Професійний розвиток педагогів у Словаччині: регулятивні аспекти та шляхи вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІВ У СЛОВАЧЧИНІ: РЕГУЛЯТИВНІ АСПЕКТИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Ключкович Тетяна Василівна кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Синишина Юлія Анатоліївна викладач кафедри

полікультурної освіти та перекладу

м. Ужгород

Анотація

професійний педагог словацький законодавчий

У статті висвітлено проблему професійного розвитку педагогів у Словацькій Республіці в розрізі її концептуальної розробки, нормативно-правового регулювання та особливостей практичної реалізації. Крізь історико-ретроспективну призму проаналізовано еволюцію нормативної регламентації педагогічної діяльності в Словацькій Республіці. Підкреслено, що у процесі інтеграції Словаччини в європейський освітній простір проблема професіоналізації вчителів вийшла на новий рівень концептуального осмислення і законодавчого регулювання з метою підвищення якості педагогічної освіти. Визначено основні напрями законодавчого регулювання професійного розвитку вчителів, які охоплюють кар'єрну систему, професійні стандарти педагогічної діяльності та неперервну освіту вчителів. Проаналізовано модель професіоналізації педагогічних працівників, яка викладена в «Концепції професійного розвитку вчителів у кар'єрній системі». Окреслено нормативне поле закону «Про педагогічних працівників» (2009 р.), яке включає регулятивні положення щодо правового статусу педагогів, їх кваліфікації, кар'єрних ступенів, професійного розвитку та ін. Підкреслено прогресивне значення вказаного закону для регулювання фахової підготовки, соціального становища та мотивації вчителів. З'ясовано важливість європейських програм навчання упродовж життя для професійного розвитку словацьких вчителів. Визначено ключові цілі професійного розвитку вчителів у Словаччині на сучасному етапі. Окреслено основні проблемні поля у сфері професійного розвитку педагогічних працівників у Словаччині та в міжнародному контексті. Підкреслено, що професійний розвиток вчителів став пріоритетним напрямом цілеспрямованої державної політики Словацької Республіки. Зроблено висновок про те, що, попри наявність недоліків і проблемних аспектів, у Словаччині відбулися позитивні зміни в системі професійного розвитку педагогічних працівників, які орієнтовані на концептуальне оновлення її змісту, нормативно-правового забезпечення, а також практичних аспектів реалізації.

Ключові слова: Словацька Республіка, педагогічна діяльність, професійний розвиток, нормативне регулювання, вчителі.

Abstract

Klyuchkovych Tetyana Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School, Uzhhorod National University, Uzhhorod

Synyshyna Yuliia Anatolyivna Lecturer at the Department of Multicultural Education and Translation, Uzhhorod National University, Uzhhorod,

TEACHERS PROFESSIONAL DEVELOPMENT IN SLOVAKIA: REGULATORY ASPECTS AND THE WAYS OF ITS IMPROVEMENT

The article highlights the problem of teachers professional development in the Slovak Republic in context of its conceptual growth, normativelegal regulation and features of its practical implementation. The evolution of pedagogical activity normative regulation in the Slovak Republic is analyzed through the historical-retrospective prism. It is emphasized that during Slovak integration into European educational space the problem of professionalization of teachers reached a new level of conceptual understanding and legislative regulation to improve the quality of teachers education. It is determined the main legislative regulation areas of professional teachers development that cover the career system, professional pedagogical activity standards and continuous teachers education. It is analyzed the model of pedagogical workers professionalization that is outlined in «The concepts of teachers professional development in the career system». The normative field of «Pedagogical workers Law» (2009) is outlined that includes regulatory provisions on legal status of teachers, their qualifications, career degrees, professional development etc. It is emphasized the progressive significance of the specified law for regulating professional training, social status and teachers motivation. The importance of European lifelong learning programs for professional Slovak teachers development has been found out. The key goals of professional teachers development in Slovakia at the current stage have been determined. The main problem areas in the professional workers development fields in Slovakia and in the international context have been outlined. It is emphasized that professional teachers development has become a priority direction of the purposeful state policy of the Slovak Republic. It has been made a conclusion that despite the shortcomings and problematic aspects there have been positive changes in the system of pedagogical workers professional development in Slovakia that are focused on conceptual content renewal, regulatorylegal support and their practical aspects of realization.

Keywords: Slovak Republic, pedagogical activity, professional development, normative regulation, teachers.

Постановка проблеми

Проблема забезпечення професійного розвитку педагогів є актуальною для багатьох країн світу, які розглядають її в розрізі сучасних реалій і вимог до вчительської професії. Значну увагу проблемі професійного розвитку педагогічних працівників приділяє Словацька Республіка, яка прийняла ряд регулятивних документів і реалізувала комплекс заходів у контексті інтеграції в європейський освітній простір. З початку 1990х рр. Словаччина взяла курс на здійснення загальноєвропейської стратегії професійного розвитку з метою підвищення якості педагогічної освіти в цілому і професійного розвитку педагогів зокрема, що дозволило накопичити позитивний досвід у цій сфері. Вивчення досвіду європейських країн, і зокрема Словаччини, є важливим для України в контексті пошуку шляхів вдосконалення професійної підготовки педагогів та розвитку їх професіоналізму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальність проблеми професійного розвитку педагогів зумовлює інтерес дослідників і відповідно появу значної кількості наукових праць. Теоретичні, нормативні та практичні аспекти професійного розвитку педагогічних працівників у Словаччині висвітлюються у публікаціях Б. Касачової, Б. Косової, І. Павлова, Ш. Порубського, Б. Пупали [5], Ю. Кредатус і Я. Фурмана [7]. Положення та висновки досліджень вказаних науковців сприяли розвитку теорії учительської професії, а також розробці конкретних рекомендацій для розв'язання актуальних проблем професіоналізації педагогічної діяльності в Словаччині. Для простеження загальних тенденцій та особливостей трансформації систем професійного розвитку в порівняльному міжнародному контексті важливе значення мають аналітичні звіти та комплексні дослідження експертних груп OECD [9; 11], UNESCO [14], які опираються на значний масив емпіричних даних.

Мета статті - висвітлити проблему професійного розвитку педагогів у Словацькій Республіці в розрізі її концептуальної розробки, нормативно-правового регулювання та особливостей практичної реалізації.

Виклад основного матеріалу

Ключовим для нашого дослідження є поняття «професійний розвиток педагога», яке знаходить різне тлумачення в науковій літературі. Як підкреслює Л. Пуховська, поняття «професійний розвиток» у широкому розумінні відбиває розвиток людини в її професійній ролі, а у більш конкретизованих тлумаченнях професійний розвиток вчителя розуміється «як зростання його професійних досягнень в результаті накопичення практичного досвіду і систематичного перегляду власного викладання» [3, c. 98].

В розрізі цільової спрямованості нашого дослідження важливим є уточнення нормативного змісту поняття професійного розвитку педагога. Закон України «Про освіту» зазначає, що «професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання» [1]. А безперервний професійний розвиток розуміється як «безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття вищої та/або післядипломної освіти, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності і триває впродовж усього періоду його професійної діяльності» [1]. Словацьке законодавство визначає професійний розвиток педагогічного працівника як «процес поглиблення, вдосконалення і розширення навичок і професійних компетенцій відповідно до найновіших наукових знань, соціальних потреб і вимог до педагогічної діяльності» [18, с. 2341].

Для визначення та уточнення розуміння професійного розвитку педагога у зарубіжній науковій літературі використовуються різні терміни, зокрема, розвиток вчителя (англ. teacher development), розвиток персоналу (англ. staff development), розвиток кар'єри (англ. career development), професійний розвиток (англ. professional development), розвиток людських ресурсів (англ. human resource development), освіта впродовж життя (англ. lifelong learning), неперервна освіта (англ. continuing education) та ін. [3, с. 98]. Як допоміжні терміни також використовуються «система професійного розвитку», «модель професійного розвитку». Зазначене термінологічне різноманіття підкреслює складність, багатогранність і важливість процесу професійного розвитку педагога.

На думку словацьких науковців, ключовими цілями системи професійного розвитку вчителів є створення оптимальних умов для забезпечення якості та ефективності педагогічної праці та кар'єрного росту педагогів. У даному контексті І. Павлов підкреслює пріоритетність безперервної освіти вчителів, завданням якої є задоволення потреб щонайменше на трьох рівнях: на рівні педагога - в індивідуалізації професійної ролі; на рівні навчальної інституції - у наданні освітніх послуг професіоналами; на рівні суспільства - в наданні якісних освітніх послуг [10, с. 30].

У Словаччині проблема професійного розвитку педагога знайшла нове відображення в процесі суспільно-політичних перетворень на початку 1990-х рр. і розбудови суверенної держави (з 1993 р.). У 1990-х рр. здійснювалися окремі заходи з концептуальної розробки та законодавчого врегулювання процесу підготовки вчителів, покращення статусу педагогічного працівника, але комплексності та ефективності в реалізації задекларованого не вдалося досягти. З-поміж нормативних документів, які регламентувати професійний розвиток педагогів у той період слід виокремити насамперед дві постанови Міністерства освіти СР, які були прийняті в 1996 р. - «Про професійну та освітню кваліфікацію педагогічних працівників» [16] і «Про подальшу освіту педагогічних працівників» [15]. Ці правові акти до сер. 2000-х рр. були єдиними документами, які нормативно визначали вимоги до кваліфікації учителів, їх професійних знань і навичок.

У 2001-2002 рр. на вищому державному рівні було прийнято важливий освітній документ - «Національну програму виховання та освіти у Словацькій Республіці на найближчі 15-20 років» (проєкт «Міленіум») [8]. Слід підкреслити, що одним з дванадцяти ключових напрямків реалізації національної програми визначено систему підготовки вчителів та їх професіоналізацію. У програмі зазначається, що професійна підготовка педагогічних працівників не обмежується базовою освітою, а триває упродовж всього життя, включає мотивацію до професійного вдосконалення та дотримання етичного кодексу вчителя [8, c. 47]. Для досягнення цілей було передбачено комплекс заходів: підвищити суспільну оцінку та фінансову підтримку педагогічної праці; врегулювати статус педагогічного працівника в правовому полі; запровадити стандарти педагогічної кваліфікації; визначити кар'єрні ступені; вдосконалити систему підвищення педагогічної кваліфікації; підвищити якість та ефективність педагогічної праці [8, с. 40-42]. Розробники документа очікували, що реалізація цих заходів буде значним поступом на шляху професійного розвитку педагогів у Словаччині.

Слід зазначити, що в 1990-х і на початку 2000-х рр. підтримка педагогічної професії проголошувалися важливою складовою політичних пріоритетів діяльності урядових коаліцій у Словаччині, але реальні кроки в цьому напрямку почалися тільки з сер. 2000-х рр. у контексті впровадження освітніх стандартів у рамках Болонського процесу.

У процесі інтеграції системи освіти Словаччини в європейський освітній простору проблема професіоналізації педагога вийшла на новий рівень концептуального осмислення. Під егідою Міністерства освіти Словаччини і європейських фондів розпочалися експертні обговорення проблеми професіоналізації педагога та концепції професійного розвитку вчителів.

Зокрема група експертів (М. Валіца, Б. Косова, Б. Касачова, І. Павлов, Б. Пупала) у 2006 р. запропонувала концептуальне бачення проблеми професіоналізації в публікації «Професійний розвиток вчителя» [5]. Необхідність прийняття концепції професійного розвитку вчителів обґрунтовувалося наявністю кризових явищ у педагогічній освіті та рядом чинників національного та міжнародного рівня.

З-поміж основних цільових напрямів, що потребували концептуального осмислення та нормативного регулювання, експерти виокремлювали: кар'єрну систему, професійну стандартизацію і неперервну освіту вчителів. У контексті розвитку безперервної освіти дослідники підкреслювали необхідність створення механізму адаптації кваліфікації вчителів до умов кредитної системи навчання, а також врахування їх професійного рівня при диференціації заробітних плат. Цільовий напрям кар'єрного росту визначав шляхи та процедури, які дозволяли б вчителям визначати свій професійний розвиток. У сфері професійних стандартів пріоритетним вважалося визначення основних кваліфікаційних вимог до професії та розбудова моделі фахової компетентності педагогічних працівників. На думку словацьких дослідників, фаховий профіль вчителя повинен включати три групи компетенцій, які орієнтовані на учнів, навчальний процес і саморозвиток педагога [5, с.46].

У 2006 р. проєкт «Концепції професійного розвитку вчителів у кар'єрній системі» було презентований Міністерством освіти [6], а у квітні 2007 р. був схвалений Урядом Словацької Республіки. Концепція професійного розвитку вчителів визначала основні проблеми у сфері професійної діяльності педагога та шляхи їх розв'язання, а також стратегічні цілі та передумови змін. Концепція передбачала реалізацію п'яти взаємопов'язаних стратегічних дій - створення професійних стандартів, кредитної системи, кар'єрних рівнів, модернізацію неперервної освіти вчителів, механізму оцінювання і винагороди педагогів [6, с. 1].

Модель професіоналізації вчителів, яка була запропонована в документі, базувалася на трьох ключових концептах: нормативному, концепті розвитку та оцінювання [6, с. 9]. Ключове значення для реалізації змін, які були передбачені «Концепцією професійного розвитку вчителів у кар'єрній системі», мав нормативний концепт. Нормативний концепт став основою для розробки системи розвитку, що підтримує мотивацію педагогів до професійного вдосконалення через відповідну оплату праці та кар'єрне зростання. Винагорода вчителів і кар'єрні рівні залежать також від системи оцінювання якості професійної діяльності педагогів у рамках навчального закладу.

Концепція професійного розвитку вчителів стала основою для ухвалення парламентом у 2009 р. закону «Про педагогічних працівників» [18], в якому вперше в Словацькій Республіці професія педагога була врегульована окремим законодавчим актом. Цей закон містить регулятивні положення щодо правового статусу педагогів, їх атестації та кваліфікації, кар'єрних ступенів, педагогічної практики, неперервного навчання, реєстрації та обліку педагогічних працівників, зарплатних тарифів, соціального захисту та ін.

Окремий розділ закону присвячений професійному розвитку педагога, кар'єрним і кваліфікаційним характеристикам. У розділі також окреслено основні шляхи професійного розвитку педагога: неперервна освіта, самоосвіта і творча активність у контексті педагогічної діяльності [18, с. 2342].

Закон «Про педагогічних працівників» зробив значний внесок у покращення фахової підготовки, соціального становища та мотивації вчителів, хоч багато аспектів професії педагога залишилися неврегульованими і чимало нововведень наразилися на критику експертів. Однак, з огляду на минуле, очевидним є нормативний прогрес на шляху професіоналізації підготовки й фахового розвитку педагогічних працівників. Позитивним є сам факт привернення уваги державних структур і суспільства до професії вчителя, його соціального становища.

Отже, шляхом прийняття у 2009 р. закону «Про педагогічних працівників» були нормативно врегульовані основні проблемні аспекти професійної діяльності педагогів. Водночас чимало інших аспектів у цій сфері потребують вдосконалення, зокрема нормативного врегулювання потребує проблема професійної стандартизації педагогічної діяльності. Це питання тривалий час знаходиться в площині нормативної уваги, оскільки є і запити педагогічної спільноти, і відповідні наукові розробки.

Важливим напрямом професійного розвитку педагогів є забезпечення навчання упродовж життя, основне завдання якого - це сприяння постійному вдосконаленню знань, умінь та компетенцій фахівців. В словацькому законі «Про педагогічних працівників» виокремлено види неперервної освіти (кваліфікаційна, адаптаційна, інноваційна, актуалізаційна, спеціалізована, функціональна) і коло суб'єктів, які можуть здійснювати відповідну освіту: ВНЗ; профільні освітні установи, створені міністерством чи центральними органами управління; школи та шкільні установи зі спеціальним регулюванням; церкви та релігійні організації [18, с. 2345].

Словацькі експерти розглядають неперервне навчання як інструмент освітньої політики держави та політики зайнятості населення, що долучає індивідів до активного розвитку на всіх етапах життєвого циклу [17, с. 37]. У Словаччині процес освіти впродовж життя реалізується в трьох освітніх площинах: 1) в умовах формальної інституційної освіти - в навчальних закладах відповідних рівнів; 2) поза відповідним навчальними закладами; 3) шляхом неформальної, неінституційної освітньо-виховної активності (соціальне оточення, групи інтересів) [17, с. 37]. Для забезпечення освіти впродовж життя в Словаччині діють навчальні інституції, акредитовані відповідні програми в рамках університетської підготовки, реалізовуються європейські та національні проєкти.

Словаччина активно бере участь у європейських програмах у сфері освіти, науки та фахової підготовки, що передбачають мобільність словацьких вчителів і педагогічних працівників у рамках міжнародного освітнього простору, обмін навчальними програмами, партнерську участь навчальних закладів у реалізації спільних проєктів, презентацію їхніх результатів на міжнародному рівні та ін. Наприклад, у 2007-2013 рр. Словаччина долучилася до освітнього проєкту ЄС «Програма навчання впродовж життя», у рамках учасниками мобільності в рамках європейського освітнього простору стали близько 20 тис. педагогічних працівників [12, c. 30]. У рамках програми було реалізовано також проєкти для вчителів, основне завдання яких полягало в обміні досвідом, покращенні педагогічної компетентності, міжкультурній освіті. Прикладом успішних проєктів для педагогічних працівників, які реалізувався безпосередньо у Словаччині, була програма «Словацький учитель компетентний для Європи» (2006-2008 рр.) [13].

Важливу роль у професійному розвитку вчителів відіграє Методично-педагогічний центр Словаччини (МПЦ), який щорічно реалізує національні та європейські проєкти в цій сфері. Наприклад, у 2010-2015 рр. МПЦ реалізовував масштабний проєкт «Професійний і кар'єрний ріст педагогічних працівників і персоналу», в рамках якого навчання проходили понад 100 тис. чол. [4]. Перспективність і динамічність програм навчання упродовж життя полягає в тому, що вони орієнтуються на попит ринку праці, сприяють оптимізації професійної структури та підвищенню рівня її конкурентоздатності. Також внаслідок реалізації різних проєктів навчання впродовж життя поглибилася європейська інтегрованість та інтернаціоналізація словацької педагогічної освіти.

Словацький підхід до неперервної освіти враховує як державні, загальноєвропейські вимоги щодо професійної компетентності педагогів відповідно до нормативного регулювання, так і власні інтереси та потреби вчителів щодо професійного вдосконалення. У контексті викликів для освіти, що спричинила пандемія COVID-19, важливим стало засвоєння передового досвіду використання можливостей онлайн-технологій і цифрових інновацій у педагогічній діяльності.

На сучасному етапі в Словаччині у сфері педагогічної професії використовується чітка кар'єрна структура, що виконує дві ключові функції: стимулює практичну роботу та передові дидактичні навички через офіційні канали з доплатою до заробітної плати, а також створює можливості для кращого узгодження навичок вчителів із завданнями в школі [11, с.11].

За результати дослідження стану словацької освіти експерти ОЕСР дійшли висновку, що система підвищення професійної кваліфікації вчителів є добре розбудована і включає координацію діяльності між різними освітніми інституціями, а її перевагою є широкий спектр навчальних пропозицій. Але у крос-національному порівнянні, рівень участі словацьких педагогів у системі професійного розвитку вважається відносно низьким. Як вважають експерти, це може бути зумовлено комплексом факторів, зокрема, слабкою релевантністю пропозицій програм професійного розвитку, обмеженими ресурсними можливостями, переважанням фінансової мотивації та неефективним маркетингом у сфері професійного розвитку [11, с.12].

Попри позитивний досвід педагогічної професіоналізації, у Словаччині зберігаються й проблеми у цій сфері діяльності: недостатня нормативна урегульованість стандартів професійного розвитку вчителів; слабка підтримка державно-управлінських структур ініціатив педагогічної спільноти; відносно низьке фінансове забезпечення вчительської професії та педагогічної освіти загалом; занижена професійна самооцінка і мотивація вчителів; низький рівень професійної автономності вчителів та ін. [2]. Вказані проблеми є перешкодами для фахового розвитку та професійної ідентичності словацьких педагогів.

Висновки

Отже, досвід Словацької Республіки засвідчує динамічність, комплексність і водночас складність впровадження змін в систему професійного розвитку педагогічних працівників. На сучасному етапі реформування освітньої системи формується розуміння, що для успішної реалізації змін необхідне створення повноцінних умов для професійного розвитку педагогічних працівників. Попри наявність проблем і недоліків, у Словаччині відбулися позитивні зміни в системі професійного розвитку педагогів, які орієнтовані на концептуальне оновлення її змісту, правового забезпечення, а також практичних аспектів реалізації. Важливим чинником становлення педагогічної освіти європейського рівня є те, що освітня політика держави зорієнтована не тільки на забезпечення базової підготовки педагогічних працівників, але й на стимулювання їхнього подальшого професійного розвитку.

Література

1. Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради. 2017. № 38-39. Ст. 380. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/ 2145-19#Text

2. Ключкович Т. В. Інтеграція системи вищої педагогічної освіти Словацької Республіки у європейський освітній простір: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01. Дрогобич, 2017. 20 с.

3. Пуховська Л. Теоретичні засади професійного розвитку педагогів: рух до концептуальної карти. Порівняльна професійна педагогіка. 2011. Вип. 1. С. 97-106.

4. Kapucianova D. MPC ukoncuje sesf narodnych projektov. Pedagogicke rozhl'ady: odborno-metodicky casopis. 2015. C.5. S. 1.

5. Kasacova B. Profesijny rozvoj ucitel'a / B. Kasacova, B. Kosova, I. Pavlov, B. Pupala, M. Valica. Presov: Metodicko-pedagogicke centrum, 2006. 164 s.

6. Koncepcia profesijneho rozvoja ucitel'ov v kariemom systeme / B. Kasacova, M. Cernotova, E. Drga [et al.]. Pedagogicke rozhl'ady: odborno-metodicky casopis. 2006. C.3. S. 3-26.

7. Kredatus J., Furman J. Funkcne inovacne vzdelavanie pre veducich pedagogickych zamestnancov ZS a SS. Bratislava: Metodicko-pedagogicke centrum, 2015. 65 s.

8. Milenium - Narodny program vychovy a vzdelavania v SR na najblizsich 15 az 20 rokov. Material na rokovanie Narodnej rady Slovenskej republiky. Bratislava, 2002. 56 S.

9. OECD. Supporting Teacher Professionalism. Insights from TALIS 2013. Paris: OECD Publishing, 2016. 222 p.

10. Pavlov I. Profesijny rozvoj ucitel'ov a ich kontinualne vzdelavanie na Slovensku. Pedagogicke rozhl'ady: odborno-metodicky casopis. 2006. C. 4-5. S. 28-36.

11. Prehl'ad OECD o zdrojoch v skolstve: Slovenska Republika - zhrnutie / P.Santiago, G. Halasz, R. Levacic, C.Shewbridge. OECD, Ministerstvo skolstva, vedy, vyskumu a sportu SR, 2016. 20 s.

12. Program celozivotneho vzdelavania (2007 - 2013) (Strucny prehl'ad vysledkov). URL: https://www.minedu.sk/program-celozivotneho-vzdelavania-2007-2013/

13. Slovensky uciter kompetentny pre Europu. URL: http://www.esf.pf.ukf.sk/ucitel/info.htm

14. UNESCO. Teacher Policy Development Guide. Paris: UNESCO, 2019. 123 p.

15. Vyhlaska Ministerstva skolstva SR z 26. januara 1996 o d'alsom vzdelavani pedagogickych pracovnikov. Zbierka zakonov. 1996. C. 42. S. 416-418.

16. Vyhlaska Ministerstva skolstva SR z 26. januara 1996 o odbornej a pedagogickej sposobilosti pedagogickych pracovnikov. Zbierka zakonov. 1996. C. 41. S. 398-415.

17. Vzdelavaci system v Slovenskej Republike. Bratislava: Ustav informacii a prognoz skolstva, 2005. URL: http://web.uips.sk/rs/index.html

18. Zakon c. 317/2009 z 24. juna 2009 o pedagogickych zamestnancoch a odbornych zamestnancoch a o zmene a doplneni niektorych zakonov. Zbierka zakonov. 2009. C. 113. S. 2334-2361.

References

1. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine «On Education»]. Vidomosti Verkhovnoi Rady - Verkhovna Rada data, 2017, 38-39, 380. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2145-19#Text [in Ukrainian].

2. Klyuchkovych, T. V. (2017). Intehratsiia systemy vyshchoi pedahohichnoi osvity Slovatskoi Respubliky u yevropeiskyi osvitnii prostir: avtoref. dys. kand. ped. nauk: 13.00.01 [Integration of the Higher Pedagogic Education System of the Slovak Republic into the European Educational Space: Thesis for the degree of Candidate of Pedagogical Sciences, 13.00.01]. Drohobych [in Ukrainian].

3. Pukhovska, L. (2011). Teoretychni zasady profesiinoho rozvytku pedahohiv: rukh do kontseptualnoi karty [Theoretical principles of teachers professional development: movement to conceptual map]. Porivnialna profesiina pedahohika - Comparative professionalpedagogy, 1, 97-106 [in Ukrainian].

4. Kapucianova, D. (2015). MPC ukoncuje sesf narodnych projektov [MPC is completing six national projects]. Pedagogicke rozhl'ady: odborno-metodicky casopis - Pedagogical views: professional and methodical journal, 5 [in Slovak].

5. Kasacova, B. (2006). Profesijny rozvoj ucitefa [Professional teachers development] / Kasacova B., Kosova B., Pavlov I., Pupala B., Valica M. Presov: Metodicko-pedagogicke centrum [in Slovak].

6. Kasacova, B. (2006). Koncepcia profesijneho rozvoja ucitel'ov v kariernom systeme [The concept of professional teachers development in career system] / B. Kasacova, M. Cernotova, E. Drga [et al.]. Pedagogicke rozhl'ady: odborno-metodicky casopis - Pedagogical views: professional and methodical journal, 3, 3-26 [in Slovak].

7. Kredatus, J., Furman, J. (2015). Funkcne inovacne vzdelavanie pre veducich pedagogickych zamestnancov ZS a SS [Functional innovative education for leading teaching staff of primary and secondary school]. Bratislava: Metodicko-pedagogicke centrum, 2015 [in Slovak].

8. Milenium - Narodny program vychovy a vzdelavania v SR na najblizsich 15 az 20 rokov. Material na rokovanie Narodnej rady Slovenskej republiky [Millennium - National education and training program in the Slovak Republic for the next 15-20 years. Material for the National Council Slovak Republic meeting]. Bratislava, 2002 [in Slovak].

9. OECD (2016). Supporting Teacher Professionalism. Insights from TALIS 2013. Paris: OECD Publishing [in English].

10. Pavlov, I. (2006). Profesijny rozvoj ucitel'ov a ich kontinualne vzdelavanie na Slovensku [Professional teachers development and their continuous education in Slovakia]. Pedagogicke rozhl'ady: odborno-metodicky casopis - Pedagogical views: professional and methodical journal, 4-5, 28-36 [in Slovak].

11. Santiago, P. (2016). Prehl'ad OECD o zdrojoch v skolstve: Slovenska Republika - zhrnutie [OECD review according to the resources in education: The Slovak Republic - resume] / P.Santiago, G. Halasz, R. Levacic, C.Shewbridge. OECD, Ministerstvo skolstva, vedy, vyskumu a sportu SR [in Slovak].

12. Program celozivotneho vzdelavania (2007-2013) (Strucny prehl'ad vysledkov). [Lifelong learning program (2007-2013) (Summary of results)]. Retrieved from: https://www.minedu.sk/program-celozivotneho-vzdelavania-2007-2013/ [in Slovak].

13. Slovensky ucitel' kompetentny pre Europu [A Slovak teacher is qualified for Europe]. Retrieved from: http://www.esf.pf.ukf.sk/ucitel/info.htm [in Slovak].

14. UNESCO (2019). Teacher Policy Development Guide. Paris: UNESCO [in English].

15. Vyhlaska Ministerstva skolstva SR z 26. januara 1996 o d'alsom vzdelavani pedagogickych pracovnikov [The Decree of the SR Ministry of Education of January 26, 1996 on the teaching staff qualification growth]. Zbierka zakonov - Collection of laws, 42, 416-418 [in Slovak].

16. Vyhlaska Ministerstva skolstva SR z 26. januara 1996 o odbornej a pedagogickej sposobilosti pedagogickych pracovnikov [The Decree of the SR Ministry of Education on January 26, 1996 on professional and pedagogical adequacy of teaching staff]. Zbierka zakonov - Collection of laws, 41, 398-415 [in Slovak].

17. Vzdelavaci system v Slovenskej Republike [Educational System in Slovak Republic]. Bratislava: Ustav informacii a prognoz skolstva, 2005. Retrieved from: http://web.uips.sk/rs/index.html [in Slovak].

18. Zakon c. 317/2009 z 24. juna 2009 o pedagogickych zamestnancoch a odbornych zamestnancoch a o zmene a doplneni niektorych zakonov [Law No. 17/2009 of June 24, 2009 on teaching and professional staff and on amendments to certain laws]. Zbierka zakonov - Collection of laws, 113, 2334-2361 [in Slovak].

Размещено на Allbest.ru