Міждисциплінарний підхід у викладанні фахових дисциплін в системі підготовки майбутніх фармацевтів

AN INTERDISCIPLINARY APPROACH IN THE TEACHING OF PROFESSIONAL DISCIPLINES IN THE TRAINING SYSTEM OF FUTURE PHARMACISTS

The essence of the interdisciplinary approach in the system of training of future bachelors of the specialty "Pharmacy, industrial pharmacy" is revealed. It is substantiated that an interdisciplinary approach in the teaching of professional disciplines is importantfrom the point of view of ensuring the quality ofprofessional training of future specialists in practical pharmacy. Attention is focused not only on the process of training pharmacists, but also on the use of an interdisciplinary approach in preparing graduates for the comprehensive qualification exam.

According to the results of the research, the priority tasks that form the organizational and pedagogical basis of the professional training of future pharmacists based on the interdisciplinary approach are outlined. The need to develop adequate forms and methods of stimulating students to work independently as an integral component of training specialists in the pharmaceutical industry is emphasized.

A list of external and internal factors that influence the planning of the educational process in medical (pharmaceutical) institutions of higher education is given. The general model of training future pharmacists on the basis of an interdisciplinary approach to the teaching of professional disciplines is visualized and its components that can be improved or modernized by the teachers of the educational institution are characterized.

Emphasis is placed on the need to develop professional competencies in the future specialist of practical pharmacy, which make it possible to act competently, meaningfully, carry out analytical and research activities and implement a systematic approach in solving professional tasks.

Keywords: professional training; interdisciplinary approach; professional disciplines; final certification; learning process; systematic approach; pre-diploma practice.

Постановка проблеми. Сьогодні провідні країни Європейського простору вищої освіти активно впроваджують системи підготовки фахівців на основі ідеї створення і використання міждисциплінарних освітніх програми, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності випускників.

Українська система освіти на сучасному етапі розвитку однією з пріоритетних цілей визначає підготовку медичних та фармацевтичних кадрів, здатних творчо й ефективно працювати в динамічних умовах сучасних суспільних реалій. Впровадження освітньо-професійних програм, зорієнтованих на забезпечення реалізації такої мети, актуалізують можливість по-новому оцінювати прикладну спрямованість традиційних методик підготовки майбутніх спеціалістів практичної фармації. Це відкриває нові можливості для здобувачів освіти, а саме: удосконалення компетентностей фахівців, що формуються на рівні як національних вимог, так і міжнародних вимог; підвищення результативності навчально- пізнавальної діяльності, що передбачає організацію керованої самостійної роботи студентів задля розвитку мотивів та навчальних умінь, формування професійної спрямованості мислення, професійних ціннісних орієнтацій і етичних позицій, а також стимулювання потреб у професійній самоосвіті та саморозвитку.

Міждисциплінарний підхід, що використовується у процесі підготовки фахівців спеціальності "Фармація, промислова фармація", є важливим з погляду зору забезпечення якості професійної підготовки та удосконалення супровідної навчально- методичної документації. При цьому має місце посідає розуміння впливу міждисциплінарного підходу не лише на навчальну діяльність, але й на результати державної підсумкової атестації випускників спеціальності "Фармація, промислова фармація".

Тому на сучасному етапі підготовки майбутніх фармацевтів актуальними треба вважати питання пошуку, удосконалення та впровадження методів підготовки фахівців на засадах запровадження міждисциплінарного підходу у системі викладання фахових дисциплін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців, які вивчають особливості професійної освіти, значна кількість дослідників акцентували увагу на відзнаках фахової підготовки кадрів для фармацевтичної галузі. Серед них І. Бойчук, В. Георгіянц, Л. Кайдалова, Є. Книш, В. Сліпчук. Проблемні питання стосовно формування наукового потенціалу інноваційного розвитку вищої освіти студіювалися такими науковцями, як О. Гріш- нова, Т. Боголіб, В. Куценко, В. Кремень, В. Черних.

Крім того, в Україні питанням професійної підготовки майбутніх фахівців фармацевтичної галузі займалися і проводили дослідження низка вчених: Н. Брильова, З. Мнушко, М. Пономаренко, В. То- лочко, Н. Дихтярева, Б. Громовик, О. Гульчій та ін. Разом з тим Д Волох, М. Головенко, В. Толочко, В. Черних, О. Волосовець та ін.

Розглянуто основі підходи до оптимізації професійної підготовки студентів-фармацевтів, враховуючи досвід вітчизняних та зарубіжних науковців, що працюють у цій сфері.

Важливі складові моделі підготовки фармацевтичних фахівців на засадах міждисциплінарного підходу до професійної підготовки у системі викладання фахових дисциплін, розкривалися в роботах таких вчених, як С. Сисоєва, А. Колот, Н. Тверезовська, О. Лисаченко, Н. Сура, Є. Князева, Л. Максимчук та інші [12; 4; 5; 13; 6; 7]. Опрацювання інформаційних джерел дає підстави вважати, що в науковому обігу бракує праць, у яких комплексно досліджувалися б питання міждисциплінарного підходу до професійної підготовки майбутніх випускників спеціальності "Фармація, промислова фармація" у процесі викладання фахових дисциплін. А з урахуванням впливу COVID-19 і військових дій на території країни суттєво змінилися і ключові акценти підготовки майбутніх фармацевтів, що і зумовило актуальність обраної теми.

Метою дослідження є аналіз організаційно-педагогічних чинників підготовки студентів-фармацевтів до професійної діяльності на засадах міждисциплінарного підходу до викладання фахових дисциплін.

Виклад основного матеріалу. Загальноочікувано, що готовність випускників до практичної діяльності у фармацевтичних установах має бути на високому рівні. Тому в будь-якому медичному (фармацевтичному) закладі вищої освіти у пріоритеті має бути розроблення і впровадження нових організаційно-методичних умов професійної підготовки майбутніх фахівців практичної медицини і фармації.

Міждисциплінарний підхід, що використовується при підготовці майбутніх фармацевтів, сприяє розвитку науково-методичної бази для підвищення професійної компетентності здобувачів освіти. В сучасних дослідженнях під професійною підготовкою студентів на засадах міждисциплінарного підходу пропонується розуміти такий вид організації навчальної діяльності, при якому студенти можуть набувати необхідних теоретичних та практичних навичок за обраною спеціальністю, а на виході демонструвати бажаний для роботодавця результат: бути компетентними та конкурентоспроможними фахівцями [5; 13; 6; 7].

На окрему увагу заслуговують організаційно-педагогічні матеріали із завданнями комплексного характеру, які мають бути представлені у "Лабораторних" та "Робочих" зошитах для студентів спеціальності "Фармація, промислова фармація". Завдяки їх використанню передбачається комплексний підхід до перевірки практичної підготовки майбутнього фахівця. "Лабораторні" та "Робочі" зошити пропонуються для використання у медичних (фармацевтичних) закладах вищої освіти під час проведення практичних занять з фахових дисциплін.

Основні завдання, які ми вкладаємо в основу використання організаційно-педагогічних матеріалів при підготовці студентів-фармацевтів, представлені на рис. 1.

Рис. 1. Основні завдання підготовки студентів-фармацевтів на засадах міждисциплінарного підходу до професійної підготовки у системі викладання фахових дисциплін

Варто зауважити, що організація навчального процесу у сьогоднішніх умовах вимагає від учасників освітнього процесу новаторських підходів до формування супровідних навчально-методичних матеріалів та невідкладної реакції на зміни певних вимог до змісту як теоретичних, так і практичних занять у закладах вищої освіти. Оскільки рівень знань та навичок студентів залежить від їх уміння самостійно організовувати власну навчальну роботу, контролювати її якість та терміни виконання, то одним із завдань для закладів вищої освіти є розроблення адекватних форм і методів контролю за самостійною роботою студентів як стратегічного напряму підготовки фахівців фармацевтичної галузі [8; 9; 10].

Планування навчального процесу здійснюється з урахуванням зовнішніх та внутрішніх чинників, що безумовно безпосередньо чи опосередковано впливають на процес підготовки здобувачів освітніх послуг у медичних (фармацевтичних) закладах вищої освіти. Економічна ситуація у країні, трансформація фармацевтичного ринку, відносини суб'єктів ринку, інформаційне забезпечення, недосконала нормативно-правова база - це той невеликий перелік зовнішніх чинників, які впливають на навчальний процес у закладах вищої освіти. Однак серед решти чинників є й ті, які певною мірою все ж таки піддаються змінам, коригуванню, удосконаленню чи модернізації. Основні з них представлено на рис. 2.

Рис. 2. Організаційні чинники підготовки майбутніх фармацевтів на засадах міждисциплінарного підходу у викладанні фахових дисциплін

Навчально-методичні матеріали створюються закладом вищої освіти з урахуванням нормативно - правових вимог та галузевих фахових стандартів. Робочі навчальні програми і тематичні плани фахових дисциплін мають обговорюватися на засіданнях кафедр або циклових комісій професійних фармацевтичних дисциплін. Це надає можливість впровадження міждисциплінарного підходу при викладанні теоретичних питань на лекційних заняттях, перевірці набутих практичних вмінь і навичок на практичних заняттях та визначенні тематики самостійної позааудиторної роботи студентів. Особливої актуальності така політика набуває при впровадженні нових освітньо-професійних програм, зміні кількості кредитів, що виділяються для кожної фахової дисципліни, і тенденції перерозподілу годин між аудиторною і самостійною роботою.

Приміром, наказ МОЗ України від 31.05.2006 р. за № 275 "Про затвердження Інструкції' із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів" [11] потребує опрацювання на заняттях з аптечної технології ліків, організації та економіки фармації, фармацевтичної хімії. Тому викладачам варто узгодити кількість годин для розгляду положень цього документа та визначитися із розділами, де його зміст буде розглядатися у кожній дисципліні. Відповідно, загальні положення документа залишити на розгляд в курсі організації та економіки фармації; по ложе - ння щодо виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки доцільно розгорнуто опрацювати на заняттях з аптечної технології ліків і ці ж питання в курсі фармацевтичної хімії можна винести на самостійне опрацювання студентами. Такого роду організація ознайомлення майбутніх фармацевтів з положеннями нормативного документа дозволяє не витрачати дорогоцінний час на опрацювання одного й того ж матеріалу в межах різних дисциплін.

Людські ресурси. Запорукою позитивного результату впровадження міждисциплінарного підходу до підготовки майбутніх фармацевтів залишається викладач, його бажання працювати над цим питанням, удосконалюватися, вмотивовувати власним прикладом інших, усвідомлювати перспективи впровадження цього підходу і експериментувати задля досягнення позитивних результатів.

Враховуючи поширену практику дистанційного навчання, варто відзначити, що можливості використання міждисциплінарного підходу у навчанні суттєво зросли, як і потреби у підвищенні кваліфікації науково-педагогічних працівників задля їх професійного розвитку, усвідомлення професійних цінностей, свідомої оцінки себе як фахівця [1]. Це питання сьогодні актуальне як ніколи. Численні конференції, вебінари, форуми, чати та інші заходи є реальними та доступними стимулами для підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників медичних (фармацевтичних) закладів вищої освіти [2; 3].

Система практичної підготовки передбачає не лише лабораторні заняття і практико-зорієнтовані кейси, а й виробничу та переддипломну практики, яку студенти проходять перед підсумковою державною атестацією - перед тим, як отримати диплом бакалавра. Основна мета практичного навчання полягає у набутті студентами професійних знань, умінь та навичок для розв'язання виробничих питань; прийняття самостійних рішень під час виконання будь-якої роботи в умовах сучасного виробництва на базі вже отриманих у закладі освіти знань, умінь та навичок, передбачених кваліфікаційними характеристиками. Враховуючи основну мету практичного навчання, вимоги до організації та проведення державного іспиту мають оновлюватися відповідно до сучасних тенденцій роботи фармацевтичних підприємств. Викладачі, які беруть безпосередню участь у розробці екзаменаційних питань та формуванні білетів до державного іспиту, мають бути максимально обізнані з умовами переддипломної практики, можливостями фармацевтичних установ, сучасними умовами роботи аптек та фармацевтичних підприємств з виробництва лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Розмежування понять семестрового іспиту і державної підсумкової атестації випускників. Важливо з усвідомленням підходити до підготовки екзаменаційної документації, а саме теоретичних питань та переліку практичних умінь і навичок. Семестровий іспит надає можливість оцінити рівень опанування здобувачем змісту фахової дисципліни, яка забезпечує (чи сприяє) набуттю загальних та фахових компетентностей. Тому підготовка до семестрового іспиту має базуватися на питаннях і ситуаційних завданнях, що охоплюють основні теми дисципліни. Відповіді передбачаються змістовними, докладними з прикладами відповідних розрахунків і аналізом результатів.

Комплексний кваліфікаційний іспит зі спеціальності "Фармація, промислова фармація" має на меті визначати рівень готовності випускника до практичної діяльності у фармацевтичній галузі. Традиційно на комплексний кваліфікаційний іспит виноситься розгляд п'яти ситуаційних завдань / питань із п'яти фахових дисциплін. Майбутнім випускникам було запропоновано ранжувати відчуття, які вони пережили при підготовці до державного іспиту. За результатами відповідей виявилося: на першому місці - "стрес"; на другому місці - "нереально запам'ятати"; третє місце - "велика кількість непотрібної інформації"; четверте місце - "не відповідає реальним потребам практичної фармації"; п'яте - "втрата дорогоцінного часу на підготовку".

Оцінку здобувачів можна зрозуміти, бо навряд чи достатньо 25-30 хвилин для виконання аналізу та відповідних розрахунків для виготовлення лікарського засобу, відпуску лікарського засобу з торговельного залу; виконання функцій провізора-аналітика з контролю за якістю лікарської форми, прийому лікарської сировини від збирача, проведення вхідного контролю, фармакогностичного аналізу та передавання її на відповідальне зберігання; на завершення - здійснення фармацевтичної опіки при відпуску лікарського засобу для конкретного хворого. На думку більшості стейкхолдерів - респондентів, представників практичної фармації - таку методику варто переглянути як застарілу, малоефективну і не відповідну вимогам сучасності.

Зміст екзаменаційного білету. В екзаменаційному білеті комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності доцільно використовувати одне ситуаційне завдання, максимально наближене до реальних умов / ситуацій, що може трапитися з випускником у майбутній практичній діяльності. Тому має бути напрацьована база ситуаційних завдань і задач (з відкритим доступом) для підготовки до комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності "Фармація, промислова фармація".

По-перше, це буде вмотивовувати здобувачів освітніх послуг до навчання вподовж усього періоду перебування у стінах закладу освіти.

По-друге, вдосконалювати свої вміння та навички на практиці, адже він бачитиме паралель між навчальним процесом і практичною діяльністю у фармацевтичних закладах.

По-третє, студент буде впевненим у своїх силах і знаннях перед іспитом, адже він усе це виконував під час переддипломної практики.

По-четверте, має можливість, при потребі, поділитися власним досвідом вирішення тієї чи іншої ситуації, адже шість тижнів виробничої та переддипломної практики це певний досвід самостійної діяльності в реаліях сьогодення з можливістю самооцінки власних можливостей та самоаналізу на майбутнє.

Підсумовуючи зазначене вище, зауважимо, що державна підсумкова атестація може розглядатися як момент істини: або випускник усвідомлює результат своєї багаторічної праці і продукує набуті знання на іспиті, або він лише загальними фразами намагається вирішити питання атестації. Немає сумніву, що викладачам потрібен перший варіант розвитку події і до нього вони мають поступово підводити студентство, використовуючи комплексний підхід до засвоєння всіх фахових дисциплін.

Організаційно-технічні засоби (новітні інформатично-цифрові технології). Військові дії на території нашої країни внесли значні корективи до підготовки спеціалістів фармацевтичної галузі і зокрема методики проведення державної підсумкової атестації. Беручи безпосередню участь у державній підсумковій атестації в онлайн-режимі та спостерігаючи за роботою колег, приходимо до висновку, що робота в онлайн-режимі дає нам і позитивні моменти, незважаючи на критичне ставлення до такої форми організації навчання. Зазвичай складаючи комплексний кваліфікаційний іспит зі спеціальності "Фармація, промислова фармація", студент має відповідати на питання білету окремо кожному викладачеві відповідної фахової дисципліни з можливістю демонстрації практичних умінь та навичок. За таких умов, викладачі керуються правилами, вимогами й умовами, передбаченими змістом відповідної фахової дисципліни. Водночас інформатично-цифрові технології, що почали активно впроваджуватися у навчальний процес з початком пандемії COVID-19, а потім і кремлівсько-української війни, змусили адаптуватися до нових умов і можливостей роботи зі студентами. Такі умови не виключають можливостей модифікації підходів до організації і проведення не лише підготовки, а й підсумкової атестації майбутніх фармацевтів.

Сьогоднішній державний іспит нагадує більше захист здобувачем дипломної чи магістерської роботи Викладачі мають можливість вислухати відповіді на кожне питання з п'яти фахових дисциплін і, аналізуючи їх, оцінити рівень готовності студентів до практичної діяльності, а також визначитися, на яким питанням надалі варто приділити більше уваги на практичних чи теоретичних заняттях. Окрема увага при цьому має приділятися темам, де відчутно проявляється міждисциплінарна інтеграція.

1. Приміром, відповідаючи на питання з фармакології, студент надає розгорнуту відповідь щодо певного захворювання, вказує на патогенез та лікування (лікарський засіб, рекомендована доза і, враховуючи фармацевтичну опіку, доцільність призначення). Друга частина питання більше стосується організації та економіки фармації, адже в цьому випадку ця дисципліна іде у комплексі з фармакологією, а отже, це питання потребує більшої уваги при вивченні на практичних і теоретичних заняттях з організації та економіки фармації.

2. Якщо студент надає повну характеристику лікарській рослинній сировині за назвою, морфологічними ознаками, хімічним складом, фармакологічною дією, застосуванням у медицині, але має складнощі з прикладами призначення препаратів промислового виробництва із вмістом цієї лікарської рослинної сировини, то у такому випадку варто робити відповідні висновки викладачам і з фармакогнозії, і з фармакології.

Таких прикладів достатньо, щоб зробити висновки щодо системності чи поодиноких випадків незнання того чи того матеріалу; необхідності внесення коректив до змісту теоретичного та практичного складників навчання з метою удосконалення; впровадження міждисциплінарного підходу до навчання у процесі підготовки випускників спеціальності "Фармація, промислова фармація"; врахування зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на навчальний процес.

Висновки

У процесі підготовки майбутнього фахівця практичної фармації передбачається формування у нього професійних компетентностей, які дозволять йому діяти грамотно, осмислено, здійснювати аналітичну, дослідницьку діяльність та реалізовувати системний підхід при виконанні професійних завдань. Виконанню цих завдань безперечно сприяє удосконалення та впровадження міждисциплінарного підходу до професійної підготовки майбутніх фармацевтів у викладанні фахових дисциплін та підготовки випускників до складання комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності. Використання міждисциплінарного підходу сприятиме підвищенню рівня самопідготовки, самовдосконалення та саморозвитку студентів не лише у процесі навчання, а й практичної діяльності у фармацевтичних закладах та установах. Студенти, які засвоюють зміст фахових дисциплін з використанням міждисциплінарного підходу, досягають високих результатів при складанні семестрових іспитів, захисту результатів переддипломної практики і на державній підсумковій атестації за спеціальністю "Фармація, промислова фармація".