Досвід використання інформаційної технології для виявлення схильності до лідерства майбутніх інженерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід використання інформаційної технології для виявлення схильності до лідерства майбутніх інженерів

Романовський Олександр Георгійович, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри; Гура Тетяна Віталіївна, кандидат педагогічних наук, доцент, професорка; Михайличенко Валентина Євдокимівна кандидат філософських наук, доцент, професорка, Чеботарьов Микола Корнійович, кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І.А. Зязюна Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Анотація

Розглянута роль лідерства в управлінській діяльності та актуальність формування лідерських якостей майбутніх інженерів під час навчання у вузі. Показано, що в сучасній психолого-педагогічній науці недостатньо досліджена роль усвідомлення студентами свого «Я» для формування їх лідерського потенціалу. З метою отримання інформації про способи і методи збору, обробки даних для вирішення цієї проблеми був використаний багатофакторний особистісний опитувальник американського вченого Р.Б. Кеттела в якості інформаційної технології, яка має необхідні вхідні дані про первинні фактори, які допомагають виявити тих, хто має високий рівень схильності до лідерства. Встановлено, що число майбутніх лідерів становить 38,6% від загальної кількості опитаних. Цікавим є їх психологічний портрет, складений на основі обробки даних за допомогою дослідження основних компонентів інформаційної технології.

Результати дослідження дозволили зробити висновок про те, що для більшості майбутніх лідерів характерним є наявність передумов для успішної управлінської діяльності. Однак у них недостатньо розвинений ряд інтелектуальних, а також емоційних і комунікативних якостей, які сприяють розвитку лідерського потенціалу. Зроблений висновок про необхідність активного використання цих якостей під час навчання. Показано, що рішення поставленого завдання пов'язане з педагогічним забезпеченням і вдосконаленням методів, засобів і організаційних форм, що сприяють виявленню лідерського потенціалу, його формуванню та розвитку. Розглянуто способи і методи активізації цього процесу, які спрямовані на усвідомлення реального образу «Я» і цілеспрямоване самовдосконалення шляхом створення необхідних педагогічних умов в освітньому процесі вузу. Для цього необхідно використання інформаційних технологій, які сприятимуть вирішенню цієї проблеми.

Ключові слова: інформаційна технологія; лідерський потенціал; схильність до лідерства, формування; педагогічне забезпечення; освітній процес.

Abstract

The experience of information technology application for detecting predisposition to leadership of future engineers

Oleksandr G. Romanovskiy, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Corresponding Member of NAES of Ukraine, Head of Department; Tetiana V. Hura; PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of Department; Valentyna Yev, Mykhaylychenko, PhD of Philosophical Sciences, Associate Professor, Professor of Department; Mykola K. Chebotarev, PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor at Pedagogy and Psychology of Social Systems Management Department named after academician Ivan Ziaziun, National Technical University “Kharkiv Politechnic Institute”

The role of leadership in managerial activity as well as actuality of forming leadership skills of future engineers while studying at a higher education institution. The definition of the notions of «leadership» and «leader» is given. It is shown that in current psychology-pedagogic science, the role of students' self-awareness of their «self-image» in forming a leader's personality has not been sufficiently studied. To obtain information on the ways and methods of collecting and processing the data to solve this problem, the American scientist R. B Kettle's multifactor personality questionnaire was applied as an information technology having the needed entrance data on the initial factors characterizing engineers-to-be with a high level in predisposition to leadership. It was determined that the number of such students was 38.6% of the respondents.

Their psychological portrait was compiled on the basis of data procession by researching the main components of the information technology. The obtained results enabled to conclude that the majority of students lack in a number of traits facilitating the leadership potential development.

This is characteristic of the intellectual traits bloc, as well a number of other emotional and communicative traits. A conclusion was made on the need in activating them in the course of training. It is shown that solving of the set task is connected with pedagogic support of improving the methods, means and organization forms that ensure detecting the leadership potential, its forming, and development. The ways and methods of activating this process aimed at realizing of the actual «self-image» and purposeful self-perfection through forming necessary pedagogic conditions in the education process at a higher education institution. To this effect, it is needed to apply information technologies, which will facilitate solving this problem.

Keywords: information technology; leadership potential; psychic activity; personality's predisposition; pedagogic support; education process.

Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті обумовлюють спрямованість майбутнього фахівця не лише на опанування професійними знаннями, але й на виявлення та формування в нього лідерських якостей. Такі вимоги до особистості майбутнього фахівця технічного профілю вказують на необхідність спрямування його особистості до здійснення управлінської функції, організаційного впливу на підлеглих, виконання ролі лідера, що забезпечує ефективність їх майбутньої професійної діяльності.

Постановка проблеми

Лідерство - природний соціально-психологічний процес у групі, побудований на впливові особистого авторитету людини на поведінку членів групи. Його можна виявляти і формувати, ґрунтуючись на наявності відповідних якостей особистості та її схильності до того чи іншого виду діяльності. Лідери - це люди з організаторськими здібностями, які вміють впливати на інших задля виконання певного завдання або організовувати їх успішну працю будь-де в будь-яких ситуаціях. Для ефективної підготовки майбутніх інженерів до лідерства слід вивчити соціально - психологічні особливості його прояву в студентських групах. Це потребує активізації самосвідомості особистості і педагогічного забезпечення вдосконалення методів, засобів і організаційних форм, що забезпечують виявлення лідерського потенціалу, його формування та розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвиток лідерського потенціалу у студентів є актуальною проблемою для закладів вищої освіти (ЗВО), оскільки саме в цей період починають формуватися громадянська позиція студента, ціннісні орієнтації, визначення життєвих потреб та пріоритетів [1, 2]. Розробці цієї проблеми присвячені роботи таких науковців: Белякової Н.В., Гапонюк З.Г., Головешко Б.Р., Гури Т.В., Дригіної І.В., Євтихова О.В., Зоріної А.В., Калашникової С.А., Кричевського Р.Л., Новікової С.А., Костиря І.В., Михайличенко В.Є, Пономарьова О.С., Романовського О.Г. та інших. Роль інформаційних технологій у формуванні майбутніх лідерів розглянута такими зарубіжними авторами: Jan L. Carmichael, Chris Collins, Peter Emsell, Jon Haydon [3]; Луїс Хікман, Месут Акдере [4]; Richard L., Daft Nelson [5]; John V. Farr, Donna M. Brazil [6] та іншими. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, які сприяють вирішенню зазначеної проблеми і ролі психології в цьому процесі [11, 20], можна констатувати, що в роботах з психолого-педагогічних наук недостатньо досліджено роль самосвідомості студентами певного образу «Я» у формуванні особистості лідера. Удосконалення людини як системи, що самоорганізовується і самопрограмується можливо тільки за однієї умови - неодмінного розвитку власної самосвідомості. Це визначає інтерес до цієї проблеми з боку педагогічної науки та її взаємозв'язку з психологією.

Мета дослідження: використання інформаційної технології для визначення наявності якостей, які характерні майбутнім інженерам, схильним до лідерства; вивчення ролі самосвідомості під час формування лідерського потенціалу здобувачів, а також способів і методів активізації їх схильності до лідерства під час навчання.

Теоретичні основи дослідження

Проблему самосвідомості вивчали такі вчені: Ананьєв Б.Г., Бех І.Д., Бернс Р., Бодалев А.А., Виготський Л.С., Кон І.С., Леонтьєв А.Н., Петровський О.В., Рубінштейн С.Л., Спиркин А.Г., Столін В.В. та ін. Автори під самосвідомістю розуміють переживання цілісності «Я» і його індивідуальних рис, що формує образ «Я». Цей образ себе та ставлення до себе нерозривно пов'язані з прагненням до змін, із самовдосконаленням. Кон І.С. пише, що сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід усвідомлює себе як суб'єкт діяльності, називають самосвідомістю, а його уявлення про самого себе складається в образ «Я» [9]. Самосвідомість прагне підвищити ефективність і надійність людини як системи, що діє в предметному світі.

Самосвідомість слугує для розуміння самого себе, організації власної життєдіяльності людини, її взаємодії з навколишнім світом та іншими людьми. Її визначають як свідоме когнітивне сприйняття і оцінку індивідом самого себе, думки про себе. Це важлива ланка розвитку особистості, яка формується під час його повсякденного спілкування з іншими людьми, з суспільством. Вплив самосвідомості на психічні процеси і поведінку людини носить всебічний, глобальний характер, що відзначено в ряді робіт. Так, Столін В.В. визначає основні напрямки її впливу на діяльність людини, а саме:

- мотивуюча функція або участь в цілеутворенні (у визначенні цілей, відповідних «Я-концепцій»);

- накладення заборони на певні дії;

- детермінація взаємодії з оточуючими, вплив на розвиток тих чи інших рис особистості і всієї її структури;

- здійснення самоконтролю під час різного роду діяльності;

- залучення людини до життя інших людей і соціальних груп [10].

І.Д. Бех писав, що відкриття так званого образу власного «Я» грає велику роль в галузі психології і педагогіки [11]. У ньому втілена концепція своєї особистості, уявлення про самого себе, яке сформувалось на основі власної думки про самого себе. Цей образ власного «Я» у сучасній літературі часто називають поняттям «Я- концепція», яке містить оцінювальний аспект самосвідомості. Це динамічна система уявлень людини про саму себе, до якої належать як власне усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших якостей, так і самооцінка, а також суб'єктивне сприйняття впливу зовнішніх факторів на дану особистість [12, с. 53].

Р. Бернс, один з провідних англійських психологів, який займався питаннями самосвідомості, дає таке визначає цьому поняттю: «“Я-концепція” - це сукупність всіх уявлень людини про саму себе, пов'язана з їх оцінкою» [13]. К. Роджерс стверджує, що «Я-концепція» складається з уявлень про власні характеристики і здібності індивіда, про можливості його взаємодії з іншими людьми і з навколишнім світом, ціннісних уявлень, пов'язаних з об'єктами і діями, і уявлень про цілі або ідеї, які можуть мати позитивну або негативну спрямованість.

«Я-концепція» являє собою сукупність усіх установок, спрямованих на самого себе, які можна конкретизувати так:

1) образ «Я» - уявлення індивіда про самого себе;

2) самооцінка - афективна оцінка цього уявлення, яка може бути різної інтенсивності, оскільки конкретні риси образу Я можуть викликати більш - менш сильні емоції, пов'язані з їх прийняттям або осудом;

3) потенційна поведінкова реакція, тобто ті конкретні дії, які можуть бути викликані образом «Я» і самооцінкою [14, с.12].

«Я-концепція» - певне встановлене, узагальнене, внутрішньо узгоджене і несуперечливе уявлення про самого себе, зафіксоване в словесних визначеннях. Вона сприяє інтерпретації та мотивації нового досвіду і є джерелом очікування певних дій стосовно себе [12, с. 57]. Тому для розкриття власного потенціалу слід усвідомити реальну «Я-концепцію» і працювати над формуванням ідеального уявлення про самого себе. Це знання лежить в основі саморозвитку та самовдосконалення, спрямованого на досягнення успіху в житті. З огляду на актуальність проблеми виявлення та розвитку лідерського потенціалу необхідним є усвідомлення майбутніми інженерами образу власного «Я», вивчення їх схильності до лідерства та його ролі для розвитку особистості. Цьому сприяє використання інформаційних технологій.

Інформаційна технологія (ІТ) - процес, який складається з методів, способів і заходів, що дозволяють здійснювати інформаційні процеси обробки, зберігання, передачі, пошуку та видачі інформації. Її метою є виробництво інформації для аналізу і прийняття на його основі рішення по виконанню будь-якої дії. Водночас одержана інформація має нові якості про стан об'єкту, процесу чи явища. Сьогодні детально розроблені інформаційні технології для управління (Efraim Turban, Dorothy Leidner, Ephraim Mclean, James Wetherbe [15] та інші); в освіті (Кадемія М. Ю., Шахіна І.Ю. [7], J.- U. Sandal, T. Detsiuk and N. Kholiavko [16], Bykov V.Y., Leshchenko M.P. [19]) та інші). Розглянуто ефективний розвиток лідерства за допомогою інформаційних технологій, а саме: розвиток трансформаційних та нових сучасних лідерів (L. Schrum, L.M. Galizio, P. Ledesma [18] та інші).

Методика дослідження

У НТУ «ХПІ» було проведено опитування 314 майбутніх інженерів технічного закладу вищої освіти за допомогою багатофакторного особистісного опитувальника, який був розроблений американським психологом Р. Б. Кеттелом і широко застосовується в психологічних дослідженнях. Даний опитувальник дозволяє здійснити пошук, обробку і видачу інформації для її аналізу та визначення висновків щодо проблеми, яка є предметом дослідження. Основні компоненти інформаційної технології обробки даних такі:

- збір даних шляхом анкетування;

- класифікація характеристик на 16 первинних факторах;

- розподіл характеристик на 4 блоки: інтелектуальні, емоційні, комунікативні та регуляторні властивості;

- вирахування отриманих даних;

- отримання висновків;

- прийняття рішень.

Дана інформаційна технологія дозволяє оцінювати і вимірювати стійкі в часі характеристики особистості. Усі чинники, які автор опитувальника назвав конституційними, дають їх значення в особливих одиницях виміру і змінюються від 1 до 10. Найбільший інтерес представляють низькі (1-3) і високі (8-10) пікові результати. Середні бали вказують на баланс між двома протилежними характеристиками.

Результати дослідження

За допомогою інформаційної технології була визначена сукупність первинних факторів, що характеризують образ майбутніх інженерів, які мають високий рівень схильності до лідерства (фактор Е). До неї належать такі якості: уміння проявити владу, незалежність, самовпевненість, упертість, агресивність, конфліктність із зовнішніми обвинувальними реакціями, небажання визнавати владу і тиск збоку, авторитарний стиль керівництва, норовливість. Як бачимо, ці якості можуть стати основою для розвитку лідерського потенціалу при створенні відповідних умов під час навчання. Кількість студентів з високим рівнем схильності до лідерства складає 38.6% від загального числа всіх опитаних майбутніх інженерів, із середнім рівнем 14.9% та з низьким рівнем 46.5%. Цікавим є психологічний портрет майбутніх інженерів з високим рівнем схильності до лідерства, складений на основі обробки даних основних компонентів інформаційної технології, який дозволяє оцінювати і вимірювати стійкі в часі характеристики особистості (табл.1):

Таблиця 1. Психологічний портрет майбутніх інженерів з високим рівнем схильності до лідерства

Звертає на себе увагу досить високий рівень самооцінки студентів, схильних до лідерства (40.9%). Вони визначили високою оцінкою такі якості, як відвертість, довірливість, терпимість, товариськість, відсутність заздрощів, уміння легко знаходити спільну мову з людьми, ефективно працювати в команді (45.4%), упевненість у собі, холоднокровність, врівноваженість (43.2%); сумління (40,9%); сміливість, активність, схильність до ризику, розкутість (38,6%); доброзичливість, товариськість, милосердя, уважність до людей, природність, невимушеність у стосунках, доброта, сердечність (36.4%).