Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ МУЛЬТИМЕДІА

Князян Маріанна Олексіївна доктор педагогічних наук, професор

Силантьєва Валентина Іванівна доктор філологічних наук, професор

Гринько Людмила Віталіївна кандидат філологічних наук, доцент

м. Одеса

Анотація

мультимедіа учитель мова література

Стаття присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа.

Зазначена готовність відображає знання про сутність, характеристики, функції технологій мультимедіа, вміння їх використовувати на уроках, а також інтерес до цієї проблеми.

Основним компонентами готовності майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа є мотиваційний, теоретичний та процесуальний. Мотиваційний компонент відображає інтерес до інформації про технології мультимедіа, методи їх реалізації на уроках іноземних мов та зарубіжної літератури в різних класах у дистанційному режимі. Теоретичний компонент віддзеркалює знання про технології мультимедіа, їхні особливості та потенціал у формуванні мовної компетентності учнів (фонетичних, граматичних, лексичних), комунікативних умінь (у аудіюванні, говорінні, читанні, письмі), літературознавчих знань (художні твори, особливості різних напрямів, стилів, родів, видів, жанрів). Процесуальний компонент містить вміння аналізу технологій мультимедіа, систематизації методичних прийомів, вивчення засобів візуалізації матеріалу. Ефективним методом формування готовності до застосування технологій мультимедіа є самостійна робота майбутніх учителів. Самостійна робота впроваджувалася на таких етапах, як-от препаративний, модифікаційний, креативний.

На препаративному етапі відбувалося ознайомлення студентів з основними проблемами, методологією, ключовими поняттями, інноваційними педагогічними технологіями. На модифікаційному етапі здобувачі вищої освіти були зорієнтовані на те, щоб трансформувати запропоновані методи педагогічної діяльності, внести прийоми використання технологій мультимедіа до викладання фонетики, лексики, граматики, художніх творів. Креативний етап був спрямований на розробку власних підходів до впровадження технологій мультимедіа. Цей етап передбачав вияв студентом оригінальних ідей, їх реалізацію з використанням мультимедійних технологій.

Ключові слова: готовність, технології, мультимедіа, майбутні вчителі, іноземні мови, зарубіжна література.

Annotation

Kniazian Marianna Oleksiivna Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor in the Department of French Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa

Sylantieva Valentyna Ivanivna Doctor of Philology, Full Professor, Head of Chair of Department of Foreign Literature, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa,

Grynko Liudmyla Vitaliyivna Candidate of Philological sciences, Associate professor, Head of Chair of Department of Spanish Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa

FORMING THE READINESS OF FUTURE TEACHERS OF FOREIGN LANGUAGES AND FOREIGN LITERATURE TO USE MULTIMEDIA TECHNOLOGIES

The article is devoted to the problem to form the readiness of future teachers of foreign languages and foreign literature to use multimedia technologies.

This readiness reflects knowledge about the essence, characteristics, functions of multimedia technologies, the ability to use them in lessons, as well as interest in this problem.

The main components of the readiness of future teachers of foreign languages and foreign literature to use multimedia technologies are motivational, theoretical and procedural. The motivational component reflects interest in information about multimedia technologies, methods of their implementation in foreign language and foreign literature lessons in different classes in distance learning. The theoretical component reflects the students' knowledge about multimedia technologies, their features and potential in the formation of pupil' linguistic competence (phonetic, grammatical, lexical), communicative skills (listening, speaking, reading, writing), literary knowledge (artistic works, features of different directions, styles, types, genres). The procedural component includes the ability to analyze multimedia technologies, to systematize methodological techniques, to study means of visualizing material. An effective method to form readiness to the use of multimedia technologies, there is independent work of future teachers. Independent work was introduced at such stages as preparatory, modification, creative. At the preparatory stage, students were familiarized with the main problems, key concepts, innovative pedagogical technologies. At the modification stage, students of higher education were oriented to transform the proposed methods of pedagogical activity, to introduce the techniques of using multimedia technologies to the teaching of phonetics, vocabulary, grammar, and artistic works. The creative stage was aimed at developing own approaches to the introduction of multimedia technologies. This stage involved the students' discovery of original ideas and their implementation using multimedia technologies.

Keywords: readiness, technologies, multimedia, future teachers, foreign languages, foreign literature.

Постановка проблеми

Сьогодні однією з найбільш актуальних проблем професійного становлення майбутніх учителів філологічних спеціальностей є їхня підготовка до використання технологій мультимедіа, оскільки це дозволяє краще унаочнювати та систематизувати мовний та літературний матеріал, забезпечувати диференціацію методів навчання мови й літератури, створювати методичні прийоми індивідуалізації освітнього процесу, формувати в учнів пізнавальні мотиви. Отож, спеціальна підготовка майбутніх учителів до аналізу технологій мультимедіа, критичної оцінки їхньої ефективності, генерації власних методичних прийомів у форматі тієї чи іншої технології, впровадження інноваційного доробку на уроках мови та літератури, зокрема у форматі он-лайн навчання, передбачає формування у здобувачів вищої освіти відповідної готовності.

Ця проблема пов'язана з такими важливими науково-практичними завданнями, як-от формування інформаційної культури особистості, її критичного мислення, ерудиції, прагнення до підвищення ефективності навчання іноземних мов та зарубіжної літератури, реалізації свого творчого потенціалу в цій діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зазначена проблема висвітлювалася у таких аспектах, як-от онлайн технології у професійній підготовці майбутніх учителів, формування компетентності проєктування освітнього процесу на уроках іноземної мови та літератури [1], [2].

Варто наголосити, що, зважаючи на неабияку актуальність цієї проблеми в умовах дистанційної освіти та її недостатнє висвітлення в наукових джерелах, вона потребує більш ґрунтовного розкриття.

Мета статті - дослідити проблему формування готовності майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до впровадження технологій мультимедіа.

Завдання - розкрити сутність та структуру готовності майбутніх педагогів до використання технологій мультимедіа, висвітлити самостійні завдання з її формування.

Виклад основного матеріалу

Зазначимо насамперед, що на важливості формування здатності інтерактивного використання інформаційно-комунікаційних засобів наголошувалося в [3], а саме підкреслювалася значущість володіння знаннями та вміннями застосування нових технологій та готовності доцільно використовувати платформи й сервери Інтернету.

Варто акцентувати на тому, що, на нашу думку, готовність майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа відображає систему їхніх знань про ці технології, вміння їх доцільно використовувати на уроках відповідно до індивідуальних особливостей учнів, рівня підготовки класу, складності навчального матеріалу, який викладається. Ця готовність відображає також зацікавленість майбутніх учителів до вирішення проблеми підвищення ефективності освітнього процесу з використанням зазначених технологій, здатність студентів генерувати оригінальні ідеї, самостійно розробляючи певні методичні прийми з їх використанням.

Слід наголосити, що структура готовності майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа містить такі важливі компоненти, як-от

- мотиваційний, що відображає інтерес до інформації про технології мультимедіа, методи їх реалізації на уроках іноземних мов та зарубіжної літератури в різних класах, інноваційний доробок у цьому аспекті вчителівпрактиків. Окрім цього, зазначений компонент відбиває також прагнення студентів покращувати процес викладання мов та літератури в дистанційному режимі;

- теоретичний, котрий віддзеркалює широкі знання здобувачів вищої освіти про технології мультимедіа, їхні характеристики, особливості кожної з них, потенціал у формуванні мовних знань учнів (фонетичних, граматичних, лексичних), комунікативних умінь (у аудіюванні, говорінні, читанні, письмі), літературознавчих знань (художні твори, життєвий та літературний шлях письменників та поетів, особливості напрямів, стилів, родів, видів, жанрів тощо);

- процесуальний, що містить вміння аналізу технологій мультимедіа, дослідження їхньої ефективності для формування різних видів знань учнів, систематизації методичних приймів, представлених у форматі технологій, вивчення їхньої інформаційної насиченості, засобів візуалізації матеріалу, методів мотивування школярів до навчання. До цього компонента відносимо також вміння самостійного створення прийомів навчання мови й літератури у контексті тієї чи іншої технології мультимедіа.

Наголосимо на тому, що ефективним методом формування готовності майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа є, як переконує наш досвід, самостійна робота здобувачів вищої освіти з освітніх компонентів педагогічного спрямування, насамперед «Методики викладання іноземної мови та зарубіжної літератури». Дидактичний потенціал самостійної роботи в зазначеному ракурсі полягає в тому, що ця робота орієнтує на створення здобувачами вищої освіти власного підходу до навчання певного матеріалу, аналізу потужності певної технології мультимедіа, прогнозу можливих труднощів її застосування на уроці. Самостійна робота виконується особисто студентом (індивідуально або колективно) за завданням викладача, але без його участі.

Для того, щоб самостійна робота набула більшої результативності, вона має відзначатися системністю, послідовністю нарощення складності, активізувати творчість, пізнавальні мотиви, сприяти саморозвитку особистості майбутнього вчителя іноземних мов та зарубіжної літератури.

Відповідно до наукової позиції [4] нами була розроблена система самостійних завдань, котрі класифікувалися до таких етапів, як-от препаративний, модифікаційний та креативний.

При цьому на препаративному етапі передбачалася первинна підготовка здобувачів вищої освіти до застосування технологій мультимедіа, ознайомлення з основними проблемами, ключовими поняттями, інноваційними педагогічними технологіями, характеристиками інформаційно-комунікаційних технологій, аналіз методологічного підґрунтя застосування технологій мультимедіа, дослідження кращого досвіду їх упровадження.

На модифікаційному етапі здобувачі вищої освіти були зорієнтовані на те, щоб модифікувати запропоновані зразки педагогічної діяльності, внести певні варіанти використання технологій мультимедіа до викладання фонетики, лексики, граматики, художніх творів тощо.

Креативний етап був спрямований на розробку майбутніми вчителями іноземних мов та зарубіжної літератури власних підходів до впровадження технологій мультимедіа на уроках мови та літератури. Цей етап передбачав вияв студентом своїх творчих можливостей, оригінальних ідей, задумів, їх реалізацію у процесі самостійної розробки методичних прийомів у форматі певних мультимедійних технологій.

Отож, препаративні самостійні завдання з формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування зазначених технологій орієнтували на аналіз тенденцій розвитку сучасного інформаційного простору та особливостей інформаційної політики у різних країнах; результати цього аналізу були представлені студентами у вигляді доповіді на практичних заняттях з освітнього компонента «Методика викладання іноземної мови та зарубіжної літератури».

Значний інтерес у здобувачів вищої освіти викликало завдання схарактеризувати інформаційні аспекти взаємовідносин особистості та суспільства, значення мережі Інтернет у власному особистісно-професійному зростанні, надзвичайної ролі критичного мислення у забезпеченні інформаційної екології інформаційного простору, про що студенти мали підготувати PowerPoint презентації та продемонструвати їх на занятті з окресленої вище навчальної дисципліни.

Викликало зацікавлення й самостійне завдання, котре передбачало аналіз методично-інформаційної насиченості та цінності окремих елементів таких технологій, наприклад: Edpuzzle, Flipgrid, Kahoot, Ьеат^АррБ, Padlet тощо.

Сформувати у майбутніх учителів філологічних спеціальностей широкі знання про теоретичний базис застосування мультимедійних технологій виявилося доцільним через організацію дискусій за такими важливими питаннями, як-от

- позитивний та негативний уплив технологій мультимедіа на навчальну успішність учнів різного шкільного віку;

- забезпечення інформаційної безпеки, запобігання випадкам втручання у приватне життя людини на етапі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій;

- правила дотримання культури спілкування в інформаційному просторі;

- проблема доступу до електронних носіїв інформації та захист авторських прав розробників Інтернет-ресурсів;

- важливість професійно-педагогічних умінь майбутнього вчителя у пошуку, опрацюванні, критичній оцінці дидактичної потужності технологій мультимедіа, розробці прийомів їх використання в практичній діяльності.

Сформувати методологічне підґрунтя застосування зазначених технологій було доречним за допомогою самостійних завдань з підготовки рефератів за такими темами:

- «Дитиноцентрований підхід до формування навчальної успішності з використанням технологій мультимедіа»;

- «Компетентнісний підхід як базис розвитку здатності учнів до використання технологій мультимедіа в самостійній роботі з іноземної мови та зарубіжної літератури»;

- «Теорія творчості як методологічний орієнтир активізації інтелектуально-пізнавальних мотивів учнів на уроках іноземної мови та зарубіжної літератури».

Важливим, на наш погляд, було й впровадження самостійних завдань, що мали на меті аналіз відомих педагогічних технологій, наприклад, Ж.-О.Декролі, М. Монтессорі, П. Петерсена, С. Френе, Р. Штейнера.

Насамперед студенти ознайомилися з поняттями, дотичними до проблеми «Педагогічні технології в освітньому процесі». Наприклад, їм було запропоновано розробити термінологічний словничок «Сучасні педагогічні технології», в який включити визначення основних термінів за цією темою та навести сутнісні характеристики відомих технологій.

До того ж здобувачі вищої освіти представили результати порівняльної характеристики таких педагогічних технологій, як-от «Будинок вільної дитини» М. Монтессорі, антропософських шкіл Р. Штейнера, «Школи успіху і радості С.Френе».

Після цього студенти мали написати есе про авторські педагогічні технології, котрі використовуються відомими вчителями-практиками в нашому регіоні.

Окреслені вище препаративні завдання значно поглибили теоретичні знання студентів та забезпечили формування теоретичного компонента готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування технологій мультимедіа.

Наголосимо, що сприяли розвитку мотиваційного компонента цієї готовності самостійні завдання з підготовки експертного повідомлення за темою «Дидактичний потенціал технологій Edpuzzle, Flipgrid, Kahoot, LearningApps, Padlet». Нами була запропонована студентам така послідовність дій:

- схарактеризувати мету та завдання кожної з окреслених технологій;

- проаналізувати виховний потенціал цих технологій;

- розкрити вимоги до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках іноземної мови та зарубіжної літератури;

- висвітлити особливості кожної з них у візуалізації навчального матеріалу, актуалізації творчих можливостей учнів, залучення їх до самостійної роботи в позааудиторний час.

Натомість самостійна робота на модифікаційному етапу її впровадження спрямовувала здобувачів вищої освіти на досягнення таких педагогічно доцільних результатів:

- проаналізувати потенціал технології Edpuzzle у формуванні вмінь у спонтанному діалогічному мовленні старшокласників та вибрати відеоматеріали, котрі якнайкраще відповідають меті формування цих умінь;

- розробити методичні прийоми пояснення учням восьмих та дев'ятих класів матеріалу про життєвий шлях та літературну творчість французьких письменників з використанням технології Padlet;

- провести дослідження матеріалів технології Kahoot задля проведення тестування, спрямованого на контроль розуміння змісту прочитаного учнями шостих та сьомих класів художнього твору;

- зробити PowerPoint презентацію з використання технології Flipgrid з формування вмінь у старшокласників виявляти логіку організації художнього твору, характеристики поведінки, особистісних якостей, манери спілкування головних персонажів твору, висловлення прогнозів щодо їхнього майбутнього життя;

- утворити план-конспект уроку з навчання майбутнього часу учням п'ятого класу з використанням матеріалів, репрезентованих у технології LearningApps.

На креативному етапі самостійної роботи з метою формування процесуального компонента готовності до застосування технологій мультимедіа майбутні вчителі іноземних мов та зарубіжної літератури мали генерувати з використанням цих технологій цікаві підходи до навчання фонетики, граматики та лексики, мовленнєвої діяльності, ґрунтовних знань із зарубіжної літератури. Нижче наведемо декілька прикладів:

- розробити вправи з використанням технології Flipgrid для формування фонетичних знань, а також артикуляційних та інтонаційних умінь учнів початкової школи;

- утворити цілісну систему вправ на базі технології LearningApps для формування граматичних знань та вмінь учнів середньої школи;

- генерувати засоби перевірки рівня сформованості лексичних знань учнів за допомогою застосування технології Kahoot;

- запропонувати завдання, розроблені у форматі технології Padlet, спрямовані на аналіз інформації за певним художнім твором, котра подана імпліцитно;

- розробити завдання з перевірки рівня сформованості вмінь у діалогічному мовленні для учнів початкової школи з використанням платформи Kahoot;

- утворити блок інтерактивних вправ для актуалізації вмінь у учнів старших класів у спонтанному монологічному мовленні на базі LearningApps;

- з використанням різних технологій мультимедіа розробити планконспект уроку іноземної мови, метою якого було формування у учнів різного шкільного віку знань та вмінь за темами «Знайомство», «Моя сім'я», «Подорож».

Схарактеризовані вище самостійні завдання сприяли формуванню всіх компонентів готовності майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа.

Нами було проведене експериментальне дослідження на базі факультету іноземних мов Ізмаїльського державного гуманітарного університету та романо-германської філології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а саме анкетування щодо зацікавленості студентів у використанні цих технологій, що дозволило виявити рівень сформованості мотиваційного компонента, а також тестування знань про сутність й особливості мультимедійних засобів навчання, вирішення творчих завдань з діагностики вмінь їх упроваджувати в освітній процес на базі загальноосвітньої школи.

Методика оцінювання мотиваційного компонента цієї готовності націлювала на вияв рівня інтересу: активний, середній, низький.

Поряд з цим діагностика теоретичного компонента передбачала виконання тесту з десяти запитань, котрі мали варіанти відповіді; дев'ять або десять правильних відповідей свідчили про високий рівень сформованості цього компонента, сім або вісім - про середній рівень, до шести включно - про низький рівень.

Процесуальний компонент оцінювався за допомогою виконання десяти творчих завдань, де правильне вирішення дев'яти або всіх десяти оцінювалося як володіння вміннями на високому рівні, сімох або вісьмох - на середньому рівні, до шести включно - на низькому рівні.

На контрольному етапі експерименту переважна більшість студентів (54%) показала високий рівень сформованості мотиваційного компонента досліджуваної готовності, четверта частина (24%) - середній рівень, 22% - низький рівень.

Після впровадження розробленої нами системи самостійної роботи кількість студентів з високим рівнем сформованості мотиваційного компонента готовності студентів до застосування технологій мультимедіа значно збільшилася: високий рівень був виявлений у 84% респондентів, середній - у 16%, низький - у жодного здобувача вищої освіти.

Діагностика теоретичного компонента готовності на контрольному етапі виявила, що лише 26% майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури мають високий рівень сформованості цього компонента, більше половини (49%) - середній рівень, 25% - низький.

Після закінчення експериментальної роботи кількість студентів з високим рівнем володіння знаннями зазначеної готовності значно збільшилася, таких студентів вже було 51%. До того ж середній рівень продемонстрували 43% респондентів, низький - лише 6%.

Щодо процесуального компонента готовності майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа слід зазначити таке: до початку формувального експерименту високий рівень був виявлений у 28% студентів, середній - у 48%, низький - у кожного четвертого респондента (24%).

Упровадження самостійних завдань сприяло підвищенню рівня володіння досліджуваною готовністю. Так, високий рівень сформованості процесуального компонента після проведення експерименту був виявлений у 52% респондентів, середній - у 44%, низький - у 4%.

Наведені вище результати підтвердили дидактичну потужність розробленого інструментарію самостійної роботи здобувачів вищої освіти з формування готовності до використання технологій мультимедіа.

Висновки

Готовність майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури до застосування технологій мультимедіа містить теоретичні знання про ці технології, їхні функції та інструментарій, вміння їх використовувати на уроках мови й літератури, а також інтерес до цієї проблематики. Структурними компонентами готовності до застосування технологій мультимедіа є мотиваційний, теоретичний та процесуальний. Ефективним методом формування зазначеної готовності є самостійна робота, котра була систематизована нами відповідно до таких етапів її розгортання, як-от препаративний, модифікаційний та креативний. Проведене емпіричне дослідження підтвердило результативність розроблених самостійних завдань з формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання технологій мультимедіа. Перспективи дослідження зазначеної проблеми полягають у розкритті ролі проектного методу як засобу оволодіння майбутніми учителями готовністю до використання мультимедійних технологій у процесі навчання іноземних мов та зарубіжної літератури учням середньої школи.

Література

1. Риб'як, В. В., Коваль, А. В. Онлайн технології як інструмент для роботи з англомовною лексикою професійного спрямування. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2021. №1(100). С. 155-165.

2. Kniazian, M., Khromchenko, O., Sushchenko, L. Development of future teachers' project competence to desing learning process of GE, ESP, LSP. The journal of teaching English for specific and academic purposes. 2021. 9(3). 495-504. doi.org/10.22190/JTESAP2103495K

3. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DeSeCo). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft). www.kaapeli.fi/~vsy/eaea/policy/b/DeSeCo.doc.

4. Князян М. О. Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки: Дис.... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Князян Маріанна Олексіївна. Ізмаїл, 2007. 445 с.

1. Rybiak, V. V., Koval, A. V. (2021). Onlain tekhnolohii yak instrument dlia roboty z anhlomovnoiu leksykoiu profesiinoho spriamuvannia. [Online technologies as a tool for working with professional English vocabulary]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka - Personal spirituality: methodology, theory and practice.№1(100). S. 155-165.

2. Kniazian, M., Khromchenko, O., Sushchenko, L. (2021). Development of future teachers' project competence to desing learning process of GE, ESP, LSP. The journal of teaching English for specific and academic purposes. 9(3). P. 495-504. doi.org/10.22190/JTESAP2103495K

3. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft). www.kaapeli.fi/~vsy/eaea/policy/b/DeSeCo.doc.

4. Kniazian M. O. (2007). Systema formuvannia samostiino-doslidnytskoi diialnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi stupenevoi pidhotovky [The system of formation of independent research activities of future teachers of foreign languages in the process of graduate training]: Dys.... d-ra ped. nauk: 13.00.04 / Kniazian Marianna Oleksiivna. Izmail. 445 s.

Размещено на Allbest.ru