Методичні основи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Кафедра педагогіки мистецтва і фортепіанного виконавства

Методичні основи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін

Короткевич К.Є., аспірантка

Анотація

У статті висвітлено зміст методичного забезпечення підвищення самоорганізованості студентів-хореографів на заняттях з фахових дисциплін, зокрема: методи актуалізації способів самостійного та раціонального опрацювання теоретичних джерел (складання планів та конспектів, тезисний виклад матеріалу, метод тренування запам'ятовування, стислий переказ тексту, основи стенографії та ін.); методи самопідготовки з виконавських дисциплін (індивідуальний тренаж, опрацювання хореографічних елементів і комбінацій, самостійне ознайомлення з новими творами, репетиції, виконавські проекти, постановочна робота та ін.); методи практично-методичної підготовки (самостійна розробка планів-конспектів занять, ведення планової і звітної документації, реалізація педагогічної і просвітницької діяльності в межах різних видів виробничої практики); методи самоорганізації дистанційних занять (самостійної підготовки відео-презентацій, участі у відео-конференціях, онлайн-заняттях, діалогові, творчі, інтерактивні), методи саморефлексії (бесіда, перепланування, аналіз витрат часу та рівня працездатності, написання есе-роздумів, ведення щоденника рефлексійного аналізу та ін.).

Ключові слова: уміння навчальної самоорганізації, майбутні викладачі хореографічних дисциплін, фахова підготовка, самомотивація, самостійна робота, рефлексія.

Annotation

Methodical bases of formation of skills of educational self-organization of future teachers of choreographic disciplines

Korotkevych K.Ye., postgraduate student of the Department of Pedagogy of Art and Piano Performance, Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University

The article is devoted to the development of methodological bases for the formation of skills of educational self-organization of future teachers of choreographic disciplines in the process of professional training. The urgency of this problem is revealed, the semantic meaning of the main definition is clarified and the author's definition of the concept of «ability of educational self-organization of students-choreographers» as the ability to independently and independently choose an individual trajectory, methods and means of their professional education for the purpose of planning, managing, regulating, controlling and evaluating its process and effectiveness is presented.

It is substantiated that the effective formation of self-organization skills of future choreography teachers is possible due to the introduction into the process of professional training of the organizational and methodological complex, which includes specially developed: pedagogical conditions (increasing students' self-motivation for professional self-improvement; activation of students' independent work; drawing students' attention to self-reflection of their own educational activities); various forms (classroom, distance, independent, training, self-training, creative tasks) and types of educational activities of students (educational-theoretical, scientific-search, creative-practical, artistic and performing); technologies, tools and methods designed to enhance the internal activity and volitional qualities of students (responsibility, discipline, perseverance, initiative, etc.), develop their ability to independently design the trajectory of their future profession, the formation of skills to autonomously plan, regulate, correct, control and evaluate their own educational activities, rationally work with various information sources, organize an individual training schedule, implement psychological feedback with oneself (reflection) against the background of introspection and self-esteem.

The article highlights the content of methodological support for increasing the self-organization of students-choreographers in classes in professional disciplines, which includes methods: actualization of methods of independent and rational study of theoretical sources (drawing up plans and abstracts, thesis presentation of the material, method of training memorization, concise retelling of the text, the basics of shorthand, etc.); self-training in performing disciplines (individual simulator, elaboration of choreographic elements and combinations, independent acquaintance with new works, rehearsals, performance projects, staging work, etc.); methods of practical and methodological training (independent development of lesson plans, maintenance of planned and reporting documentation, implementation of pedagogical and educational activities within various types of industrial practice, etc.); self-organization of remote classes (self-preparation of video presentations, participation in video conferences, online classes, dialogue, creative, interactive methods), methods of self-reflection (conversations, analysis of time and level of performance, writing essays-reflections, keeping a diary of reflection analysis, etc.).

Keywords: ability of educational self-organization, future teachers of choreographic disciplines, professional training, self-motivation, independent work, reflection.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Стратегія професійної освіти в Україні спрямована на формування компетентного, умотивованого фахівця, здатного до активних і самостійних дій та прийняття рішень щодо власного саморозвитку, самореалізації та самовдосконалення в обраному напрямку навчальної діяльності та протягом подальшого професійного життя.

Зміст нормативного документу «Стандарт вищої освіти України. Перший (бакалаврський рівень) вищої освіти. Ступінь бакалавр. Галузь знань 02 Культура та мистецтво, спеціальність: 024 Хореографія» визначає багатовекторні цілі освіти: «підготовка фахівців в сфері виконавського мистецтва, балетмейстерської, викладацької, методичної діяльності в сфері початкової, профільної, фахової передвищої мистецької освіти» [1, c. 6].

Освітньо-наукова програма підготовки бакалаврів хореографії включає теоретичний напрямок або зміст предметної області, професійні компетентності, а також спеціальні методи, методики та технології предметної області. Інтегральна компетентність фахівця передбачає здатність постійно здобувати нові знання, вирішувати виникаючі проблеми і завдання мистецької освіти, націлюватись на саморозвиток і професійне самовдосконалення. У процесі навчання бакалаври хореографії реалізують себе у навчально-теоретичному, науково-дослідницькому, творчо-виконавському, організаційно-методичному напрямках освітньої діяльності. Реалізація означених видів діяльності та вирішення різноманітних освітніх завдань стає можливими на основі формування у студентів умінь самоорганізації, що потребує не тільки обґрунтування теоретичних засад, а й розробки та впровадження у навчальний процес спеціального методичного комплексу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Становлення сучасного професіонала, на думку науковців, пов'язано з розвитком його самоорганізаційних, вольових якостей, спрямованістю на автономне управління, регуляцію, контроль та оцінку власної навчальної діяльності з метою досягнення високих результатів та максимальної реалізації особистісного потенціалу (В. Арешонков, Н. Мирончук, Т. Новаченко, Л. Савенкова, В. Савуляк, О. Тесленков та ін.), зокрема, в галузі фахової підготовки викладачів хореографічного профілю (Т. Благова, Н. Дзюбишина, О. Мартиненко, О. Пархоменко, Яо Пейчань та ін.).

Метою статті є обґрунтування та розробка методичних основ (методичного комплексу) формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження

самоорганізація фаховий викладач хореографічний мистецтво

Методичний комплекс формування визначених умінь включає педагогічні умови, форми, види, засоби і методи фахового навчання, одночасне застосування яких може забезпечити найбільшу ефективність педагогічного впливу на особистість суб'єкта вищої хореографічної освіти з метою підвищення рівня його самоорганізованості.

Контекст проблеми вимагає більш детального розгляду сутності ключового поняття «уміння навчальної самоорганізації студента-хореографа».

В основі загальнонаукового змісту слова «самоорганізація» лежать ідеї синергетики або теорії самоорганізації. Це вчення виникло на тлі вимог часу та потреби науково пояснити і описати діяльність різних систем; як сучасний та універсальний методологічний інструментарій дослідження функціональної природи системних явищ і процесів у галузі біології, кібернетики (штучного інтелекту), виробництва, соціальних, економічних та інших наук.

У психолого-педагогічному сенсі самоорганізація вивчається у контексті психічної активності свідомості людини, яка реалізується на основі прояву вольових зусиль і здатності до автономного (самостійного, незалежного та без стороннього впливу) керівництва, регуляції, контролю та оцінки власної діяльності. Вважається, що в основі спрямованості на самоорганізацію лежать такі особистісні якості людини, як відповідальність, активність, самостійність, ініціативність, працелюбність, наполегливість та ін. Зміст фахової підготовки студентів-хореографів передбачає високий рівень їх активного і безпосереднього включення у різні види освітньої діяльності самостійну спрямованість щодо власного фізичного, інтелектуального, творчого, художнього, виконавського розвитку, зокрема на засадах самоорганізації.

Зважуючи на це, «уміння навчальної самоорганізації студента-хореографа» ми трактуємо як здатність самостійно і незалежно обирати індивідуальну траєкторію, способи і засоби своєї професійної освіти та творчої самореалізації з метою їх раціонального планування, управління, контролю та оцінювання.

У педагогіці поняття «умови» розглядаються як спеціально створені обставини навчального процесу, що якісно покращують організацію, атмосферу, цільову спрямованість навчання та уможливлюють досягнення поставлених цілей найбільш оптимальним шляхом; як комплекс об'єктивних можливостей, створених для вирішення запланованих дій у педагогічному процесі; як відбір найбільш ефективних чинників впливу на свідомість суб'єкта навчання тощо.

Для досягнення високого ступеню формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін вважаємо доцільним застосування у процесі фахової підготовки таких педагогічних умов: підвищення самомотивації студентів щодо професійного самовдосконалення; стимуляція самостійної роботи студентів на заняттях та при самопідготовці; звернення уваги студентів на саморефлексію власної навчальної діяльності.

Підвищення самомотивації студентів щодо професійного самовдосконалення, на нашу думку, є важливим стимулюючим фактором на шляху здобуття якісної сучасної освіти. Внутрішня самомотивація особистості дозволяє спрямовувати, налаштовувати, активізувати себе на досягнення цілей, рухатись у визначеному напрямку, незважаючи на перешкоди і труднощі. Самомотивація виражається у здатності концентруватися на головному, ставити амбітні цілі і перспективи розвитку, шукати способи їх досягнення, витрачати власну енергію у визначеному напрямку. Н Мирончук вказує: «Самоорганізація взаємопов'язана із мотивацією та самомотивацією, яка розуміється як самостимулювання, самопідштовхування себе до цілі, що ґрунтується на внутрішніх переконаннях людини. Самоорганізація у професійно-педагогічній діяльності базується на самомотивації власної свідомої діяльності й відображається у спрямованості на свідому самоорганізацію» [3, с. 67].

У контексті нашого дослідження значення самомотивації важко переоцінити. Адже для студента як для суб'єкта освіти висока професійна самомотивація відіграє роль непереборної внутрішньої сили, яка не тільки спонукає й спрямовує діяльність на подолання труднощів навчання, дає чітке бачення власних цілей і задач, найбільш оптимальних та ефективних способів досягнення запланованих результаті, а й виступає показником високого рівня внутрішньої енергії, волі та самоорганізацїі особистості.

Реалізація даної умови повинна забезпечуватись методами, зміст яких би спрямовував та активізував внутрішню енергію і вольові зусилля студентів на проектування себе і своїх досягнень у майбутній професії, підвищував упевненість в собі, закріплював позитивний образ професії. З цією метою рекомендовано використання у процесі фахової підготовки викладачів-хореографів таких навчальних форм і видів (індивідуальні завдання, комбінованого складу, самостійні роботи, творчі завдання, круглі столи) та методів: самопланування власного фахового розвитку, рольової та ділової гри, круглого столу, перспективного моделювання, тайм-менеджменту, проективних методів та ін.

Наступною важливою умовою формування самоорганізаційних умінь виступає активізація самостійної роботи студентів. Зміст основної дефініції дослідження «самоорганізація» вказує на важливу роль частини «само» в цьому та інших формах слів з таким префіксом (самостійність, самопідготовка, самоосвіта, самомотивація, саморегуляція, самоконтроль, самооцінка та ін.). Вона фокусує їх значення у напрямку того, що може виконувати людина сама, без допомоги когось, автономно і незалежно від зовнішнього впливу - позитивного чи негативного.

Стан розвитку вищої професійної освіти в Україна характеризується тенденціями раціонального і поступового скорочення аудиторних навчальних годин та збільшенням годин, відведених на самостійну роботу студентів. Це пояснюється як об'єктивними соціально-економічними причинами, так і певною переоцінкою діяльності суб'єкта навчання як свідомої та відповідальної за власну освіту особи, визнанням вагомості ролі її самостійного внеску у процес здобуття фаху.

В тій чи іншій формі у педагогіці завжди існувала самостійна компонента, яка сьогодні здебільшого виражається у таких поняттях: самоосвіта, самонавчання, самопідготовка, самостійна діяльність, види і форми самостійної роботи та ін. Психологи підтверджують, що самостійно отримані знання і практичний досвід завжди міцніше та яскравіше запам'ятовуються, а також більше цінуються і творчо використовуються. Тому нині значення самостійної діяльності підвищується, вона стає провідним видом навчальної діяльності студентів і вимагає від них розвинених умінь самоорганізації.

Л. Савенкова, досліджуючи проблему формування вмінь і навичок самостійної роботи студентів, визначає сутність поняття: «Таким чином, самостійна робота - це форма навчання, коли студент засвоює необхідні знання, оволодіває уміннями і навичками, навчається планомірно, систематично працювати, мислити, формує свій стиль розумової діяльності. Відмінність її від інших форм навчання в тому, що вона передбачає здатність студента самому організовувати свою діяльність відповідно до поставлених завдань» [6, c. 19].

У контексті самоорганізації навчальної діяльності майбутніх викладачів хореографічних дисциплін самостійна діяльність відіграє вирішальну роль, адже, крім всього, їм також необхідно проявляти самостійність та сконцентрованість у самоспостереженні за власними фізіологічними відчуттями та сигналами свого організму, у роботі над власним виконавським апаратом та підтриманням необхідної фізичної форми, у володінні ефективними методиками відновлення й оздоровлення організму після виснажливих тренувань тощо.

Реалії життя вносять суттєві зміни в освітні процеси та обумовлюють використання різних видів і форм організації навчання. Активна самостійна діяльність студентів необхідна, як на аудиторних заняттях, так і для ефективної організації онлайн-занять у дистанційному режимі. Це вимагає від студентів бути більш відповідальними, ініціативними, дисциплінованими, комунікативними, навчитись працювати з електронними гаджетами, інтернет- технологіями, оволодівати різними способами інтернет-діяльності. Вирішення цих питань може забезпечуватися шляхом впровадження відповідних засобів і методів у процес підготовки фахівців: актуалізація способів самостійного та раціонального опрацювання теоретичних джерел (складання планів та конспектів, тезисний виклад матеріалу, метод тренування запам'ятовування, стислий переказ тексту, основи стенографії та ін.); самопідготовка з виконавських дисциплін (індивідуальний тренаж, відпрацювання хореографічних елементів і комбінацій, самостійне ознайомлення з новими творами, репетиції, виконавські проекти, постановочна робота та ін.); засоби практично-методичної підготовки (самостійна розробка планів-конспектів занять, ведення планової і звітної документації, реалізація педагогічної і просвітницької діяльності в межах різних видів виробничої практики тощо); самоорганізація дистанційних занять (самостійна підготовки відео-презентацій, участь у відео- конференціях, онлай-заняттях, діалогові методи, інтерактивні методи та ін.).

При формуванні умінь навчальної самоорганізації важливим є звернення уваги студентів на саморефлексію власної навчальної діяльності. Поняття рефлексії та саморефлексії в науці є синонімічними: у прямому сенсі рефлексія означає «зазирнути в минуле»; саморефлексія - це способи відображення подій минулого людини в її свідомості, здатність самостійно і певною мірою свідомо аналізувати та оцінювати власні дії, вчинки, думки. Саморефлексія реалізується на теоретичному та практичному рівнях діяльності, засобами самоспостереження, самоаналізу, самокорекції. Означені рівні дозволяють людині не тільки міркувати про себе, а й виправляти, вдосконалювати власні дії. У галузі педагогічної самоорганізації Т. Новаченко вважає за необхідне застосовувати рефлексивний підхід, оскільки він «припускає узагальнене, оцінююче, цілеспрямоване віддзеркалення і конструктивно-творче перетворення дійсності, а також цілісну самооцінку своїх якостей і властивостей, адекватності поведінки, розуміння необхідності самовдосконалення та свого місця в професійній діяльності» [5, с. 11]. Таким чином, саморефлексію називають основою самоосвіти та необхідним фактором успішної навчальної діяльності суб'єктів мистецької освіти.

Зважуючи на специфіку фахового навчання майбутніх викладачів хореографічних дисциплін, для реалізації педагогічної умови активізації саморефлексії пропонуємо використовувати такі форми і види навчання: тренінги, самонавіювання, самостійні та індивідуальні завдання, аналітичні, діалогові, та методи: бесіди, суб'єктивного та об'єктивного співставлення, перепланування, аналізу витрат часу та рівня працездатності, написання есе- роздумів, ведення щоденника рефлексійного аналізу та ін.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

У матеріалах статті розкрито зміст методичних засад формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін. Аналіз ситуації в галузі педагогіки мистецтва свідчить про недостатню розробленість проблеми підвищення рівня самоорганізації студентів- хореографів у процесі фахової підготовки. Це актуалізує перспективи подальших дослідницьких розвідок в означеній області знань.

Список джерел

1. Стандарт вищої освіти. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. Ступінь бакалавр. Галузь знань 02 Культура, 2020. Київ.

2. Бойко Я. Організація самостійної роботи студентів у вищих педагогічних навчальних закладах. Рідна школа: щомісячний науково-педагогічний журнал. №10 (жовтень). 2009.С. 19-23.

3. Мирончук Н.М. Самомотивація як складова самоорганізації викладача у професійній діяльності. Проблеми освіти: зб. наук. праць / ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України. Вінниця: ТОВ «Нілан- ЛТД», 2018. Вип. 88 (частина 2). С. 65-74.

4. Мирончук Н.М. Самоорганізація професійної діяльності як основа професійного зростання викладача вищого навчального закладу. Проблеми освіти: збірник наукових праць. Спецвипуск. Вінниця- Київ, 2015. С. 69-73.

5. Новаченко Т.В. Синергетичний підхід у педагогічній самоорганізації: Навчально-методичний посібник. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. 99 с.

6. Савенкова Л.В. Формування у студентів педагогічного університету вмінь і навичок самостійної роботи засобами бібліотечних технологій: Монографія. К.: Освіта України, 2008. 214 с.

7. Савуляк В. Особливості самоорганізації студентів закладу вищої освіти різних спеціальностей. Нова педагогічна думка. 2019. №2 (98). С.78-82.

8. Яо Пейчань. Проблема педагогічної спрямованості професійної підготовки майбутніх учителів хореографічного мистецтва в сучасних наукових розвідках. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2019. №9 (93). С. 310325.

References

1. Standart vyshchoi osvity. Pershyi (bakalavrskyi riven) vyshchoi osvity. Stupin bakalavr. Haluz znan 02 Kultura (2020). [Standard of higher education. The first (bachelor's level) of higher education. Bachelor's degree. Field of knowledge 02 Culture]. Kyiv

2. Boiko, Ya. (2009). Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [Organization of independent work of students in higher pedagogical educational institutions]. «Ridna shkola»: shchomisiachnyi naukovo-pedahohichnyi zhurnal. №10 (zhovten). S. 19-23. [in Ukrainian].

3. Myronchuk, N.M. (2018). Samomotyvatsiia yak skladova samoorhanizatsii vykladacha u profesiinii diialnosti [Self-motivation as a component of the teacher's self-organization in professional activities]. Problemy osvity: zb. nauk. prats / DNU «Instytut modernizatsii zmistu osvity» MON Ukrainm. Vinnytsia: TOV «Nilan- LTD». Vyp. 88 (chastyna 2). S. 65-74. [in Ukrainian].

4. Myronchuk, N.M. (2015). Samoorhanizatsiia profesiinoi diialnosti yak osnova profesiinoho zrostannia vykladacha vyshchoho navchalnoho zakladu [Self-organization of professional activity as the basis for the professional growth of a teacher of a higher educational institution]. Problemy osvity: zbirnyk naukovykh prats. - Spetsvypusk. Vinnytsia- Kyiv. S. 6973. [in Ukrainian].

5. Novachenko, T.V. (2011). Synerhetychnyi pidkhid u pedahohichnii samoorhanizatsii: Navchalno-metodychnyi posibnyk [Synergistic approach in pedagogical self-organization: Textbook]. Kyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova. 99 s. [in Ukrainian].

6. Savenkova, L.V. (2008). Formuvannia u studentiv pedahohichnoho universytetu vmin i navychok samostiinoi roboty zasobamy bibliotechnykh tekhnolohii: Monohrafiia [Formation of students' pedagogical university skills and abilities of independen work by means of library technologies: Monograph]. Kyiv: Osvita Ukrainy. 214 s. [in Ukrainian].

7. Savuliak, V. (2019). Osoblyvosti samoorhanizatsii studentiv zakladu vyshchoi osvity riznykh spetsialnostei [Features of self-organization of students of higher education institutions of various specialties]. Nova pedahohichna dumka. №2 (98). S.78-82. [in Ukrainian].

8. Iao, Peichan. (2019). Problema pedahohichnoi spriamovanosti profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv khoreohrafichnoho mystetstva v suchasnykh naukovykh rozvidkakh [The problem of pedagogical orientation of professional training of future teachers of choreographic art in modern scientific research]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. N9 (93). S. 310-325. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru