Особливості формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами навчальних проєктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра англійської філології та методики навчання англійської мови

Тернопільського національного педагогічного університету

імені Володимира Гнатюка

Особливості формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами навчальних проєктів

Задорожна Ірина Павлівна -

доктор педагогічних наук, професор

У статті доведено доцільність використання навчальних проєктів як засобу формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків, зумовлену їх можливостями у створенні індивідуальної траєкторії для вивчення іноземної мови, удосконалення мовленнєвих умінь і навичок. Подано авторську дефініцію понять «проєктні технології навчання», «проєктна робота», «навчальний проєкт». Експериментально перевірено ефективність створення професійно-орієнтованих проєктів в освітньому процесі на прикладі формування іншомовної компетентності здобувачів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» з використанням матеріалів англомовних сайтів. За результатами дослідження встановлено, що робота над навчальним проєктом з іноземної мови спонукає здобувачів вищої освіти проявити свої інтелектуальні можливості, підвищити внутрішню мотивацію до оволодіння іншомовними знаннями, удосконалити навички самоорганізації та саморозвитку, забезпечує активізацію та автоматизацію навичок володіння рецептивними та продуктивними видами мовленнєвої діяльності. Визначено комплекс взаємопов'язаних та взаємодоповнювальних особливостей, які характеризують процес формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами навчальних проєктів.

Zadorozhna Iryna Pavlivna. Peculiarities of forming foreign language competence of future energy engineers by means of applying educational projects

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Інтеграція в світове енергетичне співтовариство, розширення міжнародних контактів, експлуатація закордонного електротехнічного та електромеханічного устаткування, інтенсивні потоки надходження іншомовної інформації науково-технічного характеру тощо актуалізують необхідність володіння сучасними інженерами-енергетиками хоча б однією іноземною мовою для забезпечення міжкультурного спілкування в особистій та професійній сферах. Відповідно в центрі уваги опинилася проблема набуття іншомовної компетентності здобувачами енергетичних спеціальностей у процесі професійної підготовки, недостатній рівень сформованості якої може призвести до комунікативних непорозумінь в іншомовному середовищі та створювати перешкоди на шляху до майбутньої самореалізації в умовах інтелектуально-інноваційного розвитку суспільства. Пошуки ефективних засобів для вирішення означеної проблеми зумовили вибір теми наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі здійснено чимало наукових розвідок вітчизняними ученими, зосереджених на формуванні іншомовної компетентності здобувачів вищої освіти різних спеціальностей, зокрема: майбутніх філологів (Н. Сорокіна, О. Шумська), журналістів (Л. Нагорнюк), медиків (Л. Русалкіна), юристів (Д. Демченко, О. Нітенко), економістів (О. Загородна, 0. Тинкалюк), фінансистів (О. Клименко, 1. Шостак), маркетологів (І. Ромащенко, І. Чорна), менеджерів туризму (М. Галицька, І. Кодлюк, І. Кухта), моряків (О. Тирон,) інженерів-технологів (А. Літвінчук, Г. Чередніченко), інженерів-програмістів (В. Колісник). Однак, поза увагою науковців залишилися майбутні фахівці енергетичної галузі, які також послуговуються знаннями іноземної мови у виконанні різновидів інженерної діяльності.

Мета статті - проаналізувати особливості використання навчальних проєктів як ефективного засобу формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків.

Виклад основного матеріалу дослідження

В реаліях сьогодення іншомовна компетентність є невід'ємною складовою професійної компетентності фахівців нової генерації. Відповідно іншомовну підготовку здобувачів вищої освіти необхідно організовувати й здійснювати з урахуванням специфіки майбутнього фаху та надавати пріоритетність у вивченні метамови спеціальності.

Проаналізувавши особливості інженерної діяльності фахівців у галузі енергетики, вважаємо за доцільне формування іншомовної компетентності здобувачів енергетичних спеціальностей реалізовувати у контексті використання проєктних технологій навчання. Означені технології зорієнтовані на особистість здобувача вищої освіти, виявлення і задоволення його пізнавальних запитів, індивідуальних інтересів шляхом планування, виконання та презентації проєктних завдань, що сприяє формуванню активної позиції у здобутті актуальних знань.

У наукових дослідженнях проектні технології навчання розглядаються з наступних позицій, як:

- комплекс різних способів активного навчання, за допомогою яких досягаються визначені результати у процесі планування й виконання практичних проектів [4, с. 6];

- система цілей, змісту та методів організації навчання в проектній діяльності, яка полягає у вмотивованому досягненні свідомо поставленої мети, мае певну структуру, комплексний характер та забезпечуе активний процес взаємодії з навчальним матеріалом [2, с. 11];

- чітко розписана по етапах, побудована на діагностичній основі, жорстко контрольована й корегована проектна діяльність [6, с. 9];

- важливий інструмент проблемного навчання, який е відображенням дослідницького методу навчання [3, с. 147];

- комплексна методика, яка передбачае використання цілої сукупності проблемних, наукових, дослідницьких, пошукових, рефлексивних методів та інтерактивних прийомів [8, с. 348].

Аналіз науково-педагогічних джерел дозволив виявити, що поняття «проектна технологія» тотожне терміну «метод проектів». Науковець Лі Цзяці зазначає, що «використання методу проектів у його значенні як проектної технології, зумовлено здатністю: інтегрувати знання, отримані в процесі вивчення фахових дисциплін; об'єднувати зміст, методи та прийоми у систему дидактичних засобів; адаптувати навчальний процес до структурних та організаційних вимог навчального проектування; моделювати

оптимальні шляхи розв'язання проектів різних типів і видів з поступовим їх ускладненням» [9, с. 70].

На думку Р. Горбатюка, «метод проектів е однією з найбільш перспективних та ефективних інноваційних технологій, яка дозволяе розвивати широкий спектр компетенцій у суб'єктів навчання» [1, с. 35]. Вважаємо, що у контексті нашого дослідження такими компетенціями е лексична, граматична, мовленнєва, соціокультурна, прагматична, фахова, інформаційна. Означені компетенції формують структуру іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків та виражають її зміст.

Беручи до уваги наведені вище дефініції, пропонуємо власне трактування педагогічної категорії «проектна технологія», під якою розуміемо педагогічну систему активних і практичних методів особистісно-оріентованого навчання, які спрямовані на поетапну організацію проектної діяльності здобувачів вищої освіти, створення навчальних проектів, у процесі яких формуються уміння і навички самостійного здобуття знань та їх практичного оперування, розвиваеться критичне і творче мислення, ключові компетентності.

Для проектних технологій навчання, на думку О. Романишиної, характерні такі особливості, як: інтегрованість, проблемність, контекстність. Інтегрованість е синтезом створених концепцій засвоення знань і теорій навчання. Проблемність випливае з змісту і характеру завдань, оптимальних шляхів їх вирішення. Контекстність розглядаеться як інтеграція трьох видів діяльності майбутніх фахівців: навчальної, наукової та практичної [5, с. 187]. Вважаємо, що перелік наведених вище особливостей можна розширити поняттями «автономність» і «самостійність», оскільки від рівня їх сформованості залежить уміння здобувачів вищої освіти організовувати та виконувати проектну роботу засобами іноземної мови.

Розвиток самостійності здобувачів вищої освіти у процесі виконання навчальних проектів забезпечують наступні педагогічні умови:

1) співробітництво викладача й студента в навчальній діяльності, яка базується на позиціях кооперативного та колаборативного навчання;

2) спрямованість на інтеграцію аудиторної і позааудиторної форм навчальної діяльності, яка зумовлена намаганням подолати недостатню орієнтацію переважної більшості здобувачів вищої освіти застосовувати наступність методів самоосвіти в навчальному процесі;

3) оволодіння студентом уміннями поєднувати зовнішній і внутрішній контроль у навчальній діяльності як такий, що розвивае самоусвідомлення фахової підготовки до майбутньої професії [7, с. 15-16].

Проектна технологія ґрунтуеться на принципах індивідуальної праці, творчості, колективної взаемодії, свободи суб'ектів освітнього процесу і реалізуеться за допомогою колективної, групової та індивідуальної форм навчання [4, с. 6]. Вважаемо, що перелік принципів, визначених В. Мирошниченко, необхідно доповнити комунікативністю, проблематичністю, професійною спрямованістю.

Беручи до уваги зазначене вище і той факт, що проектні технології навчання забезпечують розвиток пізнавальної і дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти, уміння конструювати свої знання та творчо репродукувати, зоріентовані на самостійну діяльність суб'ектів освітнього процесу, вважаемо, що індивідуальна, парна, групова форми е ефективними способами виконання навчальних проектів іноземною мовою майбутніми інженерами-енергетиками.

Через призму проєктної роботи метамовою спеціальності можна відтворити багатогранний зміст професійної діяльності інженерів- енергетиків. Проєктну роботу з іноземної мови розглядаємо як комплекс пошуково- дослідницьких, навчально-пізнавальних, предметно-перетворювальних, творчо-розвивальних, інтелектуально-інноваційних дій, цілеспрямоване і вмотивоване виконання яких, зорієнтоване на створення кінцевого продукту у формі есе, доповідей, мультимедійних презентацій, буклетів, путівників, плакатів, міні-словників технічних термінів тощо. На нашу думку, створення навчальних проєктів іноземною мовою у перелічених формах дозволить сформувати здатність та готовність виконувати в майбутньому проєктні завдання конструктивного характеру в іншомовно-професійному середовищі.

Через свою універсальність та багатогранність навчальний проєкт, як система комунікативних завдань, що передбачає самостійну творчу іншомовну діяльність здобувачів вищої освіти з розв'язання певної проблеми, має досить розгалужену різновидність, яка визначається кількістю учасників, часом виконання, характером провідної діяльності, тематикою, предметною інтегративністю тощо.

Для визначення особливостей формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами навчальних проєктів, проведено педагогічний експеримент на базі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Здобувачам спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» було запропоновано виконати навчальний проєкт «Енергетична галузь англомовних країн» на основі матеріалів іншомовних сайтів, оскільки вони, на нашу думку, є джерелом актуальної інформації. В межах теми дослідження пріоритетність надали професійно-орієнтованим проєктам. Наш вибір зумовлений специфікою іншомовної підготовки здобувачів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» та особливостями навчальної дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням».

Робота над навчальним проєктом охоплювала шість взаємопов'язаних етапів. Пропонуємо коротку характеристику кожного з них. Підготовчий етап носив ознайомлюючий характер з темою проєкту та формулюванням ідеї його реалізації, постановки завдань та розподілу обов'язків між здобувачами вищої освіти. Мета пошукового етапу полягала у підборі актуальних інформаційних джерел, які б дозволили розкрити зміст навчального проєкту. Аналітичний етап був спрямований на вивчення, аналіз та узагальнення автентичної іншомовної інформації. На презентаційному етапу відбулося представлення результатів проєктної роботи. Завершальний етап був рефлексійним і дозволив здійснити само- та взаємооцінювання проєктної роботи, виявити позитивні сторони та недоліки у процесі виконання навчальних проєктів. Поетапне виконання проєктної роботи сприяло активізації усіх видів мовленнєвої діяльності, володіння якими визначають рівень сформованості іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків.

В результаті створення, представлених на рис. 1, циклу тематичних проєктів іноземною мовою, майбутні інженери-енергетики сформували вміння самостійно вчитися, навички роботи з іншомовними джерелами, здатність здобувати інтегровані знання для ефективного використання в академічному та професійному середовищі.

На основі спостереження за виконанням та представленням циклу професійно-орієнтованих проєктів, виявили низку труднощів, з якими зустрілися майбутні інженери-енергетики у процесі проєктної роботи, зокрема: відсутність навичок організації самостійної роботи; неготовність працювати з автентичними іншомовними матеріалами, трансформувати отриману інформацію відповідно до особистих потреб, спонтанно висловлювати думки та дискутувати іноземною мовою. Незважаючи на перешкоди, здобувачі вищої освіти проявили у виконанні проєктних завдань свої інтелектуальні можливості, підвищили внутрішню мотивацію до оволодіння іншомовними знаннями, удосконалили навички самоорганізації та саморозвитку. Про це свідчать цілі, які досягнуті у процесі виконання навчального проєкту, зокрема: удосконалення рецептивних та продуктивних видів мовленнєвої діяльності; активізація та автоматизація практичних умінь і навичок; повторення, узагальнення, збагачення лексичного матеріалу технічними термінами; розширення фонових знань актуальною інформацією; формування таких особистісних якостей, як самостійність, ініціативність, організованість, цілеспрямованість, дисциплінованість, відповідальність, що є запорукою не лише здійснення успішної іншомовної підготовки, але й компетентного виконання обов'язків інженерів-енергетиків у майбутній професійній сфері.

Рис. 1. Характеристика професійно-орієнтованих проєктів

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

іншомовна компетентність навчальний проєкт

За результатами дослідження встановлено, що навчальні проекти доцільно використовувати у процесі формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків. Їх ефективність визначається комплексом взаємопов'язаних та взаємодоповнювальних особливостей, зокрема: створення індивідуальної траєкторії для вивчення іноземної мови; розкриття внутрішнього потенціалу кожного здобувача вищої освіти, незалежно від рівня володіння іншомовними знаннями; стимулювання до самонавчання та саморозвитку; розширення особистісно-професійного кругозору; удосконалення навичок мовленнєвої діяльності; формування комплексу компетентностей (інформаційної, комунікативної, професійної, проєктувальної, дослідницької), необхідних для успішної самореалізації в умовах сьогодення.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо в теоретичному обґрунтуванні науково-технічних проєктів як засобу формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків та характеристиці їх практичної реалізації у процесі оволодіння метамовою спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».

Список джерел

1. Горбатюк Р. М. Теоретичні основи проектної підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Молодь і ринок. № 2 (49). 2009. С. 35-42.

2. Жиляєва Ю. М. Застосування методу проектів у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів іноземних мов: автореф. дис....канд. пед. наук: 13.00.04 / Житомирськийдержавний університет ім. Івана Франка. Житомир, 2012. 22 с.

3. Любчак Н. М. Проектні технології: сутність та особливості використання у навчальному процесі. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2014. Вип. 122. С. 144-150.

4. Мирошниченко В. О. Методика застосування проектної технології у процесі навчання історії в 10му класі: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 / Інститут педагогіки НАПН України. Київ, 2010. 19 с.

5. Романишина О. Я. Теоретичні і методичні основи формування професійної ідентичності майбутніх учителів засобами інформаційних технологій: дис.... д-ра. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка. Тернопіль, 2016. 489 с.

6. Степанюк К. І. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи у процесі проектної діяльності: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.04 / Бердянський державний педагогічний університет. Бердянськ, 2013. 23 с.

7. Тамаркіна О. Л. Дидактичні умови розвитку самостійності студентів вищого навчального закладу: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.09 / Криворізький державний педагогічний університет. Кривий Ріг, 2011. 32 с.

8. Устименко О. М. Типологія проектів у навчанні іноземних мов. Молодий вчений. № 2 (29). 2016. С. 347-352.

9. Цзяці Лі Методика формування художньо-проектних умінь майбутніх учителів музики в процесі вивчення фахових дисциплін: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 / Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Одеса, 2018. 244 с.

References

1. Horbatiuk, R. M. (2009). Teoretychni osnovy proektnoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv-pedahohiv [Theoretical foundations of project training of future engineers-pedagogues]. Youth & market. No. 2(49). pp. 35-42. [in Ukrainian].

2. Zhyliaieva, Yu. M. (2012). Zastosuvannia metodu proektiv u profesiino-pedahohichnyi pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov [Application of the project method in the professional and pedagogical training of future teachers of foreign languages]. Extended abstract of candidate's thesis. Zhytomyr, 22 p. [in Ukrainian].

3. Liubchak, N. M. (2014). Proektni tekhnolohii: sutnist ta osoblyvosti vykorystannia u navchalnomu protsesi [Project technologies: essence and features of use in the educational process]. Bulletin of the Chernihiv National University, Vol. 122, pp. 144-150. [in Ukrainian].

4. Myroshnychenko, V. O. (2010). Metodyka zastosuvannia proektnoi tekhnolohii u protsesi navchannia istorii v 10-mu klasi [Methods of using project technology in the process of teaching history in the tenth form]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv, 19 p. [in Ukrainian].

5. Romanyshyna, O. Ya. (2016). Teoretychni i metodychni osnovy formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnikh uchyteliv zasobamy informatsiinykh tekhnolohii [Theoretical and methodological foundations of the formation of the professional identity of future teachers by means of information technologies]. Candidate's thesis. Ternopil, 489 p. [in Ukrainian].

6. Ctepaniuk, K. I. (2013). Formuvannia doslidnytskykh umin maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly u protsesi proektnoi diialnosti [Formation of research skills of future primary school teachers in the process of project activities]: Extended abstract of candidate's thesis. Berdiansk, 23 p. [in Ukrainian].

7. Tamarkina, O. L. (2011). Dydaktychni umovy rozvytku samostiinosti studentiv vyshchoho navchalnoho zakladu [Didactic conditions of development of self independence of the students of higher educational establishment]. Extended abstract of candidate's thesis. Kryvyi Rih, 32 p. [in Ukrainian].

8. Ustymenko, O. M. (2016). Typolohiiaproektiv u navchanni inozemnykh mov [Typology of projects in teaching foreign languages]. Young scientist. No. 2(29). pp. 347-352. [in Ukrainian].

9. Tsziatsi, Li (2018). Metodyka formuvannia khudozhno-proektnykh umin maibutnikh uchyteliv muzyky v protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin [The method of forming artistic and design skills of future music teachers in the process of studying professional disciplines]. Candidate's thesis. Odesa, 244 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru