Розвиток англомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти як одна з передумов інтеграції України до європейського освітнього простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток англомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти як одна з передумов інтеграції України до європейського освітнього простору

Пінчук І.О.

Анотація

Ключові слова: інтеграція, європейський простір вищої освіти, здобувачі вищої освіти, англомовна комунікативна компетентність.

Pinchuk I. Developing english speaking communicative competence of higher education students as a prerequisite for the integration of Ukraine into the European educational area освіта англомовний випускник

Key words: integration, the European area of higher education, higher education students, English-speaking communicative competence.

Курс України до європейської інтеграції потребує якісних змін у сфері науки й освіти, що, своєю чергою, вимагає розроблення нових механізмів співробітництва з урахуванням вимог Болонської декларації. Відповідно, сучасні вимоги до вищої освіти є сферою формування людського капіталу з високим рівнем знань, креативності, мобільності, сучасними професійними навичками, здатністю до інноваційної діяльності, значно підвищилися [1]. У більшості Європейських країн система вищої освіти розвивається відповідно до здобутків науки, нових технологій і потреб модернізації економіки, що мають тенденцію до постійного прискорення. Вищезазначене обумовлює потребу вільного володіння іноземною мовою випускниками закладів вищої освіти України як важливого чинника конкурентоспроможності їх на світовому ринку праці.

Метою статті є теоретичний аналіз особливостей розвитку англомовної комунікативної компетентності фахівців педагогічної галузі в професійній діяльності.

Глобальні інтеграційні процеси сучасного світу - об'єктивна й закономірна тенденція розвитку усіх сфер суспільного життя. Україна не може перебувати поза цивілізаційними процесами сучасності, оскільки належить до однієї з найбільших європейських країн [9]. Інтеграція України до Європейського дослідницького простору є частиною імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом через підтримку реформування та реорганізації системи управління науковою й освітньою сферами, участі у рамкових програмах ЄС з досліджень та інновацій, спільної реалізації міжнародних наукових програм та спільних досліджень [5].

У євроатлантичному векторі співробітництво у сфері науки та інновацій здійснюється через посилення взаємодії з міжнародними організаціями. Окрім того, ведеться робота над адаптацією принципу Відкритої науки, що сприятиме інтеграції української інфраструктури до європейських дослідницьких інфраструктур та їх консорціумів, а також долучення до розбудови Європейської Хмари Відкритої Науки [6].

В умовах світової глобалізації, змінності, конкурентності й мобільності Європою обрано інтеграційний інтелектуально-інноваційний шлях розвитку зі збереженням цінності європейської різноманітності, громадянської активності і відповідальності. Сутнісним проявом цього вибору стали Болонський процес (1999 р.) щодо створення європейського простору вищої освіти (ЄПВО) і Лісабонська стратегія (2000 р.) побудови європейського дослідницького простору (ЄДП) [4]. Україна офіційно приєдналася до Болонського процесу тільки на щорічній конференції міністрів вищої освіти європейських держав у Бергені (Норвегія) підписанням 19 травня 2005 р. Болонської декларації, в ході якої міністри 45 держав вищої освіти європейських країн, у тому числі України, 20 травня 2005 р. прийняли підсумкове комюніке "Європейський простір вищої освіти - досягнення цілей".

Учасниками Болонського процесу можуть стати не лише країни Європейського Союзу, оскільки цей процес не обмежений його географічними рамками, а й країни, що є членами Європейської культурної конвенції та доведуть готовність дотримуватися основних принципів Болонського процесу в системі вищої освіти. Очевидно, що альтернативи в України немає, вітчизняній освіті сьогодні необхідний перехід до реалізації стратегії євроінтеграції, що сприятиме підвищенню якості вітчизняної вищої освіти й вирішенню проблем визнання українських дипломів у Європі [2].

Пізніше, 21 жовтня 2020 року, під час установчого засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС т.в.о. Міністра Сергій Шкарлет наголосив на тому, що євроінтегра- ційні прагнення України у сфері освіти й науки відображені в реформах Міністерства освіти і науки України та покликані покроково утвердити кращі стандарти європейської освітньої і наукової традиції в українському суспільстві. У 2021 році наказом Міністерства освіти і науки (від 10.02.2021 № 167) було затверджено оновлену дорожню карту інтеграції України до ЄДП, яка є стратегічним документом, що охоплює багатосторонні процеси з метою системної підтримки науки та інновацій [6].

Очевидно, що на шляху до європейської інтеграції, українським фахівцям і науковцям будь-якої галузі, зокрема й освітянської, необхідно вільно володіти хоча б однією іноземною мовою (найактуальнішою сьогодні є англійська як міжнародна мова науки й сучасних технологій). Тому в зазначених вище документах наголошено на потребі вдосконалення іншомовної підготовки студентів, що є передумовою успішної інтеграції України в європейський освітній простір.

Нами було проаналізовано низку публікацій, де зазначено досягнення і проблеми формування європейського простору вищої освіти. У науковій роботі Гарбен С. "Майбутнє вищої освіти в Європі" закцентовано увагу на важливості створення потужного європейського простору вищої освіти та необхідності розробки повноцінної законодавчої бази [15]. У виданні "Європейський простір вищої освіти: між критичними роздумами та майбутньою політикою" представлено роботи більше 50 науковців Болонського процесу [19], представлено основні аспекти вищої освіти.

У ході аналізу наукової літератури було виявлено як переваги, так і недоліки європейської системи вищої освіти. У роботах Б. Сюра і Л. Дека [13; 14] розкрито особливості етапів розвитку європейського простору вищої освіти, зазначено на суттєвому реформуванні освітньої системи, проте увагу закцентовано на зниженні оптимізму внаслідок зростання труднощів протягом останніх років щодо виконання зобов'язань. На сьогодні важливим видається виявлення основних напрямів розвитку вищої освіти в Європі й у світі з метою розробки більш ефективної освітньої політики [16; 20].

Окрім того, велика кількість вітчизняних науковців аналізують тенденції модернізації європейського простору вищої освіти й обґрунтовують необхідність активної участі в ньому України як основного вектору вдосконалення української системи вищої освіти. Фундаментальні наукові праці вітчизняних учених і педагогів були присвячені різним аспектам інтеграції України в європейський простір вищої освіти: В. Бунда [4], С. Бунда [4], Ф. Ващук [4], О. Жидкова [1о], В. Луговий [5], О. Турута [10], А. Фегер [4], Є. Хан [11] та ін. Проблемою оволодіння іноземними мовами як важливою вимогою підготовки фахівців в умовах Болонського процесу займалася Д. Білак [4]. У дослідженні М. Полюжин розглядав знання іноземних мов як важливий чинник конкурентоспроможності випускників ЗВО України [4].

Вітчизняна вища освіта вже зробила певні кроки для досягнення основних цілей Болонського процесу: введення незалежного зовнішнього оцінювання випускників шкіл, що забезпечує прозорість вступу зо закладів вищої освіти; введення трициклового навчання вищої освіти (бакалаврат, магістратура, доктор філософії); запровадження кредитно-модульної системи навчання (застосування академічних перевідних кредитів ECTS); участь здобувачів вищої освіти в організації освітнього процесу, що має на меті розвиток самостійності студентів і вибір ними дисциплін для вивчення; розширення мобільності здобувачів вищої освіти й викладачів; формування системи контролю якості вищої освіти; додатки до дипломів європейського зразка. Потужний поштовх розвитку дистанційної освіти був спричинений медичними карантинними обмеженнями у 2020 та 2021 рр. та військовою агресію Росії проти України в 2022 р.

Проте перед нами є ще ряд викликів, що потребують вирішення, зокрема інтеграція вищої освіти й досліджень, проблеми юридичного визнання дипломів вітчизняних закладів вищої освіти у країнах Європейського Союзу; забезпечення умов для молодих науковців і дослідників, які залишаться в Україні й розвиватимуть її потенціал у майбутньому; адаптування законодавства України до вимог Євросоюзу; підготовка фахівців, спроможних захистити інтереси країни у жорстких умовах сьогодення тощо.

Необхідною передумовою як євроінтеграційних процесів в Україні, так і формування висококваліфікованих фахівців, які були б конкурентоспроможними на загальносвітовому і європейському ринках праці, є вивчення якомога більшої кількості іноземних мов у сучасному світі. З цією метою українській освіті потрібні ефективні мовні стратегії, спрямовані на гармонійне й узгоджене вивчення мов національного, міжнаціонального й міждержавного спілкування та покликані навчати використовувати іноземну мову як інструмент міжкультурного спілкування й ведення неконфронтаційного діалогу між народами, культурами й цивілізаціями [4].

Сьогодні англійська мова стає головною у сфері науки, на користь чого свідчить, наприклад, те, що організатори міжнародних наукових конгресів фактично відмовляються від послуг синхронних перекладачів. Крім того, внутрішньою мовою переважної більшості європейських освітніх стейкхолдерів, первинне походження яких не є англійським або американським, стала англійська. Знання англійської мови є однією з важливих вимог підготовки фахівців в умовах Болонського процесу. Сьогодні істотно змінилися вимоги до володіння іноземною мовою фахівцями всіх рівнів, першорядного значення набувають практичні навички, що передбачають знання мови на усному та писемному рівнях, уміння використовувати її у власній професійній діяльності [8].

Ситуація, що склалася сьогодні на вітчизняному ринку освітніх послуг, не є найсприятливішою. Випробування пандемією, починаючи з 2019 року, вторгненням російських військ в Україну в лютому 2022 р. сприяли тому, що величезна кількість вітчизняних науковців і освітян виїхали за кордон, у результаті чого шукають альтернативу дистанційної роботи в Україні, бо відчули практичну неконкурентоспроможність без знання іноземних мов, і перш за все англійської. Адже умови сучасного світу динамічно змінюються, і коли ми говоримо про адекватний вимогам сучасності рівень знань, то маємо на увазі не тільки обсяг останніх, а й здатність людини постійно навчатися, швидко знаходити потрібну інформацію з різномовних джерел, систематизувати її та правильно застосовувати на практиці [4, с. 265].

Процеси глобалізації економіки та інтеграції сучасного українського суспільства до європейського освітнього простору висувають нові вимоги роботодавців щодо рівня володіння майбутніми спеціалістами англійською мовою. Одна з таких вимог полягає в тому, щоб вони могли здійснювати пошук в інтернеті професійно значущої інформації англійською мовою, ефективно її опрацьовувати й використовувати.

Підвищення компетентності через вивчення іноземних мов у вітчизняних ЗВО повинна мати чітку професійну спрямованість. На сучасному етапі модернізації вищої освіти в Україні все більшого значення набувають практико-орієнтовані системи навчання, що дозволяють організувати освітній процес у закладах вищої педагогічної освіти з урахуванням специфіки майбутньої професії. Ряд вітчизняних учених зазначають, що сучасна педагогічна освіта змінює вектор від підготовки вчителя-спеціаліста, здатного лише відтворювати традиційну модель педагогічної діяльності, до підготовки компетентного вчителя-професіонала, здатного будувати власну професійну діяльність відповідно до реальних умов і вимог праці. Одним із найпродуктивніших у цьому напрямі вони вважають контекстне навчання, під час якого професійний і соціальний зміст вивчається мовою окремих наук і за допомогою всієї системи традиційних і нових форм, методів і засобів навчання й моделюється як діяльність майбутнього вчителя [12].

Професійна ефективність залежить від багатьох факторів, а хороші навички вербальної іншомовної комунікації як основи для продуктивних стосунків, взаєморозуміння та реалізації цілей і завдань професійної ефективності як способу самовдосконалення, самореалізації та подолання особистісних криз мають велике значення. Вітчизняні вчені В. Ковальчук і Т Єрмак у своїй роботі доводять, що комунікативні навички є основними у формуванні лідера [17].

Із метою розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів студентами вивчається курс англійської мови, що ставить на меті її подальше застосування в майбутній професійній діяльності, зокрема: оформляти й перекладати документи, спілкуватися у професійній діяльності, вести ділову кореспонденцію з іноземними партнерами.

Актуальним завданням у навчанні англійської мови студентів закладів вищої освіти України є створення ними знань фахової терміносистеми та набуття вмінь і навичок використовувати вузькоспеціалізовану лексику для виконання професійно орієнтованих завдань, спрямованих на досягнення успішного спілкування у виробничих ситуаціях. Виконуючи зростаюче соціальне замовлення на підготовку таких спеціалістів в умовах розширення міжнародних зв'язків, ряд нормативних документів Міністерства освіти і науки України визначають предметом навчання майбутніх фахівців спеціальну галузеву лексику. Уся робота в цьому напрямі має ґрунтуватися на вивченні науково-педагогічної літератури з обраної тематики та положень Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти [4], згідно з якими основні стратегії відбору лексики вміщують знаходження усних і писемних іншомовних автентичних текстів та ключових слів у тематичних полях із відповідним урахуванням потреб тих, хто вивчає іноземну мову. Тексти за спеціальністю є не лише основним джерелом накопичення фахового термінологічного словника здобувачів вищої освіти, а й засобом становлення та розвитку їхньої професійної майстерності, що сприяє підвищенню культури термінологічного спілкування та професійно орієнтованої ерудиції.

У процесі відбору фахових текстів, що задовольняють інформаційно-пізнавальні потреби студентів і слугують опорою для стимулювання навчальної іншомовної мовленнєвої взаємодії майбутніх фахівців на професійну тематику, доповнюють їхні знання з фаху шляхом відтворення та смислової переробки отриманої інформації, розширюють комунікативну спроможність студентів до реального спілкування англійською мовою, пріоритет під час добору автентичних текстів віддається оригінальним публікаціям професійно орієнтованого навчання, оскільки саме вони дають змогу об'єднати в єдине ціле найважливіші напрями у навчанні іноземної мови: наукові монографії англійською мовою, матеріали конференцій, публікації результатів теоретичних і спеціальних досліджень, аналітичні статті у періодичних і фахових виданнях англійсько мовою. Важливо, щоб текси були насичені відповідними термінами, що розкривають наукові поняття і дають їм однозначне трактування [4, с. 271].

Крім того, джерелом збагачення словникового запасу студентів є також автентичні англомовні матеріали у вигляді ділових листів, контрактів, угод, декларацій, рекламних проспектів фірм і компаній, протоколів ділових зустрічей, прайс-листів, анотацій і звітів про виконання проєктів, електронних повідомлень інформаційного характеру тощо. Такі багатогранні автентичні матеріали містять насичену термінами фактологічну інформацію і є зразком мовної норми іншомовного ділового стилю спілкування, а також несуть у собі екстралінгвальну інформацію, що є мотиваційним рушієм під час навчання іноземних мов.

Ефективність організації освітньої інтерактивної діяльності з розумінням смислової інформації та результативність засвоєння термінологічної лексики під час уживання її у висловлюваннях здобувачів освіти залежить від контенту, важливим критерієм якого є здатність бути ще й стимулом для породження власного висловлювання з використанням галузевої термінології, що дуже важливо для реалізації комунікативних намірів під час англомовного спілкування майбутніх фахівців. Важливим є і критерій практичної необхідності, який передбачає відбір лексики, необхідної для задоволення прагматичних потреб здобувачів освіти в оволодінні галузевою термінологією. Якщо відібрана лексика не має для студентів практичного значення у плані комунікації, якщо у них не відчувається потреби у сприйнятті й засвоєнні термінологічного вокабуляру, то свідомо чи не свідомо студент менше уваги звертатиме на запропоновані йому слова, що знизить ефективність засвоєння лексики, а відтак і впаде рівень сформованості англомовної комунікативної компетентності.

На наступному етапі інтеграції України в європейські освітні й культурні структури першочергового значення набуває питання підготовки спеціалістів, здатних успішно реалізувати процес співробітництва України з Європою та всім світом. Однією з найважливіших умов розв'язання цього завдання є необхідність озброєння молодих спеціалістів навичками й уміннями професійного спілкування іноземною мовою, передусім ведення ділових усних та писемних переговорів англійською мовою. У зв'язку з цим особливої гостроти набуває питання підвищення якості іншомовної підготовки майбутніх фахівців, їх умінь і навичок міжкультурної комунікації, що є запорукою їхньої конкурентоспроможності на сучасному ринку праці. Лінгвістичною основою набуття студентами іншомовної комунікативної компетентності є оволодіння термінологічною лексикою сфери майбутньої професійної діяльності. Одним із ефективних засобів для досягнення успіху у вивченні спеціальної лексики є використання технологій інтерактивного навчання, що охоплює: рольові та ділові ігри, симуляції, групові дискусії, проєкти, "круглі столи", тренінги тощо, що розвиває вміння аргументувати свою точку зору на способи розв'язання певної виробничої проблеми, вміння інтерпретувати факти або статистичну інформацію, прогнозувати хід подальших дій, оцінити ситуацію через призму власного досвіду і прийняти правильне управлінське рішення [18].

Виконуючи серії професійно спрямованих завдань проблемного характеру, студенти активізують у мовленні термінологічну лексику, що робить іншомовне спілкування змістовним і предметним. Інтерактивне навчання активізує комплекс професійних знань і вмінь студентів, формує такі якості, як готовність адаптуватися в нових умовах, здатність до інноваційного мислення, креативність, ініціативність, відповідальність. У процесі розвитку іншомовної лексичної компетентності як компонента інноваційної комунікативної компетентності за допомогою широкого діапазону видів інтерактивної навчальної діяльності, здобувачі вищої освіти вдосконалюють і власну професійну компетентність, що має для них важливе значення.

У період значного поширення інформації іноземними мовами студентам немовних закладів вищої освіти необхідно вміти її знайти, переглянути, прочитати, виділити й опрацювати необхідний матеріал, тому читання у всіх його видах є для них одним із важливих пріоритетів.

Одним із важливих і необхідних для майбутніх фахівців немовних спеціальностей вмінь і навичок є реферування фахових текстів. Читання й подальше реферування спеціальної літератури дозволяє розширити обсяг термінологічного запасу студентів, оскільки засвоєння термінів у відповідному до спеціальності контексті уможливлює краще розуміння їх значення і сприяє їх запам'ятовуванню. Під час роботи над написанням реферату відбувається сприйняття і смислова переробка інформації, її трансформування й письмова презентація у вигляді вторинного тексту, анотації [4, с. 274].

Практика проведення такого типу роботи показала, що аналітично-синтетична розумова діяльність значно сприяє мимовільному запам'ятовуванню термінів, довготривалому утримуванню їх у пам'яті і швидкому відтворенню. Тому підготовка і написання рефератів та анотацій на різні публікації є дуже ефективним методом роботи, спрямованим на оволодіння студентами термінологічною лексикою за фахом. Створення студентами вторинних текстів типу рефератів із їх подальшою усною презентацією може бути важливою формою проєктної роботи, що також виявилася ефективною технологією інтерактивного навчання, за якої іноземна мова сприймається як засіб взаємодії. При цьому акцент на вправлянні як такому зміщується на розумову діяльність, що потребує володіння певними мовними засобами, вміння творчого застосування мовного матеріалу.

Проєктна робота, крім того, розвиває вміння працювати в команді, характеризується тісним співробітництвом учасників тимчасового творчого колективу у процесі міжособистісного спілкування. Працюючи над підготовкою такого проєктного продукту у складі міні-груп, студенти формують свої мовленнєві лексичні навички, розвивають аналітичні здібності і креативне мислення, вчаться формулювати й обґрунтовувати власні судження з використанням у писемному мовленні термінологічної лексики, що забезпечує професіоналізацію навчання.

Принцип інтерактивності у процесі навчання писемного мовлення через написання рефератів реалізується також під час редагування робіт, виправлення недоліків під час взаємоперевірки, взаємооцінювання. Студенти активно взаємодіють як один із одним, так і з довідковою літературою, словниками, навіть комп'ютерними програмами, щоб домогтися правильного й логічного викладення у рефераті іншомовного матеріалу, кращої читабельності роботи [4, с. 275]. Особливої актуальності набуває взаємодія у процесі аудитор- ної та самостійної роботи, коли студенти використовують, наприклад, можливості електронної пошти для консультацій із викладачем, для взаємного обміну інформацією щодо значення того чи іншого терміна, для вироблення спільної оптимальної думки щодо вирішення різних питань, що дає кожному учаснику мовленнєвої взаємодії оптимальні можливості в його становленні як конкурентоспроможного фахівця. В аспекті навчання студентів термінологічної лексики інтерактивні технології навчання уможливлюють створення ґрунтовної лінгвістичної бази для формування іншомовної комунікативної компетентності й забезпечення якісного рівня української освіти відповідно до вимог Болонського процесу.

Основними завданнями самостійної роботи з опанування іноземної мови у позааудиторний час є вдосконалення знань, умінь і навичок використання іноземної мови у професійній галузі, набутих на заняттях в аудиторний час, розширення країнознавчого світогляду, всебічний та гармонійний розвиток, виховання культурних, етичних та естетичних смаків, самостійності та послідовності у навчанні, сприяння шанобливому ставленню до людей та країни, мова якої вивчається. У зв'язку з ними виникає потреба в успішній організації самостійної роботи, яка передбачає належне ресурсне забезпечення.

Основними формами самостійної роботи студентів під час вивчення іноземної мови є практичні та індивідуальні заняття, консультації, написання творчих робіт (так званих есе) на задану тему, домашні контрольні роботи, підготовка рефератів, повідомлень для аудиторних занять, опрацювання анотацій до курсових і дипломних робіт.

Висновки

Зважаючи на те, що зміни у структурі міжнародних відносин, глобалізація та міграційні процеси сприяли переосмисленню мети вивчення іноземних мов, змінилась і мотивація до оволодіння, зокрема, англійською мовою як засобом міжнародного спілкування. Відповідні зміни відбулися і в лінгвістичних та соціально-психологічних концепціях, що лежать в основі розвитку англомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти. Отже, основними характеристиками євростандартів навчання англійської мови студентів вітчизняних педагогічних закладів вищої освіти є навчання за вимогами європейських університетів: усвідомлення відповідальності за власне навчання, розвиток навичок самостійного оволодіння англомовним матеріалом, здатність до самоаналізу й самоконтролю, що дозволить майбутнім фахівцям інтегруватись у європейський освітній простір та витримати конкуренцію на міжнародному ринку праці.

Використана література

1. Антонюк В. Інтеграція вищої освіти України в європейський освітній простір для розвитку людського капіталу. Журнал європейської економіки. 2021. Том 20, № 3(78). С. 573-595.

2. Артьомов І. В. Інтеграція вищої освіти України у світовий освітній простір: внесок Закарпатського державного університету. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2012. Вип. 108(1). С. 29-37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apmv_2012_108%281%29 6.

3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. Київ: Ленвіт, 2003. 273 с.

4. Інтеграція в європейський освітній простір: здобутки, проблеми, перспективи: монографія / за заг. ред. Ф.Г. Ващука. Ужгород: ЗакДУ, 2011. 560 с.

5. Луговий В. І. Інтеграція в європейські простори вищої освіти і досліджень - важлива складова геополітики України: успіхи і труднощі реалізації. Геополітика України: історія і сучасність: зб. наук. пр. Ужгород: Ліра, 2009. Вип. 1. 312 с.

6. Наказ Міністерства освіти і науки України № 167 від 10 лютого 2021 р. "Про затвердження дорожньої карти з інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору". URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/ pro-zatverdzhennya-dorozhnoyi-karti-z-integraciyi-naukovo-innovacijnoyi-sistemi-ukrayini-do-yevropejskogo-doslidnickogo- prostoru.

7. Підгорний А. З., Корольова Т.С., Павлова Т.В. Проблеми управління фінансами вищих навчальних закладів: монографія. Одеса: ФОП Гуляєва В. М., 2017. URL: https://scholar.google.com/scholar?cluster=6152018445567687863&hl=en&oi= scholarr.

8. Пінчук І. О. Іншомовна комунікативна компетентність учителя початкової школи: теорія та методика: монографія / за наук. ред. Л.Я. Бірюк. Черкаси: Чабаненко Ю.А., 2020. 330 с.

9. Суліма Є. М., Шепєлєв М.А. Глобалістика: підручник. Київ: Вища школа, 2010. 544 с.

10. Турута О.В., Жидкова О.О. Модернізація системи вищої освіти як необхідна складова частина інтеграції України в європейський освітній простір. Інноваційна педагогіка. Випуск 10. Том 2. 2019. С. 181-183.

11. Хан Є. Інтеграція України у європейський простір вищої освіти як складова цивілізаційного вибору. Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Історія. 2015. № 3(126). С. 54-57.

12. Androshchuk Ihor, Pohrebniak Dmytro, Kulchytskyi Vitalii, Zelman Lesia, Kuznetsova Halyna, Zhyhora Iryna. Application of context-based learning in modern pedagogy. Ad alta-journal of interdisciplinary research. Volume 12, Issue 2, Page 22-28. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/W0S:000830963300004.

13. Bergan Sjur, Ligia Deca. Twenty Years of Bologna and a Decade of EHEA: What is Next? In European Higher Education Area: the Impact of Past and Future Policies, edited by Curaj et al., 283-306. Heidelberg/Bucure^ti: Springer Open /UEFISCDI, 2018. Accessed April 8, 2019. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-77407-7_19.

14. Bergan Sjur. The European Higher Education Area: A Road to the Future or at way's End? Tuning Journal for Higher Education. 2019. 6(2), 23-49. URL: https://doi.org/10.18543/tjhe-6(2)-2019.

15. Garben S. The Future of Higher Education in Europe: The Case for a Stronger Base in EU Law. LEQSPaper. 2012. No. 50. 50 p. URL: http://www. lse.ac.uk/europeanInstitute/pdfs/LEQSPaper50.

16. Kelsey Miller. Top Trends in Higher Education in 2021. URL: https://www.northeastern.edu/graduate/blog/trends-in-higher- education/.

17. Kovalchuk Vasyl, Iermak Tatiana. The development of communication skills of students of secondary school as a component of their leadership potential. Society, integration, education, vol ii, School pedagogy, preschool pedagogy. Page 292-303. DOI 10.17770/sie2021vol2.6384. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/W0S:000832432500022 .

18. Pashko A., Pinchuk I. Methods of Classifying Foreign Language Communicative Competence Using on the Example of Intending Primary School Teachers. In: Babichev S., Lytvynenko V, Wojcik W., V yshemyrskaya S. (eds) Lecture Notes in Computational Intelligence and Decision Making. ISDMCI 2020. Advances in Intelligent Systems and Computing, vol 1246. Springer, Cham. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-54215-3_7.

19. The European Higher Education Area Between Critical Reflections and Future Policies. A. Curaj, L. Matei, R. Pricopie, J. Salmi, P. Scott (Eds.). 2015. 1st ed. 2015, XLIV, 898 p. URL: https://www.springer.com/gp/book/9783319187679.

20. Trends in Higher Education. Hanover Research HEDWP0519. 2020. URL: https://www.hanoverresearch.com/reports-and- briefs/2020-trends-in-highereducation/.

21. References:

22. Antonyuk V Intehratsiya vyshchoyi osvity Ukrayiny v yevropeysky osvitniy prostir dlya rozvytku liudskoho kapitalu. [Integration of higher education of Ukraine into the European educational space for the developing human capital]. Zhurnal yevropeyskoyi ekonomiky. 2021, volume 20, number 3 (78). P. 573-595. [in Ukrainian]

23. Artyomov I. V. Intehratsiya vyshchoyi osvity Ukrayiny u svitovyi osvitniy prostir: vnesok Zakarpatskoho derzhavnoho uni-

24. versytetu. [Integration of higher education of Ukraine into the global educational space: contribution of Transcarpathian State University]. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. 2012, issue 108 (1). P 29-37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apmv_2012_108%281%29 6 [in Ukrainian]

25. Zahalnoyevropeyski Rekomendatsiyi z movnoyi osvity: vyvchennya, vykladannya, otsinyuvannya. [Recommendations on language education: study, teaching, evaluation]. / Scientific editor of the Ukrainian edition: Dr. Ped. Sciences, Prof. S. Yu. Nikolayeva. K.: Lenvit, 2003. 273 p. [in Ukrainian]

26. Intehratsiya v yevropeyskyi osvitniy prostir: zdobutky, problemy, perspektyvy. [Integration into the European educational space: achievements, problems, prospects]: monohrafiya [monograph] / by general. ed. F. G. Vashchuk. Uzhgorod: ZakDU, 2011. 560 p. [in Ukrainian]

27. Luhovyi V I. Intehratsiya v yevropeyski prostory vyshchoyi osvity i doslidzhen - vazhlyva skladova heopolityky Ukrayiny: uspikhy i trudnoshchi realizatsiyi. [Integration into the European spaces of higher education and research is an important component of Ukraine's geopolitics: successes and difficulties of implementation]: zb. nauk. pr. Uzhhorod: Lira, 2009. Issue 1. 312 p. [in Ukrainian]

28. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny № 167 vid 10 lyutoho 2021 r. "Pro zatverdzhennya dorozhnoyi karty z intehratsiyi naukovo-innovatsiynoyi systemy Ukrayiny do yevropeyskoho doslidnytskoho prostoru". [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine No. 167 of February 10, 2021 "On the approval of the road map for the integration of the scientific and innovative system of Ukraine into the European research space"]. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-dorozh- noyi-karti-z-integraciyi-naukovo-innovacijnoyi-sistemi-ukrayini-do-yevropejskogo-doslidnickogo-prostoru [in Ukrainian]

29. Pidhornyi A. Z., Korolova T. S., Pavlova T. V, Lapina I. S. Problemy upravlinnya finansamy vyshchykh navchalnykh zakladiv. [Problems of financial management of higher educational institutions] : Monohrafiya [Monograph]. Odesa: FOP Hulyayeva V 2017. URL: https://scholar.google.com/scholar?cluster=6152018445567687863&hl=en&oi=scholarr [in Ukrainian]

30. Pinchuk I. O. Inshomovna komunikatyvna kompetentnist uchytelya pochatkovoyi shkoly: teoriya ta metodyka: monohrafiya. [Foreign language communicative competence of the primary school teacher: theory and methodology: monograph] / za nauk. red. L. Ya. Biryuk. Cherkasy: Chabanenko Yu. A., 2020. 330 p. [in Ukrainian]

31. Sulima Ye. M., Shepieliev M. A. Hlobalistyka: pidruchnyk. [Global studies: a textbook]. K.: Vyshcha shkola, 2010. 544 p. [in Ukrainian]

32. Turuta O. V, Zhydkova O. O. Modernizatsiya systemy vyshchoyi osvity yak neobkhidna skladova chastyna intehratsiyi Ukrayiny v yevropeyskyi osvitniy prostir. [Modernization of the higher education system as a necessary component of Ukraine's integration into the European educational space]. Innovatsiyna pedahohika. [Innovative pedagogy]. Issue 10. Volume 2. 2019. P. 181-183. [in Ukrainian]

33. Khan Ye. Intehratsiya Ukrayiny u yevropeyskyi prostir vyshchoyi osvity yak skladova tsyvilizatsiynoho vyboru. [Integration of Ukraine into the European space of higher education as a component of civilizational choice]. Visnyk Kyiv. nats. un-tu im. Tarasa Shevchenka. [Visnyk Kyiv national University named after Taras Shevchenko]. Istoriya. [History]. 2015. № 3 (126). P. 54-57. [in Ukrainian]

34. Androshchuk Ihor, Pohrebniak Dmytro, Kulchytskyi Vitalii, Zelman Lesia, Kuznetsova Halyna, Zhyhora Iryna. Application of context-based learning in modern pedagogy. Ad alta-journal of interdisciplinary research. Volume 12, Issue 2, Page 22-28. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000830963300004

35. Bergan, Sjur, Ligia Deca. Twenty Years of Bologna and a Decade of EHEA: What is Next? In European Higher Education Area: the Impact of Past and Future Policies, edited by Curaj et al., 283-306. Heidelberg/Bucure^ti: Springer Open /UEFISCDI, 2018. Accessed April 8, 2019. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-77407-7_19 .

36. Bergan Sjur. The European Higher Education Area: A Road to the Future or at way's End? Tuning Journal for Higher Education. 2019. 6 (2), 23-49. URL: https://doi.org/10.18543/tjhe-6(2)-2019 .

37. Garben S. The Future of Higher Education in Europe: The Case for a Stronger Base in EU Law. LEQS Paper. 2012. No. 50. 50 p. URL: http://www.lse.ac.uk/europeanInstitute/pdfs/LEQSPaper50 .

38. Kelsey Miller. Top Trends in Higher Education in 2021. URL: https://www.northeastern.edu/graduate/blog/trends-in-higher- education/

39. Kovalchuk Vasyl, Iermak Tatiana. The development of communication skills of students of secondary school as a component of their leadership potential. Society, integration, education, vol ii, School pedagogy, preschool pedagogy. Page 292-303 DOI 10.17770/sie2021vol2.6384. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000832432500022 .

40. Pashko A., Pinchuk I. Methods of Classifying Foreign Language Communicative Competence Using on the Example of Intending Primary School Teachers. In: Babichev S., Lytvynenko V, Wojcik W., V yshemyrskaya S. (eds) Lecture Notes in Computational Intelligence and Decision Making. ISDMCI 2020. Advances in Intelligent Systems and Computing, vol 1246. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-54215-3_7 .

41. The European Higher Education Area Between Critical Reflections and Future Policies. A. Curaj, L. Matei, R. Pricopie, J. Salmi, P. Scott (Eds.). 2015. 1st ed. 2015, XLIV, 898 p. URL: https://www.springer.com/gp/book/9783319187679 .

42. Trends in Higher Education. Hanover Research HEDWP0519. 2020. URL: https://www.hanoverresearch.com/reports-and- briefs/2020-trends-in-highereducation/

Размещено на Allbest.ru