Використання здоров’язбережувальних технологій у практиці освітньої діяльності закладу вищої освіти

Виклад основного матеріалу

Під технологіями здоров'язбереження в освіті ми будемо розуміти комплекс дій та заходів учасників освітнього процесу, які спрямовані на розв'язання проблеми збереження та покращення фізичного, духовного, психічного та соціального здоров'я суб'єктів цього процесу, з метою формування у них здоров'язбережувальних компетентностей. Організована таким чином система заходів враховує і визначає зв'язок та взаємодію усіх компонентів освітнього середовища, орієнтується на збереження здоров'я учасників навчально-виховного процесу на всіх етапах їх підготовки у вищій школі. Здоров'язберігаючі освітні технології - це ті, впровадження яких в освітній процес йде на користь здоров'ю студентів [9, с. 214]. Якщо ж здоров'язберігаючі освітні технології пов'язати з вирішенням більш конкретного здоров'язберіга- ючого завдання, то вони в своїй структурі використовують педагогічні методи, прийоми, техніки, які не безпосередньо впливають на здоров'я вихованців та вихователів, а опосередковано визначають їм безпечні умови сумісної взаємодії, навчання та активності в освітній установі.

Метою здоров'язберігаючої освітньої технології є створення педагогічних умов, що сприяють збереженню та зміцненню духовно-морального, психічного, суспільного, фізіологічного самопочуття студентів, що відбиваються на їх успішності у навчанні та культурі поведінки [6]. Відповідно, всі технології, які застосовує викладач в практиці власної педагогічної діяльності, можуть бути оцінені за аспектом якості впливовості на здоров'я студентів. Розпочинаючи з 2020 року системи освіти світу вживають заходів щодо організації освіти за умов пандемії коронавірусної інфекції (COVID-19). Вже майже рік українське суспільство потерпає від впливовості (і фізичної, і психологічної, і соціальної) факторів війни. У таких життєвих умовах важливим завданням для освітян стає захист та збереження здоров'я своїх вихованців.

На наше переконання, найбільш доцільними у закладах вищої освіти є технології, які: мають за основу комплексний характер збереження здоров'я; беруть до уваги більшість факторів, що впливають на здоров'я; враховують вікові та індивідуальні особливості студентів; забезпечують запровадження цілей та змісту політики освітнього закладу зі зміцнення здоров'я вихованців та формування здорового способу життя; контролюють виконання настанов, зміст яких має здо- ров'язбережувальний та профілактичний характер; постійно покращують санітарно-гігієнічні умови навчального закладу, матеріально-технічну та навчальну базу, соціально-психологічний клімат у колективі відповідно до сучасних вимог; заохочують студентів до участі в плануванні оздоровчої діяльності навчального закладу та до аналізу виконаної роботи; формують позитивне ставлення суб'єктів освітнього процесу, взаємоповагу та взаєморозуміння між викладачами й студентами та студентами між собою; обґрунтовують умови послідовності в реалізації технології; здійснюють періодичну оцінку ефективності технології; практикують особистісно-орієнтований стиль навчання та стосунків; створюють освітнє середовище, що забезпечує комфортні та безпечні умови життєдіяльності між викладачами та студентами [2].

Врахування перелічених принципів призводить до зміни акценту в спрямованості освітнього процесу з освітньо-констатуючого до оздоровчого та здійснюється за допомогою використання здо- ров'язберігаючих освітніх технологій. У даний час в університеті використовуються такі здо- ров'язберігаючі освітні технології, які допомагають спроектувати навчально-виховний процес в сторону збереження та зміцнення психологічного, фізичного, суспільного та духовно-морального самопочуття вихованців, використовуються методи профілактики стомлення, підвищення моторної та психоемоційної активності студентської молоді із урахуванням їхніх індивідуальних і вікових особливостей. До них відносяться:

1) медико-гігієнічні технології. Це та категорія технологій, яка передбачає регулярні медичні огляди, дозволяє проводити ранню діагностику хвороб, вживати заходи для їх профілактики;

2) фізкультурно-оздоровчі технології. Ця група технологій орієнтована на збереження та зміцнення фізичного здоров'я студентів. До них можна віднести навчальні заняття з фізичної підготовки, самостійну фізичну активність, відвідування тренувань, секцій, участь у спортивно-оздоровчих заходах в університеті, підвищення імунітету організму;

3) екологічні здоров'язберігаючі технології, які зорієнтовані на створення екологічно оптимальних критеріїв життя та роботи вихованців, гармонізацію людини, природи, робочого місця;

4) технології забезпечення безпеки життєдіяльності. Ці технології підтримуються співробітниками освітньої установи (охорона з техніки безпеки).

5) здоров'язберігаючі освітні технології. Ми підтримуємо ідею Ю. Гавриленко про розподіл цієї категорії на підгрупи (А, Б, В), доповнюючи його ще однією - емоційно-вольовими [4, с. 13-18]:

1) організаційно-педагогічні: організація навчального процесу з урахуванням запобігання стану втоми та перевтоми, гіподинамії та ін.;

2) психолого-педагогічні технології - мається на увазі саме робота на заняттях. А ще психоло- го-педагогічний супровід усіх складових частин освітнього процесу та дистанційного консультування;

3) навчально-виховні технології. Проведення організаційно-виховних заходів, що сприяють зваженому ставленню до власного самопочуття та благополуччя своїх близьких. Вони, як показує практика, є найбільш ефективними, якщо спрямовані на розвиток життєво важливих компетенцій студентської молоді, і проходять у формі ділових і рольових ігор, тренінгів та ін. Інтерактивні форми навчання, різновидом яких є тематичний тренінг, найбільше відповідають вимогам сучасності. Оскільки у вихованні здорового способу життя молодь має засвоїти інформацію, в якій йдеться про стосунки між людьми, уміння керувати своєю поведінкою, правильно оцінювати себе та інших, передбачати наслідки своїх дій, відповідати за свої вчинки тощо - усе це безпосередньо стосується самої особистості, отже, є глибоко значущим для неї. Цей факт викликає певний емоційний відгук на отриману інформацію. Природно, що студент прагне відреагувати на емоційні стани, що виникли. Якщо ж заняття проводиться в лекційній формі, реагування є неможливим, що спонукає слухача «відключитись» від подальшого слухання викладача і зануритися у власні переживання [10];

4) емоційно-вольові технології. Це вольові складові та мотивація, що спонукають вести здоровий спосіб життя. Насамперед у застосуванні даних технологій йдеться про перехід від системи, яка спрямована на формування конкретних фізичних якостей, рухових і когнітивних умінь й здібностей, до системи, що дає майбутньому фахівцю всебічне пізнання і розуміння категорії власного здоров'я, виявляє дієве ставлення до його підтримання, формує необхідність вести здоровий та діяльнісний спосіб життя. У цій категорії освітніх технологій доцільним є використання інтерактивних методів, які не лише визначають зміст конкретного предмета, а й формують соціальні компетентності: відповідальність, комунікативність, автономність, самостійність. Це такі методи, як:

1) розгляд конкретних ситуацій (метод кейсів). Це опис реальної ситуації, що передбачає необхідність вирішення однієї або декількох проблем;

2) стимуляція - це модель реальності, в якій учасники виконують різні ролі, намагаючись досягти поставлених цілей. Аналіз дій, які вони реалізують в процесі гри, дозволяє учасникам тренінгу перевірити правильність обраних рішень, удосконалити характер взаємодії з іншими людьми, зробити аналіз помилок;

3) управлінські ігри - це складні симуляції. Основною метою управлінських ігор є інтеграція управлінських функцій роботи в команді. До переваг управлінських ігор відносять високу мотивацію учасників і досвід розв'язання управлінських проблем, що стане у нагоді в майбутньому житті;

4) ділові візити - відвідування місць, що знаходяться за межами місця проведення тренінгу з попередньо визначеною метою: отримання певних знань, проведення спостережень, їх подальшій аналіз тощо;

5) тестування - процес отримання кількісної оцінки деяких параметрів поведінки, знань, навичок молоді у даний час у даному місці;

6) презентації - виступи перед аудиторією - необхідний атрибут тренінгового процесу. Презентації використовуються для представлення результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуального завдання;

7) мозкова атака - метод вирішення проблем, який полягає у зборі великої кількості пропозицій для вирішення завдання за короткий час. Серед очевидних переваг цього методу можна виділити залучення до креативного мислення, вихід за межі стандартного мислення, простота проведення;

8) арттерапевтичні заняття-заняття, які можуть слугувати виходу енергії людини, її емоційного стану.

Необхідним є включення здобувача освіти до освоєння способів оздоровлення організму (і тілесного, і психічного), тому що включення до будь-якої діяльності викликає власну активність особистості, а це сприяє збагаченню навички самопізнання, розвитку самореалізації та самоак- туалізації. Але якщо ми навчимо вихованців цінувати, берегти і зміцнювати своє здоров'я, станемо власним прикладом демонструвати здоровий спосіб життя, методи і прийоми його підтримки, то тільки тоді можна сподіватися, що майбутні покоління стануть здоровішими і розвиненішими не тільки особистісно, розумово, духовно. Якщо раніше казали: «У здоровому тілі - здоровий дух», то не помилиться той, хто скаже, що без духовного не може бути фізичного.

Однією з найважливіших передумов і складових частин формування та поліпшення здоров'я є система освіти, що функціонує в суспільстві. Чим вищий освітній і загальнокультурний рівень людини та її соціального середовища, тим кращі показники здоров'я. Освіту ж у даному контексті варто розуміти не лише як власне валеологічну, а ширше - як загальну освіту в цілому. Це забезпечує можливість формування в людей системного уявлення про здоров'я, його збереження та зміцнення. Освіту при цьому слід розглядати комплексно: і як мережу потоків отримання та передачі інформації, і як школу здорового способу життя, тобто навчання його методам, прийомам та навичкам [6; 9].

Висновки і перспективи подальших розробок у цьому напрямі

Таким чином, завдання закладу вищої освіти полягає не лише в збереженні здоров'я студентів на період їх навчання, але і в підготовці до подальшого успішного і щасливого життя. Завдання здоров'язбережувальної педагогіки - забезпечити умови розвитку високого рівня реального здоров'я, сформувати культуру здоров'я. Впровадження здоров'язберігаючих технологій у навчальний процес ЗВО дозволяє студентам успішніше адаптуватися в освітньому, суспільному та соціальному просторі, розкрити власні творчі можливості, а викладачу ефективно проводити профілактику асоціальної поведінки вихованців.

Література

1. Аверіна К.С. Впровадження здоровязбережувальних технологій в освітній процес сучасного закладу освіти. Сучасні здоров'язбережувальні технології: монографія / за загальною редакцією проф. Ю.Д. Бойчука. Харків : Оригінал, 2018. URL: http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Kaf_ zdor_ta_korr_os/M_Suchasni_ZZT.pdf.

2. Бойко Т.В. Здоров'язберігаючі технології і сучасна система освіти. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. 2013. Вип. 108.1. С. 56-62.

3. Ващенко О.М. Формування умінь і навичок здорового способу життя учнів 1-4 класів шкіл-інтер- натів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07. Київ, 2007. 21 с.

4. Гавриленко Ю.М. Формирование здорового образа жизни школьников в учреждениях образования Автономной Республики Крым: практический аспект. Зб. наук. праць «Культура здоров'я як предмет освіти». Херсон : Олди, 2000. С. 13-18.

5. Гуріненко Н.О., Рибалка О.Я. Освітні здоров'язберігаючі технології - шлях до збереження здоров'я школярів. Вісник Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Педагогічні науки. 2007. С. 82-88.

6. Інноваційна модель організації навчального процесу в інститутах післядипломної педагогічної освіти : наук.-метод. посіб. / Л.М. Ващенко, А.І. Чміль, Т.В. Пустова та ін. Київ : Педагогічна думка,

2012. 140 с.

7. Клос Л.Є., Мукан Н.В., Криштанович М.Ф. Формування особистості фахівця з цивільної безпеки на засадах цінності здоров'я: гуманістична парадигма. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2020. № 66. С. 123-132.

8. Лук'янченко М.І. Теретико-методичні засади розвитку педагогіки здоров'я на Україні : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01. Луганськ, 2012. 42 с.

9. Міхальська О. Формування здоров'язберігаючих компетенцій в учнівської молоді Польщі : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 ; Хмельницький національний університет. Хмельницький, 2016. 429 с. URL: http://www.khnu.km.ua/root/res/2-25-45-10.pdf.

10. Поуль В., Челах Г. Від школи радості до школи сприяння здоров'ю : здоров'язбереження та здо- ров'яформування у творчій спадщині В. Сухомлинського. Сучасна шк. України. 2013. № 8. С. 51-59.

11. Global strategy for health for all by the year 2000. Geneva, World Health Organization (Health for All Series, № 3). Geneva, 1981. URL: http://iris.wpro.who.int/bitstream/handle/10665.1/6967/WPR_RC032_ GlobalStrategy_1981_en.p df.

12. HEALTH 21: an introduction to the health for all policy framework for the European Region. (European Health for All Series ; № 5). Copenhagen, 1998. URL: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_ file/0004/109759/EHFA5-.pdf?ua=1.

REFERENCES

1. Averina K.S. (2018).Vprovadzhennja zdorovjazberezhuvaljnykh tekhnologhij v osvitnij proces suchasnogho zakladu osvity. Suchasni zdorov'jazberezhuvaljni tekhnologhiji: monoghrafija / za zaghaljnoju redakcijeju prof. Ju. D. Bojchuka. [Implementation of health-saving technologies in the educational process of a modern educational institution. Modern health-saving technologies: a monograph / edited by Prof. Yu. D. Boychuk]. Kharkiv: Original. Acss mode: http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Kaf_zdor_ta_korr_ os/M_Suchasni_ZZT.pdf (in Ukrainian).

2. Bojko T.V. (2013). Zdorov'jazberighajuchi tekhnologhiji i suchasna systema osvity [Healthpreserving technologies and the modern education system]. Visnyk Chernighivsjkogho nacionaljnogho pedaghoghichnogho universytetu. Pedaghoghichni nauky. V. 108.1. pp. 56-62 (in Ukrainian).

3. Vashchenko O. M. (2007). Formuvannja uminj i navychok zdorovogho sposobu zhyttja uchniv 1-4 klasiv shkil-internativ: [Formation of abilities and skills of a healthy lifestyle of students of 1-4 grades of boarding schools]: (PhD Thesis). Kijiv. 24p. (in Ukrainian).

4. Ghavrylenko Ju.M. (2000). Formyrovanye zdorovogho obraza zhyzny shkoljnykov v uchrezhdenyjakh obrazovanyja Avtonomnoj Respublyky Krbim: praktycheskyj aspekt. aspect [Formation of a healthy lifestyle for schoolchildren in educational institutions of the Autonomous Republic of Crimea: a practical aspect]. Zb. nauk. pracj «Kuljtura zdorov'ja jak predmet osvity». Kherson: Oldy. pp.13-18. (in Ukrainian).

5. Ghurinenko N.O., Rybalka O.Ja. (2007). Osvitni zdorov'jazberighajuchi tekhnologhiji - shljakh do zberezhennja zdorov'ja shkoljariv [Educational health-preserving technologies are a way to preserve the health of schoolchildren]. Visnyk Poltavsjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni V.Gh. Korolenka. Pedaghoghichni nauky. pp. 82-88. (in Ukrainian).

6. Vashchenko L. M., Chmil A. I., Pustova T. V. (2012). Innovacijna modelj orghanizaciji navchaljnogho procesu v instytutakh pisljadyplomnoji pedaghoghichnoji osvity: nauk.-metod. posib. [An innovative model of the organization of the educational process in institutes of postgraduate pedagogical education:]. Kijiv: Pedagogical thought. 140p. (in Ukrainian).

7. Klos L. Ye., Mukan N. V., Kryshtanovych M. F. (2020). Formuvannia osobystosti fakhivtsia z tsyvilnoi bezpeky na zasadakh tsinnosti zdorov'ia: humanistychna paradyhma [Formation of the personality of a civil security specialist based on the value of health: a humanistic paradigm]. Problems of engineering and pedagogical education. No. 66. pp. 123-132 (in Ukrainian).

8. Luk'janchenko M. I. (2012). Teretyko-metodychni zasady rozvytku pedaghoghiky zdorov'ja na Ukrajini [Teretic and methodological principles of the development of health pedagogy in Ukraine]: (PhD Thesis). Luhansk, 42p. (in Ukrainian).

9. Mikhalska O. (2016). Formuvannia zdorov'iazberihaiuchykh kompetentsii v uchnivskoi molodi Polshchi [Formation of health-preserving competences in the school youth of Poland]: (PhD Thesis). Khmelnytskyi National University. Khmelnytskyi, 429 p. (in Ukrainian).

10. Poul, V., Chelakh, H. (2013). Vid shkoly radosti do shkoly spryiannia zdorov'iu: zdorov'iazberezhennia ta zdorov'iaformuvannia u tvorchii spadshchyni V. Sukhomlynskoho [From the school of joy to the school of health promotion: health preservation and health formation in the creative heritage of V. Sukhomlynskyi]. Modern school of Ukraine.. No. 8. pp. 51-59 (in Ukrainian).

11. Global strategy for health for all by the year 2000 (1981). Health for All Series. Geneva: World Health Organization. No 3. Режим доступу: http://iris.wpro.who.int/bitstream/handle/10665.1/6967/WPR_ RC032_GlobalStrategy_1981_en.p df

12. HEALTH21: an introduction to the health for all policy framework for the European Region (1998). European Health for All Series. Copenhagen. No 5. Acss mode: http://www.euro.who.int/ data/assets/ pdf_file/0004/109759/EHFA5-.pdf?ua=1

Размещено на Allbest.ru