Специфіка викладання англійської мови у ЗВО під час асинхронного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Національний університет водного господарства та природокористування

Специфіка викладання англійської мови у ЗВО під час асинхронного навчання

Олена Негрівода,

кандидат педагогічних наук, викладач кафедри германської філології та методики викладання іноземних мов

Ольга Одінцова,

старший викладач кафедри іноземних мов професійного спрямування

Наталія Осіпчук,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов

м. Одеса

м. Вінниця

м. Рівне

Анотація

У статті пропонується огляд асинхронного формату он-лайн навчання для роботи всіх учасників освітнього процесу з урахуванням нових реалій, в яких перебуває Україна, і, як наслідок, нових освітніх стандартів в українських закладах вищої освіти. Авторами розглянуто у порівняльному аспекті синхронний та асинхронний формати дистанційного навчання. Асинхронний формат трактується у статті як форма самостійної роботи здобувачів вищої освіти із відтермінованим контролем з боку викладача.

Автори описали позитивні та негативні сторони асинхронного формату навчання, запропонували способи усунення проблем, які можуть виникати при цьому форматі викладання іноземної мови, зокрема англійської. У дослідженні зроблено спробу окреслити різноманітні можливості використання як систем дистанційного навчання у закладах вищої освіти, так і самостійного підходу у вивченні англійської мови здобувачами вищої освіти в асинхронному форматі.

У статті описано види самостійної роботи для здобувачів вищої освіти, які володіють англійською мовою на різних рівнях, від початкового до просунутого. Особливу увагу приділено залученості студентів до навчання в асинхронному форматі, яке залежить від взаємозв'язку між здобувачами, їх відчуттям себе як частини студентської спільноти та комунікаційної дистанції між учасниками освітнього процесу. Автори статті вказують на важливе значення ролі куратора під час асинхронного навчання, що підтримає мотивацію студентів, не дасть їм зійти з дистанції, допоможе організувати зв'язок між студентами та викладачами, а також між студентами один з одним.

Авторами докладно описано платформу навчального середовища Moodle, що дозволяє забезпечити повний цикл дистанційної освіти в асинхронному форматі як найбільш популярну та ефективну в українському освітньому середовищі.

Ключові слова: асинхронний формат, дистанційне навчання, електронний освітній ресурс, навчання іноземної мови, Moodle.

Abstract

Olena Negrivoda,

Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer at the Department of Germanic Languages and Methods of Foreign Languages Teaching South-Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky

(Odesa, Ukraine)

Olga Odintsova,

Senior Lecturer at the Department of Foreign Languages for Specific Purposes

Vasyl' Stus Donetsk National University (Vinnitsa, Ukraine)

Nataliia Osipchuk,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Foreign Languages National University of Water and Environmental Engineering (Rivne, Ukraine)

The specifics of teaching English in higher education during asynchronous learning

The article is devoted to the review of the asynchronous format for the work of all participants in the educational process, taking into account the new realities in which Ukraine is located, and as a result, new educational standards in higher education institutions. The synchronous and asynchronous formats of online learning are considered in a comparative aspect. The asynchronous format is interpreted by the authors of the article as a form of independent work of students with delayed control.

The authors described the positive and negative aspects of the asynchronous learning format, suggested ways to eliminate the problems that may arise with this format of teaching a foreign language. The article attempts to present various possibilities of using both distance learning systems in a higher educational institution, and an independent approach to teaching English in an asynchronous format.

The article describes the types of independent workfor students who speak English at different levels, from elementary to advanced. Particular attention is paid to the involvement of students in learning in an asynchronous format, which depends on the relationship between students, their sense of being part of a community and the communication distance between the teacher and students. The authors of the article point out the importance of the role of the curator in asynchronous learning, which will support the motivation of students, will not let them go the distance, will help organize communication between students and teachers, as well as between students with each other.

The authors describe in detail the free access platform Moodle, which allows to provide a full cycle of distance education in an asynchronous format, as the most popular in the Ukrainian educational environment.

Key words: asynchronous format, distance learning, electronic educational resource, foreign language teaching, Moodle.

Основна частина

Постановка проблеми. Труднощі, з якими зіткнулися викладачі та студенти під час пандемії, а потім і з повномасштабним російським вторгненням в Україну, допомогли просувати інновації в освіті швидше, ніж будь-коли, і в небачених раніше масштабах. За нових умов життя на допомогу прийшло он-лайн навчання, яке включає як синхронні заняття (лекції, одночасну групову роботу в спеціальних цифрових сервісах, іспити та захист проектів у прямому ефірі), так і асинхронні (перегляд записаних лекцій, листування з викладачами з приводу оцінки, завдань, тестів тощо).

У широкому сенсі синхронне навчання - це взаємодія викладача і здобувачів освіти, а також здобувачів освіти між собою у прямому ефірі, а асинхронне навчання передбачає таку взаємодію з поділом у часі. Наприклад, лекція з відповідями на запитання студентів у прямому ефірі можлива за синхронного навчання, а перегляд запису тієї ж лекції з можливістю надіслати викладачеві питання та отримати відповідь через якийсь час реалізується в асинхронному форматі. Німецькі (Stangl, 2023) та італійські (Jurado, 2012) науковці наголошують, що інтерактивні програми, за допомогою яких здобувачі освіти можуть самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, зазвичай пропонують кращу альтернативу, ніж чиста відеолекція. Зворотній зв'язок, наприклад запити та коментарі, надсилається лектору електронною поштою або на спеціально створеному форумі.

Німецький он-лайн лексикон психологічних та педагогічних термінів (OnlineLexikonfur) дає таке визначення асинхронного навчання: «Асинхронне навчання розуміється в педагогічній психології стосовно нових медіа як такий дидактичний процес, коли передача знань викладачами та засвоєння знань учнями відбуваються в різний час, наприклад, навчання за допомогою навчальних листів, спілкування через групи новин тощо. Навчальний матеріал або записується на відео, або відео відсутнє взагалі».

Сьогодні асинхронному формату навчання надається велике значення через реалії, в яких перебуває Україна: війна, відсутність Інтернету, перебування студентів за кордоном тощо. Тому активно почала розвиватися цифрова дидактика, що потребує пошуку та розробки найбільш ефективних методів та форматів навчання для тих чи інших завдань. У цьому контексті, необхідно з'ясувати, в якому форматі нова інформація розуміється та засвоюється студентами краще. Слід зважати й на те, що як у синхронного, так і у асинхронного форматів, є свої плюси та мінуси.

Аналіз останніх досліджень. Інновації в освіті, пов'язані з різними формами навчання, пошук яких зумовлений глобальними та локальними змінами, знаходяться в центрі уваги актуальних наукових досліджень.

Державне регулювання сучасними технологіями освіти в Україні, а також проблеми розвитку дистанційної освіти розглянуто у дослідженнях Прушківської (2009), Садкового (2013) та Сиченко (2011). Затребуваність дистанційних методів освіти, розвитку і впровадження дистанційних способів навчання були досліджені Степановим (2017). Фахову підготовку майбутніх фахівців-філологів засобами інформаційного середовища розглядали Малихін та Ярмольчук (2017). Інноваційний підхід до формування фахової компетентності у майбутніх перекладачів досліджувала Сімкова (2015). Арістова (2017) вивчала формування професійної суб'єктності майбутніх філологів, зокрема під час дистанційного навчання. Навчальні стратегії дистанційного навчання представлені у роботах Пусейкіної та Ребікова (Pusejkina& Rebikow, 2016).

Попри велику кількість робіт, присвячених дистанційному навчанню, відсутні дослідження, які вивчають специфіку викладання англійської мови в асинхронному форматі, що визначило актуальність нашої розвідки.

Мета статті полягає у дослідженні специфіки асинхронного формату навчання у викладанні англійської мови в закладах вищої освіти, що передбачає виявлення позитивного та негативного аспектів цього формату.

Виклад основного матеріалу. Відомо, що будь - яке навчання - це комунікація. Теорія комунікацій Вілбура Шрамма описує її як нескінченний обмін повідомленнями та їхню інтерпретацію. Якщо екстраполювати цю модель на процес навчання, то вона буде виглядати наступним чином. Джерело повідомлення, тобто викладач, передає повідомлення, тобто освітній контент (лекцію, список літератури для опрацювання, завдання). Своєю чергою, одержувач повідомлення, тобто студент, отримує інформацію та сприймає її, тобто інтерпретує. Якщо з матеріалу лекції чи додаткової літературі студентам щось незрозуміло, тоді вони звертаються по допомогу до викладача. У такому разі вже викладач стає одержувачем повідомлення й інтерпретує його. Розібравшись, він пояснює здобувачам освіти незрозумілі моменти у повідомленні. Такий обмін повідомленнями відбувається протягом усього періоду навчання.

Подібне відбувається під час виконання завдань: викладач дає зворотний зв'язок здо - бувачам освіти безпосередньо в процесі його виконання (одразу виправляє помилки) або після його перевірки, і цей зворотний зв'язок теж буде повідомленням. Групові завдання, наприклад, у вигляді спільних проектів - це обмін повідомленнями між кількома учасниками освітнього процесу одночасно.

Під час аудиторних занять обмін повідомленнями здійснюється у режимі реального часу. Студенти можуть ставити запитання викладачеві протягом лекції та одразу отримати відповідь. У цифровому просторі комунікація буває синхронною або асинхронною. При цьому під час синхронної комунікації одержувач одразу відповідає на повідомлення. Своєю чергою, асинхронна комунікація не передбачає моментальної відповіді на повідомлення. Викладача зі студентами у синхронному онлайн-форматі поділяє лише дистанція, а в асинхронному - і дистанція, і час. У викладача в асинхроні немає звичних інструментів контролю: він не знає, як здобувачі освіти сприймають те, що він пояснює, чи все і всім зрозуміло, які теми викликають найбільше труднощів, а які даються легко.

Він також не може поставити несподівані питання в аудиторії та спровокувати тим самим дискусію, щоб переконатися, що здобу - вачі освіти пам'ятають попередню тему та розуміють її зв'язок із новою. Викладачі також не можуть бачити, як студенти виконують практичні вправи. Вони не знають, чи всі здобувачі освіти ознайомилися з описом нової теми і хто потребує додаткової допомоги. Коли через засоби зв'язку надходить питання від студента, коли це питання аналізується, коли надходить виконане завдання з помилками, коли система повідомляє результати оцінки заняття чи тесту, все це з'ясовується із запізненням.

У студентів під час асинхронного заняття немає можливості уточнити щось під час пояснення у викладача, а отже, доведеться шукати цю інформацію самостійно або чекати, коли викладач надішле відповідь. Якщо не можна порадитися та отримати допомогу одразу під час виконання практичного завдання, в якому щось не виходить, то це демотивує здобувачів освіти. Для методистів та педагогів це означає, що потрібно шукати інструменти та підходи, які б допомогли усунути недоліки асинхронного формату навчання. Потрібні спеціальні інструменти контролю (докладний збір та аналіз цифрових даних, так званих цифрових слідів), спеціальні способи перевірки знань, організація кураторської підтримки студентів.

На думку фахівців, головним недоліком асинхронного формату вважається низька залученість студентів до навчального процесу. Згідно з результатами досліджень, асинхронно добре навчаються самоорганізовані та цілеспрямовані студенти, більшості здобувачів освіти складно змусити себе виконувати завдання, якщо ніхто не підганяє та не стимулює. Залучення студентів до навчання залежить від взаємозв'язку між студентами, їх відчуттям себе частиною освітньої спільноти та комунікаційна дистанція між викладачем та студентами. Відчуття себе частиною студентської групи є важливим чинником мотивації навчання, а під час асинхронного навчання кожен студент навчається окремо. Тому, крім особливих інструментів контролю, в асинхронному форматі потрібні спеціальні інструменти залучення студентів до навчання. Важливе значення в асинхроні набуває роль куратора, який підтримає мотивацію студентів, не дасть їм зійти з дистанції, допоможе організувати зв'язок між здобувачами освіти та викладачами.

Однак, асинхронний формат навчання має свої переваги: гнучкість у часі та можливість вчитися у своєму темпі. Будь-якої миті можна повернутися до найскладніших місць заняття і ще раз прослухати та передивитися запис, поставити на паузу і знайти, що про це написано в підручнику або додаткових матеріалах.

Частково вирішити проблеми, які виникають під час асинхронного навчання допомагають різноманітні освітні платформи, серед яких в українському освітньому секторі користується популярністю система MOODLE, яка дозволяє забезпечити повний цикл дистанційної освіти, включаючи асинхронний формат. Основна перевага Moodleполягає в тому, що ця платформа дозволяє повною мірою реалізувати можливості викладання, зокрема англійської мови як іноземної, використовувати всі необхідні матеріали, інтегруючи їх в електронне середовище, а також забезпечити контроль частоти звернень здобувачів освіти до викладених завдань та якість їх виконання. Moodleпропонує широкий набір інструментів перевірки та забезпечення знань: тести, завдання, семінари, форуми тощо.

У викладача є доступ до шкал відвідування та оцінок, які можуть бути виставлені як у ручному, так і в автоматичному режимі. Викладач може контролювати регламент комунікації, тобто вказувати кількість робіт та терміни їх виконання, призначати консультації, визначити обсяги та особливості виконання завдань. Використання платформи Moodle вимагає навчання викладачів, розробників курсів та студентів, а також технічної підтримки для своєчасної реєстрації, оновлення та видалення користувачів. Однак на практиці викладачі виявляють, що маючи мінімальний досвід роботи в електронному середовищі, вони можуть швидко освоїти ресурси системи Moodle, призначати та відкликати дозволи для студентів, координувати спілкування між учасниками освітнього процесу та самостійно наповнювати курси навчальними матеріалами. Створення змісту курсу в Moodle - трудомісткій і кропіткій процес. Система може бути використана як просунута комунікаційна платформа, де можна розміщувати текстові матеріали, посилання на інтернет-ресурси (веб-сайти та відео) та списки для читання, використовуючи прості в освоєнні інструменти.

Принципове значення при асинхронному форматі навчання має самостійна робота студентів, успіх якої залежить від правильно організованої навчальної діяльності студента, від володіння ним програмою освоєння мови на вирішення нових навчальних завдань та гнучкого управління з боку викладача. Метою самостійної роботи студентів виступає набуття нових знань та розвиток практичних умінь.

Самостійна робота здобувачів вищої освіти спрямована на вирішення таких завдань: поглиблення та розширення знань; набуття навичок використання спеціальної літератури; розвиток пізнавальних здібностей та активності, творчої ініціативи, відповідальності та організованості; формування самостійності мислення та здатності до саморозвитку, самовдосконалення; розвиток дослідницьких умінь; формування потреби у безперервній освіті.

Асинхронний формат навчання є формою самостійної роботи з відтермінованим контролем. Спрямоване на отримання інформації, воно має потужний потенціал розвитку пізнавальної активності студентів, формування стійкої позитивної мотивації.

Самостійна робота на початковому рівні - А1-А2 - вивчення англійської мови включає прийоми такої навчальної роботи, як культура читання, пошук додаткової інформації, прийоми запам'ятовування матеріалу, володіння методикою роботи зі словником, довідковою літературою, технологія використання аудіо - та відеома - теріалу.

Що стосується прийомів та методів навчання англійської мови для рівня В1 у закладах вищої освіти під час асинхронного навчання, то тут може бути запропонований широкий спектр завдань:

- перегляд попередньо записаних відеолекцій або занять;

- перегляд відеодемонстрацій;

- дослідницькі проекти;

- тематичні презентації;

- онлайн-дискусії через дискусійні форуми курсу;

- індивідуальні або групові проекти;

- навчальні заходи, такі як вікторини, вирішення ситуативних проблем тощо.

Конкретними формами самостійної роботи студентів для володіння англійською мовою на рівні В2-С1 можуть бути реферування статей; вивчення тем та проблем, які не виносяться на практичні заняття; виконання контрольних робіт; написання рефератів, есе; участь студентів у складанні тестів; створення наочних посібників, презентацій тощо. Науково-дослідницька робота студентів, максимально наближена до професійної діяльності, також не виключає самостійної роботи з англійської мови. Незамінними у зв'язку з цим стають вміння орієнтуватися в новій науковій інформації, самостійне та творче оволодіння нею.

В якості контролю самостійної роботи здобувачів освіти можна запропонувати такі форми: проміжні та підсумкові тести, заліки, іспити; індивідуальні розмови, консультації із викладачем; перевірка рефератів та письмових текстів; тестування; конкурси на найкращий переклад професійно орієнтованих текстів; представлення презентацій, доповідей; наукові конференції з актуальних тем.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У світі використання дистанційних форм навчання у вищій школі диктується зовнішніми та внутрішніми політичними й економічними чинниками. В нових умовах викладачі змушені вдаватися до допомоги електронних освітніх платформ, які дозволяють ефективно розподіляти навчальний матеріал та контролювати успішність студентів, а також розраховувати на їхню самостійність та самоорганізованість.

Електронні освітні платформи, які надають можливість створювати курси та працювати зі студентами онлайн, за рахунок простого інструментарію та зручності у його освоєнні дозволяють у досить швидкі терміни забезпечити дистанційну роботу та безперервність навчального процесу. При цьому необхідними мінімальними умовами успішної роботи на освітніх платформах як з боку викладачів, так і студентів, є достатній рівень комп'ютерної грамотності, необхідне технічне забезпечення та поточний супровід курсу. Тільки за виконання всіх зазначених мінімальних умов робота з курсом дистанційного супроводу в будь-якому форматі буде ефективною для процесу навчання.

Зрештою, застосування інноваційних педагогічних підходів та освітніх технологій, які забезпечують трансформацію в реальному часі, надає здобувачам освіти повний спектр навичок і компетентностей, яких вони набувають у цей ключовий момент свого життя - від вирішення проблем до співпраці, що зробить їх успішними та допоможе легко адаптуватися до світу, що постійно змінюється.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні досвіду викладання іноземних мов в асинхронному форматі колегами європейських закладів вищої освіти.

Список використаних джерел

самостійний освіта англійський асинхронний

1. Арістова Н.О. Формування професійної суб'єктності майбутніх філологів: автореф. дис…. д-ра. пед. наук: Київ, 2017. 58 с.

2. Малихін О.В., Ярмольчук Т.М. Фахова підготовка майбутніх фахівців-філологів засобами інформаційного середовища. Суб'єктивація процесу фахової підготовки майбутнього філолога: теоретичні і практичні аспекти: монографія / за ред. О.В. Малихіна. Частина 1. Київ, НУБіП України. 2017. С. 202-229.

3. Прушківська Е.В., Переверзєва А.В. Людський капітал: проблеми та перспективи. Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. ст. Економічні науки. Запоріжжя, 2009. №1 (4). С. 155-160.

4. Садковой В.П. Основні економічні механізми державного регулювання входження в європейський простір сучасної вищої освіти України. Державне будівництво. 2013. №1. URL: http://kbuapa.kharkov.ua

5. Сиченко В. Система та механізми управління інноваційним розвитком вищої освіти в Україні. Економічний форум. 2011. №2. С. 34-40.

6. Сімкова І. О. Інноваційний підхід до формування фахової компетентності у майбутніх перекладачів. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін: матеріали ІІ Міжнар. наук.-прак. конф. Суми, 2015. С. 43-45.

7. Степанов В. Про дистанційне навчання. URL: http://www.iatp.kharkov.ua/cat/sites/stepanov/

8. Jurado R.G. Barriers to a wider Implementation of LMS in Higher Education: a Swedish case study, 2006-2011. Eleed (e-learning and education). 2012. Iss. 9.

9. Online Lexikon fur Psychologie & Padagogik - Online-Enzyklopadie aus den Wissenschaften Psychologie und Padagogik. URL: https://lexikon.stangl.eu/

10. Pusejkina L.N., Rebikow W.B. E-Learningstrategie im Fach Germanistik: didaktische Moglichkeiten und Perspektiven des Phonetikunterrichts. Crede Experto. 2016. №3 (10). Pp. 217-235.

11. Stangl W. Was Sie immer schon uber Psychologie wissen wollten. Arbeitsblatter zur wissenschaftlichen Psychologie. URL: https://arbeitsblaetter. stangl-taller. at/

References

1. Aristova N.O. (2017). Formuvannia profesiinoi subiektnosti maibutnikh filolohiv [Formation of professional subjectivity of future philologists]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra. ped. nauk: Kyiv, 2017. 58 p. [in Ukrainian].

2. Malykhin O.V. & Yarmolchuk T.M. (2017). Fakhova pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv-filolohiv zasobamy informatsiinoho seredovyshcha [Professional training of future philologist specialists by means of the information environment]. Subiektyvatsiia protsesu fakhovoi pidhotovky maibutnoho filoloha: teoretychni i praktychni aspekty: monohrafiia / za red.

O.V. Malykhina. Chastyna 1. Kyiv, NUBiP Ukrainy. Pp. 202-229 [in Ukrainian].

3. Prushkivska E.V. & Pereverzieva A.V. (2009). Liudskyi kapital: problemy ta perspektyvy [Human capital: problems and prospects]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu: Zb. nauk. st. Ekonomichni nauky. Zaporizhzhia. №1 (4). Pp. 155-160 [in Ukrainian].

4. Sadkovoi V.P. (2013). Osnovni ekonomichni mekhanizmy derzhavnoho rehuliuvannia vkhodzhennia v yevropeiskyi prostir suchasnoi vyshchoi osvity Ukrainy [The main economic mechanisms of state regulation of entry into the European space of modern higher education of Ukraine]. Derzhavne budivnytstvo. №1. Available to: http://kbuapa.kharkov.ua/ [in Ukrainian].

5. Sychenko V. (2011). Systema ta mekhanizmy upravlinnia innovatsiinym rozvytkom vyshchoi osvity v Ukraini [System and mechanisms of management of innovative development of higher education in Ukraine]. Ekonomichnyi forum. №2. Pp. 34-40 [in Ukrainian].

6. Simkova I.O. (2015). Innovatsiinyi pidkhid do formuvannia fakhovoi kompetentnosti u maibutnikh perekladachiv [An innovative approach to the formation of professional competence in future translators]. Innovatsiinyi rozvytok vyshchoi osvity: hlobalnyi ta natsionalnyi vymiry zmin: materialy II Mizhnar. nauk.-prak. konf. Sumy. Pp. 43-45 [in Ukrainian].

7. Stepanov V. Pro dystantsiine navchannia [About distance learning]. Available to: http://www.iatp.kharkov.ua/cat/sites/ stepanov/ [in Ukrainian].

8. Pusejkina L.N. & Rebikow W.B. (2016). E-Learningstrategie im Fach Germanistik: didaktische Moglichkeiten und Perspektiven des Phonetikunterrichts. Crede Experto. №3 (10). Pp. 217-235.

9. Jurado R.G. (2012). Barriers to a wider Implementation of LMS in Higher Education: a Swedish case study, 20062011. Eleed (e-learning and education). Iss. 9.

10. Online Lexikon fur Psychologie & Padagogik - Online-Enzyklopadie aus den Wissenschaften Psychologie und Padagogik. [Online Lexicon for Psychology & Education - Online encyclopedia from the sciences of psychology and education]. URL: https://lexikon.stangl.eu/ [in German].

11. Stangl W. Was Sie immer schon uber Psychologie wissen wollten. Arbeitsblatter zur wissenschaftlichen Psychologie. [Everything you always wanted to know about psychology. Scientific Psychology Worksheets]. URL: https://arbeitsblaetter. stangl-taller.at/ [in German].

Размещено на Allbest.ru