Теорія і практика написання прикінцевих розділів англомовної наукової статті (на прикладах англомовних дослідницьких статей)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Теорія і практика написання прикінцевих розділів англомовної наукової статті (на прикладах англомовних дослідницьких статей)

Тамара Бабенко,

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов факультетів психології та соціології

Анотація

Інтеграція українських вчених у міжнародний науковий простір ставить свої вимоги до написання наукових статей, тому формування навичок структурування наукових робіт є найважливішим завданням курсу «Академічне англомовне письмо» в аспірантурі. Написання кінцевої частини дослідницької статті викликає певні труднощі у зв'язку з особливостями структурування цього розділу в англомовних працях. Аналіз статей високорейтингових світових видань уможливив визначити обсяг та змістове навантаження розділу «Дискусія» як неодмінного складника дослідницької статті та надати варіанти структурування прикінцевих частин («Дискусії» та «Висновків») залежно від їхнього статусу - як окремого структурного розділу, підрозділу або абзацу без заголовка в межах іншого розділу.

Ключові слова: англомовне дослідницьке письмо; кінцеві розділи статті; розділ «Дискусія»; розділ «Висновки»; структурування прикінцевого розділу, структурні компоненти (кроки).

Abstract

Tamara Babenko, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor, Head of the Foreign Languages Department of Psychology and Sociology Faculties, Institute of Philology Kyiv Taras Shevchenko National University

Theory and practice of writing a concluding part for the english research article (on the examples of English journal articles)

Integration of Ukrainian scientists into the world scientific space puts forward the requirements of adhering to the rules for structuring research articles accepted in the English-speaking countries. Hence, many higher educational institutions introduced a new discipline - English Academic Writing into the teaching process of non-language faculties, which motivated Ukrainian researchers to explore the problem of forming academic writing competencies. However, the issue of structuring concluding parts of scientific articles remains challenging for Ukrainian post-graduates who are starting the scientific career and want to share their findings with the colleagues abroad. Some difficulties appear because of the peculiarities of structuring concluding parts for research papers in the articles published abroad. It concerns, first of all, the Discussion and Conclusion sections. Though some of the Discussion moves are provided in Ukrainian journal articles either in the Results or Conclusion, they are not separated structurally. Based on the analysis of sociology, psychology and linguistics journal articles, we prove that the Discussion is the unavoidable and crucial part in any research article, and moreover it can perform the role of the concluding part in case it includes the structural components of the Conclusion. Besides, we identify the moves of both potentially concluding sections - the Discussion and Conclusion differentiating between their compulsory and optional moves. Though the article analyses linguistics, sociology and psychology journal articles, it does not consider any disciplinary perspective.

Keywords: English Academic Writing; journal article s concluding parts; the Discussion section; the Conclusion; structuring the Discussion; structuring the Conclusion; moves.

Основна частина

Постановка проблеми. Вимоги до структурування наукових статей, які публікують у високорейтингових світових виданнях, дещо різняться з відповідними вимогами українських наукових журналів. Оскільки національна дослідницька думка дедалі більш інтегрується у світову, актуальним стає ознайомлення з цими вимогами аспірантів, які пов'язують майбутній шлях з науковою діяльністю. З метою підготовки молодих вчених, спроможних здійснювати усну та письмову комунікацію з колегами інших країн, в Україні на багатьох нелінгвістичних факультетах закладів вищої освіти запроваджено курс академічного англомовного письма. Одним із завдань більшості робочих навчальних програм з академічного письма для здобувачів освітньо-наукового рівня Доктор філософії стало формування вмінь структуру - вати різні види наукових робіт за фаховою тематикою, зокрема, й наукові статті. Як показує досвід викладання дисципліни Академічне англомовне письмо, написання й структурування підсумкової частини статті стає викликом для багатьох аспірантів. Причина цього полягає у тому, що статті, які публікують у західних наукових виданнях, як правило, містять окремий розділ - Дискусія, не притаманний науковим статтям, що друкуються на теренах України, попри фактичну наявність дискусії як у змісті статті, так і в описі результатів експериментів та у висновках.

Метою цієї статті є аналіз структурних особливостей прикінцевих частин академічної статті - Дискусії або/та Висновків - на основі теоретичних праць англомовних науковців і на прикладах англомовних наукових статей.

Аналіз основних досліджень. Структурні та стильові особливості написання наукової статті не втрачають актуальності, починаючи з кінця минулогостоліття (А. Хопкінс та Т. Дудлі-Еванс, 1988; Дж Свейлз, 1993; Дж Свейлз та К. Фік, 1994; О'Коннор, 1995; М. Дочерті та Р. Сміт, 1999). Методичні праці науковців ХХ ст. заклали фундамент для подальших досліджень питань щодо структурування наукових робіт у ХХІ ст. (М. Міхел, 2012; Х. Бас - туркмен, 2012; М. Дернтл, 2014; А. Хофман, 2013; Р.Ф. Віейра, Р.К. де Ліма, С.П. Міцубуті, 2019; Х. Колфілд, 2022). Всі зазначені автори розглядають Дискусію як невід'ємний структурний розділ дослідницької праці. Проте міркування щодо розділу

Висновки різняться. Якщо більшість науковців уважають Дискусію завершальним розділом статті, який може містити лише один-два абзаци, присвячені суто висновкам (М. Дочерті та Р. Сміт, 1999; Л. Міхел, 2012; Х. Бастуркмен, 2012; А. Хофман, 2013; М. Дернтл, 2014; Р.Ф. Віейра, Р.К. де Ліма, С.П. Міцубуті, 2019), то окремі автори дотримуються думки, що висновки можуть утворювати самостійний структурний розділ (А. Хопкінс та Т. Дудлі-Еванс, 1988; Дж. Свейлз та К. Фік, 1994; Х. Колфілд, 2022).

Розглянемо питання щодо місця і структури Дискусії у науковій статті. Перші дослідники цієї проблематики у своїх науково-теоретичних та науково-методичних працях визначали загалом десять структурних компонентів (кроків), притаманних цьому розділу, проте не всі з них вважали обов'язковими. Одна з перших робіт зі структурування Дискусії пропонує такі кроки: фонова інформація, повідомлення про результати дослідження - основні та неочікувані; посилання на попередні результати та порівняння їх з отриманими; трактування незадовільних результатів; надання прикладів; умовиводи, гіпотези або твердження; рекомендації й обгрунтування (А. Хопкінс та Т. Дудлі-Еванс, 1988). М. Дочерті та Р. Сміт (1999) також розглядають Дискусію як кінцевий розділ статті та підтримують запропоноване А. Хопкінсом та Т. Дудлі-Евансом (1988) структурування, за винятком другорядних та неочікуваних результатів дослідження. На відміну від попередніх авторів, Свейлз та Фік (1994) визнають Висновки окремим розділом, до якого долучають основні результати, теоретичні та практичні механізми їх застосування, плани щодо майбутніх або подальших досліджень означеної проблеми. Отже, англомовні науково-теоретичні та науково-методичні праці зі структурування дослідницьких статей минулого століття визнають Дискусію невід'ємним та, навіть, кінцевим розділом, що налічує біля десяти кроків, які поділяються на необхідні й необов'язкові.

У ХХІ ст. дослідження структури наукової статті грунтується на попередньо отриманих результатах та поглиблює розуміння як загального структурування Дискусії, так і її кроків. У науково-методичній праці Як написати наукову статтю з медицини Л. Міхел (2012) зазначає, що Дискусія є її найважливішою та підсумковою частиною, її серцем, що показує, як отримані результати допомагають відповісти на питання, які були поставлені у вступі, та як ці результати інтегруються в наявні знання. Мі - хел пропонує зупинитися лише на головній меті, адже увага до другорядних деталей буде, на його думку, притьмарювати основний результат. Автор статті визначає такі основні смислові компоненти Дискусії: нагадування про гіпотезу та завдання дослідження, що були зазначені у вступі; пояснення того, як отримані результати корелюються з очікуваними - позитивними, негативними, або такими, що суперечать уже опублікованим даним; обмеження означеного дослідження; питання, які потребують подальшої уваги науковців; наголошення на важливості отриманих результатів та окреслення механізмів їхнього застосування на практиці [6, 331-332]. Запропоновані кроки Дискусії дають змогу прослідкувати її тісний зв'язок зі Вступом, адже для написання цього розділу автор повертається до гіпотези й завдань, що були сформульовані у вступі, надає аргументовану відповідь на кожне проблемне питання та підкріплює свої твердження отриманими результатами дослідження.

Схематична структура написання Дискусії (Х. Бас - туркмен, 2012) розрізняє між необхідними та необов'язковими кроками цього розділу. Згідно з її дослідженнями, фонова інформація із зазначенням мети дослідження та методології не є доцільною. Проте результатам дослідження надається пильна увага: услід за повідомленням про кожен отриманий результат надається коментар, роз'яснення, порівняння з вже наявними даними та його оцінювання. Така послідовність кроків повторюється щодо кожного наступного результату й, отже, всім з них надається індивідуальна увага. Х. Бастуркмен пропонує й, так звані, «суб-кроки» для трактування отриманих даних дослідження, а саме, альтернативні точки зору інших науковців (з посиланням на ці джерела), за якими надається висновок, що містить оцінне судження про запропоноване трактування [1, 137].

Науково-методична праця Основи написання й публікації дослідницьких робіт М. Дернтла (2014) надає структурну модель наукової роботи у вигляді «Пісочного годинника», де кінцевим розділом також є Дискусія (ст. 108). Смислові компоненти Дискусії переважно збігаються з тими, що визначив Л. Міхел (2012), але автор особливо наголошує на побудові змісту Дискусії навколо порівняння отриманих данихз попередніми дослідженнями у межах заданої проблематики. Ця точка зору зближує його погляд на структурування розділу Дискусія з Х. Бастуркмен (2012) та А. Хофманом (2013), проте останній, як і Л. Міхел (2012), дотримується думки щодо необхідності обговорювання другорядних і неочікуваних результатів з пропозиціями щодо подальших досліджень.

Отже, аналіз сучасних науково-теоретичних та науково-методичних праць з написання дослідницьких статей [1; 2; 3; 5; 6; 7] дає підставу зробити висновок, що Дискусія є обов'язковим структурним розділом, що побудований навколо таких смислових компонентів (кроків):

1. Обговорення гіпотези дослідження з метою її підтвердження або спростування.

2. Підтвердження згаданої у вступі актуальності дослідження.

3. Відповіді на проблемні питання, поставлені у вступі.

4. Обговорення результатів дослідження відповідно до поставлених завдань та у порівнянні з даними, що були попередньо отримані іншими науковцями.

5. Трактування й інтерпретація другорядних та неочікуваних результатів у порівнянні з опублікованими.

6. Наголошення на найбільш вагомих результатах дослідження і механізмах їхнього застосування у теорії та на практиці.

7. Обмеження або зазначення окремих аспектів проблеми, які не були метою цього дослідження.

8. Пропозиції щодо подальших досліджень з обраної проблематики.

Перелічені кроки розділу Дискусія показують залежність структурних компонентів 1-4 від Вступу - першого розділу статті та методології досліджуваної проблеми. Натомість кроки 5-7 пов'язані з отриманими результатами дослідження та з уже здобутими знаннями. Висновки не завжди утворюють самостійний розділ або підрозділ, але змістовно присутні та складають один-два абзаци у структурі розділу Дискусія, в яких йдеться про механізми застосування на практиці основних результатів та надаються пропозиції щодо подальших досліджень. Проте Висновки як самостійний структурний розділ виконують ширші завдання, а саме: перефразовують тезу дослідження й надану аргументацію, а також узагальнюють отримані результати дослідження.

Розглянемо на прикладах наукових статей, що були опубліковані в англомовних журналах FrontiersinPsychology, FrontiersinSociology, PsychologyResearchandBehaviorManagement, UHBAB (Internationalpeer-reviewedjournalofhumanitiesandacademicscience), AddictiveBehaviors, IJELT (InternationalJournalofEnglishLanguageTeaching), як відбувається структурування кінцевих розділів (Дискусії та\або Висновків) та яким є обсяг цих частин у порівнянні із загальним обсягом статті (Таблиця 1).

Отримані результати аналізу структури англомовних наукових дослідницьких статей підтверджують актуальність наших висновків щодо написання розділу Дискусія. Як доводять отримані дані, 80% наукових статей мають розділ Дискусія, який часто вбирає в себе й висновки, виконуючи, отже, роль підсумку. Висновки як самостійний розділ, що має відповідний заголовок, слідує безпосередньо за

Дискусією у 60% статей. Лише окремі праці (20%) не містять Дискусії, а Висновки виконують роль прикінцевого розділу, у складі якого знаходимо деякі змістовні кроки дискусії (Таблиця 1).

Таблиця 1. Співвідношення загального обсягу статті до її прикінцевих розділів