Оцінювально-аналітична компетентність у структурі професійної діяльності вчителя початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінювально-аналітична компетентність у структурі професійної діяльності вчителя початкових класів

Покрова С.В.

Анотація

оцінювально-аналітичний компетентність вчитель початковий

В статті розглянуто сутність поняття “оцінювально-аналітична компетентність” та її роль у професійній діяльності вчителя початкових класів. Окреслено мету професійної діяльності вчителя початкових класів за Професійним стандартом: організація навчання й виховання учнів під час здобуття ними освіти через формування у них ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей. За Професійним стандартом вчителя початкових класів виділено складові оцінювально-аналітичної компетентності, наявні в більшості трудових функцій, які повинні здійснювати педагоги.

Зазначено, що оцінювально-аналітична компетентність є не самостійним елементом професійної діяльності фахівця, а компонентом “механізму” освітнього процесу. Наведено особливості її формування та розвитку в загальній системі професійних компетентностей педагога.

Розкрито функції, в яких виявляється компетентність в оцінювальній діяльності, а саме: ціннісна (самооцінювання й самовдосконалення як основний фактор, що обумовлює якість оцінювальної діяльності), мотиваційна (спонукання себе до самовдосконалення й саморозвитку), рефлексивна (аналіз причинно-наслідкових зв'язків), комунікативна (розуміння й ефективна взаємодія з усіма суб'єктами освітнього процесу). Уточнено показники, за якими визначається сформованість у вчителя початкових класів оцінювально-аналітичної компетентності. Виявлено, що розвиток оцінювально-аналітичної компетентності - це багаторівневий індивідуальний процес, що містить у собі самоосвітню діяльність, участь в роботі методичних об'єднань та професійних спільнот, підвищення кваліфікації та, за необхідності, професійну перепідготовку. Описано методи оцінювання: якісні, кількісні й комбіновані, які повинен використовувати вчитель початкових класів з розвиненою оцінювально-аналітичною компетентністю в оцінювальній діяльності.

Ключові слова: оцінювально-аналітична компетентність, професійна діяльність, оцінювання результатів навчання, вчитель початкових класів.

Pokrova S.

Evaluation and analytical competence in the structure of the professional activity of a primary class teacher

Abstract

In the article, the author examines the essence of the concept of "evaluative and analytical competence" and its role in the professional activity of a primary school teacher. The author notes the purpose of the professional activity of a primary school teacher according to the Professional Standard: organization of education and training of students during their edu¬cation through the formation of their basic competencies and worldview based on universal and national values. According to the Professional Standard of primary school teachers, the components of evaluative and analytical competence, which are present in most of the work functions that must be performed by teachers, are highlighted.

The author notes that assessment and analytical competence is not an independent element of a specialist's professional activity, but a component of the "mechanism" of the educational process. The author cites the peculiarities of its formation and development in the general system of the teacher's professional competencies.

Reveals the functions in which competence in assessment activities is revealed, namely: value function (self-assessment and self-improvement as the main factor determining the quality of assessment activity), motivational function (encouraging oneself to self-improvement and self-development), reflexive function (analysis of causal relationships), communicative function (understanding and effective interaction with all subjects of the educational process). The author clarifies the indicators that determine the formation of the primary school teacher's evaluative and analytical competence. The author reveals that the development of evaluative and analytical competence is a multi-level individual process that includes self-education, participation in the work of methodical associations and professional communities, professional development and, if necessary, professional retraining. The author describes assessment methods: qualitative, quantitative and combined, which should be used by a primary school teacher with developed assessment and analytical competence in assessment activities.

Key words: evaluative and analytical competence, professional activity, evaluation of learning results, primary school teacher.

Реформування початкової освіти в системі загальної середньої освіти України, упровадження Концепції “Нова українська школа”, Державного стандарту початкової освіти актуалізувало пошук шляхів удосконалення освітнього процесу, зорієнтованого на виховання активної, самодостатньої, творчої особистості молодшого школяра, яка відповідає вимогам третього тисячоліття. Одним із таких шляхів є удосконалення системи оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, завдяки якій педагог збирає інформацію про індивідуальний поступ учнів початкових класів у освітній діяльності. Відповідно у вчителя з'являється інструментарій своєчасного визначення недоліків на шляху досягнення запланованих очікуваних результатів, прогнозування наступної діяльності, створення оточення довір'я, взаємної поваги, радості пізнання у співпраці. Саме тому виникає необхідність у фахівцях з розвиненою оцінювальною компетентністю, що є значущим фактором їхнього особистісного розвитку, професійного зростання.

У сучасному суспільстві формується розуміння, що показником позитивних освітніх досягнень особистості на всіх рівнях є не набута репродуктивна інформація, а вміння й способи діяльності, необхідні для оцінювання та вирішення задач. В зв'язку з цим актуальним є завдання розвитку оцінювально-аналітичної компетентності. Для формування особистості, яка володіє оцінювально-аналітичною компетентністю, необхідно мати знання критеріїв оцінювання рівня підготовленості молодших школярів на основі сформованості ключових компетентностей; умінь оцінювання результатів навчання, умінь системного оцінювання із застосуванням багатоманіття інструментарію, зокрема формувального оцінювання [4].

Питання оцінювальних умінь педагогів постійно є в центрі уваги як учителів-практиків, так і багатьох учених. Дослідження Ж. Ахмадієвої, О. Онопрієнко, С. Покрови, В. Топоровського, О. Савченко, М. Старостенкової збагатили арсенал науки.

Водночас теоретичний аналіз наукових досліджень показав, що проблема розвитку оцінювально-аналітичної компетентності та педагогічного аналізу не була достатньо дослідженою. Поза увагою вчених залишилося вивчення та обґрунтування питань формування, розвитку оцінювально-аналітичної компетентності вчителів початкових класів, застосування її в професійній діяльності в умовах сьогодення.

Відтак мета нашої роботи: обґрунтувати сутність поняття “оцінювально-аналітична компетентність”, її роль у професійній діяльності вчителя початкових класів; дослідити можливості розвитку оцінювально-аналітичної компетентності вчителів початкових класів.

На думку Ж. Ахмадієвої основою терміну “оцінювальна компетентність” є оцінювальна діяльність і готовність до використання різних способів оцінювання [4]. Оцінювальну компетентність як єдність самооцінювання, взаємооцінювання діяльності і рефлексії розглядає М. Старостенкова [4]. Д. Гопкінз пропонує питання формування й розвитку оцінювально-аналітичної компетентності розглядати крізь призму компонентів загального рівня розвитку вчителя відповідно до умов та специфіки діяльності [2]. Таким чином, оцінювально-аналітична компетентність - це інтегральна якість особистості, яка характеризує “зусилля й здатність (готовність) реалізувати свій потенціал (знання, вміння, досвід, особисті якості тощо) для успішної соціалізації та адаптації в професійній сфері” [6]. її сформованість можна визначити, якщо вчитель здатний до ефективного пошуку інформації, вміє оцінювати й класифікувати дані, перетворює отриману інформацію в знання, ефективно застосовує для комплексного аналізу педагогічних, соціально-педагогічних та культурних процесів, освітнього середовища, вибудовує на основі отриманих даних самостійну систему оцінок [6]. Уміння самостійно шукати й обробляти інформацію, здійснювати різнобічний аналіз та визначати критерії оцінювання забезпечують постійне професійне зростання й творчий підхід до педагогічної діяльності.

Розвиток особистості, що володіє оцінювально-аналітичною компетентністю, передбачає сформовану оцінювальну компетентність, що поєднує: “знання (критеріїв оцінювання рівнів підготовки, оцінювання досягнень школярів на основі формування ключових компетентностей особистості тощо); вміння з оцінювання навчальних досягнень школярів, з рефлексії, з самооцінювання, з варіативності оцінювання, з автентичного оцінювання та ін.; володіння системою оцінювання навчальних досягнень школярів через багатоманіття педагогічного інструментарію, моніторингу, різних видів оцінювальних шкал” [6].

Компетентність в оцінювальній діяльності виявляється в таких її функціях як ціннісна (самооцінювання й самовдосконалення як основний фактор, що обумовлює якість оцінювальної діяльності), мотиваційна (спонукання себе до самовдосконалення й саморозвитку),рефлексивна (аналіз причинно-наслідкових зв'язків), комунікативна (розуміння й ефективна взаємодія з усіма суб'єктами освітнього процесу).

У Професійному стандарті “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти” (2020) задекларовано перелік трудових функцій учителя початкових класів, одна з яких містить оцінювально-аналітичну компетентність.

Таблиця 1

Метою професійної діяльності вчителя за Професійним стандартом є організація навчання й виховання учнів під час здобуття ними освіти “шляхом формування у них ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей”. Процеси навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти є наскрізними й цілісними, що має забезпечуватись наявністю у вчителя компетентностей, які необхідні для виконання всіх трудових функцій [8].

Аналіз змісту зазначеного стандарту дає змогу виділити складові оцінювально-аналітичної компетентності, наявні в більшості трудових функцій, які повинні здійснювати вчителі (подано в таблиці 1).

Сучасна ситуація стрімкого розвитку предметних областей, поява новітніх педагогічних технологій передбачають неперервне оновлення власних знань і вмінь, а це спонукає вчителів займатися самостійним пошуком. Оцінювально-аналітична компетентність є технологічним компонентом педагогічної діяльності та основою для базової підготовки учителя. Вміння розв'язувати педагогічні завдання, приймати різні оцінювальні рішення (як стандартні, так і творчі) визначає сутність педагогічної діяльності. Можливості прийняття цих рішень обумовлені уміннями вчителя своєчасно й правильно оцінити ситуацію, проаналізувати варіанти її вирішення й обрати з них найоптимальніший. В самій структурі оцінювально-аналітичної компетентності педагога представлена сукупність компетентностей, які дають можливість розв'язувати професійні завдання (концептуалізація, цілепокладання тощо). Сформована компетентність забезпечує відкритість до прийняття поглядів, позицій, сприяє розвитку мислення вчителя. Розвиток оцінювально-аналітичної компетентності - це багаторівневий індивідуальний процес, що містить у собі самоосвітню діяльність, участь в роботі методичних об'єднань та професійних спільнот, підвищення кваліфікації та, за необхідності, професійну перепідготовку. Є актуальною й під час підготовки до атестаційних заходів та участі у професійних конкурсах.

Варто зазначити, що оцінювально-аналітичну компетентність не можна розглядати як самостійний елемент професійної діяльності фахівця. Вона є складовою “механізму” освітнього процесу та є основою для умінь вчителя презентувати й узагальнити досвід роботи. В своїй діяльності вчителю початкових класів слід уміти грамотно використовувати різні методи оцінювання: якісні, кількісні й комбіновані [5]. До якісних методів віднесемо вивчення документації, біографічні описи, ділові характеристики, усні відгуки, обговорення й дискусії, відвідування й аналіз уроків та позакласних занять, самоаналіз педагогічної діяльності; до кількісних - числова оцінка показників, метод коефіцієнтів, метод оцінювальних суджень, бальний метод. Комбіновані методи дають можливість поєднувати кількісні і якісні методи, їхню інтеграцію і суміщення залежно від мети оцінювання. До комбінованих належать методи експертних оцінок, тести тощо [5]. Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти оцінювальна діяльність у початковій школі здійснюється з допомогою формувального оцінювання (метою якого є відстеження індивідуального поступу кожного учня, надання зворотного зв'язку) та підсумкового (метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими результатами навчання) [7]. Зазначаємо, що, оскільки, для здійснення формувального оцінювання необхідний постійний зворотний зв'язок, - педагог має активно залучати молодших школярів до оцінювальної діяльності. Зворотний зв'язок забезпечується через безперервний рівноправний діалог між учнем і вчителем та між учнями. На основі розроблених критеріїв для формувального оцінювання здобувачі освіти аналізують виконане завдання, з допомогою вчителя формулюють оцінювальне судження. Оцінювальне судження - це вербальна оцінка роботи учня, яка містить в собі чіткий, конкретний, лаконічний, конструктивний коментар. Для ефективного здійснення оцінювальної діяльності вчителю початкових класів варто створювати умови учням для рефлексії. Таким чином за підтримки педагога діти привчаються постійно аналізувати свою діяльність, а, отже, й свідомо навчатися, прагнути до самопізнання, самовдосконалення. Як наслідок, в них формується й розвивається ключова компетентність - уміння вчитися. Відповідно до результатів оцінювання учасники освітнього процесу корегують підходи до навчання, планують наступну діяльність, ставлять цілі.

Слід зазначити, що складовою оцінювально-аналітичної компетентності вчителя є й уміння здійснювати педагогічне спостереження за розвитком кожного учня в класі. Результати педагогічного спостереження, а також самооцінювання, взаємооцінювання, діагностувальних робіт узагальнюються і на їх основі здійснюється підсумкове оцінювання. Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання молодших школярів за рік. Результатами навчання, відповідно до п. 22 ст. 1 ЗУ “Про освіту”, слід вважати не тільки знання, уміння, навички, а способи мислення, погляди, ціннісні ставлення, інші особисті якості, набуті в освітньому процесі та які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити [9].

Згідно зі специфікою педагогічної діяльності для успішної, ефективної професійної роботи спеціалісту недостатньо володіти лише теоретичним або практичним мисленням, важливо забезпечити взаємозв'язок теорії й практики. Здатність вчителя початкових класів застосовувати знання на практиці й видобувати їх із неї досягається за наявності сформованої оцінювально-аналітичної компетентності. Саме це дає можливість організовувати педагогічну діяльність, використовуючи здібності до аналізу навчальної й наукової літератури, до оцінки конкретних діяльнісних ситуацій (приймати рішення, прораховувати можливі ризики, вибудовувати взаємостосунки зі школярами, колегами, батьками, адміністрацією) [3]. Розвиток оцінювально-аналітичної компетентності є складним і багатоаспектним завданням. Особливо в сучасних умовах, адже оцінювально-аналітична культура педагога - це надважлива складова загальної професійної компетентності, сприяє ефективності і якості професійної педагогічної діяльності фахівця [1].

Для визначення рівня розвитку оцінювально-аналітичної компетентності вчителів початкових класів доцільно здійснювати діагностування, анкетування. Діагностування може здійснюватися як комплексно (за усіма складовими професійності), так і за окремими компонентами (професійно значущі якості особистості, професійна майстерність, готовність до саморозвитку.

Використана література

1. Алексюк, А.М., Аюрзанайн, А.А., Підкасистий, П.І. та ін. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання. Київ: ІСДО. 1993. 336 с.

2. Гопкінз Дейвід Оцінювання для розвитку школи [перекл. з англ. Галини Вець].Львів: Літопис, 2003. 256 с.

3. Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект: [монографія] Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. 332 с.

4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. Київ : “К.І.С.”, 2004. 112 с.

5. Онопрієнко О.В. Контрольно-оцінювальна діяльність у новій українській школі: характеристика особистісних досягнень учнів. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2021. № 3(1).

6. Покрова С.В. Розвиток оцінювальної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2021. 323 с.

7. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text (Дата звернення 24.11.2022 р.).

8. Про затвердження професійного стандарту за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”: Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 р. № 2736-20. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text (Дата звернення: 27.11.2022).

9. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VHI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 14.11.2022).

References

1. Aleksiuk, A.M., Aiurzanain, A.A., Pidkasystyi, P.I. ta in. (1993) Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv v umovakh intensyfikatsii navchannia. [Organization of independent work of students in conditions of intensification of studies]. Kyiv: ISDO. 336 s. [in Ukrainian].

2. Hopkinz Deivid (2003) Otsiniuvannia dlia rozvytku shkoly [perekl. z anhl. Halyny Vets]. [Assessment for school development]. Lviv: Litopys. 256 s. [in Ukrainian].

3. Hura O.I. (2006) Psykholoho-pedahohichna kompetentnist vykladacha vyshchoho navchalnoho zakladu: teoretyko-metodolohichnyi aspekt: [monohrafiia]. [Psychological and pedagogical competence of a teacher of a higher educational institution: theoretical and methodological aspect]. Zaporizhzhia: HU “ZIDMU”. 332 s. [in Ukrainian].

4. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoi polityky / Pid zah. red. O.V. Ovcharuk. (2004.) [Competency approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives]. Kyiv: “K.I.S.”. 112 s. [in Ukrainian].

5. Onopriienko O.V. (2021) Kontrolno-otsiniuvalna diialnist u novii ukrainskii shkoli: kharakterystyka osobystisnykh dosiahnen uchniv. [Control and evaluation activities in the new Ukrainian school: characteristics of students' personal achievements]. Kyiv. [in Ukrainian].

6. Pokrova S. (2021) Rozvytok otsiniuvalnoi kompetentnosti vchyteliv pochatkovykh klasiv u systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity: dys. kand. ped. nauk: 13.00.04 [Development of assessment competence of primary school teachers in the system of postgraduate pedagogical education]. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].

7. Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi osvity [On the approval of the State Standard of Primary Education]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 liutoho 2018 r. № 87. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%B-F#Text [in Ukrainian].

8. Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu za profesiiamy “Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity”, “Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity”, “Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)” [About the approval of the professional standard for the professions "Teacher of primary classes of a general secondary education institution", "Teacher of a general secondary education institution", "Teacher of primary education (with junior specialist diploma)"]: Nakaz Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy vid 23.12.2020 r. № 2736-20. URL: https://zakon. rada.gov. ua/rada/show/v2736915-20#Text [in Ukrainian]

9. Pro osvitu [About education]: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2145-19 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru