Розвиток творчої особистості майбутнього учителя початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва

The Development of the Creative Personality of Future Primary School Teachers on the Basis of Folk Decorative and Applied Arts

GALYNA BUCHKIVSKA, Doctor of pedagogical sciences, Professor (Ukraine, Khmelnitskyі, Khmelnitskyі Humanitarian-Pedagogical Academy, Proskurivskoho Pidpillia Str., 139)

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді... Складні суспільно-політичні та соціально- економічні трансформації в Україні зумовлюють докорінні зміни в усіх сферах людської діяльності, зокрема й у галузі освіти. Одним з основних завдань, виконання якого розпочато в нинішніх умовах реформування освітньої системи, є підготовка випускників закладів загальної середньої освіти до життя та майбутньої професійної діяльності шляхом самостійного здобуття знань, розвитку вмінь, навичок і компетенцій, а також формування креативної особистості, здатної швидко адаптуватися до мінливих умов життєдіяльності.

Оновлення змісту освіти на сучасному етапі передбачає перехід від механізму трансляції готових знань, репродуктивного формування вмінь і навичок у засіб розвитку творчої особистості, яка повинна володіти різними навчальними і життєвими компетентностями, евристичним мисленням, оперативністю, цілеспрямованістю, ініціативністю та креативністю в розв'язанні складних проблем і завдань навчального, а в майбутньому -- професійного характеру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій... Проблема розвитку творчої особистості в процесі художньо-трудової діяльності на засадах декоративно-ужиткового мистецтва ґрунтовно досліджувалася в наукових працях Є. Антоновича, Г. Богатирьової, Н. Ганнусенко, Д. Гусєва, Д. Давалева, М. Кагана, Ю. Криворучко, Ю. Максимова, Л. Оршанського, Л. Плазовської, З. Резніченко, І. Савчук, О. Тарасової, Т. Шпікалової, А. Хворостова та ін.

Формулювання цілей статті... Метою даної статті є розкриття та обґрунтування сутності та значення народного декоративно-ужиткового мистецтва у розвитку творчої особистості майбутнього учителя початкових класів.

Виклад основного матеріалу

У науковій літературі існує значна кількість підходів до визначення поняття і структури творчості особистості, що пояснюється належністю категорії «творча особистість» до теорії особистості, теорії творчості, теорії діяльності. У «Короткому психологічному словнику» зазначається, що творча особистість характеризується наявністю у неї «здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, який відрізняється новизною, оригінальністю» (Краткий психологический словарь, 1985, с.351).

Особливий підхід до розуміння творчої особистості формулює В. Андреєв. У праці «Діалектика виховання і самовиховання творчої особистості» вчений подає структуру творчої особистості, яка включає: мотиваційно-творчу активність і спрямованість; творчі здібності; інтелектуально-логічні властивості; інтелектуально-евристичні здібності; світоглядні якості; моральні якості; здатність до самоуправління; комунікативні якості; естетичні якості; індивідуальні особливості (Андреев В.И., 1988). Творчу особистість Д. Богоявленська визначає через її інтелектуальну активність (Богоявленская Д.Б., 1983, с.23) і виділяє три рівні інтелектуальної активності: пасивний, евристичний, креативний [Богоявленская Д.Б., 1983, с.37--39]. Поняття «творча особистость» В. Загвязинський розглядає через її відношення до навчально-пізнавальних завдань (Загвязинский В.И., 1987). Педагог Н. Кичук трактує творчу особистість через її інтелектуальну активність, творче мислення та творчий потенціал (Кичук Н.В., 1991). Психолог В. Моляко під творчою особистістю розуміє «людський індивід, що прагне до оригінального, нового, який заперечує звичне і має високий рівень знань, умінь аналізувати явища, порівнювати їх» (Моляко В.А.,1983, с.16--17). На думку С. Сисоєвої, творча особистість -- це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, який вміє відкинути звичайне, шаблонне. Для творчої особистості потреба в творчості є життєвою необхідністю, а творчий стиль діяльності -- найбільш характерним. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважаються творчі здібності, тобто індивідуально-психологічні здібності людини, які відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання і які пов'язані із створенням нового, оригінального продукту, пошуком нових засобів діяльності (Сисоєва С. О., 1996, с. 20--21).

За висновками багатьох учених серед провідних якостей, характерних для творчої особистості, виділяються такі:

— здатність бачити (відчувати) проблему: недосягнуту мету, нездійснене бажання, реальні суперечності тощо; рухливість мислення та його види (вербальне, асоціативне, експресивне, ідейне); конвергентність і дивергентність мислення; гнучкість інтелекту; оригінальність підходу до вирішення проблеми (Дж. Гілфорд) (Гилфорд Дж., 1965);

— пізнавальна допитливість, сміливість уяви і думки, незалежність суджень (А. Лук) (Лук А.Н., 1978);

— розвинута уява, сміливість і несподіваність оригінальних ідей, здатність до постійного їх генерування, вміння відкидати усталені канони, завзятість і наполегливість, працездатність (В. Андреєв) (Андреев В.И., 1988);

— інтуїція, уява, фантазія, імпровізація, творча активність (І. Волощук) (Волощук І.С., 1998);

— сміливість і незалежність суджень, гнучкість мислення, творча уява, бажання самоствердження й самореалізації, захопленість (З. Петрасинський) (Петрасинський З., 1988);

— допитливість і спостережливість, наполегливість, знання й уміння, здібності до самоосвіти, пам'ять, скептицизм, ентузіазм, фізичне здоров'я тощо (Н. Петрович) (Петрович Н.Т., 1986);

— творчий інтерес, допитливість, сміливість, готовність до ризику, самостійність, ініціативність, цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, емоційна активність тощо (С. Сисоєва) (Сисоєва С.О., 1996).

Із метою розкриття ролі та місця народного декоративно-ужиткового мистецтва в професійній підготовці вчителів початкових класів насамперед розглянемо основні категорії і поняття: «декоративно- ужиткове мистецтво», «народне мистецтво», «народне декоративно-ужиткове мистецтво».

В енциклопедичному словнику декоративно-ужиткове мистецтво трактується як галузь декоративного мистецтва, спрямована на створення художніх виробів, що мають практичне суспільно- побутове значення, та як художня обробка предметів ужитку (побуту) (Советский энциклопедический словарь, 1988, с. 370). Під декоративно-ужитковим мистецтвом здебільшого розуміють такий вид творчої діяльності, при якому художня функція твору (виробу) певною мірою поєднується з утилітарною (від лат. utilitas -- «користь, вигода»). Тому витвір декоративно-ужиткового мистецтва є біфункціональним, його можна сприймати як художню цінність, а також використовувати практично (Власов В.Г., 2012, с. 11). Декоративно-ужиткове мистецтво, завдяки своїй універсальності, «акумулюючи» художньо-практичні вміння та навички, передає накопичений духовно-матеріальний досвід від покоління до покоління, спираючись на глибинні традиційні коріння (Богуславская И.Я., 1978, с. 22).

У монографії «Художньо-трудова підготовка майбутніх учителів трудового навчання» Л. Оршанський пропонує таке визначення: «Декоративно-ужиткове мистецтво розглядається, з одного боку, як вид художньо-трудової діяльності з виготовлення і художнього оздоблення ручним чи частково машинним способом побутових речей, що мають не тільки утилітарне, а й передовсім естетичне призначення, з іншого -- результат творчої праці людини, втілений в довершеному художньому творі. Його визначальними рисами були й залишаються: колективний характер творчості та спадковість багатовікових традицій. Декоративно-ужиткове мистецтво як духовно-предметний світ людини включає численні види художньої практики: одні з них (кераміка, художня обробка кістки, каменю, плетіння) виникли на зорі людської цивілізації, інші -- відносно молоді (плетіння мережив, ткання гобеленів, виготовлення виробів з бісеру, витинанок із паперу тощо). Усі вони успадковують багатий досвід обробки різних матеріал^ високу професійну майстерність народних умільців і цехових ремісників» (Оршанський Л.В., 2008, с. 63).

Відомі мистецтвознавці і педагоги Є. Антонович, Р. Захарчук-Чугай і М. Станкевич поділяють декоративно-ужиткове мистецтво на такі види (Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Е., (1992): 1) професійне декоративно-ужиткове мистецтво; 2) мистецтво народних промислів, або художнє ремесло; 3) народне декоративно-ужиткове мистецтво; 4) самодіяльна художня творчість. Запропонована вітчизняними науковцями класифікація має спільне підґрунтя з класифікаційними ознаками, запропонованими В. Василенком, А. Канцедікасом, М. Некрасовою, М. Селівачовим та ін. Однак донині головними в мистецтвознавчій теорії залишаються проблеми взаємозв'язку традицій і новаторства, взаємовпливів традиційного, професійного та самодіяльного видів декоративно-ужиткового мистецтва. «Для професійних художників-прикладників народне мистецтво -- невичерпне джерело пластичних і сюжетних знахідок, різноманітних засобів художньої виразності, водночас професійне мистецтво впливає на народне мистецтво через взаємодію з художніми промислами» (Цісарук В.Ю., 2013, с. 38).

Науковці М. Курач та І. Білосевич зазначають, що професійна підготовка студентів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва сприяє (Курач М. С., Білосевич І.А., 2012, с. 127):

— прилученню студентів до творчої художньо-трудової діяльності;

— створенню сприятливого освітнього середовища для творчості, виховання поваги до людей праці та мистецтва;

— раціональному поєднанню різноманітних форм, методів і засобів навчання;

— розвитку самостійності й ініціативності студентів;

— розширенню позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів (проведення екскурсій, зустрічей з народними майстрами, конкурсів творчих робіт, майстер-класів тощо);

— формуванню виставкового фонду студентських робіт, створенню й облаштуванню музеїв народного декоративно-ужиткового мистецтва;

— розширенню сфери наукових інтересів студентів.

Цілеспрямоване ознайомлення студентів із народною творчістю певного етнографічного регіону, окремих майстрів, видами художніх ремесел і промислів через творчу художньо-трудову діяльність забезпечує збереження витоків народного декоративно-ужиткового мистецтва, сприяє здійсненню творчих новацій у колориті, композиції, художніх техніках і прийомах декорування тощо. педагогічний творчість пізнавальний

Результатом професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва є високий рівень готовності педагога до професійної діяльності в початковій школі, зокрема навчання молодших школярів різним видам народного декоративно-ужиткового мистецтва, виховання національної самосвідомості та художнього смаку, розвитку творчих здібностей, що передбачає:

— широку обізнаність з історією виникнення, етапами розвитку, локальними особливостями регіональних осередків різних видів народного декоративно-ужиткового мистецтва;

— наявність практичних знань й умінь, потрібних для художнього проєктування та виготовлення різних декоративно-ужиткових виробів із збереженням традиційних мистецьких канонів, урахуванням локальних особливостей;

— здатність до вияву елементів творчості в художньо-трудовій діяльності;

— розуміння культурно-освітнього і виховного значення, педагогічного потенціалу народного декоративно-ужиткового мистецтва для художньо-трудової підготовки молодших школярів;

— усвідомлення вимог до художньо-трудової діяльності школярів, її творчого, продуктивного характеру;

— здатність до формування в молодших школярів мотивів і потреб у творчій художньо-трудовій діяльності на уроках і впозаурочний час;

— готовність до планування творчої художньо-трудової діяльності учнів, відбір ефективних шляхів досягнення поставлених цілей;

— здатність до прогнозування й оцінювання результатів творчої художньо-трудової діяльності молодших школярів;

— здатність до успішного виконання професійно-педагогічної та творчої художньо-трудової діяльності, самовдосконалення і підвищення свого фахового рівня тощо (Бучківська Г.В., 2019).

Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно- ужиткового мистецтва має здійснюватися системно і планомірно, забезпечуючи логічну наступність вивчення художньо-мистецьких і проєктно-технологічних дисциплін на різних рівнях підготовки в педагогічних закладах вищої освіти. Зміст художньо-мистецьких і проєктно-технологічних дисциплін має відрізнятися професійною спрямованістю, передбачати формування здатності студентів до успішного розв'язання актуальних професійно-педагогічних завдань у початковій школі, зокрема з організації творчої художньо-трудової діяльності молодших школярів.

Організація навчальної діяльності на засадах творчості є важливою умовою створення креативного освітньо-культурного середовища в педагогічному закладі вищої освіти, що сприяє розвитку професійної компетентності студентів, зокрема за рахунок використання потенціалу художньо-мистецьких і проєктно-технологічних дисциплін, раціонального поєднання форм і методів активного та інтерактивного навчання, розв'язання художньо-проєктних, техніко-технологічних і методичних завдань.

Створенню креативного середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва сприяє сукупність таких чинників:

1) забезпечення професійно-педагогічної спрямованості художньо-мистецьких і проєктно- технологічних дисциплін;

2) стимулювання та підтримування постійного інтересу до творчої художньо-трудової діяльності в галузі народного декоративно-ужиткового мистецтва;

3) оволодіння методами самостійної роботи студентів над проєктами декоративно-ужиткових виробів;

4) систематичний контроль за творчою художньо-трудовою діяльністю студентів, установлення інтенсивності та напряму освітнього процесу, забезпечення успішної групової комунікації з боку викладачів як фасилітаторів і менторів;

5) імітація реальних творчих процесів з проєктування і виготовлення декоративно-ужиткових виробів, а також професійно-педагогічних ситуацій, пов'язаних із навчанням молодших школярів різних видів народного декоративно-ужиткового мистецтва;

6) створення макро- та мікроклімату для вияву творчості студентів у пошуку форм, підборі кольорової гами, розробленні схем орнаментальних композицій;

7) спільний (груповий) пошуковий характер творчої художньо-трудової діяльності студентів;

8) створення ситуацій актуалізації креативності студентів, зокрема через розв'язування творчих професійно орієнтованих завдань;

9) використання індивідуальної системи художньо-творчих завдань із проєктування та виготовлення декоративно-ужиткових виробів (Бучківська Г.В., 2019).

Важливе значення для створення креативного культурно-освітнього середовища професійної підготовки на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва має розв'язування художньо- творчих завдань. При цьому можливі такі особливості організації цієї діяльності студентів:

1. Навчальна проблема актуалізується перед усіма студентами групи з подальшим обговоренням алгоритму її розв'язання (обговорюється ідея декоративно-ужиткового виробу, його утилітарне і декоративне значення, розглядається технологія виготовлення й оздоблення, здійснюється добір потрібних матеріалів, інструментів, пристроїв тощо).

2. Колективно окреслюється план дій (алгоритм розв'язання навчального завдання), установлюються напрями творчого пошуку. При цьому пошукові дії кожен студент виконує самостійно.

3. Творче завдання розв'язує кожен студент. Після цього здійснюється його колективне обговорення, визначається найбільш раціональний спосіб розв'язання або синтезуються декілька оптимальних варіантів.

4. Загальне творче завдання розчленовується на окремі складники (підзавдання), які розподіляються між усіма учасниками групи. Кожен студент самостійно працює над пошуком розв'язання свого підзавдання, вносячи індивідуальний вклад у спільну справу.

5. Творче завдання розв'язується частинами в мікрогрупах (3--5 студентів) (Бучківська Г.В., 2019).

Висновки

Творча художньо-трудова діяльність на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва має значний виховний, навчальний і розвивальний потенціал, оскільки її зміст відповідає концептуальним засадам гуманної педагогіки та найяскравіше відображає традиційний виховний ідеал українського народу, який міститься у високохудожніх образних формах, кольорах й орнаменті декоративно-ужиткових виробів.

У зв'язку зі зростанням вимог суспільства до Нової української школи назріла потреба професійної підготовки вчителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва, який: 1) усвідомлює особистісну і соціальну значущість майбутньої професійно-педагогічної та творчої художньо-трудової діяльності; 2) володіє системою знань про культурно-мистецьку спадщину, звичаї і традиції українського народу, історію народного декоративно-прикладного мистецтва, зародження, становлення та розвиток вітчизняних художніх промислів і ремесел у контексті світової культури; 3) має стійке уявлення про морфологію основних видів народного декоративно-ужиткового мистецтва, закономірності та засоби формоутворення, стилістики, колористики й орнаментики; 4) використовує різні технічні прийоми художньої обробки природних і конструкційних матеріалів, а також застосовує організаційно-діяльнісні вміння, потрібні для розвитку творчого потенціалу; 5) здатний на основі отриманих науково-теоретичних і практичних знань проєктувати, виготовляти й оздоблювати різні декоративно-ужиткові вироби; 6) готовий організовувати творчу художньо-трудову діяльність на уроках і в позаурочний час, здійснювати навчання, виховання і розвиток молодших школярів засобами народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Список використаних джерел і літератури / References

1. Андреев, В. И. (1988). Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: основы педагогики творчества. Казань: Изд-во Казанского ун-та. / Andreev, V. I. (1988). Dialektika vospitaniya i samovospitaniya tvorcheskoj lichnosti: osnovy' pedagogiki tvorchestva [Dialectics of Education and SelfDevelopment of Creative Personality: Basics of Pedagogical Activity]. Kazan, Izd-vo Kazanskogo un-ta. [in Russian].

2. Антонович, Є. А. & Захарчук-Чугай, Р. В. & Станкевич, М. Е., (1992). Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ. / Antonovych, Ye. A. & Zakharchuk-Chuhai, R. V. & Stankevych, M. E., (1992). Dekoratyvno-prykladne mystetstvo [Decorative and applied arts]. Lviv: Svit [in Ukrainian].

3. Богоявленская, Д. Б. (1983). Интеллектуальная активность как проблема творчества. [отв. ред. и авт. предисл. Б. М. Кедров]. Ростов-на-Дону: Изд. Ростов. ун-та. / Bogoyavlenskaya, D. B. (1983). Intellektualnaya aktivnost kak problema tvorchestva [Intellectual Activity as a Creativity Problem]; otv. red. i avt. predisl. B. M. Kedrov. Rostov-na-Donu: Izd. Rostov. un-ta [in Russian].

4. Богуславская, И. Я. (1978). Народное искусство или ширпотреб. Декоративное искусство СССР. № 6. 21--22. / Boguslavskaya, I. Ya. (1978). Narodnoe iskusstvo ili shirpotreb [Folk Art or Consumer Goods]. Dekorativnoe iskusstvo SSSR. Vol. 6. 21--22. [in Russian].

5. Бучківська, Г. В. (2019). Підготовка майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва: монографія / за наук. ред. Г. В. Терещука. Хмельницький: ПП Заколодний М.І. / Buchkivska, H. V. (2019). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv na zasadakh narodnoho dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva [Training of Future Primary School Teachers on the Basis of Folk Decorative and Applied Arts]: monohrafiia / za nauk. red. H. V. Tereshchuka. Khmelnytskyi: PP Zakolodnyi M.I. [in Ukrainian].

6. Власов, В. Г. (2012). Основы теории и истории декоративно-прикладного искусства: учеб.-метод. пособ. Санкт-Петербург / Vlasov, V. G. (2012). Osnovy' teorii i istorii dekorativno-prikladnogo iskusstva [Fundamentals of the Theory and History of Arts and Crafts]: ucheb.-metod. posob. Sankt-Peterburg [in Russian].

7. Волощук, І. С. (1998). Науково-педагогічні основи формування творчої особистості: [монографія]. Київ: Пед. думка / Voloshchuk, I. S. (1998). Naukovo-pedahohichni osnovy formuvannia tvorchoi osobystosti [Scientific and Pedagogical Foundations of Formation of Creative Personality]: [monohrafiia]. Kyiv: Ped. Dumka [in Ukrainian].

8. Гилфорд, Дж. (1965). Три стороны интеллекта. Психология мышления. Москва: Изд. АПН РСФСР, 1965. 256--280. / Gilford, Dzh. (1965). Tri storony' intellekta [Three Sides of Intellect]. Psixologiya my'shleniya. Moscow: Izd. APN RSFSR. 256-280. [in Russian].

9. Загвязинский, В. И. (1987). Педагогическое творчество учителя. Москва: Педагогика / Zagvyazinskij, V.I. (1987). Pedagogicheskoe tvorchestvo uchitelya [Pedagogical Creativity of a Teacher]. Moscow: Pedagogika [in Russian].

10. Кичук, Н. В. (1991). Формування творчої особистості вчителя. Київ: Либідь. / Kychuk, N. V. (1991). Formuvannia tvorchoi osobystosti vchytelia [Formation of Creative Personality of a Teacher]. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian].

11. Краткий психологический словарь. (1985). [под ред. А.В. Петровского]. Москва: Политиздат, 1985. / Kratkij psixologicheskij slovar'. (1985). (Petit Psychological Dictionary) / [pod red. A.V. Petrovskogo]. Moscow: Politizdat [in Russian].

12. Курач, М. С. & Білосевич, І. А., (2012). Декоративно-ужиткове мистецтво як засіб виховання студентів - майбутніх вчителів технологій. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер.: Педагогіка. № 2. 122-127. / Kurach, M. S. & Bilosevych, I. A., (2012). Dekoratyvno-uzhytkove mystetstvo yak zasib vykhovannia studentiv -- maibutnikh vchyteliv tekhnolohii [Decorative and Applied Arts as a Means of Educating Students - Future Teachers of Technology]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Ser.: Pedahohika. Vol. 2. 122--127. [in Ukrainian].

13. Лук, А. Н. (1978). Психология творчества. Москва: Наука / Luk, A. N. (1978). Psixologiya tvorchestva [Psychology of Creativity]. Moscow: Nauka [in Russian].

14. Моляко, В. А. (1983). Психология решения школьниками творческих задач. Київ: Радянська школа / Molyako, V. A. (1983). Psixologiya resheniya shkolnikami tvorcheskix zadach [Psychology of Solving Creative Tasks by Schoolchildren]. Kyiv: Radyanska shkola [in Russian].

15. Оршанський, Л. В. (2008). Художньо-трудова підготовка вчителів трудового навчання: моногр. Дрогобич: Коло / Orshanskyi, L. V. (2008). Khudozhno-trudova pidhotovka vchyteliv trudovoho navchannia [Artistic and Labor Training of Teachers of Labor Education]: monohr. Drohobych: Kolo [in Ukrainian].

16. Петрасинський, З. (1988). Пізнай себе: [кн. для учнів]; [перекл. з польськ. В. І. Романця]. Київ: Рад. школа / Petrasynskyi, Z. (1988). Piznai sebe (Understand Yourself): [kn. dlia uchniv]; [perekl. z polsk. V. I. Romantsia]. Kyiv: Rad. shkola [in Ukrainian].

17. Петрович, Н. Т. (1986). Люди и биты: Информационный взрыв, что он несет. Москва: Знание / Petrovich, N. T. (1986). Lyudi i bity': Informacionny'j vzr y'v, chto on neset [People and Beats: Informational explosion, what it brings]. Moscow: Znanie [in Russian].

18. Сисоєва, С. О. (1996). Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня: [монографія]. Київ: Поліграфкнига / Sysoieva, S. O (1996). Pidhotovka vchytelia do formuvannia tvorchoi osobystosti uchnia [Preparation of a Teacher to Forming Creative Personality of a Pupil]: [monohrafiia]. Kyiv: Polihrafknyha [in Ukrainian].

19. Советский энциклопедический словарь. (1988). 4-е изд. / гл. ред. А.М. Прохоров. Москва: Советская энциклопедия / Sovetskiy e'nciklopedicheskiy slovar'. (1988). [Soviet Encyclopedic Dictionary]. 4-e izd. / gl. red. A.M. Prohorov. Moscow: Sovetskaya e'ntsiklopediya [in Russian].

20. Цісарук, В. Ю. (2013). Методика навчання художньої обробки деревини майбутніх учителів технологій. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Київ / Tsisaruk, V. Yu. (2013). Metodyka navchannia khudozhnoi obrobky derevyny maibutnikh uchyteliv tekhnolohii [Methods of Teaching Artistic Woodworking of Future Teachers of Technology]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru