Формування полікультурних компетентностей у майбутніх фахівців аграрної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування полікультурних компетентностей у майбутніх фахівців аграрної галузі

Оксана Волошина, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української та іноземних мов Вінницького національного аграрного університету

Полікультурність є абсолютно домінантною рисою сучасних фахівців аграрної галузі, що зумовлено необхідністю адекватного порозуміння бізнес-партнерів, які являються представниками різних національних культур. У статті проведений аналіз вітчизняних та зарубіжних науково-педагогічних джерел, який дає підставу зробити висновок, що полікультурна компетентність майбутнього фахівця аграрної галузі розглядається представниками сучасної освіти та науки, з точки зору мети і результату полікультурної освіти, компонента професійної компетентності майбутніх фахівців, складової базових європейських компетенцій. Полікультурна компетентність - це цілісна система, що є частиною системи компетенцій, які опановують студенти у процесі навчання. Також входить до складу основних компетенцій майбутнього фахівця аграрної галузі, є фактором соціальної адаптації.

Ключові слова: професійна підготовка; культура; полікультурна компетентність; структурні компоненти; толерантність; конструктивна взаємодія; гуманізм.

Formation of polycultural competencies in future agricultural specialists

Oksana Voloshyna, Ph.D. (Philology), Associate Professor of Ukrainian and Foreign Languages Department Vinnytsia National Agrarian University

The modern education system is rapidly integrating into the world educational environment. That leads to changes in understanding of training approach for agricultural professionals in the system of higher education institutions in the context of globalization. The higher educational environment should be multicultural. Multiculturalism is an absolutely dominant feature of modern agriculture experts in order to achieving mutual understanding with multinational partners. The analysis of national and foreign scientific and pedagogical sources allows us to conclude that the multicultural competence of the future agriculture experts is considered by respective scientists (in terms ofpurpose and results of multicultural education) like a component ofprofessional competence of future experts and as a part of basic European competences. Multicultural competence is a holistic system that is part of the competencies system that a student should master for the period of education. It is part of the main competencies of the future agriculture expert and is a factor of social adaptation. It is focused on the adaptation of the future agriculture experts to the partners' multicultural environment and it provides an effective dialogue. It is a system that consists of knowledge, skills, abilities, motives, values, and beliefs, culture of emotions, experience and personal qualities. The developing of multicultural competence has a certain sequence, which primarily involves the creation of certain conditions in a holistic educational process, which includes the processes of training, education and development of the future agriculture expert. Agriculture expert's multicultural competence is consisting of: cognitive component, socio-cultural component, professional component and personal component.

Keywords: professional training; a culture; a multicultural competence; structural components; tolerance; constructive cooperation humanism.

Постановка проблеми

На сучасному етапі підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі спостерігається необхідність до переходу на компетентнісну, особистісну орієнтацію освітньої парадигми, що є наслідком процесів глобалізації та інтеграції всіх сфер людської діяльності. Означені процеси активно відбуваються у світовому співтоваристві, основною характерною рисою якого є полікультурність середовища. Зміни характеристик та умов освітнього простору в сучасному полікультурному світі формує соціальне замовлення на підготовку в аграрній галузі компетентних фахівців, які вміють вести діалог, знаходити змістовні компроміси, толерантні до чужої точки зору, які прагнуть взаєморозуміння, співробітництва та неконфліктної співпраці з представниками різних культур. Таким чином, система освіти сьогодні вимагає підготовки фахівців аграрної галузі з високим рівнем полікультурної професійної компетентності, визначає високий рівень необхідності соціалізації майбутніх фахівців до мінливих умов сучасного світу, їх підготовку до продуктивного співробітництва з представниками інших культур.

Також у сучасну епоху глобалізації, коли відокремлене існування аграрної галузі в різних країнах стає абсолютно неможливим, коли відбувається переосмислення цілей та завдань підготовки майбутніх фахівців з позицій нової компетентнісної парадигми, в освітньому процесі виникає гостра потреба у підготовці полікультурних працівників. Розвиток і вдосконалення таких працівників може привести до якісної зміни професійної підготовки, що впливає на продуктивність та ефективність праці. У таких умовах спостерігається стрімке підвищення практичної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі, що ґрунтується на дотриманні норм та правил толерантної, заснованої на взаємоповазі та взаєморозумінні співпраці з бізнес-партнерами. Необхідність розвитку полікультурних компетенцій у майбутніх фахівців аграрної галузі зумовлена глобалізацією економіки, виникненням взаємозалежності та взаємовпливу країн, а також необхідністю створення умов для професійного розвитку майбутніх фахівців, їх самореалізацією у професійній діяльності, умови якої постійно змінюються. У процесі полікультурної підготовки у студентів формується уявлення про різноманіття культур та їх взаємозв'язок, виховується толерантне ставлення до відмінностей представників різних культур, прищеплюються національні цінності, розвиваються навички і вміння взаємодії в сучасному полікультурному світі на основі толерантності та взаєморозуміння.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Аналіз наукової літератури показує, що у педагогічній науці є теоретичний фундамент успішного розв'язання проблеми формування полікультурних компетентностей. Роботи таких вчених, як І. Гончарук, Н. Юрчук (2018) [7], висвітлюють питання полікультурної освіти.

Аспекти формування майбутніх фахівців з досвідом норм та правил культур інших країн розглядаються у дослідженнях І. Гунько, О. Волошиної (2021) [8]. Питання полікультурної освіти та виховання у соціокультурній парадигмі відображено у роботах Р. Кравця (2017) [10], Т. Полухтович, Ю. Мельничук (2021) [18], Н. Телекало (2018) [19]. Тим часом ми спостерігаємо недостатню кількість публікацій присвячених питанням формування полікультурної компетентності у майбутніх фахівців аграрної галузі.

Формування мети статті. Метою статті є конкретизація змістових і процесуальних аспектів формування полікультурної компетентності у майбутніх фахівців аграрної галузі.

Виклад основного матеріалу

Останніми роками сучасна система освіти стрімко інтегрується у світовий освітній простір. Означений процес супроводжується змінами, які приводять до розуміння необхідності вироблення нової стратегії підготовки фахівців у системі закладів вищої освіти у сучасному контексті глобалізації. І тому міжкультурна комунікація, формування полікультурних компетенцій у майбутніх фахівців аграрної галузі є домінантною рисою у системі закладів вищої освіти. Це пов'язано з тим, що підготовка освітнього процесу повинна бути багатокультурною та міжнаціональною. Система вищої освіти нашої країни набуває особливої вагомості в сучасному періоді, коли міжнаціональні відносини є одним з основних факторів продуктивної співпраці із закордонними бізнес-партнерами. Розуміння інших культур, толерантне становлення до інших поглядів, звичаїв, уміння інтегрувати особливості своєї культури до інших культур, є характерними рисами глобальної освіти, що особливо актуально в сучасних економічних умовах [9, 113-114; 12, 189; 16, 103-105].

Полікультурність - це абсолютно домінантна риса сучасних фахівців аграрної галузі, що обумовлено необхідністю адекватного порозуміння бізнес-партнерів, які є представниками різних національних культур. Особливої актуальності набуває розвиток у студентів полікультурної комунікації, тобто взаємодії культур, у якій культури входять у діалог і відбувається їх актуалізація, у результаті чого формуються знання про характерні риси кожної культури. Формування полікультурної комунікації дає змогу розуміти традиції, побут, умови спілкування з представниками інших країн, що спонукає до професійної взаємодії [11, 136-139; 15, 82-84].

Таким чином, ми можемо відзначити характерну рису полікультурної адаптації майбутніх фахівців аграрної галузі, як форму соціально-професійної адаптації, а саме:

- зміна прийомів і методів спілкування, що надає можливість досягти розуміння та поваги зі сторони представників інших культур;

- трансформація свідомості студентів, що допомагає вийти поза межі вузьких комунікативних рамок, позначених тією культурою, де він був вихований.

Процес формування полікультурної компетентності у студентів сприяє прийняттю та усвідомленню інших культур через призму свого культурного коріння та місця своєї культури в навколишньому світі, а також розвиває культурну інформативність, яка розглядається з точки зору таких визначень:

- кожна культура представників бізнес-партнерів має власний контекст та логіку;

- кожна культура є унікальною, та не кращою за іншу, оскільки має власну систему що взаємодіють;

- будь-яка культура являється прийнятною доти, доки вона зберігає здатність до функціонування [1, 16-18; 4, 31; 13, 209-210; 18].

У процесі підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі необхідно дотримуватись таких умов:

- асиміляції до культури бізнес-партнерів;

- сприйняття характерних рис інших культур зі збереженням основних рис своєї культури;

Здебільшого процес адаптації до інших культур у фахівців здійснюється у період навчання у ЗВО, коли у них формується почуття культури та соціальної ідентичності, а також усвідомлення того, що звичаї та традиції, характерні для інших культур, є доступними, доцільними і необхідними у майбутній професійній діяльності [6, 208-210; 14, 29-32].

Також розвиток професійних здібностей у студентів, що здійснюється опануванням культури інших країн, полегшує процес професійної адаптації. Студенти почуваються внутрішньо збагаченими, більш пристосованими до міжособистісного спілкування та виконання професійної діяльності.

Але слід звернути увагу на те, що питання про співвідношення міжкультурної та міжособистісної компетенції є досить складним. Сприйняття інших традицій та правил може зустрічати психологічний опір. Набуття міжкультурної комунікації у студентів передбачає розвиток таких факторів:

- гнучкість та вміння пристосуватися до ситуації;

- вміння не засуджувати інших;

- вміння виносити невизначеність;

- демонстрація поваги [3, 31-32; 5, 338; 9, 113].

Таким чином, ми можемо зазначити, що полікультурна компетентність майбутнього фахівця розглядається представниками сучасної освіти як результат полікультурної освіти, компонент професійної компетентності майбутніх фахівців, складова базових європейських компетенцій.

Отже, полікультурна компетентність належить до галузі загальносоціальних компетентностей, що мають професійний характер та відображають підготовленість фахівців до професійної діяльності у сучасному суспільстві, що, зі свого боку, допомагає ефективно виконанувати професійні обов'язки, формує здатність орієнтуватися та адекватно сприймати різні сфери соціальної дійсності, виводить фахівців на вищий професійний рівень.

Процес формування полікультурної компетентності студентів у закладах вищої освіти здійснюється на основі таких факторів:

- полікультурна компетентність є цілісною системою, становить частину системи компетенцій, які опановує студент у процесі навчання;

- полікультурна компетентність входить до складу основних компетенцій майбутнього фахівця та є фактором соціальної адаптації;

- система полікультурних компетенцій орієнтована на адаптацію майбутнього фахівця до полікультурного простору країни бізнес-партнерів та забезпечує ефективний діалог культур;

- полікультурна компетентність, зі свого боку, є системою, яка складається з знань, умінь, навичок, здібностей, мотивів, цінностей, переконань, культури емоцій, досвіду, особистісних якостей;

- формування полікультурної компетентності має певну послідовність, яка передусім передбачає створення певних умов у цілісному освітньому процесі, що об'єднує процеси навчання, виховання та розвитку майбутнього фахівця [2, 22-23; 7, 79-82; 17, 158; 19, 170].

Також до складу полікультурної компетентності входить інтегративна єдність культурного, пізнавального, соціокультурного та творчого компонентів, що відображають специфіку знань, умінь, навичок, досвіду.

Отже, для майбутніх фахівців аграрної галузі полікультурної компетентності є:

- сукупністю знань, умінь, практичних навичок, що сприяють опануванню студентами культури своєї країни;

- інтеграцією студентів до культур інших країн;

- спроможністю до продуктивної співпраці з представниками інших культур;

- наявністю знань та практичних навичок у сфері міжкультурного спілкування.

Виходячи з розглянутих полікультурних компетентностей майбутніх фахівців аграрної галузі, можемо виділити їх основні компоненти, а саме:

- пізнавальний, що визначається сукупністю культурознавчого та мотиваційного компонентів. У структурі мотиваційного компонента містяться: потреба в полікультурному розвитку, власна система ціннісних орієнтацій; здатність до рефлексії; визначення своєї ролі, статусу та функцій у сучасній культурі. До структури культурознавчого компонента входять знання та прийняття культурного розмаїття країн світу, оволодіння полікультурними знаннями (фактами, уявленнями, поняттями, законами тощо), символами, традиціями, нормами, прийнятими у культурі інших країн;

- соціокультурний, що включає: знання історичних фактів сучасної соціокультурної системи; вміння орієнтуватися у традиціях, звичаях та духовних цінностях як своєї країни, так і інших; вміння встановлювати контакт зі співрозмовником у ситуаціях полікультурного змісту; доброзичливе, відкрите і неупереджене ставлення до будь-якої культури та її представників; розуміння закономірностей розвитку культури як безперервного процесу зі створення, збереження та формування загальнолюдських цінностей; готовність до соціалізації у зростаючій інтеграції світової спільноти;

- професійний компонент означає: здатність інтегруватися до культури інших країн, робити необхідні узагальнення на матеріалі конкретних одиничних прикладів; вміння толерантно приймати специфічні риси інших культур, не судити за законами своєї культури; вміння та навички продуктивної взаємодії з представниками інших культур;

- особистісний компонент характеризується: самостійністю, гнучкістю та варіативністю мислення і творчої діяльності; розвиненим рівнем комунікативних умінь; здатністю й готовністю до саморозвитку та самореалізації; умінням прогнозувати наслідки своїх дій; осмисленням ціннісної основи своєї діяльності.

Виокремлення у структурі полікультурної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі пізнавального, соціокультурного, професійного, особистісного компонентів, на наш погляд, досить повно відображають необхідні для підготовки студентів до практичної діяльності в полікультурному соціумі навички, якості, знання та досвід.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у данному напрямку

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що успішність реалізації процесу формування полікультурної компетентності у майбутніх фахівців аграрної галузі повинно забезпечуватися сукупністю педагогічних умов. Основною умовою є створення полікультурного середовища у системі закладів освіти, що розвиває професійні навички. Соціокультурне середовище становить сукупність суспільних, соціальних умов, що оточують студентів, внаслідок чого взаємодіють з нею і визначають процес його соціалізації. Полікультурне середовище у системі закладів освіти повинно створюватися шляхом розробки та реалізації відповідних освітніх програм і стандартів, а також при дотриманні умов взаємоповаги між студентами та викладачами, що сприяє формуванню полікультурної компетентності.

Наступною умовою є застосування в освітньому процесі активних методів та технологій полікультурної освіти. Відповідно до особистісного компонента студент як суб'єкт професійної та культурної сфери формується при допомозі активної діяльності, тому в процесі навчання необхідно застосовувати активні й інтерактивні методи, такі як проєкти, ділові ігри, мозковий штурм, тренінги, моделювання ситуацій міжкультурної взаємодії з їх наступним аналізом. Надалі необхідно забезпечувати умови для активізації теоретичної та практичної підготовки студентів, які в процесі навчання повинні опановувати практичні навички необхідні для успішного виконання професійної діяльності. Для розв'язання цього завдання необхідно застосовувати педагогічні технології, що спрямовані на розвиток професійного компонента. На даному етапі необхідно застосовувати творчі методи навчання, особливе місце серед яких займає наукова діяльність студентів, що у майбутньому забезпечує їх становлення як суб'єктів професійної діяльності, здатних самостійно визначати проблеми, що виникають в умовах полікультурного суспільства, і шукати шляхи їх розв'язання, здійснювати самоідентифікацію та спонукає до саморозвитку своєї полікультурної компетентності.

освіта полікультурний компетентність фахівець

Література

1. Voloshyna O., Bilous O. Some aspects of the essense of intercultural communicative competence with the future specialist of higher education. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2020. Вип. 3. (102). С. 15-26.

2. Волошина О.В. Кравчук Л.В. Актуальність вивчення іноземної мови в умовах глобалізації освітнього простору. Актуальні проблеми філології та методики викладання іноземних мов у сучасному мільтилінгвальному просторі: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 22 листопада 2018 р. Вінниця, 2018. С.22-24.

3. Волошина О.В, Попенко Ю.В. Ігрові методи, як засіб вивчення іноземної мови. SworldJournal. 2020. № 4, Болгария, С.31-39.

4. Волошина О.В. Використання інтерактивних технологій для формування естетичного смаку у студентів ВНЗ з засобами іноземних мов. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2018. Вип. 151. Том 1. С. 30-33.

5. Волошина О.В. Використання мультимедійних технологій у вивченні іноземних мов у закладах вищої освіти. Актуальні питання теорії та практики в галузі права, освіти, соціальних та поведінкових наук: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 23-24 квітня 2020 р. м. Чернігів, 2020. С. 338-340.

6. Волошина О.В. Іншомовна комунікативна компетентність студентів-аграріїв у незалежній Україні. Збірник наукових праць “Сільське господарство та лісівництво". 2017. № 6. Том 2. С. С. 204-212.

7. Гончарук І.В., Юрчук Н.П. Організація єдиного електронного науково-освітнього простору сучасного університету. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2018. № 12. С. 75-87.

8. Гунько І.В., Волошина О.В. Практичне застосування ділової гри при вивченні іноземної мови в умовах навчально-науково-виробничого комплексу “Всеукраїнський науково-навчальний консорціум”. Науковий журнал “Інноваційна педагогіка". 2021. Вип. 35. С. 17-21.

9. Кравець Р.А. Культурна компетентність та міжкультурна комунікація у професійній підготовці майбутніх аграрників. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна". 2013. № 1. С. 112-115.

10. Кравець Р.А. Педагогічна технологія формування полікультурної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі на заняттях іноземної мови. Молодий вчений. 2017. № 1. С. 444-447.

11. Кравець Р.А. Впровадження інтерактивних методів навчання у полікультурній освіті майбутніх фахівців аграрної галузі на заняттях іноземної мови. Людинознавчі студії. Педагогіка. 2017. № 4. С. 135145.

12. Кравець Р.А. Культурологічна парадигма освіти у професійній підготовці майбутнього фахівця аграрної галузі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2013. № 39. С. 187-192.

13. Кравець Р.А. Педагогічне проектування технології формування полікультурної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі. Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі. 2020. № 3. С. 209-212.

14. Кравець Р.А. Практична реалізація специфічних принципів полікультурної освіти майбутніх фахівців аграрної галузі на заняттях з іноземної мови. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2015. №45 С. 26-38.

15. Кравець Р.А. Структурні компоненти полікультурної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2013. № 1-2. С. 80-86.

16. Кравець Р.А. Типи комунікативних ситуацій у контексті полікультурної освіти майбутніх фахівців аграрної галузі на заняттях з іноземної мови. Збірник наукових праць “Педагогічні науки". 2016. № 71. С. 102-106.

17. Кравець Р.А., Романишина Л.М. Лінгвокраїнознавчий підхід до викладання іноземної мови в аграрному ВНЗ. Наукові записки Вінницького національного аграрного університету. Серія: Соціально-гуманітарні науки. 2013. № 2. С. 154-166.

18. Полухтович Т., Мельничук Ю. Цінність знань у розвитку особистості. Молодь і ринок. Дрогобич, 2021. №1/187.

19. Телекало Н.В. Інновації в науці та освіті: виклики сучасності. Інновації в науці та освіті: виклики сучасності: зб. наук. есе учасників стажування для освітян. Варшава. 2018. С. 169-171.

References

1. Voloshyna O., Bilous O. (2020). Some aspects of the essense of intercultural communicative competence with the future specialist of higher education. Bulletin of Zhytomyr State University named after Ivan Franko. Pedagogical sciences, № 3. (102), pp. 15-26. [in Ukrainian].

2. Voloshyna O.V., Kravchuk L.V. (2018). Aktualnist vyvchennia inozemnoi movy v umovakh hlobalizatsii osvitnoho prostoru [Actuality of study of foreign language is in the conditions of globalization of educational space]. Current problems of philology and methods of teaching foreign languages in the modern multilingual space (Ukraine, Vinnytsia, November 22, 2018), Vinnytsia, pp. 22-24 [in Ukrainian].

3. Voloshyna O.V., Popenko Y.V. (2020). Ihrovi metody, yak zasib vyvchennia inozemnoi movy [Playing methods, as a mean of study of foreign language]. Sworld Journal. Bolgariya. № 4, pp. 31-39. [in Bolgariya].

4. Voloshyna O.V. (2018). V/korystannia interaktyvnykh tekhnolohii dlia formuvannia estetychnoho smaku u studentiv VNZ z zasobamy inozemnykh mov [Use of interactive technologies for forming of aesthetically beautiful taste for the students of VNZ with facilities of foreign languages]. Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences, № 151, pp. 30-33. [in Ukrainian].

5. Voloshyna O.V. (2020) Vykorystannia multymediinykh tekhnolohii u vyvchenni inozemnykh mov u zakladakh vyshchoi osvity [The use of multimedia technologies is in the study of foreign languages in establishments of higher education]. Proceedings of the Current issues of theory and practice in law, education, social and behavioral sciences (Ukraine, Chernigov, April 23-24, 2020), Chernigov, pp. 338-340. [in Ukrainian].

6. Voloshyna O.V (2017). Inshomovna komunikatyvna kompetentnist studentiv-ahrariiv u nezalezhnii Ukraini [A foreign communicative competence of students-agrarians is in independent Ukraine]. Collection of scientific works “Agriculture and forestry", № 6, pp. 204-212. [in Ukrainian].

7. Honcharuk I.V., Yurchuk N.P. (2018). Orhanizatsiia yedynoho elektronnoho naukovo-osvitnoho prostoru suchasnoho universytetu [Organization of a single electronic scientific and educational space of a modern university]. Economy. Finances. Management: current issues of science and practice, № 12, pp. 75-87. [in Ukrainian].

8. Hunko I.V., Voloshyna O.V. (2021). Praktychne zastosuvannia dilovoi hry pry vyvchenni inozemnoi movy v umovakh navchalno-naukovo-vyrobnychoho kompleksu “Vseukrainskyi naukovo-navchalnyi konsortsium” [Practical application of business game in the study of a foreign language in the educational- scientific-industrial complex “All-Ukrainian scientific- educational consortium”]. Scientific journal "Innovative pedagogy”, № 35, pp. 17-21. [in Ukrainian].

9. Kravets R.A. (2013). Kulturna kompetentnist ta mizhkulturna komunikatsiia u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh ahrarnykiv [A cultural competence and communication is in professional preparation of future squirearchies]. Collection of scientific works of Khmelnytsky Institute of Social Technologies of the University "Ukraine”, № 1, pp. 112-115. [in Ukrainian].

10. Kravets R.A. (2017). Pedahohichna tekhnolohiia formuvannia polikulturnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv ahrarnoi haluzi na zaniattiakh inozemnoi movy [Pedagogical technology of forming of political and cultural competence of future specialists of agrarian industry is on employments of foreign language]. A young Scientist, № 1, pp. 444-447. [in Ukrainian].

11. Kravets R.A. (2017. Vprovadzhennia interaktyvnykh metodiv navchannia u polikulturnii osviti maibutnikh fakhivtsiv ahrarnoi haluzi na zaniattiakh inozemnoi movy [Introduction of interactive methods of studies in cultural education of future specialists of agrarian industry is on employments of foreign language]. Anthropological studies. Pedagogy, № 4, pp. 135-145. [in Ukrainian].

12. Kravets R.A. (2013). Kulturolohichna paradyhma osvity u profesiinii pidhotovtsi maibutnoho fakhivtsia ahrarnoi haluzi [A cultural paradigm of education is in professional preparation of future specialist of agrarian industry]. Scientific notes ofVinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Series: Pedagogy and psychology, № 39, pp. 187-192. [in Ukrainian].

13. Kravets R.A. (2020). Pedahohichne proektuvannia tekhnolohii formuvannia polikulturnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv ahrarnoi haluzi [Pedagogical planning of technology of forming of cultural competence of future specialists of agrarian industry]. Current problems of philology and professional training in a multicultural space, № 3, pp. 209-212. [in Ukrainian].

14. Kravets R.A. (2015). Praktychna realizatsiia spetsyfichnykh pryntsypiv polikulturnoi osvity maibutnikh fakhivtsiv ahrarnoi haluzi na zaniattiakh z inozemnoi movy [Practical realization of specific principles of cultural education of future specialists of agrarian industry is on employments from a foreign language]. Pedagogy and psychology of vocational education, № 4-5, pp. 26-38. [in Ukrainian].

15. Kravets R.A. (2013). Strukturni komponenty polikulturnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv ahrarnoi haluzi [Structural components of political and cultural competence of future specialists of agrarian industry]. Continuing professional education: theory and practice, № 1-2, pp. 80-86. [in Ukrainian].

16. Kravets R.A. (2016). Typy komunikatyvnykh sytuatsii u konteksti polikulturnoi osvity maibutnikh fakhivtsiv ahrarnoi haluzi na zaniattiakh z inozemnoi movy [Types of communicative situations in the context of cultural education of future specialists of agrarian industry on employments from a foreign language]. Collection of scientific works "Pedagogicalsciences”, № 71, pp. 102-106. [in Ukrainian].

17. Kravets R.A., Romanyshyna L.M. (2013). Linhvokrainoznavchyi pidkhid do vykladannia inozemnoi movy v ahrarnomu VNZ [The linguistic and national going is near teaching of foreign language in agrarian Higher educational establishment]. Scientific notes Vinnytsia National Agrarian University. Series: Social Sciences and Humanities, № 2, pp. 154-166. [in Ukrainian].

18. Polukhtovych T., Melnychuk Yu. (2021). Tsinnist znan u rozvytku osobystosti [The value of knowledge in the development of personality]. Youth & market. Drohobych. № 1/187. [in Ukrainian].

19. Telekalo N.V (2018). Innovatsii v nautsi ta osviti: vyklyky suchasnosti [Innovations in science and education: modern challenges]. Innovations in science and education: modern challenges: coll. Science. essays of interns for educators, Warsaw, pp. 169-171 [in Poland].

Размещено на Allbest.ru