Метод моделювання, як засіб формування інформаційно-аналітичної компетентності при вивченні фізики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метод моделювання, як засіб формування інформаційно-аналітичної компетентності при вивченні фізики

Ісичко Людмила Володимирівна - к.пед.н., викладач кафедри медичної інформатики, медичної і біологічної фізики Полтавського державного медичного університету

ГУР'ЄВСЬКА Олександра Миколаївна - к.пед.н, доцент, доцент кафедри вищої математики та фізики Центральноукраїнського національного технічного університету

У статті розглянуто необхідність формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутнього фахівця, як складової професійної компетентності, яка відображає готовність і здатність здобувачів вищої освіти застосовувати інформаційно-аналітичні знання, вміння, навички у сукупності з їх особистісними якостями під час роботи з інформацією різних видів і форм представлення, а також здатність проводити пошук, оцінювання, збереження, аналіз, оформлення й передачу важливої інформації з метою отримання якісно нового знання для прийняття відповідальних рішень у професійній діяльності, зберігаючи і примножуючи найважливіші досягнення людства. Поряд з вище сказаним розглянуто компоненти інформаційно-аналітичної компетентності: когнітивний компонент (інформаційно-аналітичні теоретичні знання; інформаційно-аналітичні технологічні знання); функціональний компонент (інструментально-комунікативні уміння і навички; аналітичні уміння і навички; здатність до аналізу отриманої інформації та її формалізації, до порівняння, узагальнення, синтезу з даними, що є в наявності, розроблення варіантів використання інформації; до прогнозування результатів реалізації проблемної ситуації, відповідного оформлення результатів аналізу та їх передачі);особистісно-ціннісний компонент (спрямованість та мотивація особистості на виконання інформаційно-аналітичної діяльності). Проаналізовано використання методу моделювання, що вимагає використання понять теоретичного рівня, які не мають безпосередніх моделей в реальних предметах дослідження і утворюються за рахунок впровадження в процес навчання методів ідеалізації і моделювання. Метод моделювання використовується у всіх розділах фізичного знання і на всіх етапах розвитку фізичної теорії. Під науковим моделюванням розуміється такий спосіб пізнання, при якому за допомогою створеної системи відтворюють іншу, більш складну систему, яка є об'єктом дослідження. З методом моделювання тісно пов'язані такі методи наукового пізнання як аналогія, ідеалізація і уявний експеримент. В ході моделювання на основі встановлення подібності деяких вже досліджених істотних ознак двох або більше предметів, явищ. Порівняно використання методу моделювання та структурно-логічну схему формування наукового пізнання та процеси та формування інформаційно- аналітичної компетентності.

Ключові слова: інформаційно-аналітична компетентність, професійна компетентність фахівця, метод моделювання, процес пізнання, фізичні явища, навчання фізики, експеримент.

ISYCHKO Liudmyla Volodymyrivna -

PhD in Pedagogy, Lecturer of the Department of Medical Informatics, Medical and Biological Physics of Poltava State Medical University

GURYEVSKA Oleksandra Mykolayivna - PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Higher Mathematics and Physics of the професійна компетентність моделювання пізнання

Central Ukrainian National Technical University

MODELING METHOD AS A way OF INFORMATION-ANALYTICAL COMPETENCE FORMATION IN THE STUDY OF PHYSICS

The article considers the necessity of forming information-analytical competence of the future specialist as a component of professional competence, which reflects the readiness and ability of higher education students to apply information-analytical knowledge, skills, abilities in combination with their personal qualities during working with information of different types and forms, and the ability to search, evaluate, preserve, analyze, design and transmit important information in order to obtain qualitatively new knowledge for responsible decision-making in professional activities, preserving and multiplying the most important achievements. Components of information-analytical competence are considered: cognitive component (information- analytical theoretical knowledge; information-analytical technological knowledge); functional component (instrumental and communicative skills; analytical skills; ability to analyze information and formalize it, to compare, summarize, synthesize with available data, develop options for using information; to predict the results of the problem situation, appropriate registration of analysis results and their transfer); personality-evaluating component (orientation and motivation of the individual to perform information and analytical activities). The using of the modeling method is analyzed, which requires the use of theoretical level concepts that do not have direct models in real subjects of study and are formed due to the introduction of idealization and modeling methods in the learning process. The method of modeling is used in all branches of physical knowledge and at all stages of the development of physical theory. Scientific modeling is understood as a way of cognition in which another, more complex system, which is the object of research, is reproduced with the help of the created system. Closely related to the method of modeling are methods of scientific knowledge as an analogy, idealization, and imaginary experiments. In the course of modeling on the basis of establishing the similarity of some already studied essential features of two or more objects, phenomena. The use of modeling method and structural-logical scheme of formation of scientific knowledge and processes and formation of information-analytical competence are compared.

Keywords: information-analytical competence, professional competence of a specialist, modeling method, cognition process, physical phenomena, the teaching of physics, experiment.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Інформатизація, порівняна за своїми масштабами з процесами глобалізації, обумовлює інформаційну насиченість професійноїдіяльності кожного сучасного спеціаліста. А її успіх багато в чому визначається готовністю та здатністю фахівця знаходити, інтерпретувати, критично оцінювати та включати у свою професійну діяльність безперервно оновлювану інформацію, формувати інформаційні потоки та керувати ними, а також виробляти нову інформацію, використовуючи сучасні інформаційні технології.

Випускник вищого навчального закладу, щоб стати професіоналом у постіндустріальному суспільстві, повинен мати низку умінь, серед яких грамотно працювати з інформацією. Таким чином, ми бачимо посилення аналітичної складової професійної діяльності, що має нині яскраво виражений інформаційний характер.

Інформаційно-аналітична компетентність майбутнього фахівця, як складова професійної компетентності, яка відображає готовність і здатність здобувачів вищої освіти застосовувати інформаційно-аналітичні знання, вміння, навички у сукупності з їх особистісними якостями під час роботи з інформацією різних видів і форм представлення, а також здатність проводити пошук, оцінювання, збереження, аналіз, оформлення й передачу важливої інформації з метою отримання якісно нового знання для прийняття відповідальних рішень у професійній діяльності, зберігаючи і примножуючи найважливіші досягнення людства. Це вірно для всіх навчальних дисциплін, які можуть формувати інформаційно-аналітичну компетентність, в тому числі і для фізики, яка зіграла особливу роль в становленні загальнонаукового методу пізнання, який є фундаментом для формування даної компетентності. Будь-яка людина в процесі пізнання навіть на рівні здорового глузду висуває і перевіряє гіпотези, прагне зрозуміти і передбачити ті чи інші події, пояснити явища природи. Навчити фізики - значить сформувати у студента фізичний спосіб мислення, пов'язаний з отриманням, обробкою і застосуванням інформації в контексті своєї професійної діяльності, що відповідає науковому методу пізнання, і як результат сформуватиінформаційно-аналітичну компетентність.

Таким чином виникають протиріччя науково- теоретичного рівня - між необхідністю теоретичного осмислення процесу розвитку інформаційно-аналітичної компетенції студентів у процесі професійної освіти та відсутністю відповідних науково обґрунтованих змістовних, організаційно-педагогічних та процесуально- дійових засобів щодо формування даної компетентності з використанням методу моделювання при вивченні фізики та науково- методичного рівня - між необхідністю розвитку інформаційно-аналітичної компетенції студентів у процесі професійної підготовки та недостатністю змістовно-методичного забезпечення процесу розвитку даної компетенції.

Мета статті

Аналіз та дослідження процесу формування інформаційно - аналітичної компетентності та методу моделювання. Виокремлення деяких аспектів змістовного, організаційного та процесуального характеру щодо використання методу моделювання при вивченні фізики здобувачами вищої освіти в контексті формування інформаційно - аналітичної компетентності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поняття«інформаційно-аналітична компетентність» як науковопедагогічна категорія набула особливої актуальності у зв'язку з формуванням сучасного інформаційного суспільства. Вивчення наукових джерел свідчать про відсутність серед дослідників єдиного погляду напоняття«інформаційно-аналітична компетентність». Залежно від характеристик професійної діяльності фахівців різних професій, перевага надається інформаційній або аналітичній компетентності. На сьогодні існують три варіанти позиції, в яких вивчається інформаційно і аналітична компоненти стосовно один одного. Багатоаспектність поняття інформаційної компетентності науковці пов'язують з феноменом інформаційного суспільства, технологічною революцією, поширенням інформаційно- комунікаційних технологій.

Натепер в Україні здійснено низку досліджень, що розкривають різнобічні аспекти формуванняінформаційно-аналітичної компетентності у студентів або фахівців: педагогів (Л. Петренко,В. Ягупов,Т. Волкова, І. Самойлюкевич, О. Назначило), фахівців із документознавства й інформаційної діяльності (С. Григораш), фахівців із міжнародних відносин (О. Кобєлєв, В. Третько), фахівців з обліку й оподаткування (В. Шевченко), фахівців з організації туризму (С. Масліч), медичних працівників (Н. Лобач, О. Варава), фахівців сектора безпеки (Л. Карасьова), правників (О. Бескровний, С. Тернов, О. Мандзюк), інженерів (В. Олійник), фахівців харчової промисловості (О. Скафа) та ін. Аналіз окреслених наукових робіт доводить,щоінформаційно-аналітична компетентністьвиступаєневід'ємним компонентом управлінської, виробничої, освітньої, науково-дослідної, інноваційної та інших видів сучасної діяльності людини. Інакше кажучи, у дослідженні проблеми чітко виокремлюється теза про те, що інформаційно-аналітична компетентність - яскраво виражений міждисциплінарний феномен. Вважаємо за доцільне розглянути результати дослідження В. Бабкіна [1], який визначає інформаційно- аналітичну компетентність у контексті використання цифрових технологій, причому робить це досить різноаспектно: - готовність до розв'язання професійних завдань, спираючись на використання цифрових технологій і семантичну обробку інформації; - здатність до ефективної роботи з інформацією в різних формах її подання;

-уміння і навички роботи із сучасною комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням; - здатність застосовувати сучасні технології для роботи з інформаційними ресурсами для виконання різних завдань [2]. Отже, незважаючи на полярні погляди сучасних науковців щодо визначення поняття «інформаційно-аналітичнакомпетентність», більшість із них погоджуються, що характерні ознаки вказаного педагогічного феномену такі: - розуміння понять, явищ і процесів, що стосуються інформації, її подання й оброблення; - володіння методиками та засобами пошуку, збору, оцінки, перетворення, аналізу, зберігання та поширення інформації; - уміння обирати найбільш раціональні способи роботи з інформацією; - уміння розуміти тенденції, інтерпретувати отримані показники, усвідомлювати їхню значущість; - організація та реалізація ефективної інформаційної діяльності тощо. Заслуговує на увагу той факт, що розвиток інформаційно-аналітичної компетентності авторка

[3]пов'язує з урахуванням принципів науковості, систематичності і послідовності, практичної доцільності і професійної спрямованості, поєднання різних форм організації навчання тощо.

Зупинимося на формування інформаційно - аналітичної компетентності при вивченні фізики, як не профільної дисципліни, наприклад, навчання майбутніх інженерів або медиків. В цьому випадку курс фізики виступає як нормативна дисципліна , що має фундаментальне значення для опанування спеціальних дисциплін. Тоді фізика сприймається більшістю студентів лише як дисципліна, яка формує загальнокультурні, а не професійні компетентності. А це, у свою чергу, пов'язано з тим, що в реальному житті студенти, як правило, не зустрічають прикладів практичного застосування фізики вирішення будь-яких побутових проблем, або не розуміють фізичних основ тих чи інших процесів. Ще одна причина невисокого прагнення освоювати фізичні явища та теорії пояснюється тим, що вони належать до наукомістких та складних методів, а сам методу наукового пізнання.Одним з відомих методів наукового пізнання, що може сприяти систематизації знань студентів, активізувати їх пізнавальну діяльність, є метод моделювання. Використання методу моделювання при вивченні фізики досліджували у своїх роботах Так, зокрема, загальнофілософські проблеми моделювання висвітлені А. Уйомовим [3]. Проблеми моделювання в гуманітарній сфері розглянуто у працях І. Мельчука [5], А. Лосєва [4], В. Широкова [9]. У дослідженні І. Кульчицького [2] розглянуто окремі аспекти застосування методу моделювання у наукових дослідженнях. Вивчення наукових праць багатьох видатних фізиків дає змогу стверджувати, що моделювання, як один з евристичних методів наукового дослідження, можуть бути також одним з елементів дослідного методу викладання фізики та ефективним засобом керування процесом усвідомлення фізичних законів. Однак, більшість цих робіт присвячується дослідженню використання методу моделювання під час викладання курсу фізики в загальноосвітній школі. Досліджень щодо використання методу моделювання під час читання курсу загальної фізики у ВНЗ вкрай мало.

Характерною особливістю в професійній діяльності є поєднання «природною» і «штучної» орієнтації, які змушують здобувача вищої освіти спиратися і на науку, з якої він поповнює свої знання про природних процесах, і на існуючу техніку, де він бере знання про матеріали, конструкціях, їх технічні характеристики і способах виготовлення. Найважливішим вимогою до випускника сучасного вузу є забезпечення його високого рівня методологічної культури, творче володіння методами пізнання і діяльності. При цьому необхідний синтез природничо-наукового, економічного і гуманітарного знання забезпечують перехід до ефективної професійної діяльності за рахунок розширення наукового базису соціально професійній діяльності, за рахунок її методологізації, генералізації і різних видів моделювання.

За загальним визнанням процес пізнання індивіда характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності. В результаті системи логічних операцій - порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення даних спостережень і експериментів відбувається накопичення і систематизація науково встановлених фактів. Однак, емпіричний рівень пізнання не дозволяє глибоко вивчити предмет дослідженняізрозумітисутність спостережуваного. Тому на практиці необхідно вміти використовувати логічні прийоми в складному взаємозв'язку з логічними методами - індукцією, дедукцією, моделюванням і іншими операціями. Так, на основі гіпотези за допомогою математичного моделювання та дедукції вчений може вивести нові наслідки.

Слід зазначити, що сам механізм мислення носить індивідуальний характер, який переломлюється через предметну область пізнання і формується на основі внутрішньопредметних узагальнень з орієнтацією на предметну специфіку кожної науки. Отже, мислення єдине, але в залежності від того на якому предметному матеріалі воно реалізується, воно може бути математичним, фізичним, хімічним та ін. Беручи до уваги, що мислення на мові моделей має формуватися протягом усього навчання студента у вузі, всіма навчальними курсами, ми вважаємо, що фізика в цьому відношенні має великі можливості. Для того щоб здобувачі вищої освіти успішно могли освоїти науковий метод пізнання, фізику треба вивчати теоретично, виділяючи в фізичному матеріалі емпіричне підставу (факти), гіпотези, постулати і наслідки. Вирішення цього завдання вимагає використання понять теоретичного рівня, які не мають безпосередніх моделей в реальних предметах дослідження і утворюються за рахунок впровадження в процес навчання методів ідеалізації і моделювання. Ці поняття пов'язані з реальними фактами опосередковано, через логіку побудови теорії і теоретичних знань.

Відмінною особливістю наукового методу є інтеграція експериментального і теоретичного методу пізнання, кожен з яких не є однорідним, а складається з безлічі окремих методів. Наприклад, теоретичні методи в фізиці включають: * загальні теоретичні методи (ідеалізацію, моделювання, статистичний і динамічний методи);* часткові теоретичні методи (координатний метод, метод векторних діаграм, кругових процесів, правила Кірхгофа).

На жаль, іноді процес навчання застосування теоретичного методу зводиться до підбору формул, що пов'язують відомі фізичні величини з шуканої. Насправді, загальнонаукових метод реалізується на певному предметному матеріалі через конкретні методи. У той же час досвід включає окремі операції, властиві експериментальному методу пізнання і тому, вивчаючи окреме, можна освоювати ціле.

Для успішного освоєння здобувачами вищої освіти фізичних методів, викладачеві в його професійній діяльності необхідно при викладі нового навчального матеріалу і при поясненні методу вирішення завдань не робити логічних стрибків, а аргументовано доводити кожну інтелектуальну операцію і дію необхідні для аналізу фізичної інформації. Фізична інформація повинна наводиться в певній логічній послідовності відповідно з логікою розвитку самої науки (від спостережень явищ, їх експериментальне дослідження і кількісного опису, до створення ідеалізованих моделей, висунення гіпотез, моделювання процесів і їх експериментальної перевірки).

При цьому якісь логічні дії та операції навчаються можуть виконувати самостійно без підказки з боку викладача, але в деяких зазнають труднощів, а про якісь взагалі не мають уявлення. Як показали наші дослідження, важливо, щоб викладання будь-якої дисципліни у вузі здійснювалося відповідно до законів логіки і тими пізнавальними процедурами, які історично склалися. Крім того, з метою встановлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами і більш глибокого розуміння їх сутності необхідно викладати нові знання, широко залучаючи до поясненням вже відомий студентам матеріал і їх життєвий досвід.

Тому викладач без вивчення вихідного рівня сформованості логічних умінь у студентів не може заздалегідь спланувати успішність засвоєння ними нової інформації. Наприклад, для дослідження рівня сформованості у студентів логічних прийомів, методів і операцій, зв'язків між поняттями можна рекомендувати наступні психологічні методики: «Оцінка вміння узагальнювати поняття», «Оцінка вміння визначати поняття і виявляти логічні помилки»,

«Логічність дедуктивних умовиводів», «Логічність індуктивних умовиводів», «Оцінка вміння встановлювати причинні зв'язки», «Оцінка складних моделей» та ін. Однією з них є методика

«Виключення третього», в ході якої випробуваним рекомендується виключити зайве фізичне поняття із запропонованого ряду: електричний заряд, сила струму, електричний струм, питомий опір, електрорушійна сила, напруга. Практика показує, що близько 50% випробовуваних відчувають певні труднощі у виключенні поняття «електричний струм», що не є фізичною величиною. Отримані дані свідчать про необхідність здійснення коригувальних впливів при викладі фізичної теорії. Викладач повинен регулярно пояснювати сутність використовуваних методів наукового пізнання протягом всього терміну навчання.

З безлічі існуючих і використовуваних в даний час методів наукового пізнання формування мислення більшою мірою, по нашу думку, сприяють: наукове спостереження, науковий експеримент, метод моделювання, і уявний експеримент.Розглянемоможливість використання деяких методів наукового пізнання при вивченні теми «Магнітне поле ».

Так, наукове спостереження в основному пов'язано з уміннями студентів користуватися електровимірювальнимиприладами: миліамперметром, вольтметром, омметром. Слід роз'яснити, що наукове спостереження відрізняється від звичайного (життєвого) спостереження своєю цілеспрямованістю, організованість і планомірність. необхідно ознайомити зі структурою наукового спостереження:

1)визначення мети спостереження;

2)вибір об'єкта спостереження;

3)дослідження умов для спостереження;

4)складання плану спостереження;

5)вибір способу кодування інформації одержуваної в під час спостереження;

6)здійснення самого спостереження, супроводжуваного кодуванням одержуваної інформації;

7)аналіз отриманих даних;

8)формулювання висновків.

Зауважимо, що просте спостереження дає інформацію лише про якісні особливості об'єкта і його властивості, а вимір дає інформацію про кількісні характеристики об'єкта. Спостереження нерозривно пов'язане з експериментом, в ході якого об'єкт дослідження ставиться в спеціально створені і контрольовані умови.

Експеримент повинен зіставити досліджуване явище з таким фізичним явищем, закономірності якого вже вивчені. Так, наприклад, в лабораторній роботі «Знайомство з електровимірювальними приладами» з вивчення принципу роботи приладів на основі електромагнітних явищ застосовуються прилади різних систем: * магнітоелектричної, в цих приладах рамка з вимірюваним струмом знаходиться в однорідному магнітному полі і за законом Ампера, про дії магнітного поля на провідник зі струмом, кут повороту рамки з струмом буде пропорційний силі струму; * електродинамічної, магнітне поле в приладах створюється двома котушками, з яких одна рухома, а інша нерухома, між якими міститься рамка з вимірюваним струмом, а кут відхилення стрілки пропорційний твору сил струмів в котушках; * індукційної, пристрій приладів заснована на взаємодії струмів, індукованих в рухомої частини приладу, з магнітними потоками нерухомих електромагнітів;* електромагнітної, принцип дії приладів даної системи заснований на взаємодії магнітного поля нерухомої котушки, по якої протікає вимірюваний струм, з рухомим залізним сердечником, поміщеним в це поле. До сердечника прикріплена пружина зі стрілкою. Магнітне поле котушки намагнічує сердечник і втягує його, повертаючи вісь зі стрілкою. Створюваний при цьому крутний момент пропорційний квадрату сили струму. Слід зазначити, що у всіх розглянутих типах приладів рух механічної частини підпорядковується законам механіки, а виявляє воно закономірності електромагнітних явищ.

Хоча цілі експерименту, як методу фізичного пізнання, відрізняються від практичних завдань у виробничій діяльності, все ж і там необхідно вміння вести спостереження, узагальнювати і аналізувати інформацію, що надходить з контрольно-вимірювальнихприладіві швидкодіючих автоматичних пристроїв. Метод моделювання використовується у всіх розділах фізичного знання і на всіх етапах розвитку фізичної теорії. Під науковим моделюванням розуміється такий спосіб пізнання, при якому за допомогою створеної системи відтворюють іншу, більш складну систему, яка є об'єктом дослідження. Причому існує два типи моделей речові (матеріальні) і теоретичні (уявні). До речовим моделям можна віднести: 1) моделі, що відображають просторові особливості об'єкта (наприклад, макети, що показують картину силових ліній магнітної індукції магнітного поля);

2)моделі, що мають фізичний схожість з оригіналом (наприклад, модель двигуна внутрішнього згоряння, модель плоского конденсатора, модель електромагнітного реле). серед уявних моделей можна виділити образні моделі (малюнки, креслення) і знакові (наприклад, формула для сили Ампера).

Різні моделі дозволяють спроектувати і здійснити процес навчання не просто того чи іншого предмету або дисципліни, вони допомагають перейти навчається від засвоєння готових знань в процесі навчальних занять до самоосвітньої діяльності з урахуванням його особливостей і можливостей, дають можливість розвивати свою індивідуальність, розвивати уміння здобувати і оновлювати свої знання шляхом самоосвіти. За допомогою моделювання вдається отримати такі знання, до яких іноді неможливо прийти шляхом безпосереднього вивчення об'єкта.

Так, вивчення рівнянь Максвелла для електромагнітного поля в диференціальної і інтегральної формі дозволило описати різні ефекти електродинаміки суцільних середовищ, пов'язані з рухом електричних зарядів і властивостями середовища. А уявлення про силові лінії електричного поля, еквіпотенціальних поверхнях і про силові лінії індукції магнітного поля також є модельним. Незважаючи на те, що вони реально не існують в просторі, їх введення допомагає вивчати властивості електромагнітного поля і електромагнітниххвиль,розраховувати напруженість електричного і магнітного поля.

З методом моделювання тісно пов'язані такі методи наукового пізнання як аналогія, ідеалізація і уявний експеримент. В ході моделювання на основі встановлення подібності деяких вже досліджених істотних ознак двох або більше предметів, явищ. Насправді робиться припущення про подібність і інших ознак цих явищ або об'єктів. Так, наприклад, М. Фарадей на основі аналогії між електричними, магнітними та оптичними явищами передбачив наявність у кристалів анізотропії електричних і магнітних властивостей, ґрунтуючись на існуванні оптичної анізотропії. Слід зазначити, що за аналогією з формулами для електричного поля можуть бути розглянуті деякі формули магнітного поля. Наприклад, магнітна індукція визначається як силова характеристика магнітного поля, що дорівнює величиною сили Ампера, з якої магнітне поле діє на елемент провідника зі струмом, аналогічно напруженість електричного поля, визначається силою електричного поля, що діє на заряд. Крім того, силу взаємодії між точковими електричними зарядами можна розглядати за аналогію з силою тяжіння. Однак, аналогію,на відміну від методу моделювання, як метод наукового пізнання дозволяє отримувати лише достовірні судження, а не справжні і тому використовувати його потрібно обережно, щоб уникнути помилок.

Взагалі, слід відзначити, що моделювання дозволяє переносити інформацію з одного досліджуваного явища на інше. Тому початкове явище можна розглядати як модель, а явище, на яке переноситься інформація, отримана під час вивчення моделі, є оригіналом. Широке використання методу ідеалізації і уявного моделювання в сучасній фізики пов'язано з обмеженістю області наочних явищ природи. В якості основних особливостей уявного експерименту виділимо наступні положення:

1)предмет пізнання подумки переміщається в такі умови, в яких його сутність може розкритися з особливою визначеністю;

2)цей предмет стає об'єктом наступних уявних трансформацій;

3)в цьому ж експерименті подумки формується те середовище, та система зв'язків, в яку поміщається даний предмет.

Поряд з вище сказаним розглянемо компонентиінформаційно-аналітичної компетентності виокремлені Петренко Л. М.[7].

*когнітивний компонент (інформаційно- аналітичні теоретичні знання; інформаційно- аналітичні технологічні знання);

*функціональнийкомпонент (інструментально-комунікативні уміння і навички; аналітичні уміння і навички; здатність до аналізу отриманої інформації та її формалізації, до порівняння, узагальнення, синтезу з даними, що є в наявності, розроблення варіантів використання інформації; до прогнозування результатів реалізації проблемної ситуації, відповідного оформлення результатів аналізу та їх передачі);

*особистісно-цінніснийкомпонент (спрямованість та мотивація особистості на виконання інформаційно-аналітичної діяльності).

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Порівнюючи використання методу моделювання та структурно-логічну схему формування наукового пізнання та процеси, що приводять до формування інформаційно- аналітичної компетентності, можна зробити висновки, що при застосуванні методу моделювання при вивченні фізики у здобувачів вищої освіти можуть формуватися всі компоненти даної компетентності.

Отже, перспективою подальших досліджень вбачаємо у виокремленні особливостей формуванняінформаційно-аналітичної компетентності засобами моделювання фізичних явищ та процесі під час вивчення фізики здобувачами вищої освіти.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1.Бабкін В.В. Формування інформаційно - аналітичної компетентності майбутніх бакалаврів комп'ютерних наук як сучасна наукова проблема. Інноваційна педагогіка. Херсон, 2020. Вип. 20.Т. 1. С. 78-82.

2.Кульчицький І.М. Концептуалізація понять “модель” та моделювання” у наукових дослідженнях . Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. Львів. 2015. № 829. С. 273-284.

3.Лобач Н. Діагностика сформованості інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Г. Гнатюка. Тернопіль 2018. № 1. С. 76-83.

4.Лосев А.Ф. Введение в общую теорию языковых моделей. 2-е изд., стереотип. М.: Эдиториал УРСС, 2004. 296 с.

5.Мельчук И.А. Опыт теории лингвистических моделей “Смысл - Текст”. Семантика, синтаксис. М.: Наука, 1974. - 314 с.

6.Павлюк Р.А.Генезиспонятия

«информационная компетентность» в контексте непрерывногопедагогическогообразования. Гуманитарные научные исследования. 2014. № 1 (29). URL: https://human.snauka.ru/2014/01/5529 (дата звернення: 07.01.2022)..

7.

8.Петренко Л.М. Теорія і практика розвитку інформаційноаналітичної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів: монографія. Дніпропетровськ:, 2013. 456 с.

9.Уёмов А.И. Логические основы метода моделирования. М.: Мысль, 1971. 311 с.

10.Широков В.А.Інформаційнатеорія лексикографічних систем. К.: Довіра, 1998. 331 с.

REFERENCES

1.Babkin, V.V. (2020) Formuvannia informatsiino - analitychnoi kompetentnosti maibutnikh bakalavriv kompiuternykh nauk yak suchasna naukova problema. Innovatsiina pedahohika. [Formation of information - analytical competence of future bachelors of computer science as a modern scientific problem]. Kherson. [in Ukrainian]

2.Kulchytskyi, I.M. (2015) Kontseptualizatsiia poniat “model” ta modeliuvannia” u naukovykh doslidzhenniakh [Conceptualization of the concepts of "model" and "modeling" in research]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Informatsiini systemy ta merezhi. Lviv. [in Ukrainian]

3.Lobach, N. (2018) Diahnostyka sformovanosti informatsiino-analitychnoi kompetentnosti maibutnikh likariv. [Diagnosis of the formation of information and analytical competence of future doctors]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. V.H. Hnatiuka. [in Ukrainian]

4..Losev, A.F. (2004) Vvedenie v obshuyu teoriyu yazykovyh modelej. [An introduction to the general theory of language models.]. M.: Editorial [in Russian]

5.Melchuk, I.A. (1974) Opyt teorii lingvisticheskih modelej “Smysl - Tekst”. Semantika, sintaksis. [Experience of the theory of linguistic models “Meaning - Text”]. M.: Nauka. [in Ukrainian]

6.Pavliuk, R.A. (2014) Genezis ponjatija

«informacionnaja kompetentnost'» v kontekste nepreryvnogo pedagogicheskogo obrazovanija [The genesis of the concept of "information competence" in the context of continuing teacher education] Gumanitarnye nauchnye issledovanija. [in Ukrainian]

7.Petrenko, L.M. (2013) Teoriia i praktyka rozvytku informatsiinoanalitychnoi kompetentnosti kerivnykiv profesiino-tekhnichnykh navchalnykh zakladiv: monohrafiia. [Theory and practice of information-analytical competence development of heads of vocational and technical educational institutions: monograph]. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian]

8.Uyomov. A.I. (1971) Logicheskie osnovy metoda modelirovaniya. [Logical foundations of the modeling method.]. M.: Mysl. [in Russian]

9.Shyrokov, V.A. (1998) Informatsiina teoriia leksykohrafichnykh system. [Information theory of lexicographic systems]. K.: Dovira. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru