовища. Гібридна структура середовища дозволяє забезпечити можливості доступу користувачів як до навчальних матеріалів відповідно до профілів реєстрації так, і до дискусійних форумів різних рівнів релевантності щодо тематики навчальних курсів та забезпечує можливість освітньої знання- орієнтованої комунікації.

Рис. 1. Структура функціональності комунікації в освітній

віртуальній спільноті

В таблиці 1 представлені взаємозв'язки між сутностями соціального програмного забезпечення (СПЗ), окреслено важливі та суттєві умови (напрями) реалізації виділених інструментів СПЗ в ході педагогічного експерименту у веб-базованому освітньому середовищі освітнього процесу технічного університету.

Таблиця 1

Характеристика засобів та інструментів реалізації педагогічного

експерименту

Категоризація та структуризація табл. 1 виконана відповідно до завдань комунікації, опрацювання інформації та функцій інформаційного обміну й взаємодії.

Розроблені нами педагогічні умови побудови веб-базованого освітнього середовища визначили таку його конфігурацію, яка пропонує студентам максимально ергономічне та адаптивне робоче оточення освітнього середовища. Це, у такий спосіб, дозволило ефективно уніфікувати гетерогенні за своєю природою засоби соціального програмного забезпечення, відповідні засоби традиційних офісних рішень (наприклад, Microsoft Office), перелік спеціальних програмних засобів відповідно до освітнього профілю спеціальності [6]. В такому середовищі студенти отримували максимальну підтримку щодо засобів передачі та обміну знаннями, які основані на електронному онлайн-базованому документообігу навчального курсу (тексти лекцій, мультимедійні презентаційні матеріали, завдання для практичних і семінарських занять та самостійної роботи, списки рекомендованих джерел й покликань на зовнішні Інтернет-ресурси і т.ін.). Рівень доступу до таких матеріалів варіювався від режиму «тільки для читання» до режиму повного доступу із можливістю завантаження ресурсних файлів на власні носії. В загальному, рівень доступу корелювався із профілем користувача, який він отримав під час реєстрації в системі. Для посилення функцій передачі та обміну знаннями на рівні імплементації проєктованої моделі ми інтегрували тематичні дискусійні форуми [8] для всіх лекційних і практичних тем. Це дозволило багаторівневу комунікацію всіх учасників освітнього процесу (в його динаміці) з релевантною модерацією з боку викладацького складу. Система резервувала для кожного зареєстрованого учасника власну файлову папку веб-базованого доступу (наприклад, Google диск), де він зберігав власні файли та документи. Також в такі папки студенти записували результати виконаних ними робіт відповідно до отриманих завдань для практичної й самостійної роботи.

Ефективність та результативність функціонування проєктованого ВБОС залежало, значною мірою, від рівня деталізації та планування освітнього курсу та поставлених вимог педагогічно-концептуального рівня до інструментів соціального програмного забезпечення, що загалом дозволяє говорити про досяжність встановлених цілей та завдань освітнього процесу.

З метою підтвердження ефективності та результативності виконаного наукового дослідження проведено педагогічний експеримент на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Дослідження здійснювалося впродовж 2014-2021 рр. і складалося із трьох етапів.

Під час першого етапу (2014-2015 рр.) вивчався стан досліджуваної проблеми підготовки майбутніх інформаційних та ІТ-фахівців у фаховому національному університеті як профільному закладі вищої технічної освіти. Обґрунтовувались вихідні дані дослідження: об'єкт, предмет, мета, завдання, формулювалася робоча гіпотеза, етапи проєктування знання-орієнтованої системи базованої на засобах соціальної комунікації, визначалися експериментальна база та план дослідження.

Під час другого етапу (2015-2017 рр.) проводився констатувальний та пошуковий експеримент, продовжувалися теоретичні дослідження, розроблялася системи веб-базованого освітнього середовища майбутніх інформаційних та ІТ-фахівців, визначались концептуальні засади його функціонування й розвитку, проводився формувальний експеримент, розроблялася структурно-функційна модель, визначалися складові веб- базованого освітнього середовища, зокрема цілі, зміст, методи, засоби і організаційні форми.

На третьому етапі (2018-2021 рр.) здійснювалося впровадження, перевірка та коригування розробленого веб-базованого освітнього

середовища, систематизація та узагальнення результатів педагогічного експерименту, доопрацьовувалися навчально-методичні матеріали,

продовжувалися роботи із використання веб-базованого освітнього середовища для підготовки майбутніх інформаційних та ІТ-фахівців технічного профілю, впроваджувалися результати досліджень в систему фахової підготовки студентів інформаційного та ІТ-профілю в базовому університеті та інших ЗВО України.

До експерименту були долучені здобувачі вищої освіти з інформаційним та ІТ-профілем :

другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення», підготовка яких здійснювалася за відповідною акредитованою освітньо-професійною програмою «Інженерія програмного забезпечення»;

першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», освітньо-професійної програми «Документознавство та інформаційна діяльність».

До педагогічного експерименту залучались студенти ІТ-спеціалізацій із ЗВО в яких проводилася апробація результатів дослідження. У ЗВО, долучених до експерименту, здійснювалося впровадження не цілісного дослідження, а його окремих складових.

Для перевірки ефективності та результативності розробленої моделі веб- базованого освітнього середовища було використані критерії та показники, що є суттю запропонованої автором методології адаптивних педагогічних впливів у структурі спроєктованого веб-базованого освітнього середовища засобами соціального програмного забезпечення.

Основне завдання контролю результатів навчання студентів у гібридному веб-базованому освітньому середовищі полягало в отриманні зворотнього зв'язку в динаміці та в контексті ефективності й результативності з метою керування освітнім процесом засобами адаптивної модерації, досягнення високої якості навчання студентів інформаційного та ІТ-профілю шляхом релевантного рівня адаптивності виконуваних педагогічних впливів і задовільного рівня цільових педагогічних ефектів.

У ролі основної функції контролю освітнього онлайн-процесу запропоновано функцію адаптивності. Основне завдання контролю освітнього процесу - це відстеження успішності та якості навчання на основі концепції зони найближчого розвитку студентів, як учасників віртуальних освітніх спільнот з метою планування наступних етапів освітнього процесу, коригування його стратегічних і тактичних цілей і завдань, виявлення, персоналізація і стратифікація навчальних проблем студентів, їх потенційних труднощів щодо роботи з навчальним контентом, здійснення індивідуального коучингу, оптимізації та раціоналізації освітнього процесу в цілому [2, 6, 7].

У нашому дослідженні, процес оцінювання орієнтований на потенційно можливі гібридні форми передачі та обміну знаннями, що охоплювали загалом близько 260 студентів на навчальних курсах в ІФНТУНГ. Заняття з виокремлених, для педагогічного експерименту дисциплін проводились у змішаній формі за умови наявності розроблених електронних навчальних курсів у системі Moodle. Для досягнення чистоти експерименту у процесі наповнення матриці фактичними даними, не бралися до уваги дані студентів, які не відвідували заняття та які копіювали дописи з інших форумів тощо. Таким чином, представлені дані описували активності студентів, які виконували всі вимоги та вказівки викладачів і модераторів. Студентам пропонувалась участь у форумах за визначеними дискусійними темами. Зрозуміло, що на кожний активований форум модератори повинні привнести пости ініціалізації.

Результати педагогічного експерименту та ефективність моделі спроєктованого веб-базованого освітнього середовища технічного університету перевіряли за допомогою чотирьох критеріїв (Модераційний, Контентний, Комунікаційний та Інтегративний) та їх показників в контрольній та експериментальній групах. Для кожного критерію сформовані відповідні показники. Показники Модераційного критерію: відсоток нових тематичних фокусів, відсоток дописів рефокусації учасників, кількість утворених тематичних підгруп, кількість тверджень ініціалізації. До Контентного критерію належать показники: відсоток додаткового тематичного контенту від учасників, відсоток привнесеного релевантного контенту, рівень публікаційної активності з навчальної дисципліни, обсяг релевантного контенту у відсотках. Комунікаційний критерій характеризується показниками: кількість нових тематичних тверджень, кількість фокусованих привнесень відповідно до тематичних ниток дискусії, кількість тверджень студентів-фоловерів стосовно цього тематичного фокусу, кількість ініціалізаційних тематичних привнесень студентів без мотивації з боку викладача. Показниками Інтегративного критерію є: кількість покликань на контент, кількість крос-покликань на релевантний контент, рівень аналітичної обробки контенту у відсотках, рівень реферування контенту та формування лінків.

Результати педагогічного експерименту були опрацьовані за двовибірковим критерій Колмогорова-Смірнова. Також для додаткового підтвердження одержаних результатів було застосовано критерії перевірки гіпотез про рівність середніх значень (критерій Стьюдента) та медіанний критерій. Для порівняння результатів контрольної та експериментальної груп за системою показників, які формують той чи інший критерій, було застосовано Т2 критерій Хотеллінга. Всі розрахунки виконані в програмному середовищі статистичних обчислень R Core Team. Всі характеристики (показники встановлених критеріїв) виміряні в цілочисельній (кількісній) шкалі.

Для порівняння розподілів кожної окремої характеристики в експериментальній та контрольній групах використовувався двовибірковий критерій Колмогорова-Смірнова. Якщо досягнутий рівень значущості критерію p<0.05, то стверджується, що ці дві групи статистично значимо відрізняються за значеннями даної характеристики. Основний результат застосування критерію Колмогорова-Смірнова (значення p) наведено на категоризованому графіку типу «коробки з вусами». Так, наприклад, за показниками Контентного критерію, отримали результати, які представлені на рис. 2.

Рис. 2. Показники Контентного критерію в контрольній та експериментальній групах

Для додаткового підтвердження результатів педагогічного експерименту застосовувалися критерії перевірки гіпотез про рівність середніх значень (критерій Стьюдента) та медіанний критерій. Якщо значення p-value менше від 0.05, то стверджується наявність статистично значимої відмінності між середніми значеннями досліджуваної характеристики в даних двох групах.

Для порівняння груп (експериментальної і контрольної) за системою характеристик, які формують той чи інший критерій (Контентний, Модераційний, Комунікаційний, Інтегративний), застосований Т2 критерій Хотеллінга. Результати за базовими критеріями ефективності ВБОС представлені на рис. 3.

Рис. 3. Результати в контрольній та експериментальній групах

за виділеними критеріями

У результаті експерименту було виявлено, що ефективність моделі ВБОС в освітньому процесі підготовки інформаційних та ІТ-фахівців з використанням інструментів СПЗ в рамках знання-орієнтованого інформаційного обміну між учасниками в експериментальній групі зростає, в середньому на 25-30% у порівнянні з даними контрольної групи.

Проведений педагогічний експеримент показав високий рівень ефективності та результативності застосування спроєктованого ВБОС університету.

Висновки

Проаналізовані отримані результати підтвердили правильність гіпотези дослідження та дають підстави стверджувати про високу ефективність застосування моделі спроєктованого веб-базованого освітнього середовища університету із знання-орієнтованим інформаційним обміном в освітньому процесі підготовки інформаційних та ІТ-фахівців у технічному університету на основі сучасних інструментів соціального програмного забезпечення та з адаптивними модераційними педагогічними впливами.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальші дослідження можна здійснити за такими напрямами: поглиблення

педагогічних аспектів імплементації в освітньому процесі університетів концепцій та інструментів СПЗ; розробка ефективного мережевого та медійного оточення з інформаційним забезпеченням освітнього процесу в умовах технічного університету; інтеграції та гібридизації засобів та інструментів СПЗ в процесах освітньої комунікації ЗВО.

Література

McKlin T., Harmon S. W., Evans W., Jones M. J. Cognitive Presence in Web-Based Learning: A Content Analysis of Student's Online Discussions. American Journal of Distance Education. 2002. №15. pp. 7-23. URL: https://eric.ed.gov/?id=ED470101 (дата звернення: 06.12.2022).

Romanyshyn Y., Bandura V., Melnyk V., Sheketa V., Pikh V., Pasieka M. Knowledge transfer routines in the outlines of Web based education management. Advanced Computer Information Technologies: Proceedings of 11th International Conference, ACIT - 2021. Deggendorf, Germany, 15-17 September, 2021. рр. 460-464.

Кадемія М. Ю., Козяр М. М, Кобися В. М., Коваль М. С. Соціальні сервіси Веб 2.0 і Веб 3.0 у навчальній діяльності: навчальний посібник. Вінниця : ТОВ «Планер», 2010. 230 с.

Романишин Ю. Л. Веборієнтовані віртуальні спільноти та комунікації в навчанні фахівців інформаційної сфери. Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. 85(5). С.228-243.

Ristoski P., Paulheim H. Semantic Web in data mining and knowledge discovery: A comprehensive survey. Journal of WEB Semantics. 2016. Vol. 36. Pp. 1- 22.

Романишин Ю. Л. Структуризація комунікаційного рівня віртуальних спільнот у навчальному процесі ЗВО. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: науковий журнал. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка. 2021. No 5 (109). С. 186-201.

Франчук В. Методика навчання інформатичних дисциплін в педагогічних університетах з використанням веб-орієнтованих систем: монографія. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова. 2020.

Тимовчак-Максимець О. Ю. Моделювання процесу обміну досвідом на вебфорумах шляхом аналізу розгортання дискусій. 2010. С. 323-331. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2019/apr/16290 /vis689ism-323-331.pdf (дата звернення: 15.12.2022).

References:

McKlin, T., Harmon, S.W., Evans, W., Jones, M.J. (2002). Cognitive Presence in Web- Based Learning: A Content Analysis of Student's Online Discussions. American Journal of Distance Education, 15, 7-23. Retrieved from: https://eric.ed.gov/?id=ED470101 [in English].

Romanyshyn, Y., Bandura, V., Melnyk, V., Sheketa, V., Pikh, V., Pasieka, M. (2021). Knowledge transfer routines in the outlines of Web based education management. Advanced Computer Information Technologies: Proceedings of 11th International Conference. (рр. 460-464) [in English].

Kademiia, M.Yu, Koziar, M.M., Kobysia, V.M., Koval, M.S. (2010). Sotsialni servisy Web 2.0 i Web 3.0 u navchalnij dijalnosti [Social services Web 2.0 and Web 3.0 in learning activity]. Vinnytsia: TOV «Planer» [in Ukrainian].

Romanyshyn, Y.L. (2021). Web-orijentovanivirtualni spilnoty ta komunikatsiji v navchanni fahivtsiv informatsijnoji sfery [Web-based virtual communities and communication in information specialists' learning process]. Informatsijni tehnologiji ta zasoby navchannia - Information technologies and Learning Tools, 85 (5), 228-243 [in Ukrainian].

Ristoski, P., Paulheim, H. (2016). Semantic Web in data mining and knowledge discovery: A comprehensive survey. Journal of WEB Semantic, 36, 1- 22. [in English].

Romanyshyn, Y.L. (2021). Strukturyzatsija komunikatsijnogo rivnia virtualnyh spilnot u navchalnomu protsesi ZVO [Structuring the communication level of virtual communities in the learning process of higher school]. Pedagogichni nauky: teorija, istoija, innovatsijni tehnologiji - Pedagogical science: theory, history, innovation technologies. Sumy, 5 (109), 186-201. [in Ukrainian].

Franchuk, V. (2020). Metodyka navchannia informatychnyh dystsyplin vpedagogichnyh universytetah z vykorystanniam web-orijentovanyh system [Teaching methodology of informatics disciplines in pedagogical universities using web-based systems]. Kyiv [in Ukrainian].

Tymovchak-Maksymets, O.Y. (2010). Modeliuvannia protsesu obminu dosvidom na web-forumah shliahom analizu rozgortannia dyskusij [Modeling prosses of experience exchange on web-forums by analyze deploying discussion], 323-331 Retrieved from: http://science.lpnu.ua/ sites/default/files/journal-paper/2019/apr/16290 /vis689ism-323-331.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru