Діагностика підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Діагностика підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Вікторія Балакірєва, доктор педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри педагогічних технологій початкової освіти

Одеса, Україна

Стаття присвячена актуальній проблемі необхідності діагностики майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та виділені компонентів, критеріїв та рівнів підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Описані результати проведеного експериментального дослідження рівня сформованості компонентів підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Вказано, що підготовку майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, вбачаємо, як процес, що характеризується узагальненням професійних настанов, знань, умінь та навичок, які спрямовані на утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; вихованням поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; сприяння набуттю особистістю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у захисті та розбудові своєї держави. Визначено, що результатом такого процесу є підготовленість майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Доведено, що підготовленість характеризується відповідним рівнем знань, умінь і навичок, наявністю позитивних професійних установок, що дозволяють майбутнім учителям початкової школи кваліфіковано виконувати свою діяльність, а саме займатися патріотичним вихованням у дітей молодшого шкільного віку. Охарактеризовані особливості діагностичної роботи, яка проводилася на основі виділених трьох компонентів: мотиваційного, змістовного, особистісно-орієнтованого, які взаємопов'язані та взаємозумовлені між собою, кожен з яких визначає критерії та показники, за якими й оцінювалася підготовленість майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Ключові слова: патріотичне виховання, мотиваційний компонент, змістовний компонент, особистісно-орієнтований компонент, майбутні вчителі початкової школи.

Viktoria BALAKIREVA, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Pedagogical Technologies of Primary Education South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky

(Odesa, Ukraine)

DIAGNOSING FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS' READINESS FOR THE PATRIOTIC EDUCATION OF PRIMARY SCHOOL AGE CHILDREN

The article is devoted to the urgent problem to diagnose future primary school teachers' readiness for the patriotic upbringing of primary school age children. The aim of the article is the theoretical justification and highlighting the components, criteria and levels of future primary school teachers' readiness for patriotic education of primary school age children. The author describes the results of the experimental study on the level of how well the components of future primary school teachers ' readiness for patriotic education of primary school age children are formed. It is maintained that future primary school teachers' readiness for the patriotic upbringing of primary school age children is seen as a process characterized by the generalization of professional instructions, knowledge, abilities and skills, which are aimed at establishing individual patriotic values, beliefs and respect for cultural and historical past of Ukraine in the consciousness and feelings; fostering respect for the Constitution of Ukraine, Laws of Ukraine, state symbols; promoting a person's acquisition of patriotic experience on the basis of readiness to participate in state-building processes, the ability to preserve their national identity, to be proud of belonging to the Ukrainian people, to participate in the protection and development of their state. It was determined that the result of such a process is future primary school teachers' readiness for the patriotic upbringing of primary school age children. It has been proven that readiness is characterized by the appropriate level of knowledge, abilities and skills, the presence of positive professional attitudes that allow future primary school teachers to perform their activities in a qualified manner, namely, to be engaged in patriotic education of primary school age children. The features of the diagnostic work, which was carried out on the basis of the selected three components, were described, namely: motivational, content-oriented, personality-oriented; they are interconnected and mutually determined, each of them determines the criteria and indicators by which future primary school teachers ' readiness for patriotic education is characterized.

Key words: patriotic education, motivational component, content-oriented component, personality-oriented component, future primary school teachers.

Вступ

Постановка проблеми. Реформування системи освіти України, що відбувається внаслідок соціальних перетворень, зумовлює необхідність її удосконалення, наближення до рівнів світових освітніх стандартів. Перехід до особистісно орієнтованої моделі навчання передбачає суттєву зміну вимог до організації процесу професійної підготовки майбутніх учителів.

Складні умови, що спостерігаються у цей важкий час в Україні, зумовлюють підвищення вимог і до підготовки майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Саме тому, що патріотичне виховання відповідає нагальним вимогам і викликам сьогодення, які закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь. Нині потрібні нові підходи до виховання патріотизму, саме як базової якості особистості. Адже і Нова українська школа ґрунтується на ідеї виховання молодшого покоління, як патріотів своєї країни та інноваторів.

З огляду на це перед закладами вищої освіти постає завдання підготовки таких фахівців, які володіють знаннями та уміннями стосовно патріотичного виховання, що можливо лише у тому разі, якщо студенти стануть активними учасниками такого процесу під час отримання освіти. Зазначене зумовлює необхідність оновлення освітнього процесу, визначення форм, методів і засобів, спрямованих на підготовку майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Аналіз досліджень. Проблема підготовки майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку є актуальною у теорії та практиці вищої школи. Студіювання наукового фонду щодо порушеної проблеми дало змогу дійти висновку, що теоретичний аспект патріотичного виховання розробляли відомі українські педагоги минулого: Х. Алчевська, Г. Ващенко, Б. Грінченко, М. Гру- шевський, О. Духнович, М. Драгоманов, А. Макаренко, І. Огієнко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та інші, які значну увагу приділяли вихованню любові до своєї землі, рідної мови, формуванню національної самосвідомості тощо. Серед сучасних дослідників, які працюють над питанням патріотичного виховання та громадянських якостей особистості є І. Бех, П. Вербицька, П. Ігнатенко, А. Погрібний, В. Поплужний, Ю. Руденко, К. Чорна, О. Шестопалюк та інші. Різні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку вивчались дослідниками О. Вишневським, П. Ігна- тенко, П. Кононенко, Н. Косарєвою, Ю. Руденко, М. Стельмаховичем, П. Щербань та іншими.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та виділені компонентів, критеріїв та рівнів підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Проблеми патріотичного виховання на сучасному рівні досліджували І. Бех та Н. Чорна, які констатували, що за роки незалежності в Україні створено передумови для оновлення змісту й технологій патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей та громадянської позиції підростаючого покоління. В центрі патріотичного виховного процесу постала особистість людини як найвища цінність. В основу системи патріотичного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства (Бех, 2014: 3). учитель патріотичний шкільний дитина

Слушною є думка О. Жаровської, яка у своєму дисертаційному досліджені, розглядає патріотичне виховання - як «планомірну виховну діяльність, спрямовану на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго ставлення до Батьківщини та до представників спільних культури або країни. Таке виховання включатиме розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу. Має застосовування як у сім'ї та школі, так і в державних і громадських організаціях, засновуючись на впевненості в позитивному ефекті такого ж відношення» (Жаровська, 2015: 25).

На підґрунті аналізу досліджень проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, визначимо, як усвідомлений особистісно значущий та внутрішньо сприйнятий процес формування підготовленості студентів, здійснювати патріотичне виховання у дітей молодшого шкільного віку.

Підготовку майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку ми вбачаємо, як процес, що характеризується узагальненням професійних настанов, знань, умінь та навичок, які спрямовані на утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; сприяння набуттю особистістю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави. Результатом такого процесу є підготовленість майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Сама підготовленість характеризується нами, як відповідний рівень знань, умінь і навичок, наявність позитивних професійних установок, що дозволяють майбутнім учителям початкової школи кваліфіковано виконувати свою діяльність, а саме займатися патріотичним вихованням у дітей молодшого шкільного віку.

Підготовленість майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, розуміємо, як стан сформованості фахової компетентності для здійснення майбутніми учителями початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Для визначення рівня підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання учнів молодшого шкільного віку, було визначено наступні компоненти даної підготовленості: мотиваційний, змістовний та особистісно-орієнтований, які взаємопов'язані та взаємозумовлені між собою.

1) Мотиваційний компонент підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання учнів молодшого шкільного віку, виражався рівнем сформованості у майбутніх учителів початкової школи мотивів до патріотичного виховання у дітей молодшого шкільного віку. Усвідомленим ставленням до даного процесу, пізнавальним інтересом, сприйнятливістю, активністю, мотивацією до успіху в професійній діяльності, ініціативністю, зацікавленістю, власним вдосконаленням тощо.

2) Змістовний компонент підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання учнів молодшого шкільного віку, характеризувався наявністю системи знань і уявлень про патріотичне виховання у тому числі і у дітей молодшого шкільного віку, розумінням феномену «патріотизм», «патріотичне виховання», значимості розвитку толерантності в сучасному суспільстві, громадянської позиції, соціальної активності, знанням та поповненням понятійного апарату у своїй діяльності тощо.

3) Особистісно-орієнтований компонент підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання учнів молодшого шкільного віку, характеризував рівень розвитку якостей особистості майбутніх учителів початкової школи, які виконуватимуть сам процес патріотичного виховання у дітей молодшого шкільного віку. Зауважимо, що вони (майбутні учителі початкової школи), мають бути спрямовані на соціальну активність, толерантність, повагу до культурної та історичної спадщини своєї держави, державних символів та законів, розвиток патріотичної самосвідомості, сприяння розвитку кращим проявам української ментальності, розвиток культури мовлення, протидіяти найгіршим проявам політичної ідеології тощо.

Отже, відштовхуючись від компонентів (мотиваційний, змістовний та особистісно-орієнтова- ний) підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку й відбувалося експериментальне дослідження, яке проходило в три етапи.

З метою визначення рівня мотивації здійснення патріотичного виховання майбутніх учителів початкової школи на першому етапі експериментального дослідження було розроблено авторську анкету «Оцінка рівня мотивації майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку».

Таблиця 1 Результати анкети «Оцінка рівня мотивації майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку»

Другий етап дослідження був направлений на вивчення рівня знань і уявлень майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Для цього було використано анкету «Як Ви розумієте патріотичне виховання?».

На третьому завершальному етапі експериментального дослідження, досліджували два показники, а саме: рівень громадянської позиції і патріотизму за допомогою анкети «Громадянська позиція і патріотизм»; рівень толерантності у сфері міжнаціональних відносин. Діагностували використовуючи методику «Вимірювання толерантних установок у сфері міжнаціональних відносин» (В. Собкін, Д. Адамчук).

Для більш точної якісно-кількісної оцінки експериментального дослідження вибірку склали студенти факультету початкового навчання зі спеціальності 013 Початкова освіта, Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» у кількості 200 осіб, які умовно були розподілені на експериментальну та контрольну групи по 100 студентів. До експериментальної групи увійшли студенти денної форми навчання, до контрольної - заочної форми навчання.

На першому етапі експериментального дослідження було проведено авторську анкету «Оцінка рівня мотивації майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку», яка містила 20 пар тверджень, прочитавши які, студент мав обрати той варіант, який найбільше йому відповідає.

Після проведення анкети було отримано наступні результати, які представлені в таблиці 1.

Середнього рівня підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку за цим же критерієм, було виявлено у 50% респондентів експериментальної групи та в 48% осіб контрольної групи. Результати є характерними для тих студентів у яких є сформована мотивація до успіху, зазвичай ці студенти є ініціативними, активними, зацікавленими у своїй майбутній професії, хоча таким майбутнім учителям початкової школи притаманна мінливість мотиваційної сфери в професійній діяльності, деяка невизначеність та некон- кретність.

Решта опитаних мають високий рівень мотивації, 35% респондентів ЕГ та 38% респондентів контрольної групи. Цей рівень є свідченням того, що майбутні фахівці, а саме студенти факультету початкового навчання, позитивно налаштовані на виконання своїх професійних обов'язків, цілеспрямовано розширюють власні знання та покращують уміння щодо здійснення патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

За змістовним компонентом підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, було використано анкету «Як Ви розумієте патріотичне виховання?» для виявлення рівня знань і уявлень про патріотичне виховання; розуміння феномену «патріотизм», «патріотичне виховання»; значимості розвитку толерантності в сучасному суспільстві; громадянської позиції; соціальної активності; поповненням понятійного апарату у своїй діяльності тощо. Сама анкета передбачала відповідь на 18 запитань з вибором одного варіанту. Результати представлені в таблиці 2.

На середньому рівні за цим же компонентом підготовленості майбутніх учителів початкової школи до патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, було діагностовано 41% опитаних експериментальної групи та 48% майбутніх учителів початкової школи контрольної групи. Респонденти цього рівня, проявили досить глибокі знання щодо патріотичного виховання, які за результатами опитування вони будуть використовувати у своїй подальшій професійній діяльності, але їх, як бачимо все одно недостатньо для досягнення ефективного та продуктивного результату.

Таблиця 2 Результати анкетування за змістовним компонентом