Діагностичне дослідження сформованості світоглядної культури майбутніх вчителів музичного мистецтва

Розкриваються особливості діагностичного дослідження сформованості світоглядної культури студентів факультетів мистецтва педагогічних університетів у процесі фортепіанного навчання. Акцентовано увагу на необхідності враховувати культурологічні, мистецтвознавчі, психолого-педагогічні знання, емоційно-естетичні якості, мистецько-педагогічні уміння і навички, творчі задатки особистості, які стають основою фахової компетентності майбутнього вчителя. Показана розробка діагностичної методики формування світоглядної культури. На основі розроблених структурних компонентів світоглядної культури визначені критерії та показники, які дозволяють обґрунтувати рівні її сформованості. Наведені приклади розроблених методик констатувального експерименту. Здійснено моніторинг реального стану сформованості світоглядної культури, що стало методологічною основою для впровадження подальшої дослідно-експериментальної роботи в цьому напрямку.

Сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців мистецького напрямку передбачають сформованість світоглядних уявлень, які б забезпечували переконливе сприйняття і тлумачення творів мистецтва у розмаїтті їх проявів. У цьому зв'язку набуває актуальності проблема формування світоглядної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі фортепіанного навчання, що створює можливість здійснювати музично- просвітницьку діяльність і розвивати інтерес учнів до музичного мистецтва.

Експериментальне дослідження ефективності формування світоглядної культури майбутніх вчителів музичного мистецтва у процесі фортепіанного навчання спирається на обґрунтування теоретико-методологічних положень щодо мети, функцій та існуючих протиріч у цій галузі знання, а також на вивчені стану музично-педагогічної освіти. Адже в умовах переоцінки та змін усталених цінностей надзвичайно важливою стає посилена увага до підготовки вчителя, здатного долучати учнів до загальнолюдських ідеалів, втілених у творах мистецтва, керувати їх гармонійним розвитком. Сьогодні суспільству потрібен вчитель, який не тільки виступає активним суб'єктом педагогічного процесу, а й готовий працювати у нових, постійно змінювальних обставинах.

Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми... Основні концептуальні засади формування світогляду представлені у естетико-філософських (Р. Арцишевський (Арцишевський Р.А., Бондарук С.О., Возняк С.С., 1997), М. Ашманис, В. Іванов, В. Кобилянський, В. Тугарінов, В. Черноволенко, В. Шинкарук, Т. Шуртакова) і психолого-педагогічних (А. Бєлих, С. Гессен (Гессен С. И., 1995), І. Лернер, Б. Ліхачов, В. Сластьонін, М. Фіцула) дослідженнях. Педагогічні аспекти світоглядної культури майбутніх вчителів в галузі мистецтва висвітлені у дослідженнях В. Бутенко, О. Рудницької, С. Соломахи, Б. Целковнікова (Целковников Б.М., 1999), О.Щолокової (Щолокова О.П., 2017) та ін.

Метою статті є розкриття особливостей діагностування світоглядної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі фортепіанного навчання. На цьому етапі роботи важливо показати зміст діагностувальної методики і визначити рівні її сформованості для впровадження у дослідно-експериментальну роботу відповідної організаційної моделі.

Виклад основного матеріалу

Така спрямованість дослідження вимагала розробки структури світоглядної культури, критеріїв та показників означеного феномена, а також рівнів його сформованості у процесі фортепіанної підготовки студентів.

У процесі діагностувальної роботи ми враховували, що розвиненість світоглядної культури у майбутніх вчителів мистецтва визначається:

- глибоким змістом культурологічних, мистецтвознавчих, психолого-педагогічних знань, які стають когнітивною основою фахової компетентності (обізнаність майбутнього вчителя у різних видах мистецтва, їх спільних закономірностей, в контексті яких розвивається конкретний музичний твір; знання естетичних і мистецтвознавчих основ інтеграції творів мистецтва, що в педагогічному процесі проявляється в якості художньо-педагогічної інтерпретації;

- сукупністю емоційно-естетичних якостей особистості, які забезпечують високий (результативний) рівень художньо-педагогічної діяльності і визначають індивідуальність професійного стилю викладача (здатність емоційно сприймати твори мистецтва, оцінювати їх з точки зору естетичної довершеності);

- високим рівнем мистецько-педагогічних умінь та навичок, які свідомо опановуються та реалізуються у процесі виконавської діяльності (здатність застосовувати набутий художньо-естетичний досвід у майбутній практичній діяльності -- виконавській, інтерпретаційній, творчо-педагогічній);

- сукупністю творчих задатків особистості, які визначають умови становлення й розвитку схильностей та інтересів у межах формування власної художньої культури і художньо-педагогічної діяльності (виявлення мотивації до оволодіння новими знаннями у різних видах мистецтва, бажання і можливість долати труднощі, пов'язані із засвоєнням значної кількості нових знань та умінь, готовність до самоорганізації і саморефлексії).

З урахуванням цих особливостей в структурі світоглядної культури визначено чотири компоненти: когнітивний, естетично-оцінювальний, операційний і самоорганізаційний, кожен з яких характеризується певними особливостями і виконує певні завдання. Відповідно до них були розроблені критерії сформованості світоглядної культури майбутніх учителів музичного мистецтва, а саме: когнітивно-мотиваційний, естетично-оцінювальний, операційно-діяльнісний і праксеологічно- самоорганізуючий. Для кожного з критеріїв світоглядної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва обґрунтовано показники, які деталізують їх зміст і дозволяють виміряти досліджуваний феномен.

Так, показниками першого критерію стали: 1) вміння зробити загальний огляд твору мистецтва і надати характеристику творчої діяльності митця в контексті його стильових і жанрових особливостей; 2) вміння мобілізувати свої знання в різних галузях мистецтва, використовуючи їх асоціативні зв'язки; 3) усвідомлення важливості застосування набутих знань для якісного виконання музичних творів, наявність мотивів виконавського самовдосконалення та творчого зростання. До показників другого критерію відносяться: 1) розвиненість емоційно-чуттєвої сфери, адекватність ціннісних орієнтацій; 2) уміння самостійно надавати емоційно-естетичну оцінку різним творам мистецтва; 3) здатність коригувати власні емоції у виконавському процесі. Третій критерій характеризується такими показниками: 1) сконцентрованість зусиль на осмислення та усвідомлення творів мистецтва, художньо- виконавська активність; 2) уміння мобілізувати свою волю для осягнення складних завдань у творах мистецтва; 3) розвиненість потреби в удосконаленні виконавських навичок, міра сформованості виконавської мобільності. Показниками четвертого критерію вважаємо: 1) здатність залучати виразні засоби різних мистецтв для поглиблення музичних образів; 2) адекватність слухового контролю і самоконтролю в рухово-моторних процесах при виконанні різних виконавських завдань; 3) уміння інтерпретувати та використовувати отримані знання для створення творчих проектів у педагогічній діяльності. Представлені критерії та показники відображають сутнісні характеристики сформованості у студентів світоглядної культури у процесі фортепіанної підготовки і дозволили спрогнозувати рівні досліджуваної якості -- високий (творчо-діяльнісний), середній (репродуктивно-розвиваючий), низький (виконавсько-проблемний).

Так, до високого рівня -- творчо-діяльнісного -- відносимо респондентів, які характеризуються обізнаністю у різних видах мистецтва, знайомством із стильовими напрямками, творчістю окремих митців, сформованістю уподобань у певних творах різних жанрів тощо; розумінням спільних та відмінних рис у створенні художніх образів просторових і візуальних видів мистецтва; усвідомленістю і самостійністю використання художніх образів для опрацювання музичних творів та самокорекції у процесі їх виконання; оволодінням необхідного понятійного фонду та уявленнями для пояснення власних думок. Такі студенти вміють концентрувати і в разі необхідності переносити свою увагу у необхідному напрямку, зберігати стабільність у виконанні, досягати переконливості в інтерпретації музичних творів. їх діяльність характеризується творчим ініціативним вирішенням проблемних завдань, критичним аналізом результатів своєї діяльності, бажанням брати участь у різних концертах і конкурсах.

Отже, можна передбачити, що у майбутніх вчителів мистецтва з високим (творчо-діяльнісним) рівнем світоглядної культури в результаті діагностування за визначеними критеріями будуть повноцінно сформовані всі компоненти її структури (у частині знань, уявлень, усвідомленості, здатності до асоціювання і використання у необхідних ситуаціях).

До середнього рівня - репродуктивно-розвиваючого - було віднесено студентів, поверхово обізнаних у окремих видах мистецтва (музиці, літературі, театрі, образотворчому мистецтві). Такі студенти розбираються у жанрах і стильових напрямах, творчості окремих митців тощо, але їх стійкі уподобання стосуються переважно музичного мистецтва. Водночас, майбутні вчителі виявляють здатність розуміти спільне та відмінне у природі художнього образу різних мистецтв та змісті окремих термінів; легко встановлюють асоціації між ними та між засобами виразності. Вони вміють аналізувати образний зміст музичного твору, мають потребу поділитися з іншими власними міркуваннями про твір мистецтва, намагаються самостійно осмислити музичний твір та скоригувати свої уявлення у виконавському процесі, але недостатній рівень розвиненості слухової рефлексії не дозволяє їм до кінця реалізувати свої наміри. Студенти вміють аналізували елементи музичної мови, але їм не завжди вдається створити цілісну концепцію музичного твору; знайти необхідні тактильні прийоми для створення необхідного звучання, втілення художніх образів у відповідності з власними слуховими уявленнями. Усвідомлюючи необхідність рефлексії під час роботи над музичними творами, вони спираються на допомогу викладача з метою уточнення виконавських завдань і засобів щодо їх вирішення У цих студентів помітна відсутність пошукової самостійності, сформованої потреби у самовдосконаленні, їх дії мають реконструктивний характер під час перенесення у схожу ситуацію.

До низького рівня - виконавсько-проблемного -- було віднесено студентів, котрі характеризуються вибірковою обізнаністю в одному з видів мистецтва, переважно музичному, у спілкуванні з творами якого набули певного досвіду. Такі представники дуже обмежені у володінні понятійним апаратом для пояснення своїх вражень у різних видах мистецтва; для цього їм часто не вистачає обґрунтованої аргументації суджень. Вони проявляють ситуативний інтерес до інтеграції мистецтв і створення синтетичних художніх образів, іноді можуть встановлювати асоціації між художніми образами у різних видах мистецтва (наприклад, за схожим сюжетом, темою тощо).

Маючи специфічні музичні здібності, такі студенти не можуть знайти спільні засоби виразності, виявити асоціативні зв'язки між умовами виникнення творів мистецтва для того, аби використати ці знання для власної інтерпретації. Вони також не виявляють вмотивованості до більш глибокого пізнання виразних засобів різних мистецтв, зокрема, й для поглиблення розуміння музичного художнього образу. У своїй діяльності вони керуються виконанням завдань за аналогією, у них відсутні прояви рефлексивної діяльності, відчувається постійна потреба у підказці. Ці студенти не виявляють уміння інтерпретувати та використовувати отримані знання для створення творчих проектів у педагогічній діяльності; не виявляють уміння налагоджувати контакт з аудиторією, пристосовуючи їх до просвітницької діяльності та використовуючи сучасні інформаційні технології.

Безумовно, визначені рівні є приблизними і можуть слугувати тільки в якості певних орієнтирів. У реальному житті таких варіантів може бути набагато більше. Тому під час проведення експериментальної роботи важливо враховувати різноманітність проявів усіх компонентів світоглядної культури, можливість їх виявлення з різних позицій та ступеня виявлення. Особливо це стосується естетико-емоційного та праксеологічно-самоорганізаційного компонентів, оскільки вони більшою мірою характеризують особистісні уявлення, які часто виявляються досить суб'єктивними і вимагають додаткового вимірювання.

Рівнева характеристика світоглядної культури майбутніх вчителів музичного мистецтва дозволила оцінити реальний стан її сформованості у студентів. Для підтвердження нашого припущення того, що формування світоглядної культури майбутніх учителів музичного мистецтва доцільно здійснювати у процесі фортепіанного навчання, було проведено діагностування рівнів її сформованості у студентів відповідно до визначених критеріїв та показників. З цією метою було проведено анкетування зі всіма студентами ЕГ і КГ. Діагностична анкета дала змогу виявити ставлення до мистецтва і потребу в ньому, а також діагностувати рівень позитивної мотивації до подальшого знайомства з різними видами мистецтва.

Насамперед ми намагалися з'ясувати, наскільки широким є світогляд студентів і яке значення він має у їх житті. Перед цим для отримання більш точних і конкретних результатів проводилась бесіда на тему «Що таке світогляд, яке значення він має у житті людини та її професійній діяльності».

Для того, щоб з'ясувати ставлення студентів до виконавської діяльності, а також наявності або відсутності мотивації до цієї діяльності, були проведені тест-опитування, на які їм потрібно було дати відповіді «Так» чи «Ні». До переліку питань анкети були включені такі: «Чи потрібні Вам знання з різних видів мистецтва для становлення вашої професії?, Які знання необхідні вчителю музичного мистецтва для здійснення педагогічної діяльності в школі?, Якими засобами Ви пропонуєте ознайомлювати дітей з музичними творами? Що Ви робите, якщо якість власного виконання вас не задовольняє?, Чи використовуєте Ви художні образи з інших видів мистецтва у своїй виконавській діяльності?»

Аналіз відповідей студентів на запропоновані питання показав, що студенти в цілому позитивно ставляться до можливості набувати знання у сфері мистецтва, але не розуміють, які знання їм знадобляться під час роботи з учнями. Майже всі студенти (92%) зазначили, що не використовують у своїй музичній діяльності художні образи з інших видів мистецтва і для покращання власного виконання музичного твору працюють над його текстом. Позитивним можна вважати зацікавленість і прояв певного інтересу до різних видів мистецтва, але тест-опитування показало, що у власній виконавській діяльності студенти не бачать можливостей їх застосування для покращанняння творчої сторони виконання.

Друга запропонована анкета «Світогляд педагога-музиканта» включала два блоки питань. За першим -- студенти мали відповісти, як вони розуміють поняття «світогляд», наскільки знання в галузі художньої культури важливі для вчителя музичного мистецтва, за другим -- які можливості вони бачать в удосконаленні своєї світоглядної культури.

На перше запитання анкети «Як ви розумієте поняття «світоглядна культура вчителя музичного мистецтва», студенти відповідали по-різному. Більшість респондентів (82%), визначаючи це поняття, ототожнювали її з досвідом, який набувається протягом життя. У своїх відповідях вони узагальнювали думку, що світоглядна культура складається із сукупності наукових і практичних переконань та ідеалів людей. Вона є системою поглядів людини на світ в цілому, а також на місце окремих явищ у світі й власне місце людини у цьому світі. Такі погляди свідчать про те, що студенти не розрізняють і не мають чіткого уявлення про те, що існують різні види світоглядної культури, наприклад, естетична, художньо- образна світоглядна культура, які пов'язані зі світом мистецтва.

На запитання «Що є найскладнішим для вас у використанні світоглядних знань?» більшість студентів відповіли, що найскладнішим є відбір відповідної інформації та її творча реалізація. Адже будь-якої інформації є багато, а як її використати -- не зрозуміло. Деякі студенти відповіли, що їм не вистачає майстерності (художніх засобів) для реалізації власних ідей. Ще одна група студентів відповіла, що для виконання музичних творів не потрібно мати уявлення в галузі художньої культури. Лише декілька студентів зазначили, що під час проведення педагогічної практики використовували твори різних видів мистецтва (створювали відеоряд або готували слайди, репродукції тощо) з творами живопису, скульптури і архітектурних споруд.

Інший блок питань був спрямований на визначення власних уподобань студентів. В ньому респондентам потрібно було визначити, які твори з різних видів мистецтва вини знають і чи є серед них улюблені твори. Для нас було важливо з'ясувати, чи залишилися ці твори у них у пам'яті, чи вплинули вони на їх естетичне сприйняття мистецтва в цілому та музичну діяльність як виконавський процес.

Студенти зазначили, що з музикою пов'язане практично все їх життя, тому що в університеті вони вивчають різні музичні дисципліни і беруть участь у хорових і оркестрових колективах. Натомість дуже незначна кількість студентів, всього 18%, регулярно відвідують концерти або вистави, а їх музичні смаки і уподобання формуються, в основному, завдяки спілкуванню зі своїми викладачами. Якість своєї професійної діяльності вони вбачають у залученні учнів до музичного мистецтва різними способами, зокрема і галузі хорової або музично-інструментальної діяльності, не уточнюючи, яким чином цю якість можна підвищувати.

На запитання «Які Ви знаєте твори образотворчого мистецтва (живопису, скульптури, архітектури, назвіть серед них улюблені» відповіді студентів зводилися до перелічення загальновідомих і найбільш популярних творів з окремих видів мистецтва. Практично всі студенти (87%) назвали найвідоміші твори Рафаеля, Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, деякі твори Пікассо і Сальвадора Далі, а серед українських митців -- твори Тараса Шавченка і Катерини Білокур. Серед архітектурних пам'яток улюбленими виявилися Андріївський і Софіївські собори, Печерська лавра і Будинок з химерами В. Городецького. До цієї ж групи творів вони віднесли скульптуру Кирила і Мефодія. Решта студентів -- 13 % -- дали більш розгорнуті відповіді, вони зазначили, що цікавляться різними творами мистецтва, іноді використовують деякі з них у процесі педагогічної практики, але не уявляють собі можливості порівнювати або співставляти їх для використання у своїй роботі.

Отже, відповіді на це питання показали, що студенти дуже обмежені у своїх мистецьких знаннях і уподобаннях, тому вони не мають впливу на їх свідомість та ціннісні переконання.

На питання «Чи вважаєте Ви за потрібне знайомитися із сучасним мистецтвом?» усі студенти відповіли позитивно, але зазначили, що їм не вистачає відповідних знань, навіть в музичному мистецтві.

На останнє запитання анкети «Які знання та уміння в галузі світоглядної культури повинен мати педагог-музикант, аби яскраво і професійно проводити заняття?» більшість студентів (86%) відповіли, що необхідно мати бажання постійно заглиблюватися у необхідні знання, але це вимагає багато часу. На основі таких відповідей ми мали змогу зробити висновок, що мотивація до здобуття світоглядних знань та їх осмислення студентами є низькою і вимагає удосконалення не тільки у процесі вивчення історико- теоретичних дисциплін, а й у сфері інструментальної підготовки.

Висновки

Отже, опитування студентів і викладачів показало, що значний потенціал фахових мистецьких дисциплін, які вивчаються у педагогічних університетах, цілеспрямовано не використовується для формування світоглядної культури ані студентами, ані викладачами, тобто не враховуються можливості впливу інших видів мистецтва на розвиток естетичних смаків і уподобань студентів, що й складає підґрунтя їх світоглядної культури. Студенти здебільшого усвідомлюють значення світоглядної культури для своєї виконавської діяльності, але потребують додаткової роботи щодо її формування на заняттях з дисциплін музично-інструментального циклу. Викладачі обмежуються завданнями, спрямованими на розвиток суто виконавських і технічних завдань та умінь, не приділяючи уваги формуванню загальносвітоглядних уявлень студентів. Це ще раз довело необхідність впровадження спеціальної методики формування світоглядної культури студентів у процесі фортепіанної підготовки на етапі дослідно-експериментальної роботи.

Список використаних джерел і літератури /References

1. Арцишевський, Р.А. & Бондарук, С.О. & Возняк, С.С. (1997). Людина в сучасному світі. К.: ВТФ «Перун» / Artsyshevs'kyy, R.A. & Bondaruk, S.O. & Voznyak, S.S. (1997). Lyudyna v suchasnomu sviti. [Man in the modern world]. K.: VTF «Perun» [in Ukrainian].

2. Бех, І. (2006). Виховання особистості: Сходження до духовності: [наук. видання]. К.: Либідь / Bekh, I. (2006). Vykhovannya osobystosti: Skhodzhennya do dukhovnosti [Education of personality: Ascent to spirituality]: [nauk. vydannya]. Kyiv: Lybid' [in Ukrainian].

3. Гессен, С. И. (1995). Основы педагогики. Введение в прикладную философию. М.: «Школа-Пресс» / Hessen, S. Y. (1995). Osnovy pedahohyky [Fundamentals of pedagogy]. Vvedenye v prykladnuyu fylosofyyu. Moskva: «Shkola-Press» [in Russian].

4. Гриценко, Ю. (2015). Мистецтво в розвитку художньо-естетичного світогляду особистості: ретроспективний аналіз. Естетика і етика педагогічної дії. Київ. Вип. 9. 131-139. / Hrytsenko, YU. (2015). Mystetstvo v rozvytku khudozhn'o-estetychnoho svitohlyadu osobystosti: retrospektyvnyy analiz [Art in the development of artistic and aesthetic worldview of the individual: a retrospective analysis]. Estetyka i etykapedahohichnoyi diyi. Kyiv. Vol. 9. 131-139. [in Ukrainian].

5. Зись, А. Я. (1987). Философское мышление и художественное творчество. М.: Искусство / Zys', A. YA. (1987). Fylosofskoe myshlenye y khudozhestvennoe tvorchestvo [Philosophical Thinking and Artistic Creation]. Moskva: Yskusstvo [in Russian].

6. Целковников, Б.М. (1999). Мировоззрение педагога-музыканта в поисках смысла. Исследование / Отв. ред Э. Абдуллин. Москва / Tselkovnykov, B.M.(1999). Myrovozzrenye pedahoha-muzykanta v poyskakh smysla [The worldview of a music teacher in search of meaning]. Yssledovanye / Otv. red E. Abdullyn. Moskva [in Russian].

7. Щолокова, О.П.(2017). Світоглядна спрямованість фахової підготовки вчителя мистецьких дисциплін. Теорія і методика мистецької освіти. К.: Наук. Часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, 22(27), 1. 3-8 / Shcholokova, O.P. (2017). Svitohlyadna spryamovanist' fakhovoyi pidhotovky vchytelya mystets'kykh dystsyplin [Worldview orientation of professional training of teachers of art disciplines]. Teoriya i metodyka mystets'koyi osvity. Kyiv: Nauk. Chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova, 22(27), 1, 3-8.

Размещено на Allbest.ru