Особливості психофізіологічного статусу студентів з різними типами вегетативної регуляції в умовах навантаження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет ім. Петра Могили

Особливості психофізіологічного статусу студентів з різними типами вегетативної регуляції в умовах навантаження

Біла А.А., Чеботар Л.Д., Бондаренко І.Г., Бондаренко О.В.

Метою роботи було встановити характер психофізіологічних показників студентів з різними типами вегетативної регуляції в умовах фізичного та розумового навантаження.

Об'єкт та методи. У статті представлені результати дослідження психофізіологічних показників 128 студентів (65 юнаків і 63 дівчини) Чорноморського національного університету імені Петра Могили віком 17-25 років. У всіх студентів було визначено психофізіологічні показники до та після розумового й фізичного навантаження з використанням приладу для психофізіологічних досліджень «ПФІ-2» (виробник ТОВ «АСТЕР-АЙТІ», Харків).

Результати. Після розумового навантаження індивідуально-типологічні та психодинамічні показники у студентів всіх груп достовірно не змінилися, що свідчить про сформованість механізмів адаптації до розумової діяльності. Однак після розумової діяльності достовірно кращі значення виявлені за показниками коректурної проби «час виконання» та «темп» лише у студентів з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип), що свідчить про стан розвитку мобілізації.

Після фізичного навантаження зміни індивідуально-типологічних показників спостерігалися у представників з помірним переважанням центральної регуляції (І тип) та з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип). Достовірне зменшення функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП) та сили нервових процесів (СНП) свідчить про мобілізацію резервів організму. Зокрема, значення динамічності нервових процесів (ДНП) у студентів з помірним переважанням центральної регуляції (І тип) після фізичного навантаження достовірно збільшилося, що вказує на розвиток стану стомлення. Також достовірно збільшився показник співвідношення кількості реакцій випередження до кількості реакцій запізнення (КРВ/КРЗ) у студентів з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип), що свідчить про переважання процесів збудження над гальмуванням. Після фізичного навантаження достовірних змін психодинамічних показників не спостерігалося. Однак найбільша реакція на фізичну діяльність спостерігалася у представників з вираженим переважанням центральної регуляції (ІІ тип), у якої час складної зорово-моторної реакції (ЧСЗМР) достовірно збільшився, що свідчить про розвиток стану стомлення. Після фізичного навантаження у студентів з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип) спостерігається достовірне зменшення значення показника коректурної проби «часу виконання завдання» та достовірне збільшення значення «темпу», що свідчить про мобілізацію резервів організму.

Висновки. Аналіз результатів психофізіологічних показників у студентів з різними типами вегетативної регуляції дозволив встановити, що незначний вплив розумове навантаження спричинило на представників з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип). Після фізичного навантаження достовірні зміни спостерігалися у представників всіх груп, крім групи з вираженим переважанням автономної регуляції (IV тип).

Abstract

Peculiarities of Psychophysiological Status of Students with Different Types of Vegetative Regulation under Load Conditions

Bila A. A., Chebotar L. D., Bondarenko I. G., Bondarenko O. V.

The process of students' adaptation should be considered as a dynamic and integrated process of forming the necessary skills to meet the needs that arise during study at a higher education institution.

The purpose of the study was to establish the nature of psychophysiological indicators of students with different types of autonomic regulation in conditions of physical and mental activity.

Materials and methods. The article presents the results of a study of the psychophysiological indicators of 128 students (65 boys and 63 girls) of the Petro Mohyla Black Sea National University aged 17-25 years. All students had psychophysiological indicators before and after mental and physical activity measured with the device for psychophysiological research «PFI-2». The students were divided into groups according to the types of vegetative regulation, according to the method of express assessment of the functional state of regulatory systems according to N. I. Shlyk. All students had indicators of heart rate variability at rest on short recordings of the cardiac signal (2 minutes), obtained with the help of the rhythm «MPFI-rhythmograph-1». Proofreading method according to the method of M. V. Krivonosov et al. (2001) was used as a mental load, which consisted of finding and selecting a specific letter in test tables for 20-25 minutes. Aerobic exercise consisted of taking a distance of 2 km on a rowing machine Concept-2 for 10 minutes.

Results and discussion. The obtained results showed that after the mental load, the psychophysiological indicators of students of all groups did not change reliably, which led to the formation of adaptation mechanisms. However, only the students of group 3 have grouped reliable changes in some indicators of the correct sample, which reflects the state of development of mobilization.

Conclusion. The analysis of the results of the study made it possible to establish that the mental load had an insignificant effect on the representatives of group 3. After physical exertion, significant changes were observed in representatives of all groups, except for group 4.

Вступ

Зв'язок роботи з науковими роботами, планами, темами. Стаття є фрагментом планової науково-дослідної роботи факультету фізичного виховання та спорту Чорноморського національного університету ім. Петра Могили «Удосконалення системи фізичного виховання студентів, студентського спорту в сучасних умовах реформування вищої освіти в Україні», № державної реєстрації 0120U102566.

У сучасному суспільстві адаптація студентів до навчання у закладах вищої освіти (ЗВО) є однією із найважливіших проблем [1]. Процес адаптації студентства потрібно розглядати як динамічний та інтегрований процес формування необхідних навичок для задоволення потреб, які висуваються під час навчання у ЗВО. До показників ефективності даного процесу необхідно віднести: функціональну стійкість організму студента (відсутність серйозних порушень більшості психофізіологічних функцій), відсутність явних ознак стомлення при виконані навчальної діяльності, відсутність емоційних порушень та успіх в навчанні [2, 3].

Слід зазначити, що навчання у ЗВО чинить величезний вплив на психіку людини та розвиток її особистості. За час навчання, за умови сприятливих умов, у студентів здійснюється розвиток всіх рівнів психіки. Вони формують устрій мислення, який характеризує професійну спрямованість особистості. Для успішного навчання у ЗВО студент повинен мати досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, зокрема пам'яті, мислення, сприйняття, уваги та володіння певними логічними операціями [4]. Саме протягом студентського періоду життя прослідковується найбільша пластичність у функціонуванні кори головного мозку, що обумовлює високу гнучкість утворення складних психомоторних та інших навичок (Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко) [5]. У цьому віці люди намагаються знайти своє місце в суспільстві, прагнучи до цього зрозуміти себе. Вони більш критичні не лише до себе, але й до інших [6].

Студентський вік, за Б. Г. Ананьєвим, є сенситивним періодом для розвитку основних соціо- генних потенцій людини [4, 7], а життєвий період від 17 до 25 років є важливим як остаточний етап формування особистості та головний етап розвитку професіоналізації. Однак, під час навчання, необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного студента, а також особливості його розумових процесів та станів [6].

До основних показників центральної нервової системи, які визначають психофізіологічні якості людини можна віднести силу, рухливість та динамічність нервової системи (Макаренко M. В., 1999) [9]. Зокрема, сила нервових процесів (СНП) - це здатність витримувати тривале або дуже сильне збудження, не переходячи у позамежне гальмування; функціональна рухливість нервових процесів (ФРНП) - це здатність нервової системи до переходу зі збудженого стану в гальмівний та навпаки.; динамічність нервових процесів (ДНП) - це здатність до формування реакцій, адекватних зовнішнім умовам, до навчання в широкому значенні цього слова [8, 9, 11, 12].

Зокрема, Коваленко С. О. та Макаренко М. В. дійшли до висновку, що особи з високим рівнем ФРНП у спокої мають вищий тонус парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи, економічніше пристосування серця до різних навантажень разом із вагомим напруженням регуляторних процесів. Слід зазначити, що ця група має переваги під час виконання розумового навантаження. Особи середнього рівня ФРНП є менш реактивні на дію досліджуваних навантажень, але у них зберігається більш високий пристосувальний потенціал у порівняні із іншими групами досліджуваних. Особи з низьким ФРНП є більш реактивними на зміну положення тіла та пристосування ССС до всіх навантажень у них виявилося найменш економічними [14].

Слід зазначити, що Юхименко Л. І. та Макар- чук М. Ю. займалися аналізом компенсаторних можливостей ВНС та центральної гемодинаміки людей з різним рівнем ФРНП в умовах постураль- них навантаження. Вони дійшли висновку, що особи з високим рівнем ФРНП відрізнялися більшим ступенем напруження регуляторних механізмів і ширшим діапазоном компенсаторного реагування, з низьким - меншим напруженням регуляторних механізмів, як і ефективністю пристосувальних реакцій, а з середнім - оптимальним напруженням вищих вегетативних центрів, високою варіативністю та економністю серцевої діяльності [15].

Результати дослідження

У всіх студентів, які брали участь у дослідженнях (у стані спокою, після розумового та фізичного навантаження) було визначено психофізіологічні показники. У табл. 1 наведено індивідуально-типологічні показники у студентів чотирьох типів вегетативної регуляції. У стані спокою та після розумового навантаження у досліджуваних групах було 65 хлопців та 63 дівчини, з них до групи з помірним переважанням центральної регуляції (І тип) потрапило 47 осіб, з вираженим переважанням центральної регуляції (ІІ тип) - 16, з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип) - 57 та з вираженим переважанням автономної регуляції (IV тип) - 8. Вплив фізичного навантаження на психофізіологічні показники було визначено у групах по 45 осіб обох статей, з них 32 особи потрапило до І групи з помірним переважанням центральної регуляції, 11 осіб - до ІІ з вираженим переважанням центральної регуляції, 42 особи - до ІІІ з помірним переважання автономної регуляції та 5 студентів - до IV з вираженим переважанням автономної регуляції.

Таблиця 1 - Середні значення індивідуально-типологічних показників студентів до та після навантаження (Ме;25%;75%)

Примітка: * - відмінності значень показника, що отримане до та після навантажень достовірні за критерієм Вілкоксона (р<0,05).

Отже, після розумового навантаження між індивідуально-типологічними показниками у студентів всіх груп достовірних змін у порівнянні із вихідним станом не спостерігалося. Це можна пояснити тим, що розумова діяльність є звичною для студентів, тобто у них на неї сформовано стереотип реакції, що підтверджується незначними змінами значень показників. Слід зазначити, що у всіх групах спостерігаються тенденція зміни співвідношення кількості реакцій випередження до кількості реакцій запізнення (КРВ/КРЗ), значення якого після розумового навантаження збільшується, крім IV-ї групи з вираженим переважанням автономної регуляції, де значення зменшується. Тобто, у студентів з помірним переважанням центральної регуляції (І тип) та з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип) спостерігається врівноваженість процесів збудження та гальмування, а у представників з вираженим переважанням центральної регуляції (ІІ тип) та з вираженим переважанням автономної регуляції (IV тип) - переважають процеси гальмування над збудженнями. Слід зазначити, що у студентів з IV типом вегетативної регуляції (ВР) після навантаження спостерігаються менш збалансовані процеси збудження та гальмування, ніж до розумової роботи.

Після фізичного навантаження між індивідуально-типологічними показниками у студентів з ІІ та IV типами ВР достовірних змін у порівнянні із вихідним станом не спостерігалося. Однак у представників з помірним переважанням центральної (І тип) та автономної (ІІІ тип) регуляції спостерігається достовірне зменшення функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП) та сили нервових процесів (СНП), що свідчить про мобілізацію резервів організму. Зокрема, значення динаміки нервових процесів (ДНП) у студентів з І типом ВР після фізичного навантаження достовірно збільшилося, що вказує на розвиток стану стомлення. Також достовірно збільшився показник КРВ/КРЗ у представників з ІІІ типом ВР, що свідчить про переважання процесів збудження над гальмуванням.

Таблиця 2 - Середні значення психодинамічних показників студентів до та після навантаження (Ме; 25%, 75%)

Примітка: * - відмінності значень показника, що отримане до та після навантажень достовірні за критерієм Вілкоксона (р<0,05).

У табл. 2. представлено середні значення психодинамічних показників студентів чотирьох груп до та після розумового і фізичного навантажень.

Зокрема, після фізичного навантаження час складної зорово-моторної реакції (ЧСЗМР) у студентів з вираженим переважанням центральної регуляції (ІІ тип) достовірно збільшився, що свідчить про розвиток стану стомлення. Інші показники достовірно не змінилися. Однак, слід зазначити, що у представників інших груп спостерігається тенденція до зменшення значень даного показника (р>0,05), що свідчить про стан розвитку мобілізації. психофізіологічний студент розумовий

У табл. 3. представлені значення показників коректурної проби після розумового та фізичного навантаження. Після розумової діяльності достовірні відмінності виявлені за показниками «час виконання» та «темп» у студентів з ІІІ типом ВР. Зокрема, після розумового навантаження не спостерігалося зміни Ме даних показників, але значення квартилів часу виконання завдання достовірно зменшилося, а значення темпу достовірно збільшилося. Це свідчить про стан розвитку мобілізації. Слід зазначити, що у представників інших груп також спостерігається тенденція до зменшення «часу виконання» та збільшення «темпу» (р>0,05), що свідчить про стан розвитку мобілізації.

Таблиця 3 - Значення показників коректурної проби студентів досліджуваних груп до та після навантаження (Ме; 25%,75%)

Висновки

1. Після розумового навантаження індивідуально-типологічні та психодинамічні показники у студентів всіх груп достовірно не змінилися, що свідчить про сформованість механізмів адаптації до такого обсягу розумової діяльності. Однак після виконання даної роботи кращі значення виявлені за показниками коректурної проби «час виконання» та «темп» у студентів з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип), що свідчить про стан розвитку мобілізації у цій групі.

2. Після фізичного навантаження у представників з помірним переважанням центральної регуляції (І тип) спостерігаються достовірні зміни показників ФРНП, СНП та ДНП, що свідчить про мобілізацію резервів організму разом із розвитком стану стомлення. У студентів з вираженим переважанням центральної регуляції (ІІ тип) спостерігалося достовірне збільшення значення ЧСЗМР, що свідчить про розвиток стану стомлення. Зокрема, у представників з помірним переважання автономної регуляції (ІІІ тип) після навантаження достовірно змінилися значення ФРНП, СНП, КРВ/КРЗ та показники коректурної проби, що свідчить про мобілізацію резервів організму студентів й переважання процесів збудження над гальмуванням. У представників з вираженим переважанням автономної регуляції (IV тип) сформований стереотип адаптації до фізичного навантаження, що підтверджується сталими значеннями психофізіологічних показників.

Перспективою подальших досліджень є визначення особливостей психофізіологічних показників після розумових і фізичних навантажень різної інтенсивності та обсягу, а також залежно від гендерного розподілу студентів.

References

1. Klybanivska TM. Osoblyvosti adaptatsii do navchalnoi diialnosti studentiv-pravnykiv [Peculiarities of adaptation to the educational activities of law students]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia. 2019;1(16):47-54. [Ukrainian]. doi: 10.31108/2.2019.1.16.5

2. Kozhyna HM, Marakushyn DI, Zelenska KO, Khaustov MM, Zelenska HM. Psykhofiziolohichni osoblyvosti staniv dezadaptatsii u studentiv-medykiv v suchasnykh umovakh [Psychophysiological features of states of maladaptation in medical students in modern conditions]. Ukr Zh Med, Biol Sportu. 2017;1:91-95. [Ukrainian]. doi: 10.26693/jmbs02.01.091

3. Kozhyna H, Marakushyn D, Zelenska K, Khaustov M, Zelenska G. Individual-psychological and physiological manifestations of maladjustment to educational activities. Psychiatrics Medical Psychology. 2017;4(3):146-149. doi: 10.35339/ic.4.3.146-149

4. Yavorovska LM, Kamyshnikova RF, Polivanova OYe, Yanovska SH, Kudelko SM. Psykholohichni osoblyvosti studentskoho viku. Na dopomohu kuratoram [Psychological features of student age. To help curators]. Vyp 3. Kh: KhNU imeni VN Karazina; 2013. 88 s. [Ukrainian]

5. Tokareva NM, Shamne AV. Vikova ta pedahohichna psykholohiia [Age and pedagogical psychology]. Navchal- nyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. K; 2017. 548 s. [Ukrainian]

6. Khaliullina LR. Psychological and pedagogical foundations of undergraduates' research thinking development process. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2017;237:1405-1411. doi: 10.1016/j.sbspro.2017.02.205

7. Kernytskyi OM. Psykholoho-pedahohichni osoblyvosti studentskoho viku ta spetsyfika rozvytku osobystosti ino- zemnoho studenta [Psychological and pedagogical features of the student age and the specifics of the personality development of a foreign student]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia Pedahohika. 2015;5. [Ukrainian]. Available from: file:///C:/Users/user/Downloads/Vnadped_2015_5_9.pdf

8. Drozdovski AK. The connection between typological complexes of properties of the nervous system, temperaments, and personality types in the professions and sports. Open Access J Sports Med. 2015;6:161-172. PMID: 26056499. PMCID: PMC4445952. doi: 10.2147/OAJSM.S75612

9. Adamovych RH, Kochin OV. Osoblyvosti zmin psykhofiziolohichnykh pokaznykiv sportsmeniv, shcho zaimai- utsia rukopash nym boiem z povnym kontaktom z suprotyvnykom, pid vplyvom trenuvalnoho navantazhennya [Peculiarities of the Psycho-Physiological Parameters Changes in Hand-to-Hand Combat Athletes with Full Contact with the Opponent, under the Influence of the Training Load]. Ukr Zh Med Biol Sportu. 2019;4(1):269- 275. [Ukrainian]. doi: 10.26693/jmbs04.01.269

10. Tarovyk NO, Korobeinikov HV, Dudnyk OK, Vrzhesnevska HI. Psykhofiziolohichnyi stan pidlitkiv z riznym rivnem rukhovoi aktyvnosti v dynamitsi navchalnoho roku [Dynamics of the Psychophysiological State of Teenagers with Different Levels of Motor Activity]. Ukr Zh Med Biol Sportu. 2017;6(9):119-125. [Ukrainian]. doi: 10.26693/ jmbs02.07.119

11. Podrigalo L, Iermakov S, Potop V, Romanenko V, Boychenko N, Rovnaya O, et al. Special aspects of psycho-physiological reactions of different skillfulness athletes, practicing martial arts. J Physical Educ Sport. 2017;17(2):519-526. doi: 10.7752/jpes.2017.s2078

12. Chernozub AA, Kochyna ML, Chaban IO, Adamovych RH, Shtefiuk IK. Pidvyshchennia efektyvnosti trenuval- noi ta zmahalnoi diialnosti sportsmenok, yaki spetsializuiutsia v rukopashnomu boi, na osnovi vykorystannia indyvidualnykh psykhofiziolohichnykh kharakterystyk [Increasing the Effectiveness of Training and Competitive Activities of Athletes Specializing in Hand-to-Hand Combat, Based Individual Psycho-Physiological Characteristics]. Ukr Zh Med Biol Sportu. 2017;6(9):69-74. [Ukrainian]. doi: 10.26693/jmbs02.07.069

13. Makarenko MV, Lyzohub VS, Kozhemiako TV, Chernenko NP. Vikovi osoblyvosti shvydkosti tsentralnoi obrob- ky informatsii u osib z riznym rivnem funktsionalnoi rukhlyvosti nervovykh protsesiv [Age-related features of the speed of central processing of information in persons with different levels of functional mobility of nervous processes]. Fiziolohichnyi zhurnal. 201;1(57):88-93. [Ukrainian]. PMID: 21516838. doi: 10.15407/fz57.01.088

14. Kovalenko SO, Makarenko MV. Tsentralna hemodynamika u liudei z riznym rivnem funktsionalnoi rukhlyvosti nervovykh protsesiv pry rozumovykh i fizychnykh navantazhenniakh [Central hemodynamics in people with different levels of functional mobility of nervous processes during mental and physical exertion]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2005;51(6):58-62. [Ukrainian]

15. Iukhymenko LI, Makarchuk MYu. Ctan vehetatyvnoi nervovoi systemy ta tsentralnoi hemodynamiky u osib z riznoiu funktsionalnoiu rukhlyvistiu nervovykh protsesiv v umovakh posturalnykh navantazhen [Status of the autonomic nervous system and central hemodynamics in the persons with different functional mobility of nervous processes under postural loads]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2019;65(5):11-19. [Ukrainian]. doi: 10.15407/ fz65.05.011

16. Zaporozhets OP. Tolerantnist studentiv-pershokursnykiv do rozumovykh navantazhen v dynamitsi navchalnoho roku [Tolerance of first-year students to mental loads in the dynamics of the academic year]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2019;65(3 Dodatok):62. [Ukrainian]

17. Shlyk NY. Varyabelnost serdechnogo rytma u yssleduemykh 16-21 goda s uchetom yndyvydualnogo typa veg- etatyvnoy regulyatsyy [Variability of heart rate in subjects aged 16-21 taking into account the individual type of autonomic regulation]. Nauka i osvita. 2014;8:196-203. [Russian]

18. Shlyk NI. Management of Athletic Training Taking into Account Individual Heart Rate Variability Characteristics. Human Physiol. 2016;42(6):655-664. doi: 10.1134/S0362119716060189

19. Ievtushenko AS. Informatsiine zabezpechennia otsiniuvannia funktsionalnoho stanu liudyny za umov pidvysh- chenykh zorovykh navantazhen [Information provision of the shadowing of the functional state of a person under conditions of increased visual loads]. Abstr. PhDr. (Med.). K; 2017. 233 s. [Ukrainian]

20. Patent 43719 Ukraine, MPK A61B 10/00. Sposib dшagnostiki etiologichnogo chinnika toksemiyi [Method for diagnosing the etiological cause of toxemia] / Kryvonosov MV, Podrihalo LV, Kochyna ML, Yavorskyi OV, Maslova NM. i(UA); zayavnik і vlasnik patentu Kharkivskyi derzhavnyi medychnyi universytet (UA). № 2001063812; zayavl 06.06.01 ; opubl 17.12.01. Byul № 11. [Ukrainian]

21. Makarenko MV, Lyzohub VS. Shvydkist tsentralnoi obrobky informatsii u liudei z riznymy vlastyvostiamy os- novnykh nervovykh protsesiv [The speed of central processing of information in people with different properties of the main nervous processes]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2007;53(4):87-91. [Ukrainian]

22. Humennyi VS. Vplyv zaniat z fizychnoho vykhovannia na rozumovu pratsezdatnist ta psykhoemotsiinu stiikist studentiv zalezhno vid spetsyfiky profesiinoi diialnosti [The influence of classes in physical education on the mental and psychoemotional abilities of students depending on the specifics of professional activity]. Pedaho- hika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 2011;1:45-47. [Ukrainian]

23. Korinchak LM. Sezonni zminy fiziolohichnykh funktsii studentiv ta shkoliariv [Seasonal changes in the physiological functions of students and schoolchildren]. Naukovyi chasopys NPU imeni MP Drahomanova. Seriia 20 Biolohiia. 2008;2:58-61. [Ukrainian]

24. Kryvets YuI. Vplyv zaniat fizychnym vykhovanniam na rozumovu pratsezdatnist studentiv [The influence of physical education on the mental performance of students]. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi kon- ferentsii doktorantiv, molodykh uchenykh ta studentiv “Rozvytok yevropeiskoho prostoru ochyma molodi: eko- nomichni, sotsialni ta pravovi aspekty”. Kharkiv 2017 Apr 28. 2017. p. 2492-2496. [Ukrainian]

25. Mahlovanyi AV, Safronova HB, Halaitatyi HD, Belova LA. Pratsezdatnist studentiv: otsinka, korektsiia, upravlin- nia [Student performance: assessment, correction, management]. Lviv; 1997. 128 s. [Ukrainian]

26. Shepelenko TV, Buts AM, Bodrenkova IO. Fizychne vykhovannia u formuvanni zdorovoho sposobu zhyttia [Physical education in the formation of a healthy lifestyle]. Navchalnyi posibnyk. Kharkiv: UkrDUZT; 2018. 127 s. [Ukrainian]

27. Kuznetsov M, Afonin V, Yena M. Dynamika zmin psykhofiziolohichnykh funktsii u kursantiv u protsesi navchan- nia [Dynamics of changes in psychophysiological functions in cadets during training]. Molodizhnyi naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Fizychne vykhovannia i sport. 2017;25:50-54. [Ukrainian]

28. Gordienko PO, Pandikidis NI, Shenher SV. A study of influence of working at the computer on some indexes of the physical health state of students. Ukr Zh Med Biol Sportu. 2018;3:6(15):95-100. doi: 10.26693/jmbs03.06.095

29. Marakushin D, Chernobay L, Vasylieva O, Morozov O, Korobchanskij P. Brain integrated activity in medical students under conditions of adaptation to psychoemotional stress. Georgian Medical News. 2019;3(288):135-139.

Размещено на Allbest.ru