Батьківська школа як спосіб формування готовності батьків до навчання їхньої дитини в початкових класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівського національного університету імені Івана Франка

Буський заклад загальної середньої освіти - Гімназії імені Євгена Петрушевича Буської міської ради

Батьківська школа як спосіб формування готовності батьків до навчання їхньої дитини в початкових класах

Надія Ростикус,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової та дошкільної освіти

Леся Зозуля,

Анотація

У статті розглянуто проблему готовності батьків до навчання їхньої дитини у школі як потребу сучасного суспільства, поняття готовності до навчання й адаптації дітей молодшого шкільного віку і їхніх батьків. Визначено мету й основні напрями та теми у роботі з батьками щодо сприяння готовності до навчання їхньої дитини у школі. Представлено результати опитування батьків щодо впровадження батьківської школи. Доведено потребу в реалізації педагогічного просвітництва батьків з основ педагогіки.

Abstract

NadiyaRostykus, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Preschool and Primary Education Department Lviv Ivan Franko National University HalynaBoiko, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Preschool and Primary Education Department Lviv Ivan Franko National University LesyaZozulya, Teacher of Primary School YevheniyPetrushevych Gymnasium Ivan Franko Lviv National University of Buska City Council

Parents' school as a way to form parents' readiness for their children' education in primary school

The article deals with the problem ofparents' readiness to studying of their children at school as a need of modern society. The results of a survey of parents during a conversation about the introduction of a parents' school, which will address the basics of pedagogy for the successful education, development and upbringing of their children are presented. The authors analyze the scientific literature on the existence of systematic work with parents to form their readiness for children's education at school and establish the absence of such activities, but present the idea and method of its implementation in the results of V.O. Sukhomlynskiy's work on the basis of the Pavlyska School, where the Parents' School once functioned. The concept of readiness for learning and adaptation of primary school children and their parents is considered. The authors emphasize that the younger is the child's age, the more parents worry about how their child will adapt, how the teacher will find an individual approach to their child, what to do if the child fails to cope with the tasks, how to help the child in learning so as not to harm him or her. The purpose and main areas of work with parents to promote their children's readiness for school are identified: pedagogy and psychology, values, interests and motivation, child health, behavior and emotions, adaptation, child socialization, new developments in education, assessment and homework. A list of problematic questions (topics) in each area is provided. It is revealed that some parents mistakenly believe that to spend the time and money in training for the development of their children is an investment in themselves, not in their children, and therefore it is difficult for them to accept that the investment in their own training in the basics ofpedagogy for their children's readiness for school is an important contribution to the formation of children themselves. The need to implement pedagogical education of parents on the basics of pedagogy for the successful learning, development and upbringing of their children are proved.

Keywords: readiness for education; adaptation; parents' readiness for their children's education; parents' school.

Основна частина

Постановка проблеми у загальному вигляді. В історії розвитку людства на всіх етапах залишається однією з актуальних гострих проблем - проблема освіти, пере - дання молодшому поколінню кращого досвіду, нагромадженого людством за всі часи. Кожне століття, кожне суспільство мають свої виклики і труднощі. Стрімкий розвиток інформаційного простору сприяє появі нових великих можливостей в освітній галузі та водночас потребує швидкої реакції суспільства на виклики, які вони створюють. Так змінюються й удосконалюються підходи до освітньої діяльності.

Спостерігаючи за батьками дітей дошкільного віку і батьками учнів молодшого шкільного віку з погляду вчителя початкових класів, спілкуючись з батьками учнів, беручи до уваги власний досвід того, як сприймали вступ дитини у школу в ролі мами, бабусі, назріває питання про готовність батьків до навчання їхньої дитини у школі. Аналізуючи наукову літературу, встановлено, що проблемі готовності дітей до навчання в школі присвячено певну увагу, а ось проблему батьківської готовності з психолого-педагогічного погляду в дослідженнях не розглянуто. Однак у працях відомого педагога-класика Василя Олександровича Сухомлинського у томі 4 його праць згадується про «батьківську школу»: педагогіка повинна стати наукою для всіх - і для вчителів, і для батьків. І ми прагнемо дати кожному батькові мінімум педагогічних знань. Для цього в нас є батьківська школа, куди батьки записуються за два роки до вступу їхньої дитини в школу, відвідуючи потім заняття до закінчення нею середньої школи» [5, 42-43]. Однак «Батьківська школа» існувала в роки педагогічної діяльності В. Сухомлинського на базі Павлиської школи, проте не набула масового поширення. Однак така ідея залишається актуальною і в сучасному суспільстві. Саме це є поштовхом до розгляду проблеми готовності батьків до навчання їхньої дитини в школі. Адже справді, що молодший вік дитини, то більше батьки хвилюються про те, як вона адаптується, як педагог знайде індивідуальний підхід до неї; що робити, якщо дитина не справлятиметься зі завданнями, як допомогти їй у навчанні так, щоб не нашкодити. Натрапляємо на відоме в педагогіці твердження, що професійною педагогікою займаються спеціально підготовлені для цього люди - педагоги, а непрофесійною - батьки. Отож, щоб полегшити роки навчання дитини в початкових класах важливо надавати батькам мінімум педагогічних знань.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблему готовності до навчання в школі розглянуто у працях І. Беха, А. Богуш, Н. Гавриш, В. Котирло, О. Кохан, С. Нагорної, В. Сухомлинського, І. Храпової, Н. Шиліної та ін.; адаптації дітей до умов навчання в школі - О. Коровіної, С. Мартиненко, І. Мартинюк, О. Савченко та ін. Про готовність й адаптацію батьків до навчання їхніх дітей знаходимо у працях В. Сухомлинського.

Мета статті - обґрунтувати потребу Батьківської школи задля формування готовності батьків до навчання їхніх дітей у школі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Мета Батьківської школи полягає у тому, щоб дати батькам мінімальні знання з психології (як допомогти дитині адаптуватися до нових умов, як розвиваються процеси сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення тощо на відповідному віковому етапі; як, за словами польського педагога Януша Корчака «піднятися до рівня дитини» [2], як дорослому сприймати процес адаптації дитини тощо); педагогіки (якщо дитина потребуватиме допомоги дорослого під час виконання якогось завдання, то як батьки можуть допомогти, щоб це не суперечило загальним педагогічним законам, як зацікавити дитину до виконання завдань, читання тощо), окремих методик навчання, ключових і предметних компетентностей відповідно до освітніх документів закладів початкової ланки загальної середньої освіти. Нами обґрунтовано ідею Батьківської школи та отримано авторське право (Н. Ростикус, Г. Бойко Літературний письмовий твір «Авторська концепція освітніх курсів для батьків «Батьківська школа» («Батьківська школа». Дата реєстрація 11.02.2020. №95971).

Готовність дитини до школи батьки розуміють надто звужено, спрощено, визначаючи основними домінантами навчання читання й лічбу. А. Богуш стверджує, що в практичному аспекті у закладах дошкільної освіти підготовка дітей до школи в більшості випадків зводиться до формування вузько - предметних знань, умінь і навичок, а це призводить до дублювання змісту, методів і форм шкільного навчання, яке не тільки знижує інтерес дітей до навчання, а й шкодить їхньому здоров'ю [1, 3].

Структурний компонент готовності розглядається за двома складниками: який визначає сформовану готовність особистості до будь-якої діяльності на основі фізіологічного розуміння; який забезпечується професійними якостями особистості, що дають можливість на високому рівні майстерності здійснювати професійну діяльність, забезпечуючи кінцевий результат готовим, якісним продуктом [6, 17].

Адаптацію розглядають як активний процес, який може призвести як до позитивних змін (адаптованості), так і негативних (дезадаптованості). Саме в цей період дитина найбільш потребує допомоги й підтримки з боку педагогів. Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного та психічного здоров'я дитини. Дезадаптованість учнів призводить до неадекватної, погано контрольованої поведінки, конфліктних стосунків, перекручувань в особистісному розвитку, проблем у навчальній діяльності. Дезадаптованість - не процес, а стан, що виникає від незадоволення основних потреб у результаті використання неадекватних способів поведінки [3, 252].

З метою розгляду проблеми готовності батьків до навчання їхніх дітей в школі нами проведено опитування (усне спілкування). Серед опитаних: 36 батьків з Чернівецької та Львівської областей, а також Франції, Німеччини, США, Польщі, Чехії, Італії та Австрії (опитування проводили в аеропорту ім. Короля Данила Галицького, м. Львів, 2020 р.).

12 опитаних з України проживають в місті, по двох у селищі та селі. 16 опитаних іноземців проживають у містах.

За віковою категорією 4 респонденти в категорії 21-25 років, 4 - 26-30 років, 4 - 36-40 років і 4 - 41 і більше років. Серед іноземних респондентів 4 - 19-20 років, 2 - 21-25 років, 4 - 26-30 років, 2 - 31-35 років, 8 - 31-35 років.

Опитуваними були: мами - 10 українок і 3 іноземки, батьки - 0 українців і 4 іноземці, дідусі - 0 українців і 2 іноземці, бабусі - 0 українок і 4 іноземки, а також старші брати і сестри - 4 українці і 6 іноземців.

Ми запитували, чи є досвід того, коли їхня дитина (онуки, молодші брати і сестри) вперше йшла до школи. У частини опитаних є такий досвід, оскільки в сім'ї є старша дитина (діти), яка навчається у початкових класах або вже закінчила початкову школу. Дитина вперше піде до школи у 37,5% опитаних українців і в 40% опитаних іноземців.

На запитання чи відчуваєте (відчували) хвилювання щодо того, як дитина адаптується у 1 класі та навчатиметься в наступних класах, респонденти відповіли так - 62,5% українців і 80% іноземців, ні - 37,5% і 20% відповідно.

Наступним запитанням було, чи хотіли б батьки, щоб були спеціальні професійні курси або тренінги з підготовки батьків до навчання їхньої дитини в школі? На це отримали такі відповіді: так 62,5% українські респонденти і 90% іноземних респондентів, ні - 25% і 0% відповідно, не знаю - 12,5% і 10% відповідно.

Серед тих опитаних, які ствердно відповіли на попереднє запитання, ми уточнили, хто, на їхню думку, мав би проводити такі курси? Відповіді були такі: учитель моєї дитини або педагоги школи, у якій навчатиметься моя дитина - 0% українські респонденти і 40% іноземних респондентів; педагоги з інших освітніх закладів - 0% і 10% відповідно; фахівці, які будуть проводити таке навчання спільно і для батьків і для вчителів - 100% і 40% відповідно.

На запитання, як часто батьки змогли б відвідувати таке навчання, отримали відповіді: у літній період перед навчанням (3-4 рази) - 80% опитаних з України і 22,2% опитаних із-за кордону; у період навчального року (1 раз на місяць) - 20% і 33,3% відповідно. Серед іноземних респондентів були ще відповіді 1 раз на тиждень - 11,1% і коли у школі скажуть прийти - 11,1%.

За навчання батьки готові оплачувати в доступній вартості: 100% опитаних українців і 88,8% іноземних респондентів, 11,1% вважають, що мають бути спеціальні соціальні програми для оплати за навчання батьків.

Під час бесіди ми уточнили, яку інформацію респонденти хотіли б почути на навчанні для батьків задля сприяння готовності до навчання їхніх дітей. Узагальнимо проблемні питання, які було озвучено: адаптація дитини в школі; соціалізація дитини; психологічна підготовка батьків до навчання їхніх дітей; вплив авторитету дорослого; нововведення і зміни у програмах; про стосунки з дитиною з особливими потребами; як реагувати на незадовільну поведінку дітей; як підтримувати інтерес до навчання; як мотивувати дітей; як психологічно підготувати дитину до школи; як навчити дитину виконувати домашнє завдання самостійно; як впевнитися, що дитина готова і достатньо розвинена для вступу у 1 клас; як навчатися батькам спілкуватися зі своїми дітьми.

Ми проаналізували наукову літературу, провели бесіди з вихователями закладів дошкільної освіти, учителями, опитали батьків, дідусів і бабусь України, Франції, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Чехії, Італії та Австрії. Зібрана інформація підтверджує, що ще немає такої форми співпраці школи з батьками. Наголошуємо на тому, що робота з батьками не те саме, що батьківські збори. Проблемі готовності дітей до навчання у школі присвячено певну увагу, а ось проблему батьківської готовності не розглядають, а відтак і немає таких установ, у яких батьків ознайомлюють з основами педагогіки.

За результатами аналізу наукової літератури та опитування батьків ми розробили перелік тем, які будуть корисними для формування готовності батьків до навчання їхніх дітей у школі. Запропоновані теми поділили за відповідними напрямами.

Основні напрями роботи з батьками щодо сприяння готовності до навчання їхніх дітей у школі:

1. Педагогіка і психологія. Не лише вчителі, а й батьки завжди займаються педагогікою і зазвичай не задумуються про це. Від народження дитини мама і тато навчають, розвивають і виховують її самостійно, а вже пізніше частково передають цю місію вчителям. Саме педагогіка і психологія шукають відповіді на питання кого? що? для чого? коли саме? як? де?. навчати, розвивати і виховувати, як дитина на це реагує, сприймає, усвідомлює, починається формуватися її світогляд.

З-поміж загальних основ педагогіки і психології вважаємо за доцільне розглянути: чи дитина готова до навчання у 6 років; готовність батьків віддати дитину до 1 класу; коли розпочинати вивчення іноземної мови; показники готовності дитини до навчання в школі; різницю між раннім, пришвидшеним та інтенсивним розвитком дитини; вплив гаджетів на розвиток дитини; коли і як можна дитині переглядати мультфільми, грати в комп'ютерні ігри; культуру праці та відпочинку; культуру спілкування: дитина-діти, діти-батьки, діти-вчитель, учитель - батьки; що робити, щоб книжка увійшла в життя маленької людини як потреба; мотивацію учасників освітнього процесу; розвиток самостійності дитини у виконанні завдань; оцінювання діяльності дитини; естетичний, художній, інтелектуальний і розумовий розвиток дитини; патріотичне, національне, громадянське, трудове виховання дитини; педагогічну культура матері та батька; потребу піднятися до рівня дитини; навчання - гра чи праця; потребу «поважати дитяче незнання»; відповідальність, права, обов'язки; як навчити дитину вчитися; (не) потребу труднощів у навчанні дітей; душевну рівновагу дитини в навчанні; небезпеку «перегодувати» дитину знаннями і враженнями; (не) байдужість до (не) успіхів дитини; дитячі турботи; потребу подивитися на світ очима дитини; звідки береться поганий вплив; як вчити дитину керувати своїми бажаннями; нахили, здібності, обдарування дитини: як бути; посильне та непосильне для дитини; роль розвитку дрібної моторики дитини в навчанні; підхід «вчити не можна забути»; масштаби вимірювання дитячих радощів і прикрощів.

2. Цінності. Формування цінностей людини розпочинається з дитинства. У ранньому дитинстві цю функцію повністю виконують батьки, у дошкільному віці батьки розділяють її з вихователями, а в початкових класах - з учителями. Тісна співпраця закладу освіти та сім'ї у закладанні ціннісних орієнтирів дитини є, без перебільшення, ключовою. Це пояснюється віковими особливостями дитини зазначеного віку, для якої батьки і педагог є абсолютними авторитетами. Уважаємо за необхідність розгляд проблеми формування цінностей за такими темами: ставлення дорослого і дитини до матеріальних і духовних цінностей; коли і як користуватися «можна» і «не можна», «хочу» і «не буду» великі цінності в щоденних буднях: які вони і як їх знаходити; як говорити з дитиною про міру в матеріальних речах; як підтримувати дитину в пошуках дружби, поваги, довіри; чим і як збагачувати духовний світ дитини; свобода і вибір у становленні світогляду дитини; моральний і духовний розвиток дитини.

3. Інтереси та мотивація: що таке «дитячі інтереси» та як з ними бути; як побачити і розуміти нахили, здібності, інтереси, обдарування і таланти дитини; допомогти, не зашкодити і мотивувати дитячу зацікавленість; як часто дорослі поділяють дитяче захоплення та інтереси; як можна мотивувати дитину навчатися у школі; як допомогти дитині вчитися самостійно виконувати завдання; кожна дитина має талант: здатність розпізнати його; уміти бачити і розвивати таланти дитини; як підтримувати інтерес дитини до навчання.

4. Здоров'я дитини. В освітньому процесі важливо враховувати особливості психофізіологічного розвитку дитини під час виконання нею різного роду завдань. Ключовим виявляться вміння визначати посильне і непосильне для дитини, оскільки стан психофізіологічного комфорту / некомфорту відображається на самопочутті дитини. Що більше ми знатимемо про розвиток дитячого організму, то краще зможемо вберегти здоров'я дітей під час навчання: особливості розвитку дитячого організму; дитячі захворювання; взаємозв'язок навчання і здоров'я; фізичний розвиток дитини.

5. Поведінка та емоції: причини незадовільної поведінки дитини; як допомогти дитині справитися з некоректною поведінкою; емоційний і психічний розвиток дитини; емоційна сфера дитини і дорослого.

6. Адаптація: як допомогти дитині адаптуватися до умов освітнього процесу; як адаптуватися батькам до навчання їхньої дитини у закладі освіти; як педагогу налагодити співпрацю з новими дітьми та їхніми батьками; інклюзія в освітньому середовищі.

7. Соціалізація дитини: труднощі у стосунках з дорослими і однолітками; перенасиченість гаджетами: причини цькувань: як цьому запобігти; гіпер- і гіпоопіка батьків; причини брехливості в дітей.

8. Нове в освіті: ключові зміни в нормативних документах початкової освіти; усе, що може бути корисним батькам.

9. Оцінювання і домашні завдання: оцінювання - мотивація чи покарання; похвала - ідол: звідки він береться.

Цікавим фактом виявилося те, що більшість батьків готові вкладати та вкладають кошти і час дітей у їхній розвиток. Однак, частина дорослих мають хибну думку щодо цього.

Висновки. Отже, відповідно до Сімейного кодексу України, відповідальним інститутом щодо навчання, виховання і розвитку дітей є батьки. Держава в особі вчителя допомагає батькам навчати, розвивати і виховувати їхніх дітей. Однак батьки потребують мінімум необхідних знань з основ педагогіки і психології, щоб ефективно розв'язувати якомога більше труднощів в освітньому процесі їхніх дітей. З огляду на це батьки, вкладаючи ресурс (час і кошти) у своє навчання, насправді продукують розвиток своїх дітей.

Література

дитина школа адаптація батьківський

1. Богуш А. Мовленнєвий портрет п'ятирічної дитини. Дошкільне виховання. 2013. №7. С. 6-10.

2. Корчак Я. Правила життя: вибрані твори / пер. з польськ. Ю.Г. Попсуєнко; післямова М.Ю. Гандзій; художник О.М. Застанченко. Київ: Молодь, 1989. 320 с.

3. Крупник Г.А. Особливості психологічного супроводу адаптації першокласників до навчального процесу. Таврійський вісник освіти. Науково-методичний журнал / КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». 2014. №2 (46). С. 251-257.

4. Мартиненко С. Аналіз типових труднощів у процесі адаптації дітей до навчання в школі. Початкова школа. 2016. №10. С. 40-42.

5. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т. Київ: Радянська школа, 1997. Т. 4: Павлиська середня школа; Розмова з молодим директором. 640 с.

6. Цегельник Т. Характеристика мотиваційного компонента готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти. Молодь і ринок. 2022. №7-8 (205-206). С. 16-20. URL: http://mir.dspu.edu.ua/article/view/267295/263189

References

1. Bohush, A. (2013). Movlennievyiportretpiatyrichnoidytyny [A speech portrait of a five-year-old child]. Preschool education. Vol. 7, pp. 6-9. [in Ukrainian].

2. Korchak, Ya (1989). Pravylazhyttia: vybranitvory [Rules of life: selected works]. Kyiv, 320 p. [in Ukrainian].

3. Krupnyk, H.A. (2014). Osoblyvostipsykholohichnohosuprovoduadaptatsiipershoklasnykiv do navchalnohoprotsesu [Features of psychological support of first-graders' adaptation to the educational process]. Tavriya bulletin of education. Scientific and methodological journal/ KVNZ «Kherson Academy of Continuous Education», Vol. 2 (46), pp. 251-257. [in Ukrainian].

4. Martynenko, S. (2016). Analiztypovykhtrudnoshchiv u protsesiadaptatsiiditei do navchannia v shkoli [Analysis of typical difficulties in the process of children's adaptation to study at school]. Primary school. Vol. 10, pp. 40-42. [in Ukrainian].

5. Sukhomlynskyi, V.O. (1997). Vybranitvory: u 5 t. T. 4: Pavlyskaseredniashkola; Rozmova z molodymdyrektorom [Selected works in 5 vols. V. 4: Pavlyska secondary school; Conversation with the young director. Kyiv, 640 p. [in Ukrainian].

6. Tsehelnyk T. (2022). Kharakterystykamotyvatsiinohokomponentahotovnostimaibutnikhvykhovateliv do profe - siinoidiialnosti v inkliuzyvnykhhrupakhzakladivdoshkilnoiosvity [The characteristics of the motivational component of rediness of future educators for professional activities in inclusive groups of prescooleducatijnal institutions]. «Youth and market». Monthly scientific-pedagogical journal. Drogobych, Vol. 7-8 (205-206), pp. 16-20. [in Ukrainian]. Available at: http://mir.dspu.edu.ua/article/view/267295/263189

Размещено на Allbest.ru