Актуалізація аксіологічної сфери майбутніх вихователів до діагностики розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

АКТУАЛІЗАЦІЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ДІАГНОСТИКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Людмила Іщенко, доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри психології та педагогіки розвитку дитини

Тетяна Журавко, викладач кафедри психології та

педагогіки розвитку дитини

Анотація

мотиваційний вихователь діагностика мовленнєвий

Стаття присвячена формуванню аксіологічної сфери майбутніх вихователів до діагностики розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Розкрито особливості сформованості мотиваційної сфери у майбутнього вихователя до педагогічної діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Схарактеризовано рівні підготовленості майбутніх вихователів до діагностики розвитку мовлення дітей дошкільного віку за ціннісно-мотиваційним показником. Експериментально перевірено ефективність методики підвищення мотивації студентів до проблеми діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

Ключові слова: розвиток аксіологічної сфери; підготовка майбутнього вихователя; ціннісно-мотиваційний компонент підготовки; мотивація до професійної діяльності; міжпредметна система; методи навчання.

Annotation

UPDATE OF THE AXIOLOGICAL SPHERE OF FUTURE EDUCATORS TO THE DIAGNOSTICS OF THE SPEECH DEVELOPMENT OF PRESCHOOL CHILDREN

Ludmila Ishchenko, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Psychology and Psychology of Child Development, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University.

Tetyana Zhuravko, Lecturer of the Department of Psychology of Child Development, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University.

The article is devoted to the formation of the axiological sphere offuture educators for the diagnosis of speech development of preschool children. The necessity of providing positive motivation in the preparation of the future educator for children's speech diagnosis was determined. The purpose of the study is to reveal an experimental method of training future teachers of educators to diagnose the speech development of preschool children aimed at actualizing their axiological sphere in a higher educational institution. The features of the formation of the motivational sphere in the future educator for pedagogical diagnosis of the speech development of preschool children are revealed. The level of preparedness offuture teachers for the diagnosis of the speech development of preschool children is characterized according to the value-motivational indicator. The formation of positive motivation in students for professional actions for the development of the creative individuality of older preschoolers is implemented: in the content of the related disciplines “Preschool linguistic didactics”, “Children's psychology”, “Preschool pedagogy”, “Methodology of teaching Ukrainian language in a multicultural environment of preschool education”, “Speech and play activities of preschoolers”, special course “Diagnostics of children's speech development”.

In order to actualize the axiological sphere of future educators, the following forms and methods of training were used: simulation of experimental situations with children, interdisciplinary educational tasks, individual tasks, observation of children, conversations with children, keeping an observation diary. The effectiveness of the method of increasing students ' motivation to the problem of diagnosis of speech development of preschool children was experimentally verified.

Keywords: development of the axiological sphere; training of the future educator; value-motivational component of training; motivation for professional activity; interdisciplinary system; teaching methods.

Виклад основного матеріалу

Сучасна українська освіта орієнтована на здійснення професійної підготовки майбутнього педагога на аксіологічних засадах, оскільки система цінностей педагога є переважно результатом його професійно-педагогічної підготовки у закладі вищої освіти [6].

Одним із завдань модернізації освіти в Україні є формування мовленнєвої особистості, яка б володіла вміннями і навичками вільно та творчо користуватися мовними засобами при вираженні своїх потреб, інтересів, намірів. Тому особливого значення набуває проблема підготовки кадрів у галузі дошкільної освіти, покликаних забезпечити розвиток активної мовленнєвої особистості [2].

Розвиток мовлення дитини в новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти подано як один з основних освітніх напрямів, у якому особливу увагу зосереджено на розвиток мовлення дітей, формування їхньої мовленнєвої компетентності. Особливе значення у професійній підготовці студентів має формування готовності до педагогічної діагностики мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку, яка є обов'язковою складовою професійного становлення педагогів дошкільного профілю, що обумовлено соціальною значущістю мови та її роллю у розвитку особистості [2].

Для реалізації завдань освітнього процесу педагог має володіти фундаментальними педагогічними знаннями, які набувають статусу цінності-знання і реалізуються через педагогічні дії, які втілюють навчальні, виховні, розвивальні технології [6].

Ключовою фігурою у реалізації процесів виховання і навчання молодого покоління є особистість педагога як носія ієрархічної системи педагогічних цінностей. Цінності, ціннісні орієнтації особистості педагога стають його мотиваційними орієнтирами у професійній діяльності на ґрунті «об'єктної рефлексії» [1].

З огляду на означене можна констатувати, що цінності в педагогічній аксіології є правилами, що регламентують педагогічну діяльність і служать сполучною ланкою в галузі освіти та діяльністю педагога, забезпечують успішну самореалізацію у професії.

Тому аксіологічний підхід вважаємо важливою складовою підготовки майбутніх фахівців до педагогічної діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, оскільки його реалізація сприяє формуванню позитивної мотивації, усвідомленої установки та вмотивованого бажання здійснювати цю діяльність.

Глибше зрозуміти феномен педагогічних цінностей, дозволяють нам дослідження здійснені у галузі сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, І. Бех, Г. Ващенко, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Максимчук, В. Огнев'юк, С. Сисоєва та ін ), які спрямовують нас на опанування способів ставлення до дитини, взаємодії з нею в освітньому процесі та професійного становлення.

Науковці зазначають (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев'юк), що освіта в добу глобалізації та високих технологій - це чинник сталого розвитку, формування демократичного суспільства, її конкурентоспроможності. Щоб особистість не втратила своєї сутності, на думку В. Кременя, потрібна філософія людиноцентризму як адекватного знання про людину, яке всебічно обґрунтовує необхідність безумовної переваги її вищості, духовності [4, с. 88].

Рівень розробленості категорії «цінності» у сучасній українській педагогічній науці засвідчують праці В. Галузинського, І. Зязюна, C. Сисоєвої. Вагомий внесок у становлення теорії педагогічних цінностей зробили А. Богуш, І. Луценко, О. Сухомлинська, Л. Хомич, та ін., які правомірно стверджують про відповідність ціннісно-смислового ядра особистості педагога з ціннісно-смисловим змістом професійного соціуму, що визначає його професійно-особистісне самовизначення і забезпечує успіх у професійній діяльності. Означена система цінностей майбутнього педагога має формуватися у освітньому процесі закладу вищої освіти: у змісті навчання і виховання, у викладанні всіх дисциплін на різних освітніх рівнях [6].

Дослідники (І. Бех [1], А. Богуш [2], І. Луценко [5]та ін.) виокремлюють найбільш значущі цінності, які характеризують стан любові й прихильності до дітей, потреби у взаємодії з ними.

Так, І. Луценко, у своєму дослідженні розкриває аксіологічний підхід у підготовці майбутніх вихователів до комунікативної діяльності старших дошкільників, де розглядає цінності, які пов'язані з утвердженням педагога у професійному середовищі: задоволення потреби у спілкуванні з дітьми, їхньої прихильності, обмін цінностями, захопленість педагогічною професією [5, с. 62].

Здійснений аналіз сучасного стану теорії цінностей дає підстави обґрунтувати аксіологічний підхід як методологічний орієнтир підготовки майбутніх вихователів до розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку, що передбачає трансформацію мети, змісту і педагогічних технологій навчання.

Мета дослідження полягає у розкритті експериментальної методики підготовки майбутнього вихователя до діагностики розвитку дітей дошкільного віку спрямованої на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери в межах підготовки фахівця у вищому закладі освіти.

Спостереження та аналіз педагогічного процесу в закладах дошкільної освіти показали, що вихователі мають значні труднощі при виявленні особливостей мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

У процесі дослідження вирішувалися такі завдання:

- розкрити особливості сформованості мотиваційної сфери у майбутнього вихователя до педагогічної діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку (дослідити наявність у студентів позитивної мотивації до проблеми формування творчої індивідуальності старших дошкільників;

- експериментально перевірити ефективність методики підвищення мотивації студентів до проблеми діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

Усіх респондентів було поділено на 2 групи: експериментальна (ЕГ) і контрольна (КГ). На діагностувальному етапі було задіяно 60 студентів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, які навчаються за спеціальністю 012 Дошкільна освіта.

Для оцінювання стану сформованості у студентів позитивної мотивації до педагогічної діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, визначено мотиваційно-ціннісний критерій з показниками (наявність позитивної мотивації до проблеми педагогічної діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку; інтерес до педагогічної діяльності з мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку; ціннісне ставлення до дитини як до суб'єкта мовленнєвої взаємодії).

Визначення рівнів підготовленості студентів здійснювалося згідно з виділеними критеріями і показниками. До кожного показника розроблено діагностичні методики і критерії оцінювання [2].

Високий рівень підготовленості до діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Студенти, які виявляють інтерес до цієї проблеми, розуміють її як пріоритетний вид професійної діяльності. За несприятливих умов ціннісне ставлення до дитини як до суб'єкта творчої взаємодії залишається поза їхньою увагою (44-47 бали).

Достатній рівень підготовленості до діагностики мовленнєвого розвитку дітей демонструють ті студенти, які виявляють інтерес до цієї проблеми, розуміють її як пріоритетний вид діяльності. За несприятливих умов ставлення до дитини як до суб'єкта спілкування залишається поза їхньою увагою (26-43 бали).

Середній рівень підготовленості до професійної діяльності мають ті майбутні вихователі, які виявляють несуттєве зацікавлення до проблеми здійснення діагностики мовленнєвого розвитку дошкільників, не завжди обирають її як важливий напрям професійної діяльності. У певних навчально-виховних ситуаціях помітна зміна характеру взаємин на суб'єкт-об'єктні (12-25 балів).

Низький рівень підготовленості до діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку властивий тим майбутнім вихователям, які не виявляють інтересу до цієї проблеми, не обирають її як пріоритетний напрям професійної діяльності (11 балів).

Оцінювання стану сформованості у студентів мотиваційно-ціннісної сфери до діагностики розвитку мовлення дітей дошкільного віку здійснювалося за допомогою діагностувальних завдань, що передбачали виявлення: позитивної мотивації, інтересу до проблеми діагностики мовленнєвого розвитку дітей; ціннісного ставлення до дитини як до суб'єкта мовленнєвої взаємодії. Обробка їхніх результатів засвідчили відсутність у студентів експериментальних та контрольних груп високого рівня досліджуваної здатності.

Рівні підготовленості майбутніх вихователів до діагностики розвитку мовлення дітей дошкільного віку за мотиваційно-ціннісним критерієм представлено у таблиці 1.

Як засвідчують результати дослідження, високого рівня підготовленості за ціннісно-мотиваційним критерієм у майбутніх вихователів не було виявлено. Достатній рівень виявили 20,5 % студентів (ЕГ), 23,8 % студентів (КГ). Вони цікавляться проблемою діагностики мовленнєвого розвитку дітей, визначають її як пріоритетний напрям майбутньої професійної діяльності. Більшість студентів за мотиваційноціннісним критерієм 57,5 % (ЕГ), 56,4 % (КГ) - мають середній рівень підготовленості.

Таблиця 1

Результати розподілу майбутніх вихователів за рівнями підготовленості до здійснення діагностики розвитку мовлення дітей дошкільного віку за мотиваційно-ціннісним критерієм (у%)