Особливості соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Висвітленні методики і результатів дослідження особливостей соціальної інтеграції дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Визначення та обґрунтування критеріїв та показників соціальної інтеграції дітей із недорозвитком мовлення.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.07.2023 |
| Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Мартинчук Олена Валеріївна -
доктор педагогічних наук, доцент завідувач кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка
Атаманчук Ніна Станіславівна - здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта освітньої програми 016.01.01 Логопедія Київського університету імені Бориса Грінченка
Розвиток України та інтеграція її в європейський простір вагомо впливають на освітню політику та практику нашої держави. Особливо це стосується забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на навчання. Одним із пріоритетних напрямів розвитку національної системи освіти є пошук ефективних шляхів долучення дітей із особливими освітніми потребами в освітнє середовище, забезпечення їхньої соціалізації та соціальної інтеграції.
Приділяється недостатньо уваги пошуку ефективних шляхів долучення дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами в інклюзивне освітнє середовище для забезпечення їхньої соціалізації та соціальної інтеграції. Зважаючи на те, що заклад дошкільної освіти є першою ланкою освіти в Україні, у межах якої здійснюється соціалізація дитини, важливо розуміти особливості соціальної інтеграції дошкільника у загальноосвітній простір та застосовувати для її забезпечення науково обґрунтовані, дієві та відповідні віку засоби соціальної інтеграції.
У статті проаналізовано загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу щодо висвітлення поняття «соціальної інтеграції»; визначено сутність процесу соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Обґрунтовано критерії та показники соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку, описано методику дослідження рівня соціальної інтеграції дітей вказаної вікової групи, окреслено особливості соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ на підставі якісного аналізу отриманих результатів проведеного діагностичного дослідження стосовно кожної з компетентностей дітей молодшого дошкільного віку, а також порівняно рівень соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку з типовим розвитком з рівнем соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
Ключові слова: соціальна інтеграція, діти молодшого дошкільного віку, загальний недорозвиток мовлення, особливості соціальної інтеграції, критерії та показники соціальної інтеграції, методика дослідження рівня соціальної інтеграції.
Martynchuk Olena Valeriivna - Doctor of Pedagogical Sciences, docent, Head of the Department of Special and Inclusive Education Borys Grinchenko Kyiv University
Atamanchuk Nina Stanislavovna - Applicant for the second (master's) level of Higher Education specialty 016 Special education of the educational program 016.01.01 Speech therapy Borys Grinchenko Kyiv University
Features of social integration of children of primary preschool age with a general underdevelopment of speech
The development of Ukraine and its integration into the European space have a significant impact on the educational policy and practice of our state. This especially applies to ensuring the right of children with special educational needs to study. Therefore, one of the priority directions of the development of the national education system is the search for effective ways of including children with special educational needs in the educational environment, ensuring their socialization and social integration.
Insufficient attention is paid to finding effective ways to include preschool children with special educational needs in an inclusive educational environment to ensure their socialization and social integration. Taking into account the fact that the preschool education institution is the first link of education in Ukraine, within which the socialization of the child is carried out, it is important to understand the peculiarities of the social integration of the preschooler in the general educational space and to apply scientifically based, effective and age-appropriate means of social integration to ensure it.
The article analyzes general and special psychological and pedagogical literature on the concept of "social integration"; the essence of the process of social integration of children of younger preschool age with general underdevelopment of speech is determined. The criteria and indicators of social integration of children of younger preschool age are substantiated, the methodology of researching the level of social integration of children of the specified age group is described, the features of social integration of children of younger preschool age with general underdevelopment of speech are outlined on the basis of a qualitative analysis of the results of a diagnostic study regarding each of the competencies of children of younger preschool age, and also compared the level of social integration of children of younger preschool age with typical development with the level of social integration of children of younger preschool age with general underdevelopment of speech.
Key words: social integration, children of younger preschool age, general underdevelopment of speech, features of social integration, criteria and indicators of social integration, research methodology of the level of social integration.
Вступ
Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Посилення міжнародної орієнтації на забезпечення ефективного інклюзивного навчання у системі дошкільної освіти сприяє розвитку освітньої політики і практики у сфері національних систем дошкільної освіти [10]. Міжнародні тенденції, безперечно, мають значний вплив на розвиток освітньої політики в Україні, в основу якої покладено пріоритетність дошкільної освіти як фундаменту цілісної системи неперервної освіти та її органічний зв'язок із ідеями Нової української школи [10]. Впровадження освітніх реформ відбувається з чіткою орієнтацією на ключові показники якості дошкільної освіти в розрізі щоденної діяльності дітей: гра, взаємодія, спілкування, формування життєвих навичок, безпека й все те, що забезпечує добробут і розвиток дитини [10, с. 2].
Проте низка досліджень свідчить, що наразі акцент здійснюється на забезпеченні дитини психолого-педагогічними та корекційно-розвитковими послугами у вигляді занять, що не відповідає філософії інклюзії. Також не приділяється достатньо уваги пошуку ефективних шляхів долучення дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами (далі - ООП) в інклюзивне освітнє середовище для забезпечення їхньої соціалізації та соціальної інтеграції. Зважаючи на те, що заклад дошкільної освіти є першою ланкою освіти в Україні, у межах якої здійснюється соціалізація дитини, важливо розуміти особливості соціальної інтеграції дошкільника у загальноосвітній простір та застосовувати для її забезпечення науково обґрунтовані, дієві та відповідні віку засоби соціальної інтеграції.
Проте наразі бракує досліджень, зосереджених на з'ясуванні особливостей соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку з особливими освітніми потребами, які тільки починають опановувати навички життя у колективі. Відтак, існує потреба у вивченні цих особливостей і розробленні дієвих засобів забезпечення соціальної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, зокрема дошкільнят із загальним недорозвитком мовлення (далі - ЗНМ), оскільки ця категорія дітей є доволі чисельною серед дітей дошкільного віку з ООП, які відвідують заклади дошкільної освіти різного типу.
Відповідаючи на цей запит, нами проведено дослідження щодо вивчення особливостей соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ та розроблення системи педагогічних умов соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику соціалізації дітей з особливими освітніми потребами у своїх роботах досліджували С. Матвієнко, Л. Макаренко, 0. Мартинчук, С. Савченко, І. Сидоровська, Л. Шипіцина; а конкретно дошкільників із ЗНМ - М. Єгорова, С. Конопляста, К. Крутій, Мартиненко, Д. Міняжева, Ю. Рібцун, О. Слінько, Л. Соловйова, Л. Шамко, О. Шацька. Проте питанню соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку з ЗНМ приділено недостатньо уваги науковцями та практиками.
Нами здійснено теоретичний аналіз основних підходів до розуміння соціальної інтеграції дітей з ООП, тематичний аналіз положень Базового компоненту дошкільної освіти та освітніх програм для дітей дошкільного віку з метою визначення та обґрунтування критеріїв та показників соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку; розроблено та апробовано методику експериментального дослідження для встановлення рівнів наявного стану соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку з типовим розвитком та дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ; на основі результатів дослідження узагальнено особливості соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ.
Мета статті полягає у висвітленні методики і результатів дослідження особливостей соціальної інтеграції дітей дошкільного віку із ЗНМ.
Виклад основного матеріалу
Теоретичні засади методики дослідження особливостей соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Зупинимося коротко на визначенні терміну «соціальна інтеграція». З погляду соціології, соціальна інтеграція -- це процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему [3]. Л. Макаренко визначає соціальну інтеграцію як активну участь людей з обмеженими можливостями у всіх сферах суспільного життя [6, с. 92]. У спеціальній педагогіці [7] успішною соціалізацією вважається період, коли людина подолала негативні наслідки ситуації, пов'язаної з її порушенням. Науковці В. Бондар, І. Єременко розглядають соціальну інтеграцію як «процес входження до певної системи (цілісності), яка вже утворилася, до тієї чи іншої соціальної частки (групи, індивіда), що зливається із системою і набуває ознаки структурного, складового елемента» [1, с. 99102]. За К. Крутій - це процес, у якому діти та люди з обмеженими можливостями включаються в усі сфери життя суспільства на основі повноцінних прав та активної участі, що сприяє їхній максимальній самореалізації [5, с. 127].
Будь-які процеси, зокрема й соціальна інтеграція дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ, відбуваються за певних умов, передусім через врахування особливостей того чи іншого процесу. Зважаючи на це, важливим є розуміння чинників, які забезпечують успішність процесу соціалізації.
В основі соціалізації лежать загальні універсальні механізми і закономірності: загальна соціальна активність дитини, рівень її когнітивного розвитку, ступінь засвоєння культурно і соціально зумовлених знаків. В умовах загального недорозвинення мовлення відбувається порушення формування складових компонентів соціальної компетентності, не формуються передумови для розвитку повноцінної соціальної адаптації [9, с. 315-320]. Відтак, загальне недорозвинення мовлення зумовлює неможливість спонтанного засвоєння повноцінних соціальних уявлень дітей.
Несформована здатність до передачі когнітивної та емоційно-ціннісної складової образу психічного і соціального «Я», пов'язаних із порушенням мовленнєвого розвитку, створює несприятливі умови для розвитку особистісних новоутворень дошкільного віку і, крім того, обмежує можливості соціальної інтеграції дитини з ООП. Відповідно, дитина з порушенням мовленнєвого розвитку потребує створення спеціальних психолого-педагогічних умов, що забезпечують її гармонійний розвиток і соціальну інтеграцію. Вирішення завдання формування соціальної інтеграції у дошкільників із ЗНМ можливе за допомогою підвищення особистісної компетентності дитини та широкого мовного опосередкування когнітивних та емоційно-ціннісних компонентів фізичного, психічного і соціального «Я». В основу психолого-педагогічних умов повинно бути покладено створення розвивального середовища, що передбачає цільове і тематичне об'єднання корекційно-педагогічної діяльності учителя-логопеда, психолога, вихователів спеціальних груп і активне залучення батьків дошкільнят із порушенням мовленнєвої діяльності [2, с. 185].
Аналіз науково-методичної літератури, Базового компоненту дошкільної освіти [8], освітніх програм розвитку дітей від двох до семи років «Дитина» [4] та «Я у Світі» [11] дозволив нам визначити та обґрунтувати критерії (соціальні компетентності дітей молодшого дошкільного віку), показники цих критеріїв (цінності, знання та уміння, що складають зміст кожної компетентності дітей цього віку). До зазначених критеріїв нами віднесено: родинно-побутову компетентність (з такими показниками, як-от: знання складу сім'ї; позитивне ставлення до сім'ї та себе; прагнення допомагати членам сім'ї), соціально- комунікативну компетентність (комунікація з дорослими: вирізнення знайомих людей з- поміж інших, розуміння відмінностей дорослих та дітей, знайомих та незнайомих; впізнання знайомих при зустрічі, привітне поводження; реагування на прохання дорослих, успішна діяльність під керівництвом дорослих; комунікація з дітьми: входження в контакт з однолітками, прояв інтересу до спілкування та спільних справ з однолітками; дотримання доступних норм спілкування з однолітками; дружнє спілкування з однолітками; дитина в групі: відчуття приналежності до вікової групи в дошкільному закладі; хороше почуття серед дітей своєї групи; не завдання шкоди дітям, рослинам, іграшкам, книгам та іншому обладнанню в групі); емоційно-ціннісну компетентність (розрізнення власних найпростіших емоцій та інших людей: радість, злість, сум, страх, відтворення емоцій когось із оточуючих або казкового героя); соціально-громадянську компетентність (прояв зацікавленості та поваги до національних культурних цінностей українського народу та інших культур, емоційне реагування на власну участь та участь інших у різних видах діяльності, демонстрація дружнього та неупередженого ставлення до дітей з особливими освітніми потребами).
Для дослідження рівня сформованості зазначених компетентностей нами використано метод анкетування батьків та педагогів щодо визначення рівня соціальної інтеграції дитини молодшого дошкільного віку за освітньою лінією «Дитина в соціумі».
Дослідно-експериментальна робота дослідження виконувалася на базі комунального закладу «Петропавлівсько- Борщагівський ЗДО комбінованого типу «Малятко» Борщагівської ОТГ Бучанського району Київської області. Вибірку склали 19 дітей молодшого дошкільного віку, з яких 9 дітей із загальним недорозвитком мовлення та 10 дітей з типовим розвитком.
Результати дослідження
Кількісний аналіз результатів анкетування батьків та педагогів щодо визначення наявного рівня сформованості соціальних компетентностей дітей молодшого дошкільного віку та рівня їхньої соціальної інтеграції дав змогу дійти висновку, що усі досліджувані компетентності дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ нижчі, більшою чи меншою мірою, від компетентностей їхніх однолітків з типовим розвитком. Виявлено, що серед дітей із ЗНМ переважаючим рівнем є середній рівень соціальної інтеграції, а серед дітей з типовим розвитком - високий рівень соціальної інтеграції.
Рис. 1. Рівні сформованості родинно-побутової компетентності у дітей молодшого дошкільного віку
Розглянемо результати дослідження за кожним критерієм.
Родинно-побутова компетентність сформована у більшості дітей із ЗНМ на достатньому рівні (45% дітей), у дітей молодшого дошкільного віку з типовим розвитком сформована на високому рівні (80%).
Відсоткове співвідношення рівнів дослідженої родинно-побутової компетентності дітей молодшого дошкільного віку показано на діаграмах нижче (рис. 1).
В ході проведення якісної і кількісної обробки результатів дослідження родинно - побутової компетентності дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ часто спостерігались незнання імен мами чи тата, плутання в іменах або надання дитиною на запитання «Як звати тата і маму?» відповіді: що вона не знає або просто «мама» чи «тато». Зазвичай ці діти проявляли цікавість до занять членів сім'ї, а також прагнули допомагати, однак швидко втрачали інтерес до тої чи іншої діяльності, замінюючи її на предметну діяльність з іграшками.
Діти з низьким та достатнім рівнем родинно-побутової компетентності під час анкетування проявляли тривожність та невпевненість, починали плакати при згадуванні батьків, не могли сказати хто вони є татові та мамі (відсутність ідентифікації себе відносно соціальних ролей - син, донька). Ця група дітей рідко проявляла цікавість до діяльності членів родини, такі діти довгий проміжок часу могли грати на одинці та не виявляти прагнень взаємодіяти з дорослими чи допомагати членам сім'ї.
Дітям з І та ІІ рівнем ЗНМ пропонувалося під час діагностування показати на фото родини членів сім'ї, з чим більшість справилися, вказавши правильно і батьків, і себе, демонструючи при цьому позитивні емоції та знання складу сім'ї, поодиноким випадком є дитина з низьким рівнем досліджуваної компетентності, яка не цікавилась фото та не могла показати членів сім'ї та себе на фото.
Діти молодшого дошкільного віку з типовим розвитком легко називали членів сім'ї, їх імена, ідентифікували себе відносно соціальних ролей - син, донька, проявляли високу зацікавленість діяльністю батьків та завжди прагнули допомагати членам родини.
Соціально-комунікативна компетентність дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ сформована практично на однаковому рівні з родинно-побутовою компетентністю, а саме: переважна більшість дітей мають достатній рівень сформованості - 45%, у 70% дітей молодшого дошкільного віку з типовим розвитком наявний високий рівень сформованості компетентності щодо дотримання доступних за віком норм спілкування з однолітками (рис. 2).
Рис. 2. Рівні сформованості соціально-комунікативної компетентності дітей молодшого дошкільного віку
Якісна оцінка результатів анкетування щодо дослідження соціально-комунікативної компетентності дітей молодшого дошкільного віку показала, що серед дітей із порушеннями мовлення з достатнім рівнем сформованості соціально-комунікативної компетентності спостерігається знижена комунікація з дорослими та однолітками: спілкування зведене до одиничних однослівних речень або взагалі відсутнє, хоча присутня спільна гра та спільна предметна діяльність.
Діти із ЗНМ, які мають середній та низький рівень соціально-комунікативних компетентностей іноді або рідко входили в контакт з однолітками, доступні норми спілкування з дорослими та однолітками не застосовували, тривожно почувалися серед дітей своєї групи, майже не відгукувалися на прохання дорослих, значно важче ніж їх однолітки діяли під керівництвом. Також відмічено у цієї групи дітей високий показник завдання шкоди дітям, іграшкам, обладнанню в групі, що, на нашу думу, зумовлене відсутністю можливості комунікувати та/або знань як комунікувати належним чином.
Щодо дітей з типовим розвитком, то вони характеризуються високим рівнем сформованості соціально-комунікативної компетентності - поводяться привітно, легко відгукуються на прохання дорослих та успішно діють під керівництвом, легко входять в контакт з однолітками (звертаються з елементарними пропозиціями, проханнями), дотримуються доступних норм спілкування (вітаються, прощаються, запитують дозволу, обмінюються іграшками тощо), наявне дружнє спілкування з однолітками (розігрування ігрових діалогів, дотримання правил гри тощо). Для всіх дітей молодшого дошкільного віку спільним є вирізнення знайомих з-поміж інших.
Констатовано, що найнижчими показниками характеризується рівень сформованості у дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ емоційно-ціннісної компетентності, так більшість - 78%, мають низький рівень сформованості зазначеної компетентності. У дітей молодшого дошкільного віку з типовим розвитком показники зазначеної компетентності також є зниженими порівняно з їх показниками за іншими компетентностями, проте в порівнянні з рівнем сформованості цієї компетентності у їх однолітків із ЗНМ виявлено значно вищі показники: більшість - 60% дітей з типовим розвитком мають високий рівень сформованості цієї компетентності (рис. 3).
Рис. 3. Рівні сформованості емоційно-ціннісної компетентності дітей молодшого дошкільного віку
інтеграція дошкільний недорозвиток мовлення
Анкетування показало, що більшість діагностованих дітей з порушенням мовлення не розрізняють найпростіші емоції або розрізняють лише декілька (радість та злість), не можуть їх назвати та відтворити або відтворюють частково. Під час їх діагностування спостерігалася певна розгубленість та не розуміння того, що відбувається.
Переважна більшість дітей з типовим розвитком розрізняли найпростіші емоції (радість, злість, страх та сум), могли їх назвати, якщо не називали точно, то могли описати їх ознаки, яскраво демонстрували вказані емоції, використовуючи міміку, жести, голос та загальну моторику.
Щодо соціально-громадянської компетентності, то у дітей молодшого дошкільного віку з типовим розвитком показники її сформованості у більшості дітей - 70%, знаходяться на високому рівні, а у дітей з порушенням мовлення соціально-громадянська компетентність сформована у більшості - 34%, на низькому рівні (рис. 4).
Рис. 4. Рівні сформованості соціально-громадянської компетентності дітей молодшого дошкільного віку
За представленими у діаграмі показниками у 34% дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ з низьким рівнем сформованості соціально-громадянської компетентності спостерігалась байдужість до національно-культурних цінностей нашого народу (під час театралізованого показу народних українських казок діти не були зацікавлені процесом показу казки, їх більше цікавила предметна діяльність з театральними засобами, які використовувалися під час показу). Діти молодшого дошкільного віку із ЗНМ з низьким і середнім рівнями сформованості соціально-громадянської компетентності емоційно реагували на власну участь у різних видах діяльності, проте в більшості випадках ця реакція була негативна: діти лякалися, починали плакати, не хотіли брати участь у різних видах діяльності.
Однолітки з типовим розвитком проявляли цікавість та повагу до культурних цінностей нашого народу (з цікавістю переглядали театральні постановки народних казок, із задоволенням брали участь у театральних іграх з елементами народних казок та інших видах діяльності, де використовувалися українські народні заклички, мирилки тощо). Також вказана група дітей привітливо ставилася до дітей з ООП (поступалися участю в діяльності, допомагали в іграх, намагалися пояснити та показати незрозумілі моменти), на відміну від дітей із ЗНМ, третина яких демонструвала байдужість до дітей з ООП.
Якісний аналіз анкетування дозволив сформувати особливості соціалізації дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ:
1. рідко звертаються до однолітків з елементарними пропозиціями, проханнями, мають недостатній рівень інтересу до спілкування, при цьому можуть мати спільну предметну діяльність;
3. досить часто не знають та/або не розуміють (залежно від рівня ЗНМ) доступних норм спілкування з однолітками: не вітаються, не діляться, не обмінюються іграшками, не запитують дозволу, не вибачаються тощо;
4. беземоційно та з низькою мовленнєвою діяльністю спілкуються з однолітками: першими не йдуть на контакт, можуть спільно гратися з однолітками, обмінюватися іграшками, приймати правила гри, проте ігрові діалоги не розігрують;
5. тривожно або самотньо почуваються у групі;
6. не розрізняють власних емоцій та емоцій інших;
7. байдуже ставляться до культурних цінностей нашого народу та інших культур;
8. емоційно реагують на власну участь та участь інших у різних видах діяльності (у більшості випадках негативно).
Висновки та перспективи подальших розвідок напряму
Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження наявного стану соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ та дітей того ж віку з типовим розвитком дав можливість порівняти рівні їх соціальної інтеграції, а також виокремити особливості соціальної інтеграції, притаманні дітям молодшого дошкільного віку із ЗНМ, які можуть бути значущими для подальшого вивчення дітей з таким порушеннями, уточнення їх психолого-педагогічної характеристики.
Зі спостережень за дітьми та результатів дослідження зрозуміло, що на відмінності у рівнях сформованості соціальних компетентностей дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ впливають такі чинники як рівень загального недорозвитку мовлення, первинність чи вторинність мовленнєвого порушення, вік дитини, психо-фізіологічні особливості дитини тощо.
Отримані особливості соціалізації дітей молодшого дошкільного віку в подальшому будуть використані під час розроблення серії занять з формування соціальних компетентностей дітей молодшого дошкільного віку з метою підвищення рівня їх соціальної інтеграції засобами театралізованої діяльності. Відповідно до виділених особливостей будуть підібрані завдання, матеріали, ігри з використанням театралізованої діяльності, після проведення яких знову буде проведена діагностика щодо визначення рівня соціальної інтеграції дітей молодшого дошкільного віку.
Список джерел
1. Бєлєнька Г. Сучасні підходи до питань формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. 2012. 14 листоп. С. 99-102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2012_5_23 (дата звернення: 15.09.2022).
2. Брусенко Н. Технології формування самопрезентації дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення. Інноваційні технології в дошкільній освіті: Збірник наукових статей за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет Конференції, м. Переяслав-Хмельницький, 28-29 квітня 2020 р. / за заг. ред. Л.О. Калмикової, Н.В. Гавриш. Переяслав-Хмельницький. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». 2020. С. 184-187.
URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.3855041 (дата звернення: 08.09.2022).
3. Волович В. Соціологія. Короткий енциклопедичний словник. Київ: Укр.центр духов. культури, 1998. 736 с. URL: https://subject.com.ua/ sociology/dict/180.html (дата звернення: 18.01.2022).
4. Дитина: освітня програма для дітей від двох до семи років / Г.В. Бєлєнька та ін.; наук. керівник проекту В.О. Огнев'юк. Київ: університет ім. Б. Грінченка, 2016. 304 с.
5. Крутій К. Інтеграція в дошкільній освіті як інноваційне явище, або що треба знати про інтеграцію. Дошкільне виховання. 2018. 1 лип. С. 127. URL: https://www. google.com/url?sa=t&rct=j &am p;q=&esrc=s&source=web&cd=&ve d=2ahUKEwiiu-
vFpLz6AhVhmIsKHTZSDCUQFnoECAQQAQ&u rl=https://jmil.com.ua/files/dv_2018-7/dv2018- 07_p2.pdf&usg=AOvVaw1qCLnT3wLJ-C_- P_4oOIJN (дата звернення: 04.07.2022).
6. Макаренко Л. Театр і театралізована діяльність у сучасному дошкільному закладі освіти: монографія. Донецьк: МОНМС України, Бердян. держ. пед. ун-т.: Ландон-XXI, 2011. 210 с.
7. Олійник, Пилюк Г. Н. Особливості соціалізації дітей з особливими потребами у сучасному українському суспільстві. Social work and education. 2020. Т. 7. № 2. С. 178-184.
URL: https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.2.3. (дата звернення: 14.07.2022).
8. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція: наказ від 12.01.2021 р. № 33. URL: https://mon.gov.ua/storage/ app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20B azovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf (дата звернення: 01.09.2022).
9. Сидоровська І. Особливості соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ. Актуальні питання корекційної та інклюзивної освіти / За загальною редакцією Бойчука Ю.Д. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. С. 315320.
URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/bitstream/123456789/4 613/1/Сидоровська%20І.А.%20Особливості%20соціа льної%20компетентності%20дітей.pdf (дата звернення: 10.06.2022).
10. Що таке якісна дошкільна освіта. НУМО платформа розвитку дошкільнят. 2021. С. 2.
URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/ 14.01/numo/dshkilnoi-osvitibatki.pdf (дата звернення: 01.10.2022).
11. Я у Світі. Програма розвитку дитини від
народження до шести років / О.П. Аксьонова та ін.; наук. керівник О.Л. Кононко. Київ: ТОВ «МЦФЕР- Україна», 2019. 488 с. URL: https://mon.gov.ua/
storage/app/media/programy-rozvytku- ditey/programma-ya-y-sviti.pdf.
References
1. Bielienka, H. (2012, 14 lystopada). [Suchasni pidkhody do pytan formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh vykhovateliv ditei doshkilnoho viku. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakladakh osvity]. Zbirnyk naukovykh prats. Naukovi zapysky Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, (5 (48)), 99102. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2012_5_23 [in Ukrainian].
2. Brusenko, N. (2020). [Tekhnolohii formuvannia
samoprezentatsii doshkilnykiv iz zahalnym nedorozvynenniam movlennia. Innovatsiini tekhnolohii v doshkilnii osviti]. Zbirnyk naukovykh statei za materialamy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internetKonferentsii, m. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2829 kvitnia 2020 r. / za zah. red. L.O. Kalmykovoi, N.V. Havrysh: Pereiaslav-Khmelnytskyi: DVNZ «Pereiaslav- Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody»., 184-
187. https://doi.org/10.5281/zenodo.3855041 [in
Ukrainian].
3. Volovych, V. (1998). [Sotsiolohiia. Korotkyi
entsyklopedychnyi slovnyk]: Ukr.tsentr dukhovnoi
kultury. https://subject.com.ua/sociology/dict/180.html [in Ukrainian].
4. Belenka H.V., Bohinich O.L., Bohdanets-
Biloskalenko N.I. & and other. (2016). [Child]. Educational program for children from two to seven years old (V.O. Ognevyuk, Scientific leader of the project): Borys Grinchenko Kyiv University. [in
Ukrainian].
5. Krutii, K. (2018). [Intehratsiia v doshkilnii osviti yak innovatsiine yavyshche, abo shcho treba znaty pro intehratsiiu]. Doshkilne vykhovannia, (7), 127. https://www.google.com/url?sa=t&rct=j& q=&esrc=s&source=web&cd=&ved =2ahUKEwiiu-vFpLz6AhVhmIsKHTZSDCUQFnoECA QQAQ&url=https://jmil.com.ua/files/dv_2018- 7/dv2018-07_p2.pdf&usg=AOvV aw1 qCLnT3wLJ- C_-P_4oOIJN [in Ukrainian].
6. Makarenko, L. (2011). [Teatr i teatralizovana diialnist u suchasnomu doshkilnomu zakladi osvity]. MONMS Ukrainy, Berdian. derzh. ped. un-t.: Landon- XXI. [in Ukrainian].
7. Oliinyk, Pyliuk, H. N. (2020). [Osoblyvosti sotsializatsii ditei z osoblyvymy potrebamy u suchasnomu ukrainskomu suspilstvi]. Social Work and Education, 7(2), 178-184. https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.2.3. [in Ukrainian].
8. [Pro zatverdzhennia Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (Derzhavnoho standartu doshkilnoi osvity) nova redaktsiia], nakaz № 33 (2021) (Ukraina). https://mon. gov.ua/ storage/app/media/rizne/2021/12.01/ Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%2 0doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukrainian].
9. Sydorovska, I. (b. d.). [Osoblyvosti sotsialnoi kompetentnosti ditei starshoho doshkilnoho viku iz znm]. Aktualni pytannia korektsiinoi ta inkliuzyvnoi osvity / Za zahalnoiu redaktsiieiu Boichuka Yu.D., Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody, 315 320. https://dspace.hnpu.edu.ua/bitstream/123456789/46 13/1/Сидоровська%20ІА.%20Особливості%20соціал ьної%20компетеншості%20дітей.pdf [in Ukrainian].
10. [Shcho take yakisna doshkilna osvita]. (2021). NUMO platforma rozvytku doshkilniat, 2. https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/14.01/ numo/dshkilnoi-osvitibatki.pdf. [in Ukrainian].
11. Aksyonova O.P., Anishchuk A.M., Artemova L.V. & and other. (2019). [I am in the World]. Child development program from birth to six years of age (OL Kononko, Scientific supervisor): MCFER-Ukraine LLC. https://mon.gov.ua/storage/app/media/programy- rozvytku-ditey/programma-ya-y-sviti.pdf [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Напрямки формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ). Самооцінка як продукт самосвідомості людини та її структурні компоненти. Науково-теоретичне становлення знань про самооцінку в історії психології.
презентация [3,7 M], добавлен 06.10.2009Сучасні програми подолання загального недорозвитку мовлення (ЗНМ) у дітей дошкільного віку. Методика обстеження лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Організація корекційно-розвивального процесу з дітьми із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ.
дипломная работа [199,9 K], добавлен 25.11.2015Розробка напрямів подолання порушень лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) ІІІ рівня старшого дошкільного віку в умовах дошкільних навчальних закладів. Корекція лексико-граматичної сторони мовлення.
дипломная работа [221,0 K], добавлен 02.05.2010Сутність понять "загальне недорозвинення мовлення", "мовленнєва компетентність дітей дошкільного віку", "ТРВЗ-технології". Основні методи, прийоми теорії розв'язання винахідницьких завдань, які доцільно використовувати в роботі з дітьми дошкільного віку.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 18.03.2016Розвиток лексичної та граматичної сторони мовлення у дітей. Особливості засвоєння дитиною семантики якісних прикметників. Характеристика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Формування словозміни прикметників. Ігри на формування прикметника.
курсовая работа [95,4 K], добавлен 04.02.2015Психолого-педагогічні дослідження формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Аналіз раціональних методів та спільної роботи дошкільного навчального закладу і сім’ї у плані формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [735,9 K], добавлен 22.09.2013Принципи та особливості використання логоритміки для дітей із мовленнєвими порушеннями. Педагогічна доцільність і оцінка ефективності даних засобів для корекції мовлення дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [83,8 K], добавлен 31.10.2014Закономірності розвитку дітей з мовленнєвими вадами. Виявлення та характеристика проявів адаптованості дітей, що мають вади мовлення, до шкільного навчання. Дослідження даної проблеми експериментальним шляхом, формування та аналіз отриманих результатів.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 19.07.2010Специфіка розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Використання ілюстрації в якості засобу розвитку мовлення. Огляд досвіду роботи вихователя, методичних прийомів навчання розповіданню за ілюстраціями для удосконалення мовлення дошкільників.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 19.08.2014Вивчення літературних джерел з питань виникнення розумової відсталості. Класифікація олігофреній. Особливості формування лексико-граматичної сторони мовлення. Проблема формування граматичного ладу мовлення у дітей з інтелектуальним недорозвитком.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 22.04.2010
