Науково-дослідна робота викладачів педагогічних закладів вищої освіти УРСР у роки хрущовської "відлиги" (на прикладі Вінницького і Кам'янець- Подільського педінститутів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідна робота викладачів педагогічних закладів вищої освіти УРСР у роки хрущовської "відлиги" (на прикладі Вінницького і Кам'янець- Подільського педінститутів)

Матушок Галина - аспірантка кафедри всесвітньої історії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, м. Вінниця, індекс 21000, Україна

Анотація

Мета статті - на основі архівних джерел і матеріалів періодичної преси проаналізувати основні напрями науково-дослідної роботи викладачів Вінницького і Кам'янець-Подільського педінститутів у роки хрущовської «відлиги». Методологічною основою дослідження є принципи історизму, системності та всебічності, проблемно-хронологічний та діахронний методи. Наукова новизна статті визначається тим, що комплексно проаналізовано тематику науково-дослідних робіт викладачів вищезазначених педінститутів, підготовку ними дисертаційних досліджень, наукових праць, участь у конференціях. Висновки. Науково-дослідна робота була важливим напрямком діяльності Вінницького і Кам'янець-Подільського педінститутів. Основна відповідальність за її провадження лежала на викладацькій корпорації, яка основну увагу у своїх дослідженнях приділяла педагогічній проблематиці, що спрямовувалася на покращення навчально-виховної та методичної роботи у ЗВО і школах. Важливим напрямом діяльності педагогічних вишів була підготовка викладачами докторських і кандидатських дисертацій. Задля активізації процесу керівництво закладу використовувало різні шляхи (цільова та річна аспірантура, творчі відпустки, скорочення академнавантаження тощо). Однак, низка науковців не змогли захистити роботи, насамперед, через відсутність механізму координації наукових досліджень. Викладачі готували монографічні дослідження, підручники і посібники, статті, частина з яких вийшла у престижних наукових журналах. Однак загальна кількість праць викладачів вишів була незначною (щорічно у середньому на один інститут видавалося 45 праць). Більша частина з них друкувалася у збірниках наукових праць педінститутів («Наукових записках»). Щорічно проводилися звітні наукові конференції (сесії) викладачів. інститут тема дисертація стаття конференція

Ключові слова: інститут, тема, дисертація, стаття, конференція.

MATUSHOK Halyna - PhD-student of the Department of World History of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, 32, Ostrozskoho Str., Vinnytsia, index 21000, Ukraine

SCIENTIFIC RESEARCH WORK OF TEACHERS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF THE USSR DURING THE YEARS OF THE KHRUSHCHOV “THAW" (ON THE EXAMPLE OF VINNYTSKY
AND KAMIANETS-PODILSKYI PEDAGOGICAL INSTITUTES)

Abstract. The purpose of the article is to analyze the main areas of research work of teachers of Vinnytsia and Kamianets-Podilskyi Pedagogical Institutes during the years of Khrushchov's “thaw” on the basis of archival sources and periodical press materials. The methodological basis of the research is the principles of historicism, systematicity and comprehensiveness, problem- chronological and diachronic methods. The scientific novelty of the article is determined by the comprehensive analysis of the subject of scientific research works of the teachers at the above- mentioned pedagogical institutes, their preparation of dissertation studies, scientific works, and participation in conferences. Conclusions. Research work was an important activity area of the Vinnytsia and Kamianets-Podilskyi Pedagogical Institutes. The primary responsibility for its implementation rested with the teaching corporation, which in its research paid the main attention to pedagogical issues aimed at improving educational and methodological work in higher education institutions and schools. An important area of the pedagogical universities' activity was the preparation of doctoral and candidate dissertations by teachers. In order to activate the process, the institution's management used different ways (targeted and one-year postgraduate studies, creative vacations, reduction of the academic load, etc.). However, a number of scientists were unable to defend their works, primarily due to the lack of a mechanism for coordinating scientific research. Teachers prepared monographic studies, textbooks, and manuals, articles, some of which appeared in prestigious scientific journals. However, the total number of works of higher education teachers was insignificant (an average of 45 works were issued per institute each year). Most of them were published in collections of scientific works of pedagogical institutes (“Scientific notes”). Report scientific conferences (sessions) of teachers were held annually.

Key words: institute, topic, dissertation, article, conference.

Постановка проблеми

Невід'ємною складовою освітньої діяльності будь-якого закладу вищої освіти є наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність. Провадження науково-дослідної та дослідно-експериментальної роботи суб'єктами освітнього процесу в університетах, академіях та інститутах є обов'язковим. Насамперед, це стосується науково-педагогічних працівників, для яких НДР є важливим компонентом у їхньому професійному зростанні. Вона спрямовує їх на отримання продукту наукової діяльності, що містить нові теоретичні концепції, ефективні методики і освітні технології тощо. Успішність організації НДР викладачів значною мірою залежить від ретроспективного аналізу вітчизняного досвіду, зокрема, того часу, коли Україна перебувала в складі тоталітарної держави. Власне, це потрібно, з одного боку, задля недопущення помилок, які мали місце у той період, з іншого боку, варто виявити позитивні ідеї, перспективні методи роботи.

Аналіз джерел та останні дослідження

У роки державної незалежності України не було створено ґрунтовних досліджень, у яких би комплексно проаналізовано стан науково-дослідної роботи у педагогічних закладах вищої освіти. Це пояснюється тим, що систематизовані звіти про НДР цих вишів у фондах, зокрема, ЦДАВО України відсутні. Фрагментарні відомості про науку містяться у загальних звітах про роботу ЗВО. Зберіглася звітна документація про наукову-дослідну роботу окремих педвишів. Останні документи наявні також і в обласних архівах, зокрема, в Державних архівах Вінницької і Хмельницької областей. НДР педінститутів цих областей, більша частина території яких локалізуються у межах історичного Поділля, досліджена частково. Зокрема, професори А. Філінюк (Філінюк, 2008) і О. Комарніцький (Ко- марніцький, 2020), відповідно у монографії і статті, окреслили основні напрями науково-дослідної діяльності Кам'янець-Подільського педінституту.

Мета статті - на основі архівних джерел і наявних матеріалів періодичної преси проаналізувати основні напрями науково-дослідної роботи викладачів Вінницького і Кам'янець-Подільського педінститутів у роки у роки хру- щовської «відлиги».

Виклад основного матеріалу

Викладачі Вінницького і Кам'янець- Подільського педінститутів брали участь у виконанні колективних та індивідуальних тем науково-дослідної роботи. Основними науковими проблемами, над якими працювали викладачі цих закладів, були «проблеми комуністичного будівництва в радянській Україні», історії партійних організацій області, питання історіографії, історії УРСР і СРСР, розробка актуальних проблем літературознавства і мовознавства, історії розвитку природничих наук, а також розробка науково-методичної тематики, пов'язаної з удосконаленням навчально-виховної роботі у виші та в школі. Ряд тем присвячені вивченню історії, культури та економіки рідного краю (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 246, арк. 2; Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 294, арк. 3).

Значна увага приділялася розробці тематики, яка була тісно пов'язана з практикою роботи ЗВО і школи і, відповідно, спрямовувалася на покращення навчально-виховної та методичної роботи. Викладачі Вінницького педінституту з 1955 р. працювали над комплексною темою «Праця учнів у системі політехнічного навчання», до виконання якої було залучено також співробітників інституту удосконалення вчителів та окремих вчителів шкіл Вінниці та сільських шкіл (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 280, арк. 2-3). У 1961 р. Міністерство освіти УРСР затвердило до виконання у 1961-1965 рр. колективну тему «Питання трудового виховання і навчання учнів восьмирічної школи». У контексті виконання цієї теми у березні 1961 р. у Вінниці були проведені перші «Педагогічні читання» (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 537, арк. 6). З 1962 р. розроблялася тема «Позакласна та позашкільна робота з української мови у восьмирічній школі» (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 573, арк. 2), а з 1963 р. - «Використання місцевого матеріалу на уроках історії СРСР» (Держархів Вінницької обл., ф. п. 292, оп. 2, спр. 28, арк. 65). У 1959-1963 рр. викладачі кафедр педагогіки та психології, математики, фізики, української та російської мов і літератур, анатомії і фізіології людини та гімнастики Кам'янець- Подільського педінституту працювали на спільною тематикою «Підвищення ефективності уроку» (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 2802, арк. 2; Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 234, арк. 2; спр. 235, арк. 2; спр. 276, арк. 3). Члени кафедр фізвиховання у 1956-1960 рр. досліджували два наукових проекти: «Анатомо-фізіологічні основи фізичного виховання дітей і підлітків» і «Методика навчання студентів гри у волейбол» (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 54, арк. 62).

Більша частина індивідуальних тем НДР також мали педагогічне спрямування. Наприклад, у 1959-1960 н.р. у Кам'янець-Подільському педінституті із 82 запланованих наукових тем 44 були присвячені практиці роботи шкіл і вишів (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 2451, арк. 7; Держархів Хмельницької обл., ф. п. 4, оп. 1, спр. 61, арк. 49; ф. р. 302, оп. 8, спр. 99, арк. 7), 1960-1961 н.р. - відповідно 71 і 39 (Держархів Хмельницької обл., ф. п. 4, оп. 1, спр. 62, арк. 44). Так, доцент І. Івах працював над темою «Викладання понять кількості електрики, сили струму і напруги у 7 класі» (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 7, спр. 192, арк. 9), доценти Є. Єлинецький - «Дослідження фізіологічних основ процесу згадування», І. Роздобудько - «Дидактичні основи роботи в навчальній майстерні», І. Оплаканський - «Підвищення активності і самостійності учнів на уроках історії», М. Хмелінський - «Самостійна робота учнів з української літератури в 5-8 класах» і т.д. (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 244, арк. 80-81). У Вінницькому педінституті у 1953 р. із загального числа 50 наукових тем науково-методичне спрямування мали 28 (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 246, арк. 2). Зокрема, декан фізико-мате- матичного факультету Г. Півень працював над кандидатською дисертацією на тему «Електричні машини перемінного струму в курсі фізики середньої школи». Викладач Є. Папроцька розробляла дисертаційну тему «Роль рідної мови у викладанні іноземних мов у середній школі». Доцент І. Пшук працював над вивченням історії рідного краю (Держархів Вінницької обл., ф. п. 292, оп. 2, спр. 18, арк. 140-142).

У педагогічних вишах розроблялося ряд інших наукових тем, наприклад, у Вінницькому педінституті, - «Нариси з історії Вінницької обласної партійної організації України», «Деякі фізичні властивості окису вісмуту», «Діалектний словник Вінницької області» (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 537, арк. 4-7). У Кам'янець-Подільському педінституті чимало вчених досліджували краєзнавчі аспекти (доценти М. Александра, В. Голєв, І. Слизький, К. Баценко, В. Тищенко) (Філінюк, 2008, с. 178). Поява чималого загону краєзнавців, які приступили до створення багатотомної історії міст і сіл Хмельниччини та Вінниччини, зумовила потребу відновити на місцях наукові і громадські краєзнавчі товариства й осередки. Найбільш активну роботу в цьому плані у регіоні стали проводити історики інституту. Відтак, у 1964 р. з ініціативи доцентів Л. Коваленка, І. Винокура та А. Копилова було створено перше в Україні обласне історико-краєзнавче товариство. Тоді ж провели першу Подільську історико-краєзнавчу конференцію (Кам'янець-Подільський державний, 2003, с. 121-122).

Окремі кафедри розробляли проєкти, які мали практичне застосування у народному господарстві. Наприклад, у 1960 р. колектив кафедри фізики Вінницького педінституту досліджував фізичні властивості маловивче- них напівпровідників, а завідувач кафедрою М. Степанюк виконав роботу «Дослідження двохтактного доїльного апарату», яка мала практичне значення у розв'язанні питань механізації тваринництва (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 529, арк. 26).

У ряді випадків запланована тематика НДР не виконувалися. Так, у Кам'янець-Подільському педінституті у 1959 році планували виконати 24 теми. Натомість, виконали 12, частково 5, зовсім не виконано 7 (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 234, арк. 77). У наступні роки становище поліпшилося. Наприклад, у 1964 р. із 43 запланованих тем виконали 40 (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 312, арк. 45).

Педагогічні ЗВО підтримували постійні зв'язки з різними науковими установами, обмінювалися досвідом з науковцями інших педвишів, університетів, НДІ. Так, при виконанні науково-дослідної роботи з педагогічних наук викладачі Вінницького педінституту консультувалися з відповідними відділами НДІ педагогіки та психології Міністерства освіти УРСР. Кафедра фізики координувала виконання досліджень напівпровідників з Інститутом фізики АН УРСР. Кафедра математики встановила тісні зв'язки з обчислювальним центром АН УРСР. Кафедра української літератури підтримувала зв'язки з Інститутом літератури імені Т. Шевченка АН УРСР. Кафедра української мови координувала свої роботи з мовознавчих дисциплін з Інститутом мовознавства ім. О. Потебні АН УРСР (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 529, арк. 27). Остання кафедра у 1956 р. за дорученням Інституту мовознавства опанувала особливості діалектичного мовлення 140 сіл. Крім того, кафедра надала допомогу кафедрі українського мовознавства Київського педінституту, вивчивши діалектні особливості 10 сіл (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 324, арк. 7). Кафедра педагогіки мала систематичні зв'язки з Українськими інститутом психології, Інститутом художнього виховання АПН СРСР, з Інститутом теорії та історії педагогіки АПН СРСР, кафедрою педагогіки Кам'янець-Подільського педінституту (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 329, арк. 9-12).

Виші гостро потребували кадрів з науковими ступенями та вченими званнями, у зв'язку з чим наголос робився на підготовці викладачами докторських і кандидатських дисертацій. Для підвищення рівня кваліфікації використовували різні шляхи. Частина з них вступали в цільову та річну аспірантуру. Наприклад, у травні 1955 р. на засіданні ради Вінницького педінституту рекомендовано до вступу в аспірантуру 7 студентів-випускників та викладачів інституту (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 304, арк. 15). До аспірантури вступали і поодинокі викладачі Кам'янець-Подільського педінституту (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 312, арк. 38-39).

Керівництво вишів сприяло науково-педагогічним працівникам у написанні дисертаційних робіт: надавали їм наукові відрядження, творчі відпустки, доцентів переводили на ставки наукових співробітників для завершення написання докторських дисертацій, скорочували академічне навантаження, виписували необхідну літературу з різних бібліотек СРСР, закупляли апаратуру для проведення експериментальної роботи. У 1954-1955 н.р. короткотермінові (1-2 місячні) творчі відпустки мали 13 викладачів Кам'янець- Подільського педінституту, у 1957-1958 н.р. - 9, у 1960-1961 н.р. - 26, у 19621963 н.р. - 42 (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 1666, арк. 9; спр. 2303, арк. 13; Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 7, спр. 192, арк. 9; оп. 8, спр. 83, арк. 13; спр. 233, арк. 15; спр. 275, арк. 15; спр. 294, арк. 35,), у 1964 р. - 37 (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 312, оп. 8, спр. 312, арк. 33). Подібне мало місце і у Вінницькому педінституті (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 1659, арк. 12; Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 281, арк. 12; спр. 505, арк. 28; спр. 547, арк. 37; спр. 598, арк. 2-3).

На радах вишів заслуховували питання про стан виконання докторських дисертацій, на радах факультетів - про стан роботи над кандидатськими дисертаціями. Обговорення окремих розділів дисертацій та перехідних планових робіт відбувалося на засіданнях кафедр, звітних наукових сесіях (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 598, арк. 2-3).

У 1953 р. у Кам'янець-Подільському педінституті розробляли 7 докторських і 22 кандидатські дисертації (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 7, спр. 154, арк. 106), у 1955 р. - відповідно 4 і 29, у 1965 р. - 7 і 30. Активно працювали над темами докторських дисертацій М. Березовчук, М. Бри- цин, Є. Болотов, Є. Єлінецький, І. Зеленюк, Л. Коваленко, П. Лаптін, Г. Литвиненко, Є. Сокрутенко, В. Тищенко (Держархів Хмельницької обл., ф. п. 4, оп. 1, спр. 65, арк. 128; ф. р. 302, оп. 8, спр. 83, арк. 13; спр. 276, арк. 62; спр. 294, арк. 28). У Вінницькому педінституті станом на 1963 р. виконувалося 10 докторських (В. Чорнокозова, М. Кирієнко, І. Пшук, М. Присяжнюк, П. Лебедєв, Г. Сафронова, А. Паламарчук, Г. Корчинський, А. Коржупова, В. Мазило) і 15 кандидатських дисертацій (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 598, арк. 11, 51-53).

За нашими підрахунками у 1953-1964 рр. захистили кандидатські дисертації 26 викладачів Кам'янець-Подільського педінституту (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 1666, арк. 8; Держархів Хмельницької обл., ф. п. 4, оп. 1, спр. 62, арк. 44; спр. 65, арк. 129; ф. р. 302, оп. 7, спр. 192, арк. 8; оп. 8, спр. 234, арк. 81; спр. 276, арк. 64; спр. 304, арк. 13; спр. 312, арк. 31; Камінська, 1962, 1 с. 2; Захист дисертації, с. 1; Нові кандидати наук, с. 1; Кам'янець-Подільський державний університет в особах, т.1, с. 106, 159, 440, 542, 582; т.2, с. 26, 471; т.3, с. 160; Філінюк, 2008, с. 97). Вінницький педінститут вітав 24 молодих кандидатів наук (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 1659, арк. 12; Держархів Вінницької обл., ф. п. 292, оп. 2, спр. 19, арк. 167; спр. 28, арк. 67; ф. р. 5050, оп. 1, спр. 246, арк. 67; спр. 248, арк. 56; спр. 281, арк. 12; спр. 311, арк. 8; спр. 360, арк. 3; спр. 504, арк. 6; спр. 505, арк. 29; спр. 528, арк. 10; спр. 529, арк. 103; спр. 537, арк. 105; спр. 550, арк. 8; спр. 598, арк. 11, 54).

Водночас, низка науковців не змогли захистити роботи через організаційні недоліки, зокрема, через відсутність механізму координації наукових досліджень з боку Міністерства освіти УРСР та його центральних науково- дослідних установ. Це призводило до розпорошення сил науковців, вибору випадкових тем для досліджень, дублювання. Так, у 1960 р. міністерство зняло тему викладача Кам'янець-Подільського педінституту М. Землінської, яка вже закінчила роботу над дисертацією, оскільки над нею працювали інші науковці (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 235, арк. 25-26).

Завдяки проведеній роботі істотно підвищився якісний рівень викладацьких кадрів. Загальне число викладачів із науковими ступенями і вченими званнями у Вінницькому педінституті збільшилось із 18 до 54 (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 246, арк. 61-62; спр. 597, арк. 5); у Кам'янець-Подільському - із 12 до 27 (Завальнюк, Комарніцький, 2011, с. 15). Водночас, як у Вінниці, так і в Кам'янці-Подільському були кафедри, де не працював жодний викладач з науковим ступенем чи вченим званням (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 311, арк. 9; Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 244, арк. 16). Упродовж досліджуваного періоду жодний викладач через певні обставини чи індивідуальні властивості не зміг стати доктором наук чи професором.

Викладачі почали готувати монографічні дослідження, навчально-методичні посібники і методичні поради, статті, частина з яких опубліковано у престижних наукових збірниках, журналах. Серед інших своєю ґрунтовністю вирізнялися праці І. Винокура «Археологічні пам'ятки Хмельниччини», Л. Коваленка «Демократические течения в историографии Украины ХІХ в.», І. Роздобудька «Педагогічна практика в сільській школі», П. Свідера «О. Ко- пиленко (життя і творчість)», В. Тищенка «Народ про Кармалюка» (Кам'я- нець-Подільський педінститут) (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 244, арк. 81; спр. 304, арк. 13); В. Борщевського «Вивчення творчості Максима Рильського в школі», З. Грузмана «Павло Тичина - літературознавець і критик», А. Коржупової «Юрій Федькович (літературний портрет)», В. Окоркова «Питання виховання молоді у творчості М.М. Коцюбинського» (Вінницький педінститут) (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 505, арк. 30-31; спр. 537, арк. 90-91; спр. 573, арк. 52-53; спр. 598, арк. 55).

Авторами підручників і посібників стали Л. Коваленко («Конспект лекцій з української історіографії ХІХ ст.», «Нариси історичної науки в СРСР», «Нариси нової і новітньої історії Угорщини»), М. Бріцин («Русская диалектология»), А. Степанов («Курс лекцій з історичної граматики»), М. Стефан- цев («Орфографічний словник: посібник для учнів початкових класів»), Ф. Середа, М. Стефанцев («Українська мова» підручник для учнів 2-го класу), І. Зеленюк («Краєзнавчий матеріал на уроках історії») (Кам'янець-По- дільський педінститут) (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 234, арк. 2; спр. 235, арк. 2; спр. 285, арк. 48; спр. 304, арк. 13; спр. 312, арк. 28); В. Борщевський, Б. Буяльський («Українська література»: підручник для ІХ класу), Л. Любивець («Ділові папери: посібник для вчителів середньої школи»), Ф. Кисельов («Методика викладання природознавства в початковій школі»), О. Власенко («Методика розв'язування арифметичних задач»), П. Лебедєв («Методика вивчення географічного матеріалу в 3-4 класах») (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 246, арк. 52; спр. 329, арк. 16-17; спр. 537, арк. 90).

Ряд статей надрукована викладачами у престижних журналах: «Український історичний журнал», «Преподавание истории в школе», «Вопросы истории», «Фізика в школі» (Філінюк, 2008, с. 172-173), «Радянська школа», «Математика в школі», «Література в школі», «Українська мова в школі», «Жовтень», «Школа и производство», «Начальная школа», «Народное образование», «Иностранный язык в школе», «Украинский химический журнал» тощо (Держархів Вінницької обл., ф. п. 292, оп. 2, спр. 28, арк. 66).

Що стосується загальної кількості праць викладачів вишів, то вона була незначною. Так, у 1953 р. викладачі Вінницького педінституту загалом опублікували лише 34 праці, у 1954 р. - 40, у 1956 р. - 84, у 1957 р. - 92 , у 1959 р. - 82, у 1960 р. - 73, у 1961 р. - 69, у 1962 р. - 76, у 1963 р. - 54 (Держархів Вінницької обл., ф. п. 292, оп. 2, спр. 23, арк. 51; Ф. Р. 5050, оп. 1, спр. 246, арк. 52-57; спр. 280, арк. 27-30; спр. 329, арк. 16-22; спр. 505, арк. 30-42; спр. 529, арк. 3753; спр. 537, арк. 90-100; спр. 573, арк. 52-53; спр. 598, арк. 55-61). Викладачі Кам'янець-Подільського педінституту у 1953 р. видали 15 праць, у 1954 р. - 39, у 1955 р. - 17, у 1956 р. - 30, у 1959 р. - 37, у 1960 р. - 51, у 1961 р. - 13, у 1962 р. - 20, у 1963 р. - 12, у 1964 р. - 20 (Завальнюк, Комарніцький, 2011, с. 62-63). При оцінці кількості опублікованих праць, варто враховувати різні фактори: незначний видавничий потенціал республіки, черги на опублікування праці, обмежена кількість наявних періодичних видань. Крім того, необхідно співвідносити ці дані з кількістю викладацького персоналу та вимогами щодо публікацій у добу «відлиги», які були суттєві інакшими від тих, що маємо нині.

Більша частина цих праць публікувалася у збірниках наукових праць педінститутів. У 1953-1962 рр. побачили світ 12 томів «Наукових записок Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту». Загалом, 8 томів було видано в історико-філологічній серії, 4 - фізико-математичній. У 1962 р. випуск цих збірників припинили (Держархів Хмельницької обл., ф. п. 4, оп. 1, спр. 61, арк. 50; спр. 62, арк. 44; ф. р. 302, оп. 7, спр. 192, арк. 9;

оп. 8, спр. 99, арк. 11; спр. 235, арк. 3; Філінюк, 2008, с. 175). У Вінницькому педінституті до 1962 р. встигли випустити 21 том «Наукових записок» (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 280, арк. 5; спр. 547, арк. 50). Крім того, у цьому виші виходив також збірник «Доповіді та повідомлення» (станом на 1958 р. опубліковано 9 випусків) (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 356, арк. 22-23).

Щорічно проводилися звітні наукові конференції (сесії) викладачів. У Кам'янець-Подільському педінституті перша звітна наукова конференція відбулася у 1955 р., у якій взяли участь 46 викладачів (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 7, спр. 192, арк. 9). Чи друкувалися за підсумками цих перших конференцій збірники нам встановити не вдалося. За нашими даними перший такий збірник з'явився у 1960 р. (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 2303, арк. 11; Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 83, арк. 11). У 1956 р. учасниками звітної конференції були 56 викладачів, у 1959 р. - 54, у 1960 р. - 85, у 1961 р. - 59, у 1964 р. - понад 70 (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 2777, арк. 15; Держархів Хмельницької обл., ф. п. 4, оп. 1, спр. 61, арк. 50; спр. 62, арк. 64; ф. р. 302, оп. 8, спр. 62, арк. 7; спр. 99, арк. 10; спр. 112, арк. 15; спр. 244, арк. 81; Звітна наукова сесія, с. 2). У Вінницькому педінституті такі конференції почали проводитися раніше. Зокрема, у 1953 р. на цьому заході було заслухано 30 доповідей, у 1954 р. - 34 (Держархів Вінницької обл., ф. п. 4, оп. 1, спр. 61, арк. 50; ф. п. 292, оп. 2, спр. 18, арк. 143; спр. 246, арк. 58-60). Як і в Кам'янці-Подільському, у Вінниці ці конференції проводилися щорічно. Наприклад, у 1959 р. було виголошено понад 50 доповідей (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 505, арк. 17).

Серед інших конференцій, які відбувалися в інститутах, відзначимо проведення науково-теоретичної конференції, присвяченої 900-річчю міста Кам'янця-Подільського. На запрошення інституту у цій конференції брав участь академік М. Тихомиров, який виступив з доповіддю «Про початок міста Кам'янця-Подільського» (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 276, арк. 41). Відбулася низка теоретичних конференцій, які мали ідеологічне забарвлення і присвячувалися ювілейним датам в історії держави і партії, ювілеям революційних діячів (Держархів Вінницької обл., ф. п. 292, оп. 2, спр. 19, арк. 258; ф. р. 5050, оп. 1, спр. 280, арк. 4-5; спр. 529, арк. 2325; Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 83; спр. 294, арк. 25; спр. 312, арк. 12, 29).

Низка науково-педагогічних працівників були учасниками престижних міжнародних, всесоюзних і республіканських наукових конференцій. Наприклад, у 1963 році викладач Вінницького педінституту А. Щербо брав участь у Всесоюзній нараді з питань естетичного виховання у Москві, Г. Сафронова - у всесоюзній конференції з питань електрофізіології нервової системи у Ростові-на-Дону, А. Паламарчук - у ІІІ Всесоюзному з'їзді з ботаніки у Ленінграді, М. Куріцин і П. Олонічев - у IV конференції математиків Поволжя, Б. Білий - у міжвузівській конференції з історії фізико- математичних наук у Московському університеті (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 598, арк. 18). На останній конференції виступав також доцент Кам'янець-Подільського педінституту Г. Раздимаха (Держархів Хмельницької обл., ф. р. 302, оп. 8, спр. 99, арк. 12). У 1963-1964 н.р. доценти Л. Коваленко і А. Копилов були учасниками ІІ наради істориків-славістів, І. Винокур - всесоюзної конференції археологів (Держархів Хмельницької обл., ф. п. 4, оп. 1, спр. 66, арк. 182). Водночас, з Вінницького педінституту у 1963 р. повідомляли, що інститут не мав можливості відряджати потреби науковців для їх участі в міжвузівських конференціях, з'їздах тощо. Частина асигнувань, виділених на наукові дослідження, витрачалася фактично не за своїм призначенням - для оплати відряджень по перевірці роботи інших вишів (Держархів Вінницької обл., ф. р. 5050, оп. 1, спр. 598, арк. 8).

Висновки

Науково-дослідна робота була важливим напрямком діяльності Вінницького і Кам'янець-Подільського педінститутів. Основна відповідальність за її провадження лежала на викладацькій корпорації, яка основну увагу у своїх дослідженнях приділяла педагогічній проблематиці, що спрямовувалася на покращення навчально-виховної та методичної роботи у ЗВО і школах. Розроблялися також проєкти, які мали практичне застосування у народному господарстві. Важливим напрямом діяльності педагогічних вишів була підготовка викладачами докторських і кандидатських дисертацій. Задля активізації процесу керівництво ЗВО використовувало різні шляхи (цільова та річна аспірантура, творчі відпустки, скорочення академнавантаження тощо). Однак, низка науковців не змогли захистити роботи, насамперед, через відсутність механізму координації наукових досліджень. Викладачі готували монографічні дослідження, підручники і посібники, статті, частина з яких вийшла у престижних наукових журналах. Однак загальна кількість праць викладачів вишів була незначною (щорічно у середньому на один інститут видавалося 45 праць). Більша частина з них друкувалася у збірниках наукових праць педінститутів («Наукових записках»). Щорічно проводилися звітні наукові конференції (сесії) викладачів.

Список використаних джерел і літератури:

Державний архів Вінницької області.

Державний архів Хмельницької області.

Завальнюк, О. М., Комарніцький, О. Б. (2011). До історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: довідк.-статистич. матер. Кам'янець- Подільський: Оіюм, 112 с.

Захист дисертації. (1963). Радянський студент. 34 (31 жовтня), 1.

Звітна наукова сесія кафедр. Радянський студент. 1964. 6 (20 лютого), 2.

Кам'янець-Подільський державний університет в особах (2003, т.1, 796 с.; 2005, т.2, 982 с.; 2008, т.3, 1008 с.). Кам'янець-Подільський: Оіюм.

Кам'янець-Подільський державний університет: минуле і сьогодення. (2003). Кам'я- нець-Подільський: Оіюм, 408 с.

Камінська, Н. (1962). Наукове життя. Радянський студент. 9 (15 березня), 2.

Комарніцький, О. Б. (2020). Участь викладачів закладів вищої освіти Хмельниччини у науково-дослідній роботі у роки хрущовської «відлиги». Хмельницькі краєзнавчі студії, (27). Хмельницький: Стрихар А. М., 119-128.

Нові кандидати наук. (1964). Радянський студент. 38-39 (31 грудня), 1.

Філінюк, А. Г. (2008). Життя, віддане справі: трудова, громадська та науково-педагогічна діяльність Івана Степановича Зеленюка: іст. нарис. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 332 с.

Центральний державний архів вищих органів влади і управління України.

References:

1. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti [The State Archives of Vinntysia Region]. [in Ukrainian].

2. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti [The State Archives of Khmelnytskyi Region]. [in Ukrainian].

3. Zavalniuk, O. M., Komarnitskyi, O. B. (2011). Do istorii Kamianets-Podilskoho nat- sionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka [To the history of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University]: dovidk.-statystych. mater. Kamianets-Podilskyi: Oiium, 112 s. [in Ukrainian].

4. Zakhyst dysertatsii [The dissertation defense]. (1963). Radianskyi student. 34 (31 zhovt- nia), 1. [in Ukrainian].

5. Zvitna naukova sesiia kafedr [The departments' report scientific session]. Radianskyi student. 1964. 6 (20 liutoho), 2. [in Ukrainian].

6. Kamianets-Podilskyi derzhavnyi universytet v osobakh [Kamianets-Podilskyi State University in person] (2003, Vol.1, 796 s.; 2005, Vol.2, 982 s.; 2008, Vol.3, 1008 s.). Kamianets- Podilskyi: Oiium. [in Ukrainian].

7. Kamianets-Podilskyi derzhavnyi universytet: mynule i siohodennia [Kamianets-Podilskyi State University: past and present]. (2003). Kamianets-Podilskyi: Oiium, 408 s. [in Ukrainian].

8. Kaminska, N. (1962). Naukove zhyttia [The Scientific Life]. Radianskyi student. 9 (15 bereznia), 2. [in Ukrainian].

9. Komarnitskyi, O. B. (2020). Uchast vykladachiv zakladiv vyshchoi osvity Khmel- nychchyny u naukovo-doslidnii roboti u roky khrushchovskoi «vidlyhy» [The participation of teachers of higher education institutions of Khmelnytskyi region in research work during the years of Khrushchov's “thaw”]. Khmelnytski kraieznavchi studii, (27). Khmelnytskyi: Strykhar A. M., 119-128. [in Ukrainian].

10. Novi kandydaty nauk [New candidates of sciences]. (1964). Radianskyi student. 38-39 (31 hrudnia), 1. [in Ukrainian].

11. Filiniuk, A. H. (2008). Zhyttia, viddane spravi: trudova, hromadska ta naukovo-peda- hohichna diialnist Ivana Stepanovycha Zeleniuka [A life devoted to work: labor, public, and scientific-pedagogical activities of Ivan Stepanovych Zeleniuk]: ist. narys. Kamianets- Podilskyi: Aksioma, 332 s. [in Ukrainian].

12. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy [The Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru