Психоемоційний енергетичний потенціал як показник фізичного стану людини

Psychoemotional energy potential as an indicator of human physical well-being

It is known that positive emotions improve health and prolong a person's life, increase immunity and prevent the development of depression. The psychoemotional state worsens, concentration decreases, negative thinking prevails with a lack of energy; there is weakness, apathy, loss of self-confidence. The article presents certain theoretical and empirical results of research that reveal some positions of psychoemotional energy potential (PEEP) of a person based on psychophysiological data. In order to control and regulate the human physical well-being, the studies of changes in PEEP along with other indicators (vital capacity, heart rate, oxygen saturation, strength, weight change) of middle-aged people before and after exercise have been shown. The importance of PEEP management as an indicator of a person's physical well-being is emphasized, which in most cases is not taken into account. In order to train, work and “live at full capacity” you need not only to load yourself as much as possible, but also to be able to “zone out” and fully recover. It is revealed that psychoemotional energy potential activates a person's physical well-being. Emotional-motivational and energy-active components of different order are important features of PEEP. It is shown that taking into account the available data on changes in PEEP indicators allows regulating the general physical well-being of a person in the training process. It is established that the creation of certain conditions of human activity and training process, such as: optimization of physical activity; coping with stress and negativity through gymnastics, meditation, breathing exercises and relaxing techniques; normalization of sleep; healthy vitamin food and creativity that adds positive emotions, significantly increase PEEP physical well-being. Recommendations for PEEP stimulation are also provided.

Keywords: positive emotions, psychoemotional energy potential, physical well-being

Вступ та сучасний стан досліджуваної проблеми

Чому дітям подобаються рухливі ігри та естафети? Тому що, в першу чергу, вони підвищують психоемоційний енергетичний потенціал, розвивають їх творчі здібності, індивідуальність, ініціативність, сміливість та винахідливість, а головне в рухливих вони діти можуть самостійно, дозувати навантаження та визначати самим як: рухатись, бігати чи ходити, швидко чи повільно, відповідно до їх психоемоційного енергетичного та фізичного стану. Відомо, що в молодшому шкільному та підлітковому віці переважають процеси збудження над процесами гальмування. «Командна взаємодія та узгоджені дії для досягнення спільного успіху залежать від розуміння стану всіх членів команди, допомагають контролювати негативні емоції та надавати необхідну допомогу, яка зміцнює дух команди» (Льошенко, 2015). Проблему психічної енергії неможливо «відокремити від жодної галузі знання так само, як і від природничих наук і техніки, це стосується не тільки психологічної та медичної точок зору, але охоплює також філософські, релігійні та загальні світоглядні проблеми, оскільки вона пов'язана з усіма проявами життя». При дефіциті енергії погіршується психоемоційний стан, знижується концентрація уваги, переважає негативне мислення. Ми відчуваємо слабкість, апатію, втрачаємо впевненість у своїх силах. Можлива поява депресивних симптомів. Автори книги: «Життя на повну потужність» Джім Лоер і Тоні Щварц, рекомендували керувати не своїм часом, а своєю енергією (Лоер, Щварц, 2018). Фізичний адаптаційний потенціал розглядався, «як інтегральне утворення, що поєднує у складну систему латентні індивідні, психологічні та соціально-психологічні властивості і якості, які актуалізуються для створення та реалізації нових програм поведінки у змінених умовах життєдіяльності» (Литвиненко, 2021).

За дослідженнями науковців, у людей, які позитивно сприймають світ, нижчий кров'яний тиск, зменшується ризик серцево-судинних хвороб, нормалізується маса тіла та рівень цукру в крові. Позитивні емоції підвищують імунітет та не дають розвинутися депресії. Навіть у важко хворих людей покращується якість життя, коли вони уникають сумних переживань та звертають увагу на позитивні сторони кожного дня. За результатами масового дослідження Бекка Леві та Авні Бавіші з Йєльської школи громадського здоров'я, (n=4000) віком понад 50 років, враховуючи: вік, стать, расові відмінності, рівень освіти та стан здоров'я з психологічної точки зору «люди, які мислили позитивно, більше вірили у власні можливості, легше переживали стрес і були більш схильні дотримуватися здорових звичок. А у фізіологічному аспекті, хто добре сприймав власне старіння, був нижчий рівень С-реактивного білку, концентрація якого підвищується при запаленні, викликаному стресом. С-реактивний білок асоціюється з захворюваннями серця атеросклерозом та гострим інфарктом міокарда. У людей, що зациклювалися на негативних переживаннях рівень С-реактивного білку був вищий. Виявилося, люди які не сприймали старіння як щось жахливе, жили відчутно довше».

Мета дослідження - дослідити можливість використання даних психоемоційного енергетичного потенціалу для контролю та регулювання фізичного стану людини.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити існуючі дані про можливість врахування психоемоційного енергетичного потенціалу (ПЕЕП) для контролю та регулювання фізичного стану людини.

2. Визначити методи та показники, які б характеризували дані про ПЕЕП.

3. Узагальнити психологічні рекомендації для стимулювання ПЕЕП.

Основна частина

Методи дослідження: 1. Аналіз наукової та методичної літератури.

2. Використання методу біолокації для визначення ПЕЕП при дозуванні фізичних навантажень.

3. Педагогічний експеримент, в якому поряд з визначенням ПЕЕП проводили реєстрацію життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), насичення крові киснем (SpQ2), станової сили та зміни маси тіла до та після тренувань людей середнього віку.

При відборі методів дослідження керувались наступними принципами:

- Принцип валідності інструментарію методів для предмету дослідження;

- Принцип доступності використання обраних методів в умовах модельованого навчального процесу;

- Принцип можливості використання показників вимірювання в певних одиницях.

Значний внесок у вирішення проблеми емоційної стійкості та зрілості особистості зроблено науковою школою О.Я. Чебикіна, авторами А. Маурер, J. Murray та іншими, в роботах яких викладені загальні уявлення щодо їх дослідження та формування. Проведено глибокий аналіз проблеми емоційної стійкості. Особлива увага приділена пошуку та діагностиці факторів, детермінуючих емоційну стійкість у професійній діяльності людини. Описані певні умови формування та підтримки емоційної стійкості (Чебикін, 1995). Вивчено основні закономірності становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці. Виділено «основні етапи її становлення: перший етап (11-13 років) характеризується домінуванням експресивності; другий етап (14-15 років) - домінуванням саморегуляції; третій етап (16-17 років) відображає суттєве вдосконалення особистісного рівня прояву емоційної зрілості; четвертий етап (18-23 років) є періодом автономно-збалансованого та відносно стійкого прояву емоційної зрілості». (Павлова, Чебикін, 2005). У цьому випадку ми бачимо специфічні особливості розвитку, які в певній мірі можуть характеризувати окремі моменти психоемоційного енергетичного потенціалу. Більш спрямовано до його пізнання підійшли Джім Лоер і Тоні Щварц, спеціалісти, які тренували американський спецназ ФБР, провідних спортсменів США, а потім і колективи топ-менеджерів. Вони рекомендували керувати не своїм часом, а своєю енергією. Перший є головою та виконавчим директором Human Performance Institute, широко відомий своїми науковими працями у сфері психології високих результатів та топ-менеджменту. Другий -- президент вищеназваного Human Performance Institute, співавтор тренінгових програм даного центру. Їхня книга називається «Життя на повній потужності! Управління енергією -- ключ до високої ефективності, здоров'я та щастя». Англійською термін «повна потужність» виглядає як Power of Full Engagement, що також перекладається, як «Сила повної участі». Проблема в тому, що люди працюють на півсили або взагалі без енергії, пов'язана не з лінощами, а з виснаженням і невмінням керувати своєю енергією. Вони прийшли до висновку, що ми начебто біжимо безкінечний марафон, постійно витрачаємо свою енергію, не дбаючи про її відновлення. Необхідно докладати максимальних зусиль для досягнення результату, а потім максимальних зусиль для відновлення. Вказані фахівці багато років займалися психологічною підготовкою провідних спортсменів великого тенісу та задавалися питаннями: «Чому два спортсмени з рівнозначними потенціалами та навичками не займають такі ж рівнозначні місця на п'єдесталі?». Виявилось, що «секрет спортсмена був у його умінні короткочасно розслаблятися перед подачами у найвідповідальніший момент гри. Концентрація, вольові якості та загальна якість гри останнього з роками зменшуються, якщо не зважати на вищеописані маленькі деталі. Правильно розпоряджатися власною енергією та часом -- це одне з найвищих умінь сучасної людини -- істоти, яка вічно кудись поспішає» (Лоер, Щварц, 2018). Спортсмен, який щодня із року в рік зазнає монотонних навантажень поступово знижує свій енергетичний потенціал та втрачає свої сили. Крім того, він стає вразливішим перед різними захворюваннями. За даними Федерального центру лікувальної фізкультури та спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку РФ, «тільки 12% людей після заняття спортом високих досягнень залишаються відносно здоровими». Змагання - це своєрідний стрес. Екстремальні умови змагань викликають у спортсменів нервово-психічну напругу. Щоб реалізувати в змаганні всі свої можливості, спортсмен повинен діяти з високим ступенем точності, в різноманітних умовах, не зважаючи на негативний вплив інших людей та не допускати помилок. Самостійно регулювати стан нервово- психічної напруги можна лише в результаті систематичної психологічної підготовки. «Таким чином, метою психологічного забезпечення спортсменів є формування у них такого психічного стану, коли вони можуть максимально користуватись своєю загальною та спеціальною підготовленістю, щоб показувати на змаганнях максимально можливі результати, та протистояти великому обсягу перед змагальних і змагальних факторів, які негативно впливають на готовність спортсмена, проявляти високу емоційну стійкість та надійність у змагальній діяльності» (Гринь, Шматко, 2021; Заика, 2004; Коняєва, 2006).

Психологи рекомендують підтримувати здоровий хвилеподібний ритм на всіх чотирьох рівнях основних джерел енергії: фізичному, емоційному, розумовому та духовному. На практиці можна завести «Щоденник енергії» та вести спостереження цих основних напрямків: Фізична енергія - це передумови гарного сну, правильного харчування та постійних рухів. Потрібно поступово створити необхідні емоційні умови для повноцінного сну, харчування та фізичної активності. Експериментально доведено, що зменшення сну на півтори години призводить до зниження концентрації на 30%, що викликає аварії на дорогах, через неуважність водіїв та відбувається більшість помилок на роботі через нашу незібраність, відсутність концентрації внаслідок поганого сну. За прикладом енергетичного циклу Деніела Брауні: «Покращуючи якість сну, ми ліквідуємо наслідки недосипання, збільшуємо концентрацію, усуваємо занепокоєння та наповнюємо організм енергією, ми активізуємо життєві сили, підвищуємо увагу та продуктивність». За Аюрведа - цілісної медичної системи: для ефективної діяльності мозку рекомендується спати вісім годин. Коли у старовинних мудреців аюрведи запитали: «Чи повинні ми хворіти і старіти?» Відповідь була: «Ні». Необхідно також проаналізувати якість їжі, побудувати свій раціон на продуктах, які забезпечують нас правильною енергією, звернувшись до фахівців. Людина створена для руху, для діяльності. Всім відома крилата фраза І.П. Павлова; «Життя - це рух!». А коли його запитали: «Що ж таке відпочинок?» Він відповів: «Зміна виду діяльності». У І.П. Павлова є ще одна крилата фраза: «Сама перша думка про рух - це початок руху!» Менше сидіти - більше рухатись. Кожні півтори години слід вставати та хоча б прогулятися. Щоранку слід робити зарядку - вправи, які вам приносять радість хоча б 15 хвилин. Обов'язково повинні бути перерви на активний відпочинок та фізичні вправи у тижневому розкладі. Емоційно-фізична енергія - це все те, що може сприяти комфортній діяльності людини. Найбільше енергії дають емоційні джерела. Це дружба, кохання, стосунки, визнання - весь спектр позитивних емоцій, які ми відчуваємо в житті. Важливо враховувати, чи вистачає позитивних емоцій, і якщо ні, слід подумати, як і від чого їх отримати? Позитивно оцінювати оточуючих є запорука власних успіхів. Це дає колосальний приплив енергії. Успішні особистості і взагалі відомі публічні люди постійно використовують цей принцип у своєму житті. Психологи рекомендують оточити себе теплом і радістю: зустрітися з друзями, написати добрі листи людям, яким ви давно хотіли подякувати, організувати сімейне свято, написати пару приємних Science and Education, 2022, Issue 1 слів знайомим, зателефонувати батькам. Взагалі, постаратися максимально використати силу емоційного джерела енергії у своєму житті.

Важливо щодня приділяти час улюбленим заняттям, що дають нам радість та енергію, розкривають наш творчий потенціал. Слід визначити для себе найпривабливіші види діяльності, які не вимагають надмірних зусиль, виконуючи які, ми відчуваємо свою потребу та ефективність і включати у свій план дня найбільше таких справ. Виділити особистий вільний час та дотримуватись його. Науково доведено, що звичайні прості дотики можуть зменшити відчуття непотрібності у навколишньому соціумі, покращити настрій, а в критичних випадках - навіть зменшити больові відчуття. Це відбувається тому, що безліч рецепторів в нашому тілі підчас дотику чи обіймів, викликають зменшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) та тиску крові. При цьому виділяється кортизол - гормон стресу, який зменшує відчуття напруги та тривожності (Campero, Baumann, Ochoa, 2011; McGlone, Olausson, Boyle et al. 2012). Згадайте передстартовий стан (стартова лихорадка) спортсменів перед змаганнями. А кожне змагання - це своєрідний стрес, інтенсивність пливу якого залежить від важливості та рівня змагань. Кваліфіковані спортсмени перед початком важливої гри або поєдинку стають у коло, обнімаючись, а потім з'єднують разом свої долоні з тренером в один дотик (сплеск). Волейболіста, після вдало виграного очка, товариші по команді плескають в його долоні; а в футболі, що відбувається після забитого голу. Автора голу майже збивають з ніг, радісно навалюючись на нього! Таким чином спортсмени діляться між собою позитивними емоціями та енергією. Важливий момент при плануванні навантаження - враховувати емоційну привабливість занять та ефект новизни, які виграють важливу роль в ефективності тренування фізичних якостей. Наприклад, при тренуванні статокінетичної стійкості у дітей молодшого шкільного віку, у яких продовжує формуватись вестибулярний апарат (він досягає рівня дорослих у 10-12 років), щоб не викликати перетренування в експериментальному дослідженні, ми використовували різноманітні пристосування (ропеди, циклопеди, надувні камери, різноманітні гойдалки, електромеханічні крісла) у поєднанні з рухливими іграми, які подразнювали вестибулярний аналізатор у різних площинах. Емоційна привабливість таких тренувань давала можливість багаторазово виконувати такі вправи, відволікала дітей від неприємних відчуттів подразнення вестибулярного апарату, та не викликала перетренування. Такий змішаний метод тренування виявився найбільш ефективним порівняно з активним (коли діти самі виконували активні вправи) та пасивним (коли вони були в пасивному стані, а подразнення вестибулярного аналізатора викликали за допомогою товаришів або електромеханічних пристроїв (Чустрак, 2015). Простий спосіб, як визначати зміну енергії у тілі - заміряти середні параметри психоемоційного енергетичного потенціалу (ПЕЕП) до та після фізичних вправ (Красавин, 2000). З метоюдослідження фізичного стану ми проводили такі дослідження серед дітей та дорослих, які займались простими гімнастичними вправами (Чустрак, Кизирян, Стадник, 2018). Дослідження показали, що із збільшенням кількості занять, у тих хто займався, поступово збільшувались показники ПЕЕП, як до так і після тренування. Наприклад, до експерименту показники ПЕЕП були до тренування від 0,5 до 1у.о., а після тренування - від 7 до 10у.о., а після дев'яти місяців занять у чоловіків: до тренування - 3,4-3,6у.о, після тренування 33-34у.о. У жінок: до занять - 2,35- 2,9у.о., після занять - 22-26,7у.о., (Табл.1).

Запропоновані регулярні гімнастичні вправи, як ми бачимо, позитивно впливали на фізичний стан чоловіків та жінок. У останніх також покращувались показники станової сили, ЧСС, життєвої ємкості легенів (ЖЄЛ) та насичення крові киснем (SpQ2), що сприяло покращенню психоемоційного стану учасників експерименту, (Табл.2). Пропуски занять знижували показники ПЕЕП. Простудні захворювання різко зменшували параметри ПЕЕП. Після вимушених пропусків занять, чоловіки та жінки, які раніше займались спортом, швидше відновлювали попередній ПЕЕП, порівняно з тими хто не займався раніше спортом. Використання загально-розвиваючих вправ з тренажерами «Ударник», які створювали ударно-хвильовий ефект, зацікавлювали учасників своєю новизною, незвичними відчуттями, викликали позитивні емоції, збільшували параметри ПЕЕП та підвищували показники фізичного стану (Чустрак, Кизирян, 2020).

психоемоційний енергетичний фізичний стан

Таблиця 1

Зміна середніх параметрів психоемоційного потенціалу після дев'яти місяців тренувань у чоловіків та жінок середнього віку